Організаційна частина (2 - 3 хв.)

w привітання викладача зі студентами:

w виявлення відсутніх. На 02.02.2012 у групі КМА - 21 (10 чол.) - були усі присутні + деякі студенти із групи КМТ - 21 (театрознавці);

w перевірка підготовленості групи до заняття пройшла успішно. Студенти на початок семінарського заняття були готові приступити до роботи.

Мотивація та стимулювання навчальної діяльності студентів (до 5 хв.)

1. Тема даного семінарського заняття: «Мистецтво Високого Відродження в Італії»

2. Мета семінарського заняття «Мистецтво Високого Відродження в Італії», являє собою ознайомлення студентів із цим періодом історії світового мистецтва, а також усвідомлення ролі та місця світової й італійської культури в той час.

3. Основні завдання проведеного заняття з дисципліни «Історія Світового мистецтва»:

- Дізнатися про закономірності розвитку культури Високого Відродження;

- Визначення художніх особливостей архітектури та портретного живопису кінця ХІV - ХV ст.;

- Визначення впливу гуманістичних тенденцій на розвиток культури загалом.

На даному семінарському занятті я зважала на те, що головною необхідністю забезпечити високий рівень мотивації (вивчення теми розпочала із з'ясування її значення для засвоєння даної дисципліни «Історія світового мистецтва», для майбутньої професійної діяльності акторів).

Оголошую план заняття, що ґрунтується на огляді італійського мистецтва кінця ХІ V-XV ст.:

1. Архітектура: творчість Донато Браманте; Леонардо да Вінчі; Мікеланджело; Рафаель Санті.

2. Живопис: творчий шлях Леонардо да Вінчі, Мікеланджело; Рафаеля Санті; Тіциана.

Обговорення навчальних питань семінару (70-75 хв.)

w Вступне слово (до 5 хв.):

Варто зазначити, що епоха Відродження в історії світової культури має революційну, поворотну роль. Не можна назвати таку сферу культури, в якій би не виникли явища, процеси, що визначили весь подальший розвиток, аж до сучасного їх стану:

· на зміну церковному світогляду, який панував неподільно, приходить новий погляд на світ, в центрі якого стоїть людина, гуманізм;

· об'єктом вивчення стає і саме людське суспільство, починаються пошуки шляхів його справедливого устрою;

· унікальним є історичний феномен ренесансного мистецтва, яке дало людству найвеличніші твори.

З кінця XV ст. Італія починає відчувати усі наслідки невигідного для неї економічного суперництва з Португалією, Іспанією і Нідерландами. Північні міста Європи організують ряд воєнних походів на розрізнену Італію і вона втрачає свою могутність. У цей важкий для неї час і настає недовгий «Золотий вік» італійського Відродження - Високий ренесанс.

Мистецтво цього часу було осяяне ідеями гуманізму, вірою в творчі сили людини, в безмежність її можливостей, в розумний устрій світу, в торжество прогресу. В мистецтві на перший план висуваються:

¦ проблеми громадянського обов'язку,

¦ високих моральних якостей,

¦ подвигу,

¦ образу прекрасної, гармонійно розвинутої, сильної духом і тілом людини - героя, що зміг піднятися над рівнем повсякденності.

Пошук такого ідеалу і привів мистецтво до синтезу, узагальнення, до розкриття загальних закономірностей явищ, до виявлення її логічної взаємодії. Мистецтво Високого Ренесансу відмовляється від частковостей, незначних подробиць в ім'я узагальненого образу, в ім'я відображення гармонійного синтезу прекрасних сторін життя.

Донамто Брамамнте (1444-1514). Спочатку успішно працював як маляр. Справжній талант Браманте проявився в архітектурі, особливо в спорудах римського періоду творчості (1499-1514) - в будівлях Ватиканського палацу, в каплиці Темп'єтто монастиря Сан П'єтро ін Монторіо, палаццо делла Канчеллерія, а також у проекті відомого собору святого Петра в Римі. Ці архітектурні твори відзначаються виразністю композиції та гармонією витончених пропорцій. Видатне мистецтво Браманте мало вплив на подальший розвиток архітектури Італії та інших європейських країн.

Леонардо да Вінчі (1452-1519 рр.) був першим художником, що наочно втілив ці ідеї. Найвище відображення геній Леонардо віднайшов у портретному живописі. У своїх портретах художник досяг особливого враження емоційної багатозначності, змістовної невичерпності, зав­дяки чому його образи безмежні у пізнанні і відкривають глядачеві нові і нові сторони душі, розуму, внутрішнього світу людини.

