Товарознавча характеристика м’яса курей, його експертиза та митне оформлення

6

Стан сухожиль

Поверхня гладенька, блискуча, матового кольору

Менш щільні, поверхня суглобів гладенька

Розм'яклі, сіруватого кольору, суглобові поверхні покриті слизом

7

Стан кісткового мозку трубчастих кісток

Заповнює всю порожнину кістки, запах приємний, злегка сальний

Мозок відділяється від стінок кістки, колір жовтуватий

Мозок сильно відділяється від стінок кістки, покритий кірочкою,

неприємний запах

8

Прозорість і аромат бульйону

Прозорий, ароматний, з ледь помітними пластівцями

Мутний, із запахом не властивим свіжому бульйону

Мутний, з великою кількістю пластівців

Вказані показники варто використовувати при аналізі показників якості м'яса курей.

Крім цього, застосовують інші методи аналізу.

Метод визначення пероксидази.

Реакція дозволяє встановити присутність ферменту пероксидази в екстракті з м'язової тканини. Суть реакції полягає в окисненні бензидину перекисом водню в присутності пероксидази. При цьому бензидин переходить у парахінондиімід, який утворює з неокислених бензидину з'єднання, забарвлене в блакитно-зелений колір. Потім забарвлення поступово переходить у коричневий колір.

Прилади. Штатив для пробірок; колби конічні; крапельниці і пробірки.

Реактиви. Спиртовий 0,2%-ний розчин бензидину; 1%-ний розчин перекису водню.

Порядок проведення аналізу. У пробірку наливають 2 мл досліджуваної витяжки, додають 5 крапель 0,2%-ного спиртового розчину бензидину, збовтують вміст пробірки і додають 2 краплі 1%-ного розчину перекису водню.

М'ясо вважають свіжим, якщо витяжка набуває синьо-зеленого кольору, що переходить протягом 1-2 хв у буро-коричневий.

М'ясо вважають несвіжим, якщо витяжка або не набуває специфічного синьо-зеленого кольору, або відразу з'являється буро-коричневий. Для дослідження парного, охолодженого і мороженого м'яса водоплавної птиці реакція на пероксидазу з бензидину непридатна.

Визначення кількості летких жирних кислот.

Метод заснований на виділення летких жирних кислот з м'яса птиці нежирної та визначення їх кількості титруванням відгону розчином гідрат оксиду калію.

Порядок проведення аналізу такий же, як і при визначенні летких жирних кислот у м'ясі. Кількість летких жирних кислот (оцтової, масляної, мурашиної і пропіонової) виражають у міліграмах гідрат оксиду калію, що пішли на нейтралізацію цих кислот, що містяться в 100гр м'яса, і обчислюють за формулою:

X = (V-V0) K * 5.61 * 100 / m,

де V-кількість 0,1 н. розчину гідрату оксиду калію, витраченого на титрування 200мл дистиляту з м'яса, мл;

V0-кількість 0,1 н. розчину гідрату оксиду калію, витраченого на титрування 200мл дистиляту в контрольному досвіді, мл;

K-поправка до титру 0.1 н. розчину гідрату окису калію;

m-навішення м'яса, м.

Допустиме розходження між результатами паралельних визначень не повинна перевищувати 9% середньої величини. Обчислення роблять з точністю до 0.01мг.

М'ясо вважають свіжим, якщо вміст летких жирних кислот становить до 4,5 мг KOH.

При вмісті летких жирних кислот від 4.5 до 9мг KOH м'ясо вважається сумнівною свіжості.

Мікроскопічний аналіз. З різних ділянок тушки птиці стерильно вирізують шість шматочків тазостегнових м'язів. На два предметних скла проводять по три відбитки зрізаними сторонами шматочків і висушують на повітрі. Подальший порядок проведення аналізу такий же, як і при бактерноскопіческом дослідженні м'яса. Якщо м'ясо свіже, на відбитках не виявляються мікроорганізми, а в полі зору мікроскопа видно поодинокі коки чи палички. Слідів розпаду м'язової тканини непомітно.

