В таблиці 6.2 надається перелік шкідливих речовин, які зустрічаються у виробництві та їх характеристики (токсичність, ГДК, клас небезпеки) [3,4,5].

Таблиця 6.2. Характеристика шкідливих речовин

Найменування речовини (матеріала, продукта)	ГДК в повітрі робочої зони мг/м3	Клас небезпеки
Азоту двоокис	0,85	2
Азоту окис	0,4	3
Ангідрид сірчистий	0,5	3
Ацетон	0,35	4
Аерозоль зварювання	0,15	3
Бензин	5	4
Бутилацетат	0,1	4
Водень хлористий	0,2	2
Зола сланцева	0,3	3
Ізопрен	0,5	3
Кислота сірчана	0,3	2
Марганець і його з'єднання	0,01	2
Сажа	0,15	3
Свинець і його з'єднання	0,01	1
Пил деревна	0,1	4
Пил абразивно - металева	0,04	4
Вуглецю окис	0,5

6.3.2 Метеорологічні умови

По енергетичним витратам роботи, що виконуються, можна віднести до категорії II а. Допустимі і оптимальні значення параметрів метеорологічних умов в теплому та холодному періоді року для даної категорії представлені в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 Значення параметрів метеорологічних умов.

Період року	Категорія робіт по енерговитратам	Температура, оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	II а	Допустимі
		18-27	65	0,2-0,4
		Оптимальні
		21-23	40-60	0,3
Холодний	II а	Допустимі
		17-23	Не більше 75	0,3
		Оптимальні
		18-20	40-60	0,2

6.3.3 Вентиляція

Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату [8] передбачити в основних виробничих приміщеннях систему вентиляції та опалення. Вентиляція - природна і штучна. Механічна - загальнообмінна, припливно-витяжна, місцева і аварійна. Вид опалення - центральне.

6.3.4 Освітлення

У відповідності з [9, 5], передбачене штучне освітлення приміщення, в якому розташоване рабоче місце.. Залежно від розряду зорової роботи, який визначається найменшим розміром об'єкту розрізнення, виду освітлення, вибираєм нормативне значення коефіцієнта природної освітленості. По. фону и контрасту об^,екту визначаєм разряд зорових робіт- III в.

Природне освітлення- одностороннє бокове. Нормативне значення коефіцієнту природної освітленості для IV пояса світлового клімату; визначаєм по формулі:

[ %]

де: енIV - коефіцієнт природної освітленості (КПО) для IV пояса світлового клімату;

eнIII - коефіцієнт природної освітленості для III пояса світлового клімату;

m - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

c - коефіцієнт сонячного клімату (1 ч 0,75).

Штучне освітлення - загальне равномірне. В якості джерел освітлення використовують люмінесцентні лампи ЛБ 80-4. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду робіт - 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді преривних ліній світильників прямого свету (П) с дзеркальними екранами,сітками та відбивателями.

Основні характеристики освітлення, що приміщенні, визначено в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 Характеристика освітлення.

Площа полу, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне	штучне
		Вид освітлення (бокове, верхнє)	КПО, %	Нормована освітленість, Е, лк
240	III в	1,8	700	300

6.3.5 Шум

Джерелами шуму є технологічне обладнання, вентиляційна система. Допустимий рівень звуку 80 дБА

Основні заходи щодо зниження шуму:

розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях;

- застосування шумопоглинаючих матеріалів і т.д.

6.4 Електробезпека

Род току -змінний, напруга в мережі (220/380 В); частота промислова - 50 Гц. Режим нейтралі мережі - трифазна трьохпровідна мережа з ізольованою нейтралью. застосовано занулення. Клас приміщення по ступеню небезпеки враження електричним струмом - II [10].Режим нейтралі питомої мережі- трифазна чотирьопровідна з глухозаземленою нейтралью.

6.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту [13] і організаційно-технічними заходами.

Категорія приміщення по вибухо-пожеженебезпеці - Б [14], клас приміщення - 2, ступінь вогнестійкості будівлі - II [15]. Із можливих елементів системи пожежного захисту обов'язковими є первинні засоби пожежегасіння[5]. В приміщенні розташовані вогнегасники ОПС-10 і ОУ-5.

