0,58

Коеф. вар., %

15,5

23,7

18,3

8,7

15,3

25,1

16,1

9,4

11,9

16,8

7,1

14,1

7,3

19,5

13,6

4,4

Стан. похиб., см

0,38

0,22

0,27

0,22

0,31

0,21

0,23

0,22

0,26

0,16

0,08

0,56

0,18

0,25

0,15

0,15

Відн. стан. похиб., %

3,9

1,8

2,0

1,4

4,0

2,3

2,0

1,7

2,7

1,3

0,5

3,8

1,9

2,3

1,1

1,1

Гран. похиб. (95%), см

0,7

0,4

0,5

0,4

0,6

0,4

0,5

0,4

0,5

0,3

0,2

1,1

0,4

0,5

0,3

0,3

Дов. інтервал (95%), см

9,1

11,4

12,8

14,7

7,3

8,8

10,9

12,5

9,4

11,8

14,0

13,7

8,9

10,3

12,8

13,0

10,5

12,2

13,8

15,5

8,5

9,6

11,9

13,3

10,4

12,4

14,2

15,9

9,5

11,3

13,4

13,6

Асим.

-1,06

-0,47

0,13

0,24

1,45

-0,31

-0, 19

-0,38

-0,55

0,29

-0,11

-1,04

-0,78

-0,62

0,26

1,44

Гран. знач. асим.

1,58

0,56

0,78

1,13

1,62

0,67

0,89

1,24

1,46

0,56

0,55

1,66

1,66

0,84

0,61

1,62

Ексц.

-2,02

0,26

0,43

0,86

-1,80

-0,27

-1,09

1,97

-1,54

0,04

0,95

-0,11

1,64

-0,76

0,04

-2,36

Гран. знач. ексц.

2,65

1,09

1,50

2,09

2,68

1,30

1,70

2,25

2,52

1,10

1,09

2,70

2,70

1,61

1, 19

2,68

Крит. Шапіро-Уілка

+

-

-

+

+

-

-

+

+

-

-

+

+

-

-

+

Мод. крит. Колмогорова

-

+

+

-

-

+

+

-

-

+

+

-

-

+

+

-

Таблиця 4. Граничні, середні величини і показники нормальності розподілу емпіричних даних бичка-кругляка за його масою з Одеської затоки

