Економічна теорія (основні поняття та терміни)

• Зміст

1. Поняття "економіка": історія, розвиток у давньому світі

2. Хто ввів поняття терміну "Політична економія"?

3. "Економікс"- (продовжити визначення)

4. Структура предмету економічної теорії

5. Функції економічної теорії (перелічити, дати коротке визначення)

6. Підходи до методології вивчення економічної теорії

7. Методи діалектично-матеріалістичного підходу

8. Яку роль у творенні економічних категорій відіграє метод наукової абстракції

9. Економічний експеримент - це (продовжити визначення)

10. Економічна модель, величини, що задіяні в її побудові

11. Сутність економічного блага

12. Економічні і неекономічні блага

13. Блага індивідуальні і колективні

14. Потреби та їх класифікація

15. Корисність благ

16. Дати характеристику ресурсів, що використовуються для виробництва благ

17. Обмеженість ресурсів. Відносна і абсолютна обмеженість

18. Марксистська концепція класифікації факторів виробництва

19. Неокласична (маржиналістська) концепція факторів виробництва

20. Сутність виробничої функції

21. Альтернативна цінність блага

22. Характеристика кривої виробничих можливостей

23. Вартість вибору індивіда, суспільства

24. Сутність економічних законів. Назвати їх

25. Економічні закони загальні, специфічні

26. У чому проявляється закон зростаючих потреб

27. У чому проявляється закон економії часу?

28. У чому проявляється закон зростаючою продуктивності праці?

29. У чому сутність поняття "категорія" і які категорії породила ринкова економіка?

30. Економічна ситуація, економічна доктрина, економічна програма

31. Які види багатства у суспільстві виділяв Аристотель?

32. В чому бачили джерело багатства середньовічні мислителі ?

33. Сутність меркантилізму та його основні ідеї

34. Прибічники меркантилізму в Росії і Україні

35. Фізіократи та їх ідеї. Хто в Україні був прибічником фізіократії?

36. Чому А. Сміта вважають основоположником економічної науки?

37. В чому бачили джерело багатства суспільства класики А.Сміт, Д. Рікардо

38. Марксистський напрямок в економічній теорії. В чому заслуга Маркса?

39. Які постулати економічного аналізу були закладені неокласичною школою?

40. Чому видатні економісти XX століття вважають Дж.М.Кейнса вченим, що зробив "революцію у політичній економії""?

41. Чому сучасна економічна наука досить грунтовно розвиває інституціальний напрямок?

42. Дати визначення економічної системи. Що є підґрунтям для визначення систем?

43. Охарактеризувати традиційну економіку. Навести приклади її існування у сучасному світі

44. Формаційний підхід до визначення систем

45. Планова економіка (охарактеризувати командно-адміністративну)

46. Ринкова економіка

47. Змішана економіка

48. Охарактеризувати ліберальну модель ринкової економіки (на прикладі США)

49. Соціально-орієнтована ринкова економіка

50. Китайський шлях розвитку

51. Японська модель ринкової економіки

52. Шведська модель

53. Економічний зміст власності

54. Юридичний зміст власності

55. Власність і привласнення

56. Закони власності І привласнення

57. Право володіння, користування, розпорядження

58. Сутність приватної власності.

59. Сутність суспільної власності

60. Роздержавлення - шлях до якого типу економіки

61. Приватизація і реприватизація власності

62. Націоналізація, денаціоналізація власності

63. Найновіші тенденції у правах власності у сучасних найбільш розвинених країнах

64. Що сприяє розвитку тіньової економіки?

65. Суспільний продукт і стадії його руху

66. Форми суспільного виробництва

67. Чому при ринку вільної конкуренції виробництво стало носити суспільний характер

68. Чи було присутнє товарне виробництво при командно-адміністративній системі

69. Поняття "товарне виробництво" і "ринкова економіка" тотожні?

70. Сутність, функції закону вартості

71. Товар і його властивості

72. Охарактеризувати дві (на вибір) теорії вартості товару

73. Гроші: сутність, історія

74. Металістична теорія грошей.

75. Номіналістична теорія грошей

76. Кількісна теорія грошей

77. Закони грошового обігу

78. Золотий стандарт і його еволюція

79. Повноцінні гроші

80. Неповноцінні гроші

81. Функції грошей

82. Сутність інфляції

83. Повзуча, галопуюча Інфляція

84. Гіперінфляція. Навести конкретні приклади з економічного життя країн

85. Наслідки інфляції

86. Методи боротьби з інфляцією

87. Доходи у ринковій економіці. Заробітна плата: номінальна, реальна

88. Доходи від акціонерної власності. Акція, курс акції

89. Поняття економічної ренти. Земельна рента. Ціна землі

90. Капітал: сутність

91. Основний, обернений капітал

92. Постійний і змінний капітал

93. Основні фонди та їх зношуваність

94. Амортизація. Методи амортизації

95. Рух підприємницького капіталу (пояснити формулу)

