Стандартизація, уніфікація та сертифікація продукції та їх економічна ефективність

91,0

1,83

2,3

0,04

-88,7

-1,79

-6,65

Неоплачений капітал

(1422,1)

(28,62)

-

-

+1422,1

+28,62

+106,65

Всього:

4968,9

100,0

6302,3

100,00

+1333,4

-

100

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи більші, ніж довгострокові і короткострокові зобов'язання. Підприємство ліквідне, якщо його поточні активи більші, ніж короткострокові зобов'язання.

Протягом 2003-2008 років підприємство було здатне погасити всі свої короткострокові зобов'язання.

При подальшому аналізі необхідно вивчити динаміку і структуру власного капіталу, з'ясувати причини змін окремих їх складових і дати оцінку цим змінам за аналізований період.

Із табл. 2.1 видно, що сума власних коштів за звітний період зросла на 1333,4 тис. грн., або на 26,83% (1333,4:4968,9-100%). Це відбулося за рахунок розрахунку засновників (106,65%). Значно знизився за аналізований період нерозподілений прибуток (-88,7 тис. грн.), його питома вага в структурі власного капіталу знизилась на 1,79%.

Найбільшу питому вагу серед всіх джерел має статутний капітал (126,79% на початок року та 99,96% на кінець року).

Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності. Прибуток та відносний його показник прибутку - рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання. Життєдіяльність підприємства багато в чому залежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача ресурсів та наскільки досягається рівень прибутковості в процесі формування витрат. Співвідносити витрати і доходи є головне завдання кожного учасника господарської діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами або активами, які забезпечують підприємницьку діяльність.

2.2 Сертифікація продукції та систем якості на підприємстві

Коли підприємство веде активну зовнішньоекономічну діяльність, найважливішим елементом виробничого менеджменту взагалі та системи управління якістю зокрема стає сертифікація продукції. Кожний вид товарів, який те чи те підприємство хоче вигідно продати на світовому ринку, мусить бути сертифікованим, тобто мати документ, що засвідчує високий рівень його якості, відповідність вимогам міжнародних стандартів ICO серії 9000. Набутий нашими підприємствами досвід зовнішньої комерційної діяльності показує, що так звана безсертифікатна продукція оцінюється на світовому ринку у 3-4 рази дешевше, отже, фактично реалізується за безцінь. [6]

В Україні розрізняють обов'язкову й добровільну сертифікацію.

Обов'язкова сертифікація здійснюється виключно в межах державної системи управління суб'єктами господарювання, охоплює перевірку й випробування продукції з метою визначення її характеристик (показників) та дальший державний технічний нагляд за сертифікованими виробами. Добровільна сертифікація може проводитись з ініціативи самих суб'єктів господарювання на відповідність продукції вимогам, котрі не є обов'язковими (на договірних засадах).

Суб'єкти господарювання (виробники, постачальники, виконавці та продавці продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації) повинні:

у належному порядку та у визначений термін проводити сертифікацію відповідних об'єктів;

забезпечувати виготовлення продукції відповідно до вимог того нормативного документа, за яким її сертифіковано;

реалізовувати продукцію тільки за наявності сертифіката;

припиняти реалізацію сертифікованої продукції, якщо виявлено її невідповідність вимогам певного нормативного документа або закінчився термін дії сертифіката.

Організаційною основою сертифікації підприємствами виробів є мережа державних випробувальних центрів (ДВЦ) для найважливіших видів продукції виробничо-технічного та культурно-побутового призначення, які широко створюються нині.

Протягом останніх років почали формуватися й міжнародні системи сертифікації. Координує заходи зі створення таких систем спеціальний комітет із сертифікації - СЕРТИКО, що діє у складі ICO. Цим комітетом розроблено:

правила та порядок здійснення сертифікації продукції;

критерії акредитації випробувальних центрів (лабораторій);

умови вступу до міжнародної системи сертифікації (наявність нормативно-технічної документації, що містить вимоги до сертифікованої продукції; високий рівень метрологічного забезпечення виробництва; функціонування спеціальної системи нагляду за діяльністю випробувальних центрів і якістю продукції).

