Проектування та розрахунок систем внутрішнього водопроводу і каналізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Метою даного проекту є практичне засвоєння комплексу питань, пов'язаних з проектуванням та розрахунком систем внутрішнього водопроводу і каналізації

В Україні здійснюється великими темпами будівництво житлових і громадських будівель. Також постійно підвищується якість будівництва, благоустрій і комфорт будівель. Останнє в багато чому залежить від систем водопостачання, каналізації і газу, які представляють комплекс санітарно - технічного обладнання, без якого неможливо забезпечення нормальних умов життя і продуктивної діяльності людей.

Успішне вирішення задач будівництва в значній мірі залежить від швидкого впровадження досягнень науки і техніки, підвищення рівня індустріалізації робіт, удосконалення структури управління будівництвом, скорочення трудомістких ручних робіт при монтажі на основі науково - технічного прогресу в області механізації, покращення технології будівельного виробництва. У зв'язку з цим велика відповідальність лягає на спеціалістів в галузі водопостачання і каналізації, які повинні вміти запроектувати економічно, дешево, просто і зручно до монтажу системи інженерного обладнання нового або реконструйованого об'єкта.

При експлуатації санітарно-технічного обладнання важливе значення має забезпечення безаварійності роботи і підвищення їх економічної ефективності, економія електроенергії і палива.

Для безаварійності обладнання при експлуатації має значення настройка і перевірка якості монтажу, відповідно до заданого проекту, також створення спеціальних робочих груп по нагляду за роботою. Окрім цього потрібно постійно підвищувати рівень кваліфікації обслуговуючого персоналу.

Можливості підвищення рівня продуктивності праці в житлово-комунальному господарстві здійснюється за рахунок впровадження нових технологій по монтажу санітарно-технічних систем, а також проведення заходів по автоматизації та диспетчеризації цих робіт.

1. Захист навколишнього середовища

Захист навколишнього середовища є актуальним питанням, адже збільшення комплексу будівельних робіт і внутрішнього монтажу спричиняють значні забруднення викидами в водне, повітряне і грунтове середовище, що призводить до катастрофічних наслідків широких масштабів.

З цього приводу створюється низка документів і законів , які захищають природне середовище. В цих документах основну увагу приділяють упорядкуванню водопостачання, що неможливе без правильної організації і достатньої кількості надійно працюючих систем водопостачання, каналізації та газопостачаня.

Стічні води - це використані промисловими підприємствами та житлово-комунальними будівлями води забруднені різноманітними домішками. Показниками забруднень є каламутність, вміст рухомих частинок, загальний вміст розчинених речовин, кислотність, концентрація розчиненого кисню. Скинуті в природні водойми стічні води , згубно діють на живі організми та значно погіршують гідрохімічний режим. Такі води необхідно очищати. Стічні води очищають механічними , хімічними, фізико-хімічними та біологічними методами.

Схема очищения повинна забезпечувати мінімальне скидання стічних вод у водойми.

Нагляд за охороною навколишнього середовища здійснюють: "Міністерство охорони навколишнього середовища" та підпорядковані йому обласні, міжрегіональні відомства. Законодавчу базу підготовлюють і затверджують народні депутата. Зокрема створені такі законопроекти в яких виражений захист навколишнього середовища: Закон України "Про охорону навколишнього природнього середовища", Закон "Про забезпеченя санітарного та епідеміологічного благополуччя населеня", Водний кодекс України.

Методи визначення якості та обсягів забруднення. Для з'ясування ступеня забруднення довкілля та впливу того чи іншого забруднювача на життя й здоров'я людини, оцінки шкідливості забруднювачів і міри їхньої небезпечності, проведення екологічних експертиз довкілля в межах районів, регіонів чи окремих об'єктів, сьогодні у всьому світі використовують такі поняття, як гранично допустимі концентрації шкідливих речовин, гранично допустимі викиди і скиди, гранично допустимі екологічні навантаження.

2. Розрахунково-конструктивна частина системи холодного водопостачання

2.1 Визначення витрат води холодного водопостачання

Для подачі води на господарсько-питні потреби проектуємо для 5 -ти поверхового житлового будинку роздільні системи гарячого і холодного господарсько-питного водопроводу. Водопровідна мережа будинку - тупикова, з нижнім розведенням. Магістральні лінії прокладаємо під стелею підвалу. Магістралі теплоізолюються матами з мінеральної вати для запобігання утворення конденсату на поверхні труб. Прокладання стояків і підведень до приладів - відкрите.

Водопровідна мережа будинку проектується зі сталевих водогазопровідних оцинкованих труб (ГОСТ 3262-75*) та поквартирна розводка із металопластикових труб «KISSAN». Для водорозбору передбачено змішувачі, оскільки в будинку запроектована система гарячого водопостачання. Для управління потоком води на мережі водопроводу проектуємо встановлення запірно-регулюючих вентилів: у водомірних вузлах; на відгалуженнях від магістралі до стояків; на вводі в кожну квартиру; перед зливними баками.

