Напрямки вдосконалення роботи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальне страхування

Тема: Напрямки вдосконалення роботи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Зміст

1. Поняття про Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

2. Найгостріші проблеми в роботі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

3. Можливі шляхи вирішення проблем в роботі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Список використаних джерел

Додаток

1. Поняття про Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» [5] від 18 січня 2001 р. № 2240-ІІІ визначає, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності [13] створений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» і є правонаступником Фонду соціального страхування України. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду. Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також символіку, що затверджена правлінням Фонду.

У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Кодексом законів про працю України, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, а також Статутом Фонду. Фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної в законі, та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням.

Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд є некомерційною самоврядною організацією і належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фонду, стабільної діяльності Фонду.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду. До складу правління Фонду входять по 15 представників держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки на громадських засадах. Представники від держави призначаються Кабінетом Міністрів України, представники застрахованих осіб та роботодавців обираються (делегуються) сторонами самостійно. Строк повноважень членів правління Фонду становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління. Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на два роки почергово від представників кожної сторони. Голова обирається на закритому засіданні правління Фонду. Обраним головою вважається член правління, за якого проголосувало більше половини загальної кількості членів правління. Голова правління має двох заступників, які разом з головою представляють три сторони.

Правління правомочне приймати рішення за наявності на засіданні не менше двох третин складу кожної представницької сторони. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління. У разі рівного розподілу голосів голос голови правління є вирішальним.

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими особами.

Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням. Директор виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.

Правління відділення Фонду створюється на паритетних засадах із представників держави, застрахованих осіб і роботодавців. Кількісний склад правління відділення визначається правлінням Фонду. Положення про правління відділення Фонду затверджується правлінням Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду. Виконавчі дирекції відділень Фонду вирішують покладені на них завдання у тісній взаємодії з профспілковими органами, роботодавцями та місцевими органами виконавчої влади. Директори виконавчих дирекцій відділень Фонду входять до складу правлінь відділень з правом дорадчого голосу. Керівників виконавчих дирекцій відділень Фонду призначає та звільняє директор виконавчої дирекції Фонду за погодженням з правлінням відділення Фонду.

Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, Фондом надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

- допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

- допомога по вагітності та пологах;

- допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

- забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування.

Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та видаткам, обумовленими народженням на добровільних засадах (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням» від 18.01.01, 2240-ІІІ). Ці особи мають право на матеріальне забезпечення, передбачені Законом, за умов сплати страхових внесків у Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Підприємцям допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трилітнього віку призначає та сплачує виконавча дирекція відділення Фонду за місцем їх реєстрації як страхувальників (ч.2 ст.50 Закону). Підставою для призначення таких виплат є розпорядження такої виконавчої дирекції. При цьому допомога виплачується в дні, встановлені Фондом (ч.3 ст.52 Закону).

2. Найгостріші проблеми в роботі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є одним з видів соціального страхування, що передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел.

Правовою основою здійснення цього виду загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 р. № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240) [5]. Крім цього закону, законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування [12]. Кодексу законів про працю України [7] та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

З часу законодавчого закріплення права особи на матеріальне соціальне забезпечення, що стало результатом розвитку та поширення теорії соціальних ризиків, виокремилася і набула самостійного значення специфічна група суспільних відносин - відносин з приводу соціального забезпечення. Соціальний ризик, будучи закріпленим у праві, виступає основоположним критерієм відокремлення у самостійну сферу відносин із соціального забезпечення. Значення соціального ризику має й непрацездатність особи як об'єктивна обставина, що обмежує її життєдіяльність і створює стан соціальної незахищеності такої особи.

Проте не варто обумовлювати всі відносини, що існують у даній сфері лише соціальним ризиком: соціально-забезпечувальні відносини як предмет права соціального забезпечення полягають у виплаті пенсій, допомог, наданні пільг і соціальних послуг, в основі свого існування мають конкретні, визначені законодавством обставини (дії), а учасниками таких відносин с, зокрема, спеціалізовані страхові фонди, державні органи, комунальні та приватні заклади, які за призначенням повинні надавати допомогу особам, що зазнали соціального ризику. Фактично, такі відносини матимуть місце при здійсненні особою свого права на соціальне забезпечення [17].