У кількох країнах уже функціонують акредитовані в СЕРТИКО ICO й визнані світовим співтовариством випробувальні центри, що видають сертифікати на певні види продукції. Зокрема у США діє центр з випробування тракторів і сільськогосподарських машин, у Франції - автомобілів, Чехії та Словаччини - електроустаткування та медичної техніки.

На початку 1993 року Україна стала членом ICO та Міжнародної електротехнічної комісії - ІЕС. Це дає їй право нарівні з 90 іншими країнами світу брати участь у діяльності понад 1000 міжнародних робочих органів технічних комітетів зі стандартизації та сертифікації й використовувати понад 12000 міжнародних стандартів.

Для одержання максимально можливого успіху та створення іміджу надійного партнера на зовнішньому ринку підприємствам бажано створювати й сертифікувати також власні системи якості. Згідно з міжнародним стандартом ICO 8402 «Якість. Словник» система якості - це сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, що забезпечують здійснення загального керування якістю. Відповідний рівень такої системи гарантується сертифікатом, який видається підприємству на певний строк - один рік, два роки тощо. Право видачі сертифіката на систему якості має національний орган зі сертифікації; у необхідних випадках йому надається можливість делегувати таку функцію акредитованій для цієї мети іншій організації. Для оцінки системи якості та отримання сертифіката дозволяється залучати будь-яку закордонну фірму, що займається сертифікацією. «Вагомість» сертифіката й рівень довіри до нього залежить від іміджу організації, що видала цей документ. [6]

На підприємствах України такі системи якості ще треба створювати. Вони мають обов'язково передбачати комплексне управління якістю, що потребує колективної діяльності й спільних зусиль. З огляду на це можна назвати головні принципи формування системи якості:

підготовка всіх категорій кадрів найвищого професійного рівня (необхідну якість забезпечують люди, а не машини);

безпосередня заінтересованість першого керівника та всього керівництва підприємства в повсякчасному позитивному розв'язанні проблем забезпечення якості продукції; підпорядкування поставленій меті організаційної структури системи (наприклад, суміщення посад заступника директора підприємства з питань якості та начальника відділу технічного контролю, що частенько трапляється на практиці, є вкрай недоцільним, оскільки технічний контроль - це зовсім не найголовніше в системі);

- управління якістю продукції за участю всіх без винятку працівників підприємства (від директора до робітника); поточний розподіл відповідальності між підрозділами та їхніми керівниками; залучення робітників до повсякденної роботи у цьому напрямку через гуртки якості (виходячи з досвіду Японії, СІЛА) тощо.

Дуже важливою і вкрай необхідною є також активна державна політика підтримки ініціативи підприємств щодо розробки, запровадження й сертифікації систем якості продукції.

2.3 Порядок сертифікації продукції, що випускається серійно з обстеженням виробництва на ЗАТ «Подільський цукор»

Об'єкт сертифікації (ОС) проводить обстеження виробництва ЗАТ «Подільський цукор» з метою встановлення відповідності фактичного стану виробництва телекомунікаційних засобів вимогам документації, підтвердження можливості підприємства виготовляти продукцію відповідно до вимог діючих НД, видачі рекомендацій про періодичність та форми проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції. Процедура та методика робіт наведені в СП-03.03. Обстеження виробництва здійснюється комісією ОС. Чисельний і персональний склад комісії, а також розподіл обов'язків затверджується наказом керівника ОС. [15]

Обстеження виробництва телекомунікаційних засобів проводиться згідно з ДСТУ 3957 та Програмою обстеження, яка затверджується ОС і передбачає:

перевірку відповідності показників і характеристик продукції, встановлених в технічній документації, вимогам НД, шо розповсюджуються на продукцію і технологічні процеси її виготовлення;

оцінку достатності контрольних операцій і випробувань, передбачених технологічною документацією, для встановлення повної відповідності продукції, що випускається, вимогам НД, які на неї розповсюджуються;

- оцінку системи вхідного контролю комплектуючих виробів і системи

контролю показників продукції у процесі виробництва;

перевірку відповідності показників точності засобів вимірювальної техніки, що використовуються, і випробувального обладнання вимогам технічних документів стосовно допустимих відхилень показників і характеристик;

перевірку наявності і ефективності системи метрологічного забезпечення;

перевірку наявності необхідних умов для організації виробництва ЗАТ «Подільський цукор» (площі виробничих приміщень, їх відповідність санітарним і технологічним нормам, компетентність і достатність персоналу, його навчання, забезпечення вимог безпеки та ін.). Результати обстеження ЗАТ «Подільський цукор» оформляються актом

обстеження, який повинен містити обґрунтований висновок і, при необхідності, рекомендації по усуненню виявлених недоліків. Акт підписується членами комісії і затверджується керівником ОС.

