Принцип торгівлі акцій на цих біржах NYSE і NASDAQ розрізняється кардинально.

NASDAQ - National Association of Securities Dealers Automated Quotation. З назви ясно, що біржа електронна. Ні будинку біржі, немає статі, немає будок з фахівцями й брокерів на „підлозі”. Всі заявки надходять віддалено на потужні сервера й обробляються автоматично. На NASDAQ торгується більше акцій, ніж на будь-який іншій біржі у США. Обсяги торгів також найбільші. Зв'язано це почасти з тим, що тут немає фіксованих членів, тобто властиво фахівців і брокерів на „підлозі”. Будь-яка фірма, задовольняюча правилам і критеріям, мо-же стати учасником торговельного процесу (market maker). За їхньою діяльніс-тю стежить NASD (National Association of Sеcurities Dealers - організація профе-сійних дилерів акцій) і SEC (Securities and Exchange Commission - урядова орга-нізація, контролюючі біржі й цінні папери).

Крім того, на біржі торгується більша частина ринку високотехнологіч-них компаній, широко відомих простому американцеві. Тому сюди залучається більша кількість непрофесіоналів із зайвими грошима, ніж на NYSE.

На NYSE угоди, в основному, проходять між власне покупцями й продав-цями, а фахівець покликаний коректувати процес торгівлі й стежити за плавніс-тю рухів. На NASDAQ маркет-мейкери (market makers) самі вибирають, зводи-ти клієнтів за комісію або брати участь у торгівлі як контрагент, одержуючи різницю між кращою ціною й ціною угоди. Для цього вони конкурують між со-бою, пропонуючи кожний свої bid (пропозиція ціни продажу) і offer (пропози-ція ціни покупки). По суті, на NYSE є тільки один market maker в угоді - фахі-вець, що відповідає своїм положенням на біржі за свої дії. На NASDAQ в одній угоді їх скільки завгодно, і кожний відповідає тільки за своїми обов'язками в клієнтському договорі й внутрішніх правилах NASD. Твердих обмежень, які накладають фірми фахівців на своїх працівників, немає.

У підсумку більша частина угод проходить між клієнтами й маркет-мей-керами (market makers) - біржовими посередниками. За рахунок додаткових витрат на послуги market maker'a брати участь у торгівлі на NASDAQ дорожче в принципі, ніж на NYSE.

Залучає трейдерів NASDAQ можливість більших, ніж на NYSE, заробіт-ків. Рух акцій на NASDAQ , дійсно, у середньому масштабніше. Однак недо-свідченому трейдеру це нічого не дасть. Ціни на акції змінюються дуже швид-ко, причому ніхто не забезпечує ніякого згладжування й вирівнювання непот-рібних коливань, як це робить фахівець. Новачки дуже швидко втрачають там свої гроші.

Дослідження й досвід багатьох трейдеров показують, що, незважаючи на видимі переваги твердої конкуренції безлічі market maker'ов над одним фахів-цем, ціни, які одержують трейдери при вході в позицію, у середньому краще на NYSE. До того ж, за рахунок правил і обмежень, торгувати там набагато без-печніше для нервової системи.

Принцип торгівлі акцій на фондовій біржі AMEX аналогічний NYSE. Від-мінність в умовах реєстрації, які тут набагато м'якше. Компанії, які по фінансо-вим показникам і положенню на ринку не можуть пройти процедуру лістингу на NYSE, вибирають AMEX. В 1998 році відбулося злиття NASDAQ і AMEX. Однак дотепер AMEX існує як самостійна біржа й не переходить на чисто електронний спосіб торгівлі.

Акціями можна торгувати не тільки на первинному ринку. Для цього іс-нують кілька альтернативних варіантів доступу до торгівлі.

2. Secondary Market - регіональні біржі Regional Stock Exchanges

Найбільш великі називаються по місцю розташування - Boston, Chicago, Philadelphia. Також є Cincinnati Stock Exchange, що розташована в Чикаго, і Pacific Exchange, яка перебуває в стадії перетворення в чисто електронну систему без будинку й „підлоги”.

3. Third Market - „третій” ринок 100% „електронних систем” торгів.

ECN's (Electronic Communication Networks) по суті своєї біржами не явля-ються. Це електронні мережі, через які можна направляти свої ордери на інші біржі або проводити угоди прямо без участі яких-небудь market maker'ов без- посередньо з іншими учасниками торгів (позабіржові угоди). Мінус цього прин-ципу в низькій ліквідності та відсутності гарантій виконання угод. Постійно торгувати тільки з користувачами ECN практично неможливо. Зате використовувати в якості допоміжного інструмента прийнятно. До плюсів відносяться повна анонімність учасників і відсутність додаткових витрат на комісію.

4. Гібридний ринок - Hybrid Market.

Концепція Hybrid Market, уведена NYSE Group в 2006 році й частково затверджена регуляторами, повинна адаптувати біржу до всезростаючих сучасних швидкостей і обсягів торгівлі. Згладжуючий фактор, в особі фахівців, по фізичних обмеженнях не може нормально функціонувати для ряду акцій уже зараз. Щоб вирішити цю проблему, були запропоновані деякий зміни.

На сьогоднішній день функції фахівців багато в чому замінені автоматизованими діями системи, а ті що залишилися максимально автоматизовані. Тому багато існуючих обмежень, описані вище, скасовані. Наприклад, скасовані деякі перевірки дій фахівців в залежності від рухів ціни (tick tests), описані вище.

Новація гибридного „електронного” біржового ринку - інструмент LRPs - Крапки Відновлення Ліквідності (Liquidity Replenishing Points, LRPs) - два цінових рівня (вище й нижче поточної ціни), перераховуємі кожні 30 секунд, по досягненню яких процес торгівлі «уповільнюється». На десять секунд автома-тичне виконання ордерів блокується. Це нововведення призначене для різких рухів, зухвалу короткочасну паніку й масове закриття позицій.

У цей момент доступ до управління торгівлі одержує фахівець, який весь інший час не бере участь у торгівлі гібридними акціями. За час, поки на ринку «повільне» котирування («slow» quote), учасники торгів мають можливість привести думки в порядок і прийняти більш адекватне рішення по даній акції. Згодом планується зменшення цього тимчасового інтервалу з 10 до 5 секунд.

На рис. 2.3 - 2.5 наведені основні результати діяльності фондових бірж NYSE Euronext в США та в Європі за даними статистичних бюллетенів The WFE(Світової федерації бірж) за 2009 -2012 рр. ([46] - [48]).