96. Ким привласнюється додана вартість

97. Доход І прибуток підприємця

98. Норма прибутку. Формулу пояснити

99. Ринок: визначення, елементи

100. Види ринків

101. Спотовий, строковий ринки

102. Ринок досконалої конкуренції

103. Монополістична конкуренція

104. Олігополія

105. Монополія, форми монопольних об'єднань

106. Антимонопольне законодавство

107. Попит. Закон попиту. Детермінанти попиту

108. Пропозиція. Закон пропозиції. Детермінанти пропозиції

109. Ринкова рівновага

110. Еластичність попиту

111. Еластичність пропозиції

112. Переваги та недоліки ринкової економіки

113. Ринкова інфраструктура і її функції

114. Біржа: визначення, види

115. Основні біржові операції

116. Фондова біржа

117. Товарна біржа

118. Банки: визначення, види

119. Активні банківські операції

120. Пасивні банківські операції

1. Поняття "економіка": історія, розвиток у давньому світі

Экономмика (от греч. йikos -- дом и nomos -- закон, буквально -- правила ведения хозяйства) -- хозяйственная деятельность(производство, распределение, обмен и потребление товаров).

2. Хто ввів поняття терміну "Політична економія"?

Політимчна економмія -- наука, сферою інтересів якої є суспільно-економічні відносини, економічні закони, що складаються на різних щаблях розвитку людського суспільства в процесі виробництва, розподілу, обміну й споживанняматеріальних благ.Вивчає всю систему економічних відносин, їх єдність і взавємодіі з обмеженими продуктивними силами та політичними, ідеологічними та соціальними інститутами суспільства.Вона показує, як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних ресурсів, як найкраще виробляти різні товари та послуги й обмінювати їх з метою максимального задоволення потреб людини. Ввів до наукового лексикону французький економіст Антуан де Монкретьєн.

3. "Економікс"- (продовжити визначення)

Экономикс - раздел экономической теории, который концентрируется на изучении экономики рыночных отношений. В английском языке термин был введён Альфредом Маршаллом^[1]. Экономическая теория -- дисциплина экономической науки. Представляет собой теоретическое и философское основание экономической науки. Состоит из множества школ и направлений. Основная задача экономической теории -- дать объяснения происходящих событий в экономической жизни с помощью моделей действительности, отразить в себе реальную экономику.

4. Структура предмету економічної теорії

Економічні категорії і закони утворюють складну субординовану систему. Одні категорії відбивають поверхневі явища, інші -- більш глибинні процеси, треті виступають синтезом сутності і форм прояву тощо. Можна виявити вихідну категорію, з якої починається розгортання системи, основний закон, який відображає сутність системи і спрямованість її руху і т. ін. Пізнати економічну дійсність -- означає теоретично її відтворити за допомогою системи економічних категорій і законів.

5. Функції економічної теорії (перелічити, дати коротке визначення)

Теоретико-пізнавальна(розкриває зміст економічної теорії), прогностична, методологічна(використання економічних знань для здійснення досліджень у галузі соціології), практична(обґрунтуванні практичного застосування економічних законів для вирішення господарських завдань).

6. Підходи до методології вивчення економічної теорії

Позитивная экономическая теория изучает реальное состояние хозяйства и то, как это состояние может изменяться в результате тех или иных событий. Нормативная теория любое событие может оценивать (говорить, хорошо это или плохо) с точки зрения соответствия этому "идеальному" состоянию. Прикладная экономика Экономическая теория изучает хозяйство как бы со стороны. Прикладная экономика фирмы -- совокупность дисциплин, определяющих действия различных управляющих любой фирмы.

7. Методи діалектично-матеріалістичного підходу

Своими словами: диалектически материальный подход заключается в том, что экономическая модель строиться в зависимости от специфики социальной жизни.

8. Яку роль у творенні економічних категорій відіграє метод наукової абстракції

Наукова абстракція як метод поглибленого пізнання дійсності ґрунтується на звільненні інформаційного матеріалу від випадкового, неістотного і виокремленні в ньому сталого, типового. Результатами застосування методу наукової абстракції, його продуктом є теоретичні абстракції, наукові поняття, категорії, економічні закони. Наукова абстракція дає можливість глибше зрозуміти дійсність, виокремити в досліджуваному явищі найголовніше, істотніше, позбутися другорядних обставин, що ускладнюють розуміння досліджуваного явища.

9. Економічний експеримент - це (продовжити визначення)

Експеримент - форма пізнання об'єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв'язків між явищами.

10. Економічна модель, величини, що задіяні в її побудові

Модель -- це спеціально створений об'єкт, на якому відтворюються певні характеристики досліджуваного явища, а моделювання -- це конкретне відтворення цих характеристик, що дає змогу вивчати можливу поведінку явища без проведення експериментів над ним. Величини: ВВП, споживання, інвестиції, зайнятість, процентну ставку, кількість грошей тощо.

11. Сутність економічного блага

Економічне благо. Благо, що обмежене стосовно величини, яку потребують. Тому воно має розподілятися, звичайно, через призначення цін.

12. Економічні і неекономічні блага

Блага - средства, с помощью которых удовлетворяются потребности имеются в распоряжении общества в неограниченном количестве (воздух) - неэономические в ограниченном количестве - єкономические

13. Блага індивідуальні і колективні

Общественные блага -- блага, обладающие следующими признаками:

- признак неисключения -- практически невозможно исключить человека из круга потребителей данного блага

- признак неконкурентности в потреблении -- потребление блага одним человеком не уменьшает возможностей потребления его другим

- признак неделимости -- благо нельзя разложить на отдельные единицы

Это определение хорошо иллюстрируется следующими примерами:

- маяк, направляющий моряков ночью светит всем, до кого доходит его свет.

