Дослідження механізму управління митними платежами на матеріалах ТОВ "Металопродукція"

15

9. За зберігання товарів та інших предметів на складах митниць (крім товарів та інших предметів, зазначених у статті 86 Митного кодексу України), за 1 кг за кожний день зберігання:

перші десять календарних днів

0,1

кожний наступний календарний день

0,5

10. За зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов'язковій передачі митниці для зберігання і зазначені у статті 86 Митного кодексу України, за кожний день зберігання:

перші десять календарних днів

0,1 відсотка загальної вартості товарів та інших предметів

кожний наступний календарний день

0,5 відсотка загальної вартості товарів та інших предметів

11. За видачу підприємству свідоцтва про визнання його декларантом (на термін до одного року)

1500

12. За продовження терміну дії (перереєстрації) свідоцтва про визнання підприємства декларантом (щорічно)

1000

13. За видачу сертифіката підтвердження доставки товару, прийнятого під режим експортного контролю України

100

Таблиця 2.2 Ставки митних зборів за реєстрацію товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності

Вид збору	Розмір ставки, доларів США
1. За реєстрацію товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, на термін 6 місяців:	200
за кожний наступний товар з тим же об'єктом інтелектуальної власності	100
2. За реєстрацію товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, на термін 12 місяців:	400
за кожний наступний товар з тим же об'єктом інтелектуальної власності	200
3. За продовження терміну реєстрації кожного товару	100
4. За внесення змін до реєстру товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності	50

Вивізне мито в Україні встановлено на живу худобу, шкури тварин і металолом.

Угодами про вільну (безмитної) торгівлю передбачається вилучення окремих товарних груп з режиму вільної торгівлі в торгівлі з Росією, Узбекистаном, Латвією і Литвою. Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини, наданої українським замовником, при ввезенні на митну територію України звільняється від обкладення митним збором.

Нарахування мита на товари й інші предмети, ведеться на базі їхньої митної вартості, тобто ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. При визначенні митної вартості в неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати у випадку, якщо вони не включені в рахунок-фактуру:

· на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетинання митного кордону України;

· комісійні і брокерські;

· плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів і інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їхнього ввозу (вивозу).

При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів і інших предметів вартості, що визначається згідно положень статті 16 Закону України від 5 лютого 1992 року N 2097-XII "Про Єдиний митний тариф", чи у випадку неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у ведучих країнах - експортерах зазначених товарів і інших предметів.

Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону України від 5 лютого 1992 року "Про Єдиний митний тариф" і ставок Митного тарифу України (Закон України від 5 квітня 2001 року N 2371-III), що діють на день представлення митної декларації, і платиться у валюті України.

При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом Національного банку України, що застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях і діє на день представлення митної декларації. [16]

Нарахування і стягування мита з юридичних осіб і осіб, зареєстрованих як підприємці, здійснюється митними органами відповідно до Інструкції про порядок стягування ввізної (імпортної) мита, затвердженої наказом Державної митної служби України від 23 липня 1997 р. N 344 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 вересня 1997 р. під N 397/2201.

При встановленні в Україні на підставі міжурядових угод пільгових умов обкладання ввізним митом, у тому числі звільнення від обкладання митом товарів, що ввозяться і походять із країн, з якими укладені відповідні міжурядові угоди, порядок визначення країни походження, представлення митним органам сертифікатів про походження, а також підтвердження виконання правил "прямої відвантаження" і "безпосередньої закупівлі" визначається окремими нормативними документами Державної митної служби України.

При ввозі предметів дитячого асортименту відповідні ставки ввізного мита зменшуються на 50 відсотків (додаток до наказу Державної митної служби України від 23 липня 1997 р. N 344).

Нарахування ввізного мита проводиться в графі 47 вантажної митної декларації і додаткових аркушів до неї в національній валюті України. Увізне мито підлягає сплаті до чи на момент здійснення митного оформлення. Вона платиться платниками в національній валюті України по ставках, що діють на день представлення вантажної митної декларації до митного оформлення.

Сплата ввізного мита повинна бути здійснена шляхом перерахування суми коштів по безготівковому розрахунку на рахунок митного органа внесенням суми зазначених коштів готівкою в касу митного органа.

Сплатою ввізного мита по безготівковому розрахунку вважається надходження коштів на депозитний рахунок митного органа. Сплата ввізного мита може здійснюватися внесенням авансових сум на рахунок митного органа.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, проводиться на базі митної вартості, заявленої декларантом або визначеної митними органами на момент перетину товарами митного кордону України.

Митна вартість - це та вартість товару, яка використовується як вихідна розрахункова база для обчислення митних платежів Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 затверджений «Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».

Функції митної вартості:

фіскальна - митна вартість є основою для нарахування митних платежів;

правоохоронна - митна вартість є основою для застосування санкцій за порушення митних правил;

статистична функція призначена для:

забезпечення повного і достовірного обліку даних про експорт та імпорт держави;

аналізу основних тенденцій, структури и динаміки зовнішньоторговельних товаропотоків держави разом з аналізом її макроекономічної ситуації;

інформаційного забезпечення вищих органів державно! влади й управління при прийнятті ними рішень у галузі митної політики та державного регулювання зовнішньої торгівлі;

аналізу кон'юнктури ринку держави;

контролю за нарахуванням митних платежів;

здійснення валютного контролю в межах компетенції митних органів;

представлення даних митної статистики для складання торгового та окремих статей платіжного балансів держави;

сприяння в здійсненні державами взаємного обміну інформацією з митної статистики зовнішньої торгівлі;

розв'язання інших завдань, обумовлених національною митною політикою.

4)перевірка обґрунтованості ціни товару при бартерних угодах;

контроль за еквівалентністю зустрічних товарних відправлень;

валютний контроль при проведенні експортно-імпортних операцій;

контроль за дотриманням встановлених вартісних квот.