Рис. 2.3. Динаміка рівнів капіталізації фондових бірж NYSE Euronext в США та в Європі у 2008 - 2012 рр. (побудовано за даними статистичних звітів WFE [46] - [48])

Як показує аналіз даних, наведених на рис. 2.3:

1. Біржа NYSE Euronext (США):

- докризовий рівень капіталізації фондової біржі 15,0 трлн.USD у 2008 році різко „рухнув” до рівня 7,9 трлн.USD на початок 2009 року (рівень падіння -47,3%);

- у післякризовий період поступово рівень капіталізації зріс до 14,8 трлн. USD на квітень 2011 року та знову різко знизився до 10, 5 трлн.USD станом на вересень 2011 року („друга криза” ринку);

- поступове нарощення рівня капіталізації фондової біржі з кінця 2011 ро ку до жовтня 2012 р. досягло рівня 13.6 трлн.USD, що на -9,6% менше докризо-вого рівня.

2. Біржа NYSE Euronext (Европа):

- докризовий рівень капіталізації фондової біржі 2,5 трлн.USD у 2008 році різко „рухнув” до рівня 1,3 трлн.USD на початок 2009 року (рівень падіння -47,5%);

- у післякризовий період поступово рівень капіталізації зріс до 2,67 трлн. USD станом на жовтень 2012 р. , тобто на +6,4% більше, ніж докризовий рівень.

Рис. 2.4. Динаміка кількості емітентів цінних паперів в лістингу фондових бірж NYSE Euronext в США та в Європі у 2008 - 2012 рр. (побудовано за даними статистичних звітів WFE [46] - [48])

Як показує аналіз даних, наведених на рис. 2.4, навіть після проведення у кінці 2008 - початку 2009 рр. акції зниження вимог до лістингу емітентів та відповідного зростання їх кількості на + 22,6% на біржі США та +17,0% на біржі в Європі, кількість емітентів цінних паперів, зареєстрованих на біржах падає (-2,5% в США) та (-8,6% у Європі).

Рис. 2.5. Динаміка щомісячних обсягів біржових угод на фондових біржах NYSE Euronext в США та в Європі у 2008 - 2012 рр. (побудовано за даними статистичних звітів WFE [46] - [48])

Як показує аналіз даних, наведених на рис. 2.5:

1.Біржа NYSE Euronext (США):

- докризовий рівень щомісячних обсягів біржових угод на фондової бір-жі з рівня 2,98 трлн.USD/міс. у 2008 році різко „рухнув” до рівня 1,5 трлн.USD/ міс. на початок 2009 року (рівень падіння 50,0%);

- у післякризовий період поступово рівень щомісячних обсягів біржових угод на фондової біржі знизився до рівня 1,05 трлн. USD/міс. Станом на жовтень 2012 року, що на 64,5% нижче докризового рівня.

2.Біржа NYSE Euronext (Европа):

- докризовий рівень щомісячних обсягів біржових угод на фондової бір-жі з рівня 333 млрд.EURO/міс. у 2008 році різко „рухнув” до рівня 130 -140 млрд. EURO/ міс. на початок 2009 року (рівень падіння 60,0%);

- у післякризовий період рівень щомісячних обсягів біржових угод на фондової біржі стабілізувався на рівні 130 -135 млрд. EURO/міс., шо на -60,2% нижче докризового рівня.

Таким чином, станом на жовтень 2012 року у трансконтинентальної біржі NYSE Euronext є наступні проблеми післякризового (2008 року) відновлення обсягів діяльності:

- невідновлення докризового рівня капіталізації бірж;

- падіння на 60,0% рівня щомісячних обсягів біржових угод;

- падіння кількості зареєстрованих в лістингу емітентів на біржах.

2.3 Аналіз розвитку електронної площадки NASDAQ

На сьогодні трансконтинентальна „електронна” біржа NASDAQ OMX представлена чотирма самостійними підрозділами (об'єднаннями бірж), які в світі статистично враховуються як окремі біржі [71]:

- NASDAQ OMX (USA), яка оперує в США;

- NASDAQ OMX Nordic Exchange (Europe) в Єврозоні станом на грудень 2012 року має в своєму складі наступні 9 бірж в 9 державах (за даними Європейської асоціації фондових бірж FESE [72]):

1. NASDAQ OMX Armenia (Ереван, Арменія);

2. NASDAQ OMX Nordic Exchange Stockholm (Стокгольм, Швеція)

3. NASDAQ OMX Nordic Exchange Helsinki (Гельсінкі, Фінляндія);

4. NASDAQ OMX Nordic Exchange Copenhagen (Копенгаген, Данія);

5. NASDAQ OMX Riga (Ріга, Латвія);

6. NASDAQ OMX Tallinn (Талін, Естонія);

7. NASDAQ OMX Vilnius (Вільнюс, Литва);

8. NASDAQ OMX Nordic Exchange Iceland (Рейк'явик, Ісландія);

9. NASDAQ OMX Dubai, яка оперує в Арабських Еміратах.

Феномен становлення та розвитку сьогоднішньої інфраструктури NASDAQ в світі, мабуть, не має собі рівних в історії фінансових ринків.

Починалось все зі звичайної інформаційної бази, що організувала Національна асоціація дилерів цінних паперів (NASD). Приставка «AQ» означає всього лише «автоматизовані котирування» NASD (National Association of securities Dealers Automated Quotations). Таким чином, з'явилася назва NASDAQ [61].

З 1982 р. саме великі компанії, що відповідають більше високим вимогам лістингу (включення цінних паперів у котирувальний список), попадали в інформаційну базу NASDAQ. Це послужило початком створення Національного ринку NASDAQ (Nasdaq National Market).

Усього через два роки в системі вже велася торгівля акціями цих компаній і почала оформлятися друга група, що представляє компанії з невеликою капіталізацією - Nasdaq Small Cap Market. А в 1990 р. вся інформаційна система, не залучаючи особливої уваги, перейменовується в «The Nasdaq Stock Market».

Нова організація стала набирати чинність. Важливо, що вона виявилася гостро необхідною для тих, кого не підпускали до операцій на солідних біржах. Але не це головне. Чинність NASDAQ була у високих технологіях. Не випадково сама багата людина у світі - Білл Гейтс - не пропонує своїх акцій ні Нью-Йоркській, ні Лондонській біржам. Він працює з NASDAQ.

Щоб стало ясно, яким чином високі технології вплинули на вдосконалювання структури ринку, приведемо торговельну модель NYSE (рис. 2.6):

Рис. 2.6. Торгівельна модель фондової біржі NYSE [62]

NASDAQ побудував більш ефективну та досконалу структуру (рис.2.10):

- По-перше, він зняв фінансовий мінімум для входження в ринок;

- По-друге, він ліквідував величезну кількість проміжних ланок у процесі циркуляції акцій;

- По-третє, він зробив дешевше й доступніше послуги, тому що відпала необхідність годувати численну брокерську еліту.

І, нарешті, він збільшив швидкість всіх процедур, що не могло не позначитися на росту економічної ефективності.

Торгівельна модель NASDAQ виглядала в такий спосіб (рис. 2.7):

Рис. 2.7. Торгівельна модель „електронної” фондової біржі NASDAQ [61]

Високі технології привели „електронну площадку” NASDAQ світового успіху та створення найбільшої в світі трансконтинентальної „електронно” біржі. Всі операції на ринку здійснюються тільки за допомогою комп'ютерних мереж - торговельні зали відсутні. І, практично, з будь-якої точки світу можна стати учасником торгів, тому що по усьому світі розкидані 200 000 терміналів NASDAQ.

