Підвищення роботоздатності універсальної землерийної машини

- виконувати будь-які роботи на автомобілі, який вивішений тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо), крім стаціонарних;

- підкладати під вивішений автомобіль (причеп, напівпричіп) замість козелків диски коліс, цеглу та інші випадкові предмети;

- установлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під плунжер домкрата;

- знімати і ставити ресори на автомобілях (причепах, напівпричепах) усіх конструкцій і типів без попереднього їх розвантаження від маси кузова шляхом вивішування кузова з установленням козелків під нього або раму автомобіля:

- працювати на несправному обладнанні, а також з несправними інструментами і пристосуванням;

- залишати інструмент і деталі на краях оглядової ями;

- використовувати випадкові підставки і підкладки замість спеціального додаткового упора;

- проводити ремонтні роботи під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без попереднього його звільнення від вантажу;

- транспортувати агрегати на візках, не обладнаних пристосуванням, яке запобігає їх падінню;

- прокручувати карданний вал за допомогою лома або монтажної лопатки;

- здувати пил, ошурки, стружку, дрібні обрізки стислим повітрям.

У зоні ТО і ремонту автомобілів забороняється:

- виконувати роботи, які не відповідають вимогам безпеки;

- протирати автомобіль і мити агрегати, руки тощо легкозаймистими рідинами;

- зберігати легкозаймисті рідини і горючі матеріали, кислоти, фарби, карбід кальцію тощо в кількостях більше змінної потреби;

- проводити роботи з відкритим вогнем без спеціального дозволу і вжиття заходів протипожежної безпеки;

- зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними;

- захаращувати проходи між стелажами і виходи з приміщень матеріалами, обладнанням, тарою, знятими агрегатами тощо;

- зберігати відпрацьоване масло, порожню тару з-під палива і мастильних матеріалів;

- при установці автомобіля на оглядову яму перекривати їм основний і запасний виходи з неї;

- встановлювати автомобілі з відкритою горловиною баків і при наявності течі із паливної системи.

- підключати електроінструмент до мережі при відсутності або несправності штепсельного роз'єму;

- переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки;

- встановлювати прокладку між зівом ключа і гранями гайок і болтів, а також нарощувати ключ трубою або іншими важелями, якщо це не передбачено конструкцією ключа.

Для перевірки і випробовування гальм на стенді необхідно вжити заходів, що виключають самовільне скочення автомобіля з валиків стенда.

Робота на діагностичних і інших постах з працюючим двигуном дозволяється при включеній місцевій витяжній вентиляції, яка ефективно видаляє відпрацьовані гази.

На дільницях і в цехах, де ведуться роботи з деталями, забрудненими етилованим бензином, повинні встановлюватися баки з гасом.

Забороняється працювати на обладнанні зі знятим, незакріпленим або несправним обгороджуванням.

5.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій технологічного, екологічного, природного та військового характеру[48].

Керуючись вимогами Женевських документів по захисту людей, об'єктів народного господарства у надзвичайних умовах, на територіях всіх держав світу організована система органів, на яку покладена задача забезпечення вирішення цієї проблеми.

Мета Женевських документів:

1. Мирний час: доведення вимог міжнародного гуманітарного права по захисту людей до всього населення, керівників всіх рангів, Збройних сил.

2. Військовий час: забезпечення захисту людей, об'єктів народного господарства (радіаційного, хімічно небезпечних об'єктів, а також об'єктів, які мають культурні, наукові, духовні цінності і потрібні для життєзабезпечення аселення та інш.).

В більшості держав така система носить назву "Цивільна оборона". Цивільна оборона на території України існує з 1936р. Спочатку ця система носила назву "Місцева протиповітряна оборона". За роки Великої вітчизняної війни МППО виконала великий об'єм заходів по захисту населення і об'єктів народного господарства від ударів з повітря і забезпеченню активної участі широких мас в заходах оборонного характеру. Але заходи МППО носили місцевий характер (у прифронтових містах, на промислових об'єктах). В 1961р. МППО була перетворена в Цивільну оборону[48].

