Технологія і організація будівництва підземного сталевого газопроводу по вулиці Петровського

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ОХТИРСЬКИЙ ТЕХНІКУМ СУМСЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЗАВДАННЯ

для курсового проектування

по предмету: Технологія і організація будівельно-монтажних і ремонтних робіт в газовому господарстві

Тема проекту: Технологія і організація будівництва підземного сталевого газопроводу по вулиці Петровського

Студенту: Абразумову А.

Вихідні дані

Місце прокладання газопроводу - варіант а , зелена зона

Тиск газу - 0,005 МПа Ізоляція - дуже посилена бітумно-мастична

Діаметр газопроводу - 57 3,5 Рівень ґрунтових вод - нижча 3 м

Довжина траси - 240 м Відстань відведення - 4 км

Глибина закладання - 0,8 м Термін виконання робіт - 9 днів

Категорія ґрунту - 1

Технологічну карту скласти на огородження траси

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ ВИКОНУЄТЬСЯ В ОБ'ЄМІ

Пояснювальна записка

ВСТУП

1 Загальний розділ

1.1 Характеристика об'єкту, що будується

2. Розрахунково-технологічний розділ

2.1 Вибір методу виконання робіт

2.2 Обґрунтування форми і габаритів траншеї

2.3 Підрахунок об'ємів робіт і вибір ведучого механізму

2.4 Підрахунок затрат праці

2.5 Підбір і обґрунтування будівельних машин і механізмів

2.6 Вибір матеріалів для будівництва

2.7 Опис будівельного генерального плану

2.8 Поопераційний контроль якості

3. Охорона праці, техніка безпеки і протипожежний захист

3.1 Загальні положення

3.2 Техніка безпеки при виконанні ізоляційних і бітумних робіт

3.3 Техніка безпеки при роботі з машинами і механізмами

3.4 Охорона навколишнього середовища

4. Опис технологічної карти

4.1 Область застосування

4.2 Технологія виконання робіт по будівельному процесу

Графічна частина

Аркуш 1. Будгенплан, формат А-1.

План траси газопроводу в горизонталях М 1:500, 1:1000.

Будівельний генеральний план М 1:500.

Схема зварних стиків газопроводу.

Профіль газопроводу, масштаби - горизонтальний 1:500, 1:1000, вертикальний 1:50, 1:100.

Експлікація будгенплану

Аркуш 2. Організація робіт, технологічна карта, формат А-1.

Календарний план.

Графік руху робочої сили.

Графік руху робітників за фахом.

Графік руху машин і механізмів.

Графік постачання матеріалів.

Техніко-економічні показники.

Технологічна схема виконання будівельного процесу

ДАТА ВИДАЧІ

СТРОК ЗАКІНЧЕННЯ

КЕРІВНИК КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Сталинська Л.І. ____________________

Зміст

ВСТУП

1 Загальний розділ

1.1 Характеристика об'єкту, що будується

2 Розрахунково-технологічний розділ

2.1 Вибір методу виконання робіт

2.2 Обґрунтування форми і габаритів траншеї

2.3 Підрахунок об'ємів робіт і вибір ведучого механізму

2.4 Підрахунок затрат праці

2.5 Підбір і обґрунтування будівельних машин і механізмів

2.6 Вибір матеріалів для будівництва

2.7 Опис будівельного генерального плану

2.8 Поопераційний контроль якості

3 Охорона праці, техніка безпеки і протипожежний захист

3.1 Загальні положення

3.2 Техніка безпеки при виконанні ізоляційних і бітумних робіт

3.3 Техніка безпеки при роботі з машинами і механізмами

3.4 Охорона навколишнього середовища

4 Опис технологічної карти

4.1 Область використання

4.2 Організація і технологія виконання робіт по будівельному процесу

Література

Паспорт газопроводу

Висновок

Вступ

Основним напрямком розвитку енергетики України є подальше збільшення об'ємів використання найбільш ефективного виду палива - газового. Проблема газифікації великих міст вирішена майже повністю. Поширення використання газового палива в сільськогосподарському виробництві та в побуті сільського населення залишається низьким. Обумовлюється це тим, що для підвищення рівня газифікації потрібно підвищити якість і збільшити темпи будівництва міжселищних газопроводів, вуличних газопроводів сільських населених пунктів.

Так, на території нашої області прокладено п'ять магістральних газопроводів: Ямбург-Західний кордон, Єлецьк-Кременчуг-Кривий Ріг,

Уренгой-Ужгород, Єлецьк-Курськ-Київ. Загальна протяжність їх по території області складає 1200 км.

В Охтирському районі прокладено 760 км газових мереж, з них в Охтирці сталевий підземний газопровід

260 км.

Загальний рівень газифікації житлового фонду України на сьогоднішній день складає 82%.

Вирішення цих питань можливе лише за умови підвищення якості проектних робіт по даних об'єктах. Для цього впроваджено в життя

ДБН А.3.1-5-96 “Організація будівельного виробництва”. Цей документ чітко визначив вимоги до складання проектів виконання робіт.

Метою виконання курсового проекту є вироблення навичок по складанню проекту виконання робіт по будівництву сталевих газопроводів на сільських вулицях.

1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Характеристика об'єкту, що будується

Проект виконання робіт розробляю по спорудженню підземного сталевого газопроводу по селищній вулиці при малоповерховій забудові; вулиця має рівнинний характер; геодезична відмітка початку будівництва 193,7; довжина газопроводу, на який виконується проект 240 м; геодезична відмітка останнього пікету газопроводу 191,2; місце прокладання газопроводу завданням визначено по зеленій зоні; переважна більшість ґрунтів по трасі віднесена до першої категорії. Виконання робіт ведеться сталевою трубою по ГОСТ 10705; довжина окремої труби - 6 м; вивезення надлишкового ґрунту буде здійснюватися на відстань 4 км; рівень залягання ґрунтових вод нижче 3 м, трасу будівництва перетинає кабель на глибині 0,5 м.