Проектуємо один ввід водопроводу. Трасу вводу наносимо на генплан ділянки

Витрати води на вводі:

добова витрата холодної води на вводі :

=*U/1000= 300*U/1000*24=1.5 (м3/доб),

Кількість жителів визначаємо з розрахунку nж = 3 чол. на 1 квартиру:

U=nж*nкв (чол);

U=3*40=120 чол

де =300 л/доб - загальна норма витрати води одним споживачем за добу найбільшого водоспоживання;

Максимальні секундні витрати холодної води на вводі визначаємо за формулою:

q = 5 qotot б =2.025 (л/с )

де qotot =0,3 л/с - нормативні секундні витрати різних приладів, які обслуговують однакових водоспоживачів на ділянці тупикової мережі;

б - коефіціент, що визначають в залежності від загального числа приладів N на розрахунковій ділянці мережі та ймовірності їх дії Рс

Ймовірність використання санітарно-технічних приладів:

Рс==

Рс*N =1.76 б=1.35

де - загальна норма витрати води, в тому числі гарячої води одним споживачем в час найбільшого водоспоживання (15,6 л/год ) )

U - загальне число споживачів будинку;

N=nпр *nкв - загальне число приладів в будинку;

nпр - число приладів, встановлених в квартирі

Годинна витрата води на вводі визначається за формулою:

qhrtot =0.005 q0.hr б hr =0.005*300* б hr =4,53 ( м3/год),

де б hr - коефіцієнт,який визначається в залежності від загального числа приладів N, обслуговуваних проектованою системою , і ймовірністю використання Рchr;

qo.hrtot = 300л/год нормативна годинна витрата холодної води одним приладом

Ймовірність використання санітарно-технічних приладів:

Рhr = Рс *3600 *qotot / qo.hrtot

Рhr ==0.04

Рhr *N=0.04*160=6.4 бhr=3.021

Максимальні секундні витрати холодної води на розрахунковій ділянці визначаємо за формулою:

q=5q б=5*0.2*0,947=0,947 (л/с),

де q=0,2 л/с - нормативні секундні витрати різних приладів, які обслуговують однакових водоспоживачів на ділянці тупикової мережі;

б - коефіціент, що визначають в залежності від загального числа приладів N на розрахунковій ділянці мережі та ймовірності їх використання Рс

Ймовірність використання санітарно-технічних приладів:

Рс = *U/ q*N*3600 Рс=

Рс*N = 0,96 б=0,947

де різниця між нормою витрати загальною, в тому числі гарячої води одним споживачем в час найбільшого водоспоживання (15,6 л/год*чол) і нормою витрати гарячої води одним споживачем в час найбільшого водоспоживання (10 л/год* чол)

U - загальне число споживачів в будинку;

N - загальне число приладів в будинку;

Годинна витрата води визначається за формулою:

qhr=0.005 q0.hr б hr =0.005*200* б hr ( м3/год),

qhr= 0.005*200* б hr= 3,021 ( м3/год),

де б hr - коефіцієнт, який визначається в залежності від загального числа приладів N обслуговуваних проектованою системою і ймовірність використання Рchr;

qc 0 hr =200л/год- нормативна годинна витрата холодної води одним приладом;

qсо =0,2л/сек нормативна секундна витрата води одним водорозбірним приладом

Ймовірність використання санітарно-технічних приладів:

Рсhr= =

Рсhr*N=3,52 бhr= 2,033

2.2 Розрахунок водолічильників

По витратах води підбираємо лічильник таким чином, щоб їхні номінальні витрати qwб відповідали 4% середніх годинних витрат води в добу максимального водоспоживання qt ( м3/год).

qt = ?qutot *U / 1000T=300*120/1000=36 ( м3/год)

qutot =300л/год -середня годинна витрата води (л/год)

qwб = 0.04 * qt =1,44

За додатком 7 вибираємо крильчатий водолічильник типу ВСКМ (ГОСТ 6019-83*) калібром для загального водомірного вузла;

Гідравлічна характеристика водолічильника S=5,08 м/(с/л)2,

Втрати напору у водолічильнику складають:

hw,б = S*( qo tot)2 =4.5 м.

S - опір лічильника;

qo tot - розрахункові загальні секундні витрати води на вводі;

(Втрати напору при пропуску води на господарсько-питні потреби у крильчатих лічильниках не перевищують 2.5м. Отже, дані лічильники підібрано вірно).