5.2.1 Роль та призначення цивільної оборони (цивільного захисту) в сучасних умовах

Однією з найголовніших рис планети Земля є існування на ній життя. Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, збільшенням обсягів виробництва та його відходів проблема стосунків між природою та суспільством дедалі загостряються. Внаслідок людської діяльності за останні роки має місце збільшення практично на всій території держав світу кількості дуже небезпечних об'єктів (радіаційні, хімічні та інші об'єкти)[49, 50].

Задачі ЦО:

1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, використання сучасної зброї, великих пожеж та стихійних лих.

2. Оповіщання населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій.

3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування сучасної зброї.

4. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) у районах лиха і осередках ураження.

5. Створення систем аналізу, прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за обстановкою, підтримання їх в постійній готовності.

6. Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління та сил, навчання населення застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

7. Завчасна підготовка об'єктів народного господарства (ОНГ) до стійкої роботи у надзвичайних ситуаціях.

8. Проведення заходів по захисту сільськогосподарських тварин, рослин, продовольства, систем водопостачання та інш. від радіоактивного, хімічного та бактеріального зараження.

9. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.

5.2.2 Організація хімічного контролю стану довкілля в зоні роботи дорожніх машин (дорожньої техніки)

Забезпечення дій Служби надзвичайних ситуацій - це комплекс заходів, організованих з метою створення умов для успішної ліквідації НС, одним з видів, яких є розвідка і хімічний захист[51].

Розвідка - комплекс заходів, що проводиться органами управління та Службою НС зі збору, узагальнення, вивчення даних про стан природного середовища і обстановки в районах аварій, катастроф, стихійних лих, а також на ділянках та об'єктах проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт[51].

За характером вирішуваних завдань і способу отримання розвідувальних даних розвідка ведеться:

1. системою спостереження та лабораторного контролю (ССЛК),

2. органами загальної та спеціальної розвідки.

Установи ССЛК здійснюють спостереження і контроль за станом природного середовища і потенційно небезпечних об'єктів, роблять оцінку і прогнозування виникнення НС та їх наслідків.

Загальна розвідка ведеться розвідувальними загонами, дозорами, групами та наглядовими постами, відправлені від служби цивільної оборони, а також від невоєнізованих формувань та інших сил, що залучаються до ліквідації НС.

Хімічна розвідка входить до складу спеціальної розвідки.

Вона організовується і проводиться з метою отримання більш повних даних про характер обстановки.

Хімічна розвідка організовується з метою:

1. своєчасного виявлення зараженості повітря, води і місцевості небезпечними хімічними речовинами;

2. визначення характеру та ступеня зараження;

3. відшукання і позначення шляхів і обходів ділянок хімічного зараження;

4. введення оптимальних режимів хімічного захисту населення і особового складу підприємства, аварійно-рятувальних та інших формувань.

Хімічна розвідка є одними із головних заходів, що здійснюються в ході ліквідації наслідків хімічно-небезпечної надзвичайної ситуації і спрямовані на виявлення хімічної обстановки в районі аварії (катастрофи).

Виявлення хімічної обстановки досягається:

- розвідкою району аварії (катастрофи) для визначення меж і зони хімічного зараження радіоактивними речовинами (СДОР), оцінкою щільності зараження місцевості, визначення напрямків розповсюдження хмари рідкої і газопарової фази СДОР;

- розвідкою маршрутів підходу до району аварії, евакуації населення і сільськогосподарських тварин, шляхів обходу району хімічного зараження;

- визначенням масштабів і ступеню зараження місцевості (повітря СДОР), контролю за їх змінами за часом;

- визначенням можливості перебування в районі аварії без засобів захисту після проведення робіт з дезактивації, дегазації;

- відбором проб повітря, ґрунту, води, продуктів харчування, змивів з обладнання, будинків, споруд і техніки.