Показники	2010 р. (липень-листопад)	2011 р. (липень-жовтень)
	Самці	Самки	Самці	Самки
	вік, роки	вік, роки	вік, роки	вік, роки
	1+	2+	3+	4+	1+	2+	3+	4+	1+	2+	3+	4+	1+	2+	3+	4+
Кіл-ть риб, екз.	16	169	84	37	15	117	63	30	20	166	172	14	14	72	141	15
Макс. вел., г	59,6	89,7	101,5	108,3	14,5	51,2	57,0	61,4	45,4	106,8	92,3	97,8	18,0	50,6	90,3	53,8
Мін. вел., г	2,1	3,8	4,9	14,8	3,4	3,9	6,6	12,3	11,2	10,1	17,9	24,1	12,4	7,9	12,1	31,8
Розм. вар., г	56,1	87,6	97,6	89,5	11,1	44,3	50,4	49,1	34,2	98,7	74,4	73,7	5,6	42,7	78,2	22,0
Сер. вел., г	21,6	31,9	44,0	60,9	7,9	13,5	27,0	38,6	22,2	38,9	51,0	55,2	14,8	25,3	42,2	44,0
Сер. кв. відх., г	3,58	16,29	12,25	16,32	1,44	6,75	12,90	9,11	4,39	19,89	13,73	9,71	1,97	10,4	16,89	7,62
Коеф. вар., %	16,6	51,1	27,8	26,8	18,2	50,0	9,9	23,6	19,8	51,1	26,9	17,6	13,3	41,1	40,0	17,3
Стан. похиб., г	0,90	1,25	1,34	2,68	0,37	0,62	36,7	1,66	0,98	1,54	1,05	2,60	0,53	1,23	1,42	1,97
Відн. стан. похиб., %	4,1	3,9	3,0	4,4	4,7	4,6	1,25	4,3	4,4	4,0	2,1	4,7	3,6	4,8	3,4	4,5
Гран. похиб. (95%), г	1,8	2,5	2,6	5,3	0,7	1,2	4,6	3,3	1,9	3,0	2,1	5,1	1,0	2,4	2,8	3,9
Дов. інтервал (95%), г	19,8	29,4	41,4	55,6	7,2	12,3	2,44	35,3	20,3	35,9	48,9	50,1	13,8	22,9	39,4	40,1
	23,4	34,4	46,6	66,2	8,6	14,7	24,6	41,9	24,1	41,9	53,1	60,3	15,8	27,7	45,0	47,9
Асим.	0, 20	-0,23	-0,65	-0,91	-0,89	0,40	29,4	0,66	0,83	0,06	0,39	-0,80	-0,09	-0,46	0,05	0,53
Гран. знач. асим.	1,58	0,56	0,78	1,13	1,62	0,67	-0,10	1,24	1,46	0,56	0,55	1,66	1,66	0,84	0,61	1,62
Ексц.	-1,59	0, 19	-0,23	-1,44	1,41	1,03	0,89	-1,57	-0,64	-0,94	0,59	0,62	-0,41	1,11	0,86	-0,97
Гран. знач. ексц.	2,65	1,09	1,50	2,09	2,68	1,30	1,33	2,25	2,52	1,10	1,09	2,70	2,70	1,61	1, 19	2,68
Крит. Шапіро-Уілка	+	-	-	+	+	-	-	+	+	-	-	+	+	-	-	+
Мод. крит. Колмогорова	-	+	+	-	-	+	+	-	-	+	+	-	-	+	+	-

Риби, які мають менший темп зростання не так активно приймають участь в нересті на перших роках свого життя. Тому вони живуть довше, але мають менший розмір тіла.

Одновікові самки були меншими за розмірами у порівнянні з особинами протилежної статі, що, в цілому, відповідає біології цього виду [Фауна …, 1986].

Незалежно від статі риби віком 2+ і 3+ мали меншу довжину і масу у 2010 р. ніж в наступному році. Самки віком 1+ і 4+ також були більш крупні в останній рік досліджень. Самці цих двох вікових груп не відрізнялися протягом двох років.

Співвідношення між довжиною та масою риб.

Для подальших досліджень темпів зростання риб, є важливим отримати кількісну оцінку співвідношення між їх довжиною, масою та віком. По перше розглянемо як маса риби залежить від її довжини.

Дж. Гекслі [Hexly, 1922] запропонував описувати таку залежність степеневою функцією

де параметри і залежать від виду риби та середовища існування. Подалі це припущення знайшло підтвердження у роботах багатьох авторів [Sparre, Venema, 1998]. Параметр завжди приймає значення близько 3, тому іноді для спрощення розрахунків одразу вважають, що [Засосов, 1970], і обчислюють тільки значення коефіцієнта вгодованості . Але використовуючи програму Excel, досить легко знайти обидва значення та побудувати графік степеневої функції [Литвиненко, 2003].

В 2010 році у самців бичка-кругляка з Одеської затоки (район Великого Фонтану) ці параметри дорівнювали - і , у самок - і . В 2011 році у самців ці показники дорівнювати - і , у самок - і .

Графік співвідношення Гекслі для самців і самок представлено нижче на рисунках 2 і 3 (2010 р.) та 4 і 5 (2011 р.) відповідно. Для порівняння на графіках також відображені середні величини довжини та маси для розглянутих вікових груп.

Рис. 2. Регресійна залежність між довжиною і масою самців бичка-кругляка з Одеської затоки у 2010 р.

Рис. 3. Регресійна залежність між довжиною і масою самок бичка-кругляка з Одеської затоки у 2010 р.

