Аналіз ліквідності та платоспроможності ВАТ "Мегабанк"
Значення ліквідності та платоспроможності в діяльності комерційного банку. Методичні основи управління ліквідністю та платоспроможністю. Аналіз показників і детермінант платоспроможності та ліквідності комерційних банків на прикладі ВАТ "Мегабанк".
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.12.2013 |
| Размер файла | 357,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Слід також зазначити важливість врахування таких складових при проведенні аналізу ліквідності та платоспроможності банків, як зміна дисконтної ставки, ставки резервування, курсу національної валюти до іноземних валют, що особливо виявляється в період кризових ситуацій.
У цілому, всі проаналізовані в даному підрозділі фактори призводять до зменшення банківської ліквідності, погіршують платоспроможність банків та дестабілізують фінансово-кредитну систему.
Таким чином, виходячи з викладеного вище, аналіз ліквідності та платоспроможності повинен відповідати вимогам системного та комплексного підходів, тому що досліджуються різні фактори, аналізуються всі складові балансу Для цих цілей пропонує проводити аналіз ліквідності та платоспроможності у вигляді нерозривного ланцюжка, основними ланками якого повинні бути:
аналіз основних нормативів платоспроможності та ліквідності;
аналіз структури балансу і його складових частин;
облік факторів, які безпосередньо або опосередковано впливають на ліквідність та платоспроможність;
наочність уявлення результатів аналізу.
2.2 Адаптаційне прийняття рішень у сфері забезпечення ліквідності та платоспроможності банку
Специфіка функціонування комерційного банку як інституту кредитної системи полягає у використанні залучених ресурсів, які належать іншим суб'єктам ринку. У той же час основою організації господарювання підприємств не фінансового сектора економіки є власні ресурси, і банкрутство такого підприємства безпосередньо загрожує тільки його власникам і обмеженому колу контрагентів. Разом з тим неплатоспроможність банку може дестабілізувати всю грошово-кредитну систему країни через серію фінансових криз кредитних установ.
Поряд з цим істотно зменшується рівень ліквідності комерційних банків і неможливість клієнтів кредитної установи виконувати свої грошові зобов'язання, внаслідок чого нерідко виникають структурні диспропорції в банківських активах і пасивах за сумами й строками розміщення.
Тому комерційні банки повинні регулювати такий вплив шляхом внесення оперативних змін у проведення активно-пасивних операцій Іншими словами, слід зазначити важливість зворотного адаптивного зв'язку в якості регуляторного фактору у забезпеченні ліквідності та платоспроможності комерційного банку.
У той же час необхідно виділити основні напрямки аналітичної роботи, від яких, на думку автора, в першу чергу залежить ефективне адаптаційне забезпечення ліквідності комерційного банку:
оцінка ризиковості окремих активів банку, їхньої прибутковості та можливості перетворення в засоби платежу;
аналіз впливу на стан ліквідності окремих банківських операцій, здійснення яких супроводжується зміною структури активів і пасивів банку;
прогнозування змін співвідношення обсягу залучених ресурсів і виданих кредитів з урахуванням макро - і мікроекономічних факторів,
оцінка можливостей використання зовнішніх джерел поповнення ліквідних ресурсів.
Рис. 2. Адаптивна структура управління ліквідністю
У свою чергу оцінка ризиковості активних операцій банку тісно пов'язана з їхньою класифікацією в залежності від термінів виконання чим більше термін на який вкладаються кошти, тим вище рівень їх ризиковості. При цьому в більшості випадків діє "золоте правило" вкладень яке встановлює прямо пропорційну залежність між прибутковістю активів і ризиком ймовірних втрат коштів по них, що ускладнює загальну систему оцінки фінансового менеджменту в банку, тому що підтримка достатньої ліквідності не повинна дуже відбиватися на прибутковості банківської діяльності Взагалі рівень ліквідності в даному напрямку регулювання оцінюється в залежності від питомої ваги різних груп активів з різним ступенем ризику в загальній сумі вкладень банку. Чим більше частина в балансі банку належить високоризиковим активам, тим нижче рівень його ліквідності, і, навпаки, чим більшу питому вагу займають активи з низьким ступенем ризику, тим вище ліквідність банку.