Прийняття Верховною Радою України 8 липня 2010 р. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [6] - один з важливих заходів законодавця із здійснення реформування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, є початком широкомасштабних соціальних реформ, про які роками йшлося, але які не вирішувалися.

Тимчасова непрацездатність - втрата особою працездатності внаслідок захворювання, травми або з інших соціальних причин, що не залежать від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер, під впливом лікування та реабілітаційних заходів триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності. Як виду соціальних ризиків їй притаманні такі ознаки: (а) це передбачувана об'єктивна обставина, потенційно можлива для кожної особи; (б) не може бути усунена особою самостійно внаслідок об'єктивних фізичних чинників; (в) зумовлює соціальну незабезпеченість особи внаслідок порушення (обмеження) її життєдіяльності; (г) закріплена у вітчизняному законодавстві як підстава виникнення суб'єктивного права особи на соціальне забезпечення; (г) визнається державою соціально значущим юридичним фактом виникнення правовідносин із забезпечення допомогою з тимчасової непрацездатності.

Період перебування застрахованої особи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховувався до страхового стажу відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 2240 в редакції, що діяла до 01.01.2011 р. Після 01.01.2011 р. період перебування застрахованої особи у зазначеній відпустці не зараховується до страхового стажу за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, оскільки зарахування такого періоду не визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Із запровадженням єдиної системи збору, обліку та контролю за виплатою страхових внесків були внесені зміни до повноважень органів соціального страхування. Так, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» об'єднав функції зі збору страхових внесків і контролю за їх сплатою за одним органом - Пенсійним фондом України (ст. 12). На зазначений орган покладено також завдання із формування та ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснення заходів щодо забезпечення доступу до даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Механізм обчислення, нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) є аналогічним до механізму сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Єдиний внесок надходить на спеціальні рахунки Державного казначейства, що класифікуються за платниками відповідно до класу професійного ризику виробництва і особливостей сплати внеску окремим платником. Розподіл єдиного внеску на централізовані рахунки фондів соціального страхування здійснюється Державним казначейством наступного дня після надходження відповідних сум єдиного внеску. Причому між Державним казначейством і фондами соціального страхування можуть бути здійснені лише операції з перерахування страхових коштів з рахунків Державного казначейства на рахунки фондів соцстраху та повернення помилково сплачених сум єдиного внеску та штрафів. Це є гарантією невтручання Пенсійного фонду України в розподіл сум єдиного внеску.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України № 2240 у редакції від 08.07.2010 р. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Нові повноваження фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності передбачені у ст. 23 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Так, фонд мас право:

1) безоплатно отримувати від Пенсійного фонду відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на їхні рахунки, а в разі виявлення розбіжностей - письмову інформацію про причини таких розбіжностей:

2) безоплатно отримувати доступ до баз даних Державного реєстру в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування зобов'язаний:

1) своєчасно надавати Пенсійному фонду відомості про свої рахунки, відкриті в Державному казначействі України для перерахування на них страхових коштів, та завчасно повідомляти про зміну таких рахунків;

2) надавати Пенсійному фонду відомості, необхідні для відкриття рахунків Пенсійним фондом у Державному казначействі України відповідно до цього Закону.