Рис. 4. Регресійна залежність між довжиною і масою самців бичка-кругляка з Одеської затоки у 2011 р.

Рис. 5. Регресійна залежність між довжиною і масою самок бичка-кругляка з Одеської затоки у 2011 р.

Значення коефіцієнту детермінації близько 1, що свідчить про високий ступінь функціональної залежності між промисловою довжиною та масою риб. Звісно, що залежності з коефіцієнтами детермінації більш ніж вважають дуже сильними.

У 2010 р. для особин різної статі бичка-кругляка з Одеської затоки формули розрахунку маси через довжину були наступні: у самців ( самок ( У 2011 р. для кругляка формули розрахунку маси через довжину були такі: у самців ( і самок (

Співвідношення між довжиною та віком риб.

Найбільш правдоподібну закономірність зміни довжини від віку тварин вдалося знайти Л. Берталанфі [Bertalanffy, 1938]. Він виразив таку залежність формулою

де значення параметрів , і залежать від виду риби та конкретних умов водойми:

- асимптотична довжина, величина якої приблизно на 3 - 7 % більше, ніж максимальна довжина риб у популяції, що досліджується. Однак в умовах інтенсивного промислу різниця між цією довжиною і спостережуваною максимальною в улові може виявитися вище, ніж 3 - 7 %;

- параметр, що характеризує темп зростання. Як правило, він приймає значення від 0,1 для риб з дуже тривалим терміном життя (близько 20 років) і до 1,0 для риб, які живуть не більше трьох років;

- умовне значення віку, у якому довжина риби дорівнює нулю. Приймає від'ємні значення, зазвичай від до .

Існують спеціалізовані комп'ютерні програми, наприклад Vonbit, які обчислюють значення цих параметрів. Необхідні розрахунки також можна виконати у Excel за допомогою модуля "Пошук рішення" та відповідних формул. Програма автоматично визначить величини , та , за яких буде забезпечена мінімальна сума квадратів відхилень між обчисленими та фактичними показниками довжини за віковими групами.

Зауважимо, що різні методи можуть давати різний набір значень для параметрів рівняння Берталанфі, але остаточні результати, а саме величини довжини риби в залежності від віку, будуть відрізнятися не істотно. Важливо, щоб формально отриманий набір параметрів був обґрунтований з урахуванням особливостей біології риб.

На підставі досліджень Р. Фрезе та К. Бінохлана [Froese, Binohlan, 2000] для оцінки величини була встановлена наступна загальна формула

де - це значення максимальної довжини риб в улові, але таких екземплярів повинно бути не менш, ніж три. Також різними авторами були отримані оцінки для величини . Наприклад К. Тейлор [Taylor, 1958], пропонує

де

- це значення максимального віку риб в улові. Звідси виходить, що приймає значення до

За допомогою програми Excel для самців (2010 р.) були отримані такі значення

16,00, 0,49,,

тобто формула Берталанфі приймає вид

Для практичного використання будь-якої регресійної моделі велике значення має її адекватність, тобто відповідність теоретичних та емпіричних даних . Існують різні підходи у визначенні якості рівняння регресії. Наприклад, обчислюють середню похибку апроксимації, яка не повинна перевищувати 8 - 10 % [Пак, Еремеева, 2009]

де - кількість вікових груп.

Для довжин самців отримуємо значення 2,5 %. Результати порівняння теоретичних та емпіричних значень довжини самців представлені на рисунку 6.

Рис. 6. Теоретичні та емпіричні середні величини довжини самців бичка-кругляка з Одеської затоки (2010 р.) за їх віком

В 2010 р. у самок відповідні значення коефіцієнтів Берталанфі становили:

, ,,

тобто формула Берталанфі приймає такий вид

при значенні середньої похибки апроксимації 4,2 %. Результати порівняння теоретичних та емпіричних значень довжини самок представлені на рисунку 7.