Обстеження виробництва складається з таких етапів: попередня оцінка, перевірка і оцінка виробництва, оформлення результатів обстеження виробництва.

Попередня оцінка. Па етапі попередньої оцінки комісія готує:

- рішення ОС щодо проведення робіт із сертифікації (з обґрунтуванням вибраної схеми сертифікації), яке затверджується керівником ОС;

- опитувальну анкету (рекомендований додаток А ДСТУ 3957);

- перелік матеріалів і документів щодо продукції, які Заявник повинен надати комісії разом із заповненою опитувальною анкетою, та інформує Заявника про прийняте рішення і направляє йому анкету та перелік. Один примірник рішення направляється до зазначеної у цьому рішенні ВЛ.

В рішенні обов'язково повинно бути посилання на зареєстровані в установленому порядку ТУ У на продукцію, яка заявлена на сертифікацію. Наявність таких ТУ У - одна з необхідних умов реєстрації в ОС заявки на проведення сертифікації серійної продукції вітчизняного виробництва. Заповнена опитувальна анкета з інформацією щодо виробництва продукції, яка сертифікується, подається Заявником до ОС. Зміст заповненої опитувальної анкети є конфіденційним і вона призначена тільки для використання ОС. Після отримання від заявника заповненої опитувальної анкети та матеріалів комісія здійснює їх аналіз.

За результатами попередньої оцінки комісія складає висновок, у якому наводяться результати аналізу:

опитувальної анкети;

вимог НД виробника на продукцію, що сертифікується, у порівнянні з вимогами НД, чинних в Україні;

інших вихідних матеріалів і документів.

У висновку на підставі проведеного аналізу визначається доцільність (недоцільність) проведення подальших етапів робіт. При необхідності, даються рекомендації на проведення Заявником коригувальних дій. Висновок підписується головою та членами комісії і затверджується керівником ОС.

У разі негативного висновку ОС повідомляє про це Заявника і припиняє роботи за заявкою на час проведення підприємством коригувальних дій щодо усунення невідповідностей. Роботи за заявкою можуть бути продовжені тільки після надання ОС переконливих доказів проведення заявником коригувальних дій і позитивних результатів аналізу цих доказів з боку ОС. ОС інформує про поновлення робіт за заявкою Заявника і, при необхідності, відповідну ВЛ. У випадку, коли ОС обґрунтовано вважає коригувальні дії недостатніми, про це інформується Заявник, а роботи за заявкою не поновлюються. У випадку, коли коригувальні дії не були виконані або інформація про це не надійшла до ОС в термін до півроку, заявка анулюється, а роботи за нею припиняються. Про анулювання заявки ОС інформує Заявника та ВЛ. Для подовження робіт Заявник повинен подати нову заявку в установленому порядку.

У разі позитивного висновку комісія складає програму обстеження виробництва, яка узгоджується з Заявником і затверджується керівником ОС. Програма повинна передбачати перевірку об'єктів, що включають елементи системи якості відповідно до ДСТУ 150 9001. Вибір цих елементів здійснюється за результатами попередньої оцінки з урахуванням специфіки продукції, що сертифікується, та особливостей її виробництва. Мінімальний перелік елементів системи якості виробництва, що перевіряється під час його обстеження, встановлено ДСТУ 3413. Рекомендована форма програми обстеження виробництва наведена в додатку Б ДСТУ 3957.

В терміни, що визначені в програмі та контракті на проведення робіт з сертифікації, у встановленому порядку оформлюється та здійснюється відрядження членів комісії на підприємство.