У м'ясі сумнівної свіжості в полі зору мікроскопа спостерігається не більше 20-30 коків або кілька паличок і помітні сліди розпаду м'язової тканини.

Якщо ж м'ясо несвіже, то в поле зору спостерігається більше 30 мікроорганізмів з переважанням паличок і чітко видно інтенсивно забарвлені сліди розпаду м'язової тканини.

2.6 Зразки для порівняння

Для дослідження м'яса курей було взято три зразки для порівняння.

1. Органолептичні показники дослідження показали:

Показники	М'ясо, куплене у м'ясному павільйоні райцентру	М'ясо куплене у спеціалізованому павільйоні «Наша ряба»	М'ясо, куплене на ринку
Загальний вигляд та колір м'яса	Поверхня - вологий дзьоб без глянцу, слизова оболонка ротової порожнини без блиску, очне яблуко не випукле.	Поверхня суха, дзьоб глянцевидний, слизова оболонка ротової порожнини блищить, очне яблуко випукле.	Поверхня покрита слиззом, дзьоб без глянцевого блиску, очне яблуко провлюється, рогівка мутна.
Стан м'яса на розрізі	Вологе, злегка липке	Злегка вологе, блідо-рожевого кольору	Вологе, більш темного кольору, залишає плями на фільтрувальному папері
Консистенція	М'язи менш щільні та пружні	М'язи плотні, пружні	М'язи дряблі, при натисканні пальцем ямка не вирівнюється
Запах	Специфічний, спостерігається деяка затхлість у грудній та черевній	Специфічний, властивий свіжому м'ясу	Гнилосний,більш виражений у грудно-черевній
Прозорість та аромат бульйону	Прозорий, з легким неприємним запахом	Прозорий, ароматний	Мутний, з різким неприємним запахом

Виходячи з результатів дослідження, можна зробити висновок, що: зразок № 2 відповідає стандартним нормам фізико-хімічних показників. На другому місці бройлер, куплений у м'ясному павільйоні. Зразок № 3, тобто тушка птиці, куплена на ринку виявилася не свіжою.

За результатами органолептичних досліджень показників, можна зробити висновок, що:

Зразок № 1 - сумнівної свіжості

Зразок № 2 - свіже м'ясо

Зразок № 3 - несвіжий.

РОЗДІЛ 3. Митне оформлення курей

3.1 Визначення коду товару за УКТ ЗЕД

У цьому розділі проаналізовано особливості процедури імпорту курей у кількості 20 ящиків масою нетто 50 кг кожен на суму 660 євро. Поставка здійснюється автотранспортом - на умовах DAF UA Ягодин. Курс євро на день митного оформлення становить 12,00 грн. за 1 євро.

За результатами проведених розрахунків будуть зроблені висновки про доцільність імпортування молочної сухої сироватки з Іспанії ТОВ "Хлібодар".

Для регулювання виробництва та ведення міжнародної торгівлі створено систематизований перелік товарів і присвоєно товарам цифрові коди. Без систематизації товарів здійснити їх розподіл досить важко, оскільки описи різних товарів можуть перекривати один одного (наприклад, яблука можна віднести до "харчових продуктів" і до "фруктів"). Тільки певна систематизація дозволяє уникнути можливих труднощів при класифікації товарів.

Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. У товарній номенклатурі товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи - на товари.

Важливе при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, указаним у графі 33.

УКТ ЗЕД на сьогоднішній день - це надійний інструмент державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Слід відмітити, що така класифікація товарів на державному рівні має широку галузь застосування:

а) при розробленні і підготовки міжнародних документів, угод;

б) для тарифного (мито, імпортний тариф) і нетарифного квотування, ліцензування, реєстрації учасників ЗЕД;

в) для статистичних спостережень;

г) для страхування вантажів;

д) для транспортних перевезень тощо.