Рис. 7. Теоретичні та емпіричні середні величини довжини самок бичка-кругляка з Одеської затоки (2010 р.) за їх віком

Аналогічно для самців, які досліджені у 2011 р., знаходимо відповідні значення коефіцієнтів Берталанфі:

, ,,

а формула Берталанфі приймає наступний вид

при значенні середньої похибки апроксимації 1,5 %. Результати порівняння теоретичних та емпіричних значень довжини представлені на рисунку 8.

Рис. 8. Теоретичні та емпіричні середні величини довжини самців бичка-кругляка з Одеської затоки (2011 р.) за їх віком

В 2011 р. у самок відповідні значення коефіцієнтів Берталанфі становили:

, ,,

і формула Берталанфі приймає вид

при значенні середньої похибки апроксимації 2,6 %. Результати порівняння теоретичних та емпіричних значень довжини представлені на рисунку 9.

Рис. 9. Теоретичні та емпіричні середні величини довжини самок бичка-кругляка з Одеської затоки (2011 р.) за їх віком

Значення параметрів росту Берталанфі широко використовуються при іхтіологічних дослідженнях. Наприклад, на підставі цих значень можливо дати оцінку швидкості зростання маси та довжини риб [Munro, Pauly, 1983]

де а коефіцієнти і розраховані раніше. Показники зростання маси і довжини використовують для порівняння різних видів риб, різних популяцій або однієї і тієї ж популяції у різні часи.

Для самців бичка-кругляка, які виловлені у 2010 р., на підставі значень коефіцієнтів рівнянь Гекслі та Берталанфі отримано величину їх асимптотичної маси та показники швидкості зростання ваги і довжини:

Для самок (2010 р.) відповідно:

Для самців бичка-кругляка, які досліджені у 2011 р., аналогічно отримуємо значення:

Для самок (2011 р.):

Показники швидкості зростання маси і довжини самців перевищують показники самок. Це свідчить про те, що самці зростають та набирають масу більш швидко у порівнянні з особинами протилежної статі.

Коефіцієнти природної смертності.

Важливим показником стану будь якої популяції тварин є визначення величини їх природної смертності. Крім того, для прогнозування величини улову і формулювання рекомендацій з оптимального використання рибних ресурсів водойми, також необхідною умовою, є розрахунок природних коефіцієнтів смертності риб.

Смертність природна - процес скорочення чисельності риб під впливом природних причин (старіння, хвороби, хижаки та ін.). Цей показник кількісно характеризується річним і миттєвим коефіцієнтами смертності. У дослідженнях аматорський та браконьєрський вилов включається до природної смертності.

Для розрахунку коефіцієнтів смертності використовують наступні співвідношення [Засосов, 1970]

Коефіцієнти природної смертності і залежать не тільки від виду риб, що досліджуються. На їх величину впливають кліматичні умови, стан кормової бази, наявність інших видів риб та решта факторів. На підставі різних вихідних даних існує кілька підходів до оцінки коефіцієнтів природної смертності.

Оскільки річний коефіцієнт виражається через миттєвий, то можна використовувати тільки останній показник. Існує кілька підходів в оцінці смертності, виходячи з рівня вивченості популяції.

Для розрахунку миттєвого коефіцієнту смертності Д. Паулі [Pauly, 1980] запропонував формулу

де

- середньорічна температура водойми. Тут враховано той факт, що біологічні процеси швидше відбуваються при вищих температурах.

У нашому випадку отримано наступні значення.

У 2010 р.: для самців - самок - і ;

У 2011 р.: для самців - і самок - і .

Величини коефіцієнтів природної смертності для особин різної статі приблизно рівні і досить високі. Це обумовлено малою тривалістю життя бичка-кругляка, яка не перевищує чотирьох років за виключенням рідких випадків.

Для порівняння зауважимо, що показники швидкості зростання довжини для самців та самок бичка-кругляка з Азовського моря [Костюченко, 1961] дорівнює 2,25 і 2,11 відповідно, а показник швидкості зростання маси - 1,26 і 1,06. Річні коефіцієнти природної смертності становлять 68,8 % (для самців) і 73,3 % (для самок).

