Актуальність теми: нині пошук біологічно активних речовин серед похідних антранілової кислоти має важливе значення. Ці сполуки широко поширені в природі, вони зустрічаються у складі ефірних масел і алкалоїдів деяких рослин, є продуктами життєдіяльності мікроорганізмів, у ряді живих організмів антранілова кислота і її похідні беруть участь у метаболізмі.

Завдяки наявності широкого спектру фармакологічної дії, який обумовлений різної структурної модифікацією, похідні антранілової кислоти знайшли застосування в медичній практиці.

Основою для поповнення арсеналу лікарських препаратів є синтез речовин, що володіють високою активністю і малої токсичністю. Пошук, вивчення і впровадження в клінічну практику відносно нешкідливих препаратів є одним з основних завдань фармацевтичної хімії. У цьому напрямку особливий інтерес представляють похідні N - заміщених антранілової кислоти, у зв'язку з їх низькою токсичністю і багатогранністю біологічних ефектів, а саме, наявності протизапальної та аналгетичної дії.

Мета роботи: Розглянути головні похідні антранілової кислоти, їх способи добування, фармакологічні властивості та застосування. Короткий огляд перспективних речовин для отримання ефективних лікарських засобів з протизапальною, аналгетичною дією і низькою токсичністю.

Завдання роботи:

Антранілова кислота (2-амінобензойна кислота) NH₂C₆H₄COOH, молярна маса 137,14 г/моль. Антранілова кислота амфотерна, (lgK₁ = 5, lgK₂ = 12) тобто проявляє як кислотні так і основні властивості. Аміногрупа і карбоксильна група, приєднані в кільцеву структуру [54].

Оскільки ці дві групи є полярні, це органічна сполука високо розчинна у воді. Її іноді називають вітамін Л. Антранілова кислота, амінокислота групи заміщених бензойної кислоти в орто-положенні. Вперше отримана російським хіміком академіком Фрицше при дії їдкого калію (КОH) на індиго [55].

Антранілова кислота має 3 ізомери: п-амінобензойну кислоту та м-амінобензойну кислоту:

Антранілова кислота має суттєве біологічне значення. 2-амінобензойна кислота слугує інтермедіатором в різних шляхах біосинтезу. Ізомери антранілової кислоти отримують відновленням відповідних нітробензойних кислот. П-амінобензойна кислота бере участь в комплексі біосинтезу вітамінів групи В і слугує бактеріальним фактором росту, для якого сульфамідні препарати є антагоністами [55].

Як вже відомо антранілова кислота це орто-похідна бензойної кислоти, отже антранілова кислоти передбачено буде мати інші властивості ніж бензойна. Це явище досліджував М.І. Шейх-Заде в своїй роботі " Оценка энергии димеризации антраниловой кислоты", ця робота також пояснює властивості антранілової кислоти. Задачею роботи Шейх-Заде є вимірювання константи димеризації К_Д, зміна ентальпії антранілової кислоти в розчині ССl₄ з метою пояснення впливу внутрішньо водневого зв'язку і електронних ефектів замісника в отро-положенні на значення ентальпії, яку можна вважати енергією димеризації. Ця робота показала, що у використанні екстремальних умов, як мономери, так і циклічні димери антранілової кислоти знаходяться в конформації з внутрішньо водневими зв'язками і існує рівновага між димерами і мономерами антранілової кислоти:

Цю рівновагу можна визначити двома різними способами. Ця рівновага кількісно дорівнює одиниці [57].

На основі цього можна зробити висновок, що в антраніловій кислоті зменшення електронодонорної здатності карбоксильної групи, зумовлене участю цієї групи в внутрішньо водневих зв'язках і впливом електронних ефектів замісника в отро-положенні, яка компенсується збільшенням протодонорної здатності аміногрупи. Ці результати можна застосувати лише для орто-амінобензойної кислоти, для її ізомерів, вони будуть невірні [58]. Зміна термодинамічних характеристик міжмолекулярних водневих зв'язків дозволяє говорити про протодонорних і протоакцкпторних властивостях антранілової кислоти. В ролі донора виступає карбоксильна група, в ролі акцептора - аміногрупа. Між цими групами виникають внутрішньо водневі зв'язки типу N-H…. O=C, N-H…. O, O-H…. N. Можна говорити, що мономерні молекули антранілової кислоти можуть існувати, по меншій мірі, в чотирьох конформація (само асоціацій), які залежать від агрегатного стану (газ, рідина, тверде тіло), від виду розчинника, концентрації, температури [57].