2.3 Гідравличний розрахунок мережі холодного водопроводу

Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі проводимо в табличній формі. Розрахунок ведемо по найвіддаленішому стояку (в даному випадку Ст.№ ), який розбиваємо на розрахункові ділянки. За витратами води на кожній ділянці розрахункового напрямку по таблицях для гідравлічного розрахунку обираємо діаметри труб, швидкість руху води в них і питомі витрати напору на тертя.

Табл.2.3.1 « Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі »

Розр. ділянка	qoc, л/с	Ймовірність дії, Рс	К-сть приладів, N	Р*N	б	Розр. витрати, q=5qoб л/с	dy, мм	v, м/с	lділ, м	Втрати напору, м
										На метр 1000і	На ділянці ?Hсист= il (1+км)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
0-1	0,2	0,006	1	0,006	0,2	0,2	20х1.5	1,38	1,1	69,2	77,4
1-2	0,2	0,006	2	0,012	0,2	0,2	20х1.5	1,45	1,5	69,2	101,6
2-3	0,2	0,006	4	0,024	0,224	0,224	20х1.5	1,48	0,5	74,3	111,3
3-4	0,2	0,006	4	0,024	0,224	0,224	20	0,72	3	80,1	241,6
4-5	0,2	0,006	8	0,048	0,27	0,27	20	0.82	3	139,4	419,5
5-6	0,2	0,006	12	0,064	0,296	0,296	20	0.93	3	150,6	453,1
6-7	0,2	0,006	16	0,096	0,338	0,338	25	0.64	3	57,4	173,5
7-8	0,2	0,006	20	0,12	0,369	0,369	25	0.69	4	60	241,3
8-9	0,2	0,006	40	0,24	0,487	0,487	32	0.48	2	22,3	45,9
9-10	0,2	0,006	60	0,36	0,58	0,58	25	0.6	3	31,2	94,9
10-11	0,2	0,006	80	0,48	0,665	0,665	32	0.69	7	42,2	296,7
11-12	0,2	0,006	160	0,96	0,951	0,951	40	0.76	3,4	44,2	151,58
Ввід	0,3	0.011	160	1.76	1,31	1.31	50	0,61	6.5	20	131,3

Графа 11. ?Hсист= 1000i*l* (1+км) = 1000i*l* (1+0,3) м,

де км=0,3 - коефіцієнт,який враховує втрати напору на місцеві опори

Графа 3- Ймовірність дії приладів Рс є число, постійне для всіх ділянок розрахункового напрямку

Графа 7- значення q= 5qoб л/с

2.4 Визначення потрібного напору насоса

Втрати напору в системі холодного водопроводу визначаються за формулою:

?H = hгеом+hвв+?Нсист+hліч+hf = (м)

де hгеом. - геометрична висота подачі води (різниця відміток диктуючого приладу і вводу в будинок) м;

hвв - втрати напору на вводі, м;

hліч - втрати напору у водолічильнику, м;

?Нсист - втрати напору по довжині і в місцевих опорах в трубопроводах розрахункового напрямку: від вводу до диктуючого приладу;

hf - вільний напір для диктуючого приладу, м.

3. Розрахунково-конструктивна частина системи гарячого водопостачання будинку

3.1 Визначення витрат води гарячого водопостачання будинку

Для забезпечення даного будинку гарячою водою проектуємо водопідігрівач в тепловому пункті , який живиться теплоносієм від теплових мереж.

Системи гарячого водопостачання будинку проектуємо з циркуляційними трубопроводами, які забезпечують циркуляцію води в мережі через нагрівач і запобігають охолодженню її в трубах за недостатнього водорозбору або його відсутності. Циркуляційні трубопроводи, що збирають воду із стояків прокладаємо у підвалі та виводимо до водопідігрівача, встановленого в тепловому пункті. Подаючі і циркуляційні магістральні, а також розвідні трубопроводи покриваються тепловою ізоляцією. В цьому разі трубопроводи влаштовуються на відстані 50 мм від стін до поверхні ізоляції. Розподільчу та циркуляційну сітку використовуємо із сталевих водо- газопровідних труб (ГОСТ 3262-75*), а поквартирна розводка із пластикових труб «KISSAN».

Визначаємо розрахункові секундні витрати гарячої води за формулою:

gh=5goh б=5*0,2* б = 1,273(л/с)

де goh - 0,2л/с - нормативні секундні витрати гарячої води приладами, л/с;

б - коефіціент,що залежить від загального числа приладів N на розрахунковій ділянці мережі та ймовірності їх дії Рh;

Ймовірність дії санітарно-технічних приладів знаходимо за формулою:

Рh== Рh*N=1,6 б=1,273

де gurh - норма витрати гарячої води одним споживачем в час найбільшого водоспоживання (10 л/год*чол)

U - загальне число споживачівв будинку;

N - загальне число приладів в будинку;

Максимальна годинна витрата гарячої води (для підбору водонагрівача)

