Види закріплення гіпсокартонних та гіпсоволокнистих плит до каркасу

Дослідження процесу кріплення гіпсокартону. Комплектні системи для облицювання стін усередині приміщень. Кріплення гіпсокартону до елементів каркаса перегородок, обличкувань огороджувальних конструкцій. Техніка безпеки під час здійснення монтажних робіт.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 01.06.2016
Размер файла 1,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Конструктивний розділ
  • 2. Технологічний розділ
  • 2.1 Види кріплення ГКП до елементів каркаса
  • 2.2 Кріплення гіпсокартону до елементів каркаса перегородок або обличкувань огороджувальних конструкцій
  • 3. Розрахунковий розділ
  • 4. Охорона праці
  • 5. Графічний розділ
  • Висновки
  • Використана література
  • Додаток

Вступ

Кожен з нас прагне облагородити свій будинок, створити затишок, оточити себе комфортом. Саме всередині приміщень ми проводимо велику частину життя, а тому внутрішня обробка відіграє важливу роль у створенні домашнього затишку або продуктивної робочої обстановки. Від того як ми облагородимо житло залежить не тільки наш настрій, але і в деякій мірі здоров'я. Облаштовуючи своє житло, ми клеїмо на стіни шпалери, офарблюємо їх в усі кольори веселки, декоруємо гіпсом. Коли нам в голову приходити рішення все це змити і очистити, то в результаті виходять голі стіни, привести в порядок які стає досить складно. Хоча не все ще втрачено! Можна скористатися матеріалом, без якого уявити сучасний ремонт просто неможливо!

Непривабливі стіни можна приховати під гіпсокартоном. Цей будівельний матеріал має безліч переваг: здатність "дихати", забезпечує високу звуко- і теплоізоляцію, а ідеально гладкі, змонтовані в стик листи гіпсокартону, роблять поверхню рівною і зручною для багатьох видів внутрішніх робіт.

Обшивка гіпсокартоном - оптимальний спосіб швидко вирішити "важкі" проблеми для стін і стелі. Це дозволяє в короткий час отримати гладкі, рівні поверхні і обійтися без "серйозних" штукатурних робіт, які необхідні для виправлення всіх нерівностей. При капітальному ремонті все частіше вдаються до такого облицювання, яке ще називають "сухою штукатуркою".

В своїй курсовій роботі я хотів би докладніше дослідити процес кріплення гіпсокартону. Тому для роботи я обрав тему "Види закріплення гіпсокартонних та гіпсоволокнистих плит до каркасу"

1. Конструктивний розділ

До облицювання стін усередині приміщень ставляться вимоги як до їх міцності та стійкості, так і до теплотехнічних, звукоізоляційних і пожежотехнічних характеристик.

Комплектні системи облицювань "Кнауф" можна поділити на каркасні та безкаркасні.

Безкаркасне облицювання стін виконують ГКП за допомогою монтажного клею й називають сухою штукатуркою.

Каркасне облицювання стін улаштовують з металевого каркаса, обшитого ГКП або ГВЛ за допомогою самонарізних шурупів або гвинтів та закріпленого до огороджувальних конструкцій. Каркас забезпечує міцність і стійкість облицювання, а обшивка є будівельною основою для подальшого опорядження поверхні ГКП або ГВЛ, окрім цього виконує функції підвищення звукоізоляції огороджувальних конструкцій та їх вогнестійкості. З цієї метою простір між обшивкою й облицьовуваною поверхнею стіни (в порожнинах каркаса) заповнюють теплозвукоізоляційним матеріалом. В облицьованих і утеплених таким чином стінах в обшивці за потреби розташовують пароізоляційний шар.

Облицювання застосовують як при будівництві нових, так і при реконструкції існуючих будівель і споруд різного призначення.

Конструктивні схеми каркасного облицювання зовнішніх і внутрішніх стін у приміщеннях будівель різного призначення, рекомендовані для застосування, наведено в табл.1, додаток А.

Кріплення напрямних профілів каркаса до підлоги та стелі здійснюють крізь ущільнювальну стрічку або герметик дюбелями з кроком не більше 1000 мм, але не менше трьох кріплень на один профіль. Кріплення стельових профілів каркаса облицювання до базової стіни здійснюється за допомогою прямих підвісів, що кріплять крізь ущільнювальну стрічку дюбелями. Крок установки підвісів приймають не більше 1500 мм. Крайній верхній і крайній нижній підвіси кріплять на відстані не більше 150 мм від підлоги або стелі. На один стельовий профіль має бути не менше трьох підвісів.

Максимально допустимі значення висоти облицювань залежать від перерізу стояків каркаса (табл.2, додаток А).