Хімічний контроль, що здійснюється в районах аварій (катастроф), включає:

- визначення ступеню зараження хімічними речовинами (СДОР) обладнання, будинків, споруд, техніки, повітря, ґрунту і джерел води в районі аварії, контроль за його змінами за часом;

- встановлення можливості безпечного перебування сил ЦО і населення в районі аварії (катастрофи) без засобів захисту;

- визначення меж забруднених територій;

- ідентифікація не маркірованих і безгосподарних СДОР.

Враховуючи високі рівні забруднення в районі аварії з викидом хімічних речовин та швидкоплинність попадання СДОР в навколишнє природне середовище при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах, а також формування їх концентрацій ураження, часовий фактор в організації і проведенні хімічної розвідки і хімічного контролю має першорядне значення.

Перша інформація про аварії на небезпечних об'єктах та формування небезпечних концентрацій СДОР при хімічних аваріях, напрямку розповсюдження зараженого повітря, як правило, надходить від стаціонарних хімічних датчиків, що встановлюються на територіях господарської діяльності.

На основі цієї інформації і з врахуванням метеорологічної обстановки організовується проведення хімічної розвідки.

Хімічна розвідка в районі аварії починається з розвідки її осередку та в санітарно-захисній зоні. При чому, як правило, вона організовується одночасно з виконанням завдань силами ЦО, що проводять рятувальні і інші невідкладні роботи, в яких раніше всіх приймають участь сили аварійно-рятувальних служб.

Хімічна розвідка на території суб'єктів господарської діяльності групами розвідки, як правило, проводиться на розвідувальних хімічних машинах (автомобілях) або в пішому порядку. При цьому розвідувальні групи, рухаються між цехами (дільницями), через кожні 50-100 м зупиняються і за допомогою приборів виконують заміри, визначають межі зараження і розповсюдження радіоактивних (хімічних) речовин. Межі зараження позначаються знаками огородження.

Як правило, на межах зон хімічного зараження з інтервалом 300-500 м виставляються хімічні пости спостереження, що призначені для контролю за змінами напрямку розповсюдження зараженого повітря і для контролю за змінами концентрації СДОР.

При проведенні хімічної розвідки на території суб'єктів господарської діяльності необхідно враховувати, що рух повітряних мас між цехами (дільницями) може бути іншим від загального напрямку вітру. У зв'язку з цим для контролю за напрямком вітру на території об'єкту доцільно використовувати димові шашки і димові гранати з дотриманням вимог пожежної і вибухової безпеки.

Хімічна розвідка за межами території суб'єктів господарської діяльності, як правило, проводиться на розвідувальних машинах. Виявлення меж зон розповсюдження СДОР здійснюється декількома групами (дозорами) хімічної розвідки, які рухаються з різних сторін розвідувальної території з інтервалом 300-500 м назустріч друг другу, з урахуванням даних загальної розвідки. Вимірювання зараження повітря СДОР здійснюється через 200-300 м. При виявленні хімічного зараження групи (дозори) позначають межі зони зараження, зупиняються і, як правило, починають виконувати роль хімічних постів спостереження, контролюючи зміни напрямку розповсюдження хімічної хмари та її концентрації. Подальший рух дозорів здійснюється лише за командою особи, яка відповідає за проведення хімічної розвідки. Хімічні розвідувальні дозори, у тому числі виконуючі задачі хімічних постів спостереження, дані розвідки доповідаються за допомогою радіозв'язку або мобільними телефонами. Хімічна розвідка і контроль проводяться в ході робіт постійно до повної ліквідації наслідків хімічно-небезпечної надзвичайної ситуації. Після завершення ліквідації наслідків аварії хімічний контроль за станом району аварії (катастрофи) передається санітарно-епідемічним органам.

З метою вирішення задач хімічного контролю аналізи проб, що відібрані розвідувальними дозорами, здійснюється в стаціонарних лабораторіях (об'єктових), лабораторіях санепідемстанцій, лабораторіях МСЛК. Порядок, місця, періодичність відбору проб і способи їх доставки в лабораторії встановлюється штабом керівництва з ліквідації наслідків хімічної небезпечної надзвичайної ситуації.