=0,005*gh o,hr* бhr=0,005*200* бhr =2,79 (м3/год),

де, g ho,hr - норма витрати гарячої води одним приладом =200л/год

бhr - коефіцієнт, визначаємий в залежності від загального числа приладів N, обслуговуваних проектованою системою, і ймовірності дії приладів Рhrh,

Ймовірність використання санітарно-технічних приладів:

Рhrh== 0,036

Рhrh *N=5,76 б=2,79

Максимальна добова витрата визначається по формулі:

Gдоб=U* quh =U*120=14400 (м3/доб);

Де quh м3/доб норма витрати гарячої води в добу найбільшого водоспоживання=120л;

U - кількість споживачів в будинку;

3.2 Підбір лічильника гарячої води

Для обліку витрат гарячої води споживачами підбираємо лічильники таким чином, щоб їхні номінальні витрати qwб відповідали 4% середніх годинних витрат води в добу максимального водоспоживання qt ( м3/год).

qt = ?qutot *U / 1000T= 14,4

qwб = 0.04 * qt=0,576

У тепловому пункті установлюємо загальнобудинковий крильчатий лічильник типу ВСКМ (ГОСТ 6019-83*) калібром.

Гідравлічна характеристика водолічильника S= м/(с/л)2,

Втрати напору у водолічильнику складають:

hw,б = S*(q h)2 = 2,05м.

S - опір лічильника;

qс - розрахункова секундна витрата води; л/сек

(Втрати напору при пропуску води на господарсько-питні потреби у крильчатих лічильниках не перевищують 2.5м. Отже, дані лічильники підібрано вірно).

3.3 Розрахунок водонагрівача

Для забезпечення будинку гарячою водою установлюємо на горищі в тепловому пункті швидкісний водопідігрівач.

Для того, щоб обрати оптимальний варіант водопідігрівача, визначаємо витрати тепла для приготування гарячої води по формулі:

водопостачання витрата гідравлічний каналізаційний

=1,163**(tгар-tхол)+ Qht =1,163**( tгар-tхол )*1.05 (кВт=176)

де -годинні витрати гарячої води, приймаємо їх за п.4.1 (м3/год);

tгар =55?С - температура гарячої води, ?С;

tхол 5 -температура води в системі холодного водопроводу, ?С;

Qht - теплові втрати, приймаєио їх за 5% від розрахункового теплового навантаження

За довідником підбираємо пластинчатий водопідігрівач типу «KOLWI» В31-60

3.4 Гідравличний розрахунок системи гарячого водопостачання

Гідравлічний розрахунок мережі подаючих трубопроводів полягає у визначенні діаметрів і втрат напору на ділянках трубопроводів і виконується аналогічно розрахунку трубопроводів внутрішнього холодного водопроводу з тією різницею, що в даному випадку втрати напору в трубах визначаються з урахуванням їх заростання.

Визначаємо розрахунковий напрямок - від диктуючого водорозбірного приладу (Ст.№1) по подаючих трубопроводах до водонагрівача і позначаємо на ньому розрахункові ділянки, в яких змінюється витрата води (див. Лист 6 Г.Ч.). Для отриманих ділянок приймаються секундні витрати гарячої води, визначені в п.4.1:

gh=5goh б (л/с),

Залежно від розрахункових витрат води на ділянках визначаються діаметри труб і питомі втрати напору на тертя за умови забезпечення руху води в них з економічною швидкістю в межах 0,9….1,2 м/с. максимально допустима швидкість руху води в трубах водопровідних мереж не повинна перевищувати 3 м/с.

Втрати напору на окремих ділянках подаючих трубопроводів гарячої води визначаються за формулою:

Нtot = і*l*(1+Kм), м;

де і - питомі втрати напору на тертя;

l - довжина ділянки трубопроводу, м;

k - коефіцієнт, що враховує втрати напору в місцевих опорах і приймається:

0,1 - для трубопроводів водорозбірних стояків без гладкотрубних приладів і циркуляційних стояків;

0,2 - для подаючих і циркуляційних розподільних трубопроводів;

0,5 - для трубопроводів в межах теплових пунктів, а також для трубопроводів водорозбірних і циркуляційних стояків з гладкотрубними приладами.

Розрахунки проводимо в табличній формі.

