Проект будинку зі срубу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Велика роль дерева в житті людини, дивне багатство його властивостей. З дерева будувалася Велика Русь: зухвале замилування храми в Суздалеи Кижах; Адміралтейська голка, що стала символом невської столиці; неспаленна дерев'яна піч в архієрейському будинку Успенського собору у Володимирі; зрубана без єдиного цвяха бревенчата хата, що експонувалася наприкінці минулого століття в Парижеві й названа там росіянином Парфеноном. З дерева робилися кріпосні спорудження й мости, знаряддя праці й житла. Більшість виробів мало чисто практичне значення, але в кожне з них майстер прагнув привнести частку краси. Деревина як не можна краще відповідала цим устремлінням: її теплий блиск, малюнок, кольори й аромат неповторні.

В Україні здавна використають дерево для будівництва. Воно відмінно підходить для областей з будь-яким кліматом. І в наші дні цей традиційний матеріал часто застосовують при спорудженні гарних і теплих будинків. Його особливі властивості дозволяють досягти в приміщеннях високий рівень комфорту без застосування систем кондиціонування.

Будинок - це простір, у якому ми проводимо багато часу, приймаємо важливі рішення, шукаємо спокою й відповіді на життєві питання, будуємо плани на майбутнє. Саме там ми щодня спілкуємося з найближчими нам людьми - нашою родиною, виховуємо й розвиваємо дітей. Тому дуже важливо почувати будинку гармонію, тепло й затишок. Недарма говорять: мій будинок - моя міцність.

Ремонт сприймається багатьма як дійсне стихійне лихо. Але адже це прекрасна творча можливість змінити інтер'єр - особливий мир щодня навколишніх нас предметів. Інтер'єр відбиває наш внутрішній мир і повинен відповідати нашому способу життя. Ми хочемо, щоб інтер'єр служив поліпшенню якості життя, радував нас, щоб ця частина миру стала для нас рідний.

Виявляється, навіть від інтер'єра можна одержувати всі ці важливі для людини відчуття. І тому, створюючи інтер'єр свого будинку, у першу чергу варто орієнтуватися на свої пристрасті й переваги.

Дизайн інтер'єра відбиває внутрішній мир і характер людей живучим у ньому. Філософія стилю в дизайні інтер'єра полягає в гармонії, що людина відчуває, споглядаючи й перебуваючи в даному оточенні. Дизайн інтер'єра будинку несе свій настрій і атмосферу, свої відмітні риси. Так само велика увага в дизайні інтер'єра приділяється функціональності, ергономіці, технічним характеристикам приміщення що дозволяють досягти найбільшого комфорту для проживання. Високий професіоналізм, безмежна фантазія дають можливість створювати оригінальний і неповторний вигляд приміщення. І не важливо чому ми віддаєте перевагу - нестаріючій класиці або блискучому ганьблю-течу. При розробці дизайн-проект інтер'єра, підбираємо висвітлення, тканини й декоративні елементи індивідуально для інтер'єра, вибираємо меблі, устаткування. [1]

Робота починається з вибору стилю й розробки концепції. При проекті дизайн - проекту інтер'єра будуть виконані креслення й плани. Майбутній образ інтер'єра буде виражений комп'ютерній графіці.

У сучасному світі дизайн інтер'єра - це такий же атрибут, як гарний автомобіль, діловий костюм, престижні годинники та ін. Створюючи інтер'єр майбутнього житла для себе, улюбленого, орієнтуватися в першу чергу коштує на свої пристрасті й переваги. Мода, як відомо, непостійна й мінлива. Найчастіше бажання поспіти за всіма її тенденціями стає процесом стомлюючим і в підсумку, як правило, нездійсненним.

1. Аналіз вихідних даних та наведення результатів натурного обстеження об'єкту проектування

1.1 Аналіз ситуації. Зовнішній простір

Прикладів, коли на приватних будинках з'являються тріщини або вода затоплює підвал можна привести дуже багато. А причина таких явищ одна - при будівництві не були враховані особливості ґрунтів. Щоб захистити себе від подібних неприємностей, ще на стадії проектування необхідно з'ясувати склад ґрунтів, рівень ґрунтових вод і інші геологічні характеристики. Тільки тоді проектувальник з упевненістю зможе сказати чи підходить придбана ділянка для споруди тих або інших споруд.

Купити землю і визначити, які саме споруди на ній побудувати, - важливий етап в споруді будинку. Проте зовні приваблива ділянка не завжди підходить для реалізації задуманого. Вагома причина тому - несприятливі геологічні умови. Геологічні дослідження входять до складу проектних робіт, і не один професійний конструктор без характеристики ґрунту, не візьметься за будівництво будівлі, будь то будинок, лазня або гараж. Це обумовлено тим, що на кожній ділянці різні ґрунти, можливо, наприклад, торф або пісок. Адже несуча здатність таких ґрунтів різна, що обов'язково треба враховувати при закладці фундаменту. Крім того, проектувальникові важливо знати, на якому рівні знаходяться підземні води, а також величину сезонних коливань її рівня і прогноз.

На ділянці був проведений цілий комплекс вивчень інженерно-геологічних умов місцевості, включаючи рельєф, геоморфологічні, сейсмічні, гідрогеологічні умови, геологічна будова, склад, стан і властивості ґрунтів, геологічні процеси і явища, зміна умов освоєних (забудованих) територій. Інженерно-геологічні дослідження проходили в три періоди:

1. Підготовчий

2. Польовий.

3. Камеральний.

1. На підготовчому етапі геологи збирають і вивчають наявні фондові і літературні матеріали по району досліджень, складають програми і кошториси, оформляють договори на дослідження, створюють польові підрозділи. Під час польових досліджень геологи виконують роботи, необхідні для коректування програми досліджень і видачі попередніх матеріалів для проектування. Польові дослідні роботи застосовуються на ділянках дрібного заставляння споруд з метою визначити міру однорідності складу і стану ґрунтових товщ, опори ґрунтів стисканню і зрушуючими зусиллям, типа ґрунтових умов по просадочності. Існують різні методи польових досліджень ґрунтів. А який з них застосувати на ділянці, відведеній під будівництво приватного будинку або котеджу, геологи визначають, виходячи із складності ґрунтових умов і технічного завдання на геологію.

2. Як правило, для проектування малоповерхових будівель, якими є дома садибного типа і котеджі, застосовують обов'язкові і стандартні види досліджень - буріння свердловин і лабораторні дослідження ґрунтів і води.

