Новітні технології в зйомці архітектури та інтер'єру

Размещено на http://www.allbest.ru

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

ТЕМА: Новітні технології в зйомці архітектури та інтер'єру

ЗМІСТ

ВСТУП

1 РОЗДІЛ

1.1 Вибір теми дипломної роботи

1.2 Історія розвитку панорамного фотомистецтва

1.2.1 Геометрія панорамної фотографії

1.2.2 Панорамні фотоапарати

1.2.3 Панорамна зйомка з використанням методики складених панорамних знімків

2 РОЗДІЛ.

2.1 Віртуальні сферичні панорами - неймовірне відчуття присутності

2.2 Особливості в зйомці архітектури та інтер'єру

2.3 Створення складених панорам

2.4 Фактори якості складених панорам

2.5 Обладнання для зйомки складених панорам

2.6 Об'єктиви fish-eye або «риб'яче око»

2.7 Проекції в панорамних зображеннях

2.8 Програми зшивання панорам

2.9 Віртуальні панорами

2.10 Плагіни та плеєри (QTVR)

3 РОЗДІЛ. Охорона праці

4 РОЗДІЛ. Економічна частина

Висновки

Список використовуваної літератури

архітектура зйомка панорама

ВСТУП

Розвиток науки і техніки, допитливість людської думки, а ще більш потреба людства в простому, доступному, гарантуючому необхідну точність способі здобуття зображень дали підстави і можливості, базу, на якій і виникла фотографія.

Цей новий технічний спосіб здобуття зображення був відкритий в 1839 р. і отримав назву «фотографія», що в буквальному перекладі означає «світлопис». Назва повністю відповідала суті процесу: промені світла проникали в спеціальну камеру крізь лінзу, об'єктив, падали на світлочутливий шар, в якому під їх дією відбувалися зміни, що приводять до утворення зображення. Зображення, дійсно, як би «писалося світлом».

Фотографія на початку ХХ століття зуміла зайняти помітне місце в культурі суспільства і як різновид образного пізнання світу, і як засіб зорової інформації. Фотографія ставала зоровим літописом історії, постачальником візуальної інформації.

До свого 150-річного ювілею (1989) світова фотографія пройшла велику і складну дорогу безперервного розвитку і вдосконалення. При цьому в органічному зв'язку розвивалися всі сторони (галузі) фотографії - фотоматеріали і физико-хімічні процеси, знімальна фототехніка, жанри і творчі прийоми.

Сучасні цифрові технології значно розширюють можливості фотографа, в якому б жанрі він не працював.

У даній дипломній роботі хочеться детальніше зупинитися на особливостях використання новітніх технологій при зйомці архітектури та інтер'єрів.

Сьогодні серед професійних фоторгафів, які виконують інтер'єрну та зовнішню фотозйомку, поширюється використання технології інтерактивних сферичних панорам (VR, віртуальна реальність), яка є на даний момент найефектнішою з існуючих технологій зйомки приміщень та архітектури.

Якщо говорити про використання фотографії для зображення архітектури, то, кажучи фігурально, звичайні фотографії -- це не більше ніж замочна шпарина у світ, тоді як сферичні панорами передають світ повністю. Одна сферична панорама заміняє десяток простих фотокадрів, а завдяки ефекту присутності об'єкт надовго запам'ятовується глядачеві.

Сферична панорама -- це спеціальне зображення із кутом зору 360Ч180° - тобто, повна сфера. Попросту, це велика куля, склеєна з багатьох фотографій, в середині котрої знаходиться глядач і роззирається довкола.

Дана технологія ідеальна для використання в інтернет-сайтах та локально у мультимедіа презентаціях. Це знахідка для поціновувачів пам'яток архітектури та сакрального мистецтва. Відвідувач сайту може вільно оглядати приміщення так, наче він насправді перебуває у ньому, може наближати чи віддаляти зображення, дивитися навкруги, на небо чи під ноги.

Доведено, що користувач Інтернету практично не здатний протистояти спокусі перегляду ефектної, привабливої віртуальної екскурсії. Більше того, відвідувачі веб-сайтів цінують можливість вільно переміщуватись і оглядати об'єкт.

А згідно аналітичних досліджень новітніх медіа до кінця 2012 кожен американський готель зі списку «TOP-1000» буде мати на своєму сайті віртуальний тур із сферичних панорам.

1 РОЗДІЛ

1.1 Вибір теми дипломної роботи

Цікавлячись архітектурним і інтер'єрним напрямком фотозйомки, я не змогла не відзначити для себе особливий потенціал та переваги у використанні нових технологій при вирішенні традиційних завдань - представленні об'єктів, що знімаються, в найпривабливішому для глядача вигляді.

Ще близько десяти років тому, коли перші цифрові камери стали доступні широкому колу користувачів, ідея сферичного зображення була такою ж віртуальною, як і сама віртуальна реальність. Прорив стався в останні 7-8 років. За цей час сферичні панорами встигли визначитися як жанр: глядач може разом з панорамними фотографами злетіти в небеса, зануритися в пучину океанів, побувати в найдальших куточках нашої планети і навіть підсмажитися разом з яєчнею в духовій шафі. Відчуття присутності в точці зйомки, які дає сферична панорама, на порядок перевершують найдорожчу і професійну традиційну фото-і відеозйомку. З точки зору візуалізації навколишнього простору традиційні жанри залишилис

Панорамна фотографія - це кращий спосіб "ПОБУВАТИ" самому, а не пробувати скласти своє враження з уривчастих фотографій. Найбільш передова технологія приходить на допомогу, коли хочеться красиво і сучасно представити себе в очах клієнта.

Найбільш широке застосування технологія об'ємних панорам знайшла в галузі торгівлі нерухомістю. Приміром, у США, панорамні знімки поступово стають своєрідним стандартом серед ріелторських фірм, і практично повністю замінюють звичайні фотографії об'єктів. Практично жодне солідне агентство не поміщає оголошення про продаж або оренду квартири, будинку, офісу або будь-якого іншого об'єкта, не забезпечивши його відповідним панорамним знімком або віртуальним туром.

Однак, панорамна фотографія вимагає не тільки художнього сприйняття і навичок ремесла, а й деякого розуміння процесів, що відбуваються при збірці панорам. Без цього створювати шедеври, або хоча б роботи, на яких затримається погляд, буде важко, а часом і неможливо. Створення якісних сферичних панорам - це особливий вид сучасного фотомистецтва. Рішення даної задачі вимагає від фотографа як глибокого знання основ композіції, розуміння розкріваної тими, уваги до деталей, доречного використання тих або інших образотворчих засобів, так і певної технічної підкованості. Саме багатогранність цього питання представляє для мене особливий інтерес.