У формуванні й росту NASDAQ яскраво виявилися й процеси глобалізації світової економіки. Першим етапом глобальної стратегії NASDAQ, спрямованої на об'єднання азіатських, європейських і американських фондових ринків, було підписання в Токіо угоди з Softbank Corporation про створення спільного підприємства Nasdaq Japan.

Для проникнення на європейський фінансовий ринок NASDAQ створив європейське відділення Nasdaq Europe - за рахунок придбання бельгійської біржі Easdaq. Стратегічні наміри в NASDAQ дійсно глобальні, оскільки справа йде до створення світового, повністю електронного, функціонуючого 24 години на добу фондового ринку.

Примітно, що NASDAQ став не тільки самою великою біржовою конторою, але став задавати й темп. Його досягнення в електронних торгах стали переймати всі провідні фондові біржі миру.

Торгівельна ідеологія та її реалізація в NASDAQ - тут інвестор не має потреби в брокері-посереднику, що дозує інформацію в зручному для себе режимі. Він відразу ж може одержати всі відомості, відомі маркет-мейкеру, а тому сам і негайно здатний приймати рішення, без усяких погоджень, за допомогою натискання однієї кнопки.

На класичній біржі брокер може запропонувати інвесторові середньозважену «сліпу» ціну акцій, що сформувалася на біржі в цей момент. Інвестор вирішує єдину проблему: купувати - не купувати, продавати - не продавати. Маркет-Мейкеры в NASDAQ прогнозують динаміку зміни ціни й ведуть боротьбу за кожного інвестора, пропонуючи йому більш вигідні умови. Виникає конкуренція, і інвестор уже вибирає зі шкали цін, що утворюється, більш прийнятну.

А роль «фахівця» в NASDAQ виконує не один маркет-мейкер, а, як мінімум, троє, які також купують і продають цінні папери за власний рахунок і конкурують один з одним. Таким чином, маркет-мейкеры підтримують від декількох сотень до декількох тисяч акцій, і при торгівлі за один тип акції можуть зштовхнутися від 3 до 40 маркет-мейкеров.

Основними виявленими проблемами фондового ринку NASDAQ, який завоював першість за многим показниками, були „дуті” проекти, нічим не забезпечений ріст акцій, занадто ліберальна звітність та полегшений лістинг.

Це привело у 1994 - 1998 рр. до функціонування на фондовому ринку NASDAQ незабезпечених акцій „електронного сектору Інтернет”, які одночасно рухнули під тяжінням зобов'язань створеної фінансової піраміди.

Нова ера розвитку NASDAQ пов'язана з впровадженням електронних комунікаційних мереж ESN (Electronic Communication Network) [61].

Відкрита архітектура NASDAQ дозволила новому виду учасників зайняти рівне положення з маркет-мейкерами, що принесло додаткову ліквідність і одночасно із цим небезпеку розмивання доходів біржі. Електронні комунікаційні мережі ESN (Electronic Communication Network) дуже швидко досягли успіху й сьогодні займають більше 50% обороту по акціях NASDAQ.

Бурхливий ріст пов'язаний зі збільшенням швидкості виконання угод, анонімності, гнучкості, більше низькими вимогами до доступу, низькими витратами на здійснення угоди, а головне, за рахунок можливості цілодобово робити угоди за ціною, максимально наближеної до поточної ринкового.

Так, угоди укладаються за допомогою ліміт-ордерів. При входженні в систему нового ордера відбувається автоматичний пошук протилежного по втримуванню ордера з тією же ціною виконання. Якщо такий знайдений, здійснюється автоматичне «зчеплення» ордерів і укладається угода. Якщо з якої-небудь причини збігів не знайдено, ордер уводиться в книгу й виконується його доставка в зовнішню торговельну систему.

NASDAQ не став звертатися до досвіду класичних бірж. У цьому випадку він знайшов би й всі їхні недоліки: консерватизм і елітарність. NASDAQ довелося на противагу ESN розробляти й впроваджувати нову систему Super-Montage, вартістю в $107 млн. Вона значно розширює можливості по наданню ринкової інформації й автоматичному виконанню наказів. Система дозволяє [61]:

- розміщати лімітні й ринкові накази із множинними ціновими рівнями;

- іводити котирування анонімно або із вказівкою ім'я;

- одержувати інформацію на покупку й продаж із глибиною в 5 цінових рівнів;

- підвищувати швидкість виконання наказів.

Тепер в інвестора з'явилася можливість бачити не тільки краще котирування попиту-пропозиції по кожному паперу, ціну й обсяг останньої угоди, але й всі заявки, і обсяги кожного маркет-мейкера, ESN і їхні імена.

Завдяки масштабному технологічному переозброєнню фінансових ринків на основі Інтернет-технологій між інвесторами й емітентами встановлюються більш тісні зв'язки, незалежно від їхньої національної приналежності.

Говорячи про хвилю злиттів і поглинань, що охопила сучасний біржовий ринок, варто розглянути діяльність в цьому напрямку „електронної площадки” NASDAQ.

Вже в 1998 році NASDAQ приєднує до своєї системи біржу AMEX, щоб протистояти своєму головному конкурентові -- NYSE. Це злиття ще більше зміцнило позицію NASDAQ, був створений дуже успішний продукт -- NASDAQ-100 IndexTradingStock. Однак із цього моменту скорочується частка AMEX і в 2003 року вона була продана чиказькому фонду прямих інвестицій GTCR Golder Rauner. Але вже в 2004 році акціонери AMEX викупили у свою площадку, але далі біржу AMEX [59] приєднала біржа NYSE [62].

В 2007 році NASDAQ купує Бостонскую біржу за 61 млрд. доларів США, при цьому одержавши клірингову компанію BSE, але не одержавши відділення біржі по торгівлі опціонами. Тому що торгівлю опціонами NASDAQ планує здійснювати через відповідне підрозділ найстаршої в США Филадельфийской біржі [64], купленої в тім же році за 652 мільйона доларів США.

Формування трансконтинентальної групи NASDAQ OMX [61]:

1. Після того, як ні NASDAQ, ні OMX не вдалося купити Лондонську фондову біржу LSE, вони почали переговори між собою. OMX -- шведська група, заснована в 2003 році, яка включала Вільнюську, Ісландську, Копенга-генську, Ризьку, Стокгольмську, Талліннську біржі, а також біржі Хельсінкі й Осло.

На кінець 2006 року, перед угодою з NASDAQ її капіталізація рівнялася 2,5 млрд доларів США.