2 РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Вибір методу виконання робіт

Головним фактором при виборі методу виконання робіт по будівництву підземного газопроводу по вулицям сіл є фактор часу виконання робіт, так як сам процес виконання робіт створює тимчасові незручності для жителів даної вулиці, руху громадського транспорту. Найбільш ефективним з цієї точки зору є потоково-захватний метод виконання робіт. Суть його зводиться до того, що весь фронт будівництва розподіляємо на приблизно однакові по довжині ділянки - “захвати”, на яких одночасно виконуються взаємозв'язані комплекси робіт з однаковою швидкістю. Це дає змогу закінчити роботу по окремим “захватам” на протязі п'яти робочих днів.

Кожний з захватів отримав свою назву і передбачає виконання робіт, котрі забезпечують подальше будівництво.

Захват “підготовчі роботи” включає слідуючі види робіт:

· геодезична розбивка траси газопроводу на місцевості, з обов'язковою прив'язкою місць перетину газопроводу з іншими інженерними комунікаціями;

· зняття брукованого покриття;

· відриття шурфів в місцях перетину газопроводу;

· захист оголених комунікацій на період проведення робіт;

· огородження будівельного майданчика;

· завезення труб на трасу, розкладання їх по довжині;

· зварювання труб в пліті поворотними стиками;

· перевірка і ізоляція поворотних стиків.

Захват “земляні роботи” передбачає:

· відриття траншеї газопроводу екскаватором;

· зачистка дна траншеї вручну;

· поширення приямків для зварювання неповоротних стиків;

· устрій постелі під газопровід;

· встановлення перехідних містків.

Захват “монтажно-вкладальних робіт” включає:

· вкладання окремих плітей в траншею;

· зварювання неповоротних стиків;

· ізоляція неповоротних стиків;

· присипку газопроводу вручну.

Захват “випробування” передбачає:

· перевірка стиків фізичними методами;

· випробування на міцність;

· випробування на щільність.

Захват “заключні роботи” включає:

· ущільнення присипки;

· зняття перехідних містків і захисних пристосувань комунікацій;

· розбір тимчасового огородження траси;

· бульдозерна засипка траншеї газопроводу та приямків;

· вивезення надлишкового ґрунту;

· ущільнення ґрунту траншеї катком.

2.2 Обґрунтування форми і габаритів траншеї

Земляні роботи по риттю траншеї і котлованів повинні виконуватися після розбивки траси газопроводу, визначення меж розбивки і встановлення попереджуючих знаків про наявність на даній ділянці траси підземних комунікацій.

Згідно Правил безпеки в газовому господарстві газопроводи, які транспортують осушений газ, дозволяється прокладати в зоні промерзання ґрунту.

У відповідності до вимог [1] відстань від поверхні ґрунту до верху ізольованої труби складає 0,8 м. Трасу газопроводу на глибині 0,5 м перетинає кабнль . Згідно вимог [1] відстань у просвіті між газопроводом і кабелем повинна складати 0,5 м. За умови заключення кабелю у футляр ця відстань становитиме 0,25 м. Для визначення глибини траншеї необхідно визначити діаметр ізольованої труби, який знаходжу згідно формули

Dізл=Dзовн+2Т, (1)

де Dзовн - зовнішній діаметр труби, м;

Т - товщина шару ізоляції (для “дуже посиленої” ізоляції Т=0,009 м),м.

Dізл= 0,057+2*0,009=0,075 м

Визначаю глибину траншеї за формулою

Нтр=Нзакл+Dізл, (2)

де Нзакл - глибина закладання (згідно вимог ДБН Нзакл=0,8 м), м;

Dізл - діаметр ізольованої труби, м.

Нтр=0,8+0,075=0,875 м

Уточнюю глибину траншеї з урахуванням перетину траси кабелем на глибині 0,5 м. Як вище зазначалось , відстань у просвіті між газопроводом і кабелем , за умови заключення його у футляр повинна бути 0,25 м . А це значить , що вимоги ДБН виконуються

(0,8-0,5=0,3 >.0,25) Остаточна глибина траншеї становить

Нтр ост=Нтр=0,875 м

Ширина дна траншеї для прокладання сталевих газопроводів залежить від способу вкладання та діаметра ізольованої труби і може бути визначена за формулою

 В=Dізл+0,3?0,7, (3)

де Dізл - діаметр ізольованої труби, м.

В=0,075+0,3=0,375<0,7 м

Але остаточно ширину низу траншеї приймаю по ширині ріжучої кромки ковша екскаватора, попередньо прийнявши згідно довідника [2] пневмоколісний екскаватор з оберненою лопатою марки ЭО-2621 з ємкістю ковша 0,25 м3 та шириною ріжучої кромки (ШРК) 0,77 м. В процесі виконання роботи стінки траншеї обрушуються і величина цього обрушення визначається категорією ґрунту. Таким чином, остаточна ширина низу траншеї може бути визначена за формулою

Вост=ШРК+д, (4)

де ШРК - ширина ріжучої кромки (ШРК=0,77 м), м;

д - величина обрушення (для третьої категорії ґрунту д=0,25 м), м.

Вост=0,77+0,25=1,02 м

Згідно вимог [10] для другої категорії ґрунту максимальна глибина траншеї з вертикальними стінками і без кріплення становить 1,5 м, а тому після проведення необхідних розрахунків траншея матиме слідуючий вигляд.

В

Малюнок 1. Профіль траншеї

2.3 Підрахунок об'ємів робіт і вибір ведучого механізму

При будівництві підземних газопроводів розробка ґрунту полягає у копанні шурфів в місці врізання газопроводу та з метою виявлення місць перетину з іншими інженерними комунікаціями, риття траншеї, поширення приямків для зварювання неповоротних стиків. В процесі копання траншеї екскаватор не створює рівного дна, тому завжди необхідно робити ручну зачистку, величина якої по глибині для вибраного типу екскаватора становить 0,1 м. Для спрощення підрахунки веду на один метр траншеї.