Польові роботи виконуються в комплексі з лабораторними дослідженнями, які допомагають визначити склад, стан і властивості ґрунтів. Вигляд лабораторних досліджень також підбирається залежно від типа ґрунту, стадії проектування і класу відповідальності будівель і споруд

3. Камеральний період потрібний, щоб обернути матеріали досліджень: завершити лабораторні роботи, скласти, оформити звіт. [5]

Інженерно-геологічні дослідження включають наступні комплекси робіт:

1. інженерно - геологічну рекогносцировку.

2. інженерно - геологічну зйомку.

3. інженерно - геологічну розвідку.

1. Згідно СНіПу 1.02.07-87, інженерно-геологічна рекогносцировка повинна відбуватися до складання програми досліджень і включати огляд місцевості, відведеної під проектовану споруду. Під час рекогносцировки геолог контролює, уточнює і доповнює зібрані дослідження минулих років, виявляє активні фізико-геологічні процеси, зміну інженерно-геологічних умов, визначає, які види інженерно-геологічних робіт належить виробити.

2. Інженерно-геологічна зйомка необхідна для того, щоб спроектувати підземні споруди. її масштаб вибирають залежно від розміру досліджуваної території і складності досліджень. Даний етап є обов'язковим для обґрунтування проектування підземної споруди в гірських умовах.

3. У склад інженерно-геологічної розвідки входять різні види польових і лабораторних досліджень ґрунтів і підземних вод. Основним виглядом інженерно-геологічної розвідки є бурові роботи. Глибина і число розвідувальних вироблень залежить від того, які будівлі будуть знаходиться на ділянці і як їх розташувати.

Також під час інженерно-геологічних досліджень проводять гідрохімічні дослідження. Мета їх - встановити хімічний склад підземних і поверхневих вод, щоб визначити їх агресивність до бетону і корозійну активність до металів, оцінити, як підземні води впливатимуть на розвиток геологічних процесів. Виявити ореол забруднення підземних вод і його джерело.

В проекті було проведено аналіз зовнішнього простору, тобто було зроблено натурне обстеження ділянки, на якій буде розташована садиба. Ділянка знаходиться у с. Кримки Ізюмського району. Загальна площа ділянки 550 м². Територія знаходиться у лісі, недалеко від проїзної частини.

На даній ділянці було проведено ряд інженерно-геологічних досліджень в результаті яких було визначено склад ґрунтів (піщано-глиняна основа), визначено рівень ґрунтових вод, та їх хімічний склад (високий рівень ґрунтових вод 5-7м. від поверхні), та проведено інженерно-геологічну зйомку.

1.2 Внутрішній простір. Інтер'єр

Дизайн інтер'єру - це не тільки візуально вдале рішення простору, а це вміння грамотно використати простір приміщень так щоб в інтер'єрі було поєднано функціональність, ергономічність та витримано стиль. Дизайн інтер'єру - це найвідповідальніший крок, на дизайнера покладена задача відобразити в проекті майбутнього інтер'єру всі побажання замовника та допомогти знайти компроміс між реальністю та фантазією. Професіоналізм дизайнера - це, в першу чергу, знання та вміння враховувати технологічні нюанси приміщень, все це повинно бути закладено в дизайн-проекті. При виконанні проекту дизайнер має враховувати майже все, від того як максимально вдало використати простір приміщення, до того на яку сторону орієнтовані вікна будинку і закінчуючи найменшими дрібницями (аксесуарами) в інтер'єрі.

Робота над створенням стилю інтер'єру починається з розробки ескізів і має декілька етапів:

v Зняття розмірів на об'єкті.

v Створення обмірочного креслення приміщення

v Розробка перепланування моделі приміщення (як правило, декілька варіантів)

v Розробка перепланування моделі приміщення (як правило, декілька варіантів)

На першому етапі проектування інтер'єру визначається просторова основа майбутнього дому, взаємозв'язок його частин між собою. На цьому етапі розподіляється простір приміщення, пов'язаний з конструкцією дому, освітленням, положенням санітарних вузлів та сходів. В залежності від завдання на проектування, намічаються можливі розміри приміщень та їх площини.

Другий етап включає в себе визначення форми, розмірів і розташування приміщень. Будь яке приміщення в будинку відповідає декільком характеристиками. Під якістю розуміють сукупність властивостей, які задовольняють певні потреби. Оцінка якості базується на аналізі потреб до виробів, їх конструкцій, матеріалів, технологій. В результаті такого аналізу встановлюються вимоги до виробів, які служать основою для їх подальшого вдосконалення. [7]

Що стосується стилю, в інтер'єрі даного будинку поєднано декілька стилів і напрямків, які вдало поєднанні в одну композицію. Стіни будинку виконані в стилі - кантрі, меблі - шале а акценти і аксесуари сумісні. Інтер'єр будинку дуже контрастний, в ньому поєднано природні матеріали із склом та металом, прямі лаконічні лінії з насиченим дивакуватим декором. Кольорова гамма інтер'єру також дуже насичена та контрастна.

Меблі в даному проекті мають складі дивакуваті форми які дуже вдало виглядають на фоні простих, лаконічних формах стін, складність композицій, контрастність, підкреслення природності фактур. Робота великими площинами, графічність.

В розробленому будинку багато великих вікон, що робить його візуально більшим і прозорим.

Кольорові поєднання супроводжують конкретні емоціональні реакції. Для змалювання властивостей кольорів знайдеться багато аспектів порівнянням та протиставленням яких будуть виявленні якості кожного з кольорів. Але основнім критерієм тут прийняті означення світлий та темний.

Вторинні аспекти кольору стосуються комбінацій, які збалансовано співіснують один з одним. Спектральний баланс з'являється на сітчатці ока, хімічні компоненти якої поглинають або відбивають електромагнітні хвилі різної довжини.

Колір є складним та простим водночас. Люди різних культур сприймають його по-різному. Погляди на колір навіть близьких людей не співпадають. Він об'єднує в собі індивідуальні та універсальні якості, і варіанти його сприйняття безкінечні

Що стосується освітлення, то в розробленому інтер'єрі воно дуже різноманітне та функціональне. Вітальня - це кімната, яка виконує декілька функцій: тут приймають гостей, спілкуються, дивляться телевізор, читають. Тому освітлення цієї кімнати має дуже багато джерел і напрямків світла, що вдало міняє настрій в кімнаті в залежності від комбінації та інтенсивності світла.

