Проектування системи опалення житлової дев'ятиповерхової будівлі у м. Луганськ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Людству потрібна енергія, причому потреби в ній збільшуються з кожним роком. Дана проблема загострюється роботою теплоенергетики України в мовах недостачі природних паливних ресурсів. На сьогодні енергозберігаючі технології одержали значний розвиток, зокрема у зниженні експлуатаційних витрат.

Ефективність використання енергоносіїв визначається не тільки ефективністю вироблення тепла й електричної енергії, але й збалансованістю режимів вироблення й поживання цієї енергії.

Розвиток опалення в Україні історично пов'язане з розвитком систем в царській Росії. В 20-ті роки в опалювальній практиці найпоширенішими були двотрубні системи водяного опалення, орієнтовані на місцеві джерела теплоти. У теперішній час найпоширеніші в житлових та громадських будинках однотрубні системи водяного опалення, що запроектовані ще до 1996 року (через те, що є уніфікованими системами опалення, мають більш низьку металоємність і дешевий у їх період будівництва енергоносій).

Опалення - це штучний обігрів приміщень будинку з відшкодуванням тепловтрат для підтримки в них температури на заданому рівні, обумовленому умовами теплового комфорту для людей, і вимогам технологічних процесів, що протікають.

Системи опалення призначені в основному для забезпечення названих температур. Для нормальної життедіяльності людського організму в зимових умовах температура тіла людини повинна дотримуватись не нижче +36°С. Умовами теплового комфорту відповідає температура повітря в діапазоні + 20...+22°С і не менше однократного в 1 ч повітробміну в приміщенні.

Проектування системи опалення для житлових будинків у наш час є дуже важливим і складним завданням.

Система опалення у першу чергу повинна забезпечити розрахункову температуру повітря з огляду на: втрати теплоти через конструкції, що обгороджують; витрату теплоти на нагрівання інфільтруючого зовнішнього повітря; витрати теплоти на нагрівання матеріалів, устаткування і транспортних засобів; тепловий потік, що надходить від електричних приладів, освітлення, технологічного устаткування, комунікацій людей та інших джерел.

В умовах підвищення вимог до систем опалення та жорсткості будівельних норм необхідно одночасно забезпечити максимально комфортні умови в приміщеннях і в той же час підвищити енергозбереження в системі при мінімальних витратах. Проблема енергозбереження є однією з актуальніших сьогодні.

Системи опалення є основним інструментом, що дозволяють створювати й підтримувати теплові комфортні умови в будинках і спорудах. Сьогодні до цих функцій додалася функція керування параметрами мікроклімату, що в сукупності із сучасними вимогами з енергозбереження виводить на перший план саме системи опалення, як більш енергоємні.

Сучасні системи опалення мають принципово інший підхід до регулювання - це не процес налагодження перед пуском з наступною роботою в постійному гідравлічному режимі, це системи з квазістаціонарним, тобто тепловим та гідравлічним режимами, які постійно змінюються в процесі експлуатації, що відповідно вимагає автоматизації систем для відстеження цих змін і реагування на них.



1. Загальна частина

Система опалення проектується для дев'ятиповерхового житлового будинку, що знаходиться в м. Луганськ

Вихідні дані: Географічне розташування будинку м. Луганськ;

Орієнтація на схід;

Вологий режим приміщення нормальний;

Температурна зона 1; кількість градусо-діб опалювального періоду d_д?3501.

Розрахункова температура зовнішнього повітря tн = -25⁰С (Сніп Будівельна кліматологія);

Вологість внутрішнього повітря ц_пов= 55%; за температури tз = -25⁰С.

Температура у системі опалення t1 = 95єC, t2 = 70єC;

Температура з котельні t1 = 150єC, t2 = 70єC;

Умови експлуатації огороджуючих конструкцій. А або Б визначити стосовно від вологісного режиму приміщення та зони вологості району будівництва по додатку 1.