Проведення перевірки і оцінки виробництва.

Проведення перевірки на підприємстві включає: вступну нараду, обстеження виробництва відповідно до затвердженої програми, заключну нараду.

Вступна нарада проводиться до початку роботи комісії на підприємстві. У нараді беруть участь члени комісії, керівництво та відповідальні особи підприємства. На нараді: представляють членів комісії керівництву підприємства; розглядають мету та завдання перевірки, програму обстеження виробництва; установлюють форми спілкування членів комісії з керівництвом та працівниками підприємства; фіксують розподіл обов'язків між членами комісії та повноважних представників виробника, які будуть взаємодіяти з конкретними членами комісії; вирішують питання підготовки і надання комісії необхідних документів, матеріалів, довідок та ін. За результатами вступної наради складається протокол, який підписується головою комісії. В процесі перевірки голова комісії може вносити зміни в програму перевірки та розподіл обов'язків між членами комісії.

Під час обстеження виробництва збираються фактичні дані про виробництво та елементи системи управління якістю шляхом: опитувань персоналу підприємства та аналізу його діяльності; аналізу документів, що використовуються на підприємстві; аналізу технологічних процесів та оцінки виробництва; здійснення спостережень за діяльністю функціональних підрозділів та аналізу цієї діяльності; аналізу заходів щодо забезпечення якості виробництва продукції.

Для кожного елементу системи управління якістю встановлюється: наявність задокументованих процедур (методик) із зазначенням назви та позначення документа; дотримання процедур (методик); забезпечення в результаті виконання процедур (методик) відповідності виготовленої продукції встановленим вимогам.

Перевірку здатності підприємства забезпечувати виробництво продукції, яка відповідає вимогам, встановлених чинними НД, здійснюють шляхом аналізу: нормативних документів; технічної документації (конструкторської, технологічної, програмної тощо); методик (процедур) проведення робіт, інструкцій та інших; робочої документації (протоколи випробувань, звіти служби контролю якості, плани контролю, робочі журнали, форми реєстрації спостережень, карти статистичного регулювання процесів та інші); відповідності та стану засобів технологічного оснащення; відповідності і стану випробувального обладнання, засобів контролю та вимірювальної техніки; відповідності підготовки персоналу тощо.

Дані, що свідчать про наявність невідповідностей, повинні фіксуватись з метою додаткового вивчення та аналізу навіть тоді, коли вони не входять до об'єктів перевірки, передбачених програмою обстеження виробництва. Усі спостереження, опитування, аналіз документів, які зроблені в ході перевірки, повинні документуватись і мати чітке та конкретне підтвердження об'єктивними даними. Дані, що висвітлюють наявність невідповідностей, повинні фіксуватися навіть, якщо вони не входять до програми обстеження виробництва, з метою додаткового, вивчення та аналізу. Інформація, що одержана за результатами опитування, повинна перевірятися шляхом порівняння з інформацією, що одержана з інших незалежних джерел, таких як спостереження, вимірювання, реєстрація даних.

Під час проведення перевірки комісія проводить аналіз отриманих даних і вирішує, які з них не відповідають встановленим вимогам і мають бути подані як невідповідності. Після цього комісія має забезпечити їх документування в чіткій та стислій формі з наданням доказів. У формулюваннях невідповідностей повинні зазначатися конкретні вимоги нормативних документів, на відповідність яким проводиться перевірка. Ці матеріали надаються головою комісії керівництву перевірюваного підприємства для усунення зазначених невідповідностей.

Під час проведення обстеження виробництва комісією можуть бути відібрані зразки продукції для проведення випробувань з метою проведення випробувань (якщо це передбачено в рішенні ОС на проведення сертифікації).

Порядок обстеження

Схема (модель) сертифікації заявленої продукції визначається органом сертифікації за узгодженням із заявником до початку робіт з сертифікації у відповідності з ДСТУ 3413-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції»». Вибір схеми (моделі) сертифікації залежить від виду продукції, її кількості, стану виробництва та інших необхідних даних.

