Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИНАМІКА ВМІСТУ ЗАБРУДНЕНИХ РЕЧОВИН

Зміст

• Аналіз основних чинників, які впливають на рівень забруднення атмосферного повітря м. Ужгород
• Дослідження вмісту шкідливих речовин у поверхневих водах м. Ужгород
• Моніторинг земельних ресурсів та надр м. Ужгород
• Висновки
• Список використаної літератури

Аналіз основних чинників, які впливають на рівень забруднення атмосферного повітря м. Ужгород

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря м. Ужгород є автотранспорт та невеликі промислові об'єкти. Серед них, головним забруднювачем атмосферного повітря в місті Ужгород є автотранспорт. Аналіз статистичних даних ЛСЗА Закарпатського ЦГМ щодо якості повітря в місті свідчить, що за останні п'ять років збільшились концентрації формальдегіду, бензопірену, які є канцерогенами та діоксиду азоту в повітрі, ГДК котрих перевищує у 2-4 рази. В середньому на 1 мешканця міста викинуто 70 кг викидів, що майже в 4 рази більше, ніж у середньому по Закарпатській області [1].

В загальному викиди найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2013 року порівняно з 2012 роком зменшились. Викиди твердих речовин пилу в порівнянні з попереднім роком зменшились на 6%. Викиди оксидів азоту в атмосферне повітря зменшились на 8,9%. Викиди діоксиду сірки в атмосферне повітря зменшились на 0,3%. Також зменшились викиди оксиду вуглецю на 4 % та діоксиду вуглецю на 0,5 %.

Динаміка та обсяги викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах представлені та рис. 2.1-2.3.

забруднення атмосферне повітря моніторинг

Рис. 2.1 Динаміка обсягу викидів забруднюючих речовин в Закарпатській області від стаціонарних джерел [1]

Рис. 2.2 Склад забруднюючих речовин (без діоксиду вуглецю) в атмосфері від стаціонарних джерел забруднення у 2013 році [1]

Рис.1.3 Динаміка обсягу викидів діоксиду вуглецю (парниковий газ) в Закарпатській області [1]

Моніторинг якісного складу атмосферного повітря в Закарпатській області в 2013 році проводився Закарпатським обласним центром з гідрометеорології МНС України в м. Ужгороді на 2-ох стаціонарних постах спостереження та Головним управлінням Держсанепідемслужби України у Закарпатській області точково у населених пунктах області у місцях проживання і відпочинку населення.

Протягом 2013 року суттєвих змін концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі не спостерігалось. Індекс забруднення атмосферного повітря міста Ужгорода п'ятьма основними забруднюючими речовинами в 2013 році склав 8,92 (в 2012 році - 11,68), в тому числі індекс забруднення формальдегідом - 5,95, індекс забруднення оксидом вуглецю - 1,09, індекс забруднення диоксидом азоту - 0,93, індекс забруднення оксидом азоту - 0,49, індекс забруднення пилом - 0,46. Зменшення індексу забруднення атмосферного повітря міста відбулось за рахунок зменшення концентрації формальдегіду та диоксиду азоту в атмосферному повітрі, зумовленого зменшенням кількості викидів промислових підприємств; натомість концентрація оксиду вуглецю (II), оксиду азоту (II) та пилу, зумовлена, в основному, викидами автотранспорту, зросла.

Перевищення максимальної разової гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі виявлено при аналізі проб на формальдегід, диоксид азоту та пил. Концентрація інших домішок забруднюючих речовин в повітрі була нижчою ГДК м. р.

Перевищення середньомісячної концентрації забруднюючих речовин, у порівнянні із середньодобовою гранично допустимою концентрацією, виявлено для формальдегіду, диоксиду азоту та оксиду вуглецю. Графіки зміни середньомісячної концентрації (в кратності ГДК с. д.) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста протягом 2013 року приводяться на рис.2.3.

Індекс забруднення атмосферного повітря окремою домішкою розраховується за формулою:

I_i = (q_i / ГДК_{сер. - доб.)} ^Сі,

де і - домішка, q_i - середньомісячна концентрація домішки, ГДК_{сер. - доб} - середньодобова гранично допустима концентрація, с_{і -} константа, що враховує ступінь небезпечності речовини, і приймає значення 1,7; 1,3; 1,0 та 0,9 для речовин 1; 2; 3 та 4 класів небезпеки, що дозволяє порівняти ступінь шкідливості речовини із шкідливістю диоксиду сірки. Таким чином, наскільки вищий індекс забруднення атмосферного повітря окремо взятою забруднюючою речовиною, тим більший негативний вплив на довкілля вона справляє. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням індексу забруднення атмосфери (ІЗА) представлено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА

значення ІЗА	Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря
ІЗА5 = 7,58	Формальдегід: ІЗА = 3,94
	Диоксид азоту: ІЗА = 1,44
	Оксид вуглецю: ІЗА = 1,07
	Оксид азоту: ІЗА = 0,58
	Пил: ІЗА = 0,55

