Ринок фінансових послуг фондових бірж

перелік заходів щодо захисту інформації при проведенні біржею клірингу та розрахунків за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів);

механізми захисту відповідних баз даних біржі від несанкціонованого доступу;

порядок відновлення інформації у разі порушення її цілісності, а також у разі несанкціонованих змін, знищення або блокування;

порядок здійснення біржею контролю за захистом інформації при проведенні клірингу та розрахунків за договорами щодо фінансових інструментів (крім цінних паперів).

(Розділ ІІІ доповнено новим пунктом згідно з Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1465 від 13.08.2013) [ 15 ].



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ НА ФОНДОВІЙ БІРЖІ УКРАЇНИ

2.1 Аналіз розвитку біржових торгів в Україні

Основною функцією, яку виконує ринок цінних паперів в економіці країни, є перерозподіл інвестиційних ресурсів та забезпечення грошовим капіталом потреб виробництва. Для виконання цієї функції має діяти розвинена інфраструктура фондового ринку, бути запроваджений широкий спектр інструментів та ефективні механізми взаємодії учасників ринку.

За роки функціонування фондового ринку України вдалося досягнути у цьому напрямі певних позитивних результатів. Зокрема, зусиллями Комісії з цінних паперів та фондового ринку і Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку активно розвивається нормативно-правова база, не припиняється розвиток інфраструктури, запроваджено системи моніторингу та розкриття інформації, вдосконалено систему захисту прав інвесторів, підвищується рівень знань населення щодо роботи фондового ринку. Також завдяки широкому використанню новітніх інформаційних технологій на фондовому ринку розроблено систему електронної подачі звітності емітентів цінних паперів та створено єдину інформаційну базу даних учасників фондового ринку.

На сьогодні як на законодавчому, так і на організаційно-інституційному рівнях реалізована переважна більшість заходів, зазначених у відповідних нормативно-правових актах щодо розвитку фондового ринку України. Деякі заходи все ще очікують на реалізацію. Це такі, як запровадження нових інструментів на фондовому ринку; зосередження торгів цінними паперами на фондових біржах; консолідація біржової системи; централізація депозитарної системи.

Нагальні проблеми, що існують на фондовому ринку України і заважають його подальшому розвитку - це низька ліквідність та капіталізація, масштабний дефіцит внутрішніх грошових ресурсів для інвестицій, низька частка біржового сегменту ринку, недостатнє законодавче регулювання ціноутворення, обмежена кількість ліквідних та інвестиційно-привабливих фінансових інструментів, висока фрагментарність біржової та депозитарної структури. Всі вони є прямим відображенням посткризового періоду, який наразі переживає український фондовий ринок.

Для вирішення проблемних питань і стимулювання подальшого розвитку ринку Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було розроблено проект Програми розвитку фондового ринку на 2012 - 2014 роки, в якому окреслені наступні завдання:

1. Збільшення капіталізації, ліквідності та прозорості фондового ринку.

2. Удосконалення ринкової інфраструктури та забезпечення її надійного і ефективного функціонування.

3. Удосконалення механізмів державного регулювання, нагляду на фондовому ринку та захисту прав інвесторів.

4. Стимулювання подальшого розвитку фондового ринку України.

На сьогоднішній день документ знаходиться на погодженні в Адміністрації президента України.

Протягом січня - грудня 2012 року Комісією зареєстровано 237 випусків акцій на суму 46,88 млрд. грн. (таблиця2.1). Порівняно з аналогічним періодом 2011 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 11,28 млрд. грн.



Таблиця 2.1. - обсяг випуску акцій зареєстрованого центральним апаратом Комісії (з розподілом за положеннями) протягом січня - грудня 2012 року, млн. грн.

М І С Я Ц Ь	Рішення Комісії від 26.01.2005 №21 “Про затвердження Положення про порядок заміни свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у зв'язку зі зміною форми випуску	Рішення Комісії від 30.12.98 №221 “Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств” (Рішення 221/98)	Рішення Комісії від 11.04.00 №39 “Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створен державні підприємств у процесі приватизації та корпоратизації” (Положення 39/00)	Рішення Комісії від 15.03.07 №487 «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час створення акціонерних товариств» (Рішення 487/07)	Рішення Комісії від 26.04.07 №942 «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій» (Рішення 942/07)	За рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку	Рішення Комісії від 17.03.2000 №25 “Про порядок збільшення статутного фонду акціонерного товариства у зв'язку з індексацією основних фондів (07-04/98)” (Положення 07-04/98)	Рішення Комісії від 14.09.2000 №125 «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості та кількості акцій без зміни розміру статутного фонду» (Рішення 125)	За рішеннями Суду	Рішення Комісії від 18.03.02 N 102 “Щодо реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності” (Рішення №102)	У С Ь О Г О
Січень	0	29,04	0	0	0	1143,23	0	0	0	0	1172,27
Лютий	0	0	0	0	0	543,66	0	0	0	0	543,66
Березень	0	0	0	0	0	687,50	0	0	0	0	687,50
Квітень	0	0	0	0	0	7059,40	0	0	0	0	7059,40
Травень	0	0	0	0	0	1714,66	0	0	0	0	1714,66
Червень	0	0	0	0	0	3919,30	0	0	0	0	3919,30
Липень	0	0	0	0	0	15543,81	0	0	0	0	15543,81
Серпень	0	0	0	0	0	1732,17	0	0	0	0	1732,17
Вересень	0	0	0	0	0	3611,66	0	0	0	0	3611,66
Жовтень	0	0	0	0	0	8566,98	0	0	0	0	8566,98
Листопад	0	0	0	0	0	681,52	0	0	0	0	681,52
Грудень	0	0	0	0	0	1648,82	0	0	0	0	1648,82
Разом	0	29,04	0	0	0	46852,72	0	0	0	0	46881,76

Значні за обсягом випуски акції, які суттєво вплинули на загальну структуру зареєстрованих випусків акцій за період, зареєстровано наступними банківськими установами, з метою збільшення статутного капіталу, зокрема: ПАТ «ТММ Банк», ПАТ «Авант-банк», ПАТ «Діві банк», ПАТ «Енергобанк» та ПАТ «АКБ «Імексбанк», ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», ПАТ «Універсалбанк», ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ АБ «Брокбізнесбанк», АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Меліор банк», ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «Банк професійного фінансування», ПАТ «ТММ-Банк», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Протягом січня - грудня 2012 року кількість випусків акцій банків,

пов'язаних із збільшенням статутного капіталу становив 45 випуски на суму 28,19 млрд. грн.