Спостерігаючи за розвитком якої-небудь події, ми можемо зосередити увагу на її сюжетному центрі і, використовуючи дивну властивість нашого ока - акомодацію, чітко побачити головне, виключивши з уваги фігури і предмети, що знаходяться ближче або далі ділянки, що цікавить нас. Ми можемо також уточнити деталі і подробиці, змінюючи точку зору, переміщаючись в просторі, наближаючись до об'єкту спостереження або віддаляючись від нього. Незрідка, розглядаючи об'єкт, ми як би панорамуємо його, оглядаємо, повертаючи голову управо і вліво. Безпосередньо такі враження неможливо отримати від одного фотозображення, від одиничного кадру.

Ось тут і приходить на допомогу Панорамна фотографія, і не просто панорамна, - а сферична панорамна фотографія.

Але спершу хочеться поговорити про етапи розвитку фотографії, зокрема панорамної, і як вона пов'язана з архітектурною фотозйомкою та поняттям новітні технології.

1.2 Історія розвитку панорамного фотомистецтва

Вважається, що вперше панорамний формат став використовуватися не в фотографії, а в кінематографії, однак це було лише технічним втіленням ідеї, яка виникла в умах художників ще багато років тому, а якщо провести більш ретельне історичне дослідження, то виявиться, що перші панорами почали створювати ще античні художники.

Картина І. К. Айвазовського «Від штилю до урагану» побачила світ задовго до появи самого жанру панорамної фотографії

Історія панорамної фотографії починається з 1843 року, коли була створена перша панорамна камера. За більш ніж півтора вікову історію технології отримання панорамних зображень істотно еволюціонували.

Знімати панорами на фотоплівку люди почали буквально в той же самий час, що народилася сама фотографія. Спочатку це були майже виключно сегментовані панорами, складені з окремих кадрів. У цьому жанрі прославився американський фотограф Джордж Бернард, що працював у середині та другій половині 19 століття. Приблизно в цей же час почали з'являтися перші розробки спеціалізованих панорамних камер. З появою фотоматеріалів на гнучкій основі стало можливим спростити конструкцію панорамних камер і вже в кінці 19 - початку 20 століть подібні камери буквально наводнили ринок.

Буквально друге народження в недавній час панорамна фотографія отримала завдяки розвитку цифрових технологій обробки зображення, а саме у зв'язку з появою спеціальних комп'ютерних програм для склеювання панорамних зображень, що дозволяють не тільки звільнити фотографа від тягаря ручного склеювання панорами з окремих шматочків, але також і компенсувати оптичні та геометричні спотворення, що виникають в процесі зйомки сегментованих панорам. Це зробило панорамну фотографію доступною будь-якій людині, що має в своєму розпорядженні навіть нескладну любительську фотокамеру і комп'ютер.

Сукупність цих факторів зробила жанр панорамної фотографії надзвичайно популярним серед фотографів, як аматорів, так і професіоналів.

Отже, що таке панорама? Заглянувши в словник, ми дізнаємося наступне:

ПанорамаПанорама (іменник [введено в мовний ужиток в 1789 р. шотландським художником Робертом Баркером (Robert Barker, 1739-1806) <грец. PAN (весь, кожен, універсальний) + грец. HORAMA (HORAMA (вид, видовище)>]

1. a) зображення або серія зображень ланшафта, історичної події тощо, представлені на суцільний поверхні, оточуючої глядача; циклорама;

б) зображення, розгорнуте перед глядачем таким чином, щоб створити враження його безперервності;

2. необмежений вид у всіх напрямках;

3. вичерпне вивчення, оцінка предмета;

4. безперервна серія сцен або подій; постійно мінлива картина;

Панорамний (прикм.)

(Переклад з англійської словникової статті 'panorama' з 'Webster's New World Dictionary', Third College Edition, copyright © 1994, 1991, 1988 by Simon & Schuster, Inc., A Paramount Communications Company.)

За більш ніж 150 років існування панорамної фотографії не припиняються суперечки та дискусії про те, яке зображення можна назвати панорамним. Переважна більшість учасників таких дискусій погоджується з тим, що основною «панорамною» ознакою є співвідношення сторін зображення, яке не повинно бути менше 2:1. Далі починаються розбіжності. Одні стверджують, що важливою характеристикою панорамного знімка є кут зору об'єктива в горизонтальній площині, який не повинен бути менше 70 градусів (90, 120 і т.п.). При цьому в більшості випадків відмовляється в праві на існування панорамним знімкам, отриманим простим форматуванням регулярного фотографічного зображення (24х36 мм, 6х6 і т.д.). Деякі стверджують, що дійсною панорамою можна вважати тільки ту, яка отримана з використанням апарату з поворотним об'єктивом або апарату, що обертається навколо вертикальної осі. І, нарешті, сама радикальна думка полягає в тому, що істинно панорамним є зображення, яке охоплює всі 360 градусів.

Важко не погодитися з тим, що визначальним для панорамного зображення є співвідношення його сторін. Воно ніяк не повинно бути менше 2:1. На ринку професійної фотоапаратури слово «panoramic» в назві апарату з'являється саме тоді, коли він дає можливість отримувати кадри розміром 6х12 і ширше. Кут зору також безумовно важливий. Але більш важливим фактором, є, якщо так можна виразитися, «панорамна фотогенічність» об'єкту зйомки. Далеко не кожен сюжет ложиться в рамки панорамного формату. Більш того, не всі правила хорошої композиції можна застосувати в панорамнії фотографії. Дуже популярне серед фотографів, що працюють в традиційному прямокутному форматі, і досить дієве «правило третин» (композиційний центр повинен розташовуватися на відстані 1 / 3 розмірів сторін від країв зображення) в панорамній фотографії практично не працює. А ось дуже важливою є наявність об'єктів переднього плану для створення глибини простору, і при перегляді сферичних панорам на моніторі - при повороті на широкому куті об'єкти переднього плану просто красиво «пропливають» перед глядачем. У той же час дуже вітається наявність на зображенні 2-х і більше композиційних центрів, розташованих таким чином, щоб дати погляду глядача «походити» по всій поверхні витягнутого кадру. Наприклад, мальовничий ландшафт з декількома великими об'єктами переднього або середнього плану дуже часто вартий того, щоб бути відображеним на плівку широкого формату.