Поряд з цим відомо, що комерційні банки можуть розподілити класифікацію активів за великою кількістю груп, довівши п до декількох десятків, що значно розширить сферу аналітичної роботи, зробить п більш точною і створить додаткові можливості ефективного розміщення вкладень банку. Однак і такий підхід не дає остаточної відповіді на всі питання регулювання ліквідності. Шляхом до їхнього рішення в процесі аналізу і безпосереднього управління фінансами, на думку автора, варто вважати постійне погоджування визначених груп активів, класифікованих за ступенем ліквідності з пасивами, згрупованими за термінами їхнього виконання (таблиця 5).
Таблиця 5
Співвідношення пасивів і активів балансу банку за термінами виконання і ступенем ліквідності
|
Пасиви банку (за термінами виконання) |
Активи банку (за ступенем ліквідності) |
|
|
Перша група Зобов'язання, виплачувані на першу вимогу, і короткострокові зобов'язання: 1.1 Вклади до запитання 1.2 Залишки коштів на поточних і розрахункових рахунках клієнтів 1.3 Залишки коштів на кореспондентських рахунках інших банків |
Перша група Активи в безпосередньо ліквідній формі: 1.1 Залишок готівки в касі банку 1.2 Залишок коштів на кореспондентському рахунку в НБУ 1.3 Залишки коштів на кореспондентських рахунках в інших банках. |
|
|
Друга група Зобов'язання банку середньої терміновості: 2.1 Середньострокові депозити 2.2 Строкові вклади населення 2.3 Середньострокові позики, отримані від інших кредитних установ |
Друга група Легколіквідні активи: 2.1 Депозити в інших банках терміном до 1 місяця 2.2 Кредити й інші вкладення з терміном повернення до 30 днів 2.3 Акції й інші легкореалізовані папери на ринку цінних паперів |
|
|
Третя група 3.1 Власний капітал 3.2 Облігаційні позики 3.3 Депозити підприємств і населення на тривалий термін |
Третя група 3.1 Середньо-1 довгострокові кредити, видані банком 3.2 Прострочена і ненадійна заборгованість за позиками 3.3 Вкладення в будинки споруди й інше нерухоме майно 3.4 Участь у підприємствах |
Помітимо тут, що віднесення державних цінних паперів до остаточного рішення про їхню конверсію, погашення і виплату не може бути зміненим. При цьому рівновага в балансі між сумами і термінами звільнення в грошовій формі і сумами і термінами очікуваних платежів по зобов'язаннях указує на достатній рівень ліквідності комерційного банку.
Отже, доцільно встановити визначений коридор за окремими нормативами ліквідності границі якого визначаються нормативами ліквідності у відповідності до спеціалізації комерційного банку. Тоді в процесі розвитку банківської системи НБУ необхідно буде змінювати тільки вагові коефіцієнти за кожною групою комерційних банків, адаптуючи їх до умов, що змінюються
Це в підсумку, на думку авторів, дозволить якісніше й точніше робити аналіз відповідності нормативної бази, а отже, і управління ліквідністю банку з часом у постійно мінливих умовах здійснення банківської діяльності.
Рис. 3. Адаптивне регулювання ліквідності банку
Поряд з цим кожен банк, виходячи з пріоритетів власної політики фінансово-кредитного обслуговування різних сегментів ринку, може встановити оптимальні для себе коефіцієнти співвідношення тих чи інших груп активів і пасивів або граничні норми відхилення по кожній конкретній групі активів від величин відповідної групи пасивів. При цьому коливання у певних границях припустиме від декількох відсотків між найбільш ліквідними активами і потоковими зобов'язаннями до десятків відсотків у залежності від збільшення термінів розміщення відповідних ресурсів.
Таким чином, для всебічного аналізу й ефективного регулювання банківської ліквідності необхідно також враховувати дані про рух коштів за позиковими операціями. Ця необхідність підтверджується ще й тим, що банк для задоволення можливих запитів своїх клієнтів може використовувати не тільки залишки коштів у касі і на кореспондентському рахунку, але й сум, що вивільняються при погашенні заборгованості за виданими раніше кредитами. Втім у процесі аналізу варто враховувати, що оборотність коштів за поточними і розрахунковими рахунками вища, ніж за позичковими, тому що охоплює більше коло операцій. Отже важливо, щоб у процесі регулювання ліквідності банку використовувалися дані не тільки відносно залишків за виданими кредитами, але й відносно їхнього обороту за період, що аналізується.
Варто також враховувати і той факт, що саме термінові зобов'язання є найбільш важливими ресурсами для розширення кредитних операцій. Це пов'язано з тим, що термінові ресурси, і насамперед депозити, є накопиченими заощадженнями, тому існує асиметрія між процесами утворення і скорочення заощаджень, що також впливає на ліквідність банківської системи.