2. Наукова частина. Аналіз та узагальнення матеріалу вивчення літератури, реалізованих об'єктів

2.1 Аналіз вивченої літератури

Основна мета наукової та проектної діяльності в області житла - створення матеріально-просторових вимог для життєдіяльності родини. Облік всього комплексу потреб сім'ї дозволяє забезпечити архітектурними засобами нормальне протікання господарчо-побутової та культурної діяльності, необхідної для регенерації фізичного та духовного потенціалу членів родини.

Найоптимальніші середи життєдіяльності забезпечується задоволенням комплексу соціальних, функціональних, технологічних, художніх потреб. Характер цих потреб залежить, перш за все, від типу родини - кількості поколінь, кількості членів родини, їх віку, роду занять, психічного складу характеру. Зміна характеру цих потреб залежить від динамічних процесів, які відбуваються в родині: народжуються та підростають діти, старіють батьки. Тому робота над інтер'єром безкінечна. [9]

Проаналізувавши вивчену літературу можна сказати, що проектування інтер'єру дуже відповідальний крок як для замовника, так і для дизайнера, який виконує замовлення. При проектуванні інтер'єру будинку головною задачею дизайнера є, створення таких умов, які будуть задовольняти потреби людини в повному обсязі.

«Гарна теплоізоляція, правильно розміщенні з урахуванням розміщення меблів вікна, хороше опалення та вентиляція є серед інших важливими факторами доброго самопочуття людини». [3]

«Щоб зробити своє житло комфортним, зручним, гарним, треба, перш за все, знати функції житла, головні та допоміжні побутові процеси дому, якими засобами виконується їх об'єднання та розділення в приміщеннях, просторах та зонах будинку. Треба знати основні вимоги, які пред'являють до організації зон загальних функцій, таких як сон, відпочинок, прийом їжі, індивідуальна гігієна». [2]

Кожен будинок має бути архітектурно-організованим простором,в якому проходить не один, а декілька функціональних процесів. Різні процеси можуть проходити одночасно, вони потребують різного обладнання, меблювання. Для того, щоб розділити різні функціональні процеси можна використати засоби зонування приміщення.

Майстерність композиції - це вміння організувати окремі предмети в єдине ціле. Такої єдності можна домогтися шляхом продуманого розташування з урахуванням їх форми, кольору, фактури та розмірів. При проектуванні інтер'єру архітектори та дизайнери повинні обирати гармонійні поєднання розмірів окремих елементів, використовувати нюанси та контрасти. Просторова композиція інтер'єру будинку визначається плануванням приміщень та прийнятою функціональною програмою. Це впливає на кольорову гаму приміщення, оздоблення, декор та освітлення.

Стиль визначається як поєднання рис, єдність художніх засобів, які можуть бути притаманні конкретному часу, направленню в мистецтві, окремій людині та його оселі. Дизайн інтер'єру може бути витриманий в одному стилі, головне, щоб він відповідав кругозору господаря, його характеру, звичкам. Але стилі в приміщенні можуть змішуватися. Дуже важливо, щоб вони гармонійно поєднувалися між собою та вигідно підкреслювали індивідуальність господаря. [2]

Основна задача дизайнера - зробити так, щоб в оформленні інтер'єру відслідковувалася загальна лінія, а його окремі елементи гармонійно і природно сполучалися між собою, створюючи цільний образ - визначений стиль.

«Стиль - це мова архітектури, проекту, композиції і, як будь-яка жива мова, переймає мови, окремі слова з інших напрямків. Звідси, переплетення стилів. Але надмірне переплетення стилів породжує в ліпшому разі еклектику - змішення стилів».

Щоб стати органічним, архітектурне спорудження повинно створюватися подібно тому, як розвивається живий організм, наприклад як росте квітка. Як у природі чарівна квітка визначається своєю внутрішньою будовою, так форма й привабливість будівлі визначаються її внутрішньою структурою.

2.2 Аналоги та прототипи даного проекту (вітчизняний та зарубіжний досвід).

2.2.1 Аналіз аналога № 1

Жила площа: 173.1 м²

Загальна площа: 402.2 м²

Зовнішні стіні: брус

Внутрішні стіни: брус

Дах: скатна, мансардна

Тип крівлі: бітумна черепиця

Фасад: тонування

Кількість поверхів: 2

Наявність цокольного поверху: відсутній

Рис. 1

Цей будинок (рис. 1) запроектовано київською архітектурно-будівельною компанією. Він може бути як місцем відпочинку, так і місцем постійного проживання. Ефектний заміський будинок з мансардою і гаражем. Особливий шарм додає проекту облицьовування каміння цоколя і вхідної зони. В дизайні екстер'єру дуже вдало поєднанні оздоблювальні матеріали (камінь, дерев'яний брус та темна черепиця) роблять екстер'єр будинку дуже затишним і теплим, що підкреслює також вдало підібрана кольорова гамма. Димарі будинку облицьовані також як і фундамент штучнім камінням, що підкреслює загальну стилістику будинку. Масивні, широкі віконні рами складають враження монолітності та статичності споруди, і також вдало виглядають на фоні світло тонованого деревинного брусу. Дах обладнаний слуховими вікнами, які створюють відчуття комфорту та затишку в спальнях другого поверху.

На першому поверсі розташовано гараж, тамбур, санвузол, кабінет, вітальня, кухня та їдальня. Потрапивши в будинок попадаємо в тамбур, пройшовши трохи глибше праворуч розташована кухня ліворуч робочий кабінет, попереду знаходяться сходи на другий поверх.

На другому поверсі розташовано три спальні, кабінет та два санвузли. Одна із спалень другого поверху обладнана великими мансардними вікнами і орієнтована на схід, тому раннє сонце завжди наповнює цю кімнату своїм промінням.

Інтер'єр будинку виконано в теплих кольорах та використано дуже багато природних матеріалів, що підсилює ефект затишку і сприяє гарному відпочинку (рис. 2, 3, 4).



Рис. 2

Рис. 3

Рис. 4

2.2.2 Аналіз аналога №2

Загальна площа будинку: 262.9 м²

Жила площа: 114.4 м²

Зовнішні стіни: каркасно-щитові

Внутрішні стіни: каркасно-щитові або гіпсокартон

Дах: скатний

Крівля: бітумна черепиця

Фасад: штукатурка, камінь

Наявність цокольного поверху: відсутній

Наявність гаражу: відсутній

Рис. 5

Цей будинок (рис. 5) запроектовано київською архітектурно-дизайнерською компанією. Стильний двоповерховий будинок незграбної орієнтації. У архітектурі будівлі - тяжіння до готичної крівлі. Особливість фасаду рустовані кути. В основі аналога № 2 лежить асиметрична композиція. В розробленому будинку є багато великих вікон, що робить дім повним світла.