Антранілова кислота і її похідні широко застосовуються при отриманні лікарських засобів, харчових добавок, пестицидів, а також у синтезі різноманітних гетероциклічних сполук. Проміжний продукт при синтезі індиго і інших азобарвників. Похідні застосовуються в виробництві азобарвників і парфумерних речовин [21]. Для парфумерії найбільш важливі ефіри NH₂C₆H₄COOR - метилантранілат, які мають запах квітів апельсинового дерева. Антранілова кислота застосовується в якості напівпродукту у виробництві різних барвників, лікарських і запашних речовин [30].

Антранілова кислота легко адсорбується різного роду сорбентами, тому вона може бути рекомендована для використання у вимірювальних трансформаторах, силових трансформаторах, не обладнаних термосифонного фільтрами, а також в маслонаповнених приводах і реакторах [49].

Механізм дії похідних антранілової кислоти пов'язаний з роз'єднанням окисного фосфорилювання і пригніченням активності лізосомних ферментів.

Антранілова кислота може бути сировиною для добування нікотинової кислоти. При рафінації бавовняного масла, антранілову кислоту використовують як висажуваня поліфенолу - госсіпла який має токсичні властивості і присутність якого забороняє використання даного масла в їжу. Використовується для синтезу триптофану. Спочатку методом хімічного синтезу отримують попередник триптофану - антранілову кислоту, яку потім за участю ферментів мікробного походження перетворюють на триптофан [18].

Біохімічне перетворення антранілової кислоти в триптофан проходить в три етапи. На першому етапі з антранілової кислоти за участю фосфорибозилпірофосфату утворюється аміноглікозид-5-фосфорибозил - антранілова кислота, яка далі в результаті внутрішньо молекулярного перегрупуванням перетворюється на індол-3-гліцерофосфат. На останньому етапі під дією фермента триптофансинтази з індолгліцерофосфата і серину здійснюється синтез триптофана [59].

II. Похідні антранілової (2-амінобензойної) кислоти

У парфумерії використовують естери антранілової кислоти 2_NH₂C₆H₄COOR, які мають запах квітів апельсинового дерева або флердоранжу - метилантранілат та етилантранілат. Містяться в ефірній олії жасмину, помаранча, туберози, іланг-іланга, неролієвій олії [41]. Метиловий естер або жасминове масло - підвищує рівень кортикостерону і тестостерону. У хворих на туберкульоз нирок нормалізує гормональний статус організму: підвищує знижені концентрації таких гормонів, як кортизол, прогестерон, естрадіол, в той же час нормалізуючи підвищений вміст інсуліну, тироксину, трийодтироніну [42].

· (2-амінофеніл) - 1-бензімідазол - це речовина яка використовується як інгібітор протеїнкінази CK₂ людини (ці інгібітори можуть бути використані для синтезу речовин, які допоможуть в боротьбі з невиліковними хворобами, такими як рак, туберкульоз та інш.). Протеїнкіназа СК₂ - багатосубстратна серин треонінова кіназа, що присутня в усіх еукаріотичних клітинах. Вона є ланкою багатьох сигнальних шляхів клітини і бере участь у різноманітних патологічних процесах. Відома підвищена активність цієї протеїнкінази в запалених тканинах і багатьох пухлинах [13]. З огляду на це інгібітори СК₂ мають велике терапевтичне значення як протизапальні та протипухлинні препарати.

Спосіб добування:

Антранілову кислоту розчиняють у гідроксиді металу додають до розчину, в метанолі о-фенілендіамін. Реакційну суміш перемішують протягом півгодини і потім нагрівають із зворотним холодильником (6 год) з отриманням темно-коричневого розчину [37].

При охолодженні розчин давав коричневий мікрокристалічний осад, який фільтрують, промивають метанолом, діетіловим ефіром і сушать у вакуумі, отримуючи при цьому кристалічний порошок, який використовують у подальшому синтезі речовин [6].

· 2 - (2-тієніл) - 3,1-бензоксазинон - у вигляді кристалічного порошку білого чи світло-жовтого кольору, нерозчинного у воді, призначений для виготовлення люмінесцентних фарб, олівців, люминесцентних шкал приладів, а також в люмінесцентної дефектоскопії [7].