25 травня 2007 року акціонери біржі NASDAQ погодилися купити OMX за 3,7 млрд доларів США, тобто з 19% премією до ціни закриття акцій біржі OMX. Два генеральних директори бірж -- Роберт Грейфилд з NASDAQ і Магнус Бокер з OMX повинні були очолити нову біржу, перший на тій же позиції, а другий як президент групи. Але в NASDAQ раптом зненацька виник суперник в особі Borse Dubai (холдингової компанії двох дубайських бірж -- Dubai Financial Market (DFM) і Dubai International Financial Exchange (DIFX)), що запропонував ціну на 10% вище, тобто 4 млрд доларів США. Як з'ясувалося NASDAQ і Borse Dubai зовсім не були конкурентами, у них були зовсім різні інтереси. NASDAQ прагнув роздобути групу OMX, щоб одержати доступ до ринків Європи, а Borse Dubai мала потребу в її технології. Тому вони придумали план, який би допоміг досягти загальних цілей, не розв'язавши цінової війни.

20 вересня 2007 року вони уклали угоду на наступних умовах:

- Borse Dubai платить 4 млрд доларів США акціонерам OMX за 97,2% акцій групи OMX;

- Borse Dubai передає всі акції OMXбирже NASDAQ;

- NASDAQ, в обмін, віддає 20% акцій нової біржі NASDAQ OMX і певну суму у валюті Borse Dubai (але права голосу для неї залишаться обмеженими в 5% голосів);

- NASDAQ стає офіційним стратегічним партнером і стратегічним інвестором для DIFX, що стане працювати під ім'ям NASDAQ у результаті ребрендинга й буде використовувати технології бірж NASDAQ і OMX;

- NASDAQ продає Borse Dubai свою 28% частку в LSE за 1,6 млрд доларів США.

У листопаді 2007 року NASDAQ заявляє про своє бажання купити Філадельфійську біржу (Philadelphia Stock Exchange), найстаршу в США. Це дозволило б компанії серйозно поліпшити свої позиції на ринку опціонів. Сума угоди - 652 мільйона доларів США. Злиття бірж відбулося в першому кварталі 2008 року та дозволило NASDAQ стати третьої по величині біржею в США, де реалізовувалися опціони.

В 2008 року OMX стала власником Вірменської фондової біржі й Голов-ного депозитарію цієї країни, створивши біржу NASDAQ OMX Armenia.

Сьогодні NASDAQ пропонує три рівні обслуговування [61]:

- Level I - відображає внутрішній ринок, а саме найвищі пропоновані ціни покупки й найменших пропонованих цін продажу, які й утворять поточну ринкову ціну або котирування.

- Level II - показує докладні котирування, що включають список реальних маркет-мейкеров або фірм, а також біди й аски (офери) з ECN (альтернативних торговельних позабіржових електронних мереж), які формують внутрішній ринок. Причому ECN і маркет-мейкеры можуть діяти як агенти й виставляти лімітні (відкладені) ордера своїх клієнтів.

- Level III - забезпечує всі перераховані в ище операції й, крім того, через нього маркет-мейкеры можуть виставляти свої біди й офери.

На рис. 2.8 - 2.10 наведені основні результати діяльності фондових бірж NASDAQ OMX в США та в Європі за даними статистичних бюллетенів The World Federation of Exchanges (Світової федерації бірж) за 2009 -2012 рр. ([46] - [48]).



Рис. 2.8. Динаміка рівнів капіталізації фондових бірж NASDAQ OMX в США та в Європі у 2008 - 2012 рр. (побудовано за даними статистичних звітів WFE [46] - [48])

Як показує аналіз даних, наведених на рис. 2.8:

1.Біржа NASDAQ OMX (США):

- докризовий рівень капіталізації фондової біржі 3,36 трлн.USD у 2008 році різко „рухнув” до рівня 1,96 трлн.USD на початок 2009 року (рівень падіння -41,7%);

- у післякризовий період поступово рівень капіталізації зріс до 4,53 трлн. USD на жовтень 2012 р. , що на +34,75% більше докризового рівня.

2. Біржа NASDAQ OMX (Европа):

- докризовий рівень капіталізації фондової біржі 754,0 млрд.EURO у 2008 році різко „рухнув” до рівня 358,9 млрд.EURO на початок 2009 року (рівень падіння -52,4%);

- у післякризовий період поступово рівень капіталізації зріс до рівня 933,5 млрд. EURO станом на жовтень 2012 р. , тобто на +23,74% більше, ніж докри-зовий рівень.

Рис. 2.9. Динаміка кількості емітентів цінних паперів в лістингу фондових бірж NASDAQ OMX в США та в Європі у 2008 - 2012 рр. (побудовано за даними статистичних звітів WFE [46] - [48])

Як показує аналіз даних, наведених на рис. 2.9, в обох підрозділах трансконтинетальної біржі NASDAQ OMX у 2008 - 2012 рр. спостерігається значне падіння -17,0% (США) та -11,2% (Європа) кількості зареєстрованих в лістингу емітентів на біржах.

Як показує аналіз даних, наведених на рис. 2.10:

1.Біржа NASDAQ OMX (США):

- докризовий рівень щомісячних обсягів біржових угод на фондової бір-жі з рівня 2,36 трлн.USD/міс. у 2008 році різко „рухнув” до рівня 1,0 трлн.USD/ міс. на перше півріччя 2009 року (рівень падіння - 57,8%);

- у післякризовий період поступово рівень щомісячних обсягів біржових угод на фондової біржі знизився до рівня 0,75 трлн. USD/міс. станом на жовтень 2012 року, що на -68,2% нижче докризового рівня.

Рис. 2.10. Динаміка щомісячних обсягів біржових угод на фондових біржах NASDAQ OMX в США та в Європі у 2008 - 2012 рр. (побудовано за даними статистичних звітів WFE [46] - [48])

2.Біржа NASDAQ OMX (Европа):

- докризовий рівень щомісячних обсягів біржових угод на фондової бір-жі з рівня 103 млрд.EURO/міс. у 2008 році різко „рухнув” до рівня 30 -35 млрд. EURO/ міс. на початок 2009 року (рівень падіння - 70,0%);

- у післякризовий період рівень щомісячних обсягів біржових угод на фондової біржі стабілізувався на рівні 35 -48 млрд. EURO/міс., шо на - 53,1% нижче докризового рівня.

Таким чином, станом на жовтень 2012 року у трансконтинентальної біржі NASDAQ OMX є проблеми післякризового (2008 року) розвитку діяльності:

- досягнення значного рівня відновлення та перевищення докризового рівня капіталізації бірж на +34,7% в США та +23,7% в Європі;

- падіння на -68,0% (США) та -53,0% (Європа) рівня щомісячних обсягів біржових угод;

- значне падіння -17,0% (США) та -11,2% (Європа) лістингу емітентів.

РОЗДІЛ 3.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФОНДОВИХ РИНКІВ

3.1 Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку США

Глобалізація міжнародних фінансових ринків привела до розвитку міжнародних фінансових корпорацій та розвитку інструментів світового перерозподілу капіталів. В світовій архітектурі міжнародних фондових ринків фондовий ринок США займає провідну роль, тому процеси, які виникають на фондовому ринку США мають вагомі наслідки для фондових ринків всього світу.