На першому поверсі розташовано тамбур, спальня, кімната відпочинку та поєднанні вітальня кухня та їдальня, що робить цю кімнату дуже місткою та функціональною. На другому поверсі знаходиться три спальні та санвузол.

В формі будинку поєднано готичні форми даху та фасад будинку курортного містечка. Кольорова гамма будинку складається з трьох кольорів, цокольна частина та деякі елементи фасаду облицьовані штучним камінням

Скло відіграє особливу роль в інтер'єрі будинку. Повністю або частково виконані зі скла, предмети оформленні лаконічно й строго як, наприклад, у їдальні де довгий обідній стіл зі скляною стільницею оточений білими стільцями без прикрас. Довгий ряд металевих шаф, також має скляне оформлення. Світла плитка, білі стіни та стеля немов окресленні темними балками. Поєднанні вітальня і їдальня мають одну тематику: дивани і крісла які оточують невеликий скляний журнальний столик, що є центром цієї меблевої композиції. Великі світлі дивани кофейного відтінку контрастують із подушками темно-червоного відтінку. їдальня і кухня розділяються невеликою перегородкою - на ній з боку кухні перебувають полиці а з боку їдальні - ще один телевізор. Металізовані пластикові поверхні вбудованих шаф і бічної панелі робочої зони, що стоїть окремо, виконані в темно - червоному кольорі.

Рис. 6

2.2.3 Аналіз аналога №3

Загальна площа: 343.5 м²

Жила площа: 157.0 м²

Зовнішні стіни: брус

Внутрішні стіни: брус

Дах: скатний, мансардний

Крівля: черепиця

Фасад: тонування

Наявність цокольного поверху: відсутній

Рис. 7

Цей будинок (рис. 7, 8) запроектовано польською архітектурною фірмою «АКСИЕТСЖ».

Мансардний будинок без підвалу з гаражем. Дуже затишний заміській будинок з цікавим вирішенням даху який має велику кількість слухових вікон. Перший поверх і мансарда спроектовані, як дві самостійно житлові зони. В кожній з них є санвузол та місця відпочинку. У будинку передбачено кілька входів: головний парадний вхід і додатковий літній через велику відкриту терасу. Дах будинку дуже вдало прикрашають слухові вікна з білою окантовкою віконних рам. В кольоровій гамі як інтер'єру, так і екстер'єру будинку в основному переважають теплі коричневі кольори. Як стіни так і елементи обробки інтер'єру та меблі в основному виготовленні з природних матеріалів.

Рис. 8

Підлога майже всіх приміщень вкрита дубовою дошкою. Простір вдало збільшують дзеркала, що розташовані напроти вікон тераси. Вікна оформленні шторами із шовку, додатковою прикрасою вітальні служить великий килим на підлозі.

Вітальня якби поділена на дві частини їдальнею і має великі вікна тераси, котрі прикрашені квітковими композиціями. Інтер'єр вітальні прикрашають масивні шкіряні дивани. Кухня і їдальня відокремлені стіною. В їдальні розмістився великий дубовий стіл з класичними стільцями. Також на першому поверсі знаходиться гараж який має два зручні входи в дім: один через коридор, а один в санвузол. П - образні сходи приводять на другий поверх де розташовано дві симетричні спальні, в одному крилі, санвузол та прохід, по центру та ще одна спальня та кабінет в іншому крилі будинку. Кожна із спалень має по два слухових вікна, під одним із вікон вдало розташовано стіл або диван, а під іншими квіткові композиції (рис. 9, 10).



Рис. 9

Рис. 10

3. Об'ємно-планувальне рішення, композиція, функціональне зонування об'єкту розробки

Об'ємно-планувальне рішення, композиція, функціональне зонування об'єкту розробки. Котедж є традиційним типом англійського житла. Він являє собою двоповерхову окремо розташовану будівлю з внутрішніми сходами, вітальнею, кухнею, іншими господарчо-побутовими приміщеннями на першому поверсі - зони відпочинку, на другому знаходяться спальні. Основні ознаки котеджів.

Котедж зазвичай має два поверхи, має присадибну ділянку. Може знаходитися в міський або заміській зоні. Якщо дозволяє площа може мати басейн. Котедж може бути як постійним житлом, так і місцем відпочинку, куди можна інколи навідуватись. Котедж ділиться на такі зони: Відпочинку Санітарна; Приготування та прийому їжі; Робоча (кабінет); Транзитна зона та вхідна група; Вітальня; Комори.

Колективна зона бере на себе функції загальносімейного та між сімейного спілкування, так звані «денні функції». Вона, як правило, формується на базі суспільно-соціального блоку, і може являти собою як єдиний, інтегрований простір, так і простір розокремленний, з доволі жорсткою ізоляцією окремих підпросторів.

Індивідуальна зона, перш за все, надає кожному члену родини можливість відокремлення. В цю зону входять місця сну, індивідуальної гігієни, потребуючі абсолютної ізоляції. Простір цієї зони ділиться на інтимну зону батьків та інших членів сім'ї. В той же час в інтимну зону можуть бути перенесені тихий відпочинок, читання, робота на комп'ютері, навчання окремих членів родини та створені персональні просторові ячейки. Можливе винесення цих приміщень в самостійну обслуговуючу зону в простір між кордонами колективної та індивідуальної зон. [9]

Щоб зробити житло комфортним, сучасним та гарним, потрібно, перш за все, знати функції житла, головні та другорядні побутові процеси, якими прийомами досягається їх поєднання та поділ в приміщеннях, просторах та зонах житла. Потрібно знати основні вимоги, що пред'являються до організації зон спільних функцій, таких як сон, харчування, відпочинок, особиста гігієна, та вміти виробляти індивідуальні вимоги з урахування побутових процесів, характерних для проживаючої там родини.

Кімната являється архітектурно - організованим простором, в якому одночасно проходить не один а декілька функціональних процесів. Скажемо, приготування страв та харчування - на кухні, сон та розумова праця - в спальні, вечірній відпочинок, харчування та сон в спільній кімнаті. Різноманітні процеси можуть проходити одночасно, для них потрібне різне устаткування, меблі, та іноді і різний рівень комфортності. Поділ функціональних процесів можна досягти шляхом тимчасової або постійної просторової ізоляції прийомами зонування.