Для проведення аналізів в лабораторіях повинні використовуватися атестовані методики, які наведені в довідковій літературі з контролю шкідливих речовин в різних середовищах.

У випадку виникнення трудності при встановленні природи СДОР, особливо при транспортуванні їх без супроводжувальних документів, проби цих СДОР відправляються для аналізу в спеціалізовані лабораторії наукових закладів і вузів.

В штабі ліквідації хімічної надзвичайної ситуації на основі даних хімічної розвідки та контролю проводиться оцінка наслідків аварії, приймаються рішення щодо захисту населення, плануються заходи з ліквідації наслідків аварії.

Проведення хімічної розвідки та контролю здійснюється з використанням різних засобів і методів їх проведення, використанням переносних і стаціонарних засобів виявлення концентрації СДОР, у тому числі і експрес-методів, від промислового призначення до побутових.

Мережа спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) призначається для проведення спостереження і лабораторного контролю за станом зараженості навколишнього природного, розвідки населених пунктів і територій, що підверглися зараженню, відбору проб і проведення лабораторних досліджень зараженості об'єктів хімічними речовинами та бактеріальними засобами.

Організатором діяльності цієї системи є МНС України, а основними виконавцями Держкомгідромет, МОЗ, Мінагропром та інші центральні органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установи і організації, що входять до сфери їхнього управління.

Спеціальні підрозділи зазначених центральних органів державної виконавчої влади щодобово інформують МНС України про наявний стан навколишнього природного середовища та в установлений термін подають відомості про прогноз на найближчий час. Про загрозливі явища МНС України повідомляється негайно.

У разі виникнення надзвичайної ситуації мережа спостереження і контролю зміцнюється за рахунок залучення відповідних підрозділів зі складу сил цивільної оборони.

До складу мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) входять: гідрометеостанції, санітарно-епідемічні станції, ветеринарні лабораторії, агрохімічні лабораторії, станції захисту рослин. Крім цього, до мережі МСЛК залучаються галузеві та окремі лабораторії суб'єктів господарської діяльності (хімічно небезпечних підприємств, об'єктів м'ясомолочної та харчової промисловості, комунального господарства та інші).

Всі установи мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) в залежності від їх призначення і характеру покладених на них задач оснащуються приборами розвідки, засобами зв'язку, перевезення, технічними засобами фоторозвідки, лабораторним обладнанням, реактивами, засобами індивідуального захисту та іншим майном.

Спостереження і лабораторний контроль установами мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) здійснюється постійно. У відповідності з цим на МСЛК покладені наступні завдання:

- при нормальній діяльності у повсякденних умовах: систематичне спостереження і лабораторний контроль зараження об'єктів навколишнього природного середовища; виявлення рівнів забрудненості (зараження) об'єктів довкілля і її небезпечність для населення, сільськогосподарських рослин і тварин; виявлення і контроль джерел небезпечного підвищення зараження (забруднення); виявлення ознак появи загрози стихійного лиха; проведення експертизи продуктів харчування, сировини, фуражу і води з видачею висновків щодо можливості їх використання;

- при загрозі виникнення надзвичайної ситуації: посилене спостереження і лабораторний контроль за зараженням (забрудненням) об'єктів довкілля; контроль за санітарно-епідемічною обстановкою в районах розгортання сил цивільної оборони і розселення евакуйованого населення;

- при виникненні надзвичайної ситуації: виявлення хімічного зараження в районах надзвичайних ситуацій, розташування сил ЦО та евакуйованого населення; оцінка небезпеки для населення і об'єктів довкілля з метою використання режимів захисту населення і тварин; проведення експертизи продуктів харчування, сировини, фуражу і води з видачею висновків щодо можливості їх використання; забезпечення необхідними даними органів управління ЦО.



ВИСНОВКИ

У магістерській роботі зроблено спробу вирішення науково-технічної задачі створення універсальної роторної землерийної машини, що працює в умовах віяльно-поступальної подачі робочого обладнання на забій.