Фондовий ринок США за останні 15 років розвивався за трьома напрям-кам [52], [54]:

1. Після переходу фондових бірж США з періоду функціонування як некомерційних організацій (1975 - 1996 рр.) в комерційні акціонерні товариства - монополізація фондового ринку та поглинання великими біржами малих;

2. Розвиток „електронної біржової торгівлі” та поступова зміна сутності біржових торгів при об'єднанні традиційних та нових „електронних бірж”;

3. Трансконтинентальна експансія американських бірж на територію Єв-ропи, поглинання частки європейських фондових бірж та створення об'єднаних фондових бірж на „електронних платформах біржових торгів”.

В результаті в США на данний час створені 2 могутніх біржових об'єднання:

1. Трансконтинентальна NYSE Euronext, яка складаэться з двох підрозділів NYSE Euronext (US) в США та NYSE Euronext (Europe) в Європі, які самі є територіальними об'єднаннями декількох бірж в США та декількох бірж в Європі.

2. Трансконтинентальна „електронна біржа” NASDAQ OMX, яка склада-ється з двох основних підрозділів NASDAQ OMX (US) в США та NASDAQ OMX Nordic Exchange (Europe), які самі є територіальними об'єднаннями де-кількох бірж в США та декількох бірж в Європі, а також національних бірж в Арменії та Арабських еміратах, які діють під назвою NASDAQ.

Аналіз динаміки річний темп приросту/убутку рівня капіталізації основ-них світових фондових бірж за 2009 - 2012 рр. ( в % до рівня 31 грудня попе-реднього року), наведений графіками на рис.Ж.1 - Ж.4 Додатку Ж показує, що:

1. У 2009 році (рис.Ж.1) капіталізація бірж США зросла відносно рівня 2008 року на:

- NASDAQ OMX (USА) - +42,0%;

- NASDAQ OMX Nordic Exchange (Europe) - +45,0%;

- NYSE Euronext (USA) - на +28,0%;

- NYSE Euronext (Europe) - на +36,0%.

2. У 2010 році (рис.Ж.2) капіталізація бірж США зросла відносно рівня 2009 року на:

- NASDAQ OMX (USА) - на +19,0%;

- NASDAQ OMX Nordic Exchange (Europe) - на +27,0%;

- NYSE Euronext (USA) - на +13,0%;

- NYSE Euronext (Europe) - на +2,0%;

3. У 2011 році (рис.Ж.3) капіталізація бірж США зменшилась відносно рівня 2010 року на:

- NASDAQ OMX (USА) - на -2,0%;

- NASDAQ OMX Nordic Exchange (Europe) - на -19,0%;

- NYSE Euronext (USA) - на -13,0%;

- NYSE Euronext (Europe) - на -16,0%;

4. У 2012 році (рис.Ж.4 та табл.3.1) капіталізація бірж США зросла віднос-но рівня 2011 року на:

- NASDAQ OMX (USА) - на +15,3%;

- NASDAQ OMX Nordic Exchange (Europe) - на +3,1%;

- NYSE Euronext (USA) - на +14,7%;

- NYSE Euronext (Europe) - на +0,2%.

Таким чином, в післякризовий період 2009 - 2012 рр. темпи відновлення рівня капіталізації в фондовій біржі NASDAQ OMX перевищують темпи в фон-довій біржі NYSE Euronext, що підвищило їх конкурентну боротьбу між собою.

Так, післякризова боротьба у 2009 - 2012 рр. між світовими біржами на-ціонального та транснаціонального характеру привела до наступних проектів двох монопольних груп фондових бірж США:

1. Транснаціональна біржова група NYSE Euronext (USA) + NYSE Euronext (Europe) [62]:

- погодилась на пропозицію німецького концерну Deutsche Bцrse (Франкфуртська біржа, Німеччина) по об'єднанню груп NYSE Euronext+ Deutsche Bцrse, за що німецький концерн Deutsche Bцrse повинен був сплатити групі NYSE Euronext сумму 10,2 млрд.USD;

- Злиття Deutsche Boerse і NYSE Euronext дозволило б об'єднати 11 рин-ків деривативів по усьому світі. Що характерно, контроль над даною галуззю в об'єднаній компанії був би зосереджений саме у Франкфурті, тоді як глобальне керування лістингу й американських угод з готівкою залишилося б у Нью-Йор-ку. У результаті угоди акціонерам Deutsche Boerse повинно було б належати 60% об'єднаної групи, акціонерам NYSE Euronext - 40%;

- Це злиття можна було б назвати історичним, адже до цього ніколи не було угод такого масштабу. Прагнення до об'єднання багато в чому було пов'я-зане з бажанням групи NYSE Euronext зміцнити свої позиції на стрімко зроста-ючому ринку похідних цінних паперів (деривативів) - у першу черга, ф'ючерсів і опціонів. Про перші переговори Deutsche Boerse і NYSE Euronext по злиттю повідомлялося ще в 2008 році. Тоді угода була відкладена через фінансову кризу;

- але 1 лютого 2012 року стало відомо, що Єврокомісія не дала дозволу на угоду по злиттю фондових бірж NYSE Euronext і Deutsche Boerse. Європейсь-кий регулятор дійшов висновку, що об'єднання бірж приведе до обмеження конкуренції. Запит на злиття був відхилений регулятором, навіть незважаючи на те, що обидві фондові площадки були готові піти на поступки Єврокомісії й продати частину свого бізнесу, а злиття було схвалено акціонерами обох бірж, а також регулюючими органами в Німеччині, Люксембурзі й США.

- Тоді у лютому 2012 року стало відомо, що американські біржові опера-тори NYSE Euronext і CME (Чикагська біржа опціонів), а також електронна товарна біржа ICE подали заявки на покупку Лондонської біржі металів LME, біржі з 130-літньою історією - це одна з останніх площадок, якою володіють її члени, найбільшими з них є J.P. Morgan Chase, Goldman Sachs (9,5%), і торгую-чим металом Metdist (9,4%). Оскільки для схвалення заявки потрібно 75% голо-сів акціонерів, ці три співвласники спільними зусиллями можуть заблокувати будь-яку пропозицію. Поки рішення із продажу LME ще не прийнято. Але вона, безсумнівно, є перспективною покупкою для кожної із зацікавлених бірж.

2. Транснаціональна біржова група - NASDAQ OMX (USА) + NASDAQ OMX Nordic Exchange (Europe) [61]:

2.1. Провела 2 спроби викупити Лондонську фондову біржу (LSE):

У березні 2006 года NASDAQ почав першу спробу придбати LSE (Лон-донська фондова біржа). Однак угода не відбулася, оскільки NASDAQ запропо-нував сильно занижену ціну з розрахунку $17,42 за акцию. Після негативної відповіді з боку LSE, NASDAQ зайнялася скупкой її акцій і вже менш чим через два месяца стала найбільшим акціонером LSE, зібравши пакет з 25,1 % акций.