Даний заміський будинок був розроблений на двох поверхах, на першому поверсі були розташовані кімнати: гостьовий санвузол, вітальня, кухня, їдальня, передпокої, веранда й крильце, на другому поверсі: спальня дорослих, дитяча, хазяйський санвузол, балкон, хол.

Передпокої

Передпокої - це кімната в якій відбувається перший контакт гостей з членами родини. З зовнішнього вигляду передпокоїв можна визначити смак мешканців та спосіб життя. Хоча розміри передпокоїв, зазвичай, не дуже великі, вони доволі таки функціональні. Вони ізолюють будинок від зовнішнього шуму та протягів при відкриванні дверей, в них люди залишають запилений одяг та взуття. В залежності від планування, але, найчастіше, вони зв'язують кімнати і являються самою транзитною зоною. Передпокої також використовується як вбиральня для зберігання і тимчасового розташування верхнього одягу, взуття, головних уборів, сумок.

Вітальня

Вітальня - обличчя будинку, основне ядро колективного життя сім'ї. Зазвичай для вітальні рекомендують вибирати найбільшу кімнату в домі, розташовану поряд з передпокоями і кухнею. У звичайних умовах призначення загальної кімнати більшою мірою залежить від організації харчування в сім'ї, кількості її членів, характеру їх роботи. Склад і кількість меблів, її розміщення повинні створювати рівні умови комфорту для всіх членів сім'ї. Красиво для всіх інший принцип рішення інтер'єру загальної кімнати. У ній найяскравіше повинні виявитися інтереси і смаки всіх членів сім'ї, захоплення, такі, як колекціонування, рукоділля, спорт, читання. Меблі для загальної кімнати повинні бути підібрані з урахуванням тих основних функцій, які в ній протікають, складу і побутового устрою сім'ї.

Розставляючи елементи меблів, необхідно дотримуватися правила: чим частіше використовується елемент, тим вільніше повинен бути доступ до нього.

Освітлення вітальні, різні його прийоми, впливають на естетику і комфорт і створення затишку в приміщеннях. Оскільки загальна кімната розділена на зони, то, окрім загального освітлення, передбачається індивідуальне для кожної зони -місцеве.

Зона відпочинку (спальня)

Для спалень слід відводити найбільш ізольовані світлі і зручні кімнати. Краще приміщення для спальні - кімната, розташована далеко від кухні і основних проходів. Бажано, щоб вікна цієї кімнати виходили на південь, схід або південний схід. Ізоляція спальних місць від приміщень денного перебування - перша вимога до організації сучасного будинку. Найбільш послідовно цей принцип здійснюється при рішенні індивідуального будинку в двох рівнях, з приміщеннями денного перебування на нижньому, спальними кімнатами і ванною - на верхньому поверхах. Коли не всі спальні кімнати ізольовані від приміщень денного перебування, вхід в одну із спалень (зазвичай батьків) проектується із загальної кімнати. Добре, коли є другий вхід з коридору або вітальні. Це забезпечує хороший зв'язок спальної кімнати з санітарним вузлом.

Меблі спального приміщення повинні бути придатними для зберігання всього запасу одягу і особистої білизни; тут же повинен знаходитися туалетний столик з великим дзеркалом, в якому можна бачити повністю своє віддзеркалення, пуф і двоспальна або односпальні ліжка. Ліжка можуть бути що окремо стоять або об'єднані з секційною шафою. Ліжка - головний предмет меблювання спальних кімнат. Крім того, висота від підлоги до нижньої сторони поверхні постели для полегшення прибирання простору.

Шафи для спальної кімнати можуть бути пересувні або вбудовані. Пересувні шафи дуже громіздкі і займають багато місця, а оскільки площа спальної кімнати, як правило, невелика, то правильно розміщувати в ній вбудовані або пристінні шафи. У складі цих шаф може бути секретер, полиці для книг, відкидна дошка з дзеркалом і скриньками для предметів туалету, відкидне ліжко, ящики для зберігання постільної білизни.

Зона приготування та прийому їжі

У сучасному житлі підсобні приміщення - кухня і ванна - залишаються центром, якому підкоряється вся система будинку і навколо якого групується решта приміщень. Це особливо спостерігається в садибних будинках: велику частину часу, відведеного для відпочинку, сім'я проводить в так званій житловій кухні. Головне призначення кухні - це приготування пищи і живлення.

«Обстановка, при якій людина приймає їжу, має надзвичайно важливе значення для правильного засвоєння продуктів харчування. Світла і чиста кухня, красиво накритий стіл створюють гарний настрій у дорослих і дітей. Не випадково великий Павлов сказав: «Нормальна і корисна їжа - це їжа з апетитом, їжа із задоволенням». І небезпідставно у всіх народів прийнято перед їжею бажати «смачного». [2]

Санітарна зона

Ванна повинна бути орієнтована на північ і, як правило, мати природне освітлення і вентиляцію. При розташуванні санвузлів усередині будівлі вони повинні мати мінімум чотирикратний повітрообмін в годину. Сантехнічні підведення слід розташовувати один над одним, щоб понизити витрату на сантехнічні роботи і зменшити об'єм робіт по звукоізоляції.

Більшість процесів, які відбуваються у ванній кімнаті, зв'язані з використанням води. Це повний комплекс гігієнічних процедур всіх членів сім'ї - миття, купання і зберігання необхідних для цього предметів. Ванна також служить і для того, щоб там можна було зробити масаж, укласти зачіску, поголитися.