- обеспеченная внутренняя и внешняя безопасность государства доступна всем, кто находится на его территории.

К общественным благам относятся: оборона, бесплатное образование, общедоступное посещение парков, музеев и т.п.

14. Потреби та їх класифікація

Потребность - это нужда личности или общества в чем-либо необходимом для поддержания жизнедеятельности или развития.

В наиболее общем виде потребности разделяют на материальные, духовные и социальные.

На первом плане всегда стоит удовлетворение материальных по-требностей - в пище, одежде, жилье и пр. Материальные товарами, так и услугами (ремонт автомо-биля, консультация юриста.). Духовные потребности удовлетворяются в занятиях наукой, искус-ством, в получении образования. По мере развития общества растут возможности расширения и удовлетворения социальных потребностей, таких, которые связаны с участием в коллективной деятельности.

Классификация А. Маслоу

1) физиологические (еда, питье и т. д.);

2) в безопасности (защита от боли, страха и т. д.);

3) в социальных связях (любовь, участие в группах по интересам);

4) самоуважение (достижение цели, признания);

5) в самоактуализации (реализация способностей и т. д.).

Согласно А. Маслоу, первые две группы потребностей относятся к низшему порядку, две последние - к высшему. До тех пор пока не удовлетворены потребности низшего порядка, не действуют потребности высшего порядка.

15. Корисність благ

Полезность блага или товара есть способность его удовлетворять какой-нибудь человеческой потребности.

Полезность блага тем выше, чем большему числу потребителей оно служит, чем настоятельнее и распространённее эти потребности и чем лучше и полнее оно их удовлетворяет.

16. Дати характеристику ресурсів, що використовуються для виробництва благ

Ресурсы или факторы -совокупность различных элементов производства, которые могут быть использованы в процессе создания благ и услуг.

Труд как фактор производства представлен физической или интеллектуальной деятельностью, направленной на изготовление благ и предоставления услуг

Земля рассматривается как естественный фактор. Она не является результатом человеческой деятельности.

Капитал Это разнообразные орудия работы, инструменты, механизмы, помещения, средства связи, пути соединения и др

Предпринимательские способности - особый вид человеческого капитала представленного деятельностью по координации и комбинированию всех других факторов производства с целью создания благ и услуг.

17. Обмеженість ресурсів. Відносна і абсолютна обмеженість

Под абсолютной понимают недостаточность производственных ресурсов для одновременного удовлетворения всех потребностей членов общества. Но, если сузить круг потребностей, то в таком случае абсолютная ограниченность ресурсов становится относительной потому, что для ограниченных потребностей ресурсы относительно безграничные.

Абсолютная ограниченность преимущественно характерна для естественных и трудовых ресурсов, относительная - для материальных, финансовых, информационных ресурсов.

18. Марксистська концепція класифікації факторів виробництва

Марксистская теория в качестве факторов производства выделяет три компонента: рабочую силу человека, предметы труда и средства труда, подразделяя их на две группы: личный фактор и вещественный фактор производства.

В качестве личного фактора производства всегда рассматривается рабочая сила - совокупность физических и интеллектуальных способностей человека к работе. Предметы труда и средства труда выступают как вещественный фактор производства, как средства производства.

19. Неокласична (маржиналістська) концепція факторів виробництва

Неоклассическая теория традиционно выделяет четыре группы факторов: труд, землю, капитал и предпринимательские способности.

20. Сутність виробничої функції

Виробнича функція - залежність кінцевого виходу продукції чи її вартості від використання різних факторів виробництва, конкретних видів ресурсів і затрат, подана в математичній формі. Як правило, застосовують прості функції з однією або кількома змінними - лінійну, квадратичну, степеневу, показникову, гіперболічну тощо.

21. Альтернативна цінність блага

Альтернативная стоимость (ценность) -- в экономике -- наилучшая из упущенных в результате выбора конкретного варианта альтернатива. Иногда альтернативную стоимость называют экономической стоимостью.

Также имеет названия -- альтернативные издержки, скрытые издержки, внешние издержки и при производстве может быть определено как количество другого товара, которым приходится жертвовать (уменьшать его производство) для увеличения производства данного товара.

22. Характеристика кривої виробничих можливостей

Производственные возможности - это возможности общества по производству экономических благ при эффективном использовании всех имеющихся ресурсов при данном уровне развития технологии. Объясним это на условном примере.

Допустим, что в обществе вырабатываются лишь два блага: зерно и ракеты

Из таблицы видно, что всякое увеличение производства ракет (с 0 до 6 штук) снижает производство зерна (с 5 млн. до 0 млн. т), и наоборот .

Если происходит одностороннее увеличение эффективности производства одного из благ, то сдвиг носит асимметрический характер (см. рис. 3.2). Например, при повышении эффективности производства зерна кривая AG смещается к положению. А1G, при повышении эффективности производства ракет - к положению AG1.

23. Вартість вибору індивіда, суспільства

Вамртість -- втілена й уречевлена в продукті суспільна праця

Споживча вартість -- це здатність товару задовольняти певну потребу людини. Споживча вартість прямо залежить від споживчих властивостей, тобто визначається корисністютовару.