Опір теплопередачі зовнішніх огороджень, якій вимагається:

R_q.min (стін) = мІ К/Вт;

R _q.min (підлога 1 поверх) мІ К/Вт;

R _q.min (гор. Пер) =мІ К /Вт;

R _q.min (вікна, балкон, двері наружні) = 0,5 мІ К /Вт.



2. Розрахункова частина

2.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджуючи конструкцій

Тепловтрати через огородження, що виникають під впливом низької температури зовнішнього повітря й вітру, є складним фізичним процесом теплопередачі за участю конвекції, випромінювання й теплопровідності.

Мінімальний необхідний опір тeплoпepeдaчi R_q._mіn Вт/(м² К), повинно забезпечуватися у вcix випадках як мінімально припустимі санітарно - гігієнічним нормам. 3 цією метою проводять теплотехнічний розрахунок зовнішніх будівельних конструкцій.

Теплотехнічний розрахунок виконують для зовнішніх огороджень будинку у відповідності ДБН ВД.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель» [1.]. Конструкції зовнішніх огороджень приймаємо згідно завдання на проектування. ри нормальному режимі експлуатації приміщень визначають умови експлуатації огороджень, які залежать від режиму в приміщенні й вологості кліматичної зони. Умови експлуатації - А.

3 урахуванням умов експлуатації огороджень визначають теплофізичні характеристики матеріалів шарів огороджень i зводять їх у таблиці.

Розрахунок зовнішньої стіни проводимо в такій послідовності.

1. Визначаємо розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів для зовнішньої стіни.

2.1.1 зовнішня стінова панель

Таблиця 1

Теплотехнічні показники будівельних матеріалів

Наіменування матеріалів	Щільність с, кг/м3	Теплопроводність л,Вт/(м·0С)	Теплозасвоення S, Вт/(м·0С)	Товщина д, мм

Визначаємо загальний опір теплопередачі через огорожі, R₀ (м²•⁰С/Вт):

де

бв - коефіцієнт теплопередачі внутрішньої поверхні.

Для жилих будинків бв = 8.7 Вт/м ⁰С

бн - 23 Вт/м єС - тільки для зовнішніх стін;

R_в- опір теплообміну у внутрішній поверхні огородження, (м²·⁰С)/Вт

R_н- опір теплообміну у зовнішній поверхні огородження, (м²· ⁰С) /Вт

R_в.п- термічний опір замкнутої повітряної прослойки приймається із дод.4, (м²·К) /Вт;

Опір багатошарової конструкції огорожі визначається формулою:

,

Де - R₁,R₂….R_n- термічні опори окремих слоїв конструкції, (м^{2 0}С/Вт), які дорівнюють:

, ,…

де n- число слоїв зовнішнього огородження;

д - товщина слою, м;

л- коефіцієнт теплопровідності матеріального слою, Вт/(м²·⁰С).

Визначив товщину потрібного опору теплопередачі і прирівнявши її до дійсного термічного опору R₀, маємо рівняння з одним невідомим, котрим є товщина основного слою стіни:

РозвЧязуючи рівняння 3.9 відносно невідомої величини, знайти товщину основного слою (кладки),м

л_х- коефіцієнт теплопровідності основного матеріалу стіни, (Вт/м·⁰С).

R_к-термічний опір конструкції огорожі (м²·⁰С) /Вт;

м²·⁰С/Вт

Стосовно конструкції зовнішньої стіни, яка приведена на мал. 1, товщина цегляної стіни визначиться із балансового рівняння:

м

Приймаємо товщину утеплювача д_ут= 0,19 м.

Опір теплопередачі для зовнішніх огороджуючих конструкцій із умов теплозбереження визначають по його нормативному значенню

=2,8 мІ ⁰С /Вт ? = 2,8 мІ ⁰С /Вт

Визначаємо коефіцієнт теплопередачі:

К_ст =

Визначаємо теплову інерцію будівлі D за формулою:

де R₁, R₂…R_n-термічні опори окремих слоїв конструкції (м²·⁰С /Вт);

S₁,S₂…S_n- коефіцієнти теплозасвоєння матеріалів слоїв конструкції Вт/(м²⁰С).