20 листопада 2007 року NASDAQ придбала додатковий пакет акций LSE і збільшила свою частку в ній до 28,75 %. Після цього NASDAQ при другій спробі купити LSE запропонувала 2,7 млрд. фунтов, ($5,1 миллиарда), тобто за ціною 12,43 фунта на акцию. Але через 7 годин NASDAQ одержала відмову від LSE, оскільки за думкою керівництва LSE, NASDAQ «не змогла оцінити значні показники росту й перспективи її групи як самостійної компанії» та знову занизила ціна.

Тоді NASDAQ використала 28,75 % частку акцій LSE в операції створен-ня в Дубаї фондової біржі NASDAQ OMX Dubai, яка фінансово забезпечила створення об'єднання транснаціональної біржової групи - NASDAQ OMX (USА) + NASDAQ OMX Nordic Exchange (Europe).

2.2. NASDAQ OMX, активно протидіючи спробам група NYSE Euronext об'єднатись з німецьким концерном Deutsche Bцrse (Франкфуртська біржа, Німеччина):

- запропонувала об'єднання американо-транснаціональних бірж NASDAQ OMX + NYSE Euronext, за що біржова група NASDAQ OMX запропонувала сплатити групі NYSE Euronext сумму 11,3 млрд.USD, на 1,1 млрд.USD більше, ніж німецький концерн;

- 11.04.2011 об'єднана американо-європейська біржа NYSE Euronext від-кинула пропозицію про її покупку з боку американського конкурента NASDAQ OMX і Intercontinental Exchange Inc. (ICE), а також підтвердила свою прихиль-ність раніше оголошеній угоді об'єднання з німецьким концерном Deutsche Boerse. Пропозиція Nasdaq-ICE купити NYSE Euronext за $11,3 млрд рада директорів біржі вважає "стратегічно непривабливим і неприйнятним ризиком", - говориться в прес-релізі NYSE Euronext;

- 17.05.2011 американські біржові оператори Nasdaq і ICE анулювали про-позицію про покупку за $11,3 млрд свого конкурента NYSE Euronext. Рішення було прийнято після того, як антимонопольний департамент міністерства юсти-ції США висловився проти цього злиття, оскільки це створило б в США абсо-лютну монополії одного об'єднання фондових бірж.

Як показує аналіз даних, наведених в табл. Г.2 Додатку Г, агресивна політика американських транснаціональних груп NYSE Euronext та NASDAQ OMX по поглинанню конкурентів на інших континентах пов'язана з катастрофічним падінням обсягів угод з цінними паперами на обох біржах на рівні - (23,5% - 29,5%) у 2012 році у порівнянні з показниками 2011 року. Як наслідок стратегії транснаціональних груп NYSE Euronext та NASDAQ OMX це:

- покупка центральної фондової біржі та головного депозитарію Арменії зі створенням діючої біржі NASDAQ OMX Armenia (50 угод у 2011 році) [61];

- об'явлене відкриття в Україні в 2013 році торгівельних площадок NYSE Euronext на досі невідомих умовах( вочевидь, на базі нової електронної біржі „Перспектива” - м. Дніпропетровськ при появі сайту торгів www.nyse.dp.ua).

Монополізація методами злиття та поглинання комерційного фондового біржового ринку США двома біржовими групами NYSE та NASDAQ привела до появи у 2006 - 2007 рр. альтернативних систем торгів цінними паперами з допомогою систем ECN («електронних мереж торгівлі цінними паперами»), де власне біржу замінила група серверів мережі, які автоматично виконували заявки в мережі „електронних наказів” маркет-мейкерів, які торгували між собою, виставляючи на „електронні дошки” пропозиції на продаж та купівлю цінних паперів. Основною проблемою ECN - мереж торгівлі було виконання результатів торгів в „електронному депозитарії” власників цінних паперів та передача „електронних наказів” в банківську мережу на перерахування грошових коштів на рахунки продавця ( процес зустрічних поставок „цінні папери” проти „грошових коштів”) [73].

На рис. К.1 - К.2 Додатку К наведені показники середньоденних обсягів угод, які характеризують рівні динаміки конкуренції між монопольними біржовими групами NYSE та NASDAQ в США та новими американськими біржовими та позабіржовими системами ECN («електронних мереж торгівлі цінними паперами»).

До основних конкурентів біржових груп NYSE та NASDAQ в США на сучасному етапі відносяться:

1. BATS - Біржа BATS Exchanges, яка складається з трьох бірж(United States: BATS BZX Exchange, Inc. , BATS BYX Exchange, Inc та Europe: BATS Trading Limited (BATS Chi-X Europe)). BATS Global Markets - є фондовою біржею, яка базується в м.Lenexa of Kansas City. Біржа BATS („Bank of America Trade Sys-tem”) була заснована одним із найбільших банків США в червні 2005 року у вигляді мережі „Electronic Communication Network (ECN)” як альтернат-тивна біржова торгівельна система (Better Alternative Trading System) [78].

BATS основана на операційних платформах Інтернет- торгівлі. Доступ до маршрутизаторів BATS дозволяє трейдерам використати різні стратегії марш-рутизації до „пулів ліквідності” - тобто до груп серверів, на яких здійснюється запрограмований процес „електронних біржових торгів” (тобто кліринг ордерів на продаж та купівлю лотів цінних паперів за настанням певних програмних умов) [78].

Одночасно біржа BATS має маршрутизатори виходу своїх маркет-трей-дерів через шлюзи на біржові електронні мережі груп NYSE та NASDAQ в США та інші біржі, з якими заключені угоди про доступ до торгів.

„Електронна мережа” (ECN) - BATS була заснована спеціалістами, які працювали на „електронній” біржі ARCHIpelago, поглинутій Нью-Йоркскою біржею NYSE.

В листопаді 2008 року BATS перереєстрована із ECN-мережі в національ-ну фондову біржу США (BZX), а у 2010 році на базі створення новітнього „пулу ліквідності”, який за потужністю в 4 раза вищий за потужність транзак-цій на біржі BZX, була створена друга біржа BYX. Одночасно булла створена «електронна площадка» в Європі [78].

2. DirectEdge - створена фірмою Jersey City, NJ (Джерси-Сити, Нью-Джерси) як „електронна” фондова биржа на двох окремих операційних плат-формах - EDGA - биржа та EDGX - біржа [77]. Фірма почала свою діяльність як „електронна комунікаційна мерпежа” (ECN) під назвою „Attain” з якою проіс-нувала до 2005 року. Після кількох перепродажів, з березня 2009 року Direct Edge була зареєстрована національною комісією по цінним папекрам США як фондова біржа, має частку ринку акцій в США 9% -12% та регулярно здійснює угоди від 1 млрд. до 2 млрд. акций в день. В 2012 році DirectEdge відкрила закордонну „електронну площадку” в Бразилії.