Міновам вамртість -- видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого. Кожний окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей.

24. Сутність економічних законів. Назвати їх

Економімчний закомн -- об'єктивний закон розвитку суспільства, що відображає виробничі відносини людей в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ або послуг. Цей закон виражається в тому, що людьські забаганки є необмежені, а блага є обмеженими. Економічні законизавжди відображають необхідні, причинно-зумовлені зв'язки і взаємозалежність економічних явищ і процесів. Економічні закони виражають найбільш суттєві, типові риси функціонування і розвитку тієї чи іншої економічної системи. Кожен із них є виразом якісних і кількісних сторін економічних явищ та процесів у їх єдності і служить їх внутрішньою мірою.

Закомн вамртості -- загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв'язки між суспільно необхідною працею (затраченою навиробництво товару з урахуванням умов його відтворення) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції.

Закон попиту -- величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x).

Закон пропозиції -- при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.

25. Економічні закони загальні, специфічні

Экономические законы отличаются по своему содержанию и продолжительности действия. Наряду со специфическими законами, действующими на протяжении какой-либо одной общественно-экономической формации, функционируют общие экономические законы, присущие всем или ряду общественно-экономических формаций. Например, общие законы рыночной экономики, закон экономии времени, закон повышения производительности труда, закон соответствия производственных отношений уровню производительных сил.

26. У чому проявляється закон зростаючих потреб?

Закон зростання потреб - закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттеві звязки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення

27. У чому проявляється закон економії часу?

Закон економії часу Сутність цього закону полягає у подоланні суперечності між необхідністю збільшення вільного часу і зайнятим часом.

28. У чому проявляється закон зростаючою продуктивності праці?

Закон зростання продуктивності праці

Цей закон відображує існування суперечності між зростанням потреб і обмеженими можливостями екстенсивного розвитку економіки. Розв'язання суперечності здійснюється на основі підвищення продуктивності праці, що знаходить конкретне вираження в економії робочого часу.

Підвищення продуктивності праці свідчить про випереджальне зростання обсягу продукту порівняно зі зростанням витрат праці. Протилежний процес спричиняє появу негативних форм вияву закону зростання продуктивності праці: нестачу робочої сили, зниження трудової активності.

29. У чому сутність поняття "категорія" і які категорії породила ринкова економіка?

Економічні категорії - це узагальнені логічні поняття, які виражають суттєві сторони економічних явищ і процесів, наприклад, товар, вартість, гроші, ціна, рівновага, пропозиція, маркетинг, менеджмент і т.д.

30. Економічна ситуація, економічна доктрина, економічна програма

Економічна доктрина сприяє поясненню теорії та здійснення аналізу економічних механізмів, відображає необхідність вибору між сукупностями основоположних принципів, на основі яких може розвиватися пояснювальна теорія.

Программа - сукупність дій в економіці задля досягнення деякого результату ????

31. Які види багатства у суспільстві виділяв Аристотель?

Арістотель розрізняв два види багатства: багатство як сукупність споживних вартостей (природне, істинне багатство) і багатство як накопичення грошей. Багатство першого виду має межу, якою є споживання. Багатство, виражене у грошовій формі, не знає меж.

32. В чому бачили джерело багатства середньовічні мислителі ?

У багатогранному творі "Повість времєнних літ" (кін. XI -- поч. XII СТ.), автором якого був чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, твердиться, що джерелом всякого багатства є праця.АБО Джерелом багатства вважався нееквівалентний обмін у результаті торгових взаємовідносин з іншими державами

33. Сутність меркантилізму та його основні ідеї

Меркантилизм (итал. mercate -- торговец, купец) -- система взглядов экономистов XV--XVII вв., ориентированная на активное вмешательство государства в хозяйственную деятельность. Крупнейшие представители направления: Томас Мэн, Антуан де Монкретьен, Уильям Стаффорд (1554--1612) 1. XV-XVI ст. Ранний меркантилизм. Другими словами монетаризм. Основные положения: всестороннее ограничение импорта товаров; вывоз золота и серебра из страны карался смертной казнью; установление высоких цен на экспортируемые товары. Главной являлась теория денежного баланса, которая обосновала политику, направленную на увеличение денежного баланса. В целях удержания денег в стране запрещался вывоз за границу товаров, и сумму, вырученную за товар, тратить на покупку местных товаров.

2. 2я пол. XVI-XVII ст. Поздний меркантилизм. Основные положения: снятие жестких ограничений по импорту товара и вывозу денег; доминирует идея торгового баланса; появляется протекционизм экономической политики государства. Характерна система активного торгового баланса, который обеспечивался путем вывоза готовых изделий своей страны и при помощи посреднической торговли в связи с чем разрешается вывоз денег за границу. Появляется принцип покупки дешевле в одной стране и продажи дороже в другой

34. Прибічники меркантилізму в Росії і Україні

Представники раннього меркантилізму О. Ордін-Нащокін в Росії. Представниками пізнього меркантилізму були І. Посошков і В. Татищев у Росії, Ф. Прокопович в Україні.

35. Фізіократи та їх ідеї. Хто в Україні був прибічником фізіократії?