2.1.2 Підлога першого поверху

Таблиця 2

Таблиця матеріалів

Наіменування матеріалів	Щільність, с, кг/м3	Теплопроводність, л,Вт/(м·0С)	Теплозасвоення, S, Вт/(м 0С)	Товщина д, м

Визначаємо загальний опір теплопередачі:

де

бв = 8.7 Вт/м^{2 0}С - коефіцієнт теплопередачі внутрішньої поверхні

бн = 12 Вт/м^{2 0}С - коефіцієнт теплопередачі зовнішньої поверхні;

Опір багатошарової конструкції огорожі визначається формулою:



,

Де - R₁,R₂….R_n - термічні опори окремих слоїв конструкції, (м²·⁰С/Вт) , які дорівнюють:

, ,…

де n- число слоїв зовнішнього огородження;

д - товщина слою, м;

л- коефіцієнт теплопровідності матеріального слою, Вт/(м²· К).

Знаходимо товщину утеплювача, м:

м

= мІ ⁰С /Вт

Визначаємо коефіцієнт теплопередачі:

K =

Визначаємо теплову інерцію будівлі D за формулою:

=3,61 мІ ⁰С/Вт ? = 3,5 мІ ⁰С/Вт



2.1.3 Горищне перекриття

Таблиця 3

Таблиця матеріалів

Наіменування матеріалів	Щільність, с, кг/м3	Теплопроводність, л,Вт/(м·0С)	Теплозасвоення, S, Вт/(м0С)	Товщина д, м

Визначаємо загальний опір теплопередачі:

, де

б_в = 8.7 Вт/м^{2 0}С;

б_н = 12 Вт/м^{2 0}С.

Визначаємо товщину утеплювача:

м

мІ⁰С/В, где

R =3,3 мІ ⁰С/Вт ? 3,3= мІ ⁰С /Вт

Визначаємо коефіцієнт теплопередачі огородження, Вт/(м ⁰С):



K =

Визначаємо теплову інерцію будівлі D за формулою:

Вікна та балконні двері:

R_q.min = 0,6 м^{2 0}С /Вт

K = = Вт/м^{2 0}С

- коефіцієнт теплопередачі для вікон та

Таблиця 4

Теплофізичні показники огороджень

№ з/п	Найменування огородження	Rq.min, м2 0С /Вт	, м2 0С/ Вт	К, Вт/м2 0С	Товщина, м
1	Зовнішня стіна (ЗС)
2	Вікно (ВП), балконні двері (БД)
3	Перекриття (ГП)
4	Покриття на підвалом (ПП)
5	Зовнішні подвійні двері (ПД)

2.2 Розрахунок теплових втрат зовнішніми огороджувальними конструкціями

У кожнім приміщенні будинку проставляють нумерацію. Приміщення першого поверху позначають 101, 102 і т.д. Приміщення другого поверху - 201, 202 і т.д. Сходову клітку позначають ЛК, її вважають за одне приміщення. Приміщення розташовують соосно. Для кожного приміщення проставляють температуру внутрішнього повітря.

Тепловтрати ділять на:1 - основні; 2 -додаткові.

Основні тепловтрати знаходять за формулою:

Q_о = К F (t_в - t_н) n, де

К - коефіцієнт теплопередачі;

F - площа огорожі, мІ

t_в - температура внутрішнього повітря приміщення

Для житлових вуглових кімнат t_в = 20єС;

Для житлових не вуглових кімнат t_в = 18єС;

Для коридорів t_в = 18єС;

Для кухонь t_в = 18єС;

Для сходинкової клітки t_в = 16єС;

t_н - температура найбільш холодної п'яти днівки:

t_н = - єС - для м.