Комісією зареєстровано 207 випусків облігацій підприємств на суму 48,73 Млрд. грн. (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2. - обсяг та кількість випусків облігацій підприємств зареєстрованих Комісією протягом січня - грудня 2012 року.

Місяць	Обсяг випуску облігацій підприємств, млн. грн.	Кількість випусків
	Підприємства (крім банків та страхових компаній)	Банки	Страхові компанії	Загальний обсяг зареєстрованих випусків
Січень	452,84	1000,00	0	1452,84	16
Лютий	843,67	3500,00	0	4343,67	13
Березень	590,55	0	0	590,55	13
Квітень	659,18	0	0	659,18	13
Травень	4844,52	0	0	4844,52	15
Червень	796,44	3500,00	0	4296,44	11
Липень	670,54	270,00	0	940,54	29
Серпень	2270,14	0	0	2270,14	12
Вересень	1160,21	0	0	1160,21	16
Жовтень	1906,00	0	0	1906,00	17
Листопад	6611,40	0	0	6611,40	23
Грудень	17150,72	2500,00	0	19650,72	29
Усього	37956,21	10770,00	0	48726,21	207

Порівняно з аналогічним періодом 2011 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 12,82 млрд. грн.

З початку року Комісією зареєстровано 34 випуски опціонів на суму 7,42 Млн. грн., що порівняно з даними за аналогічний період 2011 року більше на 3,98 млн. грн.

Протягом січня - грудня 2012 року Комісією зареєстровано 12 випусків облігацій місцевих позик на загальну суму 6,09 млрд. грн., що порівняно з даними за аналогічний період 2011 року більше на 5,51 млрд. грн.

Емітентами виступили такі органи самоврядування:

Київська міська Рада на суму 5 920,00 млн. грн.;

Запорізька міська рада - 50,0 млн. грн.;

Кременчуцька міська Рада Полтавської області - 25,0 млн. грн.;

Дніпропетровська міська рада - 10,00 млн. грн.

За станом на 30.12.2012 відповідно до вимог у біржові списки організаторів торгівлі включено 2 964 цінних паперів.

Кількість цінних паперів, які включено до біржових реєстрів організаторів торгівлі, становить 549. У біржовому реєстрі до котирувального списку за І рівнем лістингу включено 161 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі - 274 цінних паперів), за ІІ рівнем лістингу - 388 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі - 407 цінних паперів).

За результатами торгів на організаторах торгівлі обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами протягом січня - грудня 2012 року становив 264,26млрд. грн. (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3. - обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі протягом січня - грудня 2012 року, млн. грн.

Період	Організатор торгівлі	Усього
	УФБ	КМФБ	ПФТС	УМВБ	ІННЕКС	ПФБ	УМФБ	ПЕРСПЕКТИВА	СЄФБ	УБ
Січень	3,90	134,41	6738,33	0,12	0,001	8,98	105,00	4790,21	2,56	2168,70	13952,22
Лютий	1,45	350,77	7352,18	0,12	0,024	9,30	44,23	4275,02	3,74	2524,39	14561,24
Березень	43,94	417,28	7420,96	0,12	0,013	9,85	124,34	5054,81	3,88	2635,98	15711,17
Квітень	100,02	90,11	7205,12	0,16	0,04	40,88	41,60	5217,53	13,70	2120,21	14829,38
Травень	8,43	80,92	5336,40	0,16	0,004	30,92	6,45	6148,24	35,09	2811,56	14458,18
Червень	3,87	49,79	16617,04	0,13	0,024	107,14	187,28	6853,66	2,83	1869,95	25691,71
Липень	6,85	91,31	5669,84	0,13	0,001	17,96	85,15	12920,45	3,65	2212,32	21007,66
Серпень	6,80	61,17	14404,15	11,28	0,024	28,16	45,12	10867,85	4,61	1543,81	26972,97
Вересень	5,88	263,01	5924,53	39,23	0,004	32,87	52,82	9575,53	2,45	1634,78	17531,10
Жовтень	4,05	281,92	2835,72	7,35	0,04	64,95	18,74	19434,28	166,04	2052,15	24865,24
Листопад	2,50	90,16	4382,80	3,72	1,07	111,68	48,37	33893,61	92,36	1454,36	40080,61
Грудень	246,72	216,78	5637,16	0,11	8,77	187,58	230,91	26975,90	25,76	1072,31	34602,01
Усього	434,41	2 127,64	89524,23	62,63	10,01	650,27	990,00	146007,09	356,67	24100,52	26263,50

Протягом січня - листопада 2012 року порівняно з даними аналогічного періоду 2011 року обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився на 5,83% (або на 12,65 млрд. грн.) (січень - листопад 2011 рік - 217,02 млрд. грн.).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом періоду зафіксовано з:

? державними облігаціями України - 179,13 млрд. грн. (67,78% від загального обсягу виконаних біржових контрактів (договорів) на організаторах торгівлі у січні - грудні 2012 року);

? акціями на 23,44 млрд. грн. (або 8,87%) (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4.- обсяг біржових контрактів (договорів) з розподілом завидами цінних паперів протягом січня - грудня 2012 року, млн. грн.