Отримані у роботі величини цих показників для бичка-кругляка з Одеської затоки співвідносяться з даними, які визначені по результатам досліджень в Азовському морі. При цьому зауважимо, що швидкість росту та річний коефіцієнт природної смертності залежить від тривалості життя розглянутих популяцій риб. Звичайно у разі більшої тривалості життя річний коефіцієнт природної смертності буде нижче.

Висновки

Протягом двох років дослідження в сітяних уловах зустрічались риби чотирьох вікових груп: від двохліток (1+) до п'ятиліток (4+). У 2010 р. незалежно від статі бичків за кількістю домінували особини віком 2+. У 2011 р. серед самців чисельність риб віком 2+ і 3+ була майже однакова (44,6 % і 46,2 % відповідно). Серед самок домінували чотирьохлітки (58,2 %). Протягом всього періоду досліджень співвідношення статей кругляка було приблизно 1:

1. У 2011 р. найменшу кількість самців в відповідності до самок відзначили у риб віком 4+ (48,3 %), найбільшу у особин віком 2+ (69,7 %).

За весь період досліджень найбільшу довжину і масу відзначено у самця віком 4+ (17,0 см і 108,3 г) у 2010 р., у самки віком 3+ (15,5 см і 90,3 г) у 2011 р. Завжди молодші риби були меншими за розмірами і масою ніж старші за віком особини (табл.3,4). Достовірної різниці не виявлено для риб обох статей між віковими групами 3+ і 4+. Таку подібність за розмірами між рибами різного віку, можна пояснити тим, що крупніші самці віком двох років активно розмножуються, після чого гинуть. Тому, на наступний рік в популяції залишаються самці, які мають менші розміри і, мабуть, не беруть участь в нересті минулого року. У самок відзначали подібну динаміку.

Незалежно від статі, риби віком 2+ і 3+ мали меншу довжину і масу у 2010 р. ніж в наступному році. Самки віком 1+ і 4+ також були більш крупніші в останній рік досліджень. Самці цих двох вікових груп не відрізнялися протягом двох років.

Показники швидкості зростання маси і довжини самців перевищують показники самок. Це свідчить про те, що самці зростають та набирають масу більш швидко у порівнянні з особинами протилежної статі.

Величини коефіцієнтів природної смертності для особин різної статі приблизно рівні і досить високі. Це обумовлено малою тривалістю життя бичка-кругляка, яка не перевищує чотирьох років за виключенням окремих випадків.

1. В Одеській затоці структура промислової частини популяції бичка-кругляка представлена чотирма віковими групами, від двохліток (1+) до п'ятиліток (4+). Незалежно від статі майже завжди в уловах за кількістю домінували риби віком 2+.

2. Протягом всього періоду досліджень співвідношення статей кругляка було приблизно 1: 1.

3. Незалежно від статі, риби віком 2+ і 3+ мали меншу довжину і масу у 2010 р. ніж в наступному році. Самки віком 1+ і 4+ також були більш крупніші в останній рік досліджень. Самці цих двох вікових груп не відрізнялися протягом двох років. Показники швидкості зростання маси і довжини самців перевищують показники самок.

4. Величини коефіцієнтів природної смертності для самців і самок кругляка були приблизно рівними і досить високими: у 2010 році - 59,2 % і 60,6 % відповідно; у 2011 році 64,1 % і 65,7 % відповідно.

Список літератури

1. Алмазов А.М. Про хлорний коефіцієнт для північно-західної частини Чорного моря // Докл. АН УРСР, 1959. - Т.9. - С.30 - 98.

2. Алмазов А.М. Гидрохимия устьевых областей рек (северное Причерноморье). - К.: изд-во АН УССР, 1962. - 255 с.

3. Апанасенко М.К. Размерно-возрастной состав бычка-кругляка Neogobius melanostomus (Рallas) из различных районов Азовского и Черного морей // К.: Наук. думка. - 1973. - С.78 - 83.