Фізіократи (від грец. -- природа, влада, тобто влада природи) критикували меркантилізм і вважали, що увага держави має бути зосереджена на створенні багатства із «утворів землі». Заслуга фізіократів полягає у тому, що вони перенесли дослідження про походження прибутку зі сфери обігу в сферу виробництва. Однак вони обмежили виробництво тільки галуззю землеробства. Джерелом багатства вважали тільки працю у сільськогосподарському виробництві. Вважали, що промисловість, транспорт і торгівля -- безплідні сфери, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і не прибуткова для суспільства. Представники: Ф. Кене, А. Тюрго, В. Мірабо, Д. Hope.

В Україні Головним представником фізіократії був В. Н. Каразін (1773-1842), ініціатор заснування Харківського університету і реформи освіти в Російській імперії.

36. Чому А. Сміта вважають основоположником економічної науки?

А. Сміт став засновником систематизованої науки, генератором нових ідей, які були сприйняті й розвинуті наступними поколіннями економістів. Економічна думка Заходу схвально поставилася до таких визначальних ідей цього видатного економіста, як свобода людини, особи, вільна конкуренція, невтручання держав:! в економіку. Саме ці принципи стали теоретичною основою сучасних концепцій економічного консерватизму, неолібералізму, соціального ринкового господарства.

Теорія моральних почуттів, дослідження природи та причин багатства народів, теорія рівноваги на ринку, теорія розподілу доходів,

Найвідоміший афоризм Сміта -- невидима рука ринку -- фраза, яку він використовував для пояснення того як егоїзм стає ефективним важелем в розподілі ресурсів.

37. В чому бачили джерело багатства суспільства класики А.Сміт, Д. Рікардо

Сміт стверджує: праця і природа. Рікардо дає однозначну відповідь -- праця. Вона єдиний творець вартості. Проте пізніше він припускає, що другим джерелом може бути час (колись пустеля Сахара була житницею. Потепління на Землі вносить багато змін у проблему її цінності).

Саме вони започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядають як саморегулюючу систему

38. Марксистський напрямок в економічній теорії. В чому заслуга Маркса?

Марксизм, або політична економія праці. Засновники цього напряму К. Маркс і Ф. Енгельс досліджують систему законів капіталістичного суспільства з позицій робітничого класу. Продовжуючи дослідження трудової теорії вартості, зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, економічних криз, земельної ренти. Однак положення марксизму про заперечення приватної власності і ринку, посилення експлуатації і зростання зубожіння трудящих, про єдиний фактор формування вартості, переваги суспільної власності, неминучість краху капіталізму не мали належної наукової обґрунтованості й не знайшли практичного підтвердження. Тому нині вони піддаються справедливій науковій критиці.

Ніхто до Маркса не давав настільки глибокого обґрунтування класової структури суспільства, виводячи її з фундаментального аналізу всієї системи економічних відносин. Ніхто до нього не давав настільки всебічного розкриття класових відносин у капіталістичному суспільстві, механізму експлуатації у тому капіталістичному суспільстві, що існувало в його час. Ключем до розуміння марксової теорії класового розподілу суспільства є відкриття К.Маркса, яке він сам вважав своїм головним досягненням - двоїстий характер праці

39. Які постулати економічного аналізу були закладені неокласичною школою?

Неокласична економічна теорія входить у нову фазу, набирає нових рис, чітко окреслюються її функції -- нормативна (формулюються програми розвитку, визначаються його основні напрями, розробляються практичні рекомендації, тобто формуються засади економічної політики) та позитивна, науково-дослідна (вивчаються економічні закономірності та фактори прогресу суспільства). Широко використовуються економіко-математичні, статистичні методи моделювання економічних процесів, системний та факторний аналіз.

Але основний принцип -- орієнтація на потенціал ринкової системи та ринкових механізмів -- об'єднує всі напрями і школи.

40. Чому видатні економісти XX століття вважають Дж.М.Кейнса вченим, що зробив "революцію у політичній економії""?

Кейнсіанство -- одна з провідних течій економічної думки сучасності, яка дістала назву за прізвищем автора основних її концепцій -- Джона Мейнарда Кейнса (1883--1946), англійського економіста, державного й політичного діяча. Вплив кейнсіанства на сучасну економічну думку такий великий, що це вчення вважається кейнсіанською революцією в економіці. Воно стало своєрідною реакцією на неокласичну школу й маржиналізм, які панували в економічній науці до часів великої депресії. Значення теорії Кейнса передусім пов'язане зі зміною структури викладу економічної теорії, появою її нового розділу -- макроекономіки, без якої нині неможливе функціонування будь-якої економічної системи. Кейнсіанство стало основою державного регулювання економіки та процесу суспільного відтворення в 30-х роках XX ст.Прихильники і послідовники Кейнса (Дж. Робінсон, П. Сраффа та ін.) виступають за активну участь держави у структурній перебудові економіки, визнають за необхідне запровадження антикризового та антициклічного регулювання, перерозподілу доходів, збільшення соціальних виплат.

41. Чому сучасна економічна наука досить грунтовно розвиває інституціальний напрямок?

Одним з напрямів політекономії є інституціоналізм, який склався наприкінці XIX--на початку XX ст. у різних модифікаціях. Прихильники інституціоналізму основою розвитку економіки суспільства вважають соціальні інститути. Сучасні інституціоналісти Уеслі Мітчел (1874--1948), Джон Гелбрейт (1909 р. нар.), Рональд Коуз (1910 р. нар.) критикують неокласичні теорії, вони виступають за реформування капіталізму.