Схеми (моделі) сертифікації продукції (в тому числі, що імпортується в Україну):

а) сертифікація одиничного виробу з проведенням випробувань з метою сертифікації кожного виробу та видачею сертифіката відповідності на кожний виріб;

б) сертифікація партії продукції (виробів) з проведенням випробувань з метою сертифікації зразків продукції, що відібрані в порядку і кількості, які встановлені органом сертифікації, з видачею сертифіката відповідності на партію продукції (виробів) з наведенням розміру сертифікованої партії;

в) сертифікація продукції, що випускається серійно:

з проведенням випробувань з метою сертифікації зразків продукції, що відібрані в порядку і кількості, які встановлені органом сертифікації, з видачею сертифіката відповідності на серійне виробництво продукції з терміном дії до одного року, що встановлюється ліцензійною угодою, з проведенням технічного нагляду у формі випробувань зразків продукції з періодичністю, в обсязі та в порядку, що встановлені органом сертифікації та перевіркою виробництва, яка проводиться в разі необхідності (схема не стосується харчової продукції);

з обстеженням виробництва продукції з проведенням випробувань з метою сертифікації зразків продукції, що відібрані в порядку і кількості, які встановлені органом сертифікації, з видачею сертифіката відповідності на серійне виробництво продукції з терміном дії до двох років, що встановлюється ліцензійною угодою, з проведенням технічного нагляду в порядку, що визначений органом сертифікації і включає перевірки виробництва та контрольні випробування зразків продукції;

з атестацією виробництва продукції з проведенням випробувань з метою сертифікації зразків продукції, що відібрані в порядку і кількості, які встановлені органом сертифікації, з видачею сертифіката відповідності на серійне виробництво продукції з терміном дії трьох років, що встановлюється ліцензійною угодою, з урахуванням терміну дії атестата виробництва, з проведенням технічного нагляду в порядку, що визначений органом сертифікації і включає перевірки виробництва та контрольні випробування зразків продукції;

з сертифікацією або оцінкою системи управління якістю, діючої на підприємстві, з проведенням випробувань з метою сертифікації зразків продукції, що відібрані в порядку, що визначений органом сертифікації, з видачею сертифіката відповідності на серійне виробництво продукції з терміном дії до п'яти років, що встановлюється ліцензійною угодою, з урахуванням терміну дії сертифіката на систему управління якістю, з проведенням технічного нагляду в порядку, що визначений органом сертифікації продукції та систем якості.

Схеми (моделі) сертифікації з атестацією виробництва, з сертифікацією або оцінкою системи управління якістю застосовуються у випадку бажання виключно виробника продукції, що випускається серійно, (включно іноземного) одержати сертифікат на більший термін дії з правом самостійно застосовувати його до кожної вилущеної партії продукції.

Відбирання зразків продукції для випробувань здійснює орган сертифікації або, за його дорученням, інша незалежна від виробника організація.

Кількість зразків продукції для випробувань (кількість пакувань, загальна маса, ін.) встановлюється органом сертифікації у відповідності з вимогами державних та міжнародних стандартів на цю продукцію.

Відбір зразків проводиться виключно в присутності представника заявника або виробника і оформляється актом відбору зразків за встановленою формою із зазначенням таких обов'язкових відомостей:

місце та дата відбирання зразків;

назва продукції;

назва виробника продукції;

розмір партії продукції, дата виготовлення або граничні дати виготовлення партії;

характеристика та маса продукції в споживчому пакуванні, термін реалізації продукції;

кількість зразків для випробувань, зразків-свідків для зберігання.

Акт оформляється в трьох примірниках і підписується представником організації, що проводить відбирання, та представником заявника або підприємства-виробника. Один примірник направляється до органу сертифікації, другий - залишається у заявника (виробника), третій - разом із зразками направляється до випробувальної лабораторії, яка зазначена в рішенні за заявкою.

Відібрані зразки для випробувань та зберігання опечатують або опломбовують.

Ідентифікація продукції проводиться органом сертифікації. Ідентифікація продукції, в тому числі імпортної, проводиться з урахуванням вимог нормативних документів, діючих в Україні, а також законодавства України (Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», ін.).