Для регулювання ліквідності більше значення має й обсяг резервів банківської системи. У цьому відношенні варто вказати принципову відмінність ліквідності банківської системи і ліквідності окремого банку. З погляду окремого банку, вимоги до інших комерційних банків у формі кореспондентських рахунків або короткострокових кредитів виступають як ліквідні активи. Але для всієї банківської системи взаємні вимоги банків являють собою лише елементи повторного рахунку в консолідованому балансі банківської системи. У той же час валютна структура резервів банківської системи визначається рішенням банків з урахуванням очікуваних темпів зміни валютного курсу, співвідношення зовнішньоекономічних і внутрішніх розрахунків клієнтів банків і того, в якій мірі збереження резервів в іноземній валюті сполучені з трансакційними витратами. При цьому рішення комерційних банків щодо продажу частини валюти або н покупців у НБУ не змінює (при незмінному валютному курсі) обсягу резервів, змінюється тільки їхня структура.
Таким чином, для комплексної всебічної оцінки ліквідності комерційного банку та її регулювання варто враховувати вплив окремих операцій на зміну складу зобов'язань і вкладень банку. Це дає можливість оцінити не тільки поточний стан ліквідності, а й виявити ймовірні тенденції м зміни і на цій основі організувати управління фінансами банку так, щоб не допустити навіть найменшої можливості невиконання кредитною установою своїх зобов'язань перед клієнтами.
Проте ліквідність комерційного банку значною мірою залежить від коливань загальної суми внесків і попиту на кредитні ресурси. Тому ще одним важливим напрямком регулювання банківської ліквідності може бути прогнозування співвідношення обсягу залучених ресурсів і наданих кредитів. Основна мета такого прогнозування полягає у визначенні (по можливості - з максимальною точністю) потреби банку в найбільш ліквідних активах на найближчу перспективу. При цьому бажання банків мінімізувати зазначені активи з метою забезпечення найбільшої прибутковості операцій може негативно відбитися на рівні ліквідності. Тому, щоб не тримати значні суми коштів у найбільш ліквідній формі активів, які не приносять доходу, банк може забезпечити належний рівень рентабельності своєї діяльності, вчасно прогнозуючи можливі зміни обсягів внесків і кредитів. Таке прогнозування у своїй основі може охоплювати два аспекти аналіз макро- і мікроекономічних факторів, які впливають на залучення, та зміна попиту на кредитні ресурси. Оцінка даних факторів дає можливість простежити та певною мірою передбачити загальні тенденції в змінах внесків і коливаннях попиту на кредити.
Однак для більшої конкретизації прогнозу банк повинен проводити аналіз очікуваних мір і на мікроекономічному рівні, вивчаючи потреби в кредитних ресурсах і можливий рівень залишків на поточних рахунках і термінових депозитах відносно кожного з своїх основних клієнтів.
Таким чином, підводячи деякі підсумки по даному підрозділу, можна констатувати, що основою належного забезпечення ліквідності та платоспроможності комерційного банку є адаптивне прийняття рішень, укрупнена схема основних напрямків якого представлена на рисунок 4.
Рис. 4. Основні напрямки адаптивного прийняття рішень у сфері забезпечення ліквідності та платоспроможності комерційного банку
У той же час на рисунку 4 показано усі напрямки адаптивного регулювання по забезпеченню ліквідності та платоспроможності комерційного банку тісно, взаємозалежні між собою і впливають один на одного, утворюючи деяке нерозривне адаптивне кільце регулювання. Чим стійкіше дане адаптивне кільце регулювання, тим більше реальне досягнення заданого рівня ліквідності та забезпечення платоспроможності комерційного банку.
Поряд з цим однією з умов ефективної реалізації адаптивного кільця забезпечення ліквідності та платоспроможності банку повинна бути система цілей, які відповідають певним внутрішнім і зовнішнім умовам розвитку банку. При цьому необхідно виходити з того, що може бути вибудуваний ланцюжок рішень від приватних критеріїв, що залежать від кінцевих цілей, до досягнення загальної задачі - підтримки і необхідної ліквідності і платоспроможності комерційного банку.
3. Основні напрямки удосконалення механізму забезпечення ліквідності та платоспроможності комерційного банку
3.1 Планування банківської діяльності по забезпеченню ліквідності та платоспроможності
Планування є невід'ємною складовою частиною процесу забезпечення належного рівня ліквідності та платоспроможності банку. Це пов'язано з тим, що планування банківської діяльності дозволяє:
конкретизувати мету банку, що збільшує шанси її досягнення;
визначити напрямки розвитку банку, перспективні види операцій, майбутні зміни зобов'язань банку перед клієнтами;
здійснити пошук нових ресурсів з метою підвищення прибутковості, забезпечення достатньої ліквідності.