Забруднення формальдегідом залишалось високим. Найвища разова концентрація (0,141 мг/м³, що в 4 рази вище ГДК _{м. р}) спостерігалась на ПСЗ-1 20 серпня о 13⁰⁰ при вітрі південного напрямку (румб напрямку - 160) та швидкості 2 м/с. Середньорічна концентрація формальдегіду в повітрі склала 0,012 мг/м³ при ГДК _{с. д. -} 0,003 мг/м³, що в 4 рази перевищує ГДК _{с. д}. Перевищення середньорічного рівня забруднення атмосферного повітря формальдегідом спостерігалось в травні - вересні місяцях, в інші місяці року забруднення було нижчим середньорічного. Нижче середньодобової ГДК середньомісячна концентрація формальдегіду в 2013 році не опускалась. Максимальна середньомісячна концентрація формальдегіду в атмосферному повітрі міста протягом 2013 року спостерігалась у серпні (0,024 мг/м³ або 8 ГДК _{с. д.)}, мінімальна - в січні (0,005 мг/м³ або 1,667 ГДК _{с. д.)}.

Рис. 2.4 Зміна середньомісячної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода протягом 2013 року [1]

Забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту було нижчим ГДК_{с. д} в січні - лютому, серпні, жовтні - грудні, дорівнювало ГДК _{с. д} у вересні та перевищувало ГДК _{с. д.} в березні - липні. Середня річна концентрація склала 0,037 мг/м³ при ГДК _{с. д. -} 0,04 мг/м^{3 (}0,9 ГДК _{с. д}). Підвищене забруднення, у порівнянні із середньорічною концентрацією, спостерігалось у березні - вересні місяцях. Найбільше середньомісячне забруднення спостерігалось у червні (0,047 мг/м³ або 1,18 ГДК _{с. д.)}; найнижче забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту спостерігалось у грудні (0,024 мг/м³ або 0,6 ГДК _{с. д.)}. Максимальна разова концентрація діоксиду азоту (0,554 мг/м³, що перевищила ГДК _{м. р.} в 2,77 разів) спостерігалась на ПСЗ-1 14 червня о 13⁰⁰ год.

Середньорічна концентрація оксиду вуглецю склала 3,3 мг/м³ або 1,1 ГДК _{с. д.} Перевищення середньорічного рівня забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю спостерігалось в березні - липні та жовтні - грудні місяцях, у вересні середньомісячне забруднення дорівнювало середньорічному. Максимальне значення разової концентрації оксиду вуглецю, 4,6 мг/м³ або 0,9 ГДК _{м. р.,} спостерігалось на ПСЗ-1 19 квітня о 19-ій годині.

Забруднення атмосферного повітря оксидом азоту в 2013 році було нижчим ГДК _{с. д.} Середньорічна концентрація склала 0,029 мг/м³ при ГДК _{с. д. -} 0,06 мг/м³. Найнижча середньомісячна концентрація спостерігалась в січні - лютому місяцях (по 0,019 мг/м³), найвища - в червні (0,050 мг/м³). Підвищене забруднення, у порівнянні з середньорічною концентрацією, спостерігалось в червні - вересні та листопаді місяцях, в жовтні забруднення дорівнювало середньорічному. Максимальне значення разової концентрації оксиду азоту (0,169 мг/м³ при ГДК _{м. р. -} 0,4 мг/м³) спостерігалась 17 червня о 01⁰⁰.

Середньорічна концентрація пилу склала 0,07 мг/м³ або 0,47 ГДК _{с. д.} Середньомісячні концентрації пилу в 2013 році були нижчими ГДК _{с. д.} протягом усього року. Перевищення середньорічного рівня забруднення атмосферного повітря пилом спостерігалось в квітні, липні та жовтні місяцях; рівень забруднення дорівнював середньорічному в січні - березні і травні - червні та був нижчим середньорічного в серпні, вересні, листопаді та грудні. Найвища середньомісячна концентрація пилу спостерігалась в липні (0,11 мг/м³ або 0,73 ГДК _{с. д.)}, найнижча - в вересні (0,04 мг/м³ або 0,27 ГДК _{с. д.)}. Максимальна разова концентрація пилу спостерігалась на ПСЗ-2 6-го липня о 07⁰⁰ (1,67 мг/м³ або 3,34 ГДК _{м. р}.).

Середньорічна концентрація діоксиду сірки в атмосферному повітрі міста в 2013 році склала 0,002 мг/м³. Забруднення на рівні середньорічної концентрації спостерігалось протягом усього року, крім квітня, коли середньомісячна концентрація була мінімальною (0,001 мг/м³ або 0,02 ГДК_{с. д.)} та грудня, коли середньомісячна концентрація досягла максимального значення (0,005 мг/м³ або 0,1 ГДК _{с. д.)}. Максимальна разова концентрація диоксиду сірки (0,238 мг/м³ або 0,48 ГДК _{м. р.)} спостерігалась на ПСЗ-2 12 грудня о 19⁰⁰.