У зв'язку з тим, що процедура визначення і контролю митної вартості пов'язана із зовнішньоторговельною діяльністю, особливого значення набуває уніфікація митного законодавства торгуючих сторін, трансформація національних законодавств щодо визначення митної вартості та організації її контролю на основі міжнародних принципів. Все це дозволяє значною мірою полегшити учасникам ЗЕД організацію експортно-імпортних операцій та спростити митне оформлення товарів.

Наявність загальнодоступної методики і встановлених правил визначення митної вартості ставить усіх учасників ЗЕД у рівні умови і дозволяє істотно підвищити ступінь визначеності при організації зовнішньоторговельних операцій, заздалегідь прорахувати всі необхідні економічні параметри укладених угод.

Схема процедури декларування митної вартості зображено на рис.2.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Процедура декларування митної вартості

Впровадження чітких норм і правил визначення митної вартості ввезених товарів забезпечує організацію ефективної системи контролю за їх дотриманням. Завдяки правильному обчисленню бази оподатковування ввезених товарів досягається оптимальний розмір надходжень від стягнення митних платежів у державний бюджет.

Більшість країн, що беруть участь у зовнішній торгівлі, застосовують одну з двох міжнародних систем визначення митної вартості: Брюссельську; ГАТТівську.

Деякі країн и, які не відіграють значної ролі в зовнішньоторговельному обороті, використовують власні національні методики визначення митної вартості товарів.

3 метою уніфікації законодавства різних країн, у 1950 році у Брюсселі було розроблено Конвенцію про утворення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів. Цей документ визначив Брюссельську митну вартість як нормальну вартість товару, за якою товар може бути проданий у країні його призначення на момент подання вантажної митної декларації. Конвенція визначає митну вартість як ціну CIF y тому місці, де товар перетинав митний кордон країни призначення. Крім того, визначено ще одну важливу умову стосовно цінових показників - ціна товару має бути нормальною ціною, утвореною ринковими відносинами між незалежними один від одного продавцем та покупцем.

Наступним кроком у світовій уніфікації методів визначення митної вартості товару був пакет угод, ухвалених у 1979 році на багатосторонніх переговорах у Токіо.

Одним з документів, яким сьогодні керуються більшість країн, є так званий Кодекс про митну вартість ГАТТ. Одне з його положень зобов'язує всі країни - учасниці ГАТТ привести національну законодавчу базу з питань визначення митної вартості у відповідність до всіх положень Кодексу.

Згідно з цим Кодексом митна вартість товару - ціна, що реально сплачена або підлягає сплаті за товар у разі його продажу до країни імпортера за виконання таких умов:

1) необмежений перехід права власності на товар до імпортера, за винятком обмежень щодо конкретного товару з боку країни-імпортера або обмежень регіону, куди може бути перепродано товар;

2) ціна угоди або реалізація самої угоди залежить тільки від якісних та кількісних характеристик самого товару;

3)частина прибутку у будь-якому вигляді не повертається імпортером експортерові;

4) експортер та імпортер не взаємозалежні.

Сьогодні всі методи оцінки митної вартості імпортованого товару базуються на ціні угоди, яка реально сплачується за товар, і враховує додаткові витрати покупця, комісійні та брокерські витрати, витрати на пакування, перевезення тощо.

Кодекс про митну вартість ГАТТ передбачає визначення митної вартості імпортованого товару з використанням ціни ідентичного або подібного товару. У разі відсутності потрібної інформації про ідентичні або подібні товари, митна вартість визначається шляхом розрахунків, які проводяться на підставі витрат виробництва, вартості сировини та матеріалів, прибутку та витрат, пов'язаних з реалізацією товару. Кодекс забороняє використання ціни внутрішнього національного ринку як базової розрахункової піни.

У рамках Співдружності незалежних держав ухвалено Основи митних законодавств держав - учасниць СНД, які визначають принципи правового, економічного та організаційного регулювання митної справи. Окремим розділом виділено статті, пов'язані з визначенням митної вартості та країни походження товару. Методи визначення митної вартості згідно з Основами представлено на рис.2.3. Вони стосуються імпортованих товарів. У разі необхідності ці методи використовуються в порядку їхньої нумерації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3. Порядок використання методів визначення митної вартості товарів

Цілі визначення митної вартості зазначені в наказі Державної митної служби України від 09.07.1997 N 307 "Про твердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації":

1. Митна вартість використовується при нарахуванні мита, митних зборів і інших митних платежів;

2. Митна вартість використовується для установлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів і застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України;

3. Митна вартість використовується для ведення митної статистики.

Тому що в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу ціна товару визначається з урахуванням умов постачання (міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (ИНКОТЕРМС, табл. 2.3), затверджених Указом Президента України від 04.10.94 N 567/94), вони також у першу чергу враховуються і при визначенні митної вартості товару за таким договором (контракту).

При ввезенні товарів на митну територію України їх митна вартість визначається за фактурною вартістю до бази цін CIF-український порт, CIP - пункт призначення на кордоні України, CPT-пункт призначення на кордоні України чи DAF-кордон України. [9]

При цьому, якщо товари куплені на умовах, відповідно до яких пункт поставки (призначення) знаходиться поза митною територією України (наприклад, EXW-Будапешт, FOB-Токіо, CIF-Рига, DAF-Брест), то до фактурної вартості додаються додаткові, невключені витрати по доставці товарів до моменту перетину митного кордону України.

Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт призначення, який знаходиться на митній території України (наприклад, CIP-Миколаїв, DDP-Львів), з фактурної вартості відраховуються витрати, які мали місце після моменту перетину митного кордону України.

При вивезенні товарів з митної території України їх митна вартість приводиться за фактурною вартістю до бази цін FOB-український порт, DAF-кордон України (пункт призначення на митному кордоні України) або CIP-пункт призначення на митному кордоні України.

