Призначення вітамінів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Медичний коледж

ім. Данила Галицького

Доповідь з біології

на тему "Призначення вітамінів"

Виконала

Студентка 1-В групи

Хробак Сніжана

Львів 2011

Вітаміни (з лат. білки життя) - це низькомолекулярні, біологічно високо активні речовин, різної хімічної природи, які не синтезуються в організмі людини та тварини або синтезуються в малії кількості. Тому повинні періодично надходити з їжею. Виконують ф-цію біологічних каталізаторів, які прискорюють обмін речовин і беруть участь в перетворенні енергії, переважно як компоненти ферментів. Їхня мала кількісь - гіповітаміноз, повна відсутність - авітаміноз, або їхній надлишок - гіпервітаміноз (що трапляється рідко), призводять до порушення обміну речовин.

Існування і значення вітамінів відкрив російський лікар М.Лунін у кінці ХІХ ст.. Польський хімік К.Функ назвав біологічно активну речовину вітаміном, бо вона містила у своїй молекулі аміногрупу. Вітаміни володіють дуже високою біологічною активністю, їхня присутність в нікчемних кількостях у продуктах живлення, мають величезне значення для нормального обміну речовин і життєдіяльності. За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом. вітамін ретинол жиророзчинний кислота

Вітаміни поділяють на:

· жиророзчині

· водорозчині

· вітаміноподібні речовини

До жиророзчиних вітамінів належать: вітамін А (ретинол), вітамін D (кальциферол), вітамін K (філохінон), вітамін E (токоферол).

До водорозчиних вітамінів: вітамін C (аскорбінова кислота), вітамін B₁ (тіамін), вітамін В₂ (рибофламін), вітамін РР (нікотинова кислота), вітамін В₄ (аденін), вітамін В₅ (пантотенова кислота), вітамін В₆ (піродиксин), вітамін В₉ (фолієва кислота), вітамін В₁₂ (кобаламін).

До вітапіноподібних речовин відносять: ліпоєву кислоту, інозин, пангамову кислоту (В₁₅).

Жиророзчині

А (ретинол) - сприяє нормальному росту організму, розмноженю та відновленю клітин, завдяки важливому значеню в білковому обміні , він підвищує опірність організму до інфекцій та прискорює процеси загоєння ран. Оскільки вітамін А входить до складу пігменту зорових рецепторів, то гіпо- та авітаміноз призводить до хвороби куряча сліпота. А також: сухість шкіри та слизових оболонок, утворення виразок і гнійників. Міститься вітамін А у печінці, риб'ячому жирі, у шипшинових, обліпіхових та морквяних оліях.

D (кальциферол) - його біологічна роль пов'язана з активною участю в обміні кальцію. Вітамін D + гормони щитоподібної та паращитоподібної залози регулюють кісткоутворення. Також регулює правельне співвідношення кальцію та фосфору, забезпечує всмоктування цих елементів у тонкому кишечнику та перенесення їх кров'ю до кісткової тканини. У разі гіпо- та авітамінозу вітаміну D виникає - рахіт, що характеризується розладами правильного формування скелета і функцій внутрішніх органів і систем. На рахіт хворіють діти переважно у віці від 3 міс до 1 року, часто на 2-му і значно рідше на 3-4-му році життя. Дуже важливо проводити достатньо часу на свіжому повітрі, оскільки організм людини може сам синтезувати вітамін D у шкір під впливом сонячних променів. Основні джерела вітаміну: печінка, риб'ячий жир, жовтки яєць, а також молоко.

K (філохінон) - необхідний для вироблення у печінці протромбіну та інших речовин, що беруть участь у зсіданні крові. Він утворюється в організмі людини кишковою мікрофлорою. Сприяє зміцненню капілярів та припиненню кровотеч. У новонароджених недостатність вітаміну К проявляється кровотечами з рота, носа, пупка, сечових шляхів. З'являються шлунково-кишкові кровотечі, внутрішньошкірні і підшкірні, кривава блювота, рідкий кал. У дорослих прояв залежать від тяжкості вітамінної недостатності і супроводжується внутрішньошкірними і підшкірними крововиливами, кровоточивістю ясен, носовими і шлунково-кишковими кровотечами. Ранньою ознакою гіповітамінозу К є знижений вміст протромбіну в крові (гіпопротромбінемія). При зниженні вмісту протромбіну до 35% наступає небезпека крововиливу при травмах; при зниженні вмісту протромбіну до 15-20% можуть розвинутися важкі кровотечі. Значна кількість цього вітаміну міститься у білокачанній капусті, гарбузах, щавлі, печінці, шпинаті. Є він у картоплі, томатах, горосі, яйцях, моркві, буряках. Добова потреба у вітаміні значно збільшується при гепатитах, цирозі печінки, жовчокам'яній недузі, хворобах кишечника, кровотечах, а також при тривалому застосуванні антибіотиків та сульфаніламідних препаратів.

E (токоферол) - з грецької означає "народження немовляти" і указує на роль цього вітаміну в репродукції. Токоферол запобігає окисленню ненасичених жирних кислот, сприятливо діє на функцію статевих залоз, стимулює діяльність м'язової системи. А також сприяє засвоєнню ретинолу, білків, жирів, вуглеводів. Вітамін Е містяться в рослинних оліях: бавовняній, кукурудзяній, соняшниковій. Їх знайдено у квасолі, зеленому горошку, шпинаті, абрикосах та персиках.