Порядок здійснення атестації виробництва продукції визначає орган сертифікації відповідно до Положень ДСТУ 3414-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок здійснення» з урахуванням специфіки продукції, розмірів і умов її виробництва, наявності галузевих технологічних інструкцій, рецептур та інших документів, використовуючи при цьому документи, що передбачені додатками до Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого наказом Держстандарту України №85 від 29.02.1996 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за №291/1316. Атестація виробництва може за рішенням органу сертифікації передувати попередня перевірка виробництва.

Випробування зразків продукції проводять виключно акредитовані в Системі випробувальні лабораторії, що визначені органом сертифікації в рішенні за заявкою. Самостійне прийняття випробувальною лабораторією рішень про проведення випробувань зразків з метою сертифікації не допускається.

Зразки продукції повинні випробовуватись на відповідність усім вимогам чинних в Україні нормативних документів, що зазначені в рішенні за заявкою.

Заключна нарада проводиться в останній день перевірки. В нараді приймають участь комісія у повному складі та керівництво підприємства, а також його працівники, які залучались до процесу перевірки. На заключній нараді голова комісії доводить до відома присутніх: зауваження комісії в порядку їх значущості; висновок комісії про стан виробництва продукції, що сертифікується; рекомендації комісії. Проведення заключної наради оформляється протоколом, який підписують усі члени комісії. Зміст протоколу доводиться до керівника підприємства під розписку.

Оформлення результатів обстеження виробництва.

Результати перевірки, висновки та рекомендації комісії оформляють у вигляді акту обстеження виробництва.

Акт обстеження складається під керівництвом голови комісії, який несе відповідальність за недостовірність викладених в ньому відомостей. Кожний член комісії надає голові комісії матеріал до акту стосовно об'єктів та елементів, які він перевіряв згідно з програмою обстеження та розподілом обов'язків. Члени комісії несуть відповідальність за недостовірність відомостей, що надаються ними в матеріалах до акту.

Акт повинен містити: відомості про ОС (назву, адресу, номер та дату реєстрації атестата акредитації) та про перевірене підприємство (назву, адресу); відомості про підстави для проведення перевірки; мету та завдання перевірки; склад комісії; склад представників підприємства, в присутності яких проводилася перевірка; вказівку про конфіденційність інформації, яку використано в акті; вихідні дані про підприємство та продукцію, що сертифікується, за документами, наданими підприємством: характеристика підприємства, кількість працюючих, обсяг виробництва продукції, рекламації, термін гарантії на продукцію, відомості про програму обстеження, відомості про НД, на відповідність вимогам яких проводиться сертифікація та інше; результати обстеження об'єктів перевірки, включаючи елементи системи управління якістю; результати спостережень, зауваження та висновки про невідповідності; оцінку виробництва; висновок щодо можливості або неможливості випуску заявленої на сертифікацію продукції відповідно до встановлених вимог; рекомендації щодо усунення підприємством виявлених під час перевірки невідповідностей (за наявності) із зазначенням термінів їх усунення; рекомендації щодо періодичності та форм проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції; відомості про направлення акту. Протоколи нарад прикладаються як додатки до акту. Акт обстеження повинен бути підготовлений в термін, що не перевищує одного місяця з дня проведення заключної наради. Акт підписується головою і всіма членами комісії та затверджується керівником ОС. Перший примірник акту ОС передає керівництву Заявника (підприємства, що перевірялося), другий примірник акту залишається в архіві ОС в справі за цією заявкою. За погодженням з Заявником (виробником) акт обстеження може бути направлено будь-якій іншій організації (підприємству). Організації, яким направляються акти, повинні забезпечити належне збереження актів обстеження, що містять відомості конфіденційного характеру. За позитивних результатів обстеження виробництва та випробувань продукції після проведення всіх робіт Заявнику видається сертифікат відповідності. Номер та дата акту обстеження вказується у відповідному місці на бланку сертифіката відповідності на продукцію, що сертифікується.

У разі негативних результатів обстеження виробництва ОС припиняє роботи за заявкою на час проведення підприємством-заявником коригувальних дій з усунення невідповідностей. Роботи за заявкою можуть бути продовжені тільки після надання ОС переконливих доказів проведення Заявником коригувальних дій. Повторне обстеження виробництва може здійснюватися за повною або скороченою процедурою, коли перевіряють лише ті елементи виробництва, у яких були виявлені, невідповідності. В разі позитивних результатів повторного обстеження заявнику видається сертифікат відповідності на продукцію, що сертифікується.