Період	Акції	Облігації підприємств	Державні облігації України	Облігації місцевих позик	Інвестиційні сертифікати	Похідні цінні папери	Усього
Січень	3270,81	2652,56	6451,22	5,81	587,56	984,27	13952,22
Лютий	3688,89	1718,49	7162,50	6,70	663,04	1321,62	14561,24
Березень	2777,55	2240,71	8997,70	13,07	470,45	1211,69	15711,17
Квітень	2299,99	1709,54	9220,82	3,80	515,93	1079,30	14829,38
Травень	1976,57	555,82	9 476,73	0,12	478,17	1970,77	14458,18
Червень	1571,23	2031,41	19726,82	1,23	300,91	2060,12	25691,71
Липень	1494,89	1567,97	14174,52	508,17	258,96	3003,16	21007,66
Серпень	1494,89	3017,49	20412,55	2,85	187,18	2283,57	26972,97
Вересень	1380,86	1265,51	12072,59	1,14	250,27	2560,73	17531,10
Жовтень	585,04	1546,52	18614,71	6,33	80,66	3511,09	24344,36
Листопад	1289,32	2471,28	31421,55	2061,49	57,69	2779,29	40080,61
Грудень	1517,99	5586,45	21395,98	3778,09	138,48	2185,02	34602,01
Усього	23443,37	26363,75	179127,70	6388,80	3989,30	24950,63	264263,50



2.2 Аналіз діяльності Української фондової біржі

Рис. 2.1. Структура торгівлі фінансовими інструментами на УФБ за 2010-2012 рр.

Таблиця 2.5.- Загальні показники ринку за 2010 - 2012 рр.

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Обсяг біржових торгів, млн. грн.	54,39	396,47	434,43
Кількість укладених угод, шт.	6176	6629	6 424
Члени УФБ:	65	50	43
- торговці цінними паперами	43	28	25
- банки	22	22	18
Біржовий список УФБ, інструментів:	40	125	228
- 1 рівень лістингу	0	0	0
- 2 рівень лістингу	1	5	6
- позалістингові фінансові інструменти	39	120	222

За підсумками 2012 року темп приросту обсягів торгівлі на УФБ становив 9,57% у порівнянні з 2011 роком (обсяг біржової торгівлі на УФБ збільшився на 37,96 млн. грн.).



Рис.2.2.Структура членів УФБ, станом на 31.12.2010р.

Станом на кінець 2010 року члени УФБ представлені 65 учасниками. З початку поточного року зі складу членів УФБ було виключено 23 торговців цінними паперами, увійшли до складу - 10. Члени УФБ в структурному розрізі представлені 22 банківськими установами та 43 торговцями цінними паперами.

Рис.2. 3.Структура членів УФБ, станом на 31.12.2011р.

На кінець 2011 року склад членів УФБ був представлений 50 учасниками ринку, серед яких 28 членів - торговці цінними паперами, решта 22 - банківські установи.



Рис.2. 4. Структура членів УФБ, станом на 31.12.2012р.

На кінець 2012 року склад членів УФБ був представлений 43 учасниками ринку, серед яких 25 членів - торговці цінними паперами, решта 18 - банківські установи.

Рис. 2.5. Структура торгів на УФБ (за видами ринків) у 2010 - 2012 рр.

У 2012 році суттєво змінилася структура торгівлі на УФБ за видами ринків. Якщо у попередньому році найбільший обсяг торгів припадав на первинний ринок (81,75%), то в 2012 році найбільша частка в структурі торгів на біржі належала вторинному ринку - 62,08%.



Таблиця 2.6.- Структура торгівлі фінансовими інструментами на УФБ за 2011-2012 рр.

Вид фінансового інструменту	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	Сума, грн.	%, від сукупного обсягу торгівлі	Сума, грн.	%, від сукупного обсягу торгівлі	Сума, грн.	%, від сукупного обсягу торгівлі
Акції	5455372,10	10,03%	11 816 132,59	2,98%	123 267 699,24	28,37%
Облігації підприємств	456556,00	0,84%	325 443 003,48	82,09%	165 759 469,00	38,16%
Деривативи	48368217,00	88,92%	59 178 188,00	14,93%	139 677 023,83	32,15%
Інвестиційні сертифікати	112271,00	0,21%	28 741,80	0,01%	5 721 893,00	1,32%

За підсумками 2012 року у структурі торгівлі фінансовими інструментами на УФБ суттєво скоротилась питома вага облігацій підприємств - до 38,16% (показник 2011 року - 82,09% від загального обсягу торгів), що супроводжувалось зростанням частки торгівлі акціями - до 28,37% (аналогічний показник 2011 року - 2,98%).



Рис.2. 6. Динаміка угод з купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених на УФБ протягом 2010 року.

Найвища біржова активність спостерігалася у грудні звітного року. Обсяг торгів у грудні склав 44,16 млн. гривень, що становить 81,19% від загального обсягу торгівлі за звітний період.



Рис.2.7. Динаміка угод з купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених на УФБ протягом 2011року.

Найвища біржова активність спостерігалася у жовтні звітного року. Обсяг торгів у жовтні склав 206,02 млн. гривень, що становить 51,96% від загального обсягу торгівлі за звітний період.

Рис.2.8. Динаміка угод з купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених на УФБ у 2012 році

Найвища біржова активність на УФБ спостерігалася у грудні звітного року. Обсяг торгів у грудні склав 246,72 млн. гривень, що становить 56,79% від загального обсягу торгівлі за звітний рік [ 1 ].

2.3 Програми розвитку фондового ринку

Необхідні кроки:

1. З метою суттєвого розширення пропозиції цінних паперів з високими інвестиційними характеристиками необхідно:

І етап (до кінця 2012 року):

1.1. Проведення корпоративної реформи за такими основними напрямами:

1.1.1. Завершення приведення діяльності акціонерних товариств у відповідність до вимог Закону України “Про акціонерні товариства”;

1.1.2. Запровадження в українське законодавство, що регулює діяльність акціонерних товариств, найкращих практик та стандартів корпоративного управління;

1.1.3. Удосконалення та узагальнення судової практики вирішення спорів, які виникають у відносинах між товариством, його акціонерами та зацікавленими особами;

1.1.4. Уніфікація та вдосконалення правового регулювання корпоративних прав, в тому числі виведення інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН з режиму пайових цінних паперів;

1.1.5. Вдосконалення процедур державної реєстрації, реорганізації та ліквідації юридичних осіб.