Що стосується віртуальних панорам, що розглядаються на екрані монітора у вікні з співвідношенням сторін, що не перевищує, як правило, 2:1, то все одно вихідним зображенням тут є панорамна фотографія з співвідношенням сторін від 2:1 (для т.зв. сферичних панорам) і вище (для кругових панорам). Так що вони також по праву можуть бути віднесені до панорамних зображень. Крім того такі зображення виглядають досить привабливими і будучи перенесеними на фотопапір.

1.2.1 Геометрія панорамної фотографії

Геометрія панорамної фотографії

Поговоримо про геометричні викривлення на фотознімку, як про невід'ємну частину панорамної фотографії.

Говорячи про особливості геометрії зображень, одержуваних за допомогою апаратів плоскоформатного типу, не можна не згадати про таке явище як віньєтування, яке властиве всім фотографічним об'єктивам, але особливо явно проявляється в панорамній фотографії. Віньєтування, як відомо, означає затемнення зображення від центру до країв кадру (йдеться про т.зв. фотографічне віньєтування на відміну від механічного, обумовленого наявністю на об'єктиві бленд, фільтрів, кілець і т.п.). Можна сказати, що в плоскоформатних панорамних фотоапаратах це може стати проблемою. Так, в апараті Hasselblad XPan зі штатним 45 мм об'єктивом, зниження освітленості по краях сягає 1-ї експозиційної одиниці. При роботі з цифровим зображенням можна скористатися напівпрозорою сірою центральною маскою і т.п. Найрадикальнішим способом є використання центрально-зважених нейтральних фільтрів, що випускаються для конкретних фотооб'єктивів.

Зовсім інша геометрія побудови панорамного зображення застосовується у фотоапаратах скануючого типу, у яких плівка притискається до циліндричної поверхні.

Необхідно відразу зазначити, що горизонтальні лінії об'єкту (лінії перетину стін і підлоги тощо) на зображенні набувають характерної арко-подібної форми. Тобто, такий спосіб отримання панорамних зображень також не вільний від геометричних спотворень.

На відміну від нормальних або, як їх ще називають «прямокутних» об'єктивів, зображення в об'єктивах fish-eye (риб'яче око) формується за наступним принципом: положення кожної точки зображення в кадрі прямо пропорційно куту, під яким відповідна точка об'єкта знаходиться від оптичної осі об'єктива. Тому, якщо об'єкт являє собою пряму лінію, що проходить через центр кадру, її зображення залишиться прямою лінією на кадрі. Якщо ця лінія знаходиться в стороні від оптичної осі об'єктиву, її зображення в кадрі вже буде представляти собою випуклу до периферії кадру криву лінію. Наведемо типове зображення, отримане з використанням об'єктива fish-eye. Координатна сітка білого кольору, що накладена на зображення, моделює прямі лінії, властиві об'єкту (в даному випадку об'єктам) в реальному світі.

Кут зору fish-eye конвертора FC-E8 для цифрового апарату Nikon Coolpix 950, яким був зроблений цей знімок, складає 180 градусів. Його фокусна відстань у перерахунку на 35 мм формат плівки склала б 8 мм. Такі fish-eye об'єктиви називаються повними або круговими. Існують також т.зв. діагональні або, як їх ще називають повноформатні fish-eye об'єктиви. Вони заповнюють зображенням весь кадр. Для них 180 градусів - це кут зору по діагоналі кадру. Їх фокусна відстань для 35 мм формату плівки - 16 мм. Типовим представником такого роду об'єктивів є МС Зенітар 2,8 / 16 виробництва Красногорського заводу ім. А. С. Звєрєва. Очевидно, що зображення, безпосередньо отримані з використанням таких об'єктивів, навряд чи можна охарактеризувати як панорамні (навіть незважаючи на їх «надширококутність»). Але шляхом відповідних корекцій і перетворень перетворити подібне зображення в панорамне можна. Однак роль fish-eye об'єктивів в панорамній фотографії все ж в іншому. Без них практично не можна було б вирішити завдання отримання т.зв. сферичних панорам, в яких глядач може спостерігати просторову картину розміром 360х180 градусів. Крім того, діагональні fish-eye об'єктиви істотно полегшують побудову складових кругових панорам.

Виклад матеріалу про геометрію в панорамній фотографії було б неповним без згадування про всякого роду «екзотичні» проекції зображення навколишнього простору на фотоплівку (або світлочутливу матрицю в цифрових апаратах), одержувані за допомогою параболічних, сферичних і т.п. рефлекторів, що навішуються на об'єктив (найчастіше fish-eye). Про характер подібного роду зображень можна судити по картинці нижче.

Зауважимо, що в подальшому це зображення шляхом відповідних трансформацій можна привести до придатного для демонстрації виду.

1.2.2 Панорамні фотоапарати

Перші панорамні фотокамери знімали на плоскі фотопластини, однак застосування спеціальних об'єктивів дозволяло отримувати кут огляду до 150 градусів.



На фотографії - Kodak No4 Panocam, що випускався з 1899 по 1924р.

Згодом фотоапарати еволюціонували і випускалися в різних цінових сегментах - від дешевих «мильниць» до професійних моделей великого і середнього формату. Фотокамери такого типу і в даний час випускаються рядом виробників обмеженим тиражем. Найбільш популярними моделями є Fuji GX617, Linhof Technorama 617 і Tomiyama Art Panorama 170.

Панорамні фотоапарати за своїм устроєм можна розділити на 3 основні групи: плоскоформатні, скануючі апарати з поворотним об'єктивом і скануючі апарати з обертовим корпусом.

Почнемо з плоскоформатних. Перерахування апаратів цього типу доречно було б почати з наймолодшої моделі цього ряду: Hasselblad'а XPan, фотографію якого представлено нижче.

Далекомірний двухформатний фотоапарат Hasselblad XPan - результат спільної розробки компаній Victor Hasselblad і Fujifilm - вперше з'явився на ринку фототехніки в 1998 р. Простим переміщенням важільця, розташованого у верхній частині задньої панелі, апарат переводиться з панорамного режиму з шириною кадру в 65 мм у звичайний - з кадром шириною 36 мм. Таким чином на одній плівці можна робити фотографії обох форматів. У класі 35 мм апаратів це поки єдина модель такого роду. Від Hasselblad апарат XPan перейняв строгість дизайну і міцність конструкції, від Fuji - чудову оптику і досвід у створенні панорамних фотоапаратів.