Метод добування:

Розчин антранилової кислоти, 2-тіенілкарбоніл хлориду і триетиламіну в етилацетаті перемішують протягом 1 години [21].

Потім розчин фільтрують і концентрують до твердої речовини. Тверду речовину нагрівають із зворотним холодильником з оцтовим ангідридом протягом 18 годин. Реакційну суміш промивають водою і сушать з отриманням кристалів [56].

· Експериментальна назва Б-1 (2,3-дигідропіролхіназолін-9):

Ця речовина широко застосовується як субстрат для синтезу інших похідних цієї групи, а особливо хлоридів та бромідів, головна речовина для синтезу якої використовується це похідне є орексин (названий на честь рецепторів які містяться в тілі ссавців) [41]. Орексин-рецептори можуть відповіти за безліч біологічних функцій - патології: депресія, тривога; залежностям; обсцесивно-компульсивний розлад; афективні невроз [7]. Тобто ця речовина здатна попереджувати названі розлади, або допомагати в їх лікуванні.

Спосіб добування:

До суміші похідного 2-амінобензойної кислоти, 2-піролідон.

Отриману суміш перемішували при 100° С протягом 1 рік в атмосфері азоту. Після охолодження реакційну суміш виливають у холодну воду. Отриманий екстракт сушать (безводним MgSО₄), фільтрують і концентрують до одержання неочищеного коричневого-жовтого вузького масла [32].

· Аміди антранілової кислоти.

Аміди антраниловой кислоти та їх ацильні похідні є перспективним класом сполук. Ці речовини виявляють широкий спектр фармакологічної активності, зокрема: протизапальну, аналгетичну, протимікробної та діуретичну. Одним з класів таких речовин є N-адамантил-N-заміщених антранілова кислот [47].

R1=CH₃; R=2 Br (1); R=3Br (2); R=C₆H₅ (3); R=4-СН₃ (4); R=2-Cl (5); R=2-ОСН₃ (6);

R1=CH₂CH₃: R=3-Cl (7). R1=CH₂C₆H₄: R=4-CH₃ (8); R=4-Br (9) R1=Н: R=4-Сl (10)

Сполуки 2, 5, 7 і 8 проявили антимікробну активність в 2 рази вище етакрідіна лактату щодо S. aureus, а з'єднання 2, 5 і 10 опинилися в 4 рази активніше в відношенні E. coli. Протигрибкова активність з'єднання 8 відносно Candida також була високою, а заміна метильного радикала на бром в положенні 4 в арильному фрагменті (з'єднання 9) призвело до підвищення протигрибкової активності в 2 рази [62].

· Ариламіди антранілової кислоти.

Сполука відноситься до галузі органічної хімії, до класу ароматичних амінокислот, а саме новим біологічно активним ариламідам N- (3'-хлорбутен-2'-іл) антранілової кислоти, які можуть знайти застосування як основи нових лікарських засобів, наступної формули: де R - 2-CH₃ [51].

Найближчим структурним аналогом є 4-броманілін (N-алкіл-N-адамантил-1) антранілової кислоти, що виявляє протизапальну та аналгетичну активність. Було розроблено метод синтезу ариламідів N- (3'-хлорбутен-2'-іл) антранілової кислоти на основі метилового ефіру N- (3'-xлopбyтeн-2'-іл) aнтpaнілoвoї кислоти, який був використаний в магнезіламіній реакції. Сполуки являють собою кристалічні речовини з жовтуватим відтінком, нерозчинні у воді, розчинні в диметилформіаді і диметилсульфоксиді [19]. Протизапальну дію сполуки вивчали на безпородних білих щурах масою на моделі гострого запального набряку, викликаного субплантарним введенням в задню лапу щура розчину каррагеніна. Про протизапальній дії судили по гальмуванню набряку стопи у відсотках до контролю [20].

IV. Похідні антранілової (2-амінобензойної) кислоти по аміногрупі

4.1 Добування та властивості похідних антранілової (2-амінобензойної) кислоти по аміногрупі

· N-фенілантранілова кислота (N-ФАК):

Добре розчинна в лугах, для стабілізації лужних розчинів цього індикатора додають хлороформ. Фенілантранілова кислота при окисленні переходить з безбарвної форми спочатку в червону, а потім в червоно-фіолетову.