За сучасних умов у сфері міжнародної торгівлі обертається величезна кількість товарів, яка невпинно збільшується. Незважаючи на їх різноманітність, всі вони завдяки класифікатору мають своє, тільки їм відведене місце під відповідним цифровим кодом у товарній номенклатурі.

Для того, щоб присвоїти товару відповідний код згідно УКТ ЗЕД, необхідно провести класифікацію, тобто знайти його місце в товарній номенклатурі. УКТ ЗЕД має 6 рівнів класифікації: розділи; групи; товарні позиції; товарні підпозиції; товарні категорії; товарні підкатегорії (рисунок 3.2.1).

Рисунок 3.1 - Структура коду за УКТ ЗЕД

Перший рівень - розділи, їх в УКТ ЗЕД 21. На цьому рівні товари згруповані за галузями промисловості. Отже, спочатку необхідно визначити, до якої галузі можна віднести товар.

Другий рівень - групи. Всього їх 97. У них товари зібрані згідно:

- матеріалу, з якого вони виготовлені;

- функцій, які вони виконують;

- ступеня обробки.

Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.

Третій рівень - товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Товарні позиції - це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи.

Четвертий рівень - підпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація. Товарні підпозиції - шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два - номером позиції.

П'ятий рівень - товарна категорія. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару.

Шостий рівень - товарна підкатегорія. Тут наводиться остаточна деталізація товару.

3.2 Особливості митного оформлення курей

Подання декларантом вантажної митної декларації на товари за кодом 0207, заповненої відповідно до заявленого митного режиму, супроводжується поданням у митний орган таких документів:

Товаросупровідні документи (накладна CMR, книжка МДП).

Комерційні документи (зовнішньоекономічний договір (контракт) із маркою гербового збору, рахунок-фактура (INVOICE)

Платіжне доручення про сплату митних платежів.

Протокол досліджень проб харчових продуктів.

Сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання іноземного сертифіката).

Міжнародний ветеринарний сертифікат на харчові продукти.

Радіологічний дозвіл.

Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи (або відповідна відмітка на товаросупровідних документах).

Сертифікат про походження товару.

Ветеринарний дозвіл.

11. Довідка про декларування валютних цінностей.

Основна тематика дозвільних документів державних органів, необхідних для митного оформлення молочної сухої сироватки, наведена на рисунку 3.3.1.

Рисунок 3.2. Основні методи нетарифного регулювання при імпорті м'яса курей

Сертифікат відповідності (або свідоцтво про визнання сертифікату відповідності).

Код документа у ВМД - 5109.

Необхідною підставою для здійснення митного оформлення імпортної продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, є сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання іноземного сертифіката).

Харчові продукти підлягають обов'язковій сертифікації в Україні. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів.

Контроль за маркуванням.

Продукти, призначені для продажу населенню, що підпадають під визначення другої - двадцять першої груп УКТ ЗЕД при ввезенні в Україну повинні супроводжуватись маркуванням державною мовою України, що містить у доступній для сприймання споживачем формі інформацію.

Забороняється імпорт харчових продуктів, які є небезпечними, непридатними до споживання, неправильно маркованими або такими, що не відповідають технічними регламентами або санітарними заходами.

Міжнародний ветеринарний сертифікат на харчові продукти.

Міжнародний ветеринарний сертифікат на харчові продукти видається з метою гарантії безпеки товару для здоров'я населення. Зазначений висновок складається органами, установами, закладами державної санітарно-епідеміологічної служби і надається за вимогою імпортера. Він призначений для кожної партії харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів (для експорту, якщо це передбачено умовами контракту чи міжнародною угодою, в якій бере участь Україна). У ВМД зазначається під кодом 5040.

Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи.

Код документа у ВМД - 5501.

Залежно від виду товару, що ввозиться, митному органу подається санітарний сертифікат - документ встановленої форми, що містить опис ознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимоги стосовно об'єкта експертизи - критерії безпеки та умови використання, з якими має ознайомитись і які зобов'язується виконувати замовник - власник об'єкта експертизи, і які є в подальшому предметом державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Радіологічний дозвіл.