Відзначимо, що у а. 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень розглядуваного Закону встановлено застереження щодо повноважень фондів соціального страхування з приводу погашення заборгованості. Так, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, повноваження Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності характеризуються дуальністю: на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасової втрати працездатності, нарахованих та/ або не сплачених у період до 1 січня 2011 р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 р. не настав, за ним зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими він був наділений до набрання чинності Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З 1 січня 2011 р. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позбавлений частини управлінських функцій шляхом передачі їх Пенсійному фонду України. Зокрема, це стосується контрольної функції. Такі зміни, вважаємо, с несприятливими для забезпечення усієї системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки це суперечить змісту управлінської діяльності. Згідно з чинним законодавством фонди соціального страхування є відносно відокремленими страховими фондами, що мають відповідні органи управління і тому об'єктивно не можуть бути позбавлені права здійснювати контроль у тій чи іншій сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зміст управлінської діяльності складають не тільки дії із прийняття рішень, організації їх виконання, а й дії, спрямовані на контроль за таким виконанням [2]. Тому видається алогічним позбавлення фондів соціального страхування повноважень з перевірки своєчасності та повноти нарахувань і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

3. Можливі шляхи вирішення проблем в роботі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

фонд соціальний страхування втрата працездатність

Як відомо, загальнодержавні обов'язкові платежі - це платежі, встановлені органами законодавчої влади, які обов'язкові для справляння юридичними та фізичними особами на всій території України і мають цільове призначення. Цільове значення фондів можна змінити тільки законодавчо. Фонди соціального страхування створені на постійній основі з метою гарантованого державного фінансового забезпечення видатків соціального страхування. Соціальне страхування виступає самостійною галуззю страхування і є сукупністю відносин з приводу формування та використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодувань при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або втраті місця роботи.

Якщо працівник перебуває на лікарняному, то після виходу на роботу подає лікарняний листок, згідно з яким роботодавець-страхувальник повинен нарахувати та виплатити соціальну допомогу (лікарняні). Наданий співробітником документ протягом десяти днів розглядає комісія із соціального страхування та приймає рішення про призначення або відмову в наданній допомозі. Далі проводяться в бухгалтерському обліку нарахування призначеної суми. Складають у двох примірниках заяву-розрахунок на надання коштів, один із них залишається на підприємстві, а другий подається до органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - ФСС з тимчасової втрати працездатності). Джерелами фінансування оплати лікарняних сум є такі: перші п'ять днів непрацездатності підприємство оплачує за рахунок своїх коштів; починаючи з шостого дня непрацездатності допомогу оплачують за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Лікарняні за перші п'ять днів непрацездатності виплачують у найближчий після призначення день, установлений для виплати заробітної плати, навіть якщо решта лікарняних від Фонду ще не надійшла на спеціальний рахунок. Після того, як Фонд перерахує кошти на спеціальний рахунок, відкритий для соціальної допомоги згідно з нарахуваннями за лікарняними листками, застрахована особа отримує їх самостійно, використовуючи особову картку із заробітної плати [16].

У свою чергу, роботодавець-страхувальник подає до Фонду звіт за коштами з тимчасової непрацездатності.

Порядком № 4 “Формування та надання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” ФСС з тимчасової втрати працездатності ввів нову форму звітності для страхувальників-роботодавців - Звіт за формою Ф4ФСС з ТВП “Звіт страхувальника по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, який складається наростаючим підсумком з початку року [14]. Ця форма по суті являє собою скорочений варіант раніше чинної форми Ф4ФСС з ТВП. Відмінності, насамперед, зумовлені тим, що в колишній формі вказувалася сума нарахованих і утриманих страхових внесків, яка витрачалася страхувальником на матеріальне забезпечення застрахованих осіб. У зв'язку з тим, що з 01.01.2011 р. матеріальне забезпечення застрахованих осіб страхувальники-роботодавці здійснюють не за рахунок нарахованого та утриманого єдиного внеску на соціальне страхування, а тільки за рахунок коштів, отриманих страхувальником на окремий рахунок, у новій формі відсутні розділи для відображення єдиного внеску на соціальне страхування.