Табл.3.3.1 « Гідравлічний розрахунок розподільчої сітки гарячої води »

№ ділянки	N, шт.	PN	б	qh, л/с	q = 5qoб	dy, мм	V, м/с	?, м	Втрати напору
									1000 і	Км	1+Км	Загальні Htot= i•l•(1+Км), м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
0-1	1	0.01	0.2	0.2	0.2	20х1.5	0.88	1,1	69,2	0,5	1,5	77,62
1-2	2	0.02	0.2	0.2	0.2	20х1.5	0.88	1,5	69,2	0,5	1,5	105,3
2-3	3	0.03	0.2	0.2	0.2	20х1.5	0.88	0,5	69,2	0,5	1,5	36,1
3-4	3	0.03	0.2	0.2	0.2	20	0,62	3	73,5	0,2	1,2	221,7
4-5	6	0.06	0.2	0.2	0.2	20	0,62	3	73,5	0,2	1,2	221,7
5-6	9	0.09	0.2	0.2	0.2	20	0,62	3	73,5	0,2	1,2	221,71
6-7	12	0.12	0.368	0.2	0.368	25	0,66	3	63,5	0,2	1,2	191,7
7-8	15	0.15	0.4	0.2	0.4	25	0,75	4	73,5	0,1	1,1	104
8-9	30	0.3	0,539	0.2	0,539	32	0,57	2	31.6	0,1	1,1	64,3
9-10	45	0.45	0,645	0.2	0,645	32	0.67	3	41,3	0,1	1,1	125
10-11	60	0.6	0,742	0.2	0,742	40	0.59	7	27,4	0,1	1,1	192,9
11-12	120	1.2	1,086	0.2	1,086	40	0,82	3,4	49,6	0,1	1,1	169,74

Для уникнення охолодження води в системі прокладаємо в підвалі будинку циркуляційний трубопровід (в будинках до чотирьох поверхів включно циркуляційні стояки не передбачають). Трубопровід ізолюємо утеплювачем K-FLEX для уникнення конденсату .

Діаметри циркуляційного трубопроводу приймаємо на порядок меншим, ніж у трубопроводі розподільчої сітки на відповідних ділянках системи.

3.5 Підбір циркуляційних насосів

Втрати напору в системі гарячого водопроводу визначаються за формулою:

?H = hгеом+hвв+?Нсист+hліч+hf +hвд (м)

де hгеом. - геометрична висота подачі води (різниця відміток диктуючого приладу і вводу в будинок) м;

hвв - втрати напору на вводі, м;

hліч - втрати напору у водолічильнику, м;

?Нсист - втрати напору по довжині і в місцевих опорах в трубопроводах розрахункового напрямку: від вводу до диктуючого приладу;

hf - вільний напір для диктуючого приладу, м.

hвд- втрати напору у водонагрівачі, м

Приймаємо до установки циркуляційний насос фірми GRUNDFOS з технічними характеристиками Н= (м), q= ( л/сек)

4. Розрахунково - конструктивна частина системи каналізації будинку

4.1 Перевірка пропускної здатності каналізаційних стояків

В будинку проектуємо господарсько-побутову каналізацію для відведення забруднених стічних вод від мийок, умивальників, унітазів, та інших санітарних приладів, що встановлені в кожній кімнаті. Система каналізації, що проектується, складається з внутрішньої та дворової мереж і санітарно-технічних приладів.

Дворову мережу проектуємо з чавунних труб (ГОСТ 6942.1-80). Дворову мережу під'єднуємо до вуличної мережі в каналізаційному колодязі. Перед червоною лінією забудови проектуємо контрольний колодязь.

Внутрішня каналізаційна мережа запроектована з чавунних каналізаційних труб і фасонних частин (ГОСТ 6942.1-30-80).

В будинку прийнято каналізаційних стояків. На стояках на висоті 1 м від підлоги встановлено ревізії на першому, останньому і через два поверхи. На випусках і відвідних трубопроводах, де можливі засмічення, встановлені прочистки.

Витяжна частина стояка відведена вище даху на 0,3-0,7 м.

Діаметри відвідних труб від санітарних приладів в житловому будинку приймаються без розрахунку. Діаметр відвідних труб від унітазів приймаємо 100 мм, від решти приладів - 50 мм.

Проектуємо уклон відвідних труб в сторону стояка (для d=100ммі = 0,02; d=50мм і= 0,03).

Діаметри каналізаційних стояків визначаємо за табл.8 СНиП 2.04.01-85 залежно від величини розрахункових витрат стічних вод і найбільшого діаметру відвідного трубопроводу. Каналізаційні стояки приймають однакового діаметра по всій висоті.

Розрахункові витрати біля основи стояка вираховують при кількості приладів, що приєднані до цього стояка.

Проводимо перевірку пропускної спроможності стояків.