К - коефіцієнт відношення зовнішнього огородження до зовнішнього повітря

Визначаємо h висоту поверху

h1_эт = h_эт + д_{підлоги}, де

h_эт - висота поверху, м

д_{підлоги} - товщина підлоги

h1эт = 2,8 + 0,30 = 3,1 м

Введемо позначки:

СТ - стеля;

ЗС- зовнішня стіна;

ПВ - подвійне вікно;

ПД- підлога;

ПД - подвійні двері.

2.3 Визначення додаткових тепловтрат

- розрахунок по сторонах світу;

- розрахунок на обдуваємість приміщень з двома зовнішніми огорожами і більше 5%;

- розрахунок на підігрів повітря, що попадає через зовнішні двері: 80 n,

де n - етажність

С тамбуром:

5эт = 80 · 5= 400%

- розрахунок на обдуваємість огорож повітрям.

2.4 Визначення теплової потужності системи опалення

Для визначення теплової потужності системи опалення Q_оп необхідно скласти тепловий баланс приміщень і будівлі в цілому виді,Вт:

де Q_пот- втрати тепла через зовнішні огорожі( потенційні тепловтрати),Вт;

Q_в.- втрати тепла через зовнішні огорожі на нагрів повітря , який поступає в приміщення при вентиляції.

Q_д.т..- додаткові тепловтрати,Вт

Визначення тепловтрат на нагрів вентиляційного повітря проізвести по формулі:

Q_в = 0,337Аh(t_В-t_З), Вт,

де А_n- площа полу, розраховуємого приміщення, м²;

Додаткові тепловтрати на будівлю визначають по формулі:

, Вт,

де А_ж-площа жилого приміщення,м²;

А_кв- площа квартири, м²;

Розрахунок теплової потужності системи опалення виповнити в табличній формі

2.5 Визначення питомої теплової характеристики будівлі

Визначаємо тепловтрати усієї споруди:

Qспор. = Q1пов. + 7 Q₅пов. + Q9пов. + Qхк.

2.6 Конструювання та розрахунок системи опалення

Система опалення - це комплекс елементів і пристроїв, призначених для одержання. переносу й передачі тепла від теплоносія повітрю опалювального приміщення. Основними функціями системи опалення є одержання, перенос і передача тепла. Дана система опалення по місці розміщення генератора теплоти є місцевої, по виду теплоносія - води.

Приймаємо систему водяного опалення з горищного підлогою магістраллю Т1 та зворотною магістраллю Т2 у підвалі. В будівлі встановлені чавунні радіатори .

В приладах встановлені крани подвійного регулювання.

Вибір типу системи обґрунтовується безшумністю дії, простотою центрального регулювання системи, забезпеченням рівномірного прогріву приміщень, а також невисокою температурою нагрівання поверхонь опалювальних приладів

Магістралі - це трубопроводи, що з'єднують головний зворотний стояк, що подає стояк і розподільний, що подає. Магістралі прокладають по периметру будинку уздовж зовнішніх стін.

Стояки системи опалення Г-Г- і Т-Образні. Призначення стояків передбачають із урахуванням мінімізації їх кількості. Відособлений стояк проектують для сходової клітки (Г-Образний). Стояки прокладають відкрито, уздовж зовнішніх стін, переважно під віконними прорізами й передбачають ухил.

Радіаторний вузол містить у собі опалювальний прилад, що подає й зворотну підводки, що замикає ділянка й регулюючу арматури

2.7 Тепловий розрахунок системи водяного опалення

Розрахунок стояку

Визначаємо теплове навантаження стояку:

Qст. = Q_ком1 + 7•Q _{ком 5} ·+Q_ком9 + Q_хк Вт

Визначаємо кількість води Gст., яка проходить крізь стояк:

(кг/год),



де с - теплоємкість води, с = 4,19 Дж/кг єС;

t_г - температура гарячої води, t_г = 95 єС;

t_о - температура зворотної води, t_о = 70 єС;

кг/год

Згідно d труб та швидкості руху води приймаємо коефіцієнт затикання л = 0,45

Визначаємо кількість води, яка проходить крізь прилад.

