Відділ Бурі водорості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Глухівський педагогічний університет імені О.Довженко

Контрольна робота

З ботаніки

Відділ Бурі водорості

Виконала студентка ІІ курсу

Природничої і фізико-математичної освіти

50-23Б

Усенко Аліна Миколаївна

Глухів 2012

Зміст

Відділ Бурі водорості

Родина Жовтецеві

Родина Осокові

Відділ бурі водорості

Бурі водорості -- виключно багатоклітинні рослини. У даний час їх налічується близько 1500 видів. Загальною зовнішньою ознакою служить жовто-буре забарвлення їх слані, зумовлене великою кількістю жовтих і бурих пігментів. Розміри їх дуже різноманітні: від десятих часток міліметра й декількох міліметрів до десятків метрів. Так само різноманітна й форма слані. Зустрічаються ниткоподібні, кірковидні, кулясті, пластинчаті, кущоподібні рослини. Слані більшості видів містять газові пухирці, утримуючі водорості у вертикальному положенні. У багатьох видів бурих водоростей слань складається з декількох низок клітин, які щільно сполучені між собою по всій довжині та нагадують паренхіму вищих рослин. В багаторядних сланях можна розрізнити кору з інтенсивно забарвлених клітин, що містять велику кількість хлоропластів, і серцевину, котра складається з безбарвних клітин. Серцевина служить для транспортування продуктів фотосинтезу й виконує механічну функцію. Таким чином, у бурих водоростей намічається поділ клітин слані на тканини.

Клітини бурих водоростей мають одне ядро, вкриті слизом стінки, що складаються з внутрішнього целюлозного шару й зовнішнього пектинового шару. Запасні поживні речовини -- полісахарид ламінарії та шестиатомний спирт маніт. Бурі водорості завжди прикріплені до ґрунту або інших рослин. Прикріплення здійснюється за допомогою виростів -- ризоїдів. Поширені вони у всіх водах -- від тропічних до приполярних. Найбільш часто їх зарості зустрічаються на глибинах до 6-15 м., але відомі випадки зростання бурих водоростей на глибині 100 і навіть 200 м.

У бурих водоростей зустрічаються всі форми розмноження. Вегетативне розмноження відбувається при випадковому відділенні частин слані, лише у деяких видів для цього існують спеціальні пупки. Спорове розмноження здійснюється шляхом утворення гаплоїдних спор, які розвиваються в гаплоїдні рослини статевого покоління -- гаметофіти. Статевий процес представлений трьома формами: ізогамною, гетерогамною та оогамною. Зигота проростає в диплоїдну рослину -- спорофіт. Спорофіт утворює рухливі зооспори. У ламінарій гаметофіт існує недовго, тоді як спорофіт -- багаторічний.

Бурі водорості людиною використовуються більш широко в порівнянні з іншими представниками цієї групи. Вони -- єдине джерело такого цінного продукту, як альгінати, котрі широко використовуються при приготуванні консервів, фруктових соків, фарбувальних і склеювальних речовин. Застосування альгінатів підвищує якість друкування книг, робить натуральні тканини невицвітаючими і непромокаючими, підвищує стійкість лакофарбних покриттів і будівельних матеріалів. З їх допомогою одержують високоякісні змащувальні матеріали для машин, мазі та пасти для фармацевтичної та парфумерної промисловості.

Широко використовується також шестиатомний спирт маніт, який витягують із бурих водоростей. У медицині він застосовується як кровозамінник при хірургічних операціях, у промисловості -- для виробництва синтетичних смол, фарб, вибухових речовин. У сільському господарстві бурі водорості вживаються як кормова добавка. Не втратили свого значення бурі водорості й як сировина для отримання йоду.

Цікавим є відділ Бурі водорості. Серед них можна спостерігати і мікроскопічні нитчасті організми, і гіганти, що сягають 30--50 м анізми, і гіганти, що сягають 30--50 м завдовжки (наприклад, макроцистіс). Бурих водоростей існує близько 1500 видів; це фітобентос переважно холодних морів та океанів усього світу, заселяють мілководдя, але зустрічаються і далеко від берегів. У Чорному морі біля берегів України трапляються такі бурі водорості, як диктіота, цистпозира. За зовнішнім виглядом бурі водорості можуть нагадувати кущики, гіллясті шнури. Крім хлорофілу вони містять пігмент фукоксантин (бурий). Піреноїдів немає. Це найорганізованіший відділ водоростей. Талом у багатьох видів диференційований на різні тканини (асиміляційна, запаслива та механічна тканини з потовщеними стінками). Бурі водорості утворюють підводні "луки" та величезну кількість біомаси. Наприклад, це всім відома морська капуста, або ламінарія. Найскладніше організованими серед бурих водоростей є саргасуми. Ці багаторічні водорості живуть компактно в Атлантичному океані (Саргасове море). Саме тут нереститься вугор.

Вегетативне розмноження відбувається частинками талому; безстатеве -- зооспорами, у деяких спорами особливої будови; статеве -- сперматозоїдами та яйцеклітинами.

Водорості -- одні з найдавніших організмів, що населяють нашу планету. Від них виникли наземні рослини. Збагативши атмосферу киснем, вони зумовили можливість існування різноманітного світу тварин і сприяли розвитку аеробних бактерій. Завдяки їхній діяльності в атмосфері з'явився озоновий екран, який захищає Землю від радіаційного випромінювання. Органічні речовини, які створюють водорості в процесі фотосинтезу, стають їжею для бактерій і тварин, зокрема риб.