Визначаю об'єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, за формулою

ншур=В*Н*л, (5)

де В - ширина низу траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м;

л - довжина траншеї (прийняв 1 м), м.

ншур=1,02*0,875*1=0,8925 м3

Об'єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором визначаю згідно формули

некс=В*(Н-с)* л, (6)

де В - ширина низу траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м;

с - величина недобору (для екскаватора ЭО-2621 с=0,1 м), м;

л - довжина траншеї (прийняв 1 м), м.

некс=1,02*(0,875-0,1)*1=0,7905 м3

Об'єм ґрунту, що розробляється при ручній зачистці дна траншеї визначаю за формулою

нруч зач=В*с* л (7)

де В - ширина низу траншеї, м;

с - величина недобору (для екскаватора ЭО-2621 с=0,1 м), м;

л - довжина траншеї (прийняв 1 м), м.

нруч зач=1,02*0,1*1=0,102 м3

Визначаю об'єм земляних робіт по поширенню приямків для зварювання неповоротних стиків. Згідно вимог [1] приямок копається на 0,7 м нижче дна траншеї, а отже глибину приямка визначаю за формулою

Нпр=Нтр ост+0,7, (8)

де Нтр ост - остаточна глибина траншеї, м.

Нпр=0,875+0,7=1,575 м

Згідно вимог [1] ширину низу приямку визначаю за формулою

Впр=Dізл+1,2, (9)

де Dізл - діаметр ізольованої труби, м.

Впр=0,075+1,2=1,275 м

Ширину верху приямку визначаю за формулою

В?пр= Впр+2*m*Нпр, (10)

де Впр - ширина низу приямку, м;

m - величина крутизни відкосу (для першої категорії ґрунту m=0,67);

Нпр - глибина приямка, м.

В?пр=1,275+2*0,67*1,575=3,386 м

Об'єм розробленого ґрунту при поширенні приямків визначаю за формулою

нпр=, (11)

де Впр - ширина низу приямку, м;

В?пр - ширина верху приямку, м;

Нтр - глибина траншеї, м;

- довжина траншеї (прийняв 1 м), м;

некс - об'єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором, м3.

Vпр= (1,275+3,386)/2*1,575*1-0,791=2,88 м3

Форма і габарити приямку диктуються вимогами техніки безпеки [4], а також умовами зручності проведення зварювальних робіт.

В?пр

0,6 Dіз 0,6

Малюнок 2. Профіль приямку

З метою визначення робочої ширини будівельного майданчика розраховую ширину відвалу. Для її визначення необхідно врахувати збільшення об'єму після рихлення. Розрізняють два показники рихлення ґрунту: коефіцієнт початкового рихлення - К1, який показує ступінь рихлення щойно розробленого ґрунту; коефіцієнт кінцевого рихлення - К2, який показує ступінь рихлення злежаного або втрамбованого ґрунту після його засипання. Для даної категорії ґрунту К1=1,15, К2=1,04.

Таким чином загальний об'єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї визначаю за формулою

нґзаг=ншур* К1, (12)

де ншур- об'єм ґрунту, розробленого при копанні шурфу, м3;

К1 - коефіцієнт початкового рихлення (К1=1,15).

нґзаг=0,893*1,15=1,027 м3

Знаючи загальний об'єм землі по копанню шурфу, розраховую габаритні розміри відвалу згідно слідуючих формул

hвід=, (13)

де нзаг - об'єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї, м.

hвід=v1,027=1,013 м

Ширину відвалу визначаю згідно формули

Ввід=2*hвід, (14)

де hвід - висота відвалу, м.

Ввід=2*1,013=2,026 м

Визначивши всі об'єми по розробці ґрунту визначаю загальний об'єм робіт по копанню

нзаг=ншур*шур+некс*(L-шур)+нруч зас*(L-шур)+нпр*пр*n, (15)

де ншур - об'єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, м3;

некс - об'єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором, м3;

нруч зас - об'єм ґрунту, що розробляється при ручній зачистці дна траншеї, м3;

нпр - об'єм розробленого ґрунту при поширенні приямків, м3;

шур - довжина шурфу, м;

L - довжина траси газопроводу, м;

пр - довжина приямку, м;

n - кількість приямків, шт.

нзаг=0,893*4+0,791*(240-4)+0,102*(240-4)+2,88*2*1=220,08 м3

Об'єм ґрунту у відвалі визначаю згідно формули

V1=нзаг*К1, (16)

де нзаг - загальний об'єм робіт по копанню, м3;

К1 - коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,15).

V1=220,08*1,15=253,092 м3

Зворотна засипка траншеї

При вкладанні газопроводу в траншею згідно вимог [1] є устрій постелі з піску або мілкого щебеню; об'єм матеріалів для цього визначаю за формулою

 нпос=, (17)

де В - ширина низу траншеї, м;

Dізл - діаметр ізольованої труби, м.

нпос=(1,02*0,075/2-3,14*0,0752 /8*1=0,036 м3

Після вкладання газопроводу на постіль він спочатку засипається м'яким ґрунтом з відвалу на 0,2 м вище верхньої відмітки ізольованої труби, з пошаровим ущільненням ручною трамбівкою та підбивкою “пазух”.

Об'єм ґрунту для присипки газопроводу визначається за формулою

нруч пр=, (18)

де Dізл - діаметр ізольованої труби, м;

В - ширина низу траншеї, м.

нруч пр=1,02*(0,075/2+0,2)*1-3,14*0,0752 /8*1=0,24 м3

Об'єм бульдозерної засипки визначаю за формулою

нбул=В*(Н-Dізл-0,2)*, (19)

де Dізл - діаметр ізольованої труби, м;

В - ширина низу траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м.