У той же час варто враховувати, що банківська система - це одна з найважливіших і невід'ємних структур ринкової економіки. Складові частини цієї системи - банки - постійно знаходяться в центрі безлічі суперечливих, кризових і важко прогнозованих процесів, які протікають в економіці, політиці, соціальній сфері, що підсилює значимість планування всіх напрямків банківської діяльності, які, в свою чергу, нерозривно взаємозалежні з забезпеченням ліквідності та платоспроможністю банку.
При цьому найбільш ефективним інструментом планування є методи економічного прогнозування, основу яких складають різні моделі досліджуваного процесу. За допомогою економічного прогнозу можна визначати напрямки та готувати конкретні рішення економічної політики, а також оцінювати їхні можливі результати та наслідки. У той же час обґрунтування економічного прогнозу й вибір методу прогнозування тісно взаємозалежні з поняттям економічної ефективності.
Таким чином, економічна ефективність планування та прогнозування банківської діяльності є багатокритеріальною функцією, яка нерозривно пов'язана з плануванням ліквідності й аналізом прибутковості банку. Тому при плануванні банківської діяльності необхідно погоджувати показники, які відбивають ліквідність та прибутковість проведення тих чи інших видів (груп) банківських операцій.
Разом з тим превалювання того чи іншого критерію у визначенні економічної ефективності планування банківської діяльності визначається стійкістю адаптивного кільця регулювання (див. підрозділ 2.3). У той же час, варто виділити:
первинні критерії економічної ефективності планування банківської діяльності, до яких відносяться платоспроможність та ліквідність банку,
вторинні - наприклад, прибутковість проведення окремих банківських операцій, прибутковість банку.
У той же час процес прогнозування банківської діяльності, в тому числі і щодо забезпечення ліквідності та платоспроможності банку, вимагає застосування різних аналітичних методів. Серед розмаїття таких підходів можна виділити:
статистичні методи;
ймовірності методи;
балансові методи;
імітаційні моделі тощо.
Наприклад, дослідження динаміки руху коштів на банківських рахунках підприємств статистичними методами дозволяє визначити стабільний залишок коштів на рахунках до запитання і перевести його (цілком або частково) на термінові рахунки. Ця операція вигідна і банку (підвищує його ліквідність), і клієнтам банку - наприклад підприємствам (збільшує їхній прибуток, тому що відсоток по термінових депозитах вище, ніж по депозитах). Іншим прикладом застосування статистичних методів є метод оцінки впливу окремих факторів на зміну показника ліквідності. Разом з тим ряд статистичних методів пов'язаний з побудовою деякої виробничої функції, яка описує банківську діяльність. Однак слід зазначити, що більшість виробничих функцій носить детермінований характер Іншими словами, вони не враховують впливу випадкових збурень Додавання ж нових перемінних призводить до ускладнення виробничої функції і до виникнення погрішностей в обчисленнях.
Останнім часом активно розвиваються також різні види моделювання банківської діяльності, засновані на автоматизації банківських розрахунків Це насамперед передбачає використання сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій, які забезпечують підтримку прийнятих рішень та виконуваних послуг. До їхнього числа відноситься й імітаційне моделювання. При цьому важливим етапом імітаційного моделювання є формування концептуальної схеми моделі, яка відображає основні взаємозв'язки досліджуваного об'єкта, що в цілому є дуже складною задачею.
Резюмуючи викладене вище, можна зробити висновок про те, що планування банківської діяльності - процес досить складний, обумовлений різними критеріями та механізмами їхнього досягнення який повинен здійснюватися пошуком компромісних рішень при гнучкому сполученні протилежних вимог прибутковості та ліквідності.
3.2 Шляхи щодо формування кредитно-інвестиційного портфеля комерційного банку та забезпечення його надійності
Здійснення багатьох активних операцій комерційних банків України відбувається через формування відповідної структури портфелів їх вкладень. Але підвищена частка позичок в активах банку призводить до погіршення його ліквідності. Тому з метою зниження ризику втрат необхідний поглиблений аналіз щодо формування портфеля вкладень комерційного банку з погляду ліквідності, прибутковості позичок та їх диверсифікованості.