У випадку, коли коригувальні дії не були виконані в термін до півроку або інформація про них не надійшла до ОС в цей термін (або інший термін, встановлений в акті обстеження або іншому документі), заявка анулюється, а роботи за нею припиняються. Про це ОС інформує Заявника. Для подовження робіт Заявник повинен подати нову заявку в установленому порядку.

Оформлення сертифіката відповідності та його реєстрацію в Реєстрі Системи здійснює відділ сертифікації, що розглядав результати робіт з сертифікації продукції за заявкою.

За позитивних висновків розгляду результатів робіт з сертифікації заявнику видається оригінал сертифіката відповідності. За бажанням заявника йому може бути додатково виданий оригінал сертифіката відповідності на російській мові з тим же номером і датою видачі.

Визнання сертифікатів чи інших документів, які підтверджують відповідність продукції іноземного виробництва, видані уповноваженими органами інших країн

Визнанню в Системі підлягають сертифікати та протоколи випробувань продукції, видані уповноваженими органами інших країн (далі - іноземний сертифікат), за умови дотримання таких правил:

а) з національним органом сертифікації тієї країни, з якої походить продукція, що ввозиться в Україну, Держспоживстандартом України укладена двостороння угода про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації;

б) іноземний сертифікат виданий в державній системі сертифікації тієї країни, з якої походить і в якій виготовлена продукція, що ввозиться в Україну;

в) продукція, що ввозиться в Україну, може бути ідентифікована за супровідною документацією (маркування, етикетка тощо) як така, що виготовлена за міждержавними (ГОСТ) або іншими нормативними документами, що є чинними в Україні.

У разі якщо показники безпеки продукції повністю відповідають вимогам нормативних документів, чинних в Україні, оформлюється свідоцтво про визнання.

Якщо показники безпеки частково відповідають вимогам нормативних. документів України, проводяться додаткові випробовування зразків продукції (за показниками, які не співпадають з вимогами нормативних документів України) та оформлюється сертифікат відповідності.

Технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції здійснює орган сертифікації продукції чи за його дорученням інша організація у разі, коли сертифікат відповідності виданий виробнику на продукцію, що випускається серійно, і надано право самостійно застосовувати його до кожної одиниці виготовленої продукції.

Технічний нагляд може проводитись у формі контрольних випробувань, контрольних випробувань та перевірки виробництва.

Обсяг, порядок та періодичність технічного нагляду встановлюється органом сертифікації продукції у кожному окремому випадку під час проведення сертифікації і регламентується програмою технічного нагляду.

3. Шляхи вдосконалення діяльності підприємства

3.1 Роль стандартизації у підвищенні якості та конкурентоспроможності продукції ЗАТ «Подільський цукор»

Під конкурентоспроможністю продукції на ЗАТ "Подільський цукор" розуміють:

рівень економічних, технічних та експлуатаційних характеристик продукції, що дозволяє отримати переваги у порівнянні з іншою аналогічною продукцією на ринку;

узагальнену більш високу порівняльну характеристику продукції, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників щодо виявлених вимог ринку чи властивостей продукції.

Конкурентоспроможність є інтегральною характеристикою продукції, що обумовлює можливість її збуту. На конкурентоспроможність продукції впливають її» якість, ціна, вартість експлуатації, зручність технічного обслуговування, імідж виготовлювача, його здатність дотримувати договірні терміни постачання й інші чинники. [12]

Пріоритетність чинників конкурентоспроможності ЗАТ «Подільський цукор» залежить від рівня соціально-економічного розвитку суспільства, характеристик ринків, на яких реалізується продукція, потреб конкретних споживачів.

Згідно з ДСТУ ISO 9000 якість - це ступінь, до якого сукупність власних характеристик продукції чи послуг задовольняє сформульовані потреби або очікування, що можуть бути загальнозрозумілими або обов'язковими.