нбул=1,02*(0,875-0,075-0,2)*1=0,612 м3

Об'єм робіт по засипці приямків рівний об'єму робіт по поширенню приямків

нпр=2,88 м3

Визначаю об'єм робіт по зворотній засипці за формулою

V2=(нруч пр*L+нбул*L+нпр*пр*n)*К2, (20)

де нруч пр - об'єм ґрунту по ручній присипці газопроводу, м3;

нбул - об'єм ґрунту по бульдозерній засипці, м3;

нпр - об'єм ґрунту по засипці приямку;

L - довжина траси газопроводу, м;

пр - довжина приямку, м;

n - кількість приямків, шт.;

К2 - коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,04).

V2=(0,24*240+0,612*240+2,88*2*1)*1,04=218,65 м3

Визначаю об'єм робіт по вивезенню ґрунту

V3=нзаг*(К1-К2)+нтруб*L+нпос*L, (21)

де нзаг - загальний об'єм робіт по копанню, м3;

К1 - коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,15);

К2 - коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,04);

нтруб - об'єм ізольованої труби, м3;

нпос - об'єм матеріалів для устрою постелі, м3;

L - довжина траси газопроводу, м.

V3=220,08*(1,15-1,04)+0,0044*240+0,036*240=33,905 м3

Складаю баланс земляних робіт. Нев'язка в підведенню балансу повинна становити не більше ±5%.

, (22)

де V1 - об'єм ґрунту у відвалі, м3;

V2 - об'єм робіт по зворотній засипці, м3;

V3 - об'єм робіт по вивезенню ґрунту, м3.

(253,092-(218,65+33,905))/253,092*100%= - 0,2 < ±5%

Основним фактором, який забезпечує своєчасне виконання робіт при потоково-захватному методі є правильно визначена потокова швидкість будівництва. При спорудженні підземних газопроводів найбільш трудомістким є виконання земляних робіт, тому інтенсивність потоку визначається по погонній (умовній) швидкості руху екскаватора, яка може бути визначена по формулі

V = П / V*Tзм , (23)

де П - продуктивність екскаватору, м3/зміну;

V - середній об'єм ґрунту на даній ділянці, який приходиться на 1 м траншеї, м3;

Тзм - час зміни, год (Тзм=8 год).

V = 77,67/0,791*8=12,32 м/год

Для риття траншеї під газопровід мною попередньо прийнятий екскаватор ЭО-2621 з об'ємом ковша 0,25 м3 та оберненою лопатою, змінна продуктивність якого визначається за формулою

, (24)

де Тзм - час зміни, год (Тзм=8 год);

Нчас - норма часу в машино-годинах на розробку 1 м3 ґрунту в щільному стані (2) ; Нчас=0,103.

П=8/0,103=77,67 м3/зм

Згідно з завданням монтаж газопроводу буде виконуватись трубами довжиною 6 м. Таким чином загальна кількість труб, що підлягає монтажу визначається за формулою

 , (25)

де L - довжина траси газопроводу, м;

тр - довжина окремої труби, м.

nтр=240/6=40 шт

Аналогічно можна визначити кількість стиків, які підлягають зварюванню

, (26)

де L - довжина траси газопроводу, м;

тр - довжина окремої труби, м;

1 - стик, що додається на врізання в діючий газопровід.

nст=240/6+1=41 шт.

З метою прискорення робіт по монтажу максимально можлива кількість стиків повинна зварюватися поворотними стиками, які при найменших затратах праці гарантують якість виконання робіт і потребують нижчу кваліфікацію зварювальника. Кількість поворотних стиків обмежується максимальною довжиною пліті, яка згідно [1] не повинна перевищувати 36 м (з метою запобігання пошкодження ізоляції при вкладанні в траншеї). Таким чином маю змогу визначити кількість неповоротних стиків за формулою

, (27)

де L - довжина траси газопроводу, м;

пл - довжина пліті, м;

1 - стик, що додається на врізання в діючий газопровід.

nн ст=240/36+1=8 шт.

Кількість поворотних стиків визначаю за формулою

, (28)

де nст - кількість стиків, шт.;

nнст - кількість неповоротних стиків, шт.

nп ст=41-8=33 шт.

Для зварювання двох неповоротних стиків відриваються приямки в місці врізання та перетину з газопроводом, інші стики пропоную зварювати на бермі шляхом вкладання пліті на підставки з висотою 0,7 м від поверхні, що значно знизить затрати праці на поширення приямків.

Об'єм робіт по зняттю рекультиваційного шару визначаю згідно формули

S=(В+0,5)*L, (29)

де В - ширина низу траншеї, м;

L - довжина траси газопроводу, м.

S=(1,02+0,5)*240=292,8 м2

ЧЛ ЧЛ

тротуар зелена зона Т Зт Б В Б К тротуар

1,0 6,0 3,5 0,4 0,5 1,02 0,5 2,026 0,5 1,0

7,0 6,0

Малюнок 3 Поперечний переріз вулиці вулиці

де ШВ - ширина відвалу, м, ШВ=2,026 м;

Б - ширина берми, м, Б=0,5 м;

В - ширина траншеї, м, В=1,02 м;

Зт - зона розташування труби, м, Зт=0,4 м;

Т - зона руху технологічного транспорту, м, Т=3,5 м;

К - зона виконання робіт по огородженню, м, К=0,5 м.

Таким чином, мінімальну ширину робочої зони визначаю згідно формули

ШРЗ=К+ШВ+2*Б+В+Зт+Т, (30)

де ШВ - ширина відвалу, м;

Б - ширина берми, м;

В - ширина траншеї, м;

Зт - зона розташування труби, м;

Т - зона руху технологічного транспорту, м;

К - зона виконання робіт по огородженню, м.