Втім слід зазначити, що задача формування та розподілу банківських ресурсів, як і задача планування відповідної діяльності, багато-критеріальна та визначається безліччю показників ефективності. Наприклад, ліквідність позичок визначається надійністю їхнього повернення. У свою чергу критерії надійності повернення включають:
рівень кредитоспроможності клієнта;
форму забезпечення повернення позички (гарантію, поручительство, страхування, заставу, відсутність забезпечення);
застраховану частку кредиту й т. ін.
Поряд з цим безліч показників ефективності утворюють певну множину, яка враховує як особливості окремих видів вкладень комерційного банку (кредитних, інвестиційних, інноваційних тощо), так і їхні загальні властивості
Таке уявлення множини показників ефективності обумовлює не тільки визначення найбільш вагомих, але й застосування саме тих підходів, які враховують їх укупі, що особливо потрібне при формуванні портфеля кладень.
Рис. 5. Сукупна множина показників ефективності при формуванні портфеля вкладень комерційного банку (приклад)
Інакше кажучи, при розгляді питань стосовно формування портфеля вкладень комерційного банку необхідно розглядати їх:
по-перше, з задачами і цілями банківського менеджменту в цілому;
по-друге, з задачами забезпечення та підтримки певної ліквідності, платоспроможності й прибутковості як окремих банківських операцій, так і банку в цілому.
Формування портфеля вкладень комерційного банку як складова частина банківського менеджменту також визначається:
низкою кількісних показників - таких, як чисельність клієнтів, обсяг депозитів, кредитних і інвестиційних вкладень тощо;
набором якісних показників, наприклад трудомісткістю операцій, ступенем задоволення запитів клієнтів;
урегульованістю з боку держави діяльності банку, яка полягає у встановленні Національним банком ряду економічних нормативів. Тобто кожен з безлічі показників ефективності формування портфеля вкладень комерційного банку може мати свою розмірність, що потребує відповідних процедур узгодження для визначення деякої загальної величини, або розробки низки окремих підходів до формування портфеля для кожного окремого етапу. На кожному такому етапі вирішуються окреме завдання згідно свого критерію ефективності Втім вирішення задачі формування портфеля вкладень комерційного банку з точки зору узгодженого взаємозв'язку ліквідності та прибутковості обумовлює.
визначення пріоритетних напрямків і сегментів ринку для проведення його активних операцій;
адаптивне регулювання попиту на банківські послуги;
оптимальне використання банківських ресурсів для проведення відповідних операцій;
мобільну стратегію визначення рівня кредитних і депозитних ставок.
Таким чином, з сказаного вище випливає, що у випадку, якщо найбільшу питому вагу має кредитна складова портфеля доцільно враховувати ймовірність неповернення виданих кредитів.
На основі бази даних банком щодня повинні розкриватися значення показників платоспроможності та ліквідності, проводитися аналізи перспектив розвитку операцій банку з урахуванням норм платоспроможності та ліквідності. Це дозволить пов'язати вирішення питань щодо:
розміщення та залучення ресурсів;
збільшення власних коштів банку;
розширення участі банку в інших підприємствах і банках;
пошуку джерел додаткових доходів і розвитку нових операцій комерційного банку з вимогами дотримання його ліквідності та платоспроможності.
Розглянутий аналіз також дає можливість передбачати різні зміни рівня ліквідності та платоспроможності комерційного банку, вчасно вживати необхідні заходи щодо їх стабілізації.
Висновки
Задача підтримки ліквідності та забезпечення платоспроможності комерційних банків, як і раніше, залишається однією з найбільш актуальних Це пов'язано з тим, що труднощі з ліквідністю та платоспроможністю банку, що виникають, можуть дестабілізувати його фінансове положення, а потім призвести до банкрутства або навіть до ліквідації банківської установи. Разом з тим безупинний розвиток і впровадження нових видів послуг, швидкоплинні коливання стану фінансових ринків, тенденції використання нових інформаційних технологій, зростання конкуренції та глобалізація банківської діяльності в цілому ставлять задачу розвитку й удосконалення як банківської системи, так і окремих и ланок - комерційних банків. Особливо важлива ця задача для України, яка переживає період трансформації економічних відносин, і тому традиційні підходи та методи не тільки неефективні, але і не завжди прийнятні.
Результати дослідження зводяться до наступних висновків і пропозицій.
У результаті теоретичного розгляду основ аналізу фінансової діяльності комерційного банку, оцінки ефективності залучення та використання банківських ресурсів у дисертації доведено, що один із високо пріоритетних напрямків банківського менеджменту пов'язаний з розглядом ліквідності комерційного банку, тому що істотним фактором у роботі банків є їхня постійна здатність робити платежі за своїми зобов'язаннями без зволікання та без дорогих коректувань у складі своїх активів.