6.6 Охорона навколишнього середовища

Зростання витрат на охорону навколишнього середовища за останні роки зв'язано з різким збільшенням кількості нормованих викидів в атмосферу і водне середовище.

При цьому завдається шкода не тільки навколишньому середовищу, але й народному господарству, а також здоров'ю и самопочуванню людини. Ця шкода проявляється разом в кількох аспектах: моральному, естетичному, соціальному, економічному, правовому.

7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

7.1 Техніко-економічне обґрунтування

Конкурентна здатність продукції залежить від технічного рівня виробництва, показників якості і екологічності продукції, раціонального природокористування. У цих умовах росте роль і значення техніко-економічного обґрунтування майбутніми фахівцями управлінських рішень в області екології, раціонального природокористування.

7.1.1 Планування виконання роботи

Таблиця 7.1 - Вихідні дані сіткового графіка

Показники	Номер роботи
Тривалість, дні	7	10	20	15	10	7	6	5
Послідовність виконання	2;3;4	3;5	6	6	6	7;8	8	-

Побудова сіткового графіка мовою робіт.

Рис. 7.1 Сітковий графік

До розрахункових параметрів сіткового графіка відносять:

- тривалість критичного шляху;

- ранній термін початку робіт;

- ранній термін закінчення робіт;

- пізній термін початку робіт;

- пізній термін закінчення робіт;

- повний резерв часу сіткового графіка;

- вільний резерв часу сіткового графіка.

Критичний шлях Т_кр дорівнює сумі тривалості робіт з максимальною тривалістю від початку науково-дослідної роботи до її закінчення. (Т_кр=46 днів).

Ранній термін початку робіт розраховуємо, по формулі:

t_HJ=max(t_HI+d) (7.1)

Ранній термін закінчення робіт визначаємо по формулі:

t_ОКІ=t_HI+d, (7.2)

де і - індекс попередньої роботи;

j - індекс наступної роботи;

d - тривалість j-й роботи.

Пізній термін початку робіт визначають для останньої роботи як:

t₉=T_KP-d₁₀ (7.3)

Для інших робіт пізній термін початку робіт складає:

t_HI=min(tHJ-d) (7.4)

Пізній термін закінчення роботи визначають:

t_OKI=t_HI+d_i (7.5)

Повний резерв часу сіткового графіка розраховують як:

P_ПІ=t_HI-t_HI (7.6)

Вільний резерв - це резерв часу робіт, що можуть бути виконані завчасно, а наступна за ними робота також буде почата по ранньому терміну, тобто:

Р_В=t_H-t_OK (7.7)

Результати розрахунків сіткового графіка зведені в таблицю 7.2.

Таблиця 5.2 - Результати розрахунків сіткового графіка

№раб	Продолж. раб.	tH	tOK	tH	tOK	РП	РВ
1	7	0	7	0	7	0	0
2	10	7	17	7	17	0	0
3	20	17	37	17	37	0	0
4	15	7	22	22	37	15	-30
5	10	17	27	27	37	10	-5
6	7	37	44	37	44	0	10
7	6	44	50	44	50	0	0
8	5	50	55	50	55	0	0

7.1.2 Оцінка частки творчої роботи

У пошукових і прикладних розробках вихідним параметром роботи є ідея, що послідовно проходить технічні стадії НДР, одержує подальший розвиток: поступово перетворюється в продукт праці. Т.ч., поява, розвиток ідеї, її перетворення в матеріальний результат - це результат творчої роботи науковців. На перших п'ятьох стадіях НДР йде в основному процес уявлюваного проникнення в сутність явища і пізнання його закономірностей. На шостій стадії творча робота доповнюється сугубо технічними процесами роботи. На сьомій стадії використовують математичні і логічні моделі, основну роль знову грає уявлювані процеси.

Типові стадії проведення НИР:

1.Планування розробок по екології і природокористуванню;

2.Збір, систематизація й обробка інформації;

3.Складання технологічної схеми;

4.Розробка матеріальних і теплових балансів;

5.Техніко-екологічні розрахунки;

6.Експеримент;

7.Використання математичних методів і комп'ютерної техніки;

8.Прийняття рішень;

9.Реалізація рішень;

10.Упровадження, оформлення, задача.

Результати оцінки представлені у виді графіка (7.2).