Монтаж каркаса обличкування огороджувальної конструкції здійснюють у такій послідовності:

1. Після виконання розмітки облицювання монтаж каркаса розпочинають нарізання профілів: відрізають напрямний стельовий UD-профіль потрібної довжини.

2. З тильного боку наклеюють ущільнювальну самоклейку стрічку

3. Укладають на підлозі вздовж лінії розмітки підготовлені стельові напрямні профілі та перевіряють горизонтальність їх положення за допомогою рівня

4. Закріплюють до підлоги профіль за допомогою дюбелів діаметром 6 мм і завдовжки 35 мм з кроком 600-1000 мм у такій послідовності:

· роблять заглиблення в центрі майбутнього отвору;

· перевіряють роботу електродриля на холостому ходу та встановлюють свердло у патрон;

· натискаючи на електродриль, просвердлюють отвір у напрямному профілі та підлозі на глибину 45 мм;

· не вимикаючи електродриль, виймають свердло з отвору;

· вибирають, установлюють дюбель і вкручують його;

· забивають до кінця шуруп в отвір за допомогою молотка.

5. Так само по розмітці закріплюють стельовий напрямний профіль на стелі. Торці профілів з'єднують упритул.

6. На нижньому і верхньому напрямних профілях роблять розмітку встановлення вертикальних стельових CD-профілів з кроком 600 мм, при цьому крайні профілі необхідно розмістити якомога ближче до кута. Якщо ГКП облицьовуватиметься керамічною плиткою, то відстань між стояками має бути 400 мм.

7. Відбивають за допомогою крейдового шнура вертикальні лінії по вісі ГКП та на границі їх.

8. По вертикалі на стіні з кроком не більше 1,5 м розмічають місця встановлення кронштейнів, які можна виготовити з прямого стельового підвісу, та роблять відмітки

9. Згідно з відмітками розміщують перфорований кронштейн, підклавши під нього ущільнювальну поліуретанову або піногумову стрічку, і закріплюють його дюбелями за допомогою електродриля з победітовим наконечником

10. Так само закріплюють наступні кронштейни.

11. Через 600 мм вертикально встановлюють стельовий профіль, завдовжки на 10 мм менший, ніж висота приміщення, у напрямні профілі на підлозі та стелі.

12. З обох боків до вертикального стояка притискають перфорований кронштейн та закріплюють його шурупами LN 9

13. Виступаючі кінці підвісу відгинають або відрізають.

14. За допомогою рівня або метростата перевіряють вертикальне положення стояка.

2. Технологічний розділ

2.1 Види кріплення ГКП до елементів каркаса

Розрізняють два види кріплення ГКП до каркасів: жорстке і нежорстке.

Жорстке кріплення передбачає нерухому (без можливості будь-яких переміщень) фіксацію ГКП до елементів каркаса. При цьому жорсткі кріплення, в свою чергу, поділяють на рознімні (рис.1.) та нерознімні.

Рис. 1. Рознімне кріплення ГКП до каркаса:

1 - металева втулка; 2, 4 - кріплення шурупами; 3 - елемент каркаса

Зазвичай жорсткі нерознімні кріплення ГКП до каркасів здійснюють шурупами або цвяхами. Жорсткі рознімні з'єднання ГКП з елементами каркаса виконують за допомогою шурупів з круглою головкою, які не затираються шпаклівкою, а приховують декоративними ковпачками.

Нежорсткі кріплення ГКП дають можливість переміщувати відносно каркаса, оскільки вони прикріплюються спеціальними затискачами (рис. 2). Нежорсткі кріплення забезпечують рознімність поміж елементами каркаса й обшивки і тому можуть бути замінюваними. Надійне кріплення ГКП і якісне шпарування швів між ними можна виконати, якщо буде забезпечено достатню ширину поверхні обпирання та її рівність. Ширина обпирання елементів обшивки визначається мінімально допустимою відстанню від кромки ГКП до місця кріплення, яке, в свою чергу, залежить від виду кромки обшивки - облицьованої картоном або відрізної.

Рис. 2. Кріплення ГКП до каркаса притискувальними профілями

При точковому кріпленні шурупами або цвяхами мінімальну відстань від шурупа (цвяха) до краю обшивки з картонною кромкою слід брати 10 мм, а обрізною - 15 мм. Відстань від шурупа або цвяха до краю тримального елемента каркаса має бути 9-10 мм. Отже, ширина обпирання ГКП на елемент каркаса має бути не менш ніж 24 мм (рис.3), а при кріпленні ГКП до каркаса металевими притискними профілями (спеціальними затискачами) - не менш як 10 мм, при ширині притискного елемента - не менш як 6 мм. Напрямок кріплення ГКП до каркаса впливає на міцність і деформівність перегородки.