3. OTC Markets Group, Inc. - „електронна” позабіржова мережа, штаб-квартира в Нью-Йорку, в якій виконуються операції торгівлі для майже 10 000 позабіржових цінних паперів, які не можуть пройти лістинг на організованих біржах США [76]. Позабіржовий (OTC) ринок торгуємих цінних паперів скла-дається з трьох ринків з різним рівнем ліквідності угод (тобто їх виконання з боку покупця та продавця) та різними рівнями ризиків односторонніх угод: OTCQX , OTCQB та позабіржовий „рожевий” (практично без гарантій).

3.2 Досвід фондового ринку США для фондового ринку України

Станом на 31.12.2011 загальна кількість фондових бірж (організаторів торгівлі), яким видано ліцензію НКЦПФР на здійснення діяльності з організації торгівлі на ринку цінних паперів України, становила 10 [58]:

- Київська міжнародна фондова біржа,

- Придніпровська фондова біржа,

- Східно-Європейська фондова біржа,

- Українська біржа,

- Українська міжбанківська валютна біржа,

- Українська міжнародна фондова біржа,

- Українська фондова біржа,

- Фондова біржа «ІННЕКС»,

- Фондова біржа «Перспектива»,

- Фондова біржа «ПФТС».

Оскільки фондовим біржам самостійної України, в середньому, не більше 10 років, то всі вони не мають класичної історії біржових торгів і створювались на прикладі інфраструктури і операційних платформ західних сучасних бірж, як „електронні” торгівельні системи (ПФТС), або як „електронні біржі” з сучасними операційними платформами („Українська фондова біржа”, фондова біржа „Перспектива”).

Для перенесення досвіду фондового ринку США на становлення фондового ринку України в магістерському дослідженні проведений аналіз стану та рівня розвитку інфраструктури і операцій фондового ринку України станом на кінець 2012 року.

На рис.3.2 - 3.3 наведені структури обсягів емісії та продажу цінних папе-рів на первинному та вторинному фондових ринках України у 2011 році за даними НКЦПФР [58].

Рис.3.2. Структура емісій цінних паперів на первинному фондовому ринку України у 2011 році, % [58]

Рис.3.3. Структура обсягів виконаних договорів торговцями цінних паперів (за видом фінансового інструменту) на вторинному фондовому ринку України у 2011 році [58]

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.3.2 - 3.3 та в табл.3.1 - 3.2, фактично за обсягами операцій фондовий ринок України функціонує в 6-ти сегментах, класифікованих по типам цінних паперів.

В той же час реально торгуються тільки прості акції, державні облігації ОВДП та звичайні строкові облігації підприємств. Ніяких підкласів облігацій, характерних для проаналізованого в магістерському дослідженні фондового ринку США, в Україні не існує, а іпотечні цінні папери так і не увійшли в біржовий обіг.

Таблиця 3.1

Обсяг емісії цінних паперів на первинному ринку (за видом фінансового інструменту) у 2007 -- 2011 роках, млрд грн. [58]

Таблиця 3.2

Обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі (вторинний ринок) у 2007 -- 2011 роках (за видом фінансового інструменту), млрд грн [58]



Рис.3.4. Структурний розподіл обсягів біржових контрактів (договорів) з цінними паперами за видом фінансового інструменту у 2007 -- 2011 роках на вторинному біржовому фондовому ринку України [58]

Організаторами торгівлі в Україні є фондові біржі, які діють як непри-буткові підприємства, що відповідають вимогам [58]:

1. Розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не менш як 15 мільйонів гривень. Розмір власного капіталу фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки, має становити не менш як 25 мільйонів гривень.

2. Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі то-вариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додат-ковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України , законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними цим Законом.

3. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками), тобто фондова біржа є неприбут-ковим підприємством.

4. Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновни-ками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право проваджен-ня професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Варто зауважити, що протягом 2011 року спостерігалася досить висока активність біржового ринку в Україні, про що свідчать показники обсягу біржо-вої торгівлі цінними паперами (рис.3.5). Так, за результатами торгів на органі-заторах торгівлі обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами у 2011 році становив 235,44 млрд грн, що більше майже у 2 рази (або на 104,15 млрд. грн) за обсяг торгів у 2010 році. Зростання обсягів торгів на фондовому ринку пояснюється збільшенням обсягів фінансових ресурсів, що інвестуються в цінні папери українських емітентів як вітчизняними, так і іноземними інвесто-рами, а також зростанням вартості цінних паперів емітентів.

Рис.3.5. Обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі у 2007 -- 2011 роках, млрд грн. [58]

Як показує аналіз структури обсягів контрактів, здійснених на 10 фондо-вих біржах України у 2010 - 2011 рр. (див.рис.3.6 - 3.7), в Україні йде процес укрупнення та монополізації біржової діяльності на фондовому ринку. Так, за результатами 2011 року в Україні 98,5% операцій здійснювалось тільки на 3-х з 10 бірж: „Українська біржа”, „Перспектива” та ПФТС, які мають відповідну до сучасних вимог телекомунікаційну інфраструктуру та організацію „електрон-них торгів” не тільки біржових трейдерів, а і їх клієнтів (інвесторів).



Рис.3.6. Розподіл обсягів біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі у 2010 році [58]

Рис.3.7. Розподіл обсягів біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі у 2011 році [58]

Як показує аналіз даних по лістингу цінних паперів на фондових біржах України станом на 31.12.2011 р. (табл.3.5), організований ринок цінних паперів в Україні характеризується дуже низьким рівнем лістингу.

Так, по 1 рівню лістингу котируються акції тільки 16 підприємств України і державні облігації ОВДП (табл.3.5), а інші - по 2 рівню лістингу.

Таблиця 3.3

Розподіл цінних паперів, які знаходились у біржовому реєстрі за І -2 рівнем лістингу на організаторах торгівлі (станом на 31.12.2011) [58]

1 рівень лістингу

2 рівень лістингу

В табл.3.4 наведені результати торгів з цінними паперами на самій передовій „електронній” фондовій біржі „Українська фондова біржа” [65], яка працює за технології суміші NYSE та NASDAQ, оскільки є і штат брокерів біржі, які виконують накази інвесторів і вносять їх в торгівельні системи (технологія NYSE), але можна і встановити у інвестора термінал доступу до шлюзу брокера і від його імені вводити ордери-накази для участі в біржових торгах (тобто, технологія NASDAQ). Технологія проведення самих торгів - „електронно -клірингова”, тобто програмний робот шукає відповідність у часі вибудованих черг ордерів на продаж цінних паперів та на їх покупку, а далі працює „електронний аукціон”. Біржові брокери та підключені за схемою інвестори (маркет-мейкери) бачать результати виконання заявок з затримкою 1 хвилина.