«Планування санвузлів повинне враховувати потреби як сім'ї в цілому, так і окремих її членів. Якщо умови дозволяють, то не слід робити дуже економічне планування. Розділення ванни і вбиральні або, ще краще пристрій додаткової вбиральні з душем допоможе уникнути черги біля ванної кімнати. Розташування санвузла поблизу від існуючих інженерних мереж скорочує витрати. Завдяки умілій розстановці можна залишити вільним центр санвузла, завдяки чому приміщення буде вигладити більш просторим. Колірне рішення підкреслить бажаний ефект. Просторі санвузли офарблюють в інтенсивні, а невеликі - в світлі кольори. Довгі, вузькі санвузли слід розбивати на окремі зони шляхом відповідної розстановки устаткування. [3]

Необхідним устаткуванням ванної кімнати є ванна, умивальник, дзеркало, поличка, вішалка для рушників і халатів, навісна шафа для зберігання дрібних господарських предметів, полиця для зберігання приладдя і хімікатів для прання, а також невеликий пересувний ящик для зберігання використаної білизни. У сучасних квартирах завжди встановлюються ванна, умивальник і душ: Обладнавши ванну кімнату, необхідно комбінувати пристрій ванни з можливістю ухвалення душу. За наявності тільки душа його доповнюють піддоном з високими бортами, який дозволяє приймати ванну в сидячому положенні. Роботи по ремонту і устаткуванню ванної кімнати рекомендується вести в такій послідовності: установка або ремонт трубопроводів, що підводять, з урахуванням розстановки устаткування; установка ванни, умивальника, біде, унітазу; штукатурні і малярні роботи; облицьовування, обробка стін і підлоги; кріплення дзеркала, полиць, шаф, іншого додаткового устаткування і елементів декоративного оформлення. Місце для умивальника необхідно організувати і оформити, детально подумавши умови використання його всіма членами сім'ї. Раковину встановлюють на масивних кронштейнах, міцно закладених в стіну, з урахуванням випуску водопровідних труб.

Елементи додаткового устаткування ванної, продумано підібрані за кольором, формі, фактурі, можуть скласти своєрідний ансамбль рішення інтер'єру. Для світлої обробки стін підійдуть яскраві і контрастні поєднання деталей, інтер'єр в темних тонах добре доповнюють деталі з анодованого металу, металізованої пластмаси. Ванні кімнати рідко бувають освітлені природним світлом, тому особлива увага повинна бути обернена на штучне освітлення. Необхідний стельовий світильник для загального світла, зручні також і місцеві світильники біля дзеркала на рівні обличчя. Приступаючи до рішення інтер'єру ванної кімнати, перш за все, слід добре продумати всі вузли і деталі з урахуванням прямих і додаткових функцій. Навіть у найменшому приміщенні за рахунок продуманої організації простору можна розмістити всі необхідні речі, залишивши достатньо місця для проведення гігієнічних процедур.

4. Засоби художньої виразності об'єкту (стиль, декор, синтез дизайну та образотворчих мистецтв, використання якостей оздоблювальних матеріалів)

будинок інтер'єр зонування дизайн

Особливу роль у формуванні інтер'єру, його художньої виразності належить декоративному мистецтву.

Дизайн інтер'єру відображає внутрішній світ і характер людей тих, що живуть в нім. Філософія стилю в дизайні інтер'єру полягає в гармонії, яку людина відчуває, споглядаючи і знаходячись в даному оточенні. Дизайн котеджу, дома або квартири несе свій настрій і атмосферу, свої відмінні риси.

Вибір стильового рішення інтер'єру будинку - задача, важливість якої важко переоцінити, адже від правильно обраного стилю залежать настрій і працездатність, комфорт і зручність життя людини. Зупиняючи свій вибір на визначеному стилі, важливо не помилитися, інакше може статися так, що планування будинку виявиться недостатньо зручним, а деталі - шпалери, меблі, аксесуари, килими, що так подобалися окремо, - зібрані разом, не доповнюють, а суперечать один одному.

У проекті використано різні засоби художньої виразності. Інтер'єр кімнати розроблено в декількох напрямках шале та кантрі. В інтер'єрі поєднано два сучасних, почти однакових стилі.

Так само велика увага в дизайні інтер'єру приділяється функціональності, ергономіці, технічним характеристикам приміщення що дозволяють досягти найбільшого комфорту для мешкання.

Великі вікна наповнюють приміщення світлом. Палітру доповнюють натуральні тона деревини, скло, цегла, метал. В оздобленні використовують прості матеріали: дерево, цегла, штукатурка. Прямі лінії та форми, при насиченому декорі на стінах. Наявність скляних перегородок, блискучої підлоги, темних стін та стелі. Простір зонується за допомогою світла, кольорів підлоги та стін.

Максимальна кількість аксесуарів. Вікна прикрашають легкі гардина з поєднанням тяжкими шторами. Форми меблів мають пластичні лінії та форми, мінімум декору, закруглені кути. Кольори світлі, з акцентними яскравими темними плямами. Використання металу придає інтер'єру сучасності. В якості основних елементів ідеально підходять стелажі для книг строгої геометричної форми, столи з прямокутними столешнями, низькі глибокі дивани, також низькі журнальні столики, та бази-комоди. Взагалі меблі мають бути невисокими.

Використовувались прості природні обробні матеріали, часто необроблені, з грубою фактурою: цеглина, бетон, дерево або штукатурка. Прості форми і лінії поєднанні з насиченим декором на вікнах і стінах.

5. Конструкції, матеріали, інженерні рішення та обладнання, застосовані в даному проекті

Фундамент

Тільки достатньо глибоко закладеному фундаменту не може пошкодити мороз і лише при достатній ширині він може нести призначені для нього навантаження. Правильна система пристрою фундаменту гарантуватиме міцність будівлі навіть при поганих підставах, інакше будинок просяде або нахилиться, а в стінах виникнуть тріщини. Підстави бувають чотирьох видів. 1 Скельні. 2. Незв'язані ґрунти (гравій, пісок). 3. Зв'язані ґрунти (глина, мул). 4. Торф, насипний ґрунт (непридатний для будівництва) При глибокому заляганні несучого шару застосовують спаєві фундаменти.

Важливою передумовою при визначенні придатності ділянки під споруду є його геологічна будова, рівень ґрунтових вод, що несуть властивості і якість ґрунту. Ґрунти розрізняються по їх несущій здатності: 1) хороші - скеля, суха глина, гравій; 2) посередньої якості - дрібний пісок, волога глина; 3) погані -мул, насипний ґрунт. Підстави з хорошою несучою здатністю забезпечують міцність будівель, вуличного покриття і інженерних мереж. Ґрунти з поганою несучою здатністю вимагають дії дорогих фундаментів - свайних або суцільних. Великих витрат вимагає будівництво на ділянках з високим рівнем ґрунтових вод, в цьому випадку потрібний пристрій фундаментних ванн.

Оскільки в даному проекті будинок стоїть на ґрунті посередньої якості (дрібний пісок) і рівень ґрунтових вод не високий, тому був використаний звичайний стрічковий фундамент.

Гідроізоляція

Сьогодні підвали все менше використовуються, як тільки комори, а все більше як місце для заняття у вільний час або як додатковий простір для житла і роботи. Тому до підвальних приміщень пред'являються все більші вимоги з погляду житла і роботи. В даному проекті не має підвалу, тому гідроізоляція застосовувалась на внутрішні і зовнішні стіни. Зовнішні стіни повинні мати гідроізоляцію на висоті 30 см над рівнем землі.