Таблиця 7.3 - Умови завдання

№ роботи	1	2	3	4	5	6	7	8
Продолж. роботи, дні	7	10	20	15	10	7	6	5

7.1.3 Кошторис витрат на виконання науково-дослідної роботи (НДР)

Витрати на проведення НДР відносять до передвиробничих витрат. Ці одночасні витрати складаються з витрат на виконання НДР- 3НДР; проектування і конструювання - 3ін; виготовлення устаткування, необхідного для проведення НДР- 3з; освоєння нової техніки 3о.

Кошторис витрат на проведення НИР складається в укрупненому виді і містить у собі наступні статті.

Заробітна плата всіх учасників НИР визначена в табл.7.4.

Таблиця 7.4 - Заробітна плата всіх учасників НДР

Категорії працюючих	В чіл	Должн. оклад, грн	Час роботи, мес.	Осн. фонд оплати праці, грн	Дод. фонд оплати праці, грн	Фонд оплати праці, грн
Керівник	1	490	10	4900	980	5880
Ст. наук. співр.	1	440	11	4840	968	5808
Мол. наук. співр.	2	390	11	4290	858	5148
Дипломник	2	140	8	1120	224	1344
Усього:	6			15150	3030	18180

Відрахування у фонд соціального страхування приймають у розмірі 37% від фонду оплати праці.

Витрати на науково-виробничі відрядження приймають умовно в розмірі (5-10)% від фонду оплати праці.

Контрагентські роботи і послуги з боку визначаються в розмірі 10% від фонду оплати праці.

Витрати на матеріали приймають у розмірі (10-20)% від фонду оплати праці.

Витрати на електроенергію складають:

З_Е=N_Y*Т_ОБ*К_З*Ц_Е, (7.8)

де N_y - установлена потужність електроустаткування, кВт;

Т_ОБ - ефективний фонд робочого часу устаткування;

К_З - коефіцієнт завантаження устаткування, рівний 0,75;

Ц_Е - ціна 1 кВт/рік електроенергії.

Витрати на малоцінний і інвентар, що швидко зношується, приймають у розмірі (10-5)% від вартості устаткування (В).

Амортизаційні відрахування визначаємо у відсотках від вартості устаткування:

А=, (7.9)

де То - час роботи устаткування, дні.

Накладні витрати, що включають витрати на господарські нестатки, приймають (80-200)% від фонду оплати праці.

Сума статей складає собівартість НДР.

Витрати на НДР складають:

З_НДР=С_НДР*1,2, (7.10)

де 1,2 - коеф. планові накопичення.

Таблиця 7.5 - Кошторис витрат на проведення НДР

Статті	Сума, грн	Метод розрахунків
1.Заробітна плата	18180
2.Відрахува. у фонд соц. страху	6726,6	18180*0,37
3.Витрати на наук.-вироб. відрядження	1272,6	18180*0,07
4.Контраген. роботи	1818	18180*0,1
5.Витрати на матеріали	2727	18180*0,15
6.Накладні витрати	27270	18180*1,5
Усього	60468,5

Сума статей складає С_НИР=49233.26

З_НИР=49233.26*1,2=59079.91

7.1.4 Оцінка науково-технічного рівня НДР

Для оцінки рівня виконаної НДР використовується метод бальних оцінок, згідно з яким кожному фактору по прийнятій шкалі привласнюється визначена кількість балів. Оцінку проводять по дев'ятьох факторах на підставі запропонованих характеристик фактора і їхніх значень у балах і вагомості фактора.

Таблиця 7.6 - Фактори науково-технічного рівня НИР

Найменування фактора	Характеристика	Кол-і значення в балах
1	2	3
1.Ступінь новизни	Знахідки, що хар-ся спільним використанням відомих приватних рішень	2
2.Рівень отриманого результату	Покладе. рішення поставлених задач на основі простих узагальнень. Аналіз зв'язку між фактами	4
3.Ступінь теор. обґрунтування рез-та НДР	Рішення задач на підставі простих узагальнень	2
4.Ступінь експеримен. перевірки отриманих результатів	Експериментальна перевірка отриманих результатів не проводилася	1
5.Трудомісткість виконання НДР	Одержання даного рез-та не викликало необхідності в проведенні розрахунків, досліджень	1
6.Перспективність роботи	Корисні рез-ти надалі можуть сприяти росту продуктивності праці	1
7.Рівень досягнення світових стандартів	Нижче рівня світових стандартів	1		1
8.Рівень реалізації	Реалізується в організації від 6 до 10	2
9.Ступінь готовності науч. рез-та до практичного використання	Відомі форми використання рез-та у виробництві й очікуваний економічний ефект	5

