Культурна спадщина Тараса Шевченка
Літературна діяльність Тараса Шевченка, його постать на тлі світової культури і літератури. Рання творчість та становлення митця. Шевченко - хранитель душі нації. Історичний портрет митця: невідомий Шевченко. Мистецька спадщина Шевченка-художника.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.11.2013 |
| Размер файла | 21,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- 1. Культурна спадщина Шевченка - внесок в сучасну культуру
- 2. Рання творчість та становлення
- 3. Тарас Шевченко - голос народу
- 4. Історичний портрет митця. Невідомий Шевченко
- Висновки
- Список використаної літератури
1. Культурна спадщина Шевченка - внесок в сучасну культуру
"Скиньте з Шевченка шапку. Та оттого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха. Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: Йому було перед смертю всього лише сорок сім". (Іван Драч 1995 р.)
Жодна суха бібліографічна довідка не дасть навіть і тіні розуміння про цього видатного, з великої букви, діяча. Тарас Григорович Шевченко - без перебільшення, легендарна постать в українській культурі. Людина талановита, що одним своїм існуванням стверджує українську самобутність і виключність.
За стільки років Шевченко перестав бути просто поетом - він став втіленням усієї національної ідеї - митцем-іконою. І спадщина його, належить усьому світові, хоч і у кожному його слові - Україна.
Його внесок неможливо недооцінювати, вивчення спадщини Шевченка - настільки невичерпна та багатобічна проблема, що породила собою цілу науку Шевченкознавство, що поєднує низку напрямів досліджень (біографічний, бібліографічний, літературознавчий, текстологічний, мовознавчий, лексикографічний, мистецтвознавчий, естетичний, психологічний, педагогічний, релігійно-етичний, філософський, суспільно-політичний та інші).
Його портрети карбують на монетах, іменем називають міста, вулиці, площі, навіть гірські вершини.
Починаючи з 1962 року, щорічно присуджуються Державні премії України імені Т.Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. За цей час почесного звання шевченківського лауреата удостоєні П. Тичина, О. Гончар, П. Загребельний, В. Сосюра, М. Бажан, Г. Тютюнник, Ю. Збанацький, П. Майборода, С. Людкевич, О. Кульчицька, А. Малишко, В. Касіян, І. Драч, Л. Новиченко, Д. Павличко, М. Вінграновський, В. Стус, Б. Антоненко-Давидович та інші митці. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї Т.Г. Шевченка відзначалися в усіх державах світу. Шевченка знають та поважають у багатьох країнах світу де популярність Шевченкових творів особливо бурхливо зростала в час національно-визвольних війн різних народів з якими усоблюється митець.
2. Рання творчість та становлення
Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 р. в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків.
Саме дитинство і юність проведені у бідності та щоденні спостереження за пригніченим існуванням простого люду стали передумовою для формування такої непересічної, сильної особистості якій настало снаги взятись до боротьби із цим гнітючим ладом і породжує палке кохання до рідної землі, які Шевченко пронесе через життя. Його майже фанатична любов до батьківщини простежується у багатьох творах:
Я так її, я так люблю Мою Україну убогу,
Що прокляну святого бога,
За неї душу погублю!
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Уже з раннього періоду літературної діяльності Шевченко написав багато високохудожніх поетичних творів, у яких було й чимало нових, оригінальних рис, що ними поет значно розширив і збагатив виражальні можливості українського вірша, що характеризує його як від природи талановиту та освічену людину. Українська література попередніх століть (творчість Котляревського, Квітки-Основ'яненка, Гребінки, Боровиковського, Метлинського, Костомарова) та красне письменство інших народів також мали вплив на формування літературних смаків Шевченка. Все це породжує новаторство Шевченкових епітетів, порівнянь, метафор, символів та уособлень. Шевченко був романтиком і реалістом одночасно; в молодості, яка схиляє до романтики, писав і реалістичні твори ("Катерина"), часто в одному творі тісно взаємодіють і романтизм, і реалізм ("Гайдамаки"). Ці два методи тісно переплітаються в усій творчості Шевченка, джерелами якої були тогочасна дійсність, фольклор і літературні традиції. Чималий вплив, особливо на ранню творчість Шевченка, мали збірки пісень Михайла Максимовича, Миколи Цертелєва, Амвросія Метлинського, "Історія Русів", "Запорозька старовина" Ізмаїла Срезневського, наукові праці з історії України М. Бантиш-Каменського, Миколи Маркевича, козацькі літописи, зокрема "Літопис Величка".
До ранньої творчості Шевченка належать балади "Причинна" (1837), "Тополя" (1839) й "Утоплена" (1841), що мають виразне романтичне забарвлення. Своєю фантастикою й основними мотивами вони близькі до народної поезії. Поетичним вступом до "Кобзаря" (1840) був вірш "Думи мої, думи мої", у якому, висловлюючи свої погляди на відношення поезії до дійсності, Шевченко підкреслив нерозривну єдність поета зі своїм народом. Визвольна боротьба українського народу проти загарбників і поневолювачів є основним мотивом у таких ранніх творах Шевченка, як "Тарасова ніч" (1838), "Іван Підкова" (1839), "Гайдамаки" (1841), "Гамалія" (1842). У поемах "Іван Підкова" і "Гамалія" Шевченко оспівав героїчні походи українського козацтва проти турків. Поеми "Тарасова ніч" і "Гайдамаки" змальовують різні моменти боротьби українського народу проти польського панування. Історично-героїчна поема "Гайдамаки" є вершиною революційного романтизму Шевченка.