Код документа у ВМД 5133.

Радіологічний контроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України. Підставою для митного оформлення є штампи "Ввіз/вивіз дозволено" та "Радіологічний контроль". У разі відсутності зазначених відміток при митному оформленні вантажу видається дозвіл на ввезення в Україну, в якому вказуються повна назва та реквізити імпортера; код УКТЗЕД, назва продукції, маса, вид упаковки, маркування, спосіб транспортування; реквізити власника й одержувача вантажу; маршрут прямування через територію України; номер та дата видачі.

Сертифікат про походження товару.

Код документа у ВМД - 7000.

Сертифікат про походження товару видається Торгово-промисловою палатою країни-експортера.

Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що використовуються для його виробництва.

Для підтвердження походження товару може застосовуватися сертифікат про походження товару.

У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;

2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;

4) у випадках, коли в документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або в митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що цей товар походить з відповідної країни, і має містити:

1) письмову заяву експортера про країну походження товару;

2) письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифікат приймається його офіційно завірений дублікат.

3.3 Порядок нарахування митних платежів

Більшість країн світу вирішили стягувати митні платежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартість товару, який продавець передає покупцю безпосередньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар - той самий, а вартість може дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем покупцю. Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо визначення митної вартості незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.

Для визначення митної вартості встановлено єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена у рахунку-фактурі). За такого підходу значення митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, коли вони постачаються за різними умовами поставки.

Поняття митної вартості викладене у ст. 259 Митного кодексу: "Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу".

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються;

2) оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів;

3) оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) оцінки на основі віднімання вартості;

5) оцінки на основі додавання вартості;

6) резервного.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

У нашому випадку доцільно використати метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

При визначенні митної вартості за цим методом повинні бути включені витрати:

1) витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України:

а) вартість транспортування;

б) витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження і перевалку товарів;

в) страхові суми;

2) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару;

б) вартість контейнерів та іншої багаторазової тари, якщо відповідно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються;

в) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

3) відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцю безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не була включена до заявленої ціни:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплектуючих виробів, які є складовою частиною товарів, що оцінюються;

б) інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються;

в) матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо);

г) інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за тезками митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються;

4) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен вплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються;

5) відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця.

Кури ввозяться на підставі договору купівлі-продажу на умовах поставки DAF UA Ягодин (Глухівська митниця). Митна вартість визначається на основі ціни, яку буде сплачено або яка підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України. За умовою DAF усі витрати по доставці до кордону несе продавець, тобто митна вартість дорівнює фактурній.

МВ=ФВ,(3.1)

де МВ - митна вартість;

ФВ - фактурна вартість.

До складу фактурної вартості включено витрати на транспортування товару до кордону України:

ФВ = РВ + ТВ(3.2)

РВ - реалізаційна вартість, РВ = 660,00 євро.

ТВ - транспортні витрати до пункту перетину митного кордону України, ТВ = 200,00 євро.

Отже, зважаючи на вищевказане, проводимо розрахунок.

У даному випадку митна вартість дорівнює:

1) ФВ = МВ = (660,00 + 200,00) . 12,00 = 10320,00 (грн.).

Ставка мита встановлюється у процентах до митної вартості або в твердій сумі.

В Україні застосовують такі види мита (за способом нарахування):

адвалерне - нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

специфічне - нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару та інших предметів, які обкладаються митом;

комбіноване - поєднує обидва ці види митного обкладення;

За спрямуванням переміщення товарів та часом їх переміщення розрізняють: ввізне, вивізне та сезонне мито.

Існують також особливі види мита - спеціальне, антидемпінгове та компенсаційне.

Відповідно до Закону України "Про митний тариф України" на імпортну продукцію (кури) встановлене адвалерне мито у розмірі 10% від митної вартості продукту. Тобто сума мита розраховується за формулою (3.6.3).