Вивчення сутності поняття "ліквідність комерційного банку" дозволили виділити два підходи щодо характеристики ліквідності комерційних банків, які розглядають ліквідність або як запас, або як потік. При цьому в роботі обґрунтовано, що ліквідність комерційного банку як "запас" визначає статичний рівень оцінки ліквідності банку і може бути використана для розробки основних напрямків діяльності банку з метою досягнення заданого рівня ліквідності, аналіз ліквідності як "потоку" дозволяє оцінити ефективність обраних напрямків у діяльності банку. Виходячи з цього, в дисертації доведено, що сутність аналізу ліквідності комерційного банку як найважливішого інструмента управління його діяльністю може бути зведена до взаємозв'язку запасу й потоку ліквідності, які, в свою чергу представляють статичний та динамічний рівень абстрагування поняття "ліквідність комерційного банку.
Ретроспективний аналіз поняття "ліквідність комерційного банку" дозволив сформулювати наступне уточнене визначення ліквідність комерційного банку відбиває потенційні можливості кредитної установи по виконанню своїх боргових і фінансових зобов'язань перед усіма контрагентами ступінь досяжності яких (тобто можливостей) визначається у відповідності зі статичною та динамічною оцінками ефективності використання банківських ресурсів і їхнього розміщення. Новизна такого трактування полягає в тім, що зроблено акцент на досяжності потенційних можливостей щодо підтримки деякого рівня ліквідності комерційного банку, яка полягає в ефективному використанні банківських ресурсів і в напрямках їхнього розміщення, що, на думку автора, найбільш істотно.
При розгляді теорій, пов'язаних з платоспроможністю комерційного банку, виявлено, що одні з них зводяться до розгляду теорій забезпечення ліквідності, інші оперують з таким поняттям, як "надійність комерційного банку", тобто здатність банку в будь-якій ситуації на ринку, а не відповідно до наступаючого термінами платежів, виконувати взяті на себе зобов'язання Разом з тим розмаїття теорій платоспроможності банку, як правило, обумовлене конкретним аналізом різних факторів, від яких залежить надійність комерційного банку.
Розгляд особливостей забезпечення ліквідності комерційного банку взаємозалежне з розглядом особливостей у сфері банківського менеджменту. Проведені дослідження показали, що основними особливостями, з якими приходиться зіштовхуватися в сфері забезпечення ліквідності та платоспроможності комерційного банку, є:
відсутність добре налагоджених організаційних форм у структурі комерційного банку;
наявність різних видів ризику;
регулювання з боку держави, тому що економічні нормативи є найважливішими відносними показниками, які сприяють підвищенню надійності й ефективності діяльності комерційних банків.
При цьому забезпечення ліквідності та платоспроможності комерційного банку здійснюється в умовах жорсткого регулювання, що в цілому не сприяє створенню сильної та розгалуженої банківської мережі.
Негативно впливає на ліквідність та платоспроможність комерційних банків наявність сумнівних, пролонгованих і прострочених кредитів. Разом з тим аналіз статистичних даних показав, що ліквідність більшості комерційних банків підтримується завдяки наданню короткострокових кредитів у галузі, які являються найбільш прибутковими та повернення кредитів з яких є найбільш вірогідним. У той же час в областях істотну роль у кредитуванні суб'єктів господарювання відіграють регіональні банки.
Проведені дослідження дозволили обґрунтувати тезу про те, що аналіз ліквідності та платоспроможності, повинен відповідати вимогам системного та комплексного підходів. У зв'язку з цим у роботі запропонована наступна структура аналізу.
аналіз основних нормативів платоспроможності та ліквідності;
аналіз структури балансу і його складових частин;
облік факторів, що безпосередньо або опосередковано впливають на ліквідність та платоспроможність;
наочність уявлення результатів аналізу.
Для ефективного залучення та розміщення банківських ресурсів з метою забезпечення належного рівня ліквідності та платоспроможності комерційного банку в роботі розроблена відповідна адаптаційна система прийняття рішень, основу якої складають різні напрямки адаптивного регулювання, які утворять адаптивне кільце регулювання. В якості основних напрямків адаптивного регулювання в роботі виділені:
оцінка ризиковості окремих активів банку;
аналіз впливу на стан ліквідності окремих банківських операцій;
прогнозування змін співвідношення обсягу залучених ресурсів та виданих кредитів;
оцінка можливостей використання зовнішніх джерел поповнення ліквідних ресурсів;
збереження та розширення ринку клієнтів банку;
проведення повномасштабних маркетингових досліджень.