Найбільш близьким до пропонованого технічного рішення по суті є спосіб отримання N-фенілантранілової кислоти, що полягає в тому, що з метою підвищення виходу і якості, а також з метою спрощення процесу, конденсацію о-хлорбензойної кислоти з аніліном проводять у водно-аніліновому середовищі [61].

Анілін отримують перегонкою антранілової кислоти:

Далі анілін взаємодіючи з хлорбензойною кислотою по методиці як описана вище утворює фенілантранілову кислоту.

Фенілантранілова кислоту застосовують як індикатор при титруванні як окислювачами, так і відновниками в сірчанокислих і солянокислих середовищах.

N-фенілантранілова кислота застосовується в якості інгібітора корозії і антиоксиданту, її похідні є необхідними напівпродуктами при отриманні хіміко-фармацевтичних препаратів класу дифеніламіну, фенотіазину і акрідона [60].

Активне вивчення виявило ряд унікальних властивостей, якими володіють похідні фенілантранілової кислоти. На даний момент багато вивчених похідних виявили зовсім несподіване застосування - в ??медицині.

Саме на базі похідних була отримана активна субстанція, що володіє здатністю підвищувати опірність організму через індукцію, або стимуляцію ендогенного (внутрішнього) інтерферону - інтерферону, наявного в клітинах і тканинах людини, що визначає стійкість організму проти внутрішньоклітинних паразитів, зокрема, вірусів [59].

· Етофенамат (2 - (2 - гідроксиетокси) етил - 2 - (3 - трифторметил) - фенілантранілова кислоти

Нестероїдний протизапальний засіб використовується для лікування суглобових і м'язових біль. Ревматичні захворювання м'яких тканин і кістково-м'язової системи, міозит, міалгія, люмбаго, ішіас, тендосиновіт, бурсит, удари, розтягування, дегенеративні захворювання хребта і суглобів (спондильоз, артрози). Інгібує циклооксигеназу, гальмує біосинтез простагландинів з арахідонової кислоти. Частково всмоктується з поверхні шкіри [21]. У крові зв'язується з білками на 98-99%. Біодоступність - близько 20%. Ниркова недостатність не робить вплив на концентрацію в плазмі.

· Нуфломінова кислота (2- (3- (трифторметил) феніламіно) нікотинової кислоти) - доналгін.

Лікарський засіб, нестероїдний протизапальний препарат, що володіє знеболюючим і протизапальним ефектом. Використовується при лікуванні ревматоїдного артриту. Ніфлумінова кислота (Доналгін) зменшує проникність капілярів, стабілізує лізосоми і перешкоджає виходу в цитоплазму і в позаклітинний простір лізосомальних ферментів, гальмує синтез АТФ, пригнічує синтез простагландинів, гальмує агрегацію тромбоцитів [22]. При прийомі внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується. Для неї характерні ті ж протипоказання і побічні ефекти, що і для більшості інших нестероїдних протизапальних засобів. Ніфлумовая кислота не викликає затримки натрію в організмі, тому може застосовуватися без ризику виникнення набряків [24].

· Мефамінова кислота (3,4 диметилфенілантранілова кислота) - понстан.

Кристалічний порошок сірувато - білого кольору. Практично нерозчинний у воді, мало розчинний у спирті [54].

Мефенамова кислота є похідним антранилової кислоти, що має елементи структурної схожості з саліцилової кислотою та її похідними, застосовуваними в якості протизапальних засобів. Вона володіє анальгетичними, жарознижувальними та протизапальними активністями, причому як протизапальний засіб перевершує по активності саліцилати. За аналгетичною активності мефенамовая кислота рівноцінна бутадіону і перевершує саліцилати, а по жарознижувальній дії дорівнює дії цих препаратів [56].

По механізму дії мефенамовая кислота близька до інших нестероїдних протизапальну речовинам. По здатності пригнічувати біосинтез простагландинів займає проміжне місце між бутадионом і індометацином.

Застосовують мефенамовая кислоту при ревматизмі, неспецифічному інфекційному поліартриті, артралгіях і м'язових болях, невралгіях, при головних і зубних болях і т.д. і як жарознижуюче лихоманці [54].

· Флуфенамова кислота (п-ббб-тріфлуоро-м-толілантранілова кислота) - арлеор.