Забруднення атмосферного повітря розчинними сульфатами протягом року залишалось нижчим значення ГДК _{с. д}. Середній рівень забруднення склав 0,008 мг/м³ при ГДК _{с. д. -} 0,1 мг/м³. Перевищення середньорічного рівня забруднення спостерігалось в квітні та грудні місяцях; рівень забруднення дорівнював середньорічному в червні, липні, жовтні та листопаді; в інші місяці року забруднення було нижчим середньорічного рівня. Найбільше середньомісячне забруднення спостерігалось в квітні - 0,010 мг/м³. Максимальна разова концентрація розчинних сульфатів - 0,042 мг/м³ (6 липня о 07⁰⁰).

Забруднення атмосферного повітря бенз/а/піреном, за результатами спостережень протягом 2013 року, є вищим ГДК _{с. д} в січні, лютому та грудні місяцях, дорівнює ГДК _{с. д.} в березні, є нижчим ГДК _{с. д} в квітні та значно нижчим ГДК _{с. д} в теплі місяці року (< 0,3 ГДК _{с. д} з травня до листопада місяця включно).

Забруднення атмосферного повітря важкими металами залишалось нижчим ГДК _{с. д}.

Вмісту кадмію в атмосферному повітрі міста Ужгорода не виявлено.

Середньорічний рівень забруднення залізом склав 0,58 мкг/м³ при ГДК_{с. д. -} 40 мкг/м³. Максимальний рівень забруднення атмосферного повітря залізом спостерігався в жовтні (1,24 мкг/м³); підвищене забруднення атмосферного повітря міста залізом, у порівняння із середньорічним рівнем, спостерігалось в лютому, квітні - травні та липні (від 0,70 до 0,76 мкг/м³) та дорівнювало середньорічному значенню в червні, мінімальним забруднення було в листопаді (0,24 мкг/м³); протягом інших місяців року забруднення залишалось на рівні (0,33 - 0,49 мкг/м³).

Середній рівень забруднення марганцем склав 0,01 мкг/м³ при ГДК _{с. д. -} 1 мкг/м³. Максимальне забруднення спостерігалось у жовтні (0,03 ГДК _{с. д}), мінімальне - в березні (0,004 ГДК _{с. д}); забруднення величиною 0,02 ГДК _{с. д} спостерігалось у лютому, квітні, вересні та листопаді і величиною 0,01 ГДК_{с. д} в січні, травні - серпні та грудні.

Середній рівень забруднення міддю склав 0,22 мкг/м³ при ГДК _{с. д. -} 2мкг/м³. Максимальний рівень забруднення спостерігався в червні (0,45 мкг/м³), підвищене забруднення, у порівнянні із середньорічним, спостерігалось у травні та липні - жовтні (0,34 - 0,35 мкг/м³), мінімальне - в січні - лютому (0,01 мкг/м³); в інші місяці року забруднення залишалось на рівні 0,05 - 0,16 мкг/м³.

Середній рівень забруднення нікелем склав 0,02 мкг/м³ при ГДК _{с. д. -} 1 мкг/м³. Максимальне забруднення спостерігалось у лютому та жовтні (0,04 мкг/м³); підвищене, у порівнянні із середньорічним, - у листопаді (0,03 ГДК_{с. д}); рівень забруднення дорівнював середньорічному в квітні, червні, серпні - вересні та грудні; мінімальним забруднення було в березні (0,004 ГДК _{с. д}); в інші місяці року рівень забруднення склав 0,01 ГДК _{с. д}.

Середній рівень забруднення свинцем склав 0,03 мкг/м³ при ГДК_{с. д. -} 0,3 мкг/м³. Максимальне забруднення спостерігалось у вересні (0,07 мкг/м³), підвищене забруднення, у порівнянні із середньорічним рівнем, спостерігалось в травні, забруднення дорівнювало середньорічному в січні, лютому та квітні; мінімальний рівень забруднення спостерігався в липні (0,004 мкг/м³), в інші місяці року концентрація свинцю в атмосферному повітрі складала 0,01 - 0,02 мкг/м³.

Середній рівень забруднення хромом склав 0,02 мкг/м³ при ГДК _{с. д. -} 1,5 мкг/м³. Максимальне забруднення спостерігалось у травні (0,03 мкг/м³), мінімальне - в липні (0,00 мкг/м³); забруднення дорівнювало середньорічному в лютому - березні, червні, серпні - грудні і було рівним 0,01 мкг/м³ в січні та квітні.

Середній рівень забруднення цинком склав 0,05 мкг/м³ при ГДК_{с. д. -} 50мкг/м³. Максимальне забруднення спостерігалось в листопаді (0,13 мкг/м³), мінімальне - у липні (0,00 мкг/м³); підвищене, у порівнянні із середньорічним, забруднення спостерігалось в лютому, квітні та жовтні (0,06 - 0,12 мкг/м³); знаходилось в межах 0,01 - 0,04 мкг/м³ в січні, березні, травні, червні, серпні - вересні та грудні.