Розроблені пропозиції та рекомендації можуть бути використані в діяльності банківських установ з урахуванням їх специфіки.
Список використаних джерел
1. Закон Украины "О банках и банковской деятельности" от 07.12.2009 г. № 2121-III // Приложение к газете "Налоги и бухгалтерский учет" - 2001. - №2. - С.2-84.
2. Закон України "Про національний банк України" №679-XIV від 20 травня 1999 року // http // www.bank.gov.ua.
3. Постанова Правління НБУ "Про внесення змін до Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків" // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності Додаток до журналу Вісник НБУ. - 2009. - №5. - С.31-32.
4. Постанова Правління НБУ "Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності" // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу Вісник НБУ. - 2007. - №5. - С.18.
5. Постанова Правління НБУ "Про затвердження Тимчасового положення про визначення Національним банком України процентних ставок за своїми операціями" // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу Вісник НБУ. - 2001. - №6. - С.26.
6. Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками операцій РЕПО // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу Вісник НБУ - 2011. - №6. - С.35-42.
7. Тимчасове положення про визначення Національним банком України процентних ставок за своїми операціями // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу Вісник НБУ. - 2001. - №6. - С.26-29.
8. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затверджена Постановою Правління НБУ від 14.04.2001 р. №141 // http // www.bank.gov.ua.
9. Інструкція про порядок регулювання діяльності баків в Україні, затверджена Постановою Правління НБУ від 28.08.2002 р. №368. // http // www.bank.gov.ua.
10. Агафонов А., Бжезинский А., Григорьева Е. Управление активами и пассивами в коммерческом банке // Банк - 1996. № 8. С.10-14.
11. Алтунян А.Г. Процентная политика коммерческих банков Автореф. дисс. на стиск. учен. степ. к. э. н.: 08.00.01. - СПб.: С. - Петерб. гос. ун-т., 1997. - 18 с.
12. Андрущенко П., Карчева Г. Підсумки діяльності комерційних банків України за 1-й квартал 2001 року // Вісник НБУ - 2001. - №6. - С.2-6.
13. Ансофф И. Стратегическое управление Пер. с англ. / Науч. ред. и вступ ст.Л.И. Евенко - М.: Экономика, 1989. - 520 с.
14. Антикризисное управление от банкротства - к фінансовому оздоровлению / Под ред. Г.П. Иванова - М.: Закон и право, Изд. обозр. "ЮНИТИ", 1995. - 316 с.
15. Аристов Д.В., Гузов К.О. Ликвидность банков скрытая угроза // Деньги и кредит - 2001. - №7. - С.49-51.
16. Ауриема М. Дж., Коли Р.С. Индустрия банковских платежных карточек - М.: ИНФРА, 1997. - 240 С.
17. Аушев М. X. Проблема устойчивости коммерческих банков в конкурентной среде Автореф. дисс. на стиск. учен. степ. к. э. н.: 08.00.10 - М.: Рос. акад. гос. службы при Президенте Рос. Федерации, 1996. - 20 с.
18. Ачкасов А.И. Балансы коммерческих банков и методы их анализа Вопросы ликвидности и их отражение в банковских балансах. - М.: АО "Консалтбанкир", 1993. - 128 с.
19. Балабанов М.Т. Основы финансового менеджмента - М.: Финансы и статистика, 1997. - 480 с.
20. Банківські операції / Мороз А М, Савлук М.I., Пуховюна М.Ф. та ін, За ред. д. е. н., проф. А М Мороза - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.
21. Банківська енциклопедія / Під ред. д. е. н., проф.А.М. Мороза - К.: ЕЛЬТОН, 2004. - 328 с.
22. Банковская энциклопедия / Под ред.С.И. Лукаш, Л.А. Малютиной - Днепропетровск: Баланс - Аудит, Каисса Плюс, 1994. - 252 с.
23. Банковский портфель-1/Под ред Ю М Коробова, Ю Б Рубина, В И Солдаткина - М Сомитекс, 2004 - 746 с
24. Банковский портфель-2/Под ред Ю М Коробова, Ю Б Рубина, ВИ Солдаткина - М Сомитекс, 1994 - 752с
25. Банковское дело / Под ред.О.И. Лайрушина - М.: Финансы и статистика, 2000. - 672 с.