Водорості беруть участь у колообігу речовин у природі, в поліпшенні газового режиму водойм та утворенні відкладів сапропелю (органічного мулу).

Зарості великих водоростей є укриттям для розмноження багатьох побережних тварин і дрібних водоростей. З водоростей утворились потужні поклади гірських порід: у крейдяних породах 95% становлять рештки оклади гірських порід: у крейдяних породах 95% становлять рештки оболонок деяких золотистих водоростей, діатоміти на 50--80% складаються з панцирів діатомових водоростей.

Рифи в морях і океанах також формуються за участю водоростей. Так, у рифах островів Фіджі в Тихому океані водоростей майже в 3 рази більше, ніж коралів.

Значення водоростей у народному господарстві. Водорості широко використовують у народному господарстві. Багато з них людина здавна використовувала в їжу (ламінарію, порфіру), на корм худобі, як добрива.

Діатоміти використовують у харчовій, хімічній, фармацевтичній промисловості, будівництві. Бурі водорості є сировиною для добування альгінатів (солей альгінової кислоти), які застосовують у різних галузях народного господарства. Так, на основі альгінату натрію виготовляють клей, який використовують у текстильному виробництві, для проклеювання паперу, скріплення цементу. Плівки з альгінату натрію, нанесені на бетонні споруди, метали, верстати, деревину, захищають їх від корозії, гниття, руйнування.

З червоних водоростей (філофора) добувають агар, який використовують у мікробіології та кондитерській промисловості, із зелених (кладофора, ризоклоніум) виготовляють папір. Деякі види водоростей мають цілющі властивості і використовуються в медицині (ламінарії, лікувальні грязі з синьозеленими водоростями; добування йоду).

Багато водоростей є біоіндикаторами під час санітарно-біологічної оцінки вод або виконують функцію активних санітарів забруднених водойм.

У деяких країнах водорості вирощують у штучних водоймах для промислового виробництва органічних речовин.

Разом з тим водорості можуть мати і негативне значення. Так, у разі масового розмноження у водоймах вони спричинюють "цвітіння" води, роблячи її непридатною для використання, забруднюють насосні станції та водоводи, деякі види вкривають днища суден, буї, погіршуючи їх експлуатацію.

бурий водорость морський екосистема

Жовтецеві (родина)

Родина жовтецевих характеризується такими ознаками: переважають трави частіше багаторічні, з черговими листками, без прилистків; квітки правильні, рідко неправильні, двостатеві, частіше п'ятірного типу, але бувають відхилення за кількістю чашолистиків і пелюсток. Здебільшого жовтецеві мають багато тичинок і багато маточок. Тичинки й оцвітина вільно прикріплені до квітколожа під маточкою. Оцвітина то подвійна, то проста -- віночковидна; іноді пелюстки перетворюються в нектарники. Запилення перехресне, за допомогою комах, але зустрічається також і самозапилення. Плоди -- сім'янки або листянки. Жовтецеві ростуть всюди: на луках, полях, в лісах. Багато1 з них отруйні, і їх слід оберігатися. Тварина, що наїлася жовтецевих, хворіє на коліки, блювання, поноси, сповільнення пульсу, судороги; через 6--12 годин після появи судорог настає смерть. У висушеному вигляді жовтецеві втрачають отруйні властивості. В садівництві ціняться як декоративні рослини півонія, аконіт, орлики, рутвиця, ломинос та ін. Деякі види ломиноса -- дерев'янисті рослини.

До родини жовтецевих входить багато (понад 1200 видів) різноманітних за зовнішнім виглядом і будовою рослин, поширених переважно в помірних і холодних країнах, а також на високогірних пасовищах.

Рано в лісі зацвітають анемона дібровна і багато інших жовтецева, печіночниця, лісова, сон-трава). До весняних рослин належать і такі жовтецеві, як купальниця європейська, пшінка весняна, калюжниця болотна, горицвіт весняний -- лікарська рослина (при хворобах серця).

Осокові (родина)

Клас -- Однодольні рослини

Осокові -- трав'янисті, здебільшого багаторічні кореневищні рослини. Вони дуже подібні до злаків, тому треба знати відмітні ознаки. Осокові мають переважно тригранні стебла без потовщень у вузлах, з лінійними, ланцетними або шиловидними листками, в яких піхви замкнуті і відсутній язичок. Листорозміщення чергове по трьох боках стебла. Краї листків гостро-шорсткі. Квітки в них або одностатеві, або двостатеві, зібрані в колоски, які в свою чергу сидять у волотистих, колосовидних або зонтиковидних суцвіттях. Квітки дрібні, непоказні, вітрозапильні. Оцвітина у квіток шестилиста, але частіше відсутня, а замість неї є одна або дві луски. Внутрішня луска, яка містить в собі зав'язь, у осок називається мішечком. Справжня; оцвітина іноді перетворюється в щетинки і волоски. Тичинок три, рідко дві. Маточка одна з трьома або двома нитковидними приймочками, що зрослися при основі. Запилення відбувається вітром перехресно, бо пиляки звичайно розкриваються лише І після того, як відсохнуть приймочки. Плід -- горішок або сім'янка -- у осок міститься в мішечку, який утворюється із зрослого краями приквітка.

До осокових належать роди: осока, пухівка, комиш, смикавець та ін.. Загальна кількість видів осокових перевищує 13000.

Размещено на Allbest.ru