ШРЗ=0,5+2,026+2*0,5+1,02+0,4+3,5=8,446 м

Довжину огорожі будівельного майданчику визначаю за формулою

Lогор=2*L , (31)

де L - довжина траси газопроводу, м.

L=2*240=480 м

Кількість стиків, що підлягають контролю фізичними методами слідуючим чином. Згідно вимог [1] для тиску 0,005 МПа повинно контролюватися 10% всіх стиків.

nст ф к=nст*0,1 , (32)

де nст - кількість стиків, шт.

nст ф к=41*0,1=5 шт.

Визначаю фактичну довжину “захвату” за формулою

, (33)

де L - довжина траси газопроводу, м.

L=240/5=48 м

2.4 Розрахунок затрат праці

Визначивши в попередньому розділі основні об'єми робіт по спорудженню підземного газопроводу, приступаю до визначення затрат праці на виконання всіх робіт, враховуючи, що види робіт на “захваті” повинні бути закінчені за одну зміну. Знаючи загальний об'єм робіт даного виду згідно [2], знаходжу норму часу на виконання одиниці, виконую розрахунки (перемножуючи їх) та отриманий результат заношу в таблицю 1.

Таблиця 1- Відомість розрахунків затрат праці по всьому фронту робіт

№ п/п	Найменування робіт	Одиниці вим. Кільк.	Норми	Норми часу Буд Маш	Затрати праці
					Робітн Маш
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Розробка грунту екскаватором	1000 м3	0,187	1-18-4	36,04	103,53	6,74	19,36
2.	Розробка грунту вручну	100 м3	0,334	1-164-1	200,6	----	67,00	----
3.	Виконання зварювальних робіт, вкладання і пневматичне випробування	1 км	0,24	22-9-2	539,2	131,34	129,408	31,52
4.	Контроль якості зварних з'єднань (радіографування)	1 стик	5	25-122-1	1,52	3,35	7,6	16,75
5.	Ізоляційні роботи	1 км	0,24	22-16-2	86,4	8,63	20,74	2,07
6.	Влаштування постелі	100 м3	0,086	1-166-1	150,45	---	12,94	---
7.	Ущільнення постелі	100 м3	0,086	1-134-1	18,36	4,45	1,58	0,38
8.	Виконання присипки	100 м3	0,576	1-166-1	150,45	---	86,66	---
9.	Ущільнення грунту пневматичними трамбівками	100 м3	0,576	1-134-1	18,36	4,45	10,58	2,56
10.	Продування повітрям	1 км	0,24	25-43-1	68,73	68	16,5	16,32
11.	Зворотнє засипання траншеї бульдозером	1000 м3	0,122	1-71-4	----	1,53	---	0,19
	У=359,748	У=89,15

Оскільки [2] для виконання кожного виду робіт передбачено використання робітників відповідного фаху, то для зменшення кількості працівників роботи повинні виконуватися комплексною бригадою з максимально можливим суміщенням професій.

Визначаємо сумарні затрати праці по всьому фронту робіт за формулою

Тзаг = Тб+Тм , (34)

де Тб- затрати праці будівельників ,

Тм-затрати праці машиністів .

Тзаг =359,748+89,15=448,89 люд/год.

Визначаємо строки будівництва газопроводу

Nд= Тзаг/nбр*Нзм , днів (35)

де Тзаг-сумарні затрати праці по всьому фронту робіт ,

nб-кількість чолоків у бригаді ,

Нзм- час зміни .

Nд=448,89/6*8=9 днів.

2.5 Підбір та обґрунтування будівельних машин і механізмів

Вибір машин розпочинаю з вибору ведучого механізму, яким буде екскаватор з оберненою лопатою ЭО-2621, з об'ємом ковша 0,25 м3 та шириною ріжучої кромки 0,77 м. Вибраний екскаватор буде здійснювати копання траншеї і його буде можливо використати для виконання робіт по навантаженню надлишкового ґрунту .

Для виконання зварювальних робіт вибираю зварювальний апарат

АСД-500 та малогабаритний варочний котел для приготування бітумної мастики.

Попередньо для вивезення надлишкового ґрунту приймаю автосамоскид ММЗ-555 з об'ємом кузова 4 м3.

Визначаю кількість рейсів автомобіля для вивезення ґрунту за формулою

, (36)

де V3 - загальний об'єм ґрунту, що підлягає вивезенню, м3;

нкуз - об'єм кузова, м3;

К1 - коефіцієнт, який враховує повноту заповнення кузова (К1=0,9).

nр=33,905/4*0,9=10 рейсів

Визначаю час транспортної операції згідно формули

tтр оп=tх п+tзав+tр п+tрозв, (37)

де tх п - час холостого переїзду, год;

tзав - час завантаження, год;

tр п - час переїзду з вантажем, год;

tрозв - час розвантаження, год.

Час холостого ходу визначаю за формулою

, (38)

де Lx - відстань вивезення ґрунту, км;

н - середня швидкість руху, км/год;

К - коефіцієнт зміни швидкості (К=0,5).

tх п=4/45*0,5=0,17 год

Визначаю час завантаження кузова автомобіля за формулою

tзав=нкуз*К1*Нчас, (39)

де Нчас - норма часу в машино-годинах на розробку 1 м3 ґрунту в щільному стані [2]; Нчас=0,104;

нкуз - об'єм кузова, м3;

К1 - коефіцієнт, який враховує повноту заповнення кузова (К1=0,9).

tзав=4*0,9*0,104=0,3744 год.

Визначаю час переїзду автомобіля з вантажем згідно формули

, (40)

де Lx - відстань вивезення ґрунту, км;

нр - середня швидкість руху з вантажем, км/год;

К - коефіцієнт зміни швидкості (К=0,5).

tрп=4/35*0,5=0,229 год.