Рис. 3. Мінімальна ширина обпирання обшивки на елемент каркаса: а ? 24 мм; b = 15 мм; с = 10 мм

Кріплення ГКП до каркаса може здійснюватися перпендикулярно - більшою стороною до його стояків, - такий спосіб кріплення називається поперечним; у разі, коли ГКП більшою стороною розміщується паралельно до його стояків, то має місце поздовжній спосіб кріплення ГКП до каркаса (рис. 4).

Рис. 4. Поперечне (а) і поздовжнє (б) кріплення ГКП до каркаса: 1 - картонна кромка ГКП; 2 - обрізна кромка ГКП; 3 - напрямок вигину ГКП; 4 - напрямок картонної оболонки ГКП

Поперечний спосіб кріплення ГКП до тримальних елементів забезпечує сприятливіші умови роботи ГКП разом з каркасом, ніж поздовжній, оскільки в картоні облицювання ГКП виникають напруження, перпендикулярні до напрямку розташування його волокон. Це збільшує міцність кріплення, надійність облицювання і сприяє кращій роботі стикових з'єднань між ГКП та підвищенню їхньої рівності, а також збільшенню максимально допустимого прольоту між опорами (тримальними профілями) ГКП і, отже, зменшенню потрібної кількості елементів каркаса і кріплення, зменшенню прогину обшивки при влаштуванні підвісних стель, а також трудовитрат під час монтажу перегородок і стель. Проте слід брати до уваги, що, незважаючи на гірші умови роботи картонної оболонки ГКП при поздовжньому кріпленні їх до каркасів перегородок, полегшується шпарування швів, а це, в свою чергу, сприяє підвищенню їхньої якості.

2.2 Кріплення гіпсокартону до елементів каркаса перегородок або обличкувань огороджувальних конструкцій

Одношарові обшивки. Правильне кріплення ГКП до каркаса полягає в тому, що спочатку слід закріпити шурупами ГКП до першої половини полиці стояка тримального профілю перегородки, а потім наступний ГКП до другої половини тримального профілю. Точки кріплення в стиках ГКП слід розміщувати врозгін (зсувати одна відносно одної на 1-2 см). У результаті досягається підвищення жорсткості тримального профілю за рахунок закріплення попереднього ГКП першим рядом шурупів (рис.5).

Рис. 5. Схема розташування кріпильних шурупів

У всіх випадках кріплення гіпсокартону до елементів каркаса перегородок або обличкувань огороджувальних конструкцій необхідно уникати кріплення ГКП із зайвим заглибленням шурупів або цвяхів, оскільки надмірне стикування гіпсокартонної плити може призвести до місцевого здимання його поверхні, появи нерівностей у вигляді уступів у швах між сусідніми плитами.

Кріплення ГКП шурупами виконують за допомогою шуруповерта. Він являє собою електричний інструмент з хрестоподібним магнітним наконечником, що обертається, завдяки якому самонарізні шурупи утримуються в робочому положенні. Наконечник має спеціальне регулювання, яке дає змогу вгвинчувати шурупи на задану глибину. Шурупи слід установлювати перпендикулярно до площини обшивки і занурювати в матеріал настільки, щоб головка не прорізала картонну оболонку ГКП, а утворені шурупами лунки можна було б надалі зашпакльовувати. Якщо шуруп або цвях під час вгвинчування або забивання деформується, його необхідно витягти та замінити новим, але встановлювати новий шуруп або цвях слід в іншому місці, на відстані не менше 50 мм від попереднього.

Для кріплення ГКП до елементів каркасів комплектних систем "Кнауф" переважно використовують високотехнологічні самонарізні шурупи (шурупи-саморізи), виготовлені з нелегованої загартованої вуглецевої сталі з антикорозійним покриттям. Випускають різні види шурупів (рис. 6).

Рис.6. Різновиди самонарізних шурупів:

а - з потайною головкою у формі розтрубу з вістрям гвинтоподібної форми; б - те саме, але з вістрям у формі спірального свердла; в - те саме, але з вістрям у формі різця; г - з потайною головкою конічної форми, але з вістрям у формі цвяха

Галузь використання шурупів-саморізів визначається властивостями матеріалів-елементів, що закріплюються один з одним, а саме:

· шурупи-саморізи з потайною головкою у формі розтрубу (рис. 6, а, б), діаметром 8 мм слід використовувати для кріплення до металевих профілів з товщиною стінки до 0,75 мм, а також до дерев'яних каркасів;

· шурупи-саморізи з потайною головкою конічної форми діаметром 6,5 мм із вістрям у формі цвяха використовують для кріплення ГКП (перфорованих або шліцьованих) до дерев'яних каркасів (рис. 6, г);

· металеві профілі завтовшки до 0,88 мм і дерев'яний каркас слід скріпляти шурупами з потайною головкою у формі різця (рис. 6, в);

· елементи металевого каркаса скріплюються шурупами з потайною головкою в формі розтрубу або трапеції (тип LN) і вістрям у формі спірального свердла (табл. 3), причому товщина елементів, що скріплюються, може досягти 2,25 мм;

· елементи дерев'яного каркаса слід скріпляти шурупами з потайною головкою конічної форми з вістрям у формі цвяха (рис. 6, г).