1.2. Удосконалення правового регулювання корпоративних боргових цінних паперів шляхом:

впровадження інституту зборів власників облігацій з наданням їм певних прав щодо захисту прав власників облігацій, зокрема під провадження у справі про банкрутство (в першу чергу, контроль за фінансово-господарською діяльністю боржника);

встановлення першочерговості задоволення вимог власників облігацій під час провадження у справі про банкрутство емітента цих облігацій над іншими кредиторами, крім держави та трудового колективу;

законодавчого врегулювання дій емітента і власників корпоративних облігацій у разі дефолту тощо.

1.3. Розширення видів корпоративних облігацій шляхом запровадження концесійних облігацій, які можуть використовуватись для реалізації програм державно-приватного партнерства, біржових облігацій, створення дієвого механізму реалізації прав за конвертованими облігаціями.

ІІ етап (до кінця 2015 року):

1.5. Розвиток іпотечних цінних паперів через розширення їх пропозиції та удосконалення ринкової інфраструктури, зокрема, шляхом посилення ролі Державної іпотечної установи на вторинному іпотечному ринку, розширення її функцій як оператора вторинного іпотечного ринку.

1.6. Створення законодавчої бази для сек'юритизації фінансових активів компаній та забезпечення можливості випуску цінних паперів, забезпеченням виконання зобов'язань емітента за якими будуть його ліквідні фінансові активи, переведення зобов'язань емітента в боргові та пайові цінні папери.

1.7. Завершення корпоративної реформи, в т.ч.:

1.7.1. Гармонізація українського законодавства, що регулює діяльність акціонерних товариств, та приведення його у відповідність до законодавства Європейського Союзу у сфері регулювання діяльності компаній;

1.7.2. Створення системи оцінювання рівня корпоративного управління на підприємствах та визначення на основі цієї оцінки рейтингів корпоративного управління.

2. З метою створення умов для максимального використання потенціалу біржового ринку необхідно:

І етап (до кінця 2012 року):

2.1. Зосередження обігу державних цінних паперів на біржовому ринку, створити високоліквідний біржовий ринок ОВДП.

2.2. Перегляд підходів до лістингових вимог, в першу чергу:

2.2.1. Знизити вимоги до фінансових показників емітентів, що обумовлюють допуск цінних паперів у лістинг;

2.2.2. Дозволити допуск цінних паперів до біржових торгів з ініціативи маркет-мейкера;

2.2.3. Дозволити включення цінних паперів у лістинг за наслідками їх обігу на інших фондових біржах, не вимагаючи регулярних торгів протягом найменше півроку ( так званий крос-лістинг);

2.2.4. Посилити вимоги до перебування цінних паперів у лістингу (наявність маркет-мейкера та збільшення обов'язкового для перебування в лістингу обсягу торгів).

2.3. Стимулювати первинне публічне розміщення цінних паперів (IPO) через:

2.3.1. Визначення на законодавчому рівні поняття кваліфікованих інвесторів;

2.3.2. Допуск окремих цінних паперів до лістингу за умови їх розміщення (обігу) виключно через кваліфікованих інвесторів;

2.3.3. Спрощення умов реєстрації випуску та розміщення цінних паперів;

2.3.4. Встановлення вимог до андеррайтерів та маркет-мейкерів.

2.4. Забезпечення безпосередньої участі органів державної влади (ФДМУ, Міністерство фінансів України, Державна іпотечна установа) у біржових торгах на фондовому ринку, удосконалення порядку продажу на фондових біржах пакетів цінних паперів, що належать державі.

2.5. Впровадження практики використання для визначення в якості звичайної ціни на цінні папери та інші фінансові інструменти їх біржового курсу.

ІІ етап (до кінця 2015 року):

2.6. Впровадження інструментів РЕПО та маржинального кредитування через:

2.6.1. Визначення поняття та регулювання на законодавчому рівні маржинальних операцій та договорів РЕПО на фондовому ринку як операцій із цінними паперами;

2.6.2. Визначення критеріїв ліквідності для цінних паперів, які можуть використовуватися як забезпечення для таких операцій.

2.7. Врегулювання питань, пов'язаних з використанням інсайдерської інформації.

3. З метою підвищення інформаційної прозорості фондового ринку необхідно:

І етап (до кінця 2012 року):

3.1. Оптимізація та законодавче удосконалення переліку інформації, яка підлягає розкриттю на фондовому ринку.

3.2. Забезпечення оперативного доступу зацікавлених осіб до інформації, що розкривається на фондовому ринку.

3.3. Удосконалення способів поширення інформації на фондовому ринку з використанням сучасних інформаційних технологій.

3.4. Застосування МСФЗ у діяльності професійних учасників ринку цінних паперів: торговців цінними паперами, які здійснюють діяльність з управління цінними паперами та компаній з управління активами.

ІІ етап (до кінця 2015 року):

3.5. Законодавче встановлення вимог щодо розкриття інформації про осіб, які є реальними власниками (кінцевими бенефіціарами) учасників ринку, що здійснюють розкриття інформації на фондовому ринку.

3.6. Поширення вимог щодо розкриття інформації на всіх емітентів цінних паперів та фінансових інструментів, які мають обіг на фондовому ринку, у тому числі іноземних емітентів, які здійснюватимуть пропозицію цінних паперів на території України.

3.7. Посилення законодавчого регулювання діяльності рейтингових агентств, які надають рейтингові послуги на фондовому ринку.