Інституціоналізм, або інституціонально-соціологічний напрям, представниками якого розглядають економіку як систему, в якій відносини між господарюючими суб'єктами складаються під впливом як економічних, так і політичних, соціологічних і соціально-психологічних факторів. Об'єктами вивчення для них є "інститути", під якими вони розуміють державу, корпорації, профспілки, а також правові, морально-етичні норми, звичаї, інстинкти і та ін.

42. Дати визначення економічної системи. Що є підґрунтям для визначення систем?

Економімчна системма -- сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на

- виробництво,

- обмін,

- розподіл

- споживання товарів і послуг,

- на регулювання економічної діяльності.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення економічної системи, а саме:

- Як сукупність відносин між людьми, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ;

- Як сукупності людей об'єднаних спільними економічними інтересами;

- Як особливим чином упорядкованої системи зв'язків між виробником і споживачем матеріальних і нематеріальних благ;

- Як історично визначеного способу виробництва;

- Як сукупність усіх економічних процесів, що функціонують у суспільстві на основі притаманних йому відносин власності та організаційно-правових норм

43. Охарактеризувати традиційну економіку. Навести приклади її існування у сучасному світі

Традиційна економіка або натуральна організація суспільного виробництва - нерозвинена економіка, в якій економічні суб'єкти зосереджені переважно на виробництві товарів для власного споживання, а економічні відносини та рішення регулюються традицією. Це один з типів господарювання, що традиційно виділяється в західній економічній науці (два інших планова та ринкова економіки). Це макроекономічний поділ що грунтується на способі координації (регулювання) економічної діяльності. Термін вельми розпливчастий та суперечливий і відповідно дуже умовний. Насправді очевидно, що «традиційність» та «натуральність» це два асолютно різних критерія, однак оскільки вони часто співпадають то часом їх ототожнення є досить коректним.

Характерні риси:

- Економічна замкненість

- Універсальний характер робочої сили

- Низький рівень спеціалізації і продуктивності праці

- Консерватизм

- визначальна роль природних ресурсів, переважання ручної праці

- безпосередній зв'язок виробництва і споживання

44. Формаційний підхід до визначення систем

У вітчизняній політичній економіці тривалий період панував формаційний підхід до класифікації економічних систем, який розроблено і обґрунтовано у працях К. Маркса. Поняття економічної формації є наріжним каменем його методу. Саме економічна формація є основою суспільно-економічної формації, яка являє собою спосіб виробництва, що розглядається в єдності з ідеологічною і політичною надбудовою, з усіма характерними для нього формами діяльності людей.

Категорія «економічна формація» характеризує суспільне виробництво на певній стадії його розвитку, тобто це -- специфічне формоутворення, яке характеризується певною цілісністю і системністю. Кожній економічній формації властива певна структура, тобто єдність розгалуженої системи елементів, що перебувають у глибокому взаємозв'язку і взаємодії.

З точки зору формаційного підходу доцільно в курсі політичної економії розглядати дві протилежні, можна сказати антагоністичні економічні системи або формації -- капіталістичну у вигляді моделі чистого капіталізму і комуністичну (соціалістичну).

45. Планова економіка (охарактеризувати командно-адміністративну)

Економічна система, за якої головні економічні питання розв'язують на підставі рішень центральних органів, називають командною.

За умов командної (планової) економіки головні економічні питання розв'язує певний центральний орган, який спершу визначає, що і скільки виробляти, й неодмінно контролює виконання своїх розпоряджень. У такий самий спосіб вирішуються всі питання стосовно того, як виробляти. Центральний орган вирішує також питання «для кого» виробляти.

За умов командної економіки існують досить жорсткі обмеження рівнів заробітної платні, пенсій, тривалості відпусток працюючим тощо. Центр визначає обсяги розподілу за районами вироблених товарів, а також встановлює ціни на них.

Головною особливістю командної системи є відсутність у виробників свободи вибору.

Саме відсутність свободи вибору зумовлює відсутність у виробників зацікавленості (або стимулу) виробляти кращі й дешевші товари, збільшуючи їх асортимент і розробляючи нові моделі. Через це задоволення потреб споживачів у такій системі перебуває на низькому рівні. Але слід зазначити також, що планування як метод управління окремим підприємством широко використовується в господарській практиці і може сприяти підвищенню загальної ефективності виробництва.

Характерні риси:

- Надмірне одержавлення економіки

- Надмірна централізація виробництва (понад 90 % підприємств -- державна власність)

- Диктат виробника

- Бюрократизація апарату управління

- Спрямування значної частини дефіцитних ресурсів на потреби військово-промислового комплексу

Командно-адміністративна економіка. Основними характерними її рисами є державна власність на всі майнові ресурси та централізоване економічне планування. Підприємствам доводиться план господарської діяльності з визначенням покупців і виділяється необхідна кількість матеріальних ресурсів з визначенням їх постачальників. У цій моделі державний план є законом для господарюючих суб'єктів. Що виробляти визначала держава, як виробляти (технології, оплату праці тощо) встановлювала держава, для кого виробляти визначала держава через план реалізації товарів за встановленими цінами. Звичайно, при такій моделі господарювання суб'єкти підприємницької діяльності не могли вплинути на ефективність використання ресурсів та формування доходів.