Таблиця 3

Шурупи-саморізи для кріплення металевих елементів каркаса

Для з'єднання металевих елементів між собою

Тип шурупа "Кнауф" для профілю завтовшки, мм

Зображення шурупа "Кнауф"

до 0,7

0,7-2,2

Тип LN

Тип LВ

LN 3,5 Ч 9

LВ 3,5 Ч 9,5

LN 3,5 Ч 11

LN3,5 Ч 16

LВ 3,5 Ч 16

Кріпильні шурупи "Кнауф" мають кадмієве покриття. Їх також намагнічують з метою легкого центрування в головці шуруповерта. Вони використовуються для кріплення всіх типів ГКП до металевих і дерев'яних каркасів та поділяються на два типи ТN і ТВ (табл.4).

Таблиця 4

Кріпильні шурупи-саморізи та їх використання

Максимальні відстані між шурупами при кріпленні ГКП при одношаровій обшивці становить 250 мм, для цвяхів - 200 мм.

Перед угвинчуванням шурупів слід відрегулювати шуруповерт так, щоб потайна головка шурупа під час його вгвинчування не псувала картонну оболонку ГКП. Окрім того, головка шурупа не повинна виступати над поверхнею картону.

Угвинчування шурупа необхідно виконувати точно перпендикулярно до площини ГКП. Інакше може бути пошкодження шурупа та ГКП.

Спеціальна різьба шурупів потребує певної швидкості вгвинчування, яка відповідала б кроку різьби. У разі правильного вибору цієї швидкості (швидкості подачі) шуруп не руйнуватиме гіпсове осердя, а його головка не пошкодить картонну оболонку ГКП. Інакше навколо шурупа може утворитися картонна бахрома.

У разі цвяхового кріплення гіпсокартону до дерев'яного каркаса слід звертати увагу на забезпечення його належної жорсткості, щоб він не пружинив під час забивання цвяхів. Оцинковані цвяхи слід забивати молотком з опуклим бойком точно вертикально щодо поверхні обшивки і площини головки цвяха. При цьому не можна допускати руйнування або деформацію картонної оболонки та гіпсового осердя ГКП від ударів молотка, оскільки це може призвести до незадовільного кріплення ГКП до каркаса. Найкращих результатів можна досягти при подвійній системі забивання цвяхів, коли в кожну кріпильну точку забивають по два цвяхи: перший скріплює ГКП з каркасом, а другий, який забивають впритул до першого, забезпечує щільне припасування сегментів, що скріплюються. Наприкінці операції остаточно забивають перший цвях. Довжину цвяхів залежно від товщини й типу ГКП слід брати згідно з табл.5. Для кріплення ГКП до дерев'яних каркасів перегородок слід використовувати гладенькі цвяхи, які забиватимуться у деревину не менш ніж на 12 діаметрів. Рифлені цвяхи доцільно використовувати при влаштуванні підвісних стель.

Таблиця 5

Довжина цвяхів для кріплення ГКП

ГКП можна закріплювати до дерев'яного каркаса оцинкованими металевими скобами. Їх забивають перпендикулярно до напрямку волокон картонної оболонки спеціальними інструментами. Довжина заглиблення скоби в деревину має бути не менш ніж 15 діаметрів дроту, з якого вироблено скоби.

Двошарові обшивки. Для підвищення жорсткості конструкцій перегородок, поліпшення їхніх вогнезахисних і звукоізоляційних якостей використовують двошарові обшивки каркасів з ГКП або ГВЛ. Кожний шар закріплюють окремо. Другий (зовнішній) шар ГКП має бути встановлений урозгін з першим (з відносним зміщенням швів), причому відстань між швами першого і другого шарів обшивки має бути не менше 400 мм.

При двошаровій обшивці каркаса перегородок ця відстань (при поперечному кріпленні ГКП) дорівнюватиме крокові стояків каркаса (рис.7). При влаштуванні двошарової обшивки каркаса перегородки до нього насамперед закріплюють перший шар обшивки шурупами або цвяхами, відстань між якими збільшують утричі порівняно із максимальними відстанями при одношаровій обшивці.