Максимальні секундні стоки визначаємо за формулою:

qtot = 5 qotot б =2,025 (л/с) qotot = 0,3 л/с

де qotot =0,3 л/с - нормативні секундні стоки приладів, які обслуговують однакових водоспоживачів на ділянці тупикової мережі;

б - коефіціент, що визначають в залежності від загального числа приладів N на розрахунковій ділянці мережі та ймовірності їх дії Рс

Ймовірність використання санітарно-технічних приладів:

Рс==

Рс*N =1,76 б=1,35

де - загальна норма витрати води,( в тому числі гарячої води) одним споживачем в час найбільшого водоспоживання (15,6 л/год ) )

U - загальне число споживачівв будинку;

N=nпр *nкв - загальне число приладів в будинку;

( nпр -1) - число приладів, встановлених в квартирі

Розрахункові секундні витрати стічних вод від будинку в цілому

qs= qtot + qos =2,025+1,6=3,625 л/с

де , qos = 1,6 л/с - витрати стоків приладом з найбільшим водовідведенням - унітазом (додаток 2, СНиП).

Результати розрахунку заносимо до таблиці 4.1.1.

Табл. 4.1.1 « Розрахунок каналізаційних стояків »

№ стояків	Розрахункові витрати л/с	Діаметр поверхо-вих відвідних труб, мм	Кут підклю-чення до стояка	Діаметр стояка, мм	Пропус-кна здатність стояка, л/с
	qtot	qos	qs
1	2	3	4	5	6	7	8
Ст.К1-2	0,33	1,6	1,93		45	100	7,4

Графа 1 - номер стояка на плані;

Графа 2 - секундні витрати стоків;

Графа 3 = вільний напір води перед унітазом qos = 1,6 л/с

Графа 4 = ? (гр.2 + гр. 3)

Графи 5, - діаметри стояків

Графи 6 - кут підключення (табл. 8 (Л1) в залежності від пропускної здатності стояка

Графа 8 - визначається по табл. 8 (Л1).

Розрахунок стояків:

Ст. К1 -

Встановлено N приладів

NP = 0,18 б =0,444

qtot = 5 qotot б =0,6 (л/с) qotot = 0,3 л/с

Витрати стоків від унітазу qos = 1,6л/с

Витрати стоків від вани qos = 0,8 л/с

Витрати стоків від раковини-мийки qos = 0,6л/с

qs= qtot + qos л/с

Аналогічно визначаємо витрату стічних вод всіх стояків та випуску.

4.2 Гідравлічний розрахунок каналізаційних випусків і дворової мережі

Аналогічно визначають витрату стічних вод випуску за формулами розрахунків стояків. Розрахунок діаметра необхідно вести, виходячи з наповнення трубопроводу, близького до максимального, і швидкості течії рідини не менш 0,7 м/с. Наповнення h/d для діаметрів 50 і 100 мм приймають не менше 0,3; для діаметрів 125, 150 і 200 мм - не менше 0,3 і не більше 0,6

Розрахунок дворової каналізації починають від найбільш віддаленого випускного колодязя до міської каналізаційної сітки. Кількість стічних вод, потрапляючих в каналізаційну мережу залежить від числа типу установлених санітарно-технічних приладів і режиму їх роботи.

Розрахунок проводимо паралельно з роботою над профілем дворової каналізації. Приймаючи нахил рівним природному нахилу землі, або проектному нахилу площадки, при прийнятому діаметрі та визначенні витрат за таблицями, визначаємо швидкість. Якщо вона є більшою від незамулюючої, то прийнятий нахіл залишають. У випадку, коли швидкість не задовольняє вимог, міняємо нахил.

Рекомендовані нахили наведені в таблиці 4.2.1.

Таблиця 4.2.1. Нахили каналізаційних труб дворової сітки

Діаметри труб	Наповнення	Нахили
		Нормальні	Мінімальні
125	0,5 труб	0,015 - 0,02	0,01
150	0,6	0,01 - 0,012	0,007
200	0,6	0,008-0,01	0,005

Розрахунок ведемо в табличній формі.

Таблиця 4.2.1. Гідравлічний розрахунок каналізаційних випусків і дворової мережі

№ ділянки№ ділянки	Довжина, l, м	Кількість приладів, N	Ймовірність дії приладів, Р	NP	б	Секундні витрати q tot	Витрати стоків qs = qtot + 1.6 л/с	Діаметр, мм	h/d	Уклон, і	Швидкість, V, м/с	Перевірка, V * vh/d
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1-2	7,2	20	0,011	0,22	0,467	0,7005	2,3	100	0,4	0,025	1	0,63
2-КК1	3,8	40	0,011	0,44	0,638	0,957	2,557	100	0,4	0,025	1	0,63
КК1-КК2	6,7	40	0,011	0,44	0,638	0,957	2,557	150	0,3	0,025	1,12	0,61
КК2-КК3	10,6	80	0,011	0,88	0,905	1,357	2,957	150	0,3	0,025	1,12	0,61
КК3-КК4	6,7	120	0,011	1,32	1,135	1,7025	3,3025	150	0,3	0,025	1,12	0,61
КК4-КК5	3,5	160	0,011	1,76	1,35	2,025	3,625	150	0,3	0,025	1,12	0,61
КК5-МК6	3,3	160	0,011	1,76	1,35	2,025	3,625	150	0,3	0,025	1,12	0,61

По результатах розрахунків будуємо продольній профіль вуличної каналізаційної мережі на першому листі курсового проекту.