Gпр. = л Gст. (кг/час),

Де л - коефіцієнт затікання;

Gст. - кількість води, яка проходить крізь стояк.

Gпр. = 0,45 320,5= 144 кг/год

Визначаємо температуру води, яка входить до приладу:

, (єС), де

t1 - температура гарячої води;

Qст. - теплове навантаження стояку.

УQ_пр - сумарні тепловтрати приміщень, які обслуговують опалювальні прилади, роз ташовані за рухом води до розрахунку опалювального приладу, табл. 12.2 (Любарець, Зайцев);

в₂ - коефіцієнт врахування додаткових тепловтрат опалювальних приладів, розташованих в зовнішніх огородженнях; в₂ = 1,01

в₃ - коефіцієнт, враховує спосіб установки опалювальних приладів; в₃ = 1;

⁰С;

єС

Визначаємо температурний напір в опалювальному приладі:

, (єС)

де t_вх - температура води, що входить в опалювальний прилад, ⁰С;

t_{о п.}- температура води, в опалювальному приладі, ⁰С;

t_вн - температура в кімнаті, ⁰С;

Визначаємо температуру в опалювальному приладі:

де



б= 0,45 - коефіцієнт затікання;

⁰С;

⁰С;

Приймаємо номінальний тепловий потік qном. = 185 Вт/мІ.

Визначаємо тепловіддачу відкрито прокладених сталевих труб в опалювальному приміщенні:

(Вт), де

q_тр. - тепловий потік 1 м відкрито прокладених труб, визначаємо по d_тр та по Дt_тр (по графіку Любарець, стор.144);

lв. - довжина вертикально прокладених труб;

lг. - довжина горизонтально прокладених труб.

lв. = hпов. = 2,9 м;

під. - довжина підводки;

dст. = 15 мм;

Lпід. = 0,5 м;

Визначаємо теплову потужність в опалювальних приладах.

Qо.п. = (Q_і- 0,9 Qтр.) в₂•в₃(Вт)

де в₂ - коефіцієнт врахування додаткових втрат теплоти опалювальними приладами, розташованими в зовнішніх огородженнях, значення коефіцієнта в₂ наведені в табл. 12.2;

в₃ - коефіцієнт, що враховує спосіб установки опалювальних приладів, визначається за даними табл. 12.3.

Вт

Вт

Визначаємо тепловий потік опалювального приладу:

де

, t_н=70 ⁰С;

N = 0,3 (табл.12.1, Любарець стор. 137);

ц₂ - по графіку 12.2, стор.139 Любарець;

в - коефіцієнт відносно баром. тиску (стор. 139 Любарець), в = 0,985;

с - коефіцієнт, який враховує схему руху і витрату теплоносія; с = 1;

ш₁ - поправочний безрозмірний коефіцієнт, який враховує зменшення теплового потоку опалювального приладу під час руху води в ньому за схемою “знизу-вгору”; для чавунних секційних радіаторів;

Ш₂ - поправочний коефіцієнт на число рядів опалювальних приладів по вертикалі, який враховує зменшення теплового потоку верхніх приладів, омиваючих нагрітим потоком повітря від розташованих нижче приладів;

Ш₃ - поправочний коефіцієнт, який враховує зменшення теплового потоку опалювальних приладів при їхній установці у два ряди в глибину,

;



Витрата крізь опалювальний прилад:

де

Q_і - тепловтрати приміщень, у якому встановлені прилади;

G_п.в. - витрати на опалювальній гілці (стояку), кг/год;

Q_п.в. - тепловтрати приміщень, які опалюються гілкою, Вт.

кг/год;

кг/год;

кг/год

Де р=0,02 - по табл.