Рис. 7. Порядок розміщення ГКП при двошаровій обшивці каркаса перегородки:

1 - перший шар; 2 - другий шар

Отже, при кріпленні другого шару перший шар ГКП додатково закріплюють шурупами (цвяхами) другого шару.

3. Розрахунковий розділ

Для розрахунку необхідної кількості витратного матеріалу мені було дано кімнату на кресленні (додаток Б) площею 22,5мІ. Згідно креслення висота стін 3м, розмір кімнати 5,7м Ч 4м, два вікна - 1,6м Ч 1м, двері - 1,2м Ч 2м та 0,9м Ч 2м. Облицювання стін каркасним способом з використанням стельового профілю.

Для початку визначаємо загальну площу поверхні облицювання, для цього необхідно довжину стін помножити на висоту і відняти площу вікон та дверей:

Sзаг. = (5,7+4+5,7+4) Ч3 = 58,2мІ

Sвікон = 1,6Ч1Ч2 = 3,2мІ

Sдверей = 1,2Ч2+0,9Ч2 = 4,2мІ

Sоблицювання = Sзаг. - Sвікон - Sдверей = 58,2 - 3,2 - 4,2 = 50,8мІ

При виконанні роботи будемо використовувати ГКП розміром 1,2м Ч 3м площею 3,6мІ. Для визначення необхідної кількості плит гіпсокартону необхідно площу облицювання розділити на площу плити:

N = 50,8/3,6 = 14,2 шт.

Отже нам необхідно 15 плит гіпсокартону. На закріплення однієї плити даного розміру необхідно 50 саморізів. На 15 плит необхідно 750 саморізів довжиною 25 мм.

Враховуючи те що висота стін 3м, для роботи беремо профіль такої ж довжини. По периметру кімнати по стелі та підлозі встановлюємо напрямний профіль UD27, для цього необхідно 39м/п профілю (13 шт. по 3м/п), також для влаштування внутрішніх кутів потрібно 4 профілі, по периметру вікон ті дверей теж потрібно встановити напрямний профіль це складе 20,5м/п (7 шт. по 3м/п). Загалом нам знадобиться 24шт. UD профілю по 3м/п.

Стояковий профіль CD60 необхідно встановити з кроком 0,6м по всьому периметру кімнати. З такого розрахунку виходить що на стіну довжиною 4м потрібно 6 стоякових профілів, а на стіну довжиною 5,7м - 9. Загалом нам потрібно 30 шт. CD профілів.

Для кріплення стельового профілю CD при обличкуванні стін використовують прямий підвіс, виготовлений з оцинкованої сталі завтовшки 0,8 мм, габаритні розміри для кріплення стельового профілю - 60 Ч 30 Ч 125 мм. Максимальна відстань між якими становить 1,5м, тому на кожну стійку потрібно 3 підвіси, отже нам необхідно 90 прямих підвісів. Для їх закріплення потрібно 180 дюбелів розміром 40Ч6. Такі ж дюбелі нам знадобляться для закріплення напрямних профілів, для цього потрібно 40 шт. Для з'єднання металевих деталей каркасу нам необхідні саморізи типу LN9.5, по 2 на прямий підвіс та на з'єднання профілів між собою, загалом 250 штук.

Для покращення звукоізолюючих властивостей нам знадобиться стрічка з піно-резини 50м/п, та мінеральна вата 51мІ.

4. Охорона праці

Травматизм на робочому місці є серйозним чинником фінансових витрат як для підприємства, так і для травмованих працівників. Причому ключову роль у забезпеченні безпечних умов праці відіграють самі робітники, тому дуже важливо, щоб у процесі виконання робіт вони дотримувалися вимог охорони праці. Робітники мають знати, що основними причинами травматизму є: погане знання і невиконання правил безпеки праці; неправильна організація робочого місця; порушення технології, інструкцій стосовно застосування устаткування й інструментів, відсутність або недосконалість огорож і застережливих табличок. Вони мають бути готові кваліфіковано діяти у разі виникнення небезпечної ситуації або травмуванні людини на робочому місці.

До монтажу гіпсокартонних стін, стель і перегородок допускаються особи не молодші за 18 років, які пройшли інструктаж з техніки безпеки на робочому місці та навчання в навчальних центрах "Кнауф" або в будівельних ліцеях і училищах.

Під час роботи з ручним різальним інструментом слід дотримуватися таких вимог:

1. Роботу слід виконувати в спецодязі (комбінезон, робоча куртка і брюки).

2. Усі ґудзики, паси та замки спецодягу мають бути застібнуті. Волосся слід прибирати під головний убір.

3. Потрібно чітко знати призначення кожного інструмента й використовувати ці інструменти тільки для тих операцій, для яких вони безпосередньо призначені.

4. Працювати завжди потрібно з добре заточеним і правленим інструментом.