У порівнянні із 2012 роком, відмічається збільшення забруднення атмосферного повітря домішками:

пилу	- 0,05 - 0,07 мг/м3,
розчинних сульфатів	- 0,007 - 0,008 мг/м3,
оксиду вуглецю	- 3,2 - 3,3 мг/м3,
оксиду азоту	- 0,027 - 0,029 мг/м3,
бенз/а/пірену*	- 0,50 - 0,53 нг/м3,
міді	- 0,02 - 0,22 мкг/м3,
нікелю	- 0,01 - 0,02 мкг/м3,
свинцю	- 0,02 - 0,03 мкг/м3,
цинку	- 0,03 - 0,05 мкг/м3.

Зменшилось забруднення атмосферного повітря такими забруднюючими речовинами:

формальдегідом	- 0,016 - 0,012 мг/м3,
диоксидом азоту	- 0,043 - 0,037 мг/м3,
залізом	- 0,73 - 0,58 мкг/м3,
марганцем	- 0,02 - 0,01 мкг/м3

та залишилось без зміни забруднення:

диоксидом сірки	- 0,002 - 0,002 мг/м3,
кадмієм	- 0,00 - 0,00 мкг/м3,
хромом	- 0,02 - 0,02 мкг/м3.

Зміна середньомісячної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода в 2013 р. у порівнянні з 2012 р

Формальдегід
Диоксид азоту
Оксид вуглецю
Пил

Рис. 2.5 Зміна середньомісячної концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Ужгорода в 2013 р. у порівнянні з 2012 р. [1]

Тенденція зміни забруднення атмосферного повітря за останні п'ять років спостережень (2009-2013 рр.) має такий вигляд:

Спостерігається збільшення забруднення атмосферного повітря:

- міддю,	Т = + 0,0410,
- формальдегідом,	Т = + 0,0011,
- свинцем,	Т = + 0,0010,
- хромом,	Т = + 0,0010,
- цинком,	Т= + 0,0010.

Спостерігається зменшення забруднення атмосферного повітря:

- бенз/а/піреном*,	Т = - 0,0240,
- залізом,	Т = - 0,0140,
- нікелем,	Т = - 0,0050,
- діоксидом азоту,	Т = - 0,0040,
- оксидом азоту,	Т = - 0,0030,
- пилом,	Т = - 0,0020,
- марганцем,	Т = - 0,0020,
- кадмієм,	Т = - 0,0016,
- діоксидом сірки,	Т = - 0,0005.

Не змінився рівень забруднення:

- розчинними сульфатами,	Т= 0,0000,
- оксидом вуглецю,	Т= 0,0000.

Високого забруднення атмосферного повітря (перевищення максимальної разової гранично допустимої концентрації забруднюючої речовини в 5 і більше разів) та екстремально високого забруднення (перевищення в 10 і більше разів) у звітному році не спостерігалось.

Таблиця 2.2.

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Речовина	Клас небезпеки	К-ть міст, охопл. спостере. ж	Середньорічний вміст, мг/м3	Середньодобові ГДК	Максимальний вміст, мг/м3	Максимально разові ГДК	Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:	Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:
							1 ГДК	5 ГДК	10 ГДК	1 ГДК	5 ГДК	10 ГДК
Основні забруднюючі речовини
Пил	3	1	0,07	0,15	1,7	0,5				1/1
Діоксид сірки	3	1	0,002	0,05	0,238	0,5
Діоксид азоту	3	1	0,038	0,04	0,55	0,2				1/1
Оксид вуглецю (ІІ)	4	1	3,3	3	5	5	1/1
Специфічні забруднюючі речовини
Сірчана кислота та розчинні сульфати	2	1	0,01	0,1	0,04	0,3
Оксид азоту	3	1	0,03	0,06	0,17	0,4
Формальдегід	2	1	0,012	0,003	0,141	0,035	1/1			1/1

Таблиця 2.3.

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста Ужгорода [2]

Забруднююча речовина	Середньорічна концентрація	Максимальна разова концентрація
Пил	0,47 ГДКс. д.	3,40 ГДКм. р.
Диоксид сірки	0,04 ГДКс. д.	0,48 ГДКм. р.
Диоксид азоту	1,08 ГДКс. д.	4,05 ГДКм. р.
Оксид вуглецю (ІІ)	0,95 ГДКс. д.	1,0 ГДКм. р.
Сірчана кислота та розчинні сульфати	0,07 ГДКс. д.	0,07 ГДКм. р.
Оксид азоту	0,50 ГДКс. д.	0,43 ГДКм. р.
Формальдегід	4,00 ГДКс. д.	4,03 ГДКм. р.

Дослідження вмісту шкідливих речовин у поверхневих водах м. Ужгород

Згідно оцінки Державного комітету України по водному господарству, Закарпатська область одна із найбільш забезпечених областей водними ресурсами. використання водних ресурсів Закарпаття та обсягів скиду стічних вод у поверхневі водойми показує, що протягом останніх років при щорічному зростанні кількості водокористувачів спостерігається тенденція до зменшення використання води та зменшення обсягів скинутих забруднених стічних вод. Найбільше свіжої води споживається в м. Ужгород - 7,631 млн. м³.

