Аналіз імпеллерної флотаційної установки
Характеристика влаштування, зона обслуговування та шляхи застосування імпеллерної однокамерної флотаційної установки при очищенні стічних вод з великою концентрацією нерозчинених забруднень. Методика розрахунки необхідної кількості флотаційних камер.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.11.2010 |
| Размер файла | 120,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Розрахункова робота №2
Тема роботи: Аналіз імпеллерної флотаційної установки
Загальні відомості
Застосування імпеллерних установок доцільно при очищенні стічних вод з великою (до 2…3г/л) концентрацією нерозчинених забруднень і густиною приблизно 1000 кг/м3, які зустрічаються в потоках нафто-, жировмісних і ряду інших вод.
В імпеллерних установках утворення бульбашок повітря у водному середовищі здійснюється турбіною (імпеллером) діаметром di . Імпеллер розміщується в статорі, який представляє собою циліндр з верхньою і нижньою кришками. Вода підводиться по трубі до нижньої частини статора (рис.2), де всмоктується в нього через отвори із загальною площею So.
Рис.2. Схема імпеллерної однокамерної флотаційної установки: 1 - подача забрудненої води; 2 - піна; 3 - подача повітря; 4 - привід імпллера; 5 - пінозбірник; 6 - відвід очищеної води 7 - відвід піни; 8 - решітка; 9 - статор; 10 - приймальна кишеня
Повітря подається через верхню кришку. Після перемішування цих двох фаз імпеллером водоповітряна суміш виходить через отвори в стінках та верхній кришці і за допомогою направляючих решіток розподіляється по всій площі флотаційної камери. Напір, з яким вода входить в отвори статора, дорівнює висоті стовпчика водоповітряної суміші, що знаходиться у флотаційній камері.
Зона обслуговування одним імпеллером не повинна перевищувати розміри квадрата із стороною 6di . Глибина води у флотаційній камері hст , тривалість флотації ?, витрати стічної води, що надходять на очищення Q.
Вихідні дані для розрахунку установки:
Q=1,2 тис м3/год
hст=2,2 м
di=55 см
?=14 хв
?вп=730 кг/м3
So=0,07 м2
Розв'язок
1. Розрахункова глибина флотаційної камери дорівнює
Нф=1,1 hстНф=1,1 2,2=2,42 (м)
2. Кількість води, що засмоктується турбіною, становить
, м3/с,
де ? - коефіцієнт витрати води (0,65);
So - загальна площа отворів, крізь які вода надходить до турбінки, м2;
g - прискорення вільного падіння, м2/с; (g=9,8)
Н - напір, під яким вода надходить у турбіну, м, який в свою чергу визначається за формулою:
Н=?вп·Нф·103,м,
де ?вп- густина водно-повітряної суміші, кг/м3.
H=730·2.42·10-3=1.77 (м)
=0,268
3. Об'єм флотокамери становить
Vф=q·? , м3,
де ? - час перебування води в камері, с
Vф=0,268·14 60=225,12 (м3)
4. Площа поверхні камери дорівнює
=93,02 (м2)
5. Площу поверхні, що обслуговується однією турбіною, визначають за формулою:
S1=36d2S1=36·0,552=10,89
6. Тоді число турбін становитиме
n=S/S1n==8,54=9
7. Об'єм повітря, що засмоктується турбіною за 1 секунду становить
W=Qn·S, м3/год,
W=40·93,02=3720,8 (м3/год)
де Qn - витрата повітря на одиницю площі S, яка зазвичай дорівнює 40...50 м3/м2год.
8. Необхідну кількість флотаційних камер знаходять за формулою:
Отриману розрахункову кількість камер округлюють до цілого числа.
Подобные документы
Сутність електролізу на електродах. Склад та методика розрахунку установки електрофлотатора. Особливості обробки стічних вод нафтозаводів, целюлозно-паперових комбінатів, шкіряних заводів та м'ясокомбінатів. Аналіз об’єму електродної та флотаційної камер.
контрольная работа [249,3 K], добавлен 01.11.2010Характеристика складу стічних вод від молокопереробних підприємств. Сучасний стан, аналіз методів очистки стічних вод підприємств молочної промисловості. Застосування кавітації для очищення води з різними видами забруднення. Техніко-економічні розрахунки.
дипломная работа [930,6 K], добавлен 30.06.2015Вирішення проблеми відведення поверхневих стічних вод з території м. Суми: контроль за концентрацією забруднюючих речовин в стоці та за об'ємом стічних вод. Використання зливової каналізації для комплексного захисту території від дощових і талих вод.
курсовая работа [287,2 K], добавлен 28.07.2011Призначення та область застосування установки. Вибір і розробка технологічної схеми процесу поглинання оцтової кислоти. Розрахунок адсорбційної установки періодичної дії з нерухомим шаром адсорбенту. Характеристика речовини, що бере участь в процесі.
курсовая работа [385,1 K], добавлен 08.04.2014Оцінка утворення і відведення поверхневих стічних вод. Кліматичні фактори формування поверхневих стоків м. Суми. Схема збору та відведення їх з міських територій. Характеристика підприємства. Розрахунок кількості поверхневого стоку. Очищення стічних вод.
дипломная работа [639,1 K], добавлен 04.11.2015Характеристика стічних вод окремих виробництв. Призначення та класифікація хімічних методів очистки стічних вод. Вибір окислювачів та відновників для очистки стічних вод. Метод нейтралізації, відновлення, окиснення та осадження. Розрахунок дози реагенту.
курсовая работа [841,9 K], добавлен 16.09.2010Визначення витрат стічних вод та концентрації забруднення. Розрахунок приведеної кількості мешканців та коефіцієнта змішання водойми з стічними водами. Споруди механічного та біологічного (аеротенки) очищення стоків. Споруди для оброблення осаду.
курсовая работа [286,5 K], добавлен 29.03.2012Підприємство як джерело забруднення навколишнього середовища. Наявність і характеристика обладнання для обрахування використання вод і їх лабораторного аналізу. Показники токсичності стічних вод. Суть і сфери застосування біологічного очищення води.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 05.09.2014Відновні джерела енергії. Оптимізація роботи біогазової установки, її впровадження у світі і в Україні. Аналіз структури СТОВ "Пологівське". Розробка методу утилізації гною на господарстві. Розрахунки параметрів біоконверсії гнойової біомаси в біогаз.
дипломная работа [692,6 K], добавлен 20.10.2010Очищення стічних вод від катіонів важких металів переводом їх в важкорозчинні сполуки. Визначення оптимальної дози коагулянту. Вибір розчинника для рідинної екстракції із води. Визначення сорбційної ємності катіонітів при очищенні йонообмінним методом.
методичка [150,5 K], добавлен 12.05.2009