Встановлено, що одним з ефективних шляхів розширення технічних і технологічних можливостей екскаваторів поздовжнього копання є створення універсальних землерийних машин за умови компонування їх робочого обладнання як дволанкової системи з індивідуальним приводом бічного переміщення кожної ланки та гарантованого стабільного переміщення без бічних зміщень базового тягача при копанні ґрунту в режимі віяльно-поступальної подачі робочого обладнання на забій.

1. Уточнено розрахункову схему визначення силового навантаження УЗМ із дволанковою системою бічної подачі робочого обладнання на забій у режимі копання ґрунту з максимальною продуктивністю та визначено чинники, зміна яких обумовлює величину навантажень на робочому обладнанні УЗМ у режимі копання ґрунту. До них належать: ширина В і глибина h споруджуваної виїмки, швидкість поздовжнього переміщення машини по забою Vп, бічної подачі на забій кожної з двох ланок робочого обладнання Vб1 і Vб2, міцність ґрунту по ударнику ДержНДІ С, тривалість довороту проміжної рами робочого обладнання tз наприкінці кожного напівциклу робочого процесу

2. Одержано формули для визначення опорів, що діють на робоче обладнання УЗМ у режимі копання ґрунту та на базовий тягач.

3. Уточнено методику визначення та забезпечення курсової стійкості УЗМ при копанні ґрунту. Встановлено, що максимальний вплив на величину коефіцієнта запасу курсової стійкості УЗМ справляють величина швидкості бічного переміщення ланок робочого обладнання в забої, тривалість довороту проміжної рами робочого обладнання та міцність ґрунту по ударнику ДержНДІ.

4. В режимі максимальної продуктивності з виносної здатності робочого органа при відпрацюванні виїмки шириною 4,5 м, глибиною 1,5 м у суглинистих ґрунтах ІІІ категорії максимальні значення навантажень робочого обладнання складають: крутний момент на вісі ротора Мкр - 74 кН·м, складові головного вектора сил: сила тяги Т - 21 кН, вертикальна сила Рв - 44 кН, бічна сила Рб - 85 кН, складові головного вектора моменту сил, приведених до центру тензопідвіски: момент сил розвороту М3 - 225 кН·м, момент сил у вертикальній площині, що проходить через поздовжню вісь машини М2 - 72 кН·м, момент сил у площині корми машини 150 кН. Вирівнювання та зниження абсолютних значень навантажень на робочому обладнанні УЗМ можливо шляхом забезпечення довороту проміжної рами наприкінці кожного напівциклу робочого процесу. Необхідна тривалість довороту проміжної рами функціонально залежить від реальної швидкості переміщення машини. Доворот проміжної рами, тривалість якого складає 1,1 с у режимі максимальної продуктивності, дозволяє зменшити максимальні значення навантажень робочого обладнання на 19...79 %. Встановлено величину поправочних коефіцієнтів для розрахунку складових головного вектора сил опору копання ґрунту роторним робочим органом УЗМ.

5. Для мінімізації інерційних навантажень УЗМ запропоновано встановлювати у гідроприводи бічного переміщення ланок робочого обладнання пневмогідроакумулятори поруч зі встановленням у гідролініях приводів двох дроселюючих гідророзподільників зі зворотним клапаном.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АО «ЕТ Мыйзакюла» (ранее Мыйзакюласский экскаваторный завод ПО «Таллэкс») [Електронний ресурс]: Все модели. - Електронні данні. - Мыйзакюла: АО «ЕТ Мыйзакюла». _ Режим доступу: http://www.etm.ee/ accessory.ru.html. - Заг. з екрану. - мова естонська, рос., англ.

2. ИРМАШ открытое акционерное общество [Електронний ресурс]: Непрерывная экскавация. - Брянск : ОАО «ИРМАШ», 2006. - Режим доступу: http://www.td-irmash.ru/group3_.html. - Заг. з екрану.

3. Открытое Акционерное Общество «Михневский ремонтно-механический завод» [Електронний ресурс]. - Електронні данні. - Михнево, 2012. - Режим доступу: http://www.mrmz.ru/. - Заг. з екрану.