G_н. =360 кг/год;

;

;

Вт;

Вт;

Визначаємо розрахункову кількість секцій опалювальних приладів:

, де

Q_н - номінальний тепловий потік, 185 Вт;

- необхідний тепловий потік для кожного радіатора.

теплотехнічний гідравлічний житловий опалення



3. Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи водяного опалення

Гідравлічний розрахунок системи опалення полягає у визначенні діаметрів трубопроводів при відомих навантаженнях теплового потоку та перепаді тисків. В даному проекті пропонується використовувати метод розрахунку за питомими втратами тисків. Гідравлічний розрахунок починають з побудови аксонометричної схеми системи опалення, на якій наводять усі необхідні для розрахунку дані:

- розрахункове циркуляційне кільце розбивають на розрахункові ділянки - відрізки трубопроводу одного діаметра з постійним тепловим потоком, які також нумерують і на них указують довжину в метрах і витрату теплоносія;

- на кожному нагрівальному приладі проставляють теплові потоки та кількість секцій.

Розрахунок починають із самої протяжної і навантаженої ділянки.

Як відомо з гідравліки, при русі реальної рідини по трубах завжди мають місце втрати на подолання опору двох видів тертя і місцевих опорів.

Визначаємо теплові навантаження на розрахункових ділянках.

Q_1діл=Q_спор.= 161147 Вт

Q_2діл = 9347 Вт

Наявний циркуляційний тиск визначаємо:

Рр = (80…100) ?l , де

?l - сума довжин головного циркуляційного кільця

l = l1 + l2 + l3 +.. ln

? l = 73,3 м.

Р_р = 100 73,3 =7330 Па

Визначаємо удільні втрати тиска від тертя.

Rср = , Па

Витрати води на розрахункових ділянках:

, де

С = 4,19 - теплоємкість води;

в1 = 1,07 - коефіцієнт на поправку теплового потоку;

в2 = 1,02 - коефіцієнт на встановлення опалювального приладу;

tг = 95єС;

tо = 70єС.

По значенням D та G на розрахункових ділянках можливі для розрахункового кільця. Згідно цього діаметру при заданій витраті теплоносія підбираємо значення R - значення удільних лінійних втрат тиску та відповідаючу данному режиму швидкість - w (довід. Староверов стор. 235). Діаметри труб, важливо вибрати таким чином, щоб швидкість не була більшою допустимих значень.



Таблиця 6

Коефіцієнти місцевого опору на розрахунковій ділянці

№ участку	d,мм	Найменування опору	?г
1	2	3	4
1	50	2 відводи+3 трійника на проході	3,3
2	25	1 трійник на відгалуженні	1,5
3	32	1 трійник на проході, засувка	2,0
4	25	Трійник на проході з поворотом, засувка	2,0
5	32	Трійник на проході з поворотом, засувка	2,5
6	32	Трійник на проході з поворотом, засувка	1,5
7	25	Трійник на проході прямий, засувка	2,0
8	32	Трійник на проході прямий, засувка	3,5
9	32	Трійник на проході з поворотом, засувка	3,0
10	32	Трійник на проході з поворотом, засувка	2,5
11	25	Трійник на проході прямий, засувка	2,0
12	32	Трійник на проході прямий, засувка	1,0
13	40	2 відводи + 2 трійника на проході, засувка	1,5

Остаточні втрати тиску при гідравлічному розрахунку системи опалення беруть з 10%-ним запасом на невраховані опори. Якщо ця умова не дотримується, то на окремих ділянках треба збільшити або зменшити діаметр трубопроводів, тим самим змінивши величину втрат тиску на ділянці.

Помилка складає: ,

що відповідає умовам нев?язки.

На малому циркуляційному кільці:

ДР_р= 2810 Па;

Помилка складає: %, що відповідає умовам нев?язки.

Гідравлічний розрахунок системи опалення представляємо у вигляді таблиці.