Таблиця 7.7 - Вагомість науково-технічного рівня досліджень, %

Фактор	Фундаментальні дослідження	Прикладні дослідження
Ступінь новизни	15	5
Рівень отриманого рез-та	15	22
Ступінь експерим. перевірки отриманого рез-та	10	15
Трудомісткість виконання НДР	10	15
Перспективність	5	10
Рівень досягнення світових стандартів	9	8
Рівень реалізації	5	15
Ступінь готовності наук. рез-та до практичного використання	5	10

Загальну оцінку науково-технічного рівня НДР знаходять по формулі:

, (7.11)

де а_і - фактор науково-технічного ефекту НДР;

n - число і-х факторів, прийнятих для оцінки науково-технічної значимості;

a_i^max - фактор науково-технічної значимості за максимальним значенням бала;

_і - вагомість фактора для науково-технічної ефективності НИР, %

К_ту=0,276

7.1.5 Визначення економічного ефекту природоохоронних заходів на стадії досліджень і розробок

Економічний ефект від реалізації природоохоронних заходів визначають по формулі:

Э_т=Рт-Зт, (7.12)

де Р_т - вартісна оцінка результату від реалізації природоохоронних заходів за розрахунковий період Т. Як розрахунковий період прийнятий один рік.

Р_т=63251.97 грн

З_т - вартісна оцінка витрат на реалізацію природоохоронних заходів.

Вартісну оцінку витрат за розрахунковий період (один рік) на стадії досліджень і розробки визначаємо по формулі:

З_т=Е_н*З_ндр, (7.13)

де Е_н - нормативний коэф. ефективності (Е_н=0,1);

З_ндр - витрати на науково-дослідну роботу.

З_т=0,1*72562,2=7256,22 грн/рік

Тоді економічний ефект від реалізації природоохоронних заходів складає:

Э_т=30042,927-7256,22=22786,707 грн/рік

ВИСНОВКИ

1. На Ізюмському Державному лісогосподарському підприємстві проведена інвентаризація джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу. Сумарний викид шкідливих речовин на існуюче положення складає для підприємства - 12.34 т/г.

2. Розроблено проект нормативів ГДВ (ВСВ) на існуюче положення для Ізюмського Державного лісогосподарського підприємства.

3. Виконано розрахунки забруднення повітряного басейну шкідливими речовинами, що викидаються в атмосферу джерелами викидів Ізюмського Державного лісогосподарського підприємства.

4. Аналіз результатів розрахунків на існуюче положення показав, що максимальні приземні концентрації не перевищують гранично припустимі санітарні норми на границі СЗЗ і в селитебній зоні по всіх інгредієнтах і встановлюються на рівні фактичних.

5. Викиди шкідливих речовин на існуюче положення варто кваліфікувати як ГДВ.

6. Проведено розрахунок платежів за викиди шкідливих речовин в атмосферу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про охорону праці”, листопад 2002 р.

2. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

3. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности. - М.: Химия, 1976. - Ч. І. - 336с.

4. Лазарев Н.В. Вредные вещества в промышленности. - М.: Химия, 1976. - Ч. ІІ. - 400с.

5. Макаров Г.В. И др. Охрана труда в химической промышленности. - М.: Химия, 1980. - 568 с.

6. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

7. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - Энергоатомиздат, 1984-324с.

8. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991 г.

9. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. -110с.

10. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1980.

11. ГОСТ 17.1.3.03-77*. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. - Введ. 01.07.78.

12. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

13. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01. 07. 92.

14. ОНТП 24 - 86 МВД СССР. Общесоюзные нормы технологического проектирования. - М., 1986.

15. ДБН В.1.1 - 7 - 2002 Пожежна безпека об'єктів.

16. ДНАОП 0.00 - 1.32 - 01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

17. ДНАОП 0.00 - 1.29 - 97 Правила захисту від статичної електрики.

18. РД 34.21.122 - 87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.

19. Родионов А.И., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Техника защиты окружающей среды. - М.: Химия, 1989. - 512 с.

Размещено на Allbest.ru