4. Экскаватор траншейный роторный ЭТР-204. Описание и технические характеристики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.techstory.ru/exco_mn/tex/etr204_tex.htm. - Заг. з екрану.

5. ИРМАШ Производитель дорожно-строительной и землеройной техники [Електронний ресурс]. - Електронні данні. - Брянск, 2012. - Режим доступу: http://irmash.com/Produktsiya/Ekskavatory_transhyejnyye_tsyepnyye_i_ rotornyye/Ekskavatory_transhyejnyye_rotornyye/ETR2. - Заг. з екрану.

6. Vermeer. Траншеекопатели для прокладки трубопроводов. [Електронний ресурс]. - Електронні данні. - Vermeer Corporation, 2011.- Режим доступу: http://www2.vermeer.com/vermeer/EM/ru/Y/equipment/ trenchers_pipeline. - Заг. з екрану.

7. American Auigers. Trencor. Trencor Trenchers [Електронний ресурс]. - Електронні данні. - The Charles Machine Works, Inc., 2012. - Режим доступу: http://www.americanaugers.com/equipment/trencor-trenchers.html. - Заг. з екрану.

8. The Cleveland Trencher Company [Електронний ресурс]. - Cleveland, Ohio USA, 2006. - Режим доступу: http://www.cleveland-trencher.com. - Заг. з екрану.

9. А.с. 184732 СССР, МПК 6 E02 F 5/06, E02 F 3/08. Машина для рытья траншей [Текст] / А. И. Михлевский [и др.] (СССР). - № 1002187/29-14 ; заявл. 05.06.1965 ; опубл. 21.07.1966, Бюл. № 15. - 5 с.: ил.

10. А.с. 277631 СССР, МПК 6 E 02 F 3/06, E02 F 5/06. Многоковшовый экскаватор [Текст] / В. И. Царевский (СССР). - № 1224782/29-14 ; заявл. 11.03.1968 ; опубл. 22.07.1970, Бюл. № 24. - 4 с.: ил.

11. А.с. 306230 СССР, МПК 6 E02 F 3/06. Цепной экскаватор [Текст] / А.А. Кавалеров [и др.] (СССР). - № 1365630/29-14 ; заявл. 10.09.1969 ; опубл. 11.06.1971, Бюл. № 19. - 2 с.: ил.

12. А.с. 302438 СССР, МПК 6 E02 F 3/08. Устройство для образования в грунте выемки типа траншеи [Текст] / Н.Г. Бородин (СССР). - № 1368874/29-14 ; заявл. 11.10.1969 ; опубл. 28.04.1971, Бюл. № 15 - 4 с.: ил.

13. А.с. 389070 СССР, МКИ 3 E02 F 3/08. Машина для образования в грунте выемки типа траншеи [Текст] / Н.Г. Бородин (СССР). - № 1693905/29-14 ; заявл. 14.07.1971 ; опубл. 14.06.1973, Бюл. № 26. - 4 с.: ил.

14. А.с. 219448 СССР, МПК E02 F. Многоковшовый экскаватор [Текст] / В.И. Папазов, И.М. Царевский, В.И. Гладкий (СССР). - № 1055121/29-14 ; заявл. 14.02.1966 ; опубл. 30.05.1968, Бюл. № 18 - 2 с. : ил.

15. А.с. 894082 СССР, МПК 6 E02 F 3/18. Рабочий орган универсальной землеройной машины [Текст] / В.Д. Карпов (СССР). - № 2905055/29-03 ; заявл. 04.04.1980 ; опубл. 30.12.1981, Бюл. № 48. - 4 с. : ил.

16. Пат. 2318277 (B1) Франція, Int. Cl2 E 02 F3/78. Dispositif d'oscillation transversale pour excavatrice-chargeuse [Текст] Заявник Unit Rig et Equipment Co ; № 76 21772; заявл. 16.07.1976 ; опубл. 11.02.1977, B.O.P.I. - Listes n. 6. - 14 c.: іл.