5. Ручки інструментів повинні мати овальний перетин, а їх довжина - відповідати розмірам інструмента.

6. Поверхня ручок має бути рівною, зачищеною, гладкою, без тріщин, сучків і задирок (рис.8).

Рис. 8. Поверхня ручок:

а - неправильна; б - правильна

7. Користуватися натискним інструментом без ручок забороняється.

8. Ручки молотків мають бути розклинені дерев'яними або металевими клинами (рис.9).

Рис. 9. Ручки молотків:

а - справна; б - несправна; 1 - клин

9. Пилки мають бути правильно розведені і загострені (рис.10).

Рис. 10. Пилки:

а - правильно розведені; б - неправильно розведені

10. Ніколи не перевіряйте ступінь заточування інструменту пальцем (рис. 11)!

гіпсокартон каркас монтажний кріплення

Рис. 11. Пальцем заборонено перевіряти ступінь заточування інструменту

11. Інструменти із загостреними лезами слід передавати іншим робітникам тільки ручкою вперед (рис. 12).

Рис. 12. Правильне передавання інструментів із загостреними лезами

12. Забороняється класти інструмент лезом догори. Різальні інструменти слід класти на бік, лезом від себе.

13. Після завершення роботи інструмент слід привести до ладу, очистити від стружки, пилу і покласти у відповідне місце для зберігання.

Безпечні умови праці і професіоналізм передбачають також знання і виконання всіх правил і вимог електробезпеки монтажника гіпсокартонних конструкцій.

Основні вимоги щодо безпечної праці з електроінструментом полягають у такому:

1. Підключати електроприлад до електромережі можна після перевірки його на можливі пошкодження та при вимкненому двигуні.

2. Перед запуском приладу в експлуатацію слід зачекати, доки температура приладу зрівняється з температурою навколишнього середовища.

3. Тримати інструмент в руках потрібно міцно (рис. 13).

Рис. 13. Тримання інструменту в руках

4. Не можна працювати на приставних драбинах (рис.14).

Рис. 14. Забороняється працювати на приставних драбинах

5. Не слід торкатися руками частин інструменту, що обертаються.

6. При роботі на стінах і підлогах, де є кабелі зі струмом, не можна торкатися до металевих частин інструменту. Щоб уникнути ураження струмом при попаданні на ці кабелі, тримайте інструмент тільки за ізольованій поверхні.

7. Не слід торкатися наконечника викрутки і свердла відразу після свердління. Вони можуть бути дуже гарячими, що призведе до опіків.

8. Стережіться ураження електричним струмом від неізольованого кабелю (рис.15).

Рис. 15. Неізольований кабель може призвести до ураження струмом

9. Уникайте контакту із заземленими поверхнями, такими як металеві труби, радіатори опалювання, плити, холодильники і т. ін.

10. Якщо робота з різання супроводжується запорошенням, слід використовувати пилозахисну маску (респіратор) (рис.16).

Рис. 16. Пилозахисна маска (респіратор)

11. Не слід носити інструмент, тримаючи його за шнур, і братися за шнур для його від'єднання від розетки. Тримайте шнур подалі від гарячих місць, мастил (рис.17).

Рис. 17. Забороняється братися за шнур для його від'єднання від розетки

12. Слід уникати випадкових запусків. Не можна носити ввімкнений до мережі інструмент, тримаючи палець на перемикачі. Перед підключенням інструменту до мережі слід переконатися, що перемикач знаходиться в положенні "Вимк.".

13. Не можна залишати працюючий інструмент без нагляду (рис.18).

Рис. 18. Не залишайте працюючий інструмент без нагляду

14. Шуруповерт має бути підключений до мережі з напругою, що відповідає значенню, зазначеному на маркувальній табличці. Використання струму навіть зниженої напруги може призвести до перевантаження інструменту. Вид струму - змінний, однофазний. Відповідно до європейських стандартів інструмент має подвійну ізоляцію й, отже, може бути підключений до незаземлених розеток.

15. Під час роботи з шуруповертом:

· тримайте насадки інструмента гострими і чистими для кращої та безпечнішої роботи;

· дотримуйтеся інструкцій щодо мастила і зміни приладдя;

· періодично перевіряйте шнури інструмента і, якщо вони пошкоджені, звертайтеся для ремонту в уповноважений центр з техобслуговування;

· періодично перевіряйте шнури-подовжувачі і замінюйте їх, якщо вони пошкоджені;

· тримайте ручки інструмента сухими, чистими і вільними від мастила;

· уважно перевіряйте загвинчування гвинтів перед експлуатацією - це збереже інструмент від поламок і захистить вас від нещасних випадків;

· не спрямовуйте інструмент на людей під час експлуатації; долото може вилетіти і завдати комусь серйозної травми (рис. 19).