За період з 2000 р. по 2013 р. спостерігається суттєве зменшення забору та використання води (загальний забір води у 2013 р. становив всього 48,1 % забору води у 2000 р.). Скорочення використання води за цей період спостерігається у всіх галузях: використання води на побутово-питні потреби скоротилося порівняно з 2000 р. на 58,1 %, у виробничій сфері - на 24,6 %, на сільськогосподарські потреби - на 91 %. Обсяги оборотної та послідовно використаної води становили у 2013 р.45 % аналогічного показника у 2000 р. Негативна тенденція спостерігається у показниках втрати води при транспортуванні. Якщо у 2000 р. вони становили 7,834 млн. м3, то у 2013 році - 8,324 млн. м3 (на 6,25 % більше).

Рис. 2.6 Стан водокористування в Закарпатській області

За період з 2000 р. по 2013 р. спостерігається також зменшення об'єму скиду забруднених стічних вод у поверхневі водойми. У 2000 р. було скинуто 13,02 млн. м³ недостатньо-очищених та неочищених зворотних вод, у 2013 р. - 2,395 млн. м³ (на 81,61 % менше) [3].

Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм і надалі залишаються об'єкти житлово-комунальних підприємств області, якими у 2013 році було скинуто в поверхневі водойми 2,364 млн. м³ забруднених стічних вод або 98,7 % від загального скиду забруднених стоків по області.

Для оцінки якості води на основі статистичних даних застосовано п'ятиступеневу класифікацію, згідно гранично-допустимих концентрацій, які встановлені з врахуванням вимог Міжнародної комісії по захисту річки Дунай (ICPDR) та відповідно до стандартів Водної Рамкової Директиви ЄС.

Класифікація по групах окремих показників якості проводилась за найгіршими (найнесприятливішими) показниками в межах групи. Результати оцінки якості поверхневих вод у визначених створах представлені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Оцінка якості поверхневих вод м. Ужгорода (відповідно до стандартів Водної Рамкової Директиви ЄС та вимог ICPDR) [1]

Місце спостереження за якістю води	Період спостереження, рік	Класифікація якості води
		Загальні хімічні й фізичні показники	Показники окислюваності і кисневого режиму	Показники азоту та фосфору	Показники сольового складу	Показники неорганічних мікрозабруднювачів

р. Уж, 40 км, м. Ужгород, водозабір	2008	ІІ	II	II	І	II
	2009	ІІ	II	II	І	II
	2010	ІІ	I	II	І	III
	2011	ІІ	I	II	І	II
	2012	ІІ	II	II	І	III
	2013	II	I	II	I	II
р. Уж, 28 км, с. Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина	2008	I	II	I	І	II
	2009	II	III	III	І	III
	2010	II	III	II	І	IV
	2011	I	II	III	І	III
	2012	II	II	II	І	III
	2013	I	II	II	I	III

І.	- "дуже чиста вода"
ІІ.	- "чиста вода"
ІІІ.	- "умовно чиста вода"
ІV.	- "забруднена вода"
V.	- "дуже брудна вода"

За даними інструментально-лабораторних визначень вмісту забруднюючих речовин в пробах поверхневих вод басейну р. Уж, відібраних у 2013 році, якісний склад води в межах області порівняно з попередніми роками (2008-2012 роки) істотно не змінився.

Для річок регіону є характерним підвищений вміст заліза загального та марганцю майже у всіх створах спостереження. За більшістю показників якість води відповідає Санітарним правилам і Нормам (Сан-ПіН 4630-88), у тому числі: запах, кольоровість, розчинений кисень, водневий показник (рН), азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, фосфати, загальний фосфор, хімічне споживання кисню, сухий залишок, сульфати, хлориди, нафтопродукти, феноли, АПАР, хром, мідь, цинк, нікель, кадмій, свинець.

Специфічні показники не перевищували фонові показники. Вміст важких металів не перевищував ГДК. Тенденцій щодо погіршення якості води не спостерігається. Вміст радіоцезію-137 був нижче допустимого рівня, без змін.

У створі Держкордон Україна - Словаччина за загальними хімічними й фізичними показниками, показниками окислюваності і кисневого режиму, а також сольового складу вода віднесена до "дуже чиста (відмінна)" І класу якості. За показниками азоту та фосфору, а також показниками неорганічних мікрозабруднювачів вода віднесена до ІІ класу якості "чиста".

У створах Держкордон Україна - Словаччина та р. Уж, 28 км, с. Сторожниця, Держкордон Україна-Словаччина за загальними хімічними й фізичними показниками та сольового складу вода віднесена до "дуже чиста (відмінна)" І класу якості. За показниками окислюваності і кисневого режиму, а також азоту та фосфору вода віднесена до ІІ класу якості "чиста". За показниками неорганічних мікрозабруднювачів вода віднесена до ІІІ класу якості "умовно чиста".

У створах Держкордон Україна-Словаччина за показниками сольового складу вода віднесена до "дуже чиста (відмінна)" І класу якості. За загальними хімічними і фізичними показниками, окислюваності і кисневого режиму, а також азоту та фосфору вода віднесена до ІІ класу якості "чиста". За показниками неорганічних мікрозабруднювачів вода віднесена до ІІІ класу якості "умовно чиста".

