Найхарактерніший контекст функціонування сучасного дитячого фольклору, як і традиційного селянського, - гра. Ігровий характер, ігрова природа - основоположна його ознака. В теорії Л. Виготського категорії “дитинство і “гра” неподільні. Дитина насамперед граюча людина. Саме тому неправомірно розділяти дитячий фольклор на ігровий, побутовий, потішний, календарний і сатиричну лірику. Отже, основна ознака сучасного дитячого фольклору - гра як консолідуючий принцип усіх жанрів сучасної усної традиції.

Різні жанри фольклору пестування - колисанки, пестушки, потішки, забавлянки - відрізняються характеристиками, пов'язаними із віковими. особливостями дітей.

Колискові пісні - жанр архаїчний, що своїм корінням сягає найдавніших часів. Сліди колискової ведуть нас у сиву давнину історичного минулого.

Колискова забарвлює особливим емоційним кольором усе неповторне дитинство, а те, що людина сприйняла впродовж перших років свого життя назавжди зберігає привабливу силу, стає для людини моральною святинею.

Жанрова класифікація сучасного дитячого фольклору полягає не стільки у принциповій новизні інформації, скільки у її систематизації і конкретизації. Таке завдання передбачає вибудову ієрархії характерних ознак творів сучасного дитячого фольклору і визначення універсальних параметрів, за якими можна буде класифікувати матеріал і адекватно його описати. Перший - це типологічна тяглість і типологічна повторюваність, досвід багатьох попередніх поколінь, що повторюється, трансформується в ігрових формах поведінки і творчості дитини. Другий - функціонування та побутування жанрів усної культури дитинства та виконавство. Фольклорне знання дитини у дитячому фольклорі визначається не її пам'яттю, а різноманітними формами ігрової активності дитини. Дитячий фольклор через те не має моножанрів, які вимагають особливої епічної пам'яті. Досвід польових досліджень, які проводились протягом останніх років показує, що серед дітей надзвичайно рідко зустрічається дитина з великим репертуаром. Третій параметр пов'язаний із тим, що сучасному дитячому фольклору властива обумовленість зміни одних специфічно вікових форм фольклору іншими.

У кожному з жанрів присутня принаймні частина складових критичного мислення: планування своїх дій заздалегідь, гнучкість мислення, уміння виправляти свої помилки, метакогнітивний моніторинг, пошук компромісних рішень.

Колискові складають найзначніший та найбільш життєстійкий жанр дитячого фольклору, навряд чи знайдеться інший розділ поетичного мистецтва для дітей, який був би так повно зібраний та досліджений.

Колискова з давніх-давен приваблювала педагогів, фольклористів, етнографів, істориків, до неї зверталися славнозвісні поети та відомі письменники. Неважко помітити у цій пильній увазі до колискової пісні не лише один науково-теоретичний інтерес, але й особливе моральне тяжіння до цього жанру. Пояснюється це тим, що всі людські турботи і радощі, смуток і веселощі, тривоги і сподівання, - все те, що можна назвати взаємністю з життям, зі світом, - бере початок з дитинства, з колиски, біля якої, плетеної з лози або різьбленої з дерева, творилася найбільша таїна людського буття - переливання в душу дитини найщиріших материнських почуттів. Уже сама колиска не могла бути без колискової пісні, яка мовби освячувалася материнським голосом.

Пестушки, потішки та забавлянки відзначаються більшим лексичним діапазоном, що стає можливим внаслідок розширення кругозору дитини, яка подорослішала. Зокрема, словниковий склад пестушок, потішок та забавлянок поповнюється за рахунок таких лексико-семантичних груп:

1) назви органів і частин тіла людей і тварин;

2) назви рослин, тварин, риб, птахів, комах;

3) назви предметів оточуючого побуту, переважно пов'язаних із господарською діяльністю людини;

4) власні назви казкових персонажів.

Забавлянки - це різноманітні за будовою, сюжетною тематикою та системою образів твори, що їх призначення пояснюється, власне, назвою - забавити, розважити дитину. Забавлянки, значно втрачаючи елементи дії та руху під час виконання, у порівнянні з потішками та пестушками, спрямовані на старших за віком дітей.

Пестушки, потішки та забавлянки створюють спеціальні умови для розвитку в дитини розуміння мовлення. Значення цього словесного акомпанементу вправ із малюком є дуже важлим: "дитина, прислуховуючись до нього, починає розуміти його загальний емоційний тон, а надалі - виділяти у ньому окремі звуки, слова.