46. Ринкова економіка

Римнкова економміка -- форма організації економіки, за якої продукт, що виробляється, стає товаром, тобто виробляється з метою продажу на ринку.

Ринкова економіка дає можливість людям купувати те, чого вони хочуть, а також реалізовувати виготовлені ними товари. При цьому ціни визначаються рівнем попиту на товари та їхньою кількістю.

Характерні риси:

- Приватна власність

- Обмежена роль держави

- Свобода вибору

- Ціновий механізм

- Маркетингова система управління виробництва

- Гнучкість системи

47. Змішана економіка

Змішана економічна - це система, що базується на гнучкому механізмі державного втручання у соціально-економічні процеси, при чому як ринок та і держава не переважають один над одним.

Вона називається змішаною, оскільки в ній поєднуються і ринкові, і державні механізми регулювання; існує велика різноманітність форм власності і, відповідно, різноманітні типи господарської діяльності; розвиваються процеси соціалізації економіки; принципово нову роль відіграє держава.

Основні характеристики:

- функціонування економіки на засадах плюралізму форм власності -- приватної, колективної, державної та розмаїття форм господарювання -- оренди, акціонування, кооперації, партнерства;

- розвиток державного підприємництва і формування державного сектору економіки;

- макроекономічне прогнозування, планування і програмування розвитку економіки загалом та її окремих галузей;

- розподіл і перерозподіл державою ресурсів і доходів на основі формування державного бюджету та державних фінансів, здійснення податкової політики і соціального регулювання;

- модифікація ринкового ціноутворення внаслідок запровадження внутрішньофірмових (трансфертних) цін і державного регулювання цін на ресурси і продукти;

- державне регулювання науково-технічного та інноваційного розвитку; * регулювання державою та профспілками умов, оплати та ринку праці;

- соціалізація економічної системи капіталізму на засадах соціального страхування і соціального захисту населення, соціального партнерства;

- підтримання конкурентних умов господарювання і запобігання монополізму.

48. Охарактеризувати ліберальну модель ринкової економіки (на прикладі США)

Американська модель - це ліберальна ринкова модель, про яку заговорили у 90-х роках, коли лідерство в економічному зростанні перейшло до США. Ця модель будується на системі сприяння усякому заохочуванню підприємницької активності, збагаченню найбільш активної частини населення, на стимулюванні розвитку нової техніки і технології, найбільш перспективних і ефективних виробництв. Малозабезпеченим громадянам створюється прийнятний рівень життя за рахунок часткових пільг і допомог. Забезпечується високий рівень соціальної диференціації. Цю модель характеризують високий рівень продуктивності праці і масової орієнтації на досягнення особистого успіху. Вплив держави спрямований на підтримку стабільної кон'юнктури і економічної рівноваги. Серед всіх інших моделей вона вважається найефективнішою.

У основу покладена система сприяння підприємництву, досягненню особистого успіху, збагачення найбільш активної частини населення. Проблеми соціальної рівноваги не розглядаються . втручання держави у функціонування економіки незначне.достатній рівень малозабезпечених шарів населення забезпечується за рахунок перерозподілу частини національного доходу або податкових регуляторів. В цілому національне господарство характеризується високим рівнем економічного благополуччя.

Вирішальну роль відігравають біржі (товарна, сировинна, фондова, праці), а не банки.

США формувалися як країна переселенців зі Старого Світу, тому для підприємців характерні риси мігрантів: прагматизм, авантюризм, індивідуалізм, працездатність, тому ринковий лад має відбитки свободолюбства, вільного підприємництва, мінімального втручання держави в розвиток економічних подій. Основний тягар витрат на оплату послуг з охорони здоров"я, дитячих і шкільних установ, на отримання вищої освіти, пенсійне забезпечення лягає на плечі окремих громадян та їхні сім"ї. Американська філософія бізнесу за мету ставить отримання максимально можливого прибутку, задовольняючи споживацькі потриби.

49. Соціально-орієнтована ринкова економіка

Соціально-орієнтована (змішана) економіка. Економічні моделі, що діють реально, є чимось середнім між ринковою та командно-адміністративною економікою і дають змогу певним чином обмежити їх недоліки. При цьому господарську діяльність підприємств регулюють два механізми економічних відносин: ринковий і державний. Соціально-орієнтована ринкова економіка передбачає втручання держави у формування правових засад функціонування ринку та забезпечення добробуту не лише приватній особі, а й всім громадянам держави. На практиці впровадження ідеї соціально-орієнтованої ринкової економіки означає забезпечення загальнодержаних потреб, справедливу винагороду за працю, безпеку і здорові умови праці, свободу підприємництва та обмеження монополізму, підтримку з боку держави власних товаровиробників тощо. При змішаній економіці ні ринок, ні держава не панують повністю. Поряд із стихійними регуляторами ринку активну роль в економічних процесах відіграє держава.

50. Китайський шлях розвитку

Особливістю економічної системи Китаю є поєднання планових важелів управління (директивне планування) з ринковими. Держава здійснює регулювання на макрорівні, ринок -- на мікрорівні. Принцип розподілу за працею (соціалістичний принцип) поєднується з принципом розподілу за вкладеним капіталом (капіталістичний принцип).