4. З метою сприяння розвитку та становленню потужних національних інституційних інвесторів, стимулювання участі роздрібних та іноземних інвесторів на фондовому ринку необхідно:

І етап (до кінця 2012 року):

4.1. Впровадити механізми, які б забезпечували участь роздрібних інвесторів на фінансовому ринку та захист їх інвестицій, зокрема:

4.1.1. Подальший розвиток послуг Інтернет-трейдингу як інструмента залучення інвестицій від масового інвестора;

4.1.2. Створення компенсаційних механізмів для фізичних осіб - інвесторів на фондовому ринку (компенсаційний фонд, який формується за рахунок внесків професійних учасників ринку цінних паперів, які надають послуги фізичним особам; добровільні компенсаційні системи);

4.1.3. Нормативне регулювання порядку надання фінансових послуг роздрібним інвесторам, в першу чергу послуг з підвищеним ризиком (маржинальні та строкові угоди);

4.1.4. Формування інституту інвестиційних консультантів (інвестиційних радників);

4.1.5. Продаж невеликих пакетів акцій інвестиційно привабливих підприємств роздрібним інвесторам (так звані “народні” ІРО);

4.1.6. Створення механізму емісії інвестиційних цінних паперів для роздрібного продажу індивідуальним інвесторам;

4.1.7. Здійснення емісії державних боргових цінних паперів, зокрема цінних паперів, емітентами яких є органи місцевого самоврядування, для роздрібного продажу індивідуальним інвесторам.

ІІ етап (до кінця 2015 року):

4.2. Удосконалити законодавчу та нормативно-правову базу діяльності інститутів спільного інвестування через:

4.2.1. Запровадження нових та удосконалення існуючих механізмів та передумов нарощення обсягів діяльності інститутів спільного інвестування;

4.2.2. Удосконалення змісту інвестиційної діяльності венчурних фондів;

4.2.3. Удосконалення вимог до звітності інститутів спільного інвестування та компаній з управління активами;

4.2.4. Законодавче закріплення права надання компаніями з управління активами інвестиційних консультацій;

4.2.5. Удосконалення вимог до диверсифікації активів пайових та корпоративних інвестиційних фондів з використанням похідних цінних паперів, неемісійних цінних паперів та операцій РЕПО;

4.2.6. Врегулювання порядку здійснення компаніями з управління активами управління іпотечним покриттям;

4.2.7. Запровадження механізмів гарантування інвестицій учасників інвестиційних фондів.

4.3. Продовжити проведення пенсійної реформи шляхом запуску другого рівня пенсійної системи України через:

4.3.1. Узгодження дій органів державної влади, що регулюють діяльність фінансових установ та недержавних пенсійних фондів з метою вироблення єдиної політики щодо подальшого проведення пенсійної реформи;

4.3.2. Розробки та запровадження механізмів залучення до пенсійної системи коштів громадян, які тимчасово проживають та працюють за межами держави, що, в свою чергу, сприятиме як пенсійному захисту цих громадян після їх повернення в Україну, так і притоку значних коштів на ринок;

4.3.3. Прискорення введення в дію другого рівня недержавного пенсійного забезпечення, а саме створення Накопичувального фонду;

4.3.4. Підвищення кваліфікаційних вимог до фахівців, що здійснюють діяльність у сегментах недержавного пенсійного забезпечення [ 22 ].



РОЗДІЛ 3. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

3.1 Регулювання фінансових ринків у Євросоюзі

Орієнтиром для більшої частини розвинутих економік є правові рішення, закріплені в директивах Європейського союзу, що регулюють діяльність на фінансових ринках країн - членів ЄС.

Нормотворча діяльність європейського законодавця в галузі фінансового ринку має вже більш ніж 20-літню історію. Першим епохальним актом стала Директива ЄС від 20 грудня 1985 р. (про координацію законів та інших нормативних актів, які регулюють утворення колективного інвестування в цінні папери, що перебувають в обігу, (ЮКІТС)), на основі якої і донині функціонують ринкові схеми колективного інвестування у всіх країнах ЄС (аналоги відкритих та інтервальних фондів у Росії). Інструментом для прямого інвестування і кваліфікованих інвесторів такі фонди бути не можуть. Директива Ради ЄС від 21 квітня 2004 р. про ринки фінансових інструментів, що з'явилася нещодавно, покликана упорядкувати процедуру й умови випуску фінансових інструментів, обмежених в обігу.

Функції фінансового регулятора в країнах ЄС (у наднаціональному масштабі) покладені на профільні комітети Ради ЄС з економіки і соціальних питань і Комітет з європейських цінних паперів (European Securіtіes Commіttee). Європейський Центробанк у даному випадку виступає тільки як додатковий координуючий орган. Повноцінний фінансовий регулятор у ЄС на сьогоднішній день фактично відсутній, тому що потреба у створенні аналога Європейського Центрального банку для ринків фінансових інструментів і послуг, не пов'язаних з банківським сектором, не очевидна. Його відсутність компенсується діяльністю вищезгаданого комітету і комісій з бірж та цінних паперів у кожній із країн - членів ЄС.

Головне завдання європейського законодавця і профільного комітету - узагальнення позитивного досвіду національних правових систем (як у рамках ЄС, так і за його межами), вироблення рамкових правових механізмів регулювання головних сегментів ринку (у даному випадку - фінансових ринків) і сприяння їхньому впровадженню на національному рівні.

Активна робота також здійснюється на рівні Європейського комітету фінансових регуляторів (European Securіtіes Regulators Commіttee/ESRC), у тому числі з адаптації національних законодавств до директив ЄС.

Характерними рисами сучасного європейського фінансового ринку є:

- наявність інституту "взаємного визнання" учасників (інвесторів) ринку в країнах, що приєднуються до директив ЄС;

- "відкритий" характер правових норм - можливість детального формування правил і вимог на рівні національного законодавства;

- відносно високий рівень інтеграції фінансових інститутів країн-членів ЄС, розвиток взаємин між собою і на рівні наднаціональних утворень в рамках Євросоюзу;

- формування новітніх і максимально універсальних рішень і механізмів правового регулювання відкритого фондового ринку, ринку колективних інвестицій і проектного фінансування;

- високий рівень розвитку компенсаційних механізмів (основи закладаються на рівні директив; конкретні рішення (фонди) реалізуються на рівні країн - членів ЄС);

- вільний режим руху капіталів у межах ЄС (основна риса в економіці ЄС).

Національне законодавство європейських країн.