Органічні речовини (розчинений кисень, біохімічне споживання кисню (БСКп), перманганатна окислюваність, хімічне споживання кисню) надходять до поверхневих вод басейну р. Тиса через природні та антропогенні джерела забруднення. Природними джерелами забруднення є ерозія ґрунтів, мертва флора та фауна, антропогенними - речовини, що надходять до водних об'єктів в процесі діяльності людини. Особливо концентрація органічних речовин збільшується в літній-меженний період.

Поживні речовини (амоній-іони, нітрит-іони, нітрат-іони, фосфат-іони, загальний фосфор надходять до поверхневих вод басейну р. Тиса від точкових джерел забруднення (каналізаційно очисних споруд суб'єктів господарювання та), сільського господарства і дифузних джерел (поверхневого стоку). Дифузні джерела частково природного та антропогенного походження (переважно сільське господарство).

Небезпечні речовини (специфічні показники: феноли, нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини, важкі метали) у поверхневі водойми надходять від промисловості, випусків каналізації, добрив, хімічних засобів захисту рослин, що застосовуються в сільському господарстві.

В цілому, якість поверхневих вод басейну р. Тиса відповідає Санітарним правилам і Нормам (Сан-ПіН 4630-88) завдяки тому, що річки області ще здатні до самовідтворення. Але ситуація з кожним роком ускладнюється і тому місцевим органам влади необхідно докласти максимум зусиль щодо відновлення та забезпечення ефективної роботи каналізаційно-очисних споруд.

Основний вплив на водні ресурси зумовлюється скиданням забруднених стічних вод у поверхневі водні об'єкти без очищення. Головними причинами цього є відсутність або незадовільний технічний стан функціонуючих каналізаційно-очисних споруд та мереж, зменшення їх потужностей протягом останніх років.

Згідно даних статистичної звітності 2-ТП (водгосп) за 2013 р. в частині скиду стічних вод та забруднюючих речовин у поверхневі водойми з 21 виробничого управління житлово-комунального господарства області, які здійснюють відведення зворотних вод у поверхневі водойми, 18 включено до переліку основних забруднювачів. Нормативну очистку стічних вод забезпечують КОС с. Розівка Ужгородського району.

Очисні споруди м. Ужгорода працюють понад 40 років без оновлення і нині вже не можуть забезпечити потреби міста, яке значно збільшилось. За проектної потужності каналізаційних очисних споруд 50 тис. м³/добу, фактично вони приймають 80 тис. м³/добу, а в дощову погоду - 90-110 тис. м³/добу стічних вод. Відповідно системи водоочищення працюють з перенавантаженням у 2 рази і на сьогоднішній день не можуть забезпечити ефективну очистку стоків, що негативно впливає на якісний стан поверхневих вод р. Уж нижче міста Ужгорода. Якщо враховувати коливання водності протягом року і нерівномірність скидів стічних вод, то будь-який аварійний скид в річку може призвести до загрозливої екологічної ситуації транскордонного масштабу.

Не відповідають в певній мірі (з різних причин) вимогам санітарних норм і правил комунальний водопровід м. Ужгород - порушення режимів І-го та ІІ-го поясу зон санітарної охорони Дериваційного каналу. Санепідслужбою м. Ужгорода вносились пропозиції по включенню заходів по дооблаштуванню існуючих водопроводів в регіональні програми "Питна вода", по відомчих та сільських водопроводах надані пропозиції керівникам підприємств.

Якість питної водопровідної води в значній мірі обумовлена характерною в цілому для області ситуацією. Основними проблемними питаннями, що стосуються водопостачання населення в м. Ужгородє:

зношеність існуючих мереж та обладнання системи водопроводів;

недостатнє фінансування потреб водопровідно-каналізаційного господарства;

періодичні відключення електроенергії від водозаборів, що спричиняє додаткові прориви аварійних трубопроводів, внаслідок перепадів тиску в мережі;

недостатня потужність частини існуючих централізованих водопроводів.

Моніторинг земельних ресурсів та надр м. Ужгород

Особливості землекористування в Закарпатській області зумовлюються сукупністю передумов та чинників, серед яких ключовими є: територіальна та вертикальна зональність, географічне розташування, різноманітність клімату і погодних умов, широкий рекреаційно-туристичний потенціал регіону.

За характером ґрунтового покриву територія Закарпатської області належить до найбільш складних районів України. Ця складність виявляється у великій строкатості ґрунтового покриву, зумовленій фізико-географічним положенням області, вертикальною зональністю, гідрологічними умовами, геоморфологічною та геологічною будовою.

У низинній зоні переважають дерново-підзолисті, дерново-підзолені глеєві, дерново-глеєві, лугові ґрунти. Для них характерним є наявність щільного водонепроникного горизонту (на глибині 40-50 см), який затримує вологу у верхніх шарах. Це призводить до несприятливого водно-повітряного режиму, особливо для оглеєних ґрунтів. Вони легко заболочуються, а коли підсихають, то на їх поверхні утворюється кірка, яку потрібно рихлити. Гумусний шар цих ґрунтів має пилову структуру, а вміст гумусу незначний і коливається від 2 до 5%.