При цьому, якщо товари продані на умовах, відповідно до яких пункт поставки (відвантаження) знаходиться на митній території України (наприклад, EXW-Київ або FCA-Чернігів), то до фактурної вартості додаються витрати по доставці вантажу до моменту перетину митного кордону України. [9]

Таблиця 2.3 Інкотермс - 2000

Група E	EXW	Франко завод (назва місця)
Відправлення
Група F	FCA	Франко перевізник (назва місця призначення)
Основне перевезення не оплачене	FAS	Франко уздовж борта судна (назва порту відвантаження)
	FOB	Франко борт (назва порту відвантаження)
Група C	CFR	Вартість і фрахт (назва порту призначення)
Основне перевезення оплачене	CIF	Вартість страхування і фрахт (назва порту призначення)
	CPT	Фрахт/перевезення оплачені до (назва місця призначення)*
	CIP	Фрахт/перевезення і страхування оплачені до (... назва місця призначення)
Група D	DAF	Постачання до границі (... назва місця постачання)
Прибуття	DES	Постачання із судна (... назва порту призначення)
	DEQ	Постачання з пристані (... назва порту призначення)
	DDU	Постачання без оплати мита (... назва місця призначення)
	DDP	Постачання з оплатою мита (... назва місця призначення)

Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт поставки (призначення), який розташований за межами митної території України (наприклад, CIF-Стамбул, DAF-польсько-німецький кордон), з фактурної вартості відраховуються витрати, які мають місце після моменту перетину митного кордону України.

У митницях з метою виявлення спроб і недопущення фактів заниження митної вартості для відхилення від сплати належних сум митних податків і платежів під час митного оформлення створені відділи тарифів і митної вартості. Порядок роботи відділу тарифів і митної вартості регіональної митниці (митниці) при рішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України, визначений наказом Державної митної служби України від 02.12.99 N 782.

Відділами тарифів і митної вартості регіональних митниць контроль за правильністю визначення митної вартості здійснюється у випадках:

· при виникненні сумнівів в інспектора, що здійснює митний контроль і митне оформлення;

· при наявності переміщуваного через митний кордон України товару в додатках 3 і 4 до пункту 1.7 Порядку роботи відділу тарифів і митної вартості при дозволі питань визначення митної вартості. У даному випадку необхідно відзначити, що в деяких митницях можуть бути визначені особливості. Так, наприклад, у Київській регіональній митниці перевірка заявленої митної вартості товарів, що ввозяться (імпортуються) відповідно до додатка 3 до вищевказаного наказу, здійснюється уповноваженим на визначення митної вартості особою оперативного підрозділу. Якщо уповноважена особа транзитно-вантажному відділі за якимись причинами не може визначити митну вартість таких товарів, вона визначається у відділі тарифів і митної вартості;

· при установленні внутрішніми наказами регіональних митниць переліку товарів, обов'язковий контроль за визначенням митної вартості яких здійснюється відділами тарифів і митної вартості.

Визначення митної вартості повинне бути здійснено митним органом у термін, що не перевищує 15 робітників днів. У виняткових випадках цей термін може бути збільшений за рішенням керівника митного органа. [16]

Заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, повинні ґрунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації. У разі потреби для підтвердження вірогідності заявленої митної вартості можуть бути використані документи, серед яких особливо хотілося б відзначити наступні:

1. специфікації, коносаменти, товарно-транспортні накладні;

2. ліцензії;

3. картки реєстрації контрактів;

4. сертифікати походження;

5. банківські документи щодо розрахунків за контрактом, що повинні містити всі необхідні реквізити для ідентифікації їхній з постачанням, митне оформлення якої здійснюється (копія платіжного доручення з оцінкою банку про виконання операції і виписка (копія) з особистого рахунка організації, завірена керівником і головним бухгалтером даної організації);

6. копія експортної вантажної митної декларації країни відправлення;

7. замовлення на постачання;

8. договору перевезення і страхування;

9. прайс-листи виробника і продавця товару;

10. відповідна бухгалтерська документація;

11. калькуляція фірми - виробника товару (у випадку згоди фірми надати її українському покупцю).

Основою нарахування акцизного збору по імпортних товарах, увезених на митну територію України, служить митна вартість, перерахована у валюту України по курсу Національного банку на дату подачі Вантажної митної декларації і фактично сплачені суми митного збору і митного збору.

Акцизний збір платиться платниками податку в національній валюті одночасно зі сплатою мита і митних зборів. Моментом сплати акцизного збору є момент оформлення вантажної митної декларації (далі - ВМД) з метою вільного використання підакцизних товарів на митній території України, а саме прославлення на ВМД відбитка особистої номерної печатки інспектора митниці.

Перерахування відповідних сум коштів на спеціальний рахунок митного органа здійснюється платником чи податку особою, уповноваженим на декларування на підставі договору, до оформлення акцизної вантажної митної декларації на підакцизні товари в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. N 390 "Про ввіз на митну територію України окремих видів товарів". Перерахування вважається здійсненим з моменту надходження коштів на спеціальний рахунок митного органа.

Товари, за які не був оплачений акцизний збір, митному оформленню не підлягають, крім випадків, коли вони відповідно до актів законодавства звільняються від обкладання цим збором. Перелік цих актів законодавства приведений у Класифікаторі пільг по обкладанню товарів акцизним збором (Додаток 9 до наказу Державної митної служби від 09.07.97 N 307).

На територіях вільних економічних зон положення Інструкції про порядок стягування акцизного збору при ввозі товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України застосовуються з урахуванням особливостей, визначених законом України про створення й умови функціонування Конкретної зони.

Сума акцизного збору у випадку, коли ставка акцизного збору встановлена у відсотках від митної вартості товару, обчислюється по формулі:

Розрахунки здійснюються по формулі:

На = (Т+С+М)*А/(100-А), (2.1)

де На - сума акцизного збору;

Т - митна вартість;

З - митний збір;

М - мито;

А - ставка акцизного збору.