Флуфенамовая кислота - являє собою препарат, що володіє анальгітичними протизапальними властивостями і жарознижувальну здатністю, що доведено в експериментах на тваринах Brooks, вважають, однак, протизапальний ефект флуфенамовая кислоти у людини недоведеним [34]. Флуфенамовая кислота міцно зв'язується з білками плазми і здатна витісняти інші пов'язані з білками препарати, наприклад антикоагулянти [35].

Застосовувати флуфенамовая кислоти можна в випадках остеоартриту, анкілозуючого спондиліту і ревматоїдного артриту, коли похідні пропіонової кислоти неефективні або погано переносяться [34].

До побічних ефектів відносяться нудота, блювота, діарея (у 15 - 20% випадків і частіше), диспепсія і відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці. Алергічні висипи рідкісні. Описано печіння при сечовипусканні, іноді запаморочення і депресія [36].

· 2-Нітрофенілантранілова кислота:

Антранілова кислоти змішували з аміловим спиртом і суміш нагрівають з

перемішуванні в масляній бані до 140° С. Під час нагрівання до цієї температури, додають нітробензол з наступним додаванням карбонату калію і, нарешті, мідного порошку [45]. Після нагрівання суміші протягом менше 30 хвилин при 140° С, тверда маса осідає роблячи суміш як не змішується.

Тверду масу витримують при цій температурі протягом ще 3 годин і потім охолоджують до кімнатної температури. Тверду речовину промивають далі в ефірі і сушать за допомогою відсмоктування [38]. Цегляно - червоний твердий продукт розчинють у воді і отриманий червоний розчин відфільтровують. Фільтрат переносили назад в 1 л стакан і підкислюють конц. HCl. Отриманий світлий помаранчевий осад продукту відфільтровували і сушили всмоктування водночас [40].

Ще одним із альтернативних способів добування нітрофенілантранілової кислоти є взаємодія розчину L-фтор-2-нітробензолу з антраніловою кислотою, додаючи Cs₂CO₃ і отриману суміш перемішують при 140°С протягом 2 годин. Потім реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури і розбавляли H₂O. Отриманий розчин потім підкисляють HCl. Органічний шар, який утворився відокремлюють, промивають водою, сушать (Na₂SO₃). Отримали світло-жовтий порошок [37].

Має такі фармакологічні властивості: стимулює біосинтез макромолекул сполучної тканини, володіє мембрано-стабілізуючими, антиоксидантними, протизапальними, аналгетичними, хондро - та гастропротекторними властивостями [40].

· Диселено-дибензойна кислота:

2-аміно-бензойної кислоти, охолоджують при 0° С. Потім виливають у водний розчин динатрієвої діселеніда і отриманий розчин перемішують при кімнатній температурі протягом ще 3 год, після чого рН доводили з водний розчин HCl до величини 2-3. Випадає осад, і кінцеві продукти були отримані шляхом фільтрації [46].

Ця речовина може бути використана для лікування захворювань, викликаних підвищеним утворенням метаболітів, активного кисню, наприклад ушкоджень печінки, інфаркту серця, інфекцій, псоріазу і пошкоджень, пов'язаних з опроміненням [41].

· Трифтороацетантранілова кислота:

Трифтороцтовий ангідрид додавали до розчину антраниловой кислоти при 0°С при перемішуванні в атмосфері азоту. Отримували N- (трифторацетил) антранилову кислоту у вигляді безбарвної твердої речовини [39].

Може викликати зміну циркадного ритму може виявитися корисним для лікування розладів сну або настрою.

· Хлороацетантранілова кислота:

Суміш антраниловой кислоти, в сухому бензолі і хлорацетілхлорида кип'ятять із зворотним холодильником при безперервному перемішуванні до тих пір, поки виділення HCl, не припинялося (близько 2 год), після чого дають охолонути, щоб отримати безбарвні кристали [50].

На рівні з іншими похідними цієї групи, які мають позитивні властивості для людини хлорацетантранілова кислота, навпаки негативно впливає на життя людини. Ця сполука забруднює атмосферу, хоч і не так як найпоширеніші забруднювачі. Таки викиди бувають поблизу новітніх заводів з розробки синтетичних миючих препаратів на основі ПАР, а також викиди від фармацевтичних фабрик [52].