Заплави річок у низинній зоні вкриті заливними луками та зайняті дерново-алювіальними або алювіально-рінчаковими ґрунтами.

За останні роки спостерігається тенденція щодо зменшення площ сільськогосподарських угідь. Так, в порівнянні з 1996 роком площа земель під сільськогосподарськими угіддями зменшилась на 19,1 тис. га. В основному це відбувається за рахунок вилучення сільськогосподарських угідь, зміни русел річок Тиса, Боржава, Латориця і Уж і змиву ними генетичних горизонтів - в низинних районах. В передгірських та гірських районах - за рахунок непридатності ґрунтів для ведення сільськогосподарського виробництва, із-за активізації ерозійних процесів, зсувів родючого шару ґрунту тощо.

За результатами агрохімічного обстеження, проведеного Закарпатською філією ДУ "Держгрунтохорона", щодо вмісту поживних речовин в ґрунтах м. Ужгорода і області виявлено часткове зниження показників родючості по вмісту рухомого азоту та органічної речовини - гумусу. За вмістом рухомих форм фосфору і калію та по реакції ґрунтового розчину виявлено незначне їх покращення у порівнянні до попереднього туру обстеження.

З метою моніторингу радіаційного забруднення було проведено обстеження сільськогосподарських угідь всіх 13-ти районів Закарпаття на площі 267,71 тис. га. Перевищення щільності забруднення угідь рівня 1,0 Кі/км² по цезію-127 не знайдено.

В умовах м. Ужгорода та району інтенсивно використовують мінеральні добрива, меліоранти, особливо в низинній зоні, де, як правило господарства спеціалізуються на вирощуванні винограду та плодо-овочевої продукції. Вміст важких металів у ґрунті залежить і від інших факторів, а саме з виходами на поверхню різних поліметалічних рудних пластів, які в свою чергу істотно впливають на вміст важких металів в ґрунтах. Вміст елементів у ґрунтах залежить від їх вмісту в ґрунтотворних породах. У гірських умовах, де складна система водних джерел, і дуже суттєвим фактором є міграційні процеси. Метали утворюючи водорозчинні сполуки мають властивості мігрувати водним шляхом і накопичуватись на різних локальних ділянках.

Завдання агрохімічної служби полягає в тому, щоб потенційна форма ґрунтової токсичності (природна чи надбана) не переходила в активну. Прикладом може служити вапнування кислих ґрунтів, в яких фітотоксичність обумовлена, в основному, наявністю важких (залізо, марганець) і фітотоксичних (алюміній) металів, негативна дія яких на рослини і мікроорганізми виявляється в умовах підвищеної їхньої рухливості і зникає після їхньої іммобілізації в результаті зміни рН, при нейтралізації ґрунтової кислотності чи збільшенні поглинальної здатності ґрунту. Це дуже актуально для умов Закарпатської області, де переважна кількість ґрунтів має кислу реакцію.

За отриманими результатами, вміст елементів на обстежуваних землях, в рамках агрохімічної паспортизації, може бути фоновим тому, що переважна площа земель знаходиться в долинах річок де на вміст елементів суттєво впливають процеси міграції та акумуляції (табл. 2.5).

Таблиця 2.5.

Середній вміст важких металів в ґрунтах у 9-му турі еколого-агрохімічного обстеження Ужгородського району, мг/кг

Важкі метали (рухомий вміст у ґрунті, мг/кг)	Площа обстеження, тис. га
Cu	Zn	Mn	Pb
3,54	3,15	75,68	1,47	34,77

В основу системи моніторингу забруднення ґрунтів та підземних вод пестицидами покладено вивчення причинно-наслідкових зв'язків між рівнями та терміном зберігання препаратів в структурних елементах ґрунту та підземної геосистеми, між факторами міграції і трансформації препаратів в середині і між підсистемами, облік вхідних характеристик процесу і вихідних параметрів.

При високому пестицидному навантаженні в тих районах області, де переважно вирощували багаторічні насадження, у 60-80 роках в середньому вносили по 12-19 кг/га пестицидів. Тому було включено в план досліджень площі під багаторічними насадженнями по всій області. Проводився аналіз ґрунту на вміст післядії високостійких, високотоксичних хлорорганічних препаратів на основі ДДТ, ГХЦГ та Гептахлору. Було проаналізовано 8350 зразків на вміст залишкових кількостей пестицидів. Забруднення було виявлено у 3498 зразках в межах орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК), із них у 1085 вміст ЗКП перевищував гранично допустимі норми для ґрунту. Це в основному багаторічні насадження Ужгородського району, де в 60-х роках минулого століття за один рік могли проводити 10-12-кратні обробки дерев. Перевищення гранично допустимих концентрацій залишкових кількостей пестицидів також відмічається в ґрунтах тих ділянок, на яких йшло приготування препаративних розчинів пестицидів.