Штатно XPan оснащений 45 мм об'єктивом з максимальним відносним отвором 1 / 4. Крім нього до апарату випускаються ще 2 об'єктиви: 90 мм f / 4 і асферичний об'єктив 30 мм f / 5,6. Мінімальне значення діафрагми для всіх 3-х об'єктивів - 1 / 22. Апарат оснащений системою середньо-зваженого виміру експозиції з пріоритетом діафрагми. Діапазон витримок - від 8 секунд до 1 / 1000 і «B». У режимі «B» тривалість витримки не може перевищувати 32 секунд. Є можливість експокорекції в межах плюс-мінус 2 експозиційні одиниці з кроком 0,5. Синхронізація спалаху можлива до значення витримки 1 / 125 секунди. За допомогою кнопки, що знаходиться на задній панелі апарату, можна встановити значення експовилки в межах плюс-мінус 1 з кроком 0,5. Багатократна експозиція в цій моделі не передбачена.

Даний фотоапарат має 2 режими зйомки: режим отримання одиночних кадрів і безперервний. Крім того, можна знімати із таймером із затримкою в 10 секунд. Апарат не легкий. Його маса в повністю налаштованому стані наближається до 1 кілограму. Затвор спрацьовує практично безшумно (особливо це має бути помітно тим, хто в основному має досвід фотографування дзеркальними апаратами). Поєднання такої маси, ергономіки апарату, властивостей його затвора і деяких навичок дозволяють знімати з руки в дуже широкому діапазоні витримок без будь-яких слідів «ворушіння» в кадрі. Це особливо важливо, якщо врахувати, що як штатний, так і змінні об'єктиви апарату великою світлосилою не відрізняються. При установці на об'єктив центрального середньозваженого фільтра (для усунення віньєтування) втрачається ще 1 експозиційна одиниця. В силу «панорамності» апарату і відносної «короткофокусності» його штатного об'єктиву на знімках дуже помітні наслідки фотографування при неточному горизонтуванні (нахилений горизонт, вертикальні лінії, що сходяться). Мабуть тому в комплект поставки апарату входить рідинний рівень.

Горизонтальний кут зору штатного 45 мм об'єктива в панорамному режимі не великий - трохи більше 70 градусів (що приблизно відповідає куту зору 24 мм об'єктива при зйомці на кадр звичайного розміру). Геометричні спотворення по краях кадру практично непомітні. Це робить XPan дуже зручним інструментом для фотографування міських пейзажів. Об'єктив апарату відрізняється надзвичайною різкістю і контрастністю, чому сприяє використання разом з ним невеликого розміру прямокутної бленди. Пік різкості об'єктива лежить в діапазоні значень діафрагми 1/11-1/16. При 1 / 22 помітно пом'якшення зображення, що є наслідком дифракції світла. Об'єктив практично уникає відблисків (навіть при зйомці проти сонця, підтвердженням чому можуть служити фотографії «Бойнтон Біч», наведені нижче:

Як бачимо, в цілому фотоапарат Hasselblad XPan відповідає вимогам, які відповідають як професійнії, так і «просунуто-аматорськії» фотографії.

До інших апаратів цього типу перш за все відносяться моделі так званого «професійного» формату 6х17: японська Fuji GX617, німецька Linhof Technorama 617 і Art Panorama 170 японській компанії Tomiyama. Art Panorama 170, крім того, має маску для отримання знімків розміром 6х12. Відома також модель 240 цього апарату для кадрів розміром 6х17 і 6х24. Знімки формату 6х12 можна отримувати також за допомогою апарату Horsman SW612 Pro (Японія) і Linhof Technorama 612. Менш відомий німецький мультиформатний апарат Glide 66-17 MST, який дозволяє на 60 мм плівці отримувати знімки розмірами від 6х6 до 6х17. Всі ці апарати розраховані на середньоформатну плівку обох типів: 120 і 220. На плівці типу 120 вміщається тільки 4 панорамних кадра розміром 6х17, для типу 220 - це вже 7 кадрів. До цього ряду можна також додати американський Canham 4 «x10», що дозволяє отримувати на листовій плівці негативи і слайди розміром 10х25 см.

Всі перераховані вище апарати відрізняються винятковою якістю виготовлення, наявністю змінних об'єктивів (із змінними видошукачами) і вражаючою якістю отриманих з їх допомогою фотографій. Багато з них мають зрушувані по вертикалі об'єктиви (шифт-об'єктиви), що, як відомо, дозволяє усувати перспективні спотворення при нахилах апарату (незамінна властивість апарату для архітектурної зйомки). Для всіх моделей, як правило, випускаються центрально-зважені фільтри для компенсації віньєтування. На фотографії нижче зображений типовий представник цього сімейства апаратів - Fuji GX617.

До серйозних недоліків панорамних фотокамер, які знімають на плоску плівку, відноситься падіння оптичних характеристик об'єктивів по краях кадру і досить малий кут огляду. До суб'єктивних недоліків усіх перерахованих моделей можна віднести, мабуть, їх непомірну вартість.

Перейдемо до скануючих фотоапаратів з поворотним об'єктивом.

Якісно новим кроком стало винахід фотокамер з обертовим об'єктивом і знімаючих на дугоподібно вигнуту плівку. Цим мінімізовані недоліки застосовуваної оптики, однак такі панорамні фотокамери дозволяють отримувати фотографії в циліндричній проекції, де довгі горизонтальні лінії відображаються у вигляді дуг. Дана обставина обмежує комерційне застосування панорамних фотокамер цього типу. Типовий кут огляду для панорамних фотокамер з обертовим об'єктивом - 120 градусів.

Почнемо з апаратів виробництва «Горизонт». Апарати ці випускаються для 2-х типів плівки: Горизонт 202 для 35 мм плівки і середньоформатний Горизонт 205. Відразу відзначимо, що на заміну Горизонту 202 приходить його модифікація Горизонт 203, вперше продемонстрований на виставці Фотокіно-2002.

На фотографії - панорамна фотокамера Horizon 202

Панорамний 35 мм фотоапарат Горизонт 202 можна з усім підставами віднести до здобутків вітчизняної оптико-механічної промисловості. Вперше випущений в 1991 р., апарат досить швидко завоював популярність у фотографічному співтоваристві.