· 9-хлор-5,6,7,8-тетрагідроакридин:

До суміші антраниловой кислоти і циклогексанону обережно додавали POCl₃ в бані з льодом. Суміш нагрівають із зворотним холодильником протягом 2 год, потім охолоджують при кімнатній температурі і концентрують при зниженому тиску до одержання суспензії. Залишок розбавляли етилацетатом, нейтралізують K₂CO₃ і промивають насиченим розчином солі [57]. Органічний шар сушать над MgSO₄ з одержанням жовтого твердого речовини. Після перекристалізації з ацетоном отримують цільовий продукт жовтого кольору у вигляді твердої речовини [55].

Дослідження психотропної дії вказує на здатність сполуки змінювати психофізіологічний стан організму, що в поєднанні з раніше встановленою нами антирадикальною активністю робить цю речовину перспективною для подальшого дослідження та можливої розробки на їх основі препаратів для попередження стресогенних розладів [58].

· Хіназолін-2, 4 (1Н, 3Н) - діон:

Суміш 2-амінобензойної кислоти і сечовини перемішують при 150° С протягом 6 годин, реакційну суміш охолоджують до 100° С. Сирий продукт був отриманий шляхом фільтрації. Продукт промивають водою та метанолу з отриманням неочищеного продукту, який розчиняють в в теплому розчині NaOH, потім охолоджують до 0° С і доводили рН 6 за допомогою розведеної HCl. Після перемішують 20 хв, суміш фільтрують і сполуку отримують у вигляді білої твердої речовини яке використовували безпосередньо без додаткового очищення [56].

Дана речовина відноситься до сфери профілактики і лікування вірусних захворювань, а саме, до застосування інгібіторів сигнального шляху, їх фармацевтично прийнятних солей, а також містять їх фармацевтичних композицій та лікарських форм для профілактики та лікування вірусних захворювань [30].

· 1,3-дигідрокси-акридин-9 (10H) - он:

Жовтий кристалічний порошок без запаху, гіркий на смак. Малорозчинний у холодній воді, спирті, практично нерозчинний в ефірі, розчинний у метиленхлорид. Має антисептичні властивості [60].

N - фосфофенілантранілова кислота:

Речовина відноситься до похідних фенілантранілової кислоти, що містить фосфоногруппу в п-положенні до відношенню до амінного азоту, яке може знайти застосування в аналітичній хімії [31].

Відомий спосіб отримання різних заміщених фенілантранілової кислоти, наприклад дифеніламіно-3-сульфо-2-карбонової кислоти, нагріванням солей о - хлорбензойної кислоти і сульфанолової кислоти з поташом у присутності порошку міді [33].

Речовина відноситься до області синтезу антикорозійних і біологічно активних хімічних сполук, зокрема фосфоровмісних продуктів конденсації, і може бути використано для захисту обладнання водооборотних систем від корозії і біообростання, а також у складі водозмішуючих мастильно-охолоджуючих рідин [45].

V. Похідні антранілової (2-амінобензойної) кислоти по бензойному кільцю

Отримана сполука вступає в реакцією з 10% гідроксидом натрію були отримані відповідні натрієві солі. У синтезованих сполук вивчена гемостатична і протимікробна активність щодо Staphylococcus aureus і Escherichia coli. Виявлено, що сполука з фенільних залишком в ацильні фрагменті молекули проявляє виражену гемостатичну активність і слабку протимікробну активність. Решта вивчені натрієві солі були значно менш активні. [58]

· 5-бромантранілова кислота та 5,3-дибромантранілова кислота:

Можу бути використані для синтезу ряду речовин: синтетичні барвники; поліефірні ненасичені смоли; інгібітори корозії; ветеринарні препарати; тара з полімерних матеріалів; мінеральні добрива; товари побутової хімії; медикаменти, хіміко-фармацевтична продукція та продукція медичного призначення. [49]

Похідні антранілової кислоти будучи природними сполуками проявляють широкий спектр фармакологічної активності при малій токсичності. Аміди NH - ароїл - 5 - бром антранілова кислот отримані амідрованіем 2 - заміщених - 6 - бром - 3,1 - бензоксазин - 4 - онов з різними амінами в 95 % етанолі. Це кристалічні речовини білого або білого з жовтуватим відтінком кольору нерозчинні у воді, етанолі, розчинні в органічних розчинниках. Ці речовини досліджувалися на гіпоглікемічну активність. У ході дослідження встановлено, що аміди NH - ароїл - 5 - бром антраниловой кислоти проявляють гіпоглікемічний ефект. [50]

Таким чином, заміщені аміди NH - ароїл - 5 - бром антранілова кислот є перспективним класом сполук для пошуку нових речовин з гипоглікемічною активністю. [58]

Хлор похідні антранілової кислоти:

· 3-хлорантранілова кислота та 3,5дихлорантранілова кислота:

Від білого до білого з кремуватим відтінком кристалічний порошок без запаху.