Драма "Назар Стодоля" (1843), створена на межі першого і другого періоду творчості Шевченка, є новим явищем в українській драматургії. У юні роки Шевченко навчається у Петербурзі, де тяжкою працею здобуває освіту і набуває друзів, які не раз врятують йому життя. Тогочасні вірші молодого Шевченка справили на українське суспільство велике враження, проте російська богема загалом негативно поставилася до молодого поета, звинувативши його головним чином у тому, що він пише "мужицькою мовою".
3. Тарас Шевченко - голос народу
Українці неодноразово втрачали державність, втрачали мову, але вони народили і бережуть свого Тараса - хранителя нації, його душі. У чому таємниця? Будь-яка важлива риса душі українця коріниться у віршах і поемах Тараса. Шевченко. Це більше над усе, це душа народу в найпрямішому сенсі.
Ще за час життя Шевченка, стало ясно, що народився не просто народний співець, не просто геніальний поет і навіть не просто пророк - народилась нація в мініатюрі, мікро-нація, та "духовна серцевина", довкола якої інтенсивно консолідувалася нація з її літературною мовою, менталітетом, характером, ідеєю.
Жодного разу за життя його твори не видавали вповні, оскільки він ніколи не був зручним для правлячих кіл в усі часи, за різних режимів. Для всіх, хто "…отечество так любить. Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, кров, як воду, точить", він не піддається прирученню.
Бо Шевченко - найяскравіше уособлення образу борця за національне визволення, яким вдало маніпулюють вже не перший десяток років - для розуміння цього достатньо подивитись хоча б на пам'ятники Шевченкові у різні часи.
Дореволюційні пам'ятники великому Кобзареві в основному створювали з білого мармуру. Його ліпили як втілення світлого, любові до світу, зокрема, в Україну, любові до слова.
Радянські пам'ятники, як правило, бронзові. У них Тарас Шевченко вже утілює гнів і ненависть - складалося враження, що він так і чекав радянської революції. Простий факт такого відношення до Тараса Шевченка полягає в тому, що він заплатив за слово правди про Російську імперію, царя Миколу І й імператрицю Олександру Федорівну своїм благополуччям.
4. Історичний портрет митця. Невідомий Шевченко
Кожен українець з малечку знає великого поета, кожен пам'ятає гнітючі слова великого "Заповіту". Але що відомо нам сьогодні не про Шевченка-образ, а про Шевченка-особистість. Зі слів сучасників - ззовні Шевченко не був красенем. Середнього зросту, коренастий, навіть незграбний. Особа відкрита, добродушна, високий лоб з великою лисиною. Рухи поважні, голос приємний. Усі, хто знав поета, писали про його дивні, "оксамитові" очі, з яких "сипалися іскри". Ця чаруюча внутрішня сила не залишала Шевченка усе життя. Дивлячись на нього - як буденну, звичайну людину, батьківщину якої плюндрують, можна тільки заздрити силі духу що крилася у цьому чоловікові.
Шевченко виражав свою біль, свій талант не тільки словом - він з професійною майстерністю зображував все, що бачив, навіть коли за кожним його кроком слідкувала влада, яка суворо заборонила йому навіть олівця до рук брати.
Не дивлячись ні на що Шевченко наполегливо працював над поповненням своєї освіти, жадібно читав твори класиків світової літератури й захоплювався історією та філософією. То була людина у вищому сенсі інтелігентна, така, що не скорилась, що своїм життям подала приклад цілій нації, запалила вогонь, який не згасає до сьогодні.
Сьогоднішня Україна, без перебільшення, зростає на шевченківському моноліті духу, думки, слова. Його всеосяжний творчий спадок вражає: 240 віршів, балад, поем, драма "Назар Стодоля" і фрагменти двох незакінчених драм, 9 повістей (із 20 ним написаних, але втрачених), щоденник, автобіографія, 250 листів, археологічні замітки, статті і рецензії, буквар для народних шкіл. Мистецька спадщина Шевченка-художника налічує 835 творів - живописних полотен, рисунків, офортів та ескізів (із них близько 270 не віднайдено). Був він першокласним акварелістом - відомо 210 його акварелей, передусім пейзажів, які за рівнем мистецької досконалості стоять у ряду світових здобутків малярства; блискучим портретистом-психологом, про що свідчать 150 портретів, серед яких - 43 автопортрети; офортистом - відомі 6 офортів серії "Живописна Україна" та 21 офорт, етюди з натури, які вражають віртуозністю виконання, поєднанням документальної вірогідності і високо одухотвореності.