Час розвантаження для автомобіля самоскида tрозв=0,1 год. А тому, час транспортної операції визначиться

tтр оп=0,17+0,3744+0,229+0,1=0,8734 год

Визначаю загальні затрати часу по вивезенню надлишкового ґрунту за формулою

Тзаг= nр*tтр оп, (41)

де tтр оп - час транспортної операції, год;

nр - кількість рейсів автомобіля для вивезення ґрунту, шт.

Тзаг=10*0,8734=8,734 год.

Для забезпечення виконання робіт на захваті необхідно затратити 1,7 години. Прийнятий самоскид разом з екскаватором забезпечують виконання робіт в ритмі потоку з заданою потоковою швидкістю. Для більш ефективного використання самоскида він повинен доставляти на будівельний майданчик матеріал для устрою постелі.

Вибір вантажозахватних пристроїв та машин для вкладання починаю з визначення ваги монтажної одиниці. Вагу пліті ізольованого газопроводу, котрий підлягає вкладанню визначаю згідно формули

Рпл=ртр*пл, (42)

де ртр - вага одного погонного метра труби, кг/м;

пл - довжина пліті, м.

Рпл=4,6*36=165,6 кг

Враховуючи те, що вага монтажної одиниці не дуже суттєва, то вкладання пліті буду здійснювати вручну за допомогою триноги, лебідки та жердин .

Визначаю склад ланки на виконання вкладальних робіт

N= Рпл /Qmax , (43)

де Qmax - максимальне навантаження на одного робітника (45 кг).

N=165,6/45=4 чол.

9 м 18 м 9 м

Мал. 4 Схема вкладання пліті вручну

 Для забезпечення зручності виконання робіт по підніманню та переміщенню пліті для пари робітників передбачено жердини з фіксуючим пристроєм по центру . Мінімальна довжина жердини становить

лж=В+2Б , (44)

де В - ширина траншеї ;

Б - довжина ручки жердини .

лж=1,02+2*0,5=2,02 м

Один із складу ланки обов'язково призначається старшим , який керує виконанням робіт - подає команди на піднімання і переміщення вантажу .

Для кожної пари робітників встановлюють настил . ширина настилу повинна дорівнювати довжині жердини . Пліть вкладається по центру настилу , що дозволяє зменшити об'єми земляних робіт на виконання приямків .

Для опускання на дно траншеї використовують ручну лебідку з необхідною вантажопідіймальністю . Триногу встановлюють в місці першого настилу по ходу будівництва . За допомогою м'якого рушника ізольовану трубу підіймають на висоту , яка дозволить вивільнити настил і перемістити його далі по ходу будівництва . Після цього трубу за допомогою лебідки плавно опускають на підготовлене дно траншеї .

2.6 Вибір матеріалів для будівництва

Згідно [1] для спорудження підземних газопроводів використовують труби зі сталей, які добре зварюються і містять не більше 0,27% вуглецю, 0,05% сірки, 0,04% фосфору. Для споруджуваного мною газопроводу використовую безшовні гарячодеформовані труби по ГОСТ 10705 групи В .

Кількість труб, необхідних для виконання даного об'єму будівництва визначаю слідуючим чином. На основі збірника [6] визначаю кількість труб на спорудження 1 км газопроводу; норма витрати складає 1004 м. Таким чином, для даної траси буде потрібно

Lтр=Lнор*Ктр, (45)

де Lнор - нормативна довжина для спорудження 1 км прямого газопроводу, м;

Ктр - кількість кілометрів.

Lтр=1004*0,24=240,96 м

Доцільно завозити матеріал для постелі по захватам, починаючи з другого дня будівництва , а зворотній рейс самоскида використовувати для вивезення надлишкового ґрунту.

Підбір типу електродів для зварювання веду згідно з робочим проектом. Марка електродів повинна відповідати марці сталі труби і супроводжуватися, як і труба, сертифікатом якості. Для виконання робіт рекомендую використовувати електроди Е 42 А, АНО-3, АНО-4, кількість яких визначаю згідно формули

nел=nн*Кел, (46)

де nн - нормативна кількість електродів для зварювання 1 км газопроводу, т;

Кел - кількість км , які необхідно зварити.

nел=0,24*0,17=0,0408 т

Кількість ізоляційних матеріалів необхідних для ізоляції зварених стиків визначаю аналогічно

nізл=nн*Кізл, (47)

де nн - нормативна кількість матеріалів для проведення необхідних ізоляційних робіт на 1 км газопроводу.

Бензин авіаційний Б-70 - 0,000648 т .

Бітуми нафтові будівельні БН-90/10 - 0,000216 т .

Полотно скловолокнисте ВВ-К - 13,92 м2 .

Папір обгортковий листовий - 12 м2 .

Мастика бітумно-гумова ізоляційна - 0,0554 т .

Тканина мішечна - 0,074 м2 .

Лісоматеріали круглі хвойних порід - 0,006 м3 .

Дрова оброблені ( сосна , вільха ) - 0,079 м3 .

Брезент - 0,029 м3 .

2.7 Опис будівельного генерального плану

Будівництво газопроводу буде вестися по селищній вулиці при малоповерховій забудові . Пропоную тимчасову огорожу будівельного майданчика здійснити вздовж тротуару по зеленій зоні, залишивши незначний прохід для робітника. Відвал ґрунту розташовую на зеленій зоні, що створює можливість для використання екскаватора при зворотній засипці; бруківку складую в зоні розташування труби, що буде тимчасовим захистом відкритої траншеї від проникнення дощової води.

Вкладання ізольованих плітей в траншею буде здійснюватись вручну . На період будівництва по вулицях залишиться односторонній проїзд для індивідуального та громадського транспорту .

2.8 Поопераційний контроль якості

При вхідному контролі матеріалів проводиться їх зовнішній огляд на відповідність вимогам стандартів, а також наявність сертифікатів на матеріали у відповідності вимог [1]: труби, електроди, бітум.