3.1 Розрахунок елеватора

У проекту проведено устаткування арматури і контрольно-вимірювальних приладів (грязьовиків, елеватора, засувок, термометрів і манометрів), а також підібрати елеватор (мал. 1).

Мал. 1 - Елеватор

Розрахунок елеватора містить у собі такі визначення:

1) коефіцієнт змішання

U = ,

де Т₁ - температура теплоносія з трубопроводу, що подає (150°С);

- температура теплоносія після елеватора (95°С);

- температура теплоносія із зворотного трубопроводу (70°С);

2) діаметр горловини, мм.

dг =,



де G - витрата теплоносія в системі опалення, (т/год);

- втрати напору в системі опалення, кПа;

3) діаметр сопла, мм:

,

де - діаметр горловини;

u - коефіцієнт змішання;

4) знаходимо номер елеватора за діаметром горловини з табл. 9:

Таблиця 9

Підбір елеватора

	15	20	25	30	35
№ елеватора	1	2	3	4	5



Висновки

Розрахунок виконаний відповідно до завдання вимоги норм і правил.

В проекті застосовані сучасні технології і устаткування.

Для збільшення економічності системи опалення в проекті заплановані конструктивні експлуатаційні заходи.

В проекті по вихідним даним зробили теплотехнічний розрахунок зовнішніх огорож конструкції. Виявили чи потрібен утеплювач в даній конструкції.

Наступним етапом розрахунку є тепловий розрахунок системи опалення всієї будівлі. Під час розрахунку вибрали систему розводки опалення верхню; розрахували їх навантаження та зробили всі підключення опалювальних приладів.

В гідравлічному розрахунку розрахували необхідний тиск в системі для її нормальної роботи, порахували загальну кількість опалювальних приладів, які необхідно встановити в кожному приміщенні та виявили опори в системі.

Система опалення розрахована для житлової дев'ятиповерхової будівлі.



Література

Алексеев Г.Н. Общая теплотехника: Учебное пособие для вузов. - М.: Высшая школа, 1980.

Богословський В.Н. Будівельна теплофізика: Підручник для технікумів. -М.:ИНФРА-М, 2003.

Богуславский Л.Д., Ливчак В.И., Титов В.П. и др. Енергозбереження в системах теплопостачання, вентиляції та кондиціювання повітря: Справочное пособие. -М.: Стройиздат, 1990.

Варфоломеева А.П. Надежность систем водяного опалання: Учебное пособие. -М.: ЦМИПКС, 1998.

Кононович Ю.В. Тепловой режим зданий массовой застройки. - М.: Стройиздат, 1986.

6. Калмаков А.А., Кувшинов Ю.Я., Романова С.С. и др. Автоматика і автоматизація систем теплогазопостачання и вентиляції: Підручник для вузів. -М.: Стройиздат, 1986.

7. Іонін А.А. Надежность систем теплових мереж. - М.: Стройиздат, 1989.

8. Ливчак И.Ф. Квартирне опалення. - 2 - є изд. - М.: Стройиздат, 1982.

9. Пырьков В.В. «Современные тепловые пункты. Автоматика и регулирование», 2007г.

10. С.А. Чистович, В.К. Аверьянов, Ю.Я. Темпель, С.И. Быков, «Автоматизированные системы теплоснабжения и отопления». -Л.: Стройиздат, Ленингр. Отд-ние, 1987. 248 с., ил.

11. ДБН В.2.6.-31:2006 «Теплова ізоляція будівель», Мінбуд України, Київ 2006.

12. Сканави А. Н. Отопление: Учебник для студентов вузов, М., 2002 576 с.: ил.

13. Будівельна кліматологія ДСТУ-НБВ.1.1.-27:2010, Київ Мінрегіонбуд України, 2011.

14. Жилые здания. Основные положения ДБН В.2.2-15-2005.

15. «Проектування систем водяного опалення» (посібник для проектувальників, інженерів і студентів технічних ВНЗ) Відень - Київ - Сімферополь, 2010 р.

Размещено на Allbest.ru