У разі внутрішніх стін верхній шар гідроізоляції можна не застосовувати. Для горизонтальної гідроізоляції стін застосовуються рулонні гідроізоляційні матеріали. Залежно від вентиляції робочого простору і гідроізоляції стін слід передбачити захисні шари. Простір поряд з гідроізоляцією стін не засипають будівельним сміттям, щебенем або гравієм.

Каналізація

«Каналізація - це комплекс інженерного устаткування та санітарних заходів, забезпечуючи збір та відведення за межі населених місць та промислових підприємств забруднених стічних вод, а також їх очищення перед утилізацією» [5].

Для прийому стічних вод в приміщеннях використовують каналізаційні труби з діаметром 25 мм і більше. Каналізаційні труби, які використовуються при проектуванні внутрішньої системи і фасонні частини повинні відповідати певним санітарним нормам та технічним вимогам.

«Для каналізаційної системи використовують легкі стальні оцинковані труби та чавунні з фасонними частинами. Для безнапірних трубопроводів використовують азбоцементні труби діаметром до 100 мм, пластмасові і вініпластові труби з умовним проходом від 10 мм і вище, а також полівінілхлоридні і керамічні» [7].

У розробленому будинку автономна каналізація. В ній використано біологічний вид очищення стічних вод. Він є на сьогоднішній день найефективнішим. Станції глибокого біологічного очищення на відміну від септиків не накопичують забруднення, а очищують на 99%. Процес біологічного очищення заклечається в біохімічному розщепленні органічних сполук мікроорганізмами в процесі своєї життєдіяльності.

Вентиляція і кондиціонування

«Здоров'я - як повітря: поки воно є - його не помічаєш», - говорив стародавній мудрець. Таке порівняння в афоризмі не випадково. Хороше самопочуття людини багато в чому залежить від повітряного середовища, яке його оточує, - її температури, вологості, швидкості вітру. І якщо на вулиці просто неба у нас немає можливості змінювати характеристики клімату, то в своєму будинку при нинішніх досягненнях техніки це цілком під силу.

Установка кліматичної системи належить до найважливіших завдань при будівництві будинку. У її склад входить устаткування для систем опалювання, вентиляції і кондиціонування повітря. Техніка відповідає за обігрів приміщень в холодний сезон не є новинкою: всі чули про автономну систему опалювання, казанах, «теплих підлогах» і інших елементах «теплого життя», а ось про холодну сторону медалі - кондиціонування - вітчизняний споживач обізнаний не дуже добре.

«Вентиляція та кондиціонування - це системи, які створюють мікроклімат в приміщенні шляхом циркуляції повітря, підтримання заданої температури. Необхідно встановити який тип циркуляції необхідний приміщенню. Слід пам'ятати, що загальна маса кондиціонерів не виробляє приток свіжого та усунення відпрацьованого повітря з приміщення, а виробляє лише обробку (охолодження, нагрів, фільтрацію) повітря, яке знаходиться в приміщені. Для провітрювання необхідно відкривати вікна, що, в свою чергу, знижує ефективність роботи кондиціонера. Деякі приміщення потребують обов'язкової вентиляції повітря (санвузли, кімнати, кухні). Такі приміщення можуть вентилюватися природнім шляхом (за рахунок вентиляційних каналів загального користування) та/або примусово (шляхом монтажу вентиляційних установок)». [9]

Установка систем вентиляції та кондиціонування повинна відбуватися на стадії ремонту (будівництва) - це допоможе заховати всі комунікації до того, як будуть проведені оздоблювальні роботи. Якщо монтаж виконується у відремонтованому приміщені, комунікації можуть бути заховані в монтажні короба. Але, слід відмітити, що монтаж на стадії ремонту обходиться в 1,5 рази дешевше, ніж в приміщеннях з оздобленням. Використання мобільних вентиляторів та кондиціонерів не потребують підготовки та можуть встановлюватися в любий момент.

«Функціонування систем вентиляції та кондиціонування характеризується по наступним параметрам:

Для вентиляції - значення циркуляції повітря за годину, тобто скільки разів повинно змінитися повітря в приміщенні, для того, щоб люди, які в ньому знаходяться, почували себе комфортно.

Для кондиціонування - потужність кондиціонеру на охолодження (погашення всіх надлишків тепла в приміщенні).»[10]

Оптимальним для кондиціонування і вентиляції повітря великої кількості приміщень є система, основана на одному потужному центральному блоці, який встановлено на даху, в підсобному приміщені, на зовнішній стіні, який роздає повітря по системі воздуховодів до всіх необхідних приміщень.

Освітлення

«Світло людині необхідне: 80 відсотків всієї інформації він отримує шляхом зорового сприйняття, що є вагомою причиною, достатньою для пред'явлення високих вимог до хорошого освітлення »[3]

Лампи призначені для освітлення інтер'єрів, розбиваються по колірному спектру на три групи, правда, з розмитими межами. Ці три групи розрізняються по колірній температурі, вимірюваній в градусах Кельвіна (К): Денне світло біле - 600 К; Нейтральний білий колір - 400 К; Теплий білий колір - 300 К. Здатність до перенесення кольорів лампи оцінюється індексом К. Джерело світла з індексом Ка = 100 дозволяє бачити кольори навколишнього простору природними. Чим менше індекс, тим гірше передається світло освітлюваного предмету.

У жилому приміщення не скрізь потрібна однакова освітленість, тому не завжди потрібно освітлювати приміщення світильником. Розташованим під стелею і освітлюючим простір рівномірно на всі боки. При такому освітленні утворення тіней зводиться до мінімуму, а простір втрачає глибину - практично воно стає «мертвим». Розумніше там, де потрібна хороша освітленість (кут для читання, відпочинку), створити направлене освітлення і розділити простір на окремі «світлові зони».

У їдальні світильник повинен освітлювати стіл і все, що на ньому знаходиться, але ні в якому випадку не людей що сидять за ним. Тому настільний світильник краще встановлювати на висоті очей так, що б під абажуром можна було дивитися на співбесідника і лампа при цьому не світила б в очі.

Робоче місце варто освітлювати за тим же принципом, настільний світильник повинен рівномірно освітлювати стіл і при цьому не сліпити ока. Дуже важливо, що б світильник, встановлений збоку міняв свою висоту і кут нахилу. На кухні освітлення робочого місця дуже важливе, оскільки погане освітлення сильно стомлює при роботі. Ванна кімната - це єдине місце в будинку, де світильник може світити в обличчя.