У творах колисання широко функціонують назви-звукосполучення, які співвідносні із специфікою становлення дитячого мовлення.

Колискова із самого початку виникла як самодостатній жанр, у визначенні якого одним із найважливіших критеріїв є чітко виявлена конкретна функція - приспати дитину, - яка й дозволяє виділяти колискові у самостійний та самобутній жанр. Окрім цієї основної функції, колискові виконують ще цілий спектр інших важливих функцій, властивих мистецтву в цілому та фольклору зокрема, - виховну, естетичну, пізнавальну. Колискова впливає на морально-етичний, психічний, естетичний і навіть фізичний розвиток.

Поетичне слово материнської колисанки є одним із тих перших факторів, які формують духовний світ дитини, сприяють виникненню перших мрій, допомагають навчитися розуміти довкілля, виховують любов до рідного слова.

Колискова пісня як жанр, тобто одиниця, з якої слід починати будь-яке фольклорне дослідження, з одного боку, підпорядкована більш загальним категоріям, що дозволяють залучати її до дитячого фольклору, а з другого - може бути розбитою на більш дрібні категорії. Розмаїття репертуару колисання, багатство тем, сюжетів, широта системи образів викликали закономірне прагнення публікаторів та дослідників згрупувати колискові за певними ознаками для глибшого та детальнішого розуміння.

Українським колисанкам властиве лексико-семантичне варіювання, під яким розуміємо лексичні, словотвірні видозміни при збереженні основного змісту, що є також важливим аспектом даного мовознавчого дослідження. Означені зміни зумовлюються часом та місцем поширення твору, уподобаннями та смаками його виконавців, тобто вони становлять регіональні, історичні та соціальні варіанти.

Список використаної літератури

1. Абрамович-Лехтман Р.Я., Фрадкина Ф.И. Этапы развития игры и действий с предметами в. раннем детстве. - М.: Медгиз, 1949. - С.243.

2. Агапкина Т.А. Мифопоэтические основы славянского народного календаря. Весенне-летний цикл. - М.: Индрик, 2002. - 816 с.

3. Айдачич Д. Смех демона в славянских литературах XIX в. // Славянские этюды. - М.: Индрик, 1999. - С.491-538.

4. Аникин В.П. Русские детские народные пословицы, поговорки, загадки и детский фольклор. - М.: Учпедгиз, 1957. - 237с.

5. Байбурин А, Топорков А. У истоков этикета: этнографические очерки. - Л.: Наука, 1990. - 166 с.

6. Барташевич Г.А. Белорусский детский фольклор. Автореф. дис. канд. филол. наук. - К., 1974. - 17с.

7. Барташевич Г.А. Вершавания жанры дзіцячаго фальклору. - 1966. - 368 с.

8. Белоусов А.Ф. Детский фольклор. - Таллин, 1989. - 789 с.

9. Богатырёв П.Г. Народная песня с точки зрения её функции. // Вопросы литературы и фольклора. - Воронеж: Изд-во Воронежского Гос. ун-та, 1973. - С. 200 - 217.

10. Василенко В.А. Об изучении современного русского фольклора // Современный русский фольклор. - М., 1966. - С.187-198.

11. Ветухов А. Народные колыбельные песни. - М.: Скоропечат. Левенсон, 1892. - 126с.

12. Виноградов Г. Детская сатирическая лирика. - Иркутск, 1925. - 247 с.

13. Виноградов Г.С. Детский быт и фольклор. - Л., 1930. - 70с.

14. Виноградов Г. Детский фольклор/ Публикация А.Н. Мартыновой // Из истории русской фольклористики. - Л., 1978. - 388 с.

15. Виноградов Г. Русский детский фольклор: Игровые прелюдии. - Иркутск, 1930. - 256 с.

16. Виноградов Г. Страна детей. - СПб., 2000. - 452 с.

17. Гаврилюк Е. Еротичні імплікації рослинної символіки в українській календарній обрядовості // SIC / Студії з інтегральної культурології. Ritual. ["Народознавчі зошити". Спец. вип. № 21. Інститут народознавства НАН України. - Львів. - 1999. - С.32-55.

18. Гайдеггер М. Пролегомены понятия к истории времени: Пер. с нем. - Томск, 1998. - 478 с.