Рис. 19. Не спрямовуйте інструмент на людей під час експлуатації

16. Під час роботи з ручною електричною акумуляторною машиною виконуйте такі вимоги:

· не експлуатуйте машину в приміщеннях з вибухонебезпечним і агресивним середовищем: при несправному вимикачі або його нечіткій роботі; при появі диму або запаху ізоляції, що горить; при розгерметизації корпуса батареї і витіканні з неї електролітичної маси;

· не розкривайте акумуляторні батареї, не нагрівайте їх. Користуйтеся лише справними батареями;

· не допускайте перезаряджання батарей;

· забезпечте вільну циркуляцію повітря навколо зарядного пристрою з метою запобігання його перегрівання;

· відключайте зарядний пристрій від мережі живлення після закінчення використання.

17 При роботі з ексцентриковою шліфувальною машиною (рис. 20) дотримуйтеся таких правил:

· забезпечуйте нерухомість заготовки;

· при роботах, пов'язаних з утворенням осколків, тирси і пилу, а також при роботах над головою, завжди працюйте в захисних окулярах, за необхідності користуйтеся респіратором;

· у всіх випадках, коли це можливо, використовуйте для збору пилу вакуумний пилозбирач (рис. 21).

Рис. 20. Ексцентрикова шліфувальна машина

Рис. 21. Вакуумний пилозбирач

· застосовуйте спеціальні запобіжні засоби при шліфуванні поверхонь, покритих фарбою на основі свинцю (рис. 22);

Рис. 22. Спеціальні запобіжні засоби

· ніколи не використовуйте машину для шліфування виробів, матеріал яких містить сполуки магнію;

· забороняється обробляти матеріали, що містять домішки азбесту;

· на шліфувальну тарілку кріпіть тільки приладдя з шорсткою поверхнею.

5. Графічний розділ

В своїй дипломній роботі я вирішив розглянути конструктивні рішення облицювання базової стіни з використанням металевого каркаса та його обшивки ГКП або ГВЛ. Креслення будинку до дипломної роботи зображено в додатку Б.

Рис. 23. Конструктивне рішення опорядження зовнішнього кута стіни

Рис. 24. Конструктивне рішення опорядження кута

Рис. 25. Конструктивне рішення прилягання профілю до стелі при опорядженні базової стіни

Рис. 26. Конструктивне рішення прилягання профілю до стіни при опорядженні базової стіни

Рис. 27. Конструктивне рішення прилягання профілю до підлоги при опорядженні базової стіни

Рис. 28. Конструктивне рішення прилягання перегородки до стіни при опорядженні базової стіни

Рис. 29. Конструктивне рішення прилягання профілю до стіни при опорядженні базової стіни

Висновки

В останні роки для облицювання поверхонь все частіше використовуються найсучасніші технологічні матеріали, до яких може бути віднесений і всім відомий гіпсокартон. Використання матеріалів цього класу забезпечує отримання абсолютно рівних поверхонь, не вдаючись при цьому до утомливих процедур з вирівнювання або оштукатурювання.

В своїй роботі я дослідив конструктивні рішення при облицюванні базових стін з використанням металевого каркаса, процес кріплення гіпсокартону, вивчив матеріали які використовуються для кріплення ГКП та ГВЛ. При дослідженні теми дипломної роботи мною було детально досліджено види кріплення ГКП до елементів каркаса та кріплення гіпсокартону до елементів каркаса перегородок або обличкувань огороджувальних конструкцій при одношаровій та двошаровій обшивці.

Особлива увага була приділена питанню охорони праці, тому що травматизм на робочому місці є серйозним чинником фінансових витрат як для підприємства, так і для травмованих працівників. Причому ключову роль у забезпеченні безпечних умов праці відіграють самі робітники, тому дуже важливо, щоб у процесі виконання робіт вони дотримувалися вимог охорони праці.

Також мною був проведений та описаний детальний розрахунок витратних матеріалів для опорядження стін кімнати, згідно завдання та відповідно до креслення.

Використана література

1. Комплектні системи будівництва "сухим способом": Посібник з монтажу стель, між кімнатних перегородок та облицюванні стін гіпсовими плитами "Кнауф". - К.: Knauf, 2003. - 100 с.

2. Комплектні системи Кнауф: гіпсокартонні плити, сухі суміші, будівельна хімія. - К: Knauf, 2003.

3. Опоряджувальні роботи / Лівінський О.М., Лівінський М.О., Друкований М.Ф. та ін. - К.: Леся, 2005. - 486 с.

4. Савойский В.В., Болотских О.Н. Ремонт и реконструкция гражданских зданий. - Харьков: Ватерпас, 1999. - 288 с.