Сума акцизного збору у випадку, коли ставка акцизного збору встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється по формулі:

На =n х А, (2.2)

де На - сума акцизного збору;

n - кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом України;

А - ставка акцизного збору.

Акцизний збір не стягується при реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту.

Не оплачені у встановлений термін суми акцизного збору з товарів, що ввозяться, а також суми цього податку, не оплачені внаслідок інших дій (порушення митних правил), що обумовило їхню несплату, списуються уповноваженими установами банку по судових рішеннях арбітражного суду і по виконавчим написами нотаріусів у порядку, установленому чинним законодавством. [9]

Нарахування і сплата податку на додаткову вартість по вантажній митній декларації при здійсненні зовнішньоекономічних операцій провадиться відповідно до Інструкції про порядок контролю митними органами за стягуванням при митному оформленні товарів завезених (пересланих) на митну територію України і перерахуванням у бюджет податку на додаткову вартість, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09 червня 1999 р. N 346 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 липня 1999 р. під N 427/3720.

Відповідно до цієї Інструкції податок на додаткову вартість (далі - ПДВ) стягується в розмірі 20 відсотків від бази оподатковування (основи для нарахування), що обчислюється у відповідності зі статтею 4 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додаткову вартість".

Датою виникнення податкових зобов'язань при ввозі (імпорті) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації з вказівкою в ній суми ПДВ, що підлягаючий сплаті.

Податок на додаткову вартість платитися платниками податку - особами, що ввозять (пересилають) товари на митну територію України, одночасно зі сплатою мита і митних зборів (на момент оформлення вантажної митної декларації (далі - ВМД).

Платники податку на додаткову вартість при ввозі (пересиланню) товарів на митну територію України можуть надавати митним органам простий вексель на суму податкового зобов'язання (далі - податковий вексель) по кожною вантажною митною декларацією окремо (порядок здійснення вексельної оплати ПДВ див. нижче в п.).

Платники ПДВ на товари, що імпортуються в Україну, перелічують необхідні кошти на спеціальні рахунки митних органів, крім випадків застосування податкового векселя як способу платежу.

Митні органи після повного оформлення вантажної митної декларації перелічують Державній митній службі України суми податку на додаткову вартість по товарах, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України. Протягом трьох банківських днів після повного оформлення вантажної митної декларації Державна митна служба України перелічує ці кошти в Державний бюджет України. [17]

Суми податку на додаткову вартість стягуються в національній валюті України і зараховуються в Державний бюджет України.

Операції, що звільняються від оподатковування визначені статтею 5 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додаткову вартість", зокрема при здійсненні зовнішньоекономічних операцій визначені - пунктами 5.1 та 5.5 цієї статті.

Розрахунок ПДВ здійснюється за формулою:

ПДВ = (Т + З + М + На) * 0,2 (2.3)

Податок на додану вартість, за винятком товарів, що походять і ввозяться з Російської Федерації і Республіки Білорусь, акцизний збір і митні збори при ввезенні товарів, що походять з країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, стягуються в загальному порядку.

На одержані роботи (послуги), які виконуються (надаються) суб'єктами підприємницької діяльності Російської Федерації і Республіки Білорусь для їх використовування або споживання на митній території України, пільгове оподаткування по ПДВ не розповсюджується.

Існує ряд товарів, імпорт яких звільняється від сплати ПДВ. Їх перелік зібраний в Класифікаторі звільнень від сплати ПДВ. Це товари критичного імпорту, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України.

Товари, що вивозяться з митної території України, обкладаються по нульовій ставці ПДВ. ПДВ по готовій продукції, що ввозиться на митну територію України, і виготовленої з давальницької сировини, наданої українським замовником, сплачується на загальних підставах.

ПДВ не стягується у разі реалізації готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, наданої українським замовником, в країні виконавці або в третіх країнах з поверненням валютної виручки до України.

При ввезенні на митну територію України товарів як давальницька сировина сплата ПДВ проводиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя на суму ПДВ державної податкової інспекції по місцезнаходженню виконавця з терміном платежу не більше 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної Вантажної митної декларації. У разі вивозу у вказаний період готової продукції в повному об'ємі за межі митної території України вексель погашається, і ПДВ не стягується.

2.2 Аналіз митних платежів при здійсненні зовнішньоекономічних операцій

Об'єктом аналізу є підприємство ТОВ «Металопродукція». Основну роль на підприємстві грає зовнішньоекономічна діяльність. Підприємство займається наданням торгівлею та наданням послуг пов'язаних з металопродукцією. Є зареєстрованим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, має ліцензійний митний склад. Основними зовнішньоекономічними операціями ТОВ «Металопродукція» є імпорт металів. Данні по митним платежам підприємства за останні два роки приведенні в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Митні платежі ТОВ “Металопродукція” за 2005-2006рр.

Код платежу	Суму в грн. за 2005р.	Суму в грн. за 2006р.	(+/-) в грн.
003	11849,85	15472,45	+3622,6
010	9373,26	19857,53	+10484,27
015	2842,39	4894,27	+2051,88
020	137154,92	193722,56	+56567,64
028	767380,68	1016832,69	+249452,01

З таблиці видно, що у 2005 році усі митні платежі збільшились це говорить про те, що кількість зовнішньоекономічних операцій збільшилась. Також ж таблиці бачимо, що найменш збільшилася частка 015 платежу, що свідчить про більш ефективне застосування митного ліцензійного складу.

Визначення показників економічної ефективності експорту й імпорту товарів можна проводити із застосуванням декількох підходів щодо оцінки прибутковості зовнішньоекономічних договорів. Розглянемо оцінку ефективності за:

* показниками економічної ефективності експорту та імпорту; співвідношенням цін як експортованих, так і імпортованих товарів на внутрішніх і зовнішніх ринках;

* системою показників конкретного зовнішньоекономічного договору.