Фотоапарат Горизонт 202 обладнано об'єктивом МС 28 мм f / 2,8 з фіксованим фокусуванням (МС в позначенні означає Multi Coated, тобто з багатошаровим покриттям). Мінімальне значення діафрагми - 16. При цьому значенні діафрагми глибина різкості простягається від 1 м до нескінченності. Маючи в якості своїх попередників оптику від мініатюрної фототехніки, не призначеної для широкого користування, об'єктив Горизонту володіє унікальною для його розмірів роздільною здатністю. Об'єктив встановлений на поворотній турелі, що забезпечує кут панорамування 120 градусів. Розмір кадру при цьому становить 24 х 58 мм. На стандартній 1,65 м плівці вміщається до 22 кадрів. Діапазон витримок розбитий на 2 піддіапазони: 1/2, 1/4, 1/8 і 1/60, 1/125, 1/250. При використанні витримок з першого піддіапазону повне переміщення турелі займає близько 4 секунд, для другого піддіапазону - менше 1 секунди (що, в принципі, дозволяє здійснювати зйомку з рук). Апарат обладнано видошукачем, що дозволяє досить точно визначати межі кадру. У видошукач видно бульбашку рівня, вкрай необхідного при панорамній зйомці. За габаритами і масою Горизонт 202 можна порівняти з дзеркальним фотоапаратом середнього класу.

Можна сказати, що одним з головних достоїнств Горизонту 202 є повна відсутність у ньому будь-яких електронних або електричних елементів. Привід поворотної турелі з об'єктивом здійснюється прецезіонним пружинним механізмом. При натисканні на кнопку спуску турель миттєво починає свій рух (на відміну від електрифікованих Noblex-ів, в яких спочатку відбувається фаза розгону, що займає половину кола). При цьому, однак, виникає відчутний реактивний крутний момент і апарат робить спробу повернутися у зворотну напрямку руху турелі сторону. Особливо це проявляється при використанні ручки, яка кріпиться до корпусу і призначена для зйомки з руки. Надійним способом уникнути будь-яких обертань апарату є зйомка зі штатива.

Слід відзначити один із цікавих і нестандартних способів використання апаратів Горизонт - побудову за їх допомогою складених панорам. Через геометрію зображень, описану вище, для «зшивання» суміжних зображень не потрібно ніяких спеціальних програм. Достатньо ручного поєднання співпадаючих ділянок знімків, поміщених в різних шарах того ж редактора Photoshop з подальшим їх змішуванням. Якщо суміжні знімки зроблені при однакових установках витримки і діафрагми, то, в принципі, не повинно бути потрібно ніякої додаткової обробки зображень. Прикладом такої панорами, складеної російським фотографом Олександром Назаровим з 2-х виконаних Горизонтом 202 знімків, є «Вид з маяка Сейнт Агустін», представлений нижче:

Розглянемо також деякі зарубіжні моделі цього типу. Їх небагато. Це німецькі апарати Noblex (моделі 135 prosport, S і U для 35 мм плівки, і середньоформатні моделі 150 і 175), 35 мм японський Widelux F8, і середньоформатний Widepan II pro китайського виробництва. Всі вони побудовані за однією схемою: плівка притиснута до циліндричної поверхні, увігнута частина якої, звернена до об'єктиву; експонування плівки здійснюється через повертаючийся навколо вертикальної осі об'єктив з розташованої за ним вузькою щілиною. Ця щілина переміщається по направляючій циліндра з плівкою. Значення витримки регулюється шириною щілини і швидкістю обертання об'єктива. Процес сканування за тривалістю може займати кілька секунд. Тому, купуючи такий апарат, слід відразу подумати про жорсткий штатив. Всі апарати цього типу мають приблизно однаковий кут сканування: від 120 до 150 градусів. Оснащені вони і вбудованими бульбашковими рівнями, видимими, як правило, через видошукач. Це дозволяє отримувати знімки з невикривленою лінією горизонту. Практично всі середньоформатні моделі і Noblex 135S і 135U оснащені шифт-об'єктивами, що дозволяє без спотворень переміщати лінію горизонту вгору або вниз по відношенню до центру кадру. Всі апарати, за винятком Noblex-ів, мають часовий механічний привід. Фотоапарати ж марки Noblex оснащені електричним приводом, що істотно знижує можливість нерівномірності експонування плівки по горизонталі. Отримати враження про конструкцію апарату з поворотним об'єктивом можна по фотографії Widepan'а, наведеній нижче.

Наступну групу складають скануючі апарати з обертовим корпусом або, як їх ще називають апарати скануюче-щілинного типу.

Логічним продовженням стало створення панорамних фотокамер, в яких обертається не тільки об'єктив, але і вся камера цілком. Основою панорамних фотокамер цього типу є моторизований привід, що повертає фотокамеру навколо оптичного центру об'єктива. Фотоплівка або протягується синхронно з обертанням камери, або взагалі відсутня, в цьому випадку її роль виконує цифровий сканер. Такі камери дозволяють отримувати вже 360 градусні панорамні фотографії.

На фотографії - Roundshot 220 VR

Перевагою панорамної зйомки скануючими панорамними фотокамерами є можливість створювати панорамні фото високої і надвисокої роздільної здатності за досить стислі терміни.

Недоліком таких панорамних фотографій є обмежений кут огляду по висоті - можна отримувати панорамні фотографії з вертикальним кутом огляду 100-120 градусів, однак створення сферичних панорам з кутом огляду 360х180 градусів неможливо. Іншим недоліком даної технології панорамної фотозйомки є обмежена мобільність - скануючі панорамні камери мають чималі габарити, а їх мотопрівод вимагає акумуляторного електроживлення. Також можна згадати про дорожнечу камер цього типу - як і будь-яка високоспеціалізована технологія, панорамна зйомка скануючими панорамними камерами має значну собівартість.

Така техніка користується дуже обмеженим попитом, тому виробництво таких апаратів носить практично штучний характер і не представляє будь-якого інтересу для великих виробників. Діапазон конструктивних рішень тут простягається від саморобних дерев'яних коробок з системою противаг і приводом у вигляді розкрученого маховика (модель Lookaround) до високо-технологічних цифрових апаратів, як наприклад, PanoCam німецької компанії SpheronVR (фото нижче).