5. Розрахунок внутрішнього газпроводу

5.1 Розрахунок витрат газу

Для даного будинку в якості газових приладів у кожній кухні установлюємо чотирьохконфорочні плити ПГ-4.Номінальні витрати газу однією плитою q noт=1,25м3/год табл..5,1(Л2)

Розраховуємо витрати газу газовими приладами з урахуванням коефіцієнтів одночасності їх дії за формулою:

Q d = ? К sim • q noт •ni =0,3 м3/год

m

де ? - сума добутків величин К sim, q noт, nі від 1 до m

i = 1

Кsim - коефіцієнт одночасності, значення якого слід приймати для житлових будинків за таблицею 5.3 Л3;

q noт - номінальна витрата назу приладом або группою приладів, м3/год, прийнята за паспортним даними або технічними характеристиками приладів;

n і - число однотипних приладів або групп приладів, шт;

m - число типів приладів або групп приладів, шт.

Примітки:

1. Для квартир, в яких установлюється декілька однотипних газових приладів, коефіцієнт одночасності належить приймати як для такого ж числа квартир із цими газовими приладами.

2. Значення коефіцієнта одночасності для ємкісних водонагрівачів, опалювальних котлів або опалювальних печей рекомендується приймати 0,85 незалежно від кількості квартир.

По витратах газу приймаємо загальний газовий лічильник G1,6 .(втрати тиску в лічильнику складають 55 Па), див. табл. 5,2

5.2 Гідравличний розрахунок газопроводів

Ввід газопроводу виконуємо крізь стіну в коридор першого поверху, по якому прокладаємо розвідну магістраль.

Розрахункові внутрішні діаметри газопроводів визначаємо гідравлічним розрахунком за умови забезпечення безперебійного газопостачання всіх споживачів у часи максимального споживання газу.

Допустимий перепад тиску в газопроводах низького тиску приймається за допустимими коливаннями теплових навантажень газових приладів. Максимальному тиску газу перед приладами буде відповідати максимальне теплове, а мінімальному - мінімальне теплове навантаження.

Гідравлічний розрахунок починаємо від найбільш віддаленого і найвище розташованого газового приладу (Ст. № ).

Трубопровід розбиваємо на ділянки (див. Лист графічної частини).

При розрахунку внутрішніх газопроводів низького тиску для житлових будинків допускається визначити втрати тиску газу на місцеві опори в розмірі від процентів лінійних втрат: а) на газопроводах від вводів в будинок:

- до стояка - 25

- на стояках - 20

б) на внутрішньо квартирній розводці:

- при довжині розводки 1 - 2 м - 450%

3 - 4 м - 300%

5 - 7 м - 120%

8 - 12 м - 50%

При розрахунку газопроводів низького тиску слід враховувати гідростатичний напір Н g, де Па, який визначається за формулою:

Нg = +9,81 •h (pa - p)=9.81* 17(1.29 -0.73)=93,4 Па

Де h = 17 м - різниця абсолютних відміток початкових і кінцевих ділянок газопроводу;

рa = 1,29 кг/м3 - густина повітря при температурі 0?С і тиску 0,10132 МПа;

р = 0,73 кг/м3 - густина газу при тих же параметрах.

Таблиця 5.2.1 « Гідравлічний розрахунок газопроводу »

№ ділянок	Кількість квартир	Коефіцієнт Кsim	Витрати газу, м3/г	Дійсна довжина, м	Надбавка, %	Розрах. довжина	Діаметр труб, мм	Питомі втрати тиску, Па/м	Втрати тиску, Па
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1-2	1	1	1,25	2	5,5	11	15	3,45	37,95
2-3	2	0,65	1,625	3,1	1,2	3,72	15	5,62	20,9
3-4	3	0,45	1,68	3,1	1,2	3,72	15	5,63	20,94
4-5	4	0,35	1,75	3,1	1,2	3,72	15	6,1	22,7
5-6	5	0,29	1,81	3,1	1,2	3,72	15	6,42	23,9
6-7	10	0,254	3,175	0,8	1,25	1	20	3,67	3,67
7-8	15	0,24	4,5	19,5	1,25	24,37	25	2,67	65
8-9	20	0,235	5,875	0,8	1,25	1	25	5	5
9-10	25	0,233	7,28	31	1,25	38,75	32	1,6	62
10-11	30	0,231	8,66	3,6	1,25	4,5	32	2	9
11-12	35	0,229	10,02	13,5	1,25	16,9	32	2,93	49,5
12-13	40	0,227	11,35	3,6	1,25	4,5	40	2,5	11,25
Ввід	0,227	11,35	20,7	1,25	25,8	50	0,48	12,4