51. Японська модель ринкової економіки

Японська модель - модель регульованого корпоративного капіталізму. Ця модель будується на дуже високому рівні розвитку національної самосвідомості, переважанні інтересів нації над інтересами конкретної людини. Корпоративні принципи, ідеї і символи панують як на мікроекономічному, так і макроекономічному рівнях. Держава забезпечує створення сприятливих умов для господарської діяльності, стимулює динамічний розвиток найбільш перспективних галузей економіки. Малий і середній бізнес спеціально не стимулюються, але й перешкод для їх розвитку не робиться

Поєднання ринкового та макроекономічного регулювань

Керівна роль держави на основні напрями розвитку господарства. Вона приймає участь у становленні окремих галузей. Вся господарська діяльність підпорядковується загальнонаціональним інтересам, де високо розвинено почуття національної гордості. У країнах сформовано найвищий рівень організованості, якості продукції, технологій, але не найвищої зарплати.

52. Шведська модель

Економіка - є капіталістичною. Понад 90 відсотків промисловості знаходиться в приватній власності. Рішення про виробництво і розподіл товарів приймає ринок. Практично всі витрати на освіту і соціальне забезпечення бере на себе держава в особі уряду. Особливість - соціальна спрямованість, скорочення майнової нерівності шляхом перерозподілу національного доходу на користь менш забезпечених шарів суспільства. Характерно наявність кваліфікованої робочої сили. Головна мета економічного ладу - всемірне поліпшення життя людей, правового і соціального захисту, стабільний соціальний розвиток, збереження основних засобів виробництва у особистому володінні.

Виплати на соціальне забезпечення становлять у Швеції 90 % середньої заробітної плати робітників, зайнятих у промисловості. Щоб користуватися встановленими пільгами, шведи платять одну з найвищих у світі ставок податку - 36,5% ВВП, за рік кожен швед має віддати до державного бюджету як податок 56,7% свого доходу.

53. Економічний зміст власності

З економічної точки зору власність відображує, з одного боку, відносини між людьми з приводу присвоєння засобів виробництва, га з іншого -- спосіб поєднання робочої сили з засобами виробництва.

Власність в економічному розумінні є історично і логічно визначеною. Як соціально-економічна категорія вона визначається ступенем розвитку продуктивних сил і характеризується системою об'єктивно обумовлених, історично мінливих відносин між суб'єктами господарювання в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання благ, що характеризуються привласненням засобів виробництва та його результатів.

Інакше кажучи, соціально-економічна сутність власності розкривається і реалізується в площині взаємодії "людина - людина".

54. Юридичний зміст власності

З юридичної точки зору власність характеризує відносини щодо присвоєння, володіння та використання людиною різних цінностей (матеріальних, духовних).

Власність же в юридичному розумінні відтворюється системою зв'язків "людина - річ". Як юридично-правова категорія власність відображує майнові відносини, свідомі, вольові взаємозв'язки юридичних і фізичних осіб з приводу привласнення благ, що закріпляються системою відповідних прав власності.

55. Власність і привласнення

Власність - це сукупність виробничих відносини між людьми з приводу привласнення ними об'єктів власності, в першу чергу засобів виробництва, які породжують право володіння, користування й розпорядження цими об'єктами та результатами їх функціонування.
Проте значення власності визначається не лише тим, що вона породжує право володіння, розпорядження й користування, - це її зміст у вузькому розумінні. В широкому плані значення власності полягає в створенні соціального середовища, в якому функціонує суспільне виробництво (господарюючі суб'єкти).

Привласнення -- це економічний процес, спосіб перетворення предметів, явищ природи і суспільства, їхніх корисних властивостей на реальні умови життєдіяльності економічних суб'єктів. Складовими привласнення є відносини володіння, розпорядження і користування.

56. Закони власності І привласнення

Закон власності є сутнісним, сталим причинно-наслідковим зв'язком і між потребою та привласненням і є одним з провідних факторів розвитку людини і суспільства в цілому. Із закону власності випливає, що виробництво завжди підпорядковується потребам і що головною умовою його здійснення є привласнення благ, для того, щоб відбулося подальше вилучення їх корисних якостей у інтересах виробника

Відомо два закони власності і два закони привласнення, які діють парно, у взаємозв'язку. Першим є закон власності на продукт своєї праці. Йому відповідає закон привласнення: праця - початковий спосіб привласнення. Він створює власність і її ціну.

На базі першого закону власності функціонує натуральне і просте товарне виробництво. Привласнення тут здійснюється двояким чином: безпосередньо через працю і через обмін продуктами своєї праці на ринку. Власність на створений продукт виступає при такому привласненні як що безпосередньо виникає з праці її власника. Це трудова власність. Сучасне ринкове господарство своїм походженням зобов'язане найманій праці і капіталу. Перетворення трудової приватної власності в капіталістичну відбувається на основі переходу першого закону власності в другій - в закон власності на продукт чужої праці. Йому відповідає вже інший закон привласнення: товарне звернення - початковий спосіб привласнення. На базі цих законів засноване крупне суспільне виробництво. Привласнення тут здійснюється також двояким чином, але через інші форми - товарне звернення і розподіл доходів.

57. Право володіння, користування, розпорядження