М = Мв . Стм(3.6.3)

де М - сума мита, яка підлягає сплаті, грн.;

Мв - митна вартість товару, Мв = 10320,00 грн.;

Стм - ставка мита (відповідно до Закону України "Про митний тариф України"), Стм = 10%.

М = 10320,00 . 10% = 1032,00 (грн.).

Товари, які ввозяться на територію України, обкладаються податком на додану вартість за ставками, встановленими Законом України від 26.09.97 № 550/97-ВР "Про податок на додану вартість". ПДВ дорівнює 20% від бази оподаткування, яка розраховується за ст. 4 цього Закону. Згідно з ним для товарів, що ввозяться на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним курсом НБУ, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

ПДВ сплачується платниками податку - отримувачами (покупцями й замовниками) товарів одночасно зі сплатою мита і митних зборів на момент оформлення вантажної митної декларації.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції по ввезенню (пересиланню) товарів на митну територію України і отриманню робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання (споживання) на митній території України, в тому числі операції по ввезенню (пересиланні) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки. Від оподаткування ПДВ звільняються товари, які не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Сума податку на додану вартість (ПДВ) розраховується за формулою (3.6.4).

ПДВ = (МВ+М) . 20%.(3.6.4)

деМВ - митна вартість, грн., Мв = 10320,00 грн.;

М - сума мита, грн., М = 1032,00 грн.

ПДВ = (10320,00 грн. + 1032,00 грн.) . 20 % = 2270,40 (грн.)

У зв'язку зі вступом України до Світової організації торгівлі та ратифікацією відповідного Протоколу митні збори при імпорті товарів не стягуються (окрім зборів за виклик митника).

У нашому випадку митні збори не сплачуються.

Загальна сума митних платежів у даному випадку розраховується за формулою 3.6.5.

МП = М + ПДВ + МЗ (3.6.5)

де МП - сума митних платежів, грн.;

М - сума мита, грн., М = 1032,00 (грн.);

ПДВ - сума податку на додану вартість, грн., ПДВ = 2270,40 (грн.);

МЗ - сума митних зборів, Мз = 0,00 (грн.).

М П = 1032,00 грн. + 2270,40 грн. + 0,00 грн. = 3302,40 (грн.)

Таким чином, на момент перетину митного кордону України сума митних платежів становить 3302,40 (грн.). Митні платежі при цьому складуть 32,0% від фактурної вартості товару.

Тобто передреалізаційна вартість курей у даній імпортній операції зростає на 32,0% від фактурної вартості.

3.4 Використання ВМД при митному оформленні курей

Вантажна митна декларація (ВМД) - уніфікований документ, який містить відомості про товари та майно, які переміщуються через митний кордон України, про відправника, одержувача та особу, яка здійснювала декларування вантажів через кордон, умови поставки, способи розрахунків та інші дані, необхідні для митного оформлення, у тому числі дані про стягнення митних та інших зборів мита, ПДВ з товарів і майна, які переміщуються через митний кордон України.

ВМД застосовується під час декларування суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (юридичними або фізичними особами) товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, у порядку, встановленому Митним кодексом України, Положенням про ВМД та іншими актами законодавства України.

ВМД є документом суворого обліку.

Орган Державної митної служби не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів; якщо вона заповнена декларантом з порушенням Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД; в інших випадках, передбачених законодавством України.

У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Державною митною службою.

Достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацію ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. У разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД.

ВМД оформляється на єдиних стандартних самокопіюючих бланках формату А4, що виготовляється друкарським способом. Оформлення ВМД з використанням інших бланків не допускається.

До ВМД може бути додано не більше 33 додаткових аркушів, що дозволить задекларувати не більше 100 найменувань товарів. У ВМД і додаткових аркушах не повинно бути підчисток, виправлень. Кожне виправлення завіряється підписом і печаткою митного брокера.

ВМД заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання.

Вантажна митна декларація складається з граф, поділених на підрозділи, де зазначаються реквізити, кожен з яких починається з нового рядка та перед кожним з них проставляється порядковий номер.

ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Зовнішньоекономічна діяльність, особливо за умов ринкової відкритої економіки, є надзвичайно важливим економічним сектором держави. У той же час, для держави має велике значення залучення додаткових джерел розвитку власної економіки та їх ефективність. Такі джерела можна знайти і у сфері зовнішньоекономічних відносин, які є потужним двигуном зростання вітчизняної економіки.

У третьому розділі дипломної роботи описано особливості імпорту молочної сухої сироватки в Україну.

За основу прийнято зовнішньоекономічний контракт, у якому передбачено:

- товар - молочна суха солодка сироватка;

- кількість товару - 20 мішків по 50 кг;

- фактурна вартість товару - 680 євро;

- транспорт - автомобільний;

- умови поставки - DAF UA Ягодин.

У даному випадку, при імпортуванні молочної сухої сироватки з Іспанії на умовах поставки DAF UA Ягодин, необхідно оформити ВМД форми ІМ-40, сплативши мито - 1032,00 грн. і ПДВ - 2270,40 грн. Митні збори за митне оформлення на території митниці не сплачуються у зв'язку зі вступом України до Світової організації торгівлі.

Таким чином, на момент перетину митного кордону України сума митних платежів становить 3302,40 грн. Митні платежі при цьому складуть 32,0% від фактурної вартості товару.

Варто відмітити, що крім перерахованих тарифних методів регулювання (ПДВ, мито) до молочної сухої сироватки застосовуються також нетарифні - ветеринарний, санітарно-епідеміологічний, радіологічний контроль, контроль за якістю та необхідність подання сертифікату про походження, а також контроль за маркуванням.

ВИСНОВКИ

На сьогодні вирощування курей є перспективною галуззю господарства. Протягом останніх років виробництво курей в Україна збільшується, що пов'язано порівняно низькою ціною на цей товар і, у зв'язку з низьким рівнем доходів населення стабільним попитом на продукцію птахівництва.

Загалом в складних економічних умовах м'ясо птиці є тим дешевим та якісним білковим продуктом, яке поряд із порівняно дешевим хлібом та молоком складає основу харчування звичайної української родини. Тому формування пропозиції на ринку м'яса птиці, а також ефективне його виробництво є однією із умов забезпечення продовольчої безпеки України. Тому на даний час є тенденція до збільшення питомої ваги м'яса курей на ринку України. Тим більше, що м'ясне птахівництво відіграє особливу роль в народному господарстві України.

Велика увага для формування належної якості м'яса приділяється у процесі вирощування курей. Так, технологія вирощування бройлерів передбачає постійний доступ птахів до корму. Але необхідно періодично (щотижня) контролювати рівень живої маси птахів. При вирощуванні бройлерів використовують також режими дозованої (контрольованої) годівлі. Термін вирощування курчат-бройлерів сучасних кросів максимально становить 6-7 тижнів (вік забою). Перед забоєм птахи проходять так звану голодну витримки -- 6-8 годин без корму при вільному доступі до води. Як можна переконатися, такі технології передбачають вихід м'яса потрібної якості згідно із стандартами ГОСТ.

На якість м'яса птиці впливає велика кількість чинників. Особливо важливі ті з них, які діють протягом останніх 24 годину життя птаха. Ці короткочасні фактори роблять вплив на вихід тушок (втрати живої маси), дефекти тушок (синці, вивихи і переломи кісток), мікробіологічну контамінацію тушок та метаболічні можливості м'язів. Є всі підстави стверджувати, що стресові умови при зборі, такі як вилов птиці і приміщення її в клітини, впливають на посмертні функціональні властивості м'язів. В останні роки загострилися проблеми, пов'язані з харчовими отруєннями та інфекціями, що змушує птахівничі компанії приділяти все більшу увагу умов утримання живої птиці

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

м'ясо курка бройлер якість

1. Авдєєв А. Т. Товарознавство. - К.: Знання, 2007. - 346 с.