17. А.с. 905387 СССР, МПК 6 E02 F 5/08 E02 F 3/18. Роторный рабочий орган универсальной землеройной машины [Текст] / В.М. Бандуров [и др.] (СССР). - № 2816154/22-03 ; заявл. 25.09.1979 ; опубл. 15.02.1982, Бюл. № 6. - 3 с.: ил.

18. А.с. 973730 СССР, МПИ 3 E02 F 5/08. Землеройная машина [Текст] / В.Н. Петров [и др.] (СССР). - № 3290223/29-03 ; заявл. 08.05.1981 ; опубл. 16.11.1982, Бюл. № 42. - 6 с.: ил.

19. А.с. 152432 СССР, МКИ 3 E02 F 3/24. Роторный экскаватор [Текст] / Н.Е. Жижин (СССР). - № 694145/29-14 ; заявл. 23.01.1961 ; опубл. 25.03.1977, Бюл. № 11. - 3 с.: ил.

20. А.с. 1054508 СССР, МКИ 3 E02 F 5/08. Механизм навески рабочего органа землеройной машины [Текст] / А.А. Кавалеров [и др.] (СССР). - № 3457726/29-03 ; заявл. 12.04.1982 ; опубл. 15.11.1983, Бюл. № 42. - 4 с.: ил.

21. Ковалев Е.П. Результаты исследований экскаватора УЭР / Е.П. Ковалев, С.Н. Николаев // Строительство трубопроводов. - М. : «Недра», 1965. - № 2. - С. 14-17.

22. Покровский В.В. Результаты испытаний экскаваторов типа УЭР / В.В. Покровский, В.П. Успенский // Строительство трубопроводов. - М. : «Недра». - 1966. - № 5. - С. 20-23.

23. Николаев В. Трансмиссия землеройной машины / В. Николаев, М. Охапкин // Техника и вооружение. - М., 1971. - № 1. - С. 16-17.

24. Быков А.В. Исследование конструктивно-кинематических параметров цепнобалочного рабочего органа универсальной землеройной машины: дис. … канд. тех. наук / Быков Александр Владимирович. - К., 1986. - 205 с.

25. А.с. 488036 СССР, М Кл F 16g 13/12. Цепь одностороннего перегиба [Текст] / А. А. Кавалеров, А. В. Быков (СССР). - № 1897267/25-27 ; заявл. 09.03.1973 ; опубл. 15.10.1975, Бюл. № 38 - 2 с.: ил.

26. А.с. 613026 СССР, М Кл2 Е02 F 5/06. Рабочий орган землеройной машины [Текст] / А. В. Быков [и др.] (СССР). - № 2367494/29-03 ; заявл. 04.07.1976 ; опубл. 30.06.1978, Бюл. № 24 - 3 с.: ил.

27. Бандуров В. Особенности работы на ПЗМ / В. Бандуров, И. Сыровченко // Техника и вооружение. - 1974. _ № 2. _ С. 31

28. А.с. 966168 СССР, МПК3 Е02 F 3/18. Землеройная машина [Текст] / А. В. Быков [и др.] (СССР). - № 23722557/29-03 ; заявл. 08.02.1979 ; опубл. 15.10.1982, Бюл. № 38 - 4 с.: ил.

29. Домбровский Н.Г. Экскаваторы. - М. : Машиностроение, 1969. - 174 с.

30. Устинов А.В. Совершенствование скребкового грунтоуборщика с целью повышения производительности бесковшового цепного траншеекопателя: автореф. дис. … канд. техн. наук: спец. 05.05.04 «Дорожные, строительные и подъемно-транспортные машины» / Устинов Андрей Владимирович ; Том. гос. архитектур.-строит. ун-т. - Томск, 2006. - 22 с.

31. Кокоуров Д.В. Определение рациональных режимов работы траншейных экскаваторов с фрезерно-роторным рабочим органом. : автореф. дис. канд. техн. наук: спец. 05.05.04 «Дорожные, строительные и подъемно-транспортные машины» / Кокоуров Дмитрий Владимирович ; Иркутский. гос. техн. ун-т. - Иркутск, 2004. - 22 с.