Звіт необхідно подавати щоквартально не пізніше ніж 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, за місцем обліку страхувальника. Правда, не всі страхувальники мають його подавати. Слід звернути увагу на п. 4.3 Порядку № 4, яким передбачено випадки, коли Звіт не подається. Зокрема, Звіт за формою Ф4ФСС з ТВП не подається у разі: відсутності у страхувальника заборгованості в бухгалтерському обліку згідно з Планом рахунків по субрахунку 652 “За соціальним страхуванням” на початок кожного звітного кварталу і оборотів по цьому ж субрахунку у звітному кварталі; наявності заборгованості за Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на початок року та відсутності оборотів по субрахунку 652 у звітному кварталі. У п. 4.5 Порядку № 4 встановлено, що за несвоєчасне подання або неподання звіту, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів на посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, накладається штраф у розмірі та порядку, передбачених чинним законодавством. Розмір цього штрафу визначено в ст. 1655 КзАП. Він становить від 8 до 15 нмдг (тобто від 136 до 255 грн). А за повторне протягом року порушення передбачений штраф в розмірі від 10 до 20 нмдг (тобто від 170 до 340 грн).

Крім того, слід нагадати, що, відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, у разі порушення порядку використання страхових коштів страхувальники відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та / або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50% такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників накладається штраф у розмірі 10% таких сум, а також застосовується пеня в розмірі 0,1%, розрахована за кожний день прострочення платежу [5].

При складанні Звіту за формою Ф4ФСС з ТВП слід звернути увагу на те, що в рядках 3 та 4 розділу I вказуються лише суми самостійно донарахованих страхувальником страхових внесків, виявлених за минулі роки, і нарахованої пені на всю суму недоїмки за весь період прострочення платежу. Аналогічно в рядках 5, 6 і 7 розділу I “Нараховано за актами перевірок внесків, штрафів, пені” показуються суми донарахованих страхових внесків, штрафів та пені за період діяльності страхувальника до 01.01.2011 р., за винятком адміністративних стягнень [14].

Слід зазначити, що в листі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності “Про погашення заборгованості перед страхувальником за рахунок накладених фінансових санкцій” сказано, що при виявленні порушень законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальником у період до 01.01.2011 р. суму нарахованих фінансових (штрафних) санкцій, застосованих до страхувальника за цей період, можна зарахувати в рахунок погашення заборгованості за Фондом [10].

У розділі ІІ Звіту форми Ф4ФСС з ТВП “Розшифровка витрат за рахунок страхових коштів Фонду” зазначаються виплати, призначення яких здійснюється відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з січня 2011 р., у тому числі якщо страховий випадок настав до 01.01.2011 р.

У рядку 1 “По тимчасовій непрацездатності (за винятком допомоги по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї)” наводяться дані про кількість робочих днів тимчасової непрацездатності, оплачених за рахунок коштів страхувальника - колонка 3, суми нарахованої допомоги за рахунок коштів Фонду (з шостого календарного дня непрацездатності) у звітному періоді - колонка 4. Адже якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи становить менше ніж п'ять днів, то такі листки непрацездатності не підлягають оплаті за рахунок коштів Фонду [14].

Отже, роботодавець-страхувальник у разі отримання лікарняних листків має подавати до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Звіт за формою Ф4ФСС з ТВП.

Відповідні суми нарахувань та утримань розрахунків з тимчасової непрацездатності відображаються і в Звіті по єдиному соціальному внеску до Пенсійного фонду.

Згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України “Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорими зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду “Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суму нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України”, який має скорочену назву “Додаток 4” [15]. Відповідно до додатку 4 Звіту, для відображення сум по тимчасовій непрацездатності відведено пункти, подані в табл. А.1 додатку А. Отже, суми нарахувань допомоги по тимчасовій непрацездатності у Звіті Ф4ФСС з ТВП та Звіті з ЄСВ збігаються.

Згідно із Законом про ЄCB з допомоги по тимчасовій непрацездатності (у тому числі з суми оплати перших п'яти днів непрацездатності), єдиний внесок сплачують за такими ставками: нарахування - 33,2%; утримання - 2% [6].

Після нарахування належних сум лікарняних, частину за рахунок підприємства (оплату перших п'яти днів непрацездатності) в бухгалтерському обліку відносять на відповідний рахунок витрат, а нарахування сум допомоги, яку має фінансувати Фонд, проходитиме за рахунком 65 “Розрахунки за страхуванням”.

