Організацію розроблення та узгодження проекту створення схеми регіональної екомережі забезпечують відповідні територіальні органи виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності шляхом залучення спеціалізованих проектних та наукових установ. В проектних рішеннях щодо розвитку регіональної екомережі мають бути обґрунтуванні склад територіальної структуру регіональної екомережі та розміри площі її структурних елементів, які будуть достатні для забезпечення екосистемних функцій екомережі та зупинення втрат біорізноманіття регіону, з урахуванням природних і антропогенних чинників.

Процес підготовки проектних рішень РСЕМ розділяється на дві фази, кожна з яких, в свою чергу, розділяється на етапи [12].

В результаті виконання першої фази розробки РСЕМ мас бути підготовлений пакет відповідних документів рекомендаційного характеру. Підготовлені останніми матеріали розглядаються на науково-технічній або вченій раді організації-розробника та на науково-технічній раді спеціального підрозділу Мінприроди. В разі позитивного висновку проект затверджується керівником цього підрозділу і передається на розгляд до відповідної обласної Ради народних депутатів.

Після схвалення проекту РСЕМ та його затвердження рішенням відповідної обласної Ради народних депутатів здійснюється друга фази підготовки проектних рішень, а саме опрацювання всіх елементів відповідно до затвердженої РСЕМ.

Перша фаза: розробка проекту перспективної РСЕМ

Результатом виконання І фази має бути обґрунтована перспективна РСЕМ, яка має рекомендаційний характер, затверджується відповідною обласною Радою народних депутатів у складі Програми формування регіональної екомережі і не потребує узгодження з землекористувачами та землевласниками.

Розробка перспективної схеми регіональної екомережі здійснюється у 2 етапи.

1-й етап: обґрунтування та оцінка територіальної моделі екомережі в межах регіону за природними чинниками.

На першій стадії виконання завдань 1-го етапу здійснюються такі види робіт:

- підготовка загальної характеристики сучасного стану ландшафтів та біоти регіону;

- визначення територій, що мають особливу природоохоронну, екологічну, рекреаційну, історико-культурну цінність;

- обґрунтування необхідності включення цих територій до переліків територій та об'єктів регіональної екомережі;

- створення перспективних переліків територій та об'єктів регіональної екомережі;

- розробка та обґрунтування перспективної схеми регіональної екомережі;

- нанесення перспективної схеми на планово-картографічні матеріали території.

Результатами виконання першої стадії робіт будуть:

1. Загальна характеристика сучасного стану ландшафтів та біоти регіону.

2. Перелік структурних елементів екомережі, їх характеристика та обґрунтування необхідності виділення конкретних ключових, сполучних, буферних та відновліовальних територій.

3. Робочий варіант карти РСЕМ.

Загальна характеристика сучасного стану ландшафтів та біоти регіону повинна-включати огляд природних умов регіону, описи типових та унікальних для регіону ландшафтів, переліки видів рослин, тварин, грибів та рослинних угруповань території. Зазначається, які ландшафти та елементи біоти зникли, перебувають в загрозливому стані, підлягають особливій охороні відповідно до Червоної книги України, Зеленої книги України та регіональних "червоних" і «зелених» списків тощо. Подаються відомості про існуючі та проектовані природно-заповідні території та об'єкти, а також про наявність зарезервованих для майбутньої охорони територій.

Перелік структурних елементів екомережі має включати перспективні ключові, сполучні, буферні та відновлювальні території. Для кожної ділянки заповнюється «Інформаційний листок для території чи об'єкту екомережі» [10].

Перелік структурних елементів регіональної екомережі створюється окремо для кожного адміністративного району.

Обґрунтування необхідності виділення конкретних структурних елементів для РСЕМ має включати характеристику території кожного із структурних елементів і оцінку можливостей виконання нею екосистемних функцій за визначеними критеріями відбору. Базові критерії відбору ключових, сполучних, буферних та відновлювальних територій екомережі наводяться у додатках.

Карта перспективної схеми екомережі створюється шляхом нанесення на планово-картографічні матеріали обрисів ключових, сполучних, буферних та відновлювальних територій. Для складання цієї карти використовуються аерофотознімки (бажано останніх років), топографічні карти місцевості, карти ґрунтів, карти землевпорядкування, картосхеми розміщення рідкісних видів та рослинних угруповань, геоботанічні карти різних масштабів, матеріали лісовпорядкування та інші наявні картографічні матеріали. Якщо наявна інформація недостатня, або є спірні питання, обов'язково проводиться експедиційне обстеження території.

На 2-й стадії робіт здійснюється оцінка репрезентативності та достатності проектних елементів РСЕМ за природними чинниками, а саме: відношенням площ структурних елементів екомережі до площі регіону (табл. 4), площі екомережі за типами екосистем, площі пріоритетних місць існування видів (Резолюція 4 Бернського виконавчого комітету, Додатки до Habitats Directive, список ІВА територій України, національні списки ключових ботанічних територій тощо), включені до переліків територій та об'єктів регіональної екомережі, кількість видів рослин та тварин, занесених до міжнародних «червоних» переліків, Червоної книги України та регіональних «червоних» списків, кількість синтаксонів рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України [10].