Розраховуються показники економічної ефективності експорту та імпорту товарів: Е₁ (загальний), Е₂, Е₃, Е₄. Використовуючи ці показники, можна визначити, наскільки вигідна/невигідна та чи інша економічна операція.

Показник економічної ефективності експорту, в загальному плані розраховується таким чином:

Еф_1заг =Н_е - В_е , (2.4)

де Н_е - гривневі надходження від експорту, що розраховуються шляхом обчислення валютного виторгу за курсом НБУ на день надходження можливого виторгу;

В_е - повні витрати підприємства на експорт товару в гривнях.

Показники Еф₂, Еф₃, Еф₄ (показники ефективності) розраховуються за наступними формулами:

Еф₂ = Н_е/В_е, (2.5)

Еф₃ = V_е/С_е (2.6)

Еф₄ = (Н_е - В_е/Н_е) -100% - Н_е/ОФ_е (2.7)

де V_е - обсяг експорту за внутрішніми середньорічними цінами у гривнях;

С_е - виробнича собівартість експортованих товарів у гривнях;

ОФ_е - середньорічна вартість основних виробничих оборотних фондів, які використовуються для виробництва експортної продукції в гривнях.[33]

Показники Еф_1заг , Еф₂, Еф₃, Еф₄ можна розраховувати: - перед укладанням кожної експортної угоди з метою вибору оптимальних показників Еф_1заг, Еф₂, Еф₃, Еф₄ за умови, що Еф₁ > Еф₂.

Розрахунок економічної ефективності імпорту товарів виробничого призначення і товарів народного споживання.

Для розрахунку цих показників варто визначити повну ціну споживання (Цс) імпортних товарів виробничого призначення за формулою:

Цс = Цп + Ре , (2.8)

де Цп - контрактна вартість імпортних товарів виробничого призначення у гривнях;

Ре - експлуатаційні витрати.

У разі використання товарів виробничого призначення вони розглядаються в таким чином:

Ре = Вм+Вн+Вр+Вз+ЗП , (2.9)

де Вм - вартість сировини і матеріалів на одиницю продукції, встановлена на імпортні товари виробничого призначення (Тп);

Вн - вартість енергоносіїв на одиницю виготовленої на Тп продукції в гривнях;

Вр - вартість технічного обслуговування товарів виробничого призначення в гривнях;

Вз - вартість запчастин для товарів виробничого призначення в гривнях;

ЗП- зарплата працівникам, які обслуговують товари виробничого призначення (Тп) у гривнях.[33]

На прикладі Цс та Цп розраховуються показники ефективності імпорту за наступними формулами:

Еф₇ = Цс/Цп (2.10)

Еф₈ = О / Вімп. (2.11)

де О - обсяг продукції, виготовленої на імпортному Тп, за ринковими цінами у гривнях;

Вімп. - витрати на імпорт даного імпортного Тп, включаючи контрактну вартість (Цп) з урахуванням митних платежів, які сплачуються при митному оформленні.

Формули 2.10 та 2.11 можна застосовувати під час аналізу результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства за попередній період та плануванні зовнішньоекономічної діяльності на майбутній період.

На основі показників Еф₃ та Еф₄ можна зробити наступні висновки щодо економічної ефективності експорту: якщо Еф₂>1, а Еф₂>Еф₃ - експорт даних товарів для підприємства економічно вигідний, і варто шукати шляхи щодо збільшення експорту товарів. Показник Еф₄ свідчить про рівень ефективності товарів, при цьому перша частина формули (2.7) вказує, який відсоток від результатів експортного договору складає прибуток, а інша частина формули означає, скільки разів за визначений період обертається авансований до експорту капітал. Таким чином, чим більшими є обидві частини формули (2.7), а отже, і величина Еф₄, тим вигідніший експорт відповідних товарів. Варто зазначити, якщо підприємство не є виробником експортованої продукції, а проводить її на внутрішньому ринку, то коефіцієнт Ке можна розрахувати, включаючи всі витрати підприємства за визначений період: орендна плата за приміщення, заробітна плата працівників, вартість (амортизаційні відрахування) комп'ютерної техніки та всі інші витрати підприємства.[33]

Показники економічної ефективності імпорту можуть розраховуватися для двох основних груп товарів: а) товари виробничого призначення; б) товари народного споживання.

На основі показників, розрахованих за формулами (2.10) і (2.11), можна зробити наступні висновки:

- чим більше показник Еф₈ наближується до 1, тим ефективніший буде імпорт Тп.

На прикладі цього показника можна визначити перевагу товарів з урахуванням не лише його вартості, але й експлуатаційних втрат у майбутньому. Показник Еф₇ може бути більшим за 1, тоді він визначає кількість зробленої за відповідним імпортним Тп на гривню витрат на його придбання.

При вивченні показників динаміки протягом декількох років можна зробити висновок щодо ефективного використання імпортного Тп. Майже таким же способом визначається економічний ефект від використання товарів народного споживання. Він визначається за формулою:

Еф₉ = Цр - Вімп (2.12)

де Цр - ціна реалізації імпортних товарів народного споживання на внутрішньому ринку;

Вімп. - витрати на імпорт товарів народного споживання, що включають їх контрактну вартість з урахуванням митних платежів, сплачених під час митного оформлення.

Величина Еф₉ характеризує прибуток від реалізації імпортних товарів народного споживання (ТНС). Вона може бути використана при укладенні договору їхньої покупки та під час планування та аналізу зовнішньоекономічної діяльності.

Цю методику можна буде використовувати при аналізі ЗЕД підприємства за відповідний період, а також при здійсненні економічного обґрунтування деяких пропозицій під час укладення зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу товарів, а також при плануванні купівлі-продажу на майбутній період. Розрахунок показників економічної ефективності зовнішньоекономічних договорів за співвідношенням ціни на внутрішньому і зовнішньому ринках ряд методик оцінки ефективності зовнішньоекономічних договорів враховує вплив цін на експортні та імпортні товари. Разом з тим кожна сторона, що бере участь у зовнішньоекономічному процесі, одержує прибуток, пропорційний розміру вигод, наданих іншою стороною торгової угоди.