Порушення основних законів природокористування в сільському господарстві, нехтування принципами пріоритетності використання земель призвели до складних змін в організації природних і антропогенних ландшафтів, порушення екологічної рівноваги, деградації ґрунтового покриву, різкого зниження продуктивності культур.

Аналіз фактичного стану ґрунтів м. Ужгород та району показує, що майже на кожному полі залишається від'ємний баланс поживних речовин та гумусу, мають місце негативні наслідки гідромеліорації, майже вийшли з ладу дренажні меліоративні системи, що призводить до зниження родючості ґрунтів і їх забруднення та заболочення. У зв'язку з цим прискорюються деґрадаційні процеси, виводяться з сільськогосподарського обробітку найбільш продуктивні землі, а також стримується одержання стабільних врожаїв сільськогосподарських культур.

При всіх способах землекористування найбільшої шкоди сільському господарству завдає ерозія ґрунтів. Неправильне землекористування посилює дію факторів, які призводять до ерозії. В низинній частині області, до якої відноситься м. Ужгород, розвиток ерозійних процесів є відносно слабким, не зважаючи на велике розорювання. Передусім це пояснюється особливістю ґрунтотворного процесу. Порівняно щільна будова важких та середніх суглинків, неглибоке залягання щільного глейового горизонту - все це протидіє глибинній ерозії. Цьому також сприяє мала водопроникність ґрунтів та кори вивітрювання, які під час дощів набувають великої вязкості.

Але інтенсивність ерозійних процесів різко зростає, що повязано не тільки з зростанням схилів поверхні, але й з збільшенням кількості опадів над схилами. Нерідко ерозійні процеси поєднуються з зсувними. Інтенсивний розвиток цих двох процесів спостерігається у придолинних частинах річок. Тут на схилах в 15-20⁰ розташовуються висячі яри глибиною до 6-7м. Їх обривисті голі стінки ускладнені зсувними формами. Розвиток зсувних процесів обумовлений близьким заляганням ґрунтових вод, а також - глинистими масами, що легко розмиваються та пливуть.

Аналіз даних довгострокового моніторингу ЕГП свідчить, що при інших рівних умовах основною причиною масової їх активізації є кліматичний фактор, в першу чергу підвищена кількість дощових опадів і швидке сніготанення, що призводить до перезволоження грунтів і виникнення повеней. Зимою та весною поточного року інтенсивність опадів та сніготанення практично не відрізнялися від середньостатистичних за багаторічний період. Зимово-весняні дощі, які випали в лютому-березні місяцях, зумовили локальну активізацію зсувного процесу та бокової ерозії водотоків у східній частині області. Літо та осінь видалися засушливими, що призвело до рекордного історичного зниження рівнів підземних поверхневих вод. На цьому фоні активізація НЕГП не відмічена.

До погіршення стану земельних ресурсів приводить також поганий стан сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових відходів, розміщених на території м. Ужгород та району.

Існуючі місць видалення відходів в більшості не відповідають санітарним нормам та екологічним вимогам, вичерпали свої потужності та заповнені на 85%. Кількість відходів, що утворюються і вивозяться на сміттєзвалища та полігони області щорічно зростає і на даний час.

Також на забруднення земельних ресурсів впливають і інші фактори, зокрема, несанкціоноване розміщення відходів і сміття, випадки аварійного забруднення земель нафтопродуктами та скиди стічних вод на рельєф місцевості.

Висновки

Інтенсивний економічний та промисловий розвиток, підвищення споживання енергії в 2000-роках привело до значного забруднення навколишнього середовища не тільки промислових міст України, а й менших обласних центрів. Зростання природного приросту населення Закарпатської області характеризується збільшенням площ антропогенного середовища над природними ландшафтами, що в свою чергу породжує соціальні та екологічні проблеми, серед яких ключовими є погіршення стану природних ресурсів, атмосферного повітря, грунтово-рослинного покриву, якості питної води тощо.

За даними Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) Міністерства надзвичайних ситуацій станом на 2013р. індекс забруднення атмосфери в м. Ужгород складав 14,4 (дуже високий рівень забруднення при ІЗА 14,0; як високий - при ІЗА 7,0; як підвищений - при ІЗА від 5,0 до 7,0; як низький при ІЗА менше 5,0), що відповідає дуже високому рівню забруднення повітря. Місто представляє собою складну систему, яка формувалась і функціонує під дією як природних так і антропогенних чинників. На відміну від природних, антропогенні не здатні саморозвиватись, вони існують завдяки постійній підтримці з боку людини. Аналіз кліматичних умов міста наводить на думку, що в його окремих частинах формується свій мікроклімат, який стає все більш несприятливим для життя та розвитку людини.

Список використаної літератури

1. Доповідь про стан природного середовища Закарпатської області за 2013р. - С. 191.

2. Програма охорони навколишнього природного середовища м. Ужгород на 2012-2015 рр. - С.4-7.

3. Статистичний щорічник Закарпатської області за 2013р. - С.158.

4. Статистичні дані ЛСЗА Закарпатського ЦГМ.

Размещено на Allbest.ru