На 3-й стадії проводиться узгодження регіональних та місцевих схем формування екомережі зі зведеною схемою формування екомережі України.

2-й етап: обгрунтування та оцінка територіальної моделі регіональної екомережі за чинниками людської діяльності

Для визначення складу діяльності, стосовно забезпечення реалізації проектних рішень щодо територіальної структури екомережі, визначеними за природними чинниками, необхідно:

1. Встановити існуючу структуру земель за цільовим призначенням в межах пропонованих ключових, сполучних, буферних та відновлювальних територій регіональної екомережі, вибраних за природними чинниками.

2. Визначити, які зміни в існуючій структурі земельного фонду регіону необхідно здійснити у ході виконання Програми, та/або ввести обмеження (обтяження) землекористування.

3. Оцінити соціально-економічні наслідки зміни цільового призначення земель у зв'язку з їх включенням до екомережі.

4. Розробити обґрунтовані рекомендації щодо визначення режимів охорони, відновлення та використання складових земель ключових, сполучних, буферних та відновлювальних територій, які випливають з їх ролі в екомережі, а також, в разі необхідності, щодо вилучення та викупу земельних ділянок.

5. Скласти перелік заходів стосовно забезпечення здійснення проектних рішень схеми щодо створення екомережі за етапами відповідно до наявних обсягів фінансового забезпечення виконання робіт.

Результатами виконання 2-го етапу обґрунтування територіальної моделі РСЕМ мають бути:

1. Перелік складових земель структурних елементів регіональної екомережі та їх характеристика.

2. Перелік складових, які потребують зміни категорії земель за цільовим призначенням, та/або введення обмежень (обтяжень).

3. Перелік заходів, спрямованих на забезпечення здійснення проектних рішень схеми щодо створення екомережі за етапами, відповідно до наявних обсягів фінансового забезпечення виконання робіт.

4. Карта-схема перспективної регіональної екомережі з відображеням територій, на яких вже існують обмеження (обтяження) землекористування, на яких, у перспективі, будуть покладені обмеження (обтяження) та/або змінено категорію земель за цільовим призначенням і територій та об'єктів екомережі, що не потребують змін.

Перелік складових структурних елементів РЕМ має містити інформацію стосовно їх приналежності до певної категорії земель цільового призначення та площі.

Переліки складових структурних елементів РСЕМ (як і переліки самих структурних елементів РСЕМ) мають бути розроблені для кожного адміністративного району окремо. Це дозволить інтегрувати регіональну екомережу в систему обліків обласних підрозділів Держкомзему і поліпшити організацію роботи з розбудови екомережі на рівні адміністративних районів [12].

Характеристика складових структурних елементів регіональної екомережі має включати детальні описи сучасного стану їх біоти та ландшафтів, господарського використання, відомості щодо приналежності земель до категорій відповідно до Земельного кодексу, форм власності тощо. Відмічається встановлення на цій території особливого режиму охорони та природокористування (наприклад, чи входить територія до складу природно-заповідного фонду, земель рекреаційного призначення, водного фонду тощо), і як він виконується. Вказується, якщо територія знаходиться у "розрахованій" водоохоронній зоні, але проект даної зони не виконаний і землі не переведені до категорії земель водного фонду. Відмічаються також території, що входять до природно-заповідного фонду, без визначення меж і нанесення на карти планів землекористування. Для кожної території - складової перспективних елементів екомережі - вказуються необхідний режим природокористування та механізм його забезпечення у сучасному правовому полі, а також подають обґрунтування необхідності включення її до переліків регіональної екомережі або резервних територій, надання природоохоронного статусу та/або введення обмежень (обтяжень) природокористування для забезпечення формування екомережі як єдиної просторової системи [10].

Перелік складових, які потребують зміни категорії земель за цільовим призначенням та/або введення обмежень (обтяжень), має містити інформацію щодо належності ділянки до структурного елементу екомережі, її площі, обґрунтування необхідності здійснення певного режиму охорони, відтворення і використання та введення обмежень (обтяжень) землекористування. Переліки створюються для кожного адміністративного району окремо.

Для оцінки результатів формування екомережі в адміністративних межах доцільно складати матрицю перерозподілу земель за цільовим призначенням за відповідною формою.

Зведені показники територіальної організації регіональної екомережі

Вони мають включати такі матеріали стосовно сучасного стану та проектних рішень РСЕМ:

* загальну площу регіональної екомережі та її розподіл за територіальними елементами різних рівнів та за категоріями земель цільового призначення;

* площі земель різних категорій, на яких пропонуються зміни цільового призначення у зв'язку з включенням їх до складу РСЕМ та зміною земельної власності;

* площі земель різних категорій, на яких пропонується введення обмежень (обтяжень) землекористування без змін їх цільового призначення у зв'язку з включенням їх до складу РСЕМ;