32. Иванников П.А. Создание и исследование рабочего оборудования для крупноблочной разработки мерзлых грунтов: автореф. дис. канд. техн. наук: спец. 05.05.04 «Дорожные, строительные и подъемно-транспортные машины» / Иванников Петр Алексеевич ; Томский гос. архитект.-строит. ун-т. - Томск, 2004. - 18 с.

33. Акинин Р.Б. Обоснование конструкции и расчета параметров машины для снятия загрязненного слоя грунта: автореф. дис. канд. техн. наук: спец. 05.05.04 «Дорожные, строительные и подъемно-транспортные машины» / Акинин Роман Борисович ; Научн.-исслед. ин-т трансп. стр-ва. - М., 2003. - 22 с.

34. Горбатюк Є В. Створення робочого органу землерийної машини з орієнтованими потоками виносу ґрунту. ; автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук за спец. 05.05.04 «Машини для земляних та дорожніх робіт» / Горбатюк Євген Володимирович ; ПДАБА. - Дніпропетровськ, 2006. - 18 с.

35. Домбровский Н.Г. Многоковшовые экскаваторы. Конструкция, теория, расчет. - М. : Машиностроение, 1972. - 432 с.

36. Ветров Ю.А., Баладинский В.П. Машины для специальных земляных работ. - К. : Вища школа, 1980. -192 с.

37. Землеройные машины непрерывного действия. Конструкции и расчеты / З.Е. Гарбузов, В.К. Ильгисонис, Г.А. Мутушев и др.; под общей редакцией Л.Е. Подборского. - М. : Машиностроение, 1965. - 275 с.

38. Мусійко В.Д. Екскаватори поздовжнього копання: навч. посібник / В.Д. Мусійко. - К. : НТУ; ЗАТ «Віпол». - 2008. - 240 с.

39. Выбор и обоснование технических решений по определению рациональных типов, основных параметров, возможностей унификации рабочих органов траншейных машин и создание системы автоматического управления ВЗМ. Отчет о НИР (промежуточный) / Киев. автом.-дор. ин-т. - № ГР 01.88.0004646. - К., 1989. - 140 с.

40. Определение оптимальных кинематических параметров рабочего процесса и компоновочного решения универсальной роторной землеройной машины. Отчет о НИР / Киев. автом.-дор. ин-т. - № ГР 01.86.0017418; Инв. № 02880051223. - К., 1987. - 196 с.

41. Исследования работы экскаваторов и кранов // Сборник трудов МИСИ. - М. : Госгортехиздат, 1960. - Вып. 31. - 184 с.

42. Асатурян В.И. Теория планирования экспериментов. Уч. пос. для ВУЗов. - М. : Радио и связь, 1983. - 248 с.

43. Владимиров В.М., Шендеров А.И., Калашников Ю.Т. и др. Карьерные роторные экскаваторы. - К. : Техніка, 1968. - 282 с.

44. Владимиров В.М. Определение величин бокового усилия резания при расчете роторных экскаваторов. / В.М. Владимиров // Добыча угля открытым способом. - М. : Недра, 1966. - № 11. - С. 14-17.

45. Владимиров В.М., Трофимов В.Н. Повышение производительности карьерных многоковшовых экскаваторов. - М. : Недра, 1980. - 312 с.

46. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці - Львів: Афіша, 2002. - 320с.

47. Москальова В.М. Основи охорони праці - К.: ВД"Професіонал",2005. 672с.

48. Гунський А.І. Цивільна оборона: Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: Міністерство освіти, 1995. - 216 с.

49. Закон України " Про цивільну оборону" - 1993 р.

50. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник . - Київ "Центр навчальної літератури"2004 р.

51. Методика прогнозування масштабів зараження СДОР при аваріях на хімічно -небезпечних об'єктах на транспорті. - К., Штаб ЦО України, 1992. - 132 с.

Размещено на Allbest.ru