При траншейному прокладанні складаються акти на приховані роботи, які включають: огляд розбивки, підготовка основи, глибина закладання, устрій постелі, якості пошарового ущільнення.

Перевіряється підготовка стиків до зварювання: величина зазору, кількість прихваток, овальність та еліпсність труб, паралельність осей, перпендикулярність торців труб, визначають кількість шарів зварювання.

Зварювання кореневого шва: висота шва посилення, ширина шва посилення; визначаю кількість стиків, які підлягають контролю фізичними методами, величини випробувальних тисків на міцність та щільність, час проведення цих робіт.

Визначаю допустиме падіння тиску при проведенні випробувань на щільність даного газопроводу на основі вимог [1] за формулою

Д, (48)

де T - тривалість випробувань, год;

D - внутрішній діаметр газопроводу, мм.

ДРadm=20*24/50=9,6 кПа

Здійснюється перевірка ізоляції стиків в траншеї зовнішнім оглядом на суцільність покриття, відсутність тріщин та пошкоджень. Після повної засипки захисне покриття газопроводу перевіряється інструментальним методом на відсутність електролітичного контакту між металом труби і ґрунтом.

3. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

3.1 Загальні вимоги

Основною причиною нещасних випадків при виконанні земляних робіт є обвалення ґрунту в котлованах і траншеях в процесі їх розробки і при подальших роботах нульового циклу внаслідок дії таких причин: перевищення допустимої глибини вертикальних стінок (без кріплень), нестійких укосів, порушення правил розробки траншей і котлованів, недостатньої стійкості і міцності кріплень, порушення технології провадження земляних робіт, неправильного обліку геологічних умов будівельного майданчика.

Випадки виробничого травматизму при проведенні земляних робіт можливі також через мимовільне переміщення будівельних машин і механізмів, втрату машинами стійкості і недостатню кваліфікацію робітників, керуючих машинами.

Земляні роботи в зоні розташування інженерних мереж (водопровід, газопровід, електричні кабелі, теплові мережі) потрібно провести відповідно до узгодженого проекту тільки після дозволу від організації, що відповідає за експлуатацію даної мережі. До дозволу додається план (схема) земляних робіт з вказівкою розташування глибини закладення комунікацій.

До початку земляних робіт потрібно встановити знаки, які вказують на місця розташування підземних комунікацій. При наближенні до лінії підземних комунікацій земляні роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом виконроба або майстра, а в безпосередній близькості від комунікацій, крім того, під наглядом працівника організації, що експлуатує ці комунікації. Розробка ґрунту в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій допускається тільки лопатами без різких ударів. Користуватися ударними інструментами (ломи, кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється.

Якщо земляні роботи проводяться в населених пунктах, де можливий рух людей і транспорту, то місця робіт повинні бути огороджені суцільним захисним обгороджуванням. На огорожах повинні бути встановлені попереджувальні написи, знаки і сигнальне освітлення на висоті не менше за 2 м.

До початку розробки ґрунту необхідно виконати всі заходи щодо відведення поверхневих і ґрунтових вод. Проведення робіт у виїмках з укосами в місцях, які зазнавали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду майстром стану ґрунту укосів і вживання відповідних заходів безпеки. При закладанні траншей і котлованів без кріплень в межах призми обвалення ґрунту забороняється складування обладнання, матеріалів, установка механізмів, рух машин, прокладка рейкових шляхів і т.д.

Під час проведення робіт в котловані або траншеї потрібно постійно спостерігати за бермами. У разі появи подовжніх тріщин необхідно негайно повідомити про це виконробу (майстру) і відізвати робітників з небезпечних місць.

Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у вузькі траншеї - приставні сходи з врізними сходинками. Спуск робітників в котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається.

У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м необхідно влаштовувати перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті 1,1 м.

Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3 м і при настанні відлиги майстру необхідно перевірити стійкість укосів, кріплення і вжити заходів по забезпеченню безпеки робіт.

При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану, необхідно розміщувати з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. Валуни, камені, відшаровування ґрунту, виявлене на укосах виїмки, повинне бути видалене.

У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти обвалення укосів.

3.2 Техніка безпеки при виконанні ізоляційних і бітумних робіт

Котли для приготування і розігріву ізоляційних і бітумних матеріалів повинні закріплюватись і мати негорючі кришки, які щільно закриваються. Заповнення котлів допускається не більше ніж на 3/4 їх ємності. Наповнювач, який навантажують в котел, повинен бути сухим.

Місця приготування і розігріву мастик повинні бути віддалені від дерев'яних споруд і складів не менше ніж на 50 м. Біля котла повинен постійно знаходитись комплект протипожежних засобів.

Бітумні матеріали всередині приміщень підігріваються в електродіжках; прилади з відкритим полум'ям використовувати заборонено. При встановленні бітумного котла на відкритому повітрі над ним обов'язково встановлюють негорюче покриття.

Бітум з бензином змішується на відстані не менше 50 м від місця розігріву бітуму. При змішуванні розігрітий бітум вливають в бензин з перемішуванням цих компонентів. Температура бітуму не вище 70 0С; суміш перемішують дерев'яними мішалками.

Не дозволяється приготовляти праймер на етиловому бензині або бензолі із-за їх токсичності. Приготовляти бітумну мастику можна тільки на відведених для цього ділянках. Котли з бітумною мастикою повинні бути встановлені на відстані не ближче 15 м від траншеї, а при будівництві магістральних трубопроводів - не ближче 30 м.

У випадку появи витікання з котла необхідно негайно припинити роботи, очистити і відремонтувати його. Працівники, які зайняті на засипці наповнювача в котел з розплавленим бітумом, забезпечуються захисними окулярами і респіраторами, на приготування гарячої бітумної мастики і лаків - захисними окулярами і гумовими чоботами, на обклеювання рулонними матеріалами на гарячому бітумі - захисними окулярами.