19. Гречина О.Н., Осорина М.В. Современная фольклорная проза для детей // Фольклор и историческая действительность. - Л., 1981. - с.96-106.

20. Дандес А. Сухе та мокре, лихе око. Есей про індоєвропейське та семітське світобачення // SIC / Студії з інтегральної культурології. Thanatos. ["Народознавчі зошити". Спец. вип. № 1]. Інститут народознавства НАН України. - Львів, 1996. - С.132-142.

21. Дарский Л.Е. Рождаемость и репродуктивная функция семьи // Демографическое развитие семьи: [Сб. статей] / Под. ред.А.Г. Волкова. - М.: Статистика, 1979. - С.85-112.

22. Дерлиця М. Селянські діти. // Етнографічний збірник. - 1898. - T. V. - С.121-136.

23. Детские игры, преимущественно русские (в связи с историей, этнографией, педагогией и гигиеной) Е.А. Покровского. - М.: Типография А.А. Карцева, 1887. - с.96.

24. Детский быт и фольклор: Сб.1 - Л., 1930. - 246 с.

25. Дитячий фольклор. - К.: Дніпро, 1986. - 302 с.

26. Довженок Г.В., Луганська К.М. Дитяча поезія // Дитячі пісні та речитативи/ Упорядн. Г.В. Довженок, К.М. Луганська. - Київ, 1991. - 236с.

27. Довженок Г.В. Український дитячий фольклор: Віршовані жанри. - К.: Наукова думка, 1981. - 272с.

28. Долженко Л.Р. Закономерности построения текстов считалок // Этнолингвистика текста. Семиотика малых форм фольклора. - Вып.2. - М., 1988. - С.70-81.

29. Дунаєвська Л. Українська народна проза (легенда, казка). Еволюція епічних традицій. - Київ, 1997. - 447 с.

30. Еремина В.И. Заговорные колыбельные песни // Фольклор и этнографическая действительность. - СПб., 1992. - 208 с.

31. Єрмоленко СЯ. Фольклор і літературна мова / АН УРСР. Гя-т мовознавства ім.О. О. Потебні. - К: Наук, думка, 1987. - 244с.

32. Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Старобельский уезд. Очерки по этнографии края; под ред. П.В. Иванова. - Т.I. - Харьков: Изд. губ. стат. комитета, 1898. - 1012 с.

33. Жуковский В. Колыбельные песни и причитания оседлого и кочевого населения Персии // Журнал Министерства народного просвещения. - 1889. - №1. - С.89-123.

34. Заглада Н. Побут селянської дитини. - К., 1964. - 298 с.

35. Иванов П.В. Этнографические материалы, собранные в Купянском уезде Харьковской губ. // Этнографическое обозрение. - 1897. - Т.32. - № 1. - С.22-70.

36. Игры крестьянских детей в Купянском уезде Харьковской губернии. Собрал П. Иванов. (С предисловием Н.Ф. Сумцова). - X., 1889. - 156с.

37. Капица О.И. Детский фольклор. Песни, потешки, дразнилки, сказки, игры. - Л.: Прибой, 1928. - 222 с.

38. Карский Е.Ф. Белорусы. - М.: Типо-лит. Кушнерева, 1916. - T. XIV. - 557с.

39. Кирилюк О.С. Про одну кумедну телевізійну заставку, або чому Христос ніколи не сміявся. // Докса. Збірник науковіх праць з філософії та філології. - Вип.7. - Одеса, 2005. - С.59-71.

40. Кирилюк О.С. Світоглядні категорії граничних підстав в універсальних вимірах культури. - Одеса: ЦГО ОФ / Автограф, 2008. - 416 с.

41. Кон И. С Ребёнок и общество (Ист. - этнограф, перспектива) / АН СССР, Ин-т этнографии им.Н. Н. Миклухо-Маклая. - М.: Наука, 1988. - 269с.

42. Кон И.С. Собрание сочинений: в 6-ти т. - М., 1982. - Т.2. - С.449-463.

43. Лаврентьева Л.С. Символические функции еды в обрядах // Фольклор и этнография: Проблемы реконструкции фактов традиционной культуры. - Л.: Наука. - 1990. - С.37-47.

44. Левчук Я.М. Традиційний український дитячий фольклор: когнітивні можливості формування світогляду: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.07/Київ. нац. ун-т ім.Т. Шевченка. - К., 2008. - 17 с.