Може застосовують як діуретика при застіях у великому колі кровообігу, пов'язаних із серцевою недостатністю, при цирозах печінки з портальною гіпертензією, при гострій і хронічній нирковій недостатності. Але його фармакологічні властивості ще мало вивчені. [35]

Нітропохідні антранілової кислоти:

Більшість N-нітрозосполук є канцерогенами системної дії з політропи або вираженим органотропною дією. За механізмів дії нітрозосполуки, поділяються на сполуки що потребують метаболічної активації і володіють лише системною дією, і на сполуки, що не потребують метаболічної активації і викликають пухлини як на місці дії, так н у віддалених органах. [33]

· 3-нітроантранілова кислота:

В рівних пропорціях змішують антранілову кислоту та нітратну кислоту. Реакційну суміш підігрівають з перемішуванням.

Може використовуватися для лікування бронхіальних астм. Також входить до складу препаратів які зупиняють астматичний нападів.

Також входить до складу азобарвників. [18]

· 2- (4-бромо-2-нітрофеніламіно) бензойна кислота:

Дана сполука стосується сполук, які інгібують полімерази полі (АДФ-рибози), тим самим затримуючи відновлення пошкоджених ланцюгів ДНК, та способів одержання таких сполук. Винахід також стосується використання таких сполук у фармацевтичних композиціях та курсах лікування, які можна застосовувати для потенціювання лікування раку, інгібування нейротоксичності, спричиненої апоплексією, травмою голови нейродегенеративними хворобами, та для попередження інсулінозалежних форм діабету. [16]

Сульфопохідні антранілової кислоти.

Деякі з синтезованих сульфонілхлорідов, що містять галоген в орто-положенні до карбамідної групі, були використані для отримання нових похідних сульфоантранілової кислоти. Цьому сприяла сильна активація атома галогену двома електроноакцепторними групами. [10]

Показано, що реакційна здатність сульфохлорідной групи перевищує реакційну здатність бензоксазінонового циклу, а та в свою чергу перевищує реакційну здатність атома галогену в реакції з ароматичними та аліфатичними амінами. [17]

· 3-сульфоантранілова кислота:

Застосовується у вигляді ректальних супозиторіїв в клінічній педіатрії. Препарат можливо буде застосовуватися в неврології у дітей раннього віку при перинатальному ураженні нервової системи - енцефалопатії та родової травми, які супроводжуються синдромами: внутрішньочерепної гіпертензії, рухових порушень (парезу кінцівок), вегето-вісцеральних дисфункцій і поразкою черепномозкових нервів. [21]

· 2- (3-нітрофенілсульфоаміно) бензойна кислота:

Ця речовини, являється харчовою добавкою, в кондитерській промисловості, може негативно впливати на організм людини, при великій концентрації має здатність викликати пошкодження слизових оболонок шлунка, та інших органів травлення, тому її застосування обмежене. [34]

· 2,2 - дисульфонідил дибензойна кислота:

Антранилову кислоту розчинили в воді з хлористоводневою кислотою, і розчин охолоджували до 5° С. Потім додали NaNO₂ до розчину в сухому вигляді, щоб внутрішня температура не перевищувала 5° С. [20]

Потім суміш нагрівали до температури дефлегмації (99° С) протягом 30 хвилин.

Час перебування (з початку реакції) було 1,7 годин. [20]

Суміш витримували при 99° С протягом 20 хвилин, охолоджують до 40° С протягом 20 хвилин, а потім фільтрують. Була отримана масляниста речовина.

Ця речовина відноситься реакційно-здатних носіїв, який не утворює побічних продуктів при реакції. Тобто може застосовуватися як субстрат, для важливих хімічних реакціях. [21]

Висновки