2. Батутіна Алла Петрівна, Ємченко Ірина Володимирівна Експертиза товарів.- К.: ЦУЛ, 2004

3. Берновский Ю. Классификация и кодирование промышленной и сельскохозяйственной продукции. К., 1999.

4. Бобирєва Т. С. Україна на світовому ринку м'яса та харчових м'ясних субпродуктів / Т. С. Бобирєва // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Фінанси і кредит”.- 2007.- № 2.- С. 230-234.

5. Болотников А. Товароведение: курс лекций. - К.: МАУП, 2002. - Ч. 2. - 144 с.

6. Борисенко В.Г., Криворучко І.М., Петров Ю.Є. Інформаційна підтримка галузі птахівництва // Птахівництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник ІП УААН. - Харків, В. 53, 2003.

7. Васильев В.А. и др. Коммерческое товароведение и экспертиза: Учебное пособие для ВУЗов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997, 135с.

8. Вахмар О. Л. Організація торгових процесів. - К.: Знання, 2005. - 436 с

9. Вертійчук А. І. Шляхи подальшого розвитку птахівництва в Україні / А. І. Вертійчук // Ефективне птахівництво. - 2008. - № 11.- С. 3-5.

10. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва / За редакцією В.І. Хоменка. - К.:Сільгоспосвіта, 1995. - 716 с.

11. Войчак А. В. Товароведение сырья и материалов. -- Киев: Высшая школа, 1989.\

12. Галас В. К. Організація торгівлі. - К.: знання, 2005. - 376 с.

13. Габріельянц М.А.Козлов А.П.Товарознавство мясних та рибних товарів.

14. Голуб А. М. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Вища школа, 2006. - 556 с.

15. Гончаров З. Н., Круглов Е. Д. Контроль качества продукции. - М: Изд-во стандартов, 1987. - 120 с.

16. Государственная пошлина.- Харьков: Издательский дом "Фактор", 2002.- 84с.

17. Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію",// Урядовий кур'єр. - Збірка законів ч. ІІ АПК - 2002.

18. ДСТУ 3993 - 2000. Товарознавство. Терміни та визначення.

19. Дубців Г.Г Товарознавство харчових продуктів: Підручник. - М.: Майстерність: Вища школа, 2001

20. Житенко П.В., Боровков М.Ф. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів: Справ очник. - М.: Колос, 2000. - 335 с.

21. Жук Ю.Т., Жук В.А., Кисляк Н.К., Кушнір М.К., Орлова Н.Ю.. Салашинський М.А. Теоретичні основи товарознавства: Навч посібник. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2000.

22. Задорожний І. М., Гаврилишин В. В. Товарознавство продовольчих товарів. Зерноборошняні товари: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Львівська комерційна академія. - Л. : Компакт ЛВ, 2004. - 304с. : іл.

23. Заєць П. Н. Товарознавство. - К.: Знання, 2007. - 476 с.

24. Зуєв А. Л. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Знання, 2005. - 546 с.

25. Закон України "Про захист прав споживачів"// Урядовий кур'єр. - Збірка законів ч. ІІ АПК - 2002.

26. Закон України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»

27. Закон України «Про Єдиний митний тариф».

28. Закон України від 31 травня 2007 року «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про митний тариф».

29. Закон України від 24.02.94р. № 4004-ХII “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”.

30. Закон України від 17.07.97р. №486/97 - ВР “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”.

31. Закон України від 23.12.97р. №771/97-ВР “Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”.

32. Кандиба А.М. Зовнішньоекономічна діяльність. - К.: Аграрна наука, 2001. - 262 с.

33. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. -156 с.

34. Козлов А.П. (у співавторстві) Товарознавство. Продовольчі товари: навчальний посібник (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України) К.: Кондор, 2009. - 740 с.

35. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.- К.: ЦНЛ, 2006.

36. Месяченко В.Т., Кокошинская В.И. Товароведение: Учеб. - М.: Экономика, 2003. - 415 с.