4. Большаков B. C. Трансформация речных вод в Черном море. - К.: Наук. думка, 1970. - 328 с.

5. Бондаренко А.С. Полихеты макро - и мейобентоса Одесского региона Чёрного моря // Екологічні проблеми Чорного моря: матеріали Науково-практичної конференції, (30 - 31 жовтня, 2008, Одеса). - Одеса, 2008. - С.40 - 44.

6. Виноградов К.О. Іхтіофауна північно-західної частини Чорного моря. - К.: Вид-во АН УРСР, 1960. - 116 с.

7. Виноградова Л.А., Васильева В.Н. Многолетняя динамика и моделирование состояния экосистемы прибрежных вод северо-западной части Черного моря. - С-Пб.: Гидрометеоиздат, УкрНЦЭМ, 1992. - 107 с.

8. Воробьева Л.В., Кудренко С.А. Пространственное распределение и сезонная динамика количественных показателей амфипод в Одесском заливе // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. - 2005. - Вып.12. - С.610 - 616.

9. Гаркавая Г.И., Богатова Ю.И., Берлинский Н.А., Гончаров А.Ю. Районирование украинского сектора северо-западной части Черного моря (по гидрофизическим и гидрохимическим характеристикам) // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. - Севастополь. - 2000. - С.9 - 24.

10. Грінбарт С.Б. Зообентос Одеської затоки // Праці Одеськ. держ. ун-ту ім. Мечникова. - 1949. - Т.4, № 57. - С.65 - 70.

11. Демидов А.Н. Температура воды и соленость // Гидрометеорология и гидрохимия морей СССР. Гидрометеорологические условия. - С-Пб.: Гидрометиздат, 1991. - Т.4, Вып.1. - С.373 - 397.

12. Доценко С.А. Сезонная изменчивость основных гидрологических параметров в Одесском регионе северо-западной части Черного моря // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. - Севастополь. - 2002. - Т.6, Вып.1. - С.47 - 57.

13. Доценко С.А. Мінливість основних гідрологічних характеристик Одеського регіону північно-західної частини Чорного моря: автореф. дис. … канд. геогр. наук: 11.00.08. - Одеса, 2003. - 20 с.

14. Доценко С.А., Рясинцева Н.И., Савин П.Т., Саркисова С.А. Специфические черты гидрологического и гидрохимического режимов и уровень загрязнения прибрежной зоны моря в районе Одессы // Исследования шельфовой зоны Азово-Черноморского басейна. - Севастополь: Мор. гидрофиз. ин-т НАН Украины, 1995. - С.31 - 43.

15. Елисеева И.И., Юзбашев М.М. Общая теория статистики. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 491 с.

16. Заброда Т.А., Дирипаско О.А. Оценка половых различий в морфометрических признаках бычка-кругляка Neogobius melanostomus (Pallas, 1814) Азовского моря // Вестн. Запорожского нац. ун-та. - 2009. - № 2. - С.42 - 47.

17. Замбриборщ Ф.С., Винникова М.А., Заморов В.В. Рыбы Одесского залива в прошлом и настоящем // Науч. тр. Зоол. музея Одесского гос. ун-та. - 1995. - № 2. - С. 19 - 26.

18. Заморов В.В., Олейник Ю.Н., Джуртубаев М.М. Естественное вселение бычка-кругляка Neogobius melanostomus (Pallas) в придунайские озера // Вісн. Одеського нац. ун-ту. Сер. Біологія. - 2005. - Т.10, Вып.5. - С.236 - 243.

19. Заморов В.В., Снігірьов С.М. Живлення бичка-кругляка у прибережних водах острова Зміїний // Вісн. Одеського нац. ун-ту. Сер. Біологія. - 2010. - Т.15, №.6. - С.81 - 87.

20. Заморов В.В., Чернікова С.Ю., Заморова М.П. Аналіз сіткових уловів риби в Одеській затоці // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. - 2010. - Т.44, № 3. - С.97 - 100.