Ідеї монументального мистецтва Відродження, у яких злились традиції античності і дух християнства, віднайшли найбільш яскраве відображення у творчості Рафаеля (1483-1520 р.). У його мистецтві віднайшли зріле вирішення два основних завдання: пластична досконалість людського тіла, яке відображувало внутрішню гармонію всебічно розвиненої особистості, у чому Рафаель наслідував античність, і складна багатоманітність світу.

Третій видатний майстер Високого Відродження - Мікеланджело (1475-1564 рр Скульптор, архітектор, живописець і поет. Перша половина його творчості припадає на період розквіту мистецтва Високого Ренесансу, а друга - на роки феодально-католицької реакції. Із блискучої плеяди художників Високого Ренесансу, Мікеланджело перевершив усіх наповненістю образів передовими ідеями, громадянським пафосом, чутливістю до змін суспільного настрою. Звідси і творче втілення руйнації ренесансних ідей.

Завершує добу Високого Ренесансу і розпочинає нову віху Пізнього Ренесансу - майстер реалістичного живопису - Тіціан Вечелліо (1480/1485-1576). Мав великий вплив на творчість митців різних країн і епох.

Вказую поетапно питання, що обговорюються під час заняття згідно плану. Пропоную студентам оглянути презентацію «Мистецтво Високого Ренесансу».

Використані мною на проведеному занятті методи навчання:

На даному семінарі був впроваджений репродуктивний метод, через те, що репродуктивна діяльність передує творчій, тому ігнорувати її у вивченні історії не слід, як і не слід занадто захоплюватися нею. Власне тому, я поєднала репродуктивний метод із іншими методами. Власне, репродуктивний метод даного семінарського заняття має такі ознаки:

1) знання студентам пропонуються в «готовому» вигляді;

2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх;

3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; критерієм засвоєння є правильне відтворення (репродукція) знань;

4) міцність засвоєння забезпечується шляхом багаторазового повторення знань.

Достоїнством даного методу є економність. Він забезпечує можливість передачі значного обсягу знань, умінь за короткий час і з невеликими витратами зусиль.

- наочні методи достатньо важливі для навчаємих, це є візуальним сприймання дійсності. Ці методи повинні розвивати мислення навчаємих. Особливістю наочних методів навчання є те, що вони обов'язково пропонуються в тій або іншій мірі, сполучаючись зі словесними методами. На даному семінарському занятті я застосувала документальне кіно, репродукції з охарактеризованих картин, карти тощо.

На даному семінарському занятті був застосований такий метод метод інтерактивного навчання, який називається акваріум: такий вид діяльності на семінарі допоміг вдосконалити навички роботи в малих групах. Після того як я об'єднала студентів групи КМА - 21 і КМТ - 21, які відвідали цей семінар у дві групи та запропонувала завдання для виконання та необхідну інформацію (аналіз картини). Одна з груп сідає в центр аудиторії та утворює своє маленьке коло. Студенти цієї групи починають обговорювати запропоновану проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно прочитати вголос ситуацію та обговорити її у групі, використовуючи метод дискусії. Усі інші студенти мають тільки слухати. Після закінчення 3-5-ти хвилин група займає свої місця, а загал обговорює, чи була думка аргументованою.

Дане семінарське заняття будується на принципі самостійної роботи студентів, що передбачає впровадження частково-пошукового (евристичного) метода.

Підбиття підсумків заняття (до 5 хв.)

w Наприкінці заняття студенти:

1. ?пояснюють значення термінів «Високе Відродження, маньєризм, гуманізм і т.д.»;

2. наводять приклади на поставлені їм питання, що стосується даної теми семінарського заняття (біографія митця, характеристика основних полотен тощо);

3. усвідомлюють, що являє собою мистецтво доби Високого Ренесансу в Італії.

w Мотивація діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої роботи.

Передбачає формування потреби вивчення конкретного навчального матеріалу, повідомлення теми, мети та завдань семінару. Мотивація сприяє чіткому усвідомленню мети семінару, що полягає у досягненні кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача і студентів.

На семінарі студентам групи КМК - 21 були запропоновані запитання, що мали проблемний характер і вимагають творчого, продуктивного мислення, наприклад: «Як Ви вважаєте, чому…?», «Аргументуйте свою точку зору…», «Порівняйте наукові факти і життєві уявлення про…», «Чим можна пояснити, що…?» і т.п.