шевченко мистецька спадщина літературна
Висновки
Постать Тараса Григоровича Шевченка на тлі світової культури і літератури викарбовано золотом. Його ідеалізовано, доведено до абсолюту українськості, ніби квінтесенцію всього, що утілює собою ментальність українського народу - його душу. Не зважаючи на слова критиків та прибічників, на повагу і зневагу до цієї персони - оцінювати його надто складно, адже він вже перестав бути просто історичним діячем, фігурою з підручників історії. Сьогодні, ім'я Тараса Шевченка надто розмите і популізоване, на ньому дописано надто багато вигадок. Одного не можна заперечити - сьогодні, ми маємо цілий соціо-культурний феномен, феномен Шевченка.
Щоб оцінити його сьогодні, слід звертатись до слів його сучасників:
"Він був сином мужика - і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком - і вказав нові світи й вільні шляхи професорам і книжним ученим.", - писав Іван Франко.
Жодна людина, жодне ім'я не поєднувало нашу країну так нероздільно та повно, не мало такої поваги та благоговіння, як ім'я Тараса Григоровича Шевченка, яке ми з повагою несемо крізь час. Тож нехай так і буде надалі.
Список використаної літератури
1. Дорошенко К. Слово про Великого Кобзаря. - К., 1965.
2. Красицький Д. Юність Тараса. - К., 1967.
3. Лисенко В. Легенди про Тараса. - К.,~ 1967.
4. Рильський М., О. Дейч. Тарас Шевченко: Біографічний нарис. - К., 1964.
5. Тарас Шевченко: Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях: Альбом. - К-, 1961.
6. Хоткевич Г. Тарас Шевченко: Повість. - Львів, 1966.
7. Лепкий Б. Про життя і твори Т. Шевченка. - К., 1994.
8. Большаков Л. Повість про вічне життя. - К., 1990.
9. Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація. - К., 1998.
10. Боллшаков Л. Повість про вічне життя. - К., 1990.
11. Бабишкін О. Шевченкова слава. - К., 1989.
12. Історія світової та української культури. - К., 2000.
13. Історія української та зарубіжної культури / За ред. І. Козири. - К., 2001.
14. Культура українського народу. - К., 1994.
15. Смілявська В. Святим огненним словом. - К., 1990.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Коротка біографічна довідка з життя Шевченка. Мистецька спадщина митця. Уривок з листа Шевченка до Бодянського. Групи пейзажних малюнків Шевченка. Галерея портретів митця. Аналіз портрету Катерини Абаж. Твори, виконані Шевченком під час подорожі Україною.
презентация [5,8 M], добавлен 12.12.2011Початок життєвого та творчого шляху Тараса Григоровича Шевченко, розвиток його художніх здібностей. Період навчання у Академії мистецтв, подальша творча і літературна діяльність. Участь видатного українського художника та поета у громадському житті.
презентация [1,2 M], добавлен 02.02.2015Дослідження життєвого шляху і творчості видатних митців, які проживали на території України: Івана Айвазовського, Михайла Булгакова, Івана Франко, Лесі Українки, Ліни Костенко, Володимира Івасюка, Марії Заньковецької, Катерини Білокур, Тараса Шевченка.
контрольная работа [337,9 K], добавлен 14.01.2012Найбільш ранній малюнок Тараса Шевченко. Навчання в майстерні одного з найкращих художників В. Ширяєва. Звільнення Шевченко та вступ до Академії мистецтв. Нагороди за малюнки з натури і живописні твори. Робота в Київській археографічній комісії.
презентация [1,5 M], добавлен 08.12.2014Мовознавець і фольклорист М. Максимович, його наукові праці в галузі природознавства. Наукова діяльність українського історика, етнографа В. Антоновича. Творчі здобутки українських письменників Гулака-Артемовського, Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки.
реферат [193,3 K], добавлен 09.11.2011Коротка біографічна довідка з життя Г.І. Семирадського, його художня спадщина. Доля античної теми в російському мистецтві кінця XIX-початку ХХ століть. Сучасні проблеми академічної мистецької освіти. Особливості культурного самовизначення художника.
реферат [4,5 M], добавлен 06.05.2013Зародження і становлення кобзарства. Кобзарі й лірники – особлива елітна частина українського народу. Особливості звичаїв і традицій, кобзарського середовища. Особливе ставлення до музичного інструменту. Творчість Т. Шевченка. Історія знищення мистецтва.
методичка [32,8 K], добавлен 15.10.2014Пробудження національної самосвідомості українського народу під впливом ідей декабристів. Заслуга Котляревського і Шевченка в утворенні української літератури. Ідеї Сокальського та розвиток музичної творчості. Успіхи в галузі образотворчого мистецтва.
реферат [16,2 K], добавлен 13.11.2009Короткий нарис життя О. Довженка як видатного громадського та культурного українського діяча. Етапи особистісного та творчого становлення даної історичної постаті. Діяльність в роки війни та після неї. Мистецька та літературна, кінематографічна спадщина.
презентация [1,2 M], добавлен 12.05.2013Реалізм в українському живописі 19 століття. Санкт-Петербурзька академія мистецтв і її вплив на формування українського образотворчого мистецтва. Самостійна творчість Т. Шевченка: художньо-виразна мова провідних творів та їх жанрово-тематичне розмаїття.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 26.08.2014