Моделі фінансового ринку, що сьогодні функціонують у провідних країнах - членах ЄС, заслуговують на окрему увагу і можуть розглядатися як самостійні і повноцінні системи організації роботи ринків фінансових послуг - без урахування механізмів, установлених директивами ЄС. До таких варто віднести Францію, Німеччину і Велику Британію. Певний інтерес представляє і фінансове законодавство Нідерландів.

Франція є одним з піонерів у питаннях запровадження схем колективного інвестування. Не останню роль у цьому процесі зіграв і національний фінансовий регулятор (Autorіte des marches fіnancіers, AMF), що здійснює нагляд за ринком фінансових послуг, біржами і розкриттям корпоративною інформацією. Компетенція AMF не поширюється на банківський і страховий сектори.

Найважливішими правовими актами фінансового законодавства Франції є:

- Кодифікований закон Франції про монетарну політику і фінансові ринки (The Monetary and Fіnancіal Code);

- Основні положення про схеми колективного інвестування, професійних учасників фінансового ринку, емісійні процедури і розкриття інформації, а також про інфраструктуру фінансових ринків і зловживання при здійсненні професійної діяльності на них (General Regulatіon of the AMF - books tl-Vі.- іssuers and fіnancіal dіsclosure, servіce provіders, collectіve іnvestment products, market іnfrastructures, market abuse: іnsіder dealіng and market manіpulatіon);

- Закон № 2005-842 від 26 липня 2005 р. "Про економічну модернізацію" (Breton Act);

- Закон № 2005-811 від 20 липня 2005 р. (DDAC Act).

Проте французька правова модель регулювання фінансових ринків має потребу в модернізації і стандартизації. Основою цього процесу є впровадження положень директив ЄС у законодавство Франції. Цьому питанню регулятор приділяє особливу увагу, зокрема в "Огляді правового регулювання у Франції в рамках майбутньої європейської фінансової системи"2 зазначається, що французька правова система в цілому гармонізована з європейським правом, однак деякі сектори фінансового ринку вимагають подальшої роботи щодо адаптації до загальноєвропейських стандартів (стандарти аудиту, розкриття інформації тощо).

Законодавство Великої Британії - унікальний приклад сполучення системи загального права й інститутів континентального права, привнесених практикою кооперації з іншими західними країнами й імплементацією норм Євросоюзу.

Особливий інтерес представляють правові моделі регулювання фінансових ринків і оподаткування в цій галузі, закріплені в нормативних актах Об'єднаного Королівства:

- Закон 2000 р. "Про фінансові ринки і послуги ринків" (Fіnancіal Servіces and Markets Act, 2000);

- Закон 2006 р. "Про податок на прибуток" (Corporatіon Tax, 2006).

Цілісна система фінансових сервісів та учасників фінансового ринку, закріплена комплексним нормативним актом 2000 р., найбільш повно відповідає новим вимогам європейських директив і визначає єдиного регулятора для фінансових ринків (крім банківського сектора) в особі Служби фінансового ринку (Fіnancіal Servіces Authorіty), що входить у структуру Казначейства (Her Majesty's Treasury).

Одночасно з прийняттям нових законів, спрямованих на уніфікацію правових інститутів Великої Британії, проводиться активна робота з формування рішень і механізмів, що сприяють максимально широкому використанню європейських правових механізмів та інститутів у фінансовій системі Об'єднаного Королівства. Так, у дискусійній доповіді Служби фінансового ринку відзначається необхідність детальної роботи над правовим регулюванням обігу фінансових інструментів строкового ринку (у тому числі деривативів на товарні контракти і специфічні контракти) на національному і європейському рівнях у рамках Директиви ЄС "Про ринки фінансових інструментів" (MіFІD).

Найважливішим законодавчим актом останнього часу для ринку колективних інвестицій Великої Британії став Закон 2006 р. "Про податок на прибуток" у частині, що стосується трастів нерухомості (The Real Estate Іnvestment Trusts). Зважаючи на загальні тенденції з мінімізації податкового тягаря для довгострокових проектів і проектів, пов'язаних з реальним сектором у цілому, англійський законодавець увів пільговий режим оподатковування доходів, що генеруються у ході діяльності трастів нерухомості.

Німецький фінансовий ринок нещодавно одержав у розпорядження сучасний фінансовий інструментарій для роботи на ринку нерухомості. У 2006 р. вийшов комплексний закон, що визначає умови і порядок створення та функціонування такого фінансового інституту, як фонд нерухомості. Зазначений нормативний акт, прийнятий у 2007 р., одержав назву German REіTAct, тому що запозичав ідею американських фондів нерухомості (Real Estate Іnvestment Trust). Однак правова модель фонду заснована на європейських (континентальних) стандартах і законодавстві.

Нідерланди, так само як і Велика Британія та Франція, йдуть шляхом впровадження інноваційних рішень і механізмів у національне законодавство. У результаті цього два роки тому з'явився Закон (ордонанс) "Про регулювання фінансових ринків" (Fіnancіal Supervіsіon Act, 2006 р.). Правова модель ринку фінансових послуг та інфраструктури, визначена цим законом, надзвичайно близька французькій моделі (як термінологічно, так і фактично). Одночасно з цим можна відзначити специфіку, властиву рішенням голландського законодавця. Так, пруденційний нагляд за всіма секторами фінансового ринку, у тому числі ринку колективних інвестицій і фондового ринку, віднесений до компетенції Центрального банку Нідерландів (The Dutch Central Bank), але безпосередній контроль діяльності на фінансових ринках і їхнє регулювання перебувають у віданні незалежного від Центробанку виконавчого органа - Служби з фінансових ринків (Autorіteіt Fіnancіele Markten).

Підсумовуючи даний розділ , варто відмітити що під ринками фінансових послуг розуміють сферу діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій із цінними паперами та на ринках інших видів, що забезпечують обіг фінансових активів. Учасниками ринків фінансових послуг є юридичні особи та фізичні особи.

Основною метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг та захист інтересів споживачів фінансових послуг.