Для того, щоб проілюструвати можливості такої техніки, наведемо лише технічні параметри моделі SpheroCam цієї ж компанії: сенсор - 48 біт на піксель; обертання апарату здійснюється електромотором постійного струму з точністю позиціонування в 2 мільйони положень на 360 градусів; роздільна здатність по вертикалі - до 5300 пікселів, по горизонталі - до 11000 пікселів (з 14 мм об'єктивом); кут сканування - від 1 до 1600 градусів (лімітується лише ємністю диска підключеного комп'ютера); час експонування - від 1/10000 до 1/4 секунди; час панорамування - від 30 секунд до півгодини в залежності від часу експонування; розрахований на використання з Никонівською 35 мм оптикою. Як ми бачимо, по спроможності апарат цей на сьогоднішній день значно перевищує за своєю роздільною здатністю будь-які зразки цифрової техніки звичайного формату.

Панорамна фотографія за допомогою катадіоптричних панорамних насадок. Розвиток ріелторських послуг в Інтернеті створив потребу в створенні технології виготовлення панорамних фотознімків, що відрізняється швидкістю і низькою собівартістю. Серцем такої технології стала катадіоптрична насадка - дзеркальна полусфера, що встановлюється на об'єктив стандартної професійної або навіть любительської фотокамери.

На фото - катадіоптрична насадка 0-360

Використання таких насадок дозволило створювати панорамні фотографії з кутом огляду в 360 градусів по колу і 90-115 градусів по вертикалі за одне натискання кнопки на фотоапараті і за один клік миші на комп'ютері. Простота виготовлення 360-градусних панорамних фотографій з використанням катадіоптричних насадок дозволила використовувати панорамне фото навіть на ринку ріелторських послуг масового житла.

Панорамна зйомка за допомогою катадіоптричних насадок дозволяє вирішити одну з основних проблем 360-градусної панорамної фотографії - зйомку рухомих предметів. За рахунок того, що весь обсяг інформації з 360-градусного периметра одномоментно потрапляє на одне панорамне фото, нестиковки рухомих об'єктів в принципі виключені. Великим недоліком такої технології є низька роздільна здатність, яка не відповідає все більш зростаючій конкуренції у сфері панорамної фотографії.

1.2.3 Панорамна зйомка з використанням методики складених панорамних знімків

Принципово іншим методом панорамної фотографії є створення композитних панорамних знімків. Даний спосіб дозволяє об'єднувати декілька звичайних фотографій в один панорамний знімок. Для створення таких панорамних знімків не потрібні якісь екзотичні фотокамери або об'єктиви, можливо створювати будь-які панорамні фото, в тому числі сферичні панорами з кутом огляду 360х180 градусів, за допомогою стандартних, що випускаються масово, фотокамер і наступною обробкою знімків на комп'ютері.

Для того, щоб вихідні фотографії були придатні для створення панорамного знімка, використовуються спеціальні пристосування для штатива, що називаються панорамними головками.

На знімку - панорамна головка Manfrotto 303 SPH

Використання панорамних головок дозволяє усувати паралакса - нестикування зображень на передньому і задньому планах сусідніх фотографій, які є основою для панорамного знімка.

Панорамна зйомка рухомих об'єктів не є перешкодою для методики композитних панорам. З використанням надширококутних об'єктивів або об'єктивів типу fish-eye, окремі фотографії майбутньої панорами можуть включати значну ділянку сфери, аж до 180 градусів, що дозволяє відобразити на панорамному знімку об'єкт цілком.

Програмне забезпечення для склеювання композитних панорамних знімків за останні кілька років значно вдосконалювалося. Це дозволило успішно боротися з такими проблемами, як перепади яскравості і нестикування рухомих об'єктів на панорамному знімку. А обрахування панорами на комп'ютері дозволяє трансформувати панорамний знімок в будь-яку з панорамних проекцій, придатних як для створення віртуальних турів для Інтернет-презентацій, так і для широкоформатного друку.

Техніка, що застосовується для створення композитних панорамних знімків досить мобільна. Це не тільки дозволило зробити панорами як на вершині Евересту, так і на морських глибинах, але і дозволяє ефективно застосовувати композитні панорамні знімки у виїзних комерційних зйомках - усе обладнання для створення таких панорам може бути взято в якості ручної поклажі на борт літака.

Отже, як бачимо, панорамна фотографія існувала навіть тоді, коли ще не було панорамних фотокамер. Щоб передати широту охоплення простору, знімали серію, друкували знімки, а потім ретельно обрізали стики і склеювали частини зображення в єдине панорамне зображення. І широкий плівковий кадр ще довго буде зачаровувати своєю реалістичністю. Сьогодні ж панорамна фотографія стає все більш популярною, в тому числі і завдяки цифровим технологіям.

Адже саме завдяки розвитку комп'ютерних технологій, з'явилася можливість відтворювати на екрані монітора так звані віртуальні панорами: кругові і сферичні.

Саме про особливості створення таких панорам і про область їх застосування і піде мова в наступному розділі даної роботи. І хочеться зупинитися детальніше на наступних питаннях:

Віртуальні сферичні панорами - неймовірне відчуття присутності

Особливості в зйомці архітектури та інтер'єру

Створення складених панорам

Фактори якості складених панорам

Обладнання для зйомки складених панорам

Об'єктиви fish-eye або «риб'яче око»

Проекції в панорамних зображеннях

Програми зшивання панорам

Віртуальні панорами

Плагіни та плеєри (QTVR)

2 РОЗДІЛ

2.1 Віртуальні сферичні панорами - неймовірне відчуття присутності

Так что же такое «сферическая панорама»?Так що ж таке «сферична панорама»?

Интерактивные сферические панорамы - это графические файлы, которые при помощи специальных компьютерных программ (вьюеров) могут демонстрироваться на экране монитора таким образом, что у зрителя появляется возможность самостоятельно выбирать ключевые параметры изображения - направление и угол зрения.Інтерактивні сферичні панорами - це графічні файли, які за допомогою спеціальних комп'ютерних програм (вьюерів) можуть демонструватися на екрані монітора таким чином, що у глядача з'являється можливість самостійно вибирати ключові параметри зображення - напрямок і кут зору.

Представьте себе наблюдателя, помещённого в центр глобуса, у которого изображение поверхности Земли нанесено на внутреннюю поверхность. Поворачиваясь в произвольном направлении, наблюдатель может выбрать любой участок поверхности для того, чтобы рассмотреть его.Уявіть собі спостерігача, поміщеного в центр глобуса, у якого зображення поверхні Землі нанесено на внутрішню поверхню. Повертаючись в довільному напрямку, спостерігач може вибрати будь-яку ділянку поверхні для того, щоб розглянути її.