Застосування цих методик передбачає наступні цикли обороту:

- купівля товарів на внутрішньому ринку з метою продажу за кордон;

- продаж цих товарів за кордоном;

- купівля товарів за кордоном з метою продажу їх на внутрішньому ринку;

- продаж придбаних за кордоном товарів на внутрішньому ринку.

При аналізі використовуються такі позначки:

Р- одиниці експортованого товару, закупленого в обсязі на внутрішньому ринку в гривнях;

Рі - одиниці експортованого товару на зовнішньоекономічному ринку;

П - ціна одиниці імпортованого товару, що продасться на внутрішньому ринку;

Пі - ціна одиниці імпортованого товару на зовнішньоекономічному ринку;

L - курс обміну іноземної валюти.[33]

Використовуючи елементи математичного аналізу, можна шляхом пересування відповідних рівнянь і проведенням диференційованого підходу до обсягу експортних та імпортних товарів отримати наступні співвідношення:

Р/Рі<L>П/Пі (2.13)

Аналізуючи формулу (2.10), можна зробити висновок, що для забезпечення прибутковості операцій з експорту або імпорту курс валют експортованого товару Р/Рі не може перевищувати номінальний курс L, а для імпортованого товару співвідношення П/Пі має бути меншим від номінального курсу обміну іноземної валюти. Слід звернути увагу і на те, що в разі необхідності оцінки зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу товарів, (2.13) можна представити у виді двох формул:

Р/Рі<L (2.14)

П/Пі<L (2.15)

При цьому формула (2.14) дозволяє зробити оцінку ефективності зовнішньоекономічної діяльності під час підписання договору в процесі покупки товару на зовнішньому ринку, а (2.15) - імпорту товару на внутрішній ринок. Співвідношення (2.14) і (2.15) свідчать про прибутковість експортно-імпортного договору.

А якщо зробити оцінку наступних формул:

Р/Рі>L (2.16)

П/Пі>L (2.17)

то після розрахунку можна зробити висновок, що в цьому випадку договір як з експорту, так і з імпорту може спричинити максимальні збитки і банкрутство підприємства. Таким чином, формула дозволяє зробити оцінку як бартерного зовнішньоекономічного договору, так і договору купівлі - продажу [11-12].

Оцінка ефективності імпортних операцій має проводитись на етапі підготовки і укладення угоди на імпорт товару відповідної групи, враховуючи такі види платежів при митному оформленні:

- митні збори;

-мито;

- акцизний збір;

- ПДВ.

Розглянувши порядок розрахунку митних платежів при імпорті товарів в Україну, можна оцінити ефективність зовнішньоекономічного договору:

В+З+М+Саз+Спдв<>Вв (2.18)

де: В - митна вартість товару;

З - сума збору;

М - мито;

Саз - сума акцизного збору;

Спдв - сума ПДВ;

Вв - вартість партії товару на внутрішньому ринку України.

Якщо В+3+М+Саз+Сндс < Вв, то результати договору в цьому випадку мають позитивну ефективність. Якщо ж знак зміниться (>), тоді зовнішньоекономічна операція стає збитковою.

Розглянемо один з підходів до оцінки ефективності імпортної операції.

Згідно відповідних законодавчих актів, що визначають ставки вивізного мита, встановлюють ставки експортного мита щодо окремих видів товарів.

Структура платежів по експортно-імпортним операціям ТОВ “Металопродукція” зазначена в табл. 2.5.

Із таблиці видно значне зростання платежів по експортним операціям, що свідчить про їх збільшення. Однак слід відмітити також те, що експортні операції займають не значну частку зовнішньоекономічної діяльності ТОВ “Металопродукція”.

Таблиця 2.5 Експортні та імпортні митні платежі ТОВ “Металопродукція” за 2005-2006рр.

Код платежу	Суму в грн. за 2005р.	Суму в грн. за 2006р	Зрівняльний коеф. по імпорту	(+/-) експорт в грн.
	імпорт	експорт	імпорт	експорт
003	9573,36	2276,49	10736,17	4736,28	1,12	+2459,79
010	6735,73	2637,53	8978,23	10879,3	1,33	+8241,77
015	2842,39		4894,27		1,72
020	137154,92		193722,56		1,41
028	767380,68		1016832,69		1,32

Також з таблиці бачимо, що найменш збільшилася частка 003 платежу, що свідчить про більш ефективне застосування робочого часу митних інспекторів. Наступна табл. 2.6 відображає данні платежів за періоди 2006 року.

З даних цієї таблиці видно ясно виражену сезонну направленість діяльності підприємства.

Таблиця 2.6 Митні платежі ТОВ “Металопродукція” по квартально за 2006 р.

Код платежу	Суму в грн. за 2006 р.
	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
003	2452,5	3956,25	5576,58	3487,12
010	3157,57	5892,38	6660,26	4147,32
015	2567,23	852,39	1159,08	315,57
020	40961,87	58442,04	67029,66	27288,99
028	215005,25	259246,28	399343,65	143237,51

2.3 Дослідження факторів, що впливають на остаточну суму митних платежів

Для визначення остаточної суми митних платежів необхідно враховувати країну походження товару.

Країна походження товару може визначатися: на підставі сертифіката про походження, виданої уповноваженим на даний вид діяльності органом країни-експортера, а також товаросупроводжувальних документів, маркування, інших документів, що можуть підтверджувати походження товарів.