Таблиця 3.4

Показники обсягів торгів на фондовій біржі „Українська біржа” за 1 рік (період з 09.11.2011 по 09.11.2012) [65]

	Об'єм торгів, UAH	Число угод
Всього	30 016 381 365,31	2 471 921
А) Фондовий ринок	13 661 569 339,86	769 151
1. Акції	11 886 195 879,34	737 459
Ринок заявок	4 245 561 685,15	516 408
Ринок котирувань	172 784 725,15	4 667
РЕПО	7 467 849 469,04	216 384
2. Інвестиційні сертифікати	122 919 061,46	30 400
Ринок заявок	75 444 045,08	27 160
Ринок котирувань	29 409 201,67	1 140
РЕПО	18 065 814,71	2 100
3. Корпоративні облігації	1 603 147 861,42	1 219
Ринок заявок	4 932 233,83	66
Ринок котирувань	303 486 116,52	949
РЕПО	21 191 232,51	102
4. Первинні розміщення	1 273 538 278,56	102
5. Державні облігації	49 306 537,64	73
Ринок котирувань	49 306 537,64	73
Б) Строковий ринок	16 354 812 025,45	1 702 770
Ф'ючерси	15 209 509 575,45	1 649 738
Опціони	1 145 302 450,00	53 032

Проведений аналіз побудови індекса Української біржі та його динаміка за останній рік показала, що, наприклад, акції банка „Райффайзенбанк Аваль” , які є могутніми на біржі при номіналі акції 0,1 грн. (рівень не „копійчаних”, а навіть „мікроскопічних” акцій), в сеансі 25.01.2013 мають котирування на рівні 0,092 - 0,093 грн./1 шт., тобто нижче номіналу (табл. 3.5).

Таблиця 3.5.

Курси покупки та продажу на торгах цінними паперами 25.01.2013 (акції 10 „блакитних” фішок індексу ринку акцій Української біржі)

Код	Курс покупки	Курс продажу	Курс реальної угоди
ALMK Алчевський меткомбінат	0,0497	0,0499	0,0499	+0,20%
AVDK Авдіївський коксовим	2,881	2,913	2,912	-0,21%
AZST МК „Азовсталь”	0,664	0,666	0,666	+1,06%
BAVL Банк „Аваль”	0,09	0,0908	0,0908	+2,95%
CEEN Центренерго	5,888	5,916	5,916	+1,09%
DOEN Донбасенерго	19,36	19,78	19,77	+2,22%
ENMZ Енаціївський меткомбінат	34,92	35,06	34,9	-0,23%
MSICH „Мотор-Січ”	2 430	2 439	2 430	+2,32%
UNAF „Укрнафта”	118	119,2	119,3	+1,19%
USCB Банк „Укрсоцбанк	0,1121	0,1129	0,113	+1,99%

Таким чином, в Україні є ефективна „електронна” система торгів, яка працює не гірше західних систем, є достойна система інформаційного доступу до результатів біржових торгів і проведення аналітичних досліджень, але немає головного - власне цінних паперів для фондового ринку. А падіння індексу портфеля акцій Української біржі на 45% за рік (11.2011 - 01.2013) тільки підтверджує кризу сучасного фондового ринку України (рис.3.8). При цьому падіння курсу акцій всіх „блакитних” фішек українського фондового ринку на 50 - 80% за півтора року по закордонним міркам - це повне руйнування фондового ринку, оскільки ніякого інвестиційного інтересу для міноритарних акціонерів акції, які постійно падають в ціні, не мають.

Рис.3.8. Динаміка курсу акцій 10 „блакитних фішек” портфелю акцій індексу Української біржі у листопаді 2011 - січні 2013 рр. [65]

Таким чином, на кризовому фондовому ринку України на сьогодні практично мало можна взяти з досвіду функціонування фондового ринку США, окрім:

- використання досвіду Арменії в приєднанні системи фондового ринку до американської біржової групи NASDAQ OMX з поглинанням самостійного фондового ринку Арменії та отриманням західних передових біржових технологій;

- використання досвіду негативу монопольного об'єднання та злиття 10 фондових бірж України в одну, оскільки сучасна світова „електронна” техно-логія побудови мереж біржових торгів показує, що територіальне розташування біржі не має ніякого значення, а значення має наявність реальних торгуємих цінних паперів;

- заборони емітентам, які котирують свої акції на фондових біржах, та зберігачам і депозитаріям позабіржових угод на „негласний” продаж контроль-них та „блокуючих” пакетів акцій, тобто зростання обсягів біржових операцій на фондових біржах;

- використання досвіду захисту міноритарних акціонерів та контролю за акціонерними товариствами, акції яких котируються на біржі, що отримують значні прибутки, але, використовуючи права мажоритарної більшості акціонерних зборів, приймають рішення по несплаті дивідендів по акціях, або по сплаті їх в мінімальному неринковому розмірі;

- використання досвіду боротьби на світових фондових біржах з угодами на основі використання інсайдерської інформації - інформації про цінні папери та угоди з ними, яка одночасно є істотною і не є оприлюдненою та розкриття якої вплине на ринкову ціну цих цінних паперів. Тобто контроль за діяльністю на фондовому ринку та накладення значних штрафів на інсайдерів-осіб, які мають доступ до інсайдерської інформації завдяки тому, що вони є:

а) власником понад 10 % голосуючих акцій емітента або часток (паїв) у статутному фонді, які мають контроль над емітентом;

б) посадовою особою емітента;

в) особою, яка мала доступ до інсайдерської інформації у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків або договірних зобов'язань незалежно від наявності прямих відносин з емітентом.

- використання досвіду активізації участі населення в операціях фондово-го ринку, захишеного для мінори тарних акціонерів, шляхом підвищення його поінформованості про операції, що здійснюються на фондовому ринку, реаліза-ції спеціальних просвітницьких програм з питань організації, і принципів функціонування фондового ринку та можливих ризиків, притаманних цьому виду діяльності.

ВИСНОВКИ

Міжнародний фондовий ринок прискорює процеси світогосподарського розвитку, забезпечуючи доступ фізичних і юридичних осіб до інституційно закумульованих вільних інвестиційних ресурсів найбільш ефективними і транспарентними засобами. Його формування було обумовлено дією загальних та специфічних інтернаціоналізаційних факторів. Масштаби, структуру і динаміку міжнародного фондового ринку визначають національні фондові ринки, в пер-шу чергу, розвинуті, кількість яких постійно зростає.

Проведений в магістерському дослідженні аналіз показників світового фондового ринку та місця на ньому фондових бірж США показав, що світова фінансова криза 2008 року привела до „обвалу” обсягів сумарної капіталізації фондових бірж світу та їх сегментів за класифікацією WFE, які характеризуються показниками:

1. Загальносвітовий фондовий ринок WFE з рівня 60, 6 трлн.USD до рівня 32,6 трлн.USD ( на - 46,2%);

2. Фондовий ринок Північної та Південної Америки (Americas) з рівня 24,3 трлн. USD до рівня 13,9 трлн.USD ( на - 42,8%);