Відповідно до пп. 4.1 та пп. 5.3 Наказу “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку” ввели окремий субрахунок 378 “Розрахунки з державними цільовими фондами” [11]. У поясненні до нього в Інструкції про План рахунків прописали: за цим субрахунком ведеться облік розрахунків з державними цільовими фондами, зокрема розрахунків з тимчасової непрацездатності. Відповідно, при нарахуванні лікарняних за рахунок Фонду робиться запис Дт 378 Кт 663 “Розрахунки за іншими виплатами” [9]. Облік нарахування та утримань єдиного соціального внеску на лікарняні залишився на субрахунку 652 “За соціальним страхуванням”. Для полегшення заповнення звітів перед Фондами доцільно впровадити в бухгалтерський облік окремий субрахунок 653 “За соціальним страхуванням з тимчасової непрацездатності”. Для розмежування сум за рахунок роботодавця і Фонду доцільно відкрити субрахунки другого порядку:

653.1 “За соціальним страхуванням з тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця”;

653.2 “За соціальним страхуванням з тимчасової непрацездатності за рахунок коштів Фонду”.

Розглянемо на прикладі відображення в обліку лікарняних з використанням запропонованих субрахунків.

Працівник підприємства, зайнятий в основному виробництві, хворів із 14 до 28 числа місяця 2011 р. Усього йому нарахували 1320 грн лікарняних, у т. ч. 360 грн - за рахунок підприємства та 960 грн - за рахунок Фонду. Працівник соціальною пільгою не користується. Дані операції будуть відображені в обліку, як показано в табл. А.2 додатку А.

Таке бухгалтерське розмежування допоможе бухгалтеру відобразити достовірну інформацію з нарахувань, утримань та використання страхових коштів; скоротити час заповнення та своєчасність подання звітності до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Отже, узагальнюючи вищезазначене з урахуванням вимог законодавчо-нормативної бази, удосконалення синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з тимчасової непрацездатності доцільно проводити за такими напрямами:

для полегшення заповнення звітів доцільно впровадити в бухгалтерський облік окремий субрахунок 653 “За соціальним страхуванням з тимчасової непрацездатності”;

для розмежування сум за рахунок роботодавця і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності доцільно відкрити субрахунки другого порядку:

- 653.1 “За соціальним страхуванням з тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця”;

- 653.2 “За соціальним страхуванням з тимчасової непрацездатності за рахунок Фонду”.

На господарських підприємствах при великій кількості лікарняних листків впровадження в бухгалтерський облік зазначених рахунків допоможе бухгалтеру:

- відобразити достовірну інформацію з нарахувань, утримань та використання страхових коштів;

- скоротити час заповнення звітності;

- своєчасно подати звітність до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таке бухгалтерське розмежування виключить можливість накладання штрафних санкцій, які призводять до зменшення прибутковості підприємства.

Запровадження загальнообов`язкового державного соціального медичного страхування шляхом перетворення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Фонд соціального медичного страхування України, покладання на останній функцій матеріального забезпечення у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та фінансування медичних послуг населенню, чим забезпечується відповідно до Конституції України безоплатність медичної допомоги, є для України, на мою думку, оптимальною.

Такий висновок полягає в наступному:

- досягається оптимізація адміністративних видатків на запровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, уникнення від дублювання ряду функцій по страхуванню здоров'я, які покладено зараз на Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема, щодо медичної реабілітації, відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей, дітей, у тому числі профілактичного плану;

- потреба в медичному обслуговуванні та наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності для працюючих осіб в більшості випадків виникає при настанні одного й того ж страхового випадку, пов'язаного з захворюванням, які представляють єдину систему медико-соціального забезпечення працюючих. Обидва ці випадки регулюються однією Конвенцією № 130 від 4 червня 1969 року Міжнародної Організації Праці про медичну допомогу та допомогу у випадку хвороби, якою передбачається управління наданням цих видів допомоги однією установою;

- буде досягнуто зниження захворювань та зменшення витрат на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, що в значній мірі залежить від якості медичного обслуговування застрахованих осіб та рівня контролю за експертизою тимчасової непрацездатності;

- буде скорочено час впровадження соціального медичного страхування завдяки наявності підготовленого персоналу, в тому числі певної кількості медичних працівників.