«Сприйняття світла, як і температури, суб'єктивно. Фізично можна змінити лише світлові хвилі. Потужність випромінювання джерела світла, світловий потік вимірюється в «люменах» Сила освітлення вимірюється в «люксах». Сила освітлення - це величина світлового потоку, поділена на освітлювану площу в м2. один «люмен» на один м2 - «люкс». В середньому денне світло в наших широтах має 5000 люкс. Сонце, що високо стоїть, в безхмарний липневий день - 100 000 люкс. Сила освітлення в похмурий зимовий день -3000 люкс.»

Навіть при дуже великих вимогах до освітлення, нам цілком хватає 1000 люкс - сила освітлення вдень біля відкритого вікна. Якщо ця освітленість менша, нам необхідне штучне освітлення.

Вимоги що до освітлення приміщень:

Підсобні приміщення 30 - 60 люкс

комори 60-120 люкс

ванна, передпокої 120 - 150 люкс

жилі приміщення 250 - 500 люкс

кухня 600 - 1000 люкс

В даному проекті будинок має дуже великі вікна через які денне світло проникає в усі основні кімнати, тому в жилих приміщеннях освітлення проектувалось перш за все як декоративне підкреслення стилю та обробних матеріалів. Майже не використовувались прямі джерела освітлення, лампи приховані в декоративних нішах та елементах меблів.

Опалення

Опалювальні системи відрізняються по вигляду енергоносія і поверхням, що нагріваються. Опалювання рідкими видами палива являються сьогодні найбільш поширеним.

Переваги і недоліки опалювання рідким паливом:

Невелика вартість (в порівнянні з газом дешевше приблизно на 10 - 25 %) незалежність від суспільних мереж легкість регулювання велика вартість зберігання у водозахисних зонах і в районах, схильних до повеней, зберігання рідкого палива строго регламентоване оплата до використання шкода для навколишнього середовища.

Газове опалювання отримує все більше розповсюдження. Переваги і недоліки:

Відсутність витрат на зберігання невеликі витрати на технічне обслуговування оплата після використання можливість застосування у водозахисних зонах легкість регулювання можна використовувати для опалювання окремих квартир або приміщень незначна дія на навколишнє середовище залежність від забезпечуючи мереж висока вартість енергії страх перед вибухом газу

«Тверді види палива, такі як дерево і вугілля використовуються для опалювання будинків все рідше. Винятки становлять котельні, які розраховані на опалювання групи будинків, оскільки цей вид опалювання економічний починаючи з певної потужності котельної. Оскільки при опалюванні твердими енергоносіями виділяється велика кількість шкідливих речовин, законодавством визначені високі податки на цей вид палива.»[3]

Електричне опалювання. Тривале опалювання приміщень за допомогою електрики, виключаючи нічне опалювання акумульованою електрикою, внаслідок високої ціни, є вигідним лише в особливих випадках. Електричне опалювання вигідне тільки в рідко використовуваних приміщеннях, наприклад в гаражі.

Переваги електричного опалювання:

Короткий час нагріву

чистота процесу

відсутність необхідності в зберіганні палива

постійна готовність до роботи

невисока вартість устаткування

В даному проекті використовувались два типи опалення 1.опалення теплом накопиченим вночі (електричний підігрів підлоги), 2.опалення конвекторами.

Електричний підігрів підлоги

Тепла підлога є одним з найефективніших методів обігріву приміщення. Тепло, яке виділяє кабель обігріває весь об'єм повітря, а не виводиться зразу через вентиляцію, як це відбувається з класичним опаленням.

Тепла підлога на відміну від тепловентиляторів, та радіаторів центрального опалення, які розташовані паралельно стінам, нагрівають повітря знизу. Це створює відчуття комфорту та затишку.. Ця система забезпечує основне чи допоміжне опалення приміщень. Вона довговічна і не займає багато місця в приміщенні.

Технологія цієї системи базується на використанні нагріваючих кабелів, які укладаються під поверхню підлоги. В системі теплої підлоги кабель або нагрівальна фольга підключається до автоматичного терморегулятору, який дозволяє встановити необхідну температуру повітря. Регулятор повітря підтримує задану температуру з урахуванням всіх поступлень тепла від сонячного світла, електропристроїв, системи центрального опалення та гарячого водопостачання. Терморегулятор кріпиться на стіні.

Саме така підлога передбачена майже в усіх приміщеннях розробленого будинку.

Переваги такого типу опалення:

Немає котельні

немає пічної труби

немає шкідливих викидів в атмосферу

невеликі витрати на технічне обслуговування

незначна необхідна площа і відсутність необхідності в запасах палива

Конвектори.

«Конвектор - так звана нагрівальна панель. В даний час це один з найбільш популярних і практичних побутових обігрівачів. Назва конвектор відображає принцип розподілу гарячого повітря в приміщенні і забезпечує конвекцію (такий же, як і у масляного радіатора). При нагріванні повітря легшати і піднімається вгору, а на його місце опускається холодне повітря, після чого процес повторюється. На відміну від масляних радіаторів, конвектори виконуються в гладкому плоскому корпусі, призначеному для стаціонарної установки на стіні. Усередині корпусу розташований нагрівальний елемент, до якого через отвори потрапляє повітря. Нагрівальний елемент має велику площу і невисоку температуру нагріву, тому конвектор так само безпечний і екологічний, як і масляний радіатор. Завдяки цьому, конвектори можна використовувати як основної системи опалювання. Конвектори можуть забезпечуватися вбудованим термостатом або виносним пультом управління» [3].

Сучасні конвектори мають безліч модифікацій. Стандартні моделі випускаються з різними співвідношеннями сторін корпусу (довгі і низькі, квадратні, високі), є спеціальні водо захищенні конвектори для ванних кімнат, плоскі конвектори з чорної або прозорою склокераміки і багато інших.

Водопостачання

«Розпещена сучасними благами цивілізації людина не може відмовитися від зручностей і споруджувати романтичний курінь. Будівництво будинку припускає оснащення його всіма необхідними інженерними системами, одна з яких - водопостачання. Якщо поряд з ділянкою не прокладений центральний водопровід, це ще не привід опускати руки. Благо - арсенал водозабірного устаткування різноманітний і дозволяє насолоджуватися свіжістю води навіть за відсутності водоймища поблизу» [5]