21. Засосов А.В. Теоретические основы рыболовства. - М.: Пищ. пром-ть, 1970. - 291 с.

22. Квач Ю.В. Гельмінтофауна бичків (Gobiidae) Одеської затоки Чорного моря // Вест. зоологии. - 2007. - Т.3, №.41. - С. 207 - 211.

23. Киселевич К. Материалы по ихтиологической фауне Одесского залива // Сб. студ. биол. кружка при Новороссийском ун-те. - 1908. - № 3. - С.117 - 140.

24. Корнийчук Ю.М., Пронькина Н.В., Белофастова И.П. Фауна нематод бычка-кругляка Apollonia (Neogobius) melanostomus в Черном и Азовском морях // Экология моря. - 2008. - Вып.76. - С.17 - 22.

25. Коротаева С.Э., Шагалыева С.Р. К характеристике бычка-кругляка как инвазионного вида в Воткинском водохранилище // Вест. Пермского ун-та. Сер. Биология. - 2013. - Вып.1. - С.28 - 32.

26. Костюченко В.А. Состояние запасов бычка-кругляка // Аннот. работ ВНИРО за 1956 г. - 1958. - № 1. - С.14 - 15.

27. Костюченко В.А. Питание бычка-кругляка и использование им кормовой базы Азовского моря // Тр. АзНИИРХ, 1960. - Т.1. - С.341 - 360.

28. Костюченко В.А. Возраст и темп роста бычка-кругляка Neogobius melanostomus (Pallas) в Азовском море // Тр. Азов. НИИ рыб. хоз-ва. - 1961. - Вып. 19. - С.49 - 60.

29. Костюченко В.А. Биология и динамика численности бычка-кругляка (Neogobius melanostomus (Pallas)) Азовского моря: автореф. дис. … канд. биол. наук: 03.00.16. - Днепропетровск, 1964. - 19 с.

30. Костюченко В.А. Закономерности распределения и миграции бычка-кругляка в Азовском море // Тр. АзчерНИРО. - 1969. - № 26. - С.14 - 29.

31. Курилов А.В. Сезонная измечивость структурно-функциональных характеристик сообщества планктонних инфузорий Одесского залива // Экология моря. - 2001. - Вып.58. - С.18 - 21.

32. Литвиненко Н.Ю. Построение графиков в Excel: тонкости. - М.: СОЛОН-Пресс, 2003. - 144 с.

33. Милованов А.И. Биологическая характеристика бычка-кругляка Neogobius melanostomus Pallas (Gobiidae, Perciformes) Керченского пролива и сопредельных прибрежных вод Черного моря // Тр. ЮгНИРО. - 2013. - Т.51. - С.36 - 39.

34. Минашкин В.Г., Шмойлова Р.А., Садовникова Н.А., Моисейкина Л.Г., Рыбакова Е.С. Теория статистики. - М.: ЕАОИ, 2008. - 296 с.

35. Мовчан Ю.В. Риби України. - К.: Золоті ворота, 2011. - 444 с.

36. Олейник Ю.Н., Заморов В.В., Радионова Н.П., Косенко С.Ю., Черников Г.Б. Морская и пресноводные формы бычка-кругляка Neogobius melanostomus (Pallas) бассейна северо-западной части Черного моря // Современные проблемы зоологии и экологии (Матер. межд. конф. посвящ.140-летию основания Одес. нац. ун-та им.И. И. Мечникова, каф. зоологии ОНУ, Зоол. музея ОНУ и 120-й годовщины со дня рожд. засл. деятеля науки УССР, проф. И.И. Пузанова). - Одесса: Феникс, 2005. - С. 196 - 197.

37. Пазюк Л.И., Рычковский Н.И. Особенности отложений Черного моря к югу от Одессы // Геология побережья и дна Черного и Азовского морей в пределах УССР. - 1967. - Вып.1. - С.97 - 113.