?? Р мр=344,21

Таким чином, загальні втрати тиску у дворових та внутрішньо будинкових газопроводах становлять:

??Р г = ?? Р мр + ?Р гл - Нg =344,21+55-93,4=305,81 Па

Визначені фактичні сумарні втрати тиску не перевищують допустимі рекомендовані величини для дворової та внутрішньо-будинкової мережі. Мінімальний манометричний тиск газу перед газовими приладами буде:

Р м = (1800 - ?Р г)? 1200 Па,

Р м = 1494,19 Па ,що ? 1200 Па

Р м = (1800 - ?Р г)? 1200 Па, що відповідає вимогам Держстандарту (ДБН В 2.5 - 20 - 2001).

6. Основні положення з експлуатації систем водопостачання

Після виконання всіх монтажних робіт систему випробовують на справність арматури і обладнання на герметичність. Випробовування на герметичність проводять до закладання трубопроводів у стінах ( при прихованому прокладанні ) і накладання ізоляції та фарбування. Мережі холодного і гарячого водопроводів випробовують гідравлічним способом тиском , що перевищує робочий на 0,5 МПа, але не більше ніж 1 МПа протягом 10 хв., зниження тиску при цьому допускається не більше ніж на 0,1 МПа. Результати випробувань оформляються актом .

В зимовий період випробування проводять тільки після вводу в дію системи опалення.

Під час прийому водопроводу в експлуатацію перевіряють відповідність монтажу затвердженому проекту, міцність кріплень, наявність уклонів для спорожнення труб, відсутність витоків води в арматурі , зєднаннях , обладнанні, ефективність вмикання і вимикання, роботу системи автоматизації. В системах гарячого водопостачання , крім того, перевіряють температуру в різних точках системи, прогрів рушникосушок в циркуляційному режимі, роботу водонагрівачів і циркуляційних насосів.

За результатами випробувань системи водопостачання складають акт, який разом з актом на приховані роботи, актом приймання і виконавчої документації( робочі креслення , дані про розрахункові витрати і тиск тощо ) передаються організації, що буде здайснювати експлуатацію.

Основні завдання експлуатаційних організацій такі :

1. Нагляд за системами ( трубопроводами, арматурою, насосними установками, водонагрівачами ) і усунення недоліків, що виникають перебої в подачі води споживачам.

2. Контроль за споживанням води і тиском на вводах і в системах, що дозволяє виявити і усунути втрати води.

3. Запобігання замерзанню води в трубопроводах системи і утворенню конденсату.

4. Захист трубопроводів від корозії та заростання.

5. Боротьба за шумом, що виникає при роботі систем.

Належна організація експлуатації систем водопостачання суттєво покращить роботу системи в цілому і забезпечить раціональне використання води та енергоносіїв.

7. Основні положення з експлуатації внутрішньої каналізації

Підтримання в належному стані санітарно - технічного обладнання та своєчасний ремонт внутрішніх каналізаційних мереж допомагає уникнути зайвих неприємностей та турбот( затоплення квартири, пошкодження штукатурки, підлоги, меблів, проникнення шкідливих газів з каналізації в квартиру та інших). Перед прийняттям в експлуатацію проводять випробування систем внутрішньої каналізації методом проливу води шляхом одночасного відкриття 75 % санітарних приладів, що підключені до ділянки яка, перевіряється. Основне завдання експлуатації внутрішньої каналізації - попередження та усунення порушень роботи системи. До порушень роботи каналізації належать: засмічення гідро затворів і трубопроводів, пошкодження трубопроводів та санітарно - технічних приладів, витоки через зливні бачки, замерзання води в трубах, проникнення газів з каналізації в приміщення. Засмічення гідро затворів усувають промиванням( гарячою водою або спеціальними розчинами ), прокачуванням вантузами або прочищенням гнучкими валами, тросами, йоржами. Для видалення забруднень з пляшко подібного сифону знімають нижню кришку. Відвідні трубопроводи і стояки прочищаються через найближчі ревізії або прочистки. Випуски, як правило , прочищають через оглядові колодязі.

Водостоки перед здачею в експлуатацію випробовують шляхом наповнення їх водою до водоприймальної воронки ( протягом 10 хв. Не повинно бути витоків води). При експлуатації воронок звертають увагу на герметичність кріплення самої воронки. Восени і навесні водостоки рекомендується прочищати зверху воронку і знизу через ревізії. Ремонт гідроізоляції здійснюють за можливістю в теплу пору року.

Нагляд за системами внутрішньої каналізації повинні здійснювати спеціалізовані бригади , що підвищить технічний рівень експлуатації і продовжить термін користування санітарно - технічними системами.

Размещено на Allbest.ru