При цьому сертифікат про походження товару пред'являється митному органу:

· на товари, імпортовані з країн, з якими підписані угоди про вільну торгівлю. Перелік цих країн приведений у першій частині додатка до Закону України від 03.04.97 N 170/97-ВР (це країни Балтії і СНД (крім Таджикистану)). Необхідно звернути увага, що в цьому випадку підтвердження країни походження сертифікатом установленої форми є однією з обов'язкових умов для звільнення від сплати мита;

· на товари, імпортовані з країн, з якими укладені торгово-економічні союзи з наданням режиму найбільшого сприяння національного режиму.

Необхідно відзначити, що, якщо країна походження товару може вплинути на здійснення митних процедур, також рекомендуємо пред'являти митному органу сертифікат про походження товару. Наприклад, при визначенні величини митної вартості товару сертифікат може зіграти істотну роль при відсутності чи маркірування оцінок на товаросупроводжувальних документах.

Сертифікат про походження товару може застосовуватися з однієї з нижчеперелічених цілей. [31]

1. При імпорті (увозі) товару на митну територію України:

· якщо це передбачено міжнародними угодами, учасником яких є Україна;

· якщо товари походять із країн, стосовно яких, відповідно до законодавства України, застосовна пільгова ставка чи мита звільнення від її сплати;

· якщо в товаросупроводжувальних документах відсутні зведення про походження товару і це може вплинути на процедуру митного оформлення;

· якщо ввіз товарів з даної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими мірами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

· якщо в митного органа є обґрунтовані припущення, що в митній декларації, пред'явленої до митного оформлення, заявлені недостовірні зведення щодо країни походження товарів.

2. При експорті (вивозі) товару з митної території України:

· якщо це передбачено міжнародними зобов'язаннями України;

· якщо його наявність передбачена правилами країни ввозу;

· якщо його наявність передбачена зовнішньоекономічними договорами (контрактами) між українським суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності і імпортером.

На підставі товаросупроводжувальних документів, маркірування й інших документів, що можуть підтверджувати походження товарів, країна походження визначається на товари, імпортовані з країн, з якими укладені торгово-економічні союзи з наданням режиму найбільшого чи сприяння національного режиму. Перелік цих країн приведений у другій частині додатка до Закону України від 03.04.97 N 170/97-ВР. Крім країн, зазначених у ньому, до таких країн відносяться також: Македонія, Японія, Норвегія Люксембург, Куба, Австралія. [9]

Якщо пред'явлення сертифіката про походження товару необхідно, він надається разом з вантажною митною декларацією, іншими документами, необхідними для здійснення митного контролю і митного оформлення.

У більшості випадків митні органи цікавить сертифікат про походження товару при імпорті. Це зв'язано з тим, що країна походження товару, підтверджена сертифікатом про його походження, впливає на величину митної вартості товару, на застосування повної, пільговий ставок мита на звільнення від її сплати, на застосування визначених нетарифних мір, установлених нормативними документами до товарів з визначених країн. При цьому в більшість випадків для звільнення від її сплати мита та ПДВ необхідно виконання наступних умов:

1. "Безпосередня закупівля" - це закупівля товару безпосередньо в підприємства, фірми, зареєстрованих у встановленому порядку в країні експорту. Для звільнення від сплати ввізного мита (а також податку на додаткову вартість для товарів, що відбуваються і ввозяться з Російської Федерації) торговою країною повинна виступати країна, з яким підписане Угода про вільну торгівлю.

Необхідно звернути увага, що дане правило не виконується при закупівлі товару в країні експорту в представництва чи фірми підприємства, що не є резидентами цієї країни.

2. "Пряме відвантаження" - це пряме переміщення товарів із країни експорту в країну імпорту. При цьому допускається переміщення товарів через територію однієї чи декількох країн унаслідок географічних, транспортних, технічних і економічних причин, а також тимчасовий їхній чи ввіз складування на території цих країн за умови, що ці товари увесь час знаходяться під митним контролем країн транзиту. [16]

При експорті товарів з України сертифікат про походження товару митним органам не потрібний. При експорті сертифікат оформляється українським суб'єктом ЗЕД у торгово-промисловій палаті, якщо:

· це передбачено міжнародними зобов'язаннями України;

· його наявність передбачена правилами країни ввозу;

· його наявність передбачена зовнішньоекономічними договорами (контрактами) між українським суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності і імпортером.

При експорті товарів з України істотну роль може зіграти документ, що підтверджує їхнє українське походження. Наприклад, на деякі види товарів встановлене експортне мито (на живу худобу і шкіряну сировину). При експорті українських товарів у визначені країни (відповідно до двосторонніх Угод про вільну торгівлю) експортне мито не сплачується.

Умовно всі сертифікати можна розділити на ті, котрі надають право на одержання визначених пільг, і на ті, котрі констатують факт походження товару з якою-небудь іншою метою.

Розглянемо більш докладно види сертифікатів про походження товару. Види сертифікатів відсортовані в залежності від того, наскільки часто вони зустрічаються в практиці роботи митних органів.

1. Сертифікат форми СТ-1 [18]

Через те, що основними торговими партнерами України є колишні республіки СРСР, а тепер країни Співдружності Незалежних Держав, ця форма сертифікатів про походження товару одержала найбільш широке поширення.

Зведена інформація про Угоди про вільну торгівлю, підписаних Україною, умовах застосування пільг при митному оформленні товарів із країн СНД представлена в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Використання сертифікату СТ-1

Країна, з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю	Дата підписання Угоди	Дата вступу Угоди в силу	Виконання правил	Звільнення від сплати
			сертифікат СТ-1	Безпосередньої закупівлі	Прямого відвантаження	Мита	ПДВ
Азербайджанська Республіка	28.07.95	26.12.96	+	+	+	+
Республіка Бєларус	17.12.92	17.12.92	+	+	+	+
Республіка Вірменія	07.10.94	18.12.96	+	+	+	+
Республіка Грузія	09.01.95	04.06.96	+	+	+	+
Республіка Казахстан	17.09.94	19.10.98	+	+	+	+
Киргизька Республіка	26.05.95	31.12.97	+	+	+	+
Республіка Молдова	29.08.95	27.05.96	+	+		+
Російська Федерація	24.06.93	29.03.94	+	+	+	+	+
Туркменістан	05.11.94	18.12.96	+	+	+	+
Республіка Узбекистан	29.12.94	01.01.96	+	+	+	+

2. Сертифікати переміщення EUR.1 і Форми EUR.2

Підставою застосування даних форм сертифікатів для підтвердження країни походження товару є двосторонні Угоди про вільну торгівлю, укладені Україною з країнами Балтії. Сертифікат форми EUR.1 видається також іншими іноземними державами для підтвердження країни походження сировини і матеріалів, необхідних для виробництва.