5. www.knauf-marketing.com.ua

6. www.rigips.com

7. www.henkel.ua

Додаток

Додаток А

Таблиця 1.

Конструктивні схеми облицювань комплектних систем "Кнауф"

Схема облицювання комплексної системи

Складові конструкції облицювання

Матеріал обшивки

ГКП

ГВЛ

Металевий каркас зі стельових CD-профілів, підсилений кріпленням до облицьовуваної стіни прямими стельовими підвісами й обшитий одним або двома шарами ГКП або ГВЛ

С623

С663

Металевий каркас, обшитий одним шаром ГКП або ГВЛ

С625

С665

Металевий каркас, обшитий двома шарми ГКП або ГВЛ

С626

С666

Таблиця 2.

Максимально допустима висота облицювань з обшивкою каркаса ГКП або ГВЛ (крок стояків 600 мм)

Схема облицювання з обшивкою каркаса ГКП або ГВЛ

Марка профілів стояків каркаса

Максимальна висота облицювання з обшивкою, м

ГКП

ГВЛ

С623, С663

CD 60/27

10,0

10,0

С625, С665

CW 50/50

2,7

-

CW 65/50

3,9

-

CW 75/50

4,8

3,0

CW 100/50

6,0

4,0

С626, С666

CW 50/50

3,0

2,6

CW 65/50

4,2

-

CW 75/50

4,8

3,5

CW 100/50

6,3

4,25

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Виготовлення та обробка гіпсокартонних плит. Монтаж каркасів гіпсокартонних систем. Заходи щодо підготовки приміщень до сухого оштукатурювання стін. Звуко- і теплоізоляція огороджувальних конструкцій. Облицювання стін з використанням металевого каркаса.

    курсовая работа [4,2 M], добавлен 27.08.2010

  • Типи гіпсокартонних плит "Кнауф", їх відмінні риси та властивості. Правила пакування, транспортування, зберігання і складування ГКП, методи їх обробки. Види каркасів гіпсокартонних плит та порядок їх монтажу. Облицювання стін, необхідні матеріали.

    курсовая работа [45,5 K], добавлен 09.11.2009

  • Матеріали для кріплення плиток та для заповнення швів. Види плитки для облицювання поверхонь усередині приміщень. Конструктивно-технологічні вирішення облицювань поверхонь на гіпсовій основі. Технологічний процес облицювання. Контроль якості робіт.

    реферат [1,1 M], добавлен 27.08.2010

  • Різновиди криволінійних поверхонь та об'ємних елементів, їхнє використання в інтер'єрах приміщень. Технологія гнуття криволінійних елементів з гіпсокартону великого радіусу і виготовлення шаблонів, вибір необхідних матеріалів для виготовлення шаблону.

    реферат [225,4 K], добавлен 28.08.2010

  • Технологія влаштування підшивних стель з перфорованих та шлицьованих плит, використання звукоізоляційних волокнистих матеріалів. Підшивні стельові комплектні системи на основі декоративних плит з полістиролу. Конструкція каркасу для гіпсокартонних стель.

    реферат [1,5 M], добавлен 28.08.2010

  • Характеристика умов виконання монтажних робіт. Вибір способів закріплення конструкцій у проектне положення. Складання калькуляції трудових затрат на весь об’єм робіт. Відомість інвентарю та матеріалів. Визначення розмірів та кількості монтажних дільниць.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 10.06.2014

  • Матеріали для облицювальних робіт. Конструктивно-технологічні вирішення облицювань поверхонь на гіпсовій основі. Інструменти, інвентар та пристосування для плиткових робіт. Матеріали для кріплення плиток та заповнення швів. Організація робочого місця.

    реферат [4,2 M], добавлен 27.08.2010

  • Бетонування фундаментів та масивів, каркасних конструкцій, колон, балок, рамних конструкцій, склепінь, стін, перегородок, плит перекриття, підготовка під підлогу. Малоармовані і неармовані масиви з камнебетону. Застосовування вібробулав і вібраторів.

    реферат [138,3 K], добавлен 21.09.2009

  • Класифікація облицювальних робіт. Архітектурні елементи плиткових облицювань. Облицювання стін керамічними глазурованими плитками на розчині по діагоналі. Опорядження кромок керамічної плитки. Оцінка якості, дефекти плиткових облицювань і їх усунення.

    реферат [8,8 M], добавлен 27.08.2010

  • Сучасний будівельний ринок України, стан і тенденції. Розвиток сухого способу будівництва; види і класифікація будівельних матеріалів: конструкційні, плитні, композиційні, оздоблювальні. Тепло- та звукоізоляційні матеріали в енергозберігаючих технологіях.

    презентация [13,5 M], добавлен 02.12.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.