3.3 Техніка безпеки при роботі з машинами і механізмами

Експлуатацію будівельних машин слід виконувати у відповідності з ГОСТ 12.3.033-84 і інструкцій заводів-виробників, Правил влаштування і безпечної експлуатації вантажопідіймальних машин.

Керівник організації, що виконує будівельно-монтажні роботи, зобов'язаний призначити інженерно-технічного працівника, відповідального за безпечне виконання робіт, що пройшли перевірку знань.

До початку робіт керівник повинен визначити схему руху і місце встановлення машин з електроприводом, вказати способи взаємодії і сигналізації машиніста з робочим сигнальником.

В зоні роботи машин повинні бути встановлені знаки безпеки і попереджувальні написи. Залишати без нагляду машини з працюючим двигуном заборонено. При експлуатації машин повинні бути прийняті міри, попереджуючи їх перекидання чи самовільного переміщення під дією вітру чи нахилу місцевості.

При виконанні робіт в охоронній зоні, ліній електропередач необхідно виконувати вимоги ДБН.

Не дозволяється користуватися відкритим вогнем для розігріву вузлів машин, експлуатувати машини при наявності витоку в паливних і мастильних системах.

Монтаж машин повинен виконуватися у відповідності з інструкцією заводу-виробника і під керівництвом особи, яка відповідає за технічний стан машин. Зона монтажу повинна бути огороджена або позначена знаками безпеки. Не допускається виконувати монтажні роботи в ожеледь, туман, снігопад, грозу, при температурі повітря вище границь передбачених в паспорті машин.

3.4 Охорона навколишнього середовища

При організації будівельного виробництва необхідно здійснювати заходи і роботи по охороні навколишнього середовища, які повинні включати рекультивацію земель, попередження втрат природних ресурсів, попередження або очистку шкідливих викидів в ґрунт, водойми і атмосферу. Вказані заходи і роботи повинні бути передбачені в проектно-кошторисній документації. На території будуємих об'єктів не допускається непередбачене проектною документацією знищення дерево-кущової рослинності і засипка ґрунтом та кореневих шийок і стволів ростучих дерев і кущів.

При виконанні робіт у населених територіях повинні бути виконані вимоги по запобіганню запиленості і загазованості повітря. Роботи по ліквідації ярів балок, боліт слід виконувати при наявності проектної документації.

4 ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ

4.1 Область використання

Технологічна карта розроблена на виконання робіт по огородженню траси газопроводу, який будується.

4.2 Організація і технологія виконання робіт

Огородження траси газопроводу повинно виконуватись після розбивки і закріплення траси на місцевості, установлення показників за наявності перетину траси газопроводу підземними комунікаціями.

Роботу рекомендується виконувати в наступному порядку:

· завезти інвентарні щити (панелі), стійки і інші матеріали в об'ємі подвійної довжини фронту робіт;

· установити і закріпити інвентарні стійки і щити.

Ширина ділянки огородження визначається в залежності від місцевих умов (ширина вулиці, рух транспорту і т. д.

На схемі приведені мінімальні відстані між виробничими зонами в межах фронту, в тому числі:

· відстань від огородження до відвалу грунту;

· відстань від відвалу ґрунту до траншеї;

· відстань від траншеї до труб, які вкладені на бермі траншеї.

Відстань від труб, які вкладені на бермі до огородження необхідно приймати в залежності від місцевих умов.

Огородження траси газопроводу необхідно проводити в відповідності з вимогами ГОСТ 33407-78 "Огородження інженерно-будівельних майданчиків і ділянок виробництва будівельно-монтажних робіт".

Огородження повинні бути збірно-розбірними з уніфікованими елементами і деталями кріплення. По конструктивному виготовленню вони бувають панельними , панельно-стійковими і стійковими .

Панелі огородження повинні бути прямокутними, довжиною 1,2; 1,6; 2,0 м і висотою 1,2 м, висота стійок стійкових огороджень повинна бути не менше 0,8 м, а відстань між стійками - не менше 6 м.

Спосіб з'єднання елементів огородження повинен забезпечувати зручність їх монтажу, демонтажу, міцність при експлуатації, можливість і простоту заміни. На огородженнях повинні бути установлені показники і дорожні знаки в відповідності з вимогами ГОСТ 10807-76.

Література

1. ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання . Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, Київ 2001.

2. ДБН Д. 2.2-1-99 РЕКН на будівельні роботи . Збірник 1 . Земляні роботи . Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, Київ 2000.

3. ДБН Д. 2.2-22-99 РЕКН . Збірник 22 . Водопровід - зовнішні мережі . Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, Київ 2000.

4. ДБН Д. 2.2-24-99 РЕКН . Збірник 24 . Теплогазопостачання та газопроводи - зовнішні мережі . Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, Київ 2000.

5. ДБН Д. 2.2-25-99 РЕКН . Збірник 25 . Магістральні та промислрві трубопроводи . комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, Київ 2001.

6. ДБН А. 3.1-5-96 Організація будівельного виробництва. Управління, організація і технологія, Київ 1996.

7. Альбом технологических карт на основные виды строительно-монтажных работ при сооружении наружных и внутренних газопроводов. Саратов, ГИПРОНИИГАЗ, 1982.

8. Мельников О.Н. Справочник монтажника сетей теплогазоснабжения.

9. Шальнов А.П. Строительство газовых сетей и сооружений. - М.: Стройиздат, 1980.

10. ДБН ІІІ-4-89 Земляні роботи .

11. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи . Частина І-ІІ . Інпроект , Київ 2000 .

12. Правила безпеки систем газопостачання України . ДНАОП 0.00-1.20-98. Київ 1998

Размещено на Allbest.ru