В случае с интерактивными панорамами зритель оказывается помещённым внутрь виртуальной сферы, а участок "поверхности", который он рассматривает, ограничен экраном монитора.У випадку з інтерактивними панорамами глядач опиняється поміщеним всередину віртуальної сфери, а ділянка «поверхні», яку він розглядає, обмежена екраном монітора. При этом так же, как и в случае с воображаемым глобусом, зритель может выбрать любое направление в пределах 360 градусов по горизонту и 180 градусов по вертикали.При цьому так само, як і у випадку з уявним глобусом, глядач може обрати будь-який напрямок в межах 360 градусів по горизонталі і 180 градусів по вертикалі.

Просмотр интерактивных сферических панорам создаёт у зрителя иллюзию присутствия в сцене.Перегляд інтерактивних сферичних панорам створює у глядача ілюзію присутності в сцені. В английском языке для технологии создания и демонстрации сферических панорам существует специальный термин, отражающий это свойство - Immersive Photograpy, т.е. буквально - "погружающая [в реальность] фотография".В англійській мові для технології створення і демонстрації сферичних панорам існує спеціальний термін, що відображає цю властивість - Immersive Photograpy, тобто буквально - «занурююча [в реальність] фотографія».

Необычные свойства сферических панорам обусловили их широкое применение в тех ситуациях, когда важные характеристики объекта съёмки лежат в области пространственных параметров.Незвичайні властивості сферичних панорам зумовили їх широке застосування в тих ситуаціях, коли важливі характеристики об'єкту зйомки лежать в області просторових параметрів. Иными словами, в тех случаях, когда восприятие объекта зависит от пространственных связей между его составляющими.Іншими словами, в тих випадках, коли сприйняття об'єкта залежить від просторових зв'язків між його складовими.

Если мы попытаемся составить перечень таких приложений для сферических панорам, то открывать его будут, конечно, различные виды эксплуатации коммерческой недвижимости - аренда жилых помещений, офисов, промышленных и торговых объектов.Якщо ми спробуємо скласти перелік таких застосувань для сферичних панорам, то відкривати його будуть, звичайно, різні види експлуатації комерційної нерухомості - оренда житлових приміщень, офісів, промислових і торгових об'єктів. В отдельную группу можно выделить применение панорам для продвижения объектов гостиничного и ресторанного бизнесов.В окрему групу можна виділити застосування панорам для просування об'єктів готельного та ресторанного бізнесів. Именно в этих областях применение интерактивных панорам позволяет использовать их способность к "погружению" в реальность.Саме в цих галузях застосування інтерактивних панорам дозволяє використовувати їх здатність до «занурення» в реальність. Вирішальним фактором, що впливає на прийняття рішення потенційним клієнтом, є емоційне сприйняття об'єкта, яке формується протягом дуже короткого часу, в процесі порівняння кількох конкурентних пропозицій - така ситуація характерна для вибору ресторану або готелю. Остаточно рішення приймається на основі порівняння раціональних чинників (ціна, зручність доступу), але список «фіналістів» формується на основі першого, емоційного враження.

Як бачимо, мова йде насамперед про візуалізацію інтер'єрів та екстер'єрів.

Сферичні панорами також знайшли широке застосування в автомобільній індустрії та пов'язаній з нею продажі автомобілів. І це цілком природно - звичайна фотографія дозволяє поглянути на автомобіль зовні, але ось донести до потенційного споживача враження від салону автомобіля може тільки сферична панорама, з її здатністю «занурювати» в об'єм.

Ще одна область, де інтерактивні панорами мають перевагу перед звичними медіа - масові заходи і події. Панорама дозволяє одночасно передати текст і контекст, в одному реченні розповідаючи не тільки «що сталося», але і «де це трапилося». Це робить панорами цінним інструментом в комунікаціях Public Relations (зв'язки з громадськістю) та засобів масової інформації.

Нарешті, слід згадати сферичні панорами як потужний засіб комунікації у великих корпораціях при підготовці мультимедійних презентацій для акціонерів. У цьому застосуванні сферичні панорами виявляються більш зручними, ніж звичні фотографії та відео.

Перелік областей застосування сферичних панорам можна продовжувати до нескінченності - скрізь, де потрібна інформативність і достовірність, панорами дозволяють досягти мети з максимальною ефективністю.

2.2 Особливості в зйомці архітектури та інтер'єру

Ми з'ясували, що сферична панорама найбільш «затребувана» в таких областях, як архітектурна та інтер'єрна фотозйомка.

А що представляє із себе архітектурна та інтер'єрна фотозйомка в традиційному виконанні?

Архітектурна фотозйомка - це особливий жанр фотографії, в завдання якого входить отримання гарних знімків зовнішнього вигляду будівель, споруд, мостів, пам'ятників та архітектурних ансамблів. Якісні фотографії архітектури сьогодні часто використовуються для просування об'єктів нерухомості, створення документальних звітів та рекламних брошур. Для того, щоб відобразити красу архітектурних споруд і будівель, фотографу доводиться працювати з ракурсом, освітленням і вибором правильної точки для зйомки. Тому архітектурна фотозйомка вимагає серйозної підготовки і досвіду.

Основною метою архітектурної зйомки є фотографування будівель, споруд або цілих архітектурних комплексів у найбільш привабливому для глядача вигляді. Щоб передати справжню красу будівлі або його архітектурних деталей, фотографу доводиться знаходити правильну композицію і грамотно використовувати умови освітленості. В архітектурній фотографії існує два напрямки - документальна та художня зйомка. Найчастіше використовується саме документальна фотозйомка, що дозволяє максимально реалістично і точно передати форму, колір, розміри будівлі, елементи її декору або фактуру оздоби. Таким чином, документальна архітектурна фотографія дає можливість глядачеві детально розглянути розмір і зовнішній вигляд будівлі, її унікальні риси й особливості. Тут необхідна прив'язка до місцевості або сусідніх будівель і точне дотримання всіх пропорцій. Але є й художній напрям архітектурної фотографії. У цьому випадку реалістичність та правдивість архітектурного об'єкта відходять на другий план. Головним для фотографа стає прагнення наповнити фотографію емоціями і настроєм, надати об'єктах архітектури певну художню виразність.