Необхідно зробити застереження, що на практиці поширення на Україні одержав сертифікат форми EUR.1. [23]

Зведена інформація про Угоди про вільну торгівлю, підписаних Україною з країнами Балтії, умовах застосування пільг при митному оформленні товарів з цих країн представлена в табл. 2.8.

Таблиця 2.8 Використання сертифікат форми EUR.1

Країна, з яким Україна підписала Угоди про вільну торгівлю	Дата підписання Угоди	Дата вступу в силу	Виконання правил
			Надання сертифіката	Безпосередньої закупівлі	Прямого відвантаження
Естонська Республіка	24.05.95	14.03.96	+		+
Латвійська Республіка	21.11.95	15.01.97	+		+
Литовська Республіка	04.08.93	21.11.95	+	+	+

3. Сертифікат OF ORIGIN

Сертифікат походження OF ORIGIN є документом, що однозначно свідчить про походження товару. Даний вид сертифіката застосовується у випадках, якщо до товарів з даної країни може бути застосована пільгова ставка мита якщо країна походження товару може вплинути на здійснення митних процедур.

Пільгова ставка мита по сертифікаті OF ORIGIN може бути застосована стосовно товарів, імпортованим із країн, з якими укладені торгово-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння національного режиму.

Необхідно відзначити, що в сертифікаті походження може бути зазначено, що товар зроблений у Європейському Співтоваристві. При визначенні конкретної країни походження по таких сертифікатах в увагу приймається приналежність уповноваженого органа, яким виданий сертифікат, до тієї чи іншої країни ЄС (Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія, Франція, Швеція). При цьому не скасовується загальний підхід, відповідно до якого при встановленні країни походження товару використовуються товаро-супроводні документи і данні про маркірування товару

4. Сертифікат форми "А"

При експорті товарів українського походження Торгово-промислова палата України і регіональні торгово-промислові палати видають, поряд із сертифікатами форми СТ-1, EUR.1, OF ORIGINAL, також і сертифікати форми А.

Сертифікат форми "А" застосовується в рамках Генеральної Системи Преференцій для підтвердження походження товарів із країн, що розвиваються.

Для цілей Генеральної Системи Преференцій визнають сертифікат форми "А" такі країни: Австралія, Австрія, Канада, Фінляндія, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Швеція, Швейцарія, США, Бельгія, Данія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Великобританія. [9]

Іншими словами, сертифікат форми "А" дає можливість іноземним партнерам названих вище країн користатися визначеними пільгами. Зокрема, вони частково чи цілком звільняються від сплати ввізного мита у країні імпортера.

РОЗДІЛ 3. ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ МИТНИМИ ПЛАТЕЖАМИ НА ТОВ „МЕТАЛОПРОДУКЦІЯ”

3.1 Аналіз експортно-імпортних операцій підприємства

Керування оборотним капіталом фірми в зовнішньоторговельних операціях дає можливість уже на етапі підготовки зовнішньоторговельних контрактів:

визначати прибуток і рентабельність планованих угод з обліком важко прогнозованих факторів макроекономічної невизначеності;

с обліком обраної інвестиційної політики й інвестиційних критеріїв проводити відбір і ранжирування інвестиційних проектів;

визначати оптимальну структуру використовуваного капіталу;

проводити поточний контроль і моніторинг виконання зовнішньоторговельних операцій.

Дана методика застосовується у випадку, коли оплата відбувається після відвантаження товару або інвестування капіталу в зовнішньоторговельну операцію. Варіант одержання від покупця передоплати або оплати товару негайно по факті поставки продавцем є, зрозуміло, найбільш кращим. Однак найчастіше в діловій практиці оплата відбувається не відразу, а протягом якогось певного договором періоду. У цьому випадку економічна привабливість угоди для продавця визначається багато в чому строком оплати за зовнішньоторговельним контрактом, тобто наскільки й протягом якого строку одержувана від реалізації партії товару за договором протягом строку оплати виторг зможе компенсувати продавцеві його витрати на придбання або виготовлення партії товару (C), його зберігання, попереднє складування, сертифікацію, митне очищення, транспортування й т.п.(змінні витрати VC), оплату персоналу й офісу, телефонних переговорів т.п. ( постійні витрати в кожному періоді FC) , податкових відрахувань (TX), банківських відсотків за взятий у банку кредит (CR). частина, Що Залишилася, виторгу й буде становити чистий прибуток фірми (NP) .[34]

Представимо графічно час проведення зовнішньоторговельної операції у вигляді тимчасової шкали й відзначимо на ній формування фінансових потоків, що становлять угоду (напрямок фінансових потоків від тимчасової шкали означає рух фінансового потоку від фірми, а убік тимчасової шкали - до фірми):

З

012in

VC, ,

Рис. 3.1. Схема формування фінансових потоків зовнішньоторговельної операції

Де 0 - нульова крапка тимчасової шкали, що визначає час передачі партії товару від продавця до покупця по угоді, починаючи з якої в покупця перед продавцем виникають певні договором фінансові зобов'язання.

n - строк оплати партії товару в періодах. Величина періоду може бути різної. У цьому випадку для спрощення розрахунків ми вважаємо її рівної одному місяцю.