Завдання щодо зниження захворюваності та зменшення витрат на виплату допомоги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності залежать від якості медичного обслуговування застрахованих тому мають розглядатися як завдання єдиної системи медико-соціального забезпечення працюючих.

Всі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, якими зараз забезпечуються застраховані особи за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, мають увійти складовою медичного страхування.

Раціональна і ефективна організація справи, за наявності розширення існуючої у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності матеріальної бази та спеціалістів медичного профілю, дозволить сприяти підвищенню якості надання медичних послуг і, відповідно, сприяти зменшенню втрат робочого часу внаслідок захворюваності.

Все це у підсумку призведе до зменшення витрат Фонду на виплати допомог по тимчасовій непрацездатності, за рахунок чого можна буде збільшити обсяги медичних послуг, які надаватимуться застрахованим особам за рахунок страхових коштів.

Список використаних джерел

Болотіна Н.Б. Право соціального захисту України: навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2008. - 663c.

Бортнік С.В. Шляхи удосконалення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні // Юрид. наука. -2011. -№ 1. - С126-127.

Внукова Н.М. Соціальне страхування: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. / Внукова Н.М., Кузьминчук Н.В. - К. : Кондор, 2009. - 352с.

Гнибіденко І.Ф. Соціальний захист населення України: монографія / Гнибіденко І.Ф., Кравченко М.В., Новікова О.Ф., Орлатий М.К., Шкляревська І.Ю., Шкляревський Ю.О. Національна академія держ. управління при Президентові України / В.М. Вакуленко (ред.), М.К. Орлатий (ред.). - К. : НАДУ, 2009. - 184с.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 01.01.2011 р. № 224014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2240-14

Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.liga.ua.

Кодекс законів про працю від 10.12.1971 p.. № 322-VIII // Відом. Верховн. Ради УРСР. - 1971. - Додаток до № 50.

Конопліна Ю.С. Соціальне страхування: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга». 2008 - 224 с.

Корнийчук Г. Бухгалтерские нормативы: опять коррективы / Г. Корнийчук // Всё о бухгалтерском учёте. - 2011. - № 66. - С. 28.

Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності “Про погашення заборгованості перед страхувальником за рахунок накладених фінансових санкцій” від 11.03.2011 р. № 0116466 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.liga.ua.

Наказ “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку” від 31.05.2011 р. № 664 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.liga.ua.

Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р„ № 16/98-ВР // ВВР України. - 1998. - № 23. - Ст. 121.

Офіційний сайт Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності http://www.fse.gov.ua/fse/control

Порядок “Формування та надання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2011 р. № 4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.liga.ua.

Постанова Правління Пенсійного фонду України “Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.10.2010 р. № 222 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.liga.ua.

Прощина Т. Как с 2011 года выплачивать соцобеспечение за счет Фонда страхования от нетрудоспособности / Т. Прощина // Всё о бухгалтерском учёте. - 2011. - № 4. - С. 23.

Пшитенко П.Д. Право соціального забезпечення України: Навч. посіб. - К.: Істина. 2010. - 224 с

Савченко Н.Г. Соціальне страхування: навч. посіб. / Київський національний торговельно-економічний ун-т. - К. : КНТЕУ, 2009. - 172с.

Юрій С. І. Соціальне страхування: Навчальний посібник. / Юрій С. І., Шаварина М. П., Шаманська Н. В.- К.: Кондор, 2009 - 464с.

Додаток А

Таблиця А.1 - Нарахування єдиного внеску по тимчасовій непрацездатності

Таблиця А.2 - Відображення в бухгалтерському обліку нарахування та виплати лікарняних

Размещено на Allbest.ru