Основним законом що встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг є З.У. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Регулювання фінансового ринку повинно передбачати встановлення правил інвестиційного процесу, обов'язкових для всіх - і для дрібних, і для великих інвесторів. Високоякісний, добре відрегульований фінансовий ринок знижує загальний ризик, який міжнародні інвестори пов'язують з конкретного країною та підвищує динамічність системи і її репутацію[5].



ВИСНОВКИ

У сучасній світовій фінансовій системі фондовий ринок відіграє значну роль, оскільки він є одночасно сегментом грошового ринку та ринку капіталів. До того ж фондовий ринок може розглядатися як один з найефективніших механізмів регулювання переливу фінансових ресурсів за допомогою різних інструментів. Саме операції на відкритому ринку (купівля/продаж державних облігацій) є основним інструментом грошово-кредитної політики для будь-якого центрального банку, незалежно від того, який у нього цільовий орієнтир - рівень процента чи обсяг грошової пропозиції. Водночас існування ринку державних цінних паперів дає орієнтири для визначення рівня без ризикової процентної ставки. Залучення коштів на фінансових ринках (внутрішніх чи зовнішніх) за допомогою державних боргових зобов'язань є також загальновизнаним способом фінансування дефіциту державного бюджету. Тому дослідження розвитку фондового ринку слугують тією основою, яка сприяє визначенню певних напрямів у розбудові економіки, а відтак увага дослідників до тенденцій функціонування фондових ринків взагалі та фондових ринків країн, що перетворюють свої економіки, зокрема, є суттєвою.

Фондовий ринок - це специфічний ринок, на якому держава через свої органи, а також саморегулятивні організації, враховуючи закономірності ринкових законів, вирішує завдання щодо залучення, розподілу та розміщення інвестиційних коштів між надлишковими та дефіцитними секторами, окремими галузями й секторами економіки; перерозподіляє доходи і власність, формує нові відносини власності, розпорядження, використання, цивілізованого інвестора та вирішує інші соціально-економічні завдання.

Формування фондового ринку в Україні здійснювалось паралельно з інституціональними змінами, розгортанням процесів роздержавлення та приватизації, становленням нормативно-законодавчої бази. У цих процесах можна виділити чотири етапи, три з яких відбувались в умовах розбудови моделі фінансового ринку України, а четвертий етап, який відбувається сьогодні - в умовах створення основи структурно-функціональної моделі фондового ринку. Перший етап розпочався на початку 1990-х рр. ХХ ст., другий охоплював середину-кінець 90-х рр., початок третього датується 1999 р., а четвертого - 2003 р.

На сьогодні ринок цінних паперів в Україні розвивається з кожним днем і розширює сферу своїх інвестиційних можливостей.

Стан вітчизняного ринку цінних паперів характеризується постійним зростанням обсягів емісій та зміною їх структури на первинному ринку.

Присутність комерційних банків на фондовому ринку України є стабільною і представлена не лише інвестиційною та емісійною діяльністю, а включає андерайтингові, депозитарні, консалтингові послуги, а також послуги з довірчого управління портфелем цінних паперів юридичних та фізичних осіб. Загалом, позицію банків щодо присутності на фондовому ринку як інвесторів не можна вважати активною, хоча їхня роль кожного року зростає. В основному, портфель банків складається з ліквідних та низькоризикових цінних паперів, що були розміщені на ринку державою та державними корпораціями.

Узагальнюючи викладений в курсовій роботі матеріал зрезюмуємо основні положення роботи. Так, до фінансових ринків можна віднести ряд взаємодоповнюючих та взаємопов'язаних між собою ринків. Це зокрема кредитні та валютні ринки, ринки цінних паперів та ринки строкових контрактів. Терміни "кредитний ринок", "валютний ринок", "ринок фінансових послуг" або “ринок цінних паперів” є лише узагальнюючими. У міжнародній практиці дефініції:

· money market - грошовий або кредитний ринок,

· rates and bond market - ринок прав та облігацій,

· currencies market - валютний ринок,

· commodities market - ринок строкових контрактів,

· securities market -- ринок цінних паперів,

· stock market (exchange) - дослівно біржа акцій але не “фондова біржа” застосовуються, як правило, для визначення торгової системи або майданчика.

При цьому ринок - це конкретне місце, де можна купити або продати певний товар. Для узагальнення - застосовують ті ж самі дефініції у множині - “markets” - ринки.

Однією з головних цілей таких ринків є створення умов для забезпечення якнайбільшого укладання угод із допущеним до торгів товаром або фінансовим інструментом, що призводить до мінімізації ціни на певний товар або фінансовий інструмент. Іноді ринки можуть також виконувати і функцію виконання укладених угод. Сукупність таких ринків загалом і складає фінансові ринки. Окремою проблемою в українському законодавстві є невизначеність функцій організатора торгівлі. Суть проблеми полягає у процедурі фіксації факту укладання угоди у організатора торгівлі. Участь організатора торгівлі або відсутність його участі в процесі укладання угоди визначає буде чи не буде цей організатор торгівлі приймати участь у процедурах, пов'язаних з виконанням угоди. Дії організатора, який не приймає участі в процедурі фіксації факту укладання угоди, зводяться тільки до надання інформаційних послуг.

Отже, в розвинутих країнах під ринком розуміється конкретна юридична особа, яка є організатором торгівлі і забезпечує укладання угод щодо певних товарів, коштів або фінансових інструментів. При цьому товар або фінансовий інструмент, з яким укладаються угоди на ринках, може мати майновий характер та повинен бути дискретним і стандартизованим.

Застосовуючи поняття “кредитний або валютний ринок” маємо уявити систему, за допомогою якої укладаються і фіксуються угоди щодо кредитних ресурсів або валюти. “Ринок цінних паперів” це біржа цінних паперів або торгово - інформаційна система. Нажаль, важко знайти аналогію поняттю “фондовий ринок” або поняттю “біржовий та позабіржовий ринок”, яке можна було б перекласти як “ринковий ринок та поза ринковий ринок”. На наш погляд, невизначеності, неточності або двозначності можуть мати достатньо негативний вплив на таку точну сферу діяльності як фінансова індустрія.