37. Наказ ДМСУ від 14.10.02р. №555 “Про внесення змін та доповнень до Порядку заповнення граф вантажно-митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі та Порядку використання формуляра-специфікації форми МД-8”.

38. Оснач В. Товарознавство: Навчальний посібник. - К., 2004. - 219 с.

39. Петров В. М. Організація та шляхи підвищення ефективності виробництва яєць / В. М. Петров, В. І. Жеребцова // Вісник ХНАУ ім. Докучаєва. Серія “Економіка АПК і природокористування”. - 2007.- С. 88.

40. Попов А. К. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Знання, 2005. - 547 с

41. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 року Про затвердження Порядку митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, і визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

42. Порядок митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов'язковій сертифікації в Україні.

43. Постанова КМУ від 13.01.99р. №41 “Про введення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності”.

44. Постанова КМУ від 12.10.00р. № 1537 “Про внесення змін і доповнень до Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України”.

45. Постанова КМУ від 22.01.97р. № 65 “Про ставки митних зборів”.

46. Постанова КМУ від 12.12.02р. № 1864 “Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України”.

47. Прусак П. Д. Товарознавство. - К.: Економіка, 2008. - 439 с.

48. Стеченко Дмитро Миколайович Державне регулювання економіки.- К.: Вікар, 2003.- 264с

49. Сахаров У. С. Товарознавство. - К.: Знання, 2007. - 321 с.

50. Скув А. Д. Товарознавство. - К.: Знання, 2005. - 578 с.

51. Сиротенко В.В.Мясна справа. - К.. 1999. - 320 с.

52. Сірохман І.В.Роситюк Г.М.Товарознавство мясних та рибних товарів.

53. Сирохман І.В., Раситюк Т.М. Товарознавство м'яса і м'ясних товарів. Київ - 2004. 382с.

54. Сирохман І.В., Задорожній І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. - К.:Лібра, 1997. - 632 с.

55. Скурихин И.М. Химический состав пищевых продуктов. Кн.2: Справочные таблицы содержания аминокислот, жирных кислот, витаминов, макро и микроэлементов, органических кислот и углеводов // 2-е изд., перераб. и доп.-М.: Агропромиздат, 1987.-360 с.

56. Смирнова Н.А., Надежнова Л.А., Селезнева Г.Ф., Воробьева Е.А. Товароведение. Учебник для вузов. М.: Экономика, 2004. - 640 с.

57. Стефаненко С. П., Бевза С. С. Товарознавство харчових продуктів: Навч. посібник. - Вінниця : ДП "ДКФ", 2004. - 480с. : іл.

58. Титаренко Л.Д. (у співавторстві) Основи експертизи продовольчих товарів: навчальний посібник (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України) К.: Кондор, 2009. - 296 с.

59. Титаренко Л.Д., Павлова В.А., Малигіна В.Д. Ідентифікація та фальсифікація продовольчих товарів: Навчальний посібник (Рекомендовано МОН України). - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 192 с.

60. Титаренко Л. Д. Теоретичні основи товарознавства: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 227 с.

61. Товарознавство/За ред. А. Д. Волини. - К.: Либідь, 2004. - 462 с.

62. Кононенко І.Е. Товарознавство харчових продуктів: Підручник. - М.: Економіка, 1983.

63. Товарне виробництво. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Відп. ред. С.В. Мочерний. - К.: Академія, 2002. - Т. 3. - С. 645-646.

64. Україна в цифрах" щорічний довідник міністкрства статистики України за 2001 рік

65. Фатрелл Ч. Основы торговли. - М., 1995. - 720 с.

66. Шепелев А. Ф., Кожухова О. И. Товароведение и экспертиза. Учебное пособие.- Ростовна-Дону, 2001. - 366 с

67. Шевченко В.В.Товарознавство і експертиза споживчих товарів.

68. Шишкін Е. В. Товарознавство. - К.: Знання, 2005. - 558 с.

69. Ярчук О. Р. Товарна політика підприємства. - К. : МАУП, 2007. - 126 с.

Размещено на Allbest.ru