38. Пак Т.В., Еремеева Я.И. Эконометрика. - Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 2009. - 70 с.

39. Правдин И.Ф. Руководство по изучению рыб. - М.: Пищевая пром-ть, 1966. - 189 с.

40. Промысловые рыбы СССР / Л.С. Берг, А.С. Богданов, Н.И. Кожин, Т.С. Расе. - М.: Пищепромиздат, 1949. - 230 с.

41. Северо-западная часть Черного моря: биология и экология / Зайцев Ю.П., Александров Б.Г., Миничева Г.Г. - К.: Наук. Думка, 2006. - 701 с.

42. Теренько Л.М., Теренько Г.В. Видовое разнообразие планктонного фитоценоза Одесского залива Черного моря // Экология моря. - 2000. - Вып.52. - С.56 - 59.

43. Ткаченко П.В., Хуторной С.А. Современный состав и тенденции изменения ихтиофауны прибрежных участков северо-западной части Чёрного моря // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа. - 2001. - Вып.2. - С.363 - 369.

44. Толмазин Д.М. Сгонные явления в северо-западной части Черного моря // Океанология. - 1963. - Т.3, Вып.5. - С.848 - 852.

45. Тучковенко Ю.С. Математическая модель для расчета ветровых течений в Одесском регионе северо-западной части Черного моря // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. - 2002. - № 45. - С.107 - 117.

46. Тучковенко Ю.С., Доценко С.А., Никаноров В.А., Савин П.Т. Роль ветрового прибрежного апвеллинга в возникновении гипоксии в Одесском регионе северо-западной части Черного моря // Экология моря. - 2003. - Вып.63. - С.60 - 65.

47. Фауна Украины. - Киев: Наук. думка, 1986. - Т.8. Вып.5. - 320 с.

48. Черникова С.Ю., Заморов В.В. Ихтиофауна Одесского залива (Черное море) в первом десятилетии ХХI века // Морський екологічний журнал. - 2011. - Т.10, № 3. - С.76 - 85.

49. Шмойлова Р.А. Теория статистики. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 560 с.

50. Яцентковский А.В. Рыбы Одесского залива // Зап. Новороссийского общ-ва естествоисп. - 1909. - № 33. - С. 203 - 244.

51. Bertalanffy L.A. quantitative theory of organic growth // Human Biol.10. - 1938. - P.181-213.

52. Charlebois P.M. The round goby (Neogobius melanostomus Рallas) // Lakeline. - 2002. - № 22. - Р.46 - 47.

53. Froese R., Binohlan C. Empirical relationships to estimate asymptotic length, length at first maturity and length at maximum yield per recruit in fishes, with a simple method to evaluate length frequency data // J. Fish Biol.56. - 2000. - P.758 - 773.

54. Hexly J. Problems of relative grouth. - L., 1922. - 276 p.

55. Kolmogorov A.N. Grundbegriffe der Wahrscheinlichkeitrechnung // Ergebnisse der Mathematik. - 1933. - № 23. - P.37 - 42.

56. Munro J. L., Pauly D. A simple method for comparing the growth of fishes and invertebrates // ICLARM Fishbyte 1 (1). - 1983. - P.5 - 6.

57. Pauly D. On the interrelationships between natural mortality, growth parameters and mean environmental temperature in 175 fish stocks. // J. Con. Int. CIE 39 (2). - 1980. - P.175 - 192.

58. Shapiro S.S., Wilk M.B. An analysis of varience test for normality (complete samples) // Bionetrika. - 1965. - № 52. - Р.591 - 611.

59. Sparre P., Venema C S. Introduction to tropical fish stock assessment. P. I: Manual // Rome: FAO Fish. Tech. Pap. Rev. № 306/1, Rev.2. - 1998. - 407 p.

60. Student The probable error of mean // Biometrika. - № 1, vol.6. - 1908. - P.1 - 25.

61. Taylor C.C. Cod growth and temperature // J. Conseil 23. - 1958. - P.366 - 370.

Размещено на Allbest.ru