Фотозйомка архітектури є дуже затребуваним напрямком у сучасній фотографії. Документальне відображення архітектурних об'єктів при максимальній реалістичності завжди необхідно будівельним компаніям. Вони використовують такі фотографії для підготовки звітних документів та тендерних заявок в контролюючі інстанції, а також для складання паспорта об'єкта. Художня архітектурна фотозйомка затребувана рекламними фірмами та агентствами нерухомості для того, щоб «просунути» той чи інший об'єкт архітектури на ринку. Подібні знімки можуть зіграти вирішальну роль при розробці рекламної кампанії. У цьому випадку архітектурна зйомка не обмежується лише фотографуванням фасадів і будівлі цілком. Фотограф часто повинен зафіксувати і окремі елементи архітектури, вид подвір'я чи благоустрою прилеглої території. Все це в подальшому може бути використано для випуску друкованих або електронних рекламних матеріалів. Зауважимо, що сферична панорама дозволяє фотографу комплексно вирішити всі перераховані вище завдання.

Традиційна архітектурна фотозйомка має свої складнощі. Зокрема, принципове значення при такій зйомці набуває сувора вертикальність і прямолінійність вертикальних і прямих ліній. Щоб будівлі не здавалися людському оку «заваленими», фотограф повинен постійно стежити за площиною фотоматеріалу або матриці камери, яка повинна бути вертикальна і ні в якому разі не нахилена. Оптична ж вісь об'єктива фотокамери повинна бути горизонтальною. Недотримання цього правила може призвести до появи неприємних перспективних спотворень. На практиці зберегти паралельність і вертикальність ліній досить непросто. Для цього фотографу доводиться вибирати для зйомки будівлі максимально далеку точку. Ще одна проблема, з якою стикається фотограф, який займається зйомками архітектурних об'єктів у традиційному стилі, - це вибір потрібної точки зйомки. У наші дні в умовах компактної міської забудови буває важко знайти правильну точку, з якої можна максимально виграшно відобразити об'єкт. Будівля часто прикривається сусідніми будинками або жвавим проспектом. В результаті, простору для охоплення будівлі катастрофічно не вистачає, що змушує фотографа використовувати в процесі зйомки ширококутний або надширококутний об'єктив. Саме ракурс і вибір точки зйомки по віддаленості і висоті визначають загальну композицію кадру, його перспективу і співвідношення планів. Тому професійним фотографам нерідко доводиться довго шукати відповідну точку для зйомки будівлі, піднімаючись по пожежних сходах або заходячи в сусідні будинки. Якісний знімок вийде лише тоді, коли об'єкт повністю помістився в кадр, він добре освітлений і вигідно виглядає на іншому фоні. І при цьому на знімку не повинні бути присутніми будь-які спотворення перспективи.

В архітектурній фотозйомці освітлення відіграє важливу роль. Працюючи у власній студії, фотограф може сам керувати світлом, домагаючись ідеального напряму і типу освітленості для створення художньої виразності знімка. При зйомці об'єктів архітектури таке за визначенням неможливо. Тому при організації архітектурної фотозйомки доводиться брати до уваги характер природного освітлення в різний час доби. Зокрема, не рекомендується знімати об'єкти архітектури в похмурі дні або хмарну погоду, адже світлотіні не дозволяють передати точну форму і фактуру будівлі. Недостатній контраст веде до спотворення форми об'єкта, а надто сильний контраст, в свою чергу, призводить до втрат певних деталей в тінях або світлі. Тому далеко не все одно, в яку погоду і в який час доби фотографується будівля або інший об'єкт архітектури. Вважається, що оптимальним варіантом для зйомки є положення сонця під кутом приблизно в 25-30 ° до площини будівлі. У цьому випадку в кадрі з'являються м'які тіні, які підвищують рельєфність зображення. Подібні умови освітленості виникають у ранкові та вечірні години. Саме в цей час доби професійні фотографи, які займаються зйомками архітектури, найчастіше і вирушають на пошуки нових цікавих і гарних кадрів. Такими ж правилами керується фотограф при зйомці сферичних панорам.

Однак, тут завдання ускладнюється тим, що необхідно враховувати той факт, що в кадр панорами потрапить абсолютно все навколишнє пронстранство, а значить, не тільки оптимально освітлені об'єкти а й, напевно, області з глибокими тінями або явними засвіченнями.

Тому дуже важливо ретельно підбирати правильну експозицію, враховуючи насамперед композиційний центр (центри) знімка. Дуже часто не уникнути використання брекетингу.

При архітектурнії фотозйомці досить часто доводиться прибігати до подальшої обробки отриманих зображень у графічних редакторах для досягнення бажаних результатів.

За допомогою цифрової обробки можна в найкращому вигляді продемонструвати красу будівлі або вигідно підкреслити навколишній ландшафт.

Секретом успіху в архітектурній фотографії є увага до кожної дрібниці і ретельна підготовка. Фотографу доводиться терпляче чекати, коли архітектурний об'єкт «покаже» себе ідеальним чином.

Для досягнення цієї мети деколи доводиться витратити не одну годину на знаходження потрібного ракурсу, пошук цікавих архітектурних деталей і очікування відповідного освітлення. Але результат зйомки часто виявляється набагато дорожче витраченого часу.

Інтер'єрна фотозйомка - один з напрямків професійної фотографії, завданням якого є ефектне відображення внутрішнього простору, оздоблення і убрання житлових і громадських приміщень.

У справі інтер'єрної фотозйомки особливо важливо представити інтер'єр не тільки як внутрішній простір якоїсь архітектурної будови і місце перебування людини, а й відобразити те, як той чи інший інтер'єр або приміщення буде відчуватися, якщо безпосередньо в ньому перебувати.

У результаті інтер'єрної зйомки фотографу необхідно не просто грамотно побудувати математичні пропорції приміщення та інтер'єрних композицій, а й вдихнути життя і атмосферу в свій кадр.

Як бачимо, інтер'єрна фотозйомка непроста як в художньо-композиційному плані, так і в технічному. І якщо задум фотографа працює на загальну ідею і концепцію, то тут як раз до речі використання технології сферичної панорами.

Адже деколи навіть з найбільш ширококутним об'єктивом не добитися того, що дозволяє показати інтерактивна панорама - простір не «розлітається» до кордонів кадру, інтер'єр (а на фотографії кут огляду становить 100-120 є) виглядає максимально реалістично.

Отже, які ж загальні особливості традиційної архітектурної та інтер'єрної фотозйомки?

Перш за все, при проведенні інтер'єрної фотозйомки необхідно приділяти якомога більше уваги невеликим деталям інтер'єру приміщення, а не зупинятися лише на його загальному вигляді. Саме вміння грамотно комбінувати загальні і крупні плани дозволяє ефектно подати глядачеві інтер'єр практично будь-якого приміщення, тобто якісно створити рекламний матеріал.