45. Литвин Э.С. Песенные жанры русского детского фольклора. // Советская этнография. - 1972. - №1. - С.58-68.

46. Лойтер С.М. Мифопоэтические мотивы "вода", "дождь" в традиционном детском фольклоре // Фольклористика Карелии. - Петрозаводск, 1998. - Вып.10. - С.74 - 87.

47. Лойтер С.М. О мифологическом начале детской прибаутки. // Кармановские чтения. - Ижевск, 1998. - Вып.3. - С.107 - 114.

48. Лойтер С.М. Современный школьний фольклор: Учебное пособие. Петрозаводск, 1991. - 280 с.

49. Лойтер С.М. Феномен детской субкультуры. - Петрозаводск, 1999. - 188с.

50. Лорка Ф.Г. Колискові пісні // Федеріко Гарсіа Лорка. Думки про мистецтво. - К.: Мистецтво, 1975. - С.84-105.

51. Мартынова А. Опыт классификации русских колыбельных песен. // Советская этнография. - 1974. - № 4. - С.58-64.

52. Мельников Н.Н. Русский детский фольклор Сибири. - Новосибирск, 1970.

53. Покровський Е.А. Детские игры преимущественно русские., - М., 1887. - 188 с.

54. Пропп В.Я. Принципы классификации фольклорных жанров // Советская этнография. - 1964. - № 4. - С.147-155.

55. Психологічний словник. За ред. В.І. Войтка. - К.: Вища школа, 1982. - 215с.

56. Психология детей дошкольного возраста. Под ред. А.В. Задорожного и Д.Б. Эльконина. - М.: Просвещение, 1964. - 352с.

57. Путилов Б.Н. Фольклор и народная культура. - СПБ., 1994. - 254 с.

58. Рубинштейн Л.С. Основы общей психологии: В 2-х томах. - М.: Педагогика, 1989. - Т.1. - 328 с.

59. Семиліточка: Українські народні казки. (Упорядкування, вступна стаття Л.Ф. Дунаєвської). - К.: Веселка, 1990. - 319 с.

60. Словник сучасної української мови: В 11т. - К.: Наук, думка, 1973. - Т.5. - 407с.

61. Соколовы Б.М., Ю.М. Поэзия деревни. Руководство по собиранию произведений усной словесности // Новая Москва. - 1926. - С.134.

62. Субботский Е.В. Ребенок открывает мир. - М.: Просвещение, 1991. - 207 с.

63. Терещенко А. Быт русского народа. - Спб, 1848. - 235 с.

64. Толстой Н.И. Гениталии // Славянские древности. Этнолингвистический словарь под ред. Н.И. Толстого. - Т.1. - М., 1995. - С.494-495.

65. Топоров В.Н. Об одной мифоритуальной "коровье-бычьей" конструкции у восточных славян в сравнительно-историческом и типологическом контексте // Славянские этюды. Сб. к юбилею С.М. Толстой. - М.: Индрик, 1999. - С.491-538.

66. Топорков А.Л. Структура и функция сельского застольного этикета у восточных славян // Этнознаковые функции. - М.: Наука, 1991. - С. 190-203.

67. Український дитячий фольклор. (Упорядник Бойко В. Г.) - К., 1962. - 365 с.

68. Українські народні мелодії. Зібрав Климент Квітка. - К.: Слово, 1922. - 216с.

69. Українські народні пісні: Календарно-обрядова лірика. - К.: ДПВ, 1963. - 569 с.

70. Шейн П.В. Великорусс в своих песнях, обрядах, обычаях, верованиях, сказках, легендах и т.д. - Т.1. - Вып.1. - СПБ, 1898; - Т.1. - Вып.2. - 1900. - 125 с.

71. Школьный быт и фольклор. Учебный материал по русскому фольклору. - Таллин, 1992. - Ч.1. - 413 с.

72. Черв'як К. Весілля мерців. Спроба соціологічно пояснити обряди ініціації. - Харків: Пролетарій, 1930. - 142 с.

73. Чеснов Я.В. Герменевтический подход к происхождению смеха // Этнографическое обозрение. - 1996. - № 1. - С.53-60.

74. Чуковский К.И. От двух до пяти. - К.: Гослитиздат УССР, 1958. - 365 с.

75. Элиаш Н.М. Русские народные колыбельные песни (Опыт классификации фольклорного жанра). Автореф. дис. канд. филол. наук. - Сызрань, 1944. - 24с.

Размещено на Allbest.ru