Фінансова індустрія складається не тільки з ринків. Угоди щодо купівлі - продажу товарів, коштів, цінних паперів можуть укладатися і не на ринках. Для Україні, наприклад, ця обставина має принципове значення, оскільки певні фінансові інструменти (зокрема, цінні папери) знаходяться в обігу переважно поза межами ринків.

Оскільки управління ринковим господарством здійснюється через фінанси, державне регулювання фінансової індустрії має досить важливий вплив на формування ринкової економіки в країні. Глобальні тенденції розвитку світової економіки вимагали здійснити поступове реформування регулюючих функцій щодо фінансової індустрії. Швеція, Данія, Англія, США, Франція, Японія, Австралія та багато інших країн світу визнали за необхідне реформування органів, що регулюють фінансову індустрію. Директива ради ЕС 93/22 “Про інвестиційні послуги у сфері цінних паперів” (1993), Закон Великої Британії “Про фінансові послуги та ринкову діяльність” (1998), Закон США “Про модернізацію фінансових послуг”(1999), Закон Франції “Про модернізацію фінансової діяльності ”(1996) - тільки частина законодавчих актів, що прийняті з метою розвитку фінансової індустрії.

Знайти розумне співвідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням фінансової індустрії - одне з ключових завдань, яке сьогодні постало перед Українською державою. Перехід до ринкових відносин та економічні реформи не є самоціллю. Це лише інструменти, що мають забезпечити сталий розвиток української економіки. Відкрита експортно орієнтована ринкова економіка, моделі якої успішно реалізовані в розвинутих країнах, є добрим взірцем для національних економічних стратегій країн з перехідними економічними системами, таких як Україна. Трансформація економіки в Україні іде саме в напрямі відкритості економіки, інтернаціоналізації виробництва та фінансової індустрії.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аналітичні дані щодо розвитку фондового ринку [Електронний ресурс]. -Редим доступу : http://www.nssmc.gov.ua/fund/analytics

2. Внукова Н.М.,. Ринок фінансових послуг: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц./ Внукова Н.М., Грачов В.І., Кузьминчук - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2004.

3. Вовчак, О. Д. Банківська інвестиційна діяльність в Україні [Текст] / О. Д. Вовчак. - Львів: Вид-во Львів. комерц. акад., 2005. - 544 с.

4. Гаршина O.K. Цінні папери: Навч. посіб./ Гаршина O.K. - К: Видавн. дім "Слово", 2004.

5. Державне регулювання ринків фінансових послуг. [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.refine.org.ua/pageid-5824-7.html

6. Закон України «Про банки і банківську діяльність». від 07.12.2000 N 2121-III [Електронний ресурс]: - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2121-14

7. Коваленко М.А. Ринок фінансових послуг: Навч. посіб. /М.А. Коваленко, Л.М. Радванська, Н.В. Лобанова, Г.М. Швороб. - Херсон: Олді-плюс, 2004.

8. Конституція України // Закони України: В 12 т. - Т. 10. - С. 5-40.

9. Крамаренко В.І. Біржова діяльність: Навч. посіб./ Крамаренко В.І - К: ЦУЛ, 2003.

10. Луців, Б. Л. Інвестиційний банківський портфель [Текст] / Б. Л. Луців. - К.: Лібра, 2002. - 192 с.

11. Маслова СО. Фінансовий ринок: Навч. посіб. - 2-е вид., випр./ Маслова СО., Опалов O.A - К.: Каравела, 2003.

12. Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навч.-метод. посіб. для са-мост. вивч. дисц./ Мозговий О.М. - К.: КНЕУ, 2001.

13. Мороз, А. М. Банківські операції [Текст] : підручник / А.М. Мороз, М. І. Савлук. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.

14. Науменкова С.В. Ринок фінансових послуг / Науменкова С.В., Міщенко С.В. - К.:Знання,2010. - 532 с.

15. Організація та проведення біржових торгів [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z2082-12

16. Основні показники діяльності банків України на 1 січня 2012 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.

17. Офіційний сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/

18. Пасічник В.Г. Ринок цінних паперів: Навч. посіб./ Пасічник В.Г., Акіліна О.В - К.: Центр навч. літ., 2005.

19. Пересада, А. А. Управління інвестиційним процесом [Текст] / А. А. Пересада. - К.: Лібра, 2002.

20. Положення про придбання, реалізацію та анулювання акціонерними товариствами власних акцій: Затв. рішенням Держ. комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 квіт. 2000 р., № 42 //.

21. Положення про функціонування фондових бірж: Затв. рішенням Держ. комісії з цінних паперів і фондового ринку від 19 груд. 2006 р., № 1542.

22. Програма розвитку фондового ринку на 2011-2015 роки [Електронний ресурс ]. - Режим доступу: http:// www.ufin.com.ua/koncepcia/011.doc

23. Рисін, В. В. Довгострокові фінансові інвестиції банків в Україні [Текст]/В.В. Рисін // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб . наук . праць / Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». -Суми, 2009. - Т . 24. - С. 113-122.

24. Річні звіти Національного банку України за 2009-2011 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.

25. Річні звіти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України за 2009-2011 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. ssmsc.gov.ua.

26. Сич Є.М. Ринок фінансових послуг / Сич Є.М. - К., ЦУЛ, 2012 -352 с.

27. Сутність, значення та функції фондової біржі [Електронний ресурс].Режим доступу:http://elkniga.info/book_270_glava_56_APPENDIX.html

28. Фондова біржа та біржові операції [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://pidruchniki.ws/11360401/finansi/fondova_birzha_birzhovi_operatsiyi

29. Фондова біржа: поняття, керування та учасники біржових операцій [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru.osvita.ua/vnz/reports/econom_theory/21546/

30. Ходаківська В.П. Ринок фінансових послуг / Ходаківська В.П., Данілов О.Д.: навч. посіб. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 501 с.

31. Шарп, У. Инвестиции: пер. с англ. [Текст] / У. Шарп, Г. Александер, Дж. Бэйли. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 1028 с.

Размещено на Allbest.ru