26. Барановський О., Барановська В. Банківський сектор економіки України // Банківська справа - 2000. - № 6. - С. 19-29.
27. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка. - М.: Логос, 1999. - 344 с.
28. Бицька Н. Проблеми формування та використання банківських ресурсів // Банківська справа - 2000. - №5. - С.50-52.
29. Бицька Н.3. Кризові явища в банківській системі України та шляхи їх подолання // Фінанси України - 1996. - №9. - С.83-85.
30. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами - К.: МП "ИТЕМ ЛТД", СП "АДЕФ - Украина", 2010. - 534 с.
31. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. - К.: Либідь, 1995. - 318 с.
32. Большой экономический словарь / Под ред.А.Н. Азрилияна - 2-е изд. доп. и перераб. - М.: Институт новой экономики, 1997. - 864 с.
33. Бор М.З., Пятенко В.В. Менеджмент банков: организация, стратегия, планирование - М.: ИКЦ "ДИС", 2008. - 288 с.
34. Бураковський І. Банківська система Японії: загальна характеристика // Банківська справа - 2009. - №4. - С.31-34.
35. Бухвальд Б. Техника банковского дела: Справочная книга и руководство по изучению практики банковских и биржевых операцій - М.: АО "ДИС", 1994. - 234 С.
36. Бюллетень НБУ. - 2011. - № 1-12.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття ліквідності. Оцінка ліквідності балансу комерційного банку. Основні напрямки аналізу ліквідності балансу банку. Механізм управління ліквідністю. Коефіцієнти ліквідності. Рекомендації по підвищенню ліквідності і платоспроможності банку.
реферат [52,5 K], добавлен 22.03.2004Ліквідність та платоспроможність комерційного банку. Комплексні інструменти управління загальною ліквідністю та ліквідаційною платоспроможністю банку. Аналіз стану платоспроможності та інструментів її підтримки в комерційному банку АКБ "Приватбанк".
дипломная работа [5,1 M], добавлен 06.07.2010Показники ліквідності і платоспроможності як складові фінансової стійкості банку. Еволюція вимог НБУ щодо нормативів ліквідності комерційного банку, її державне регулювання. Теорія і практика управління банківською ліквідністю на макро- і мікрорівні.
курсовая работа [487,8 K], добавлен 03.12.2010Аналіз ліквідності банків України та визначення факторів, що на неї впливають. Система управління та інформаційне забезпечення аналізу ліквідності банку. Апробація методичного підходу на прикладі аналізу ліквідності ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".
курсовая работа [820,3 K], добавлен 29.04.2013Сутність поняття ліквідності комерційного банку. Оцінювання рівня ліквідності АБ "Полтава-банк": загальна фінансово-економічна характеристика, коефіцієнтний аналіз ліквідності, GAP-менеджмент. Основні напрямки удосконалення управління ліквідністю.
дипломная работа [679,6 K], добавлен 15.01.2012Сутність ліквідності банку та фактори, що на неї впливають. Аналіз в системі управління ліквідністю банку та його методичне забезпечення. Апробація моделі бінарних характеристик на прикладі аналізу ліквідності АТ "Банк "Фінанси та Кредит", ефективність.
дипломная работа [386,8 K], добавлен 22.12.2013Сутність та основні види банківських ризиків, причини їх виникнення та методи оцінки. Аналіз кредитоспроможності клієнта за показниками ліквідності, заборгованості та рентабельності. Шляхи удосконалення та оптимізації кредитних ризиків комерційного банку.
дипломная работа [689,1 K], добавлен 15.06.2012Загальнотеоретичні питання ліквідності та платоспроможності комерційного банку. Фінансово-економічна характеристика ПАТ "ОТП Банк". Аналіз статистичної інформації. Розрахунок економічних нормативів регулювання діяльності банку на прикладі ПАТ "ОТП Банк".
дипломная работа [1,8 M], добавлен 09.03.2013Взаємозв'язок понять "ліквідність банківської системи", "ліквідність банку", "ліквідність балансу", "ліквідність активів і пасивів". Питання ліквідності як "запас" і як "потік". Сутність, мета, методи управління та регулювання ліквідності банку.
статья [20,9 K], добавлен 13.11.2017Нормативні показники платоспроможності, ліквідності та ризикованості діяльності банку. Аналіз причин зниження рентабельності банків України в умовах наслідків світової фінансової кризи, пропозиції по перспективам її підвищення в умовах ПАТ КБ "Акордбанк".
дипломная работа [5,3 M], добавлен 07.07.2011