Водорозчині

С (аскорбінова кислота) --- входить до складу ферментів, які забезпечують засвоєння білка клітиною, а завдяки цьому --- міцність клітин, швидке загоєння ран при порушення у тканинах, реакції імунітету, нормальне продукування гормонів. Гіпо- й авітаміноз призводять цингу, за якої припиняється синтез білка. Яосновне джерело вітаміну сира рослина їжа.

B₁ (тіамін) - надзвичайна його роль у вуглеводному обміні. Його дифіцит призводить до тяжких, іноді навіть смертельних уражень нервової системи, найтяжча форма якого хвороба --- бері-бері, яка характеризується підвищеною збудливістю, втратою апетиту і паралічю. Багато вітаміну В1 міститься у дріжджах, хлібному квасі, у неочищених крупах, яєчних жовтках.

B₂ (рибофламін) - бере участь у обміні білків, жирів і вуглеводів, в процесах росту, пластичному обміні; регуляторно впливає на стан центральної нервової системи, процеси в рогівці, кришталику ока, забезпечує світловий і кольоровий зір.; позитивно впливає на стан шкіри та слизових оболонок, функцію печінки та кровотворення. Гіповітаміноз вітаміну В2 - порушення всмоктування білка, шкіра стає сухою, тріскає і утворює заїди, погіршується зір, анемія. Джерела: риба, печінка, м'ясо, молочні продукти, гречана та вівсяна крупи, хліб.

РР (нікотинова кислота) - необхідний для багатьох реакцій окислення у живих клітинах. Нестача цього вітаміну призводить до дерматизму, деменції, діареї, а також спричинює таке захворювання як пелагра (авітомінозне захворювання шкіри). Міститься: у пивних дріждях, м'ясі, рибі, овочах, сушених грибах,квасолі, печінці, нирках.

В₅ (пантотенова кислота) - бере участь у багатьох каталістичних процесах: окиснення жирних кислот, біосинтиз жирних кислот, холестерину, стероїдних гормонів, кетонових тіл, ацетилхоліну. Гіповітамінозу В5 у людини не виявлено. Найбільше В5 міститься у дріждях, печінці, курячих яйцях, молоці, м'ясі.

В₆ (піродиксин) - забезпечує нормальне засвоювання білків і жирів. Його нестача в організмі дитини: спричиняєзатримку росту, недокрів'я , шлунково0кишкові розлади, підвищену дратівливість. У дорослих: запалення шкіри, слизових оболонок, частіше --- ротової порожнини, безсоння. Міститься у кукурудзі, ячмені, гороху, картоплі, буряках, яловичині, яйцях, молоці. У нормі вітамін В6 у достатніх кількостях синтезується мікроорганізмом товстого кишечника.

В₉ (фолієва кислота) - знижує вміст холестерину в крові, у поєднані з кобаламіном стимулює процес кровоутворення, необхідний для розвитку клітин крові також бере участь в обміні холіну. Гіповітаміноз --- недокрів'я. Потреба в цьому вітаміні росте зі збільшенням змісту вітаміну В_12. Джерела: листкові овочі, яблука, абрикоси, картопля.

В₁₂ (кобаламін) - протианемічний чиник. Гіповітаміноз --- недокрів'я. Джерела м'ясо, печінка.

Антивітаміни -- речовини, що здатні пригнічувати дію вітамінів і викликати стан авітамінозу навіть за умов достатнього забезпечення організму вітамінами.

Антивітаміни найчастіше блокують активні центри ферментів, витісняючи з них відповідні вітаміни, що виконували роль коферментів. До недавнього часу антивітамінами вважались речовини -- структурні аналоги вітамінів, які після введення в організм викликали стан гіпо- або авітамінозу.

Зараз серед антивітамінів розрізняють дві групи:

· 1) речовини, структурно подібні до нативних вітамінів;

· 2) речовини, що відрізняються за структурою від вітамінів, але здатні модифікувати хімічну природу вітамінів і пригнічувати їх біологічну дію.

Отже, антивітаміни можуть мати різні структуру та механізм дії на нативні вітаміни, тому до антивітамінів можна віднести і деякі ферменти, що мають здатність розщеплювати або зв'язувати вітаміни і цим позбавляти їх здатності проявляти свою дію. Наприклад, тіаміназа розщеплює молекулу вітаміну В1, аскорбатоксидаза розщеплює вітамін С, авідин зв'язує біотин в біологічно неактивний комплекс.

Структурно подібні антивітаміни є антиметаболітами, бо при взаємодії з апоферментами утворюють неактивний ферментний комплекс, нездатний до продовження реакції. Багато з них застосовується в лікувальній справі. Так, антивітамін (антагоніст) вітаміну К застосовується для пригнічення згортання крові з метою профілактики тромбозів; сульфаніламіди як антагоністи ПАБК -- для лікування інфекційних захворювань; птеридини (антивітаміни фоліацину) -- для лікування лейкозів; гідразид ізонікотинової кислоти (антивітамін нікотинової кислоти) -- для лікування туберкульозу.

Деякі антивітаміни застосовуються для викликання експериментальних моделей гіпо- або авітамінозів. Наприклад, антивітамін вітаміну В1 гідрокситіамін використовують в експериментах для відтворення тіамінової недостатності. Аналогічно дезоксипіридоксин та гомопантотенова кислота викликають в експериментальних тварин відповідні гіповітамінози В6 і В3.

Доцільно підкреслити, що антивітаміни, які структурно подібні до нативних вітамінів (структурно подібні антивітаміни) є різновидністю антиметаболітів, до яких відносять ще антагоністи гормонів, ферментів, медіаторів нервової системи та інші. Антивітаміни широко застосовують в медицині.

Размещено на Allbest.ru