Відповідно до стандарту ISO 8402 вимоги до якості - відображення певних потреб або їх переведення в набір кількісно чи якісно визначених вимог до характеристик об'єкта, щоб надати можливість їх реалізації та перевірки.

Із цих визначень якості випливає, що основним суб'єктом, який визначає якість, є споживач. З іншої сторони, його оцінка якості ґрунтується на поінформованості щодо характеристик продукції та їх підтвердженні випробуваннями, можливості об'єктивного співставлення з іншою аналогічною продукцією.

Розглядаючи питання конкурентоспроможності ЗАТ «Подільський цукор» та якості варто наголосити на таких суттєвих характеристиках сучасного ринку:

глобалізація ринку;

динамічність змін вимог ринку та коротко терміновість життєвого циклу продукції чи послуги;

формування нових ринків та регіональних ринків з більш високими вимогами;

розвиток ринку високотехнологічної продукції та послуг;

застосування комунікаційних технологій, швидкоплинність оновлення інформації щодо продукції та послуг;

зменшення долі суспільного сектора та стрімке зростання приватного;

переважання пропозиції над попитом;

- забезпечення вимог екологізації виробництва та безпеки; формування потреб сталого розвитку суспільства.

За таких умов позиціювання продукції та послуг на ринку і визначення їх конкурентоспроможності ЗАТ «Подільський цукор» розгортається у тріаді: якість - ціна (вартість) - час, тобто, треба вирішувати триєдине завдання - уводити продукцію в ринковий обіг високої якості за прийнятною ціною у певний період часу та на відповідному сегменті ринку. У більш вузькому змісті, чим зазначене вище досягти конкурентоспроможності це - задовольнити вимоги та очікування споживачів краще, ніж конкуренти, скорочувати термін виконання замовлень з тим, щоб бути мобільнішим за конкурентів, знижувати витрати, щоб запропонувати кращу ціну, ніж конкуренти. [12]

На ринку діють одночасно, по-перше, виробники та постачальники продукції і. послуг, які власне і створюють конкуренцію, по-друге, споживачі, які задовольняють свої потреби, по-третє, держава, яка вирішує соціально-економічні завдання та створює певні правила та норми діяльності на ринку, застосовуючи законодавче і нормативно-правове регулювання та розвиваючи добровільні механізми узгодження інтересів сторін і спонукаючи учасників ринку до їх застосування.

Таким найбільш дієвим і загальновизнаним світовою спільнотою, урядовими інституціями та бізнесовими колами механізмом є стандартизація на засадах консенсусу та узгодженості на різних рівнях стандартизації (міжнародному, регіональному, національному та підприємства).

Чи не найкращим чином ілюструють ринкову корисну роль стандартизації її переваги, викладені у багатьох основоположних документах міжнародних і національних систем стандартизації:

досягнення якості продукції, процесів та послуг шляхом визначення характеристик, які встановлюють їх здатність задовольнити певні потреби, тобто їх відповідність призначеності;

забезпечення поліпшення якості життя, безпеки та захисту довкілля;

досягнення економії людських ресурсів, матеріалів і енергії під час виробництва продукцією;

забезпечення прозорих та однозначних відносин між усіма зацікавленими сторонами у формі, придатній для використання як посилання чи відтворення (включення) в чинні документи;

сприяння міжнародній торгівлі шляхом усунення бар'єрів у торгівлі, спричинених відмінностями національних систем;

забезпечення промислової ефективності шляхом управління розмаїттям, уніфікацією та типізацією.

Очевидно, що кожна із цих переваг безпосередньо пов'язана із створенням конкурентоспроможної, а одночасно і якісної продукції чи послуги.

На досягнення таких цілей спрямовується і міжнародна практика дослідження потреби у стандарті, яка передбачає отримання позитивних відповідей на такі питання.

Чи потрібен стандарт на ЗАТ «Подільський цукор» з технічної та економічної точки зору? (Визначення пріоритетності).

Чи потрібен стандарт основним заінтересованим сторонам? (Якщо стандарт не потрібен, то він не буде застосовуватись).

Чи реальна розробка стандарту? (З технічної точки зору або певних обмежувальних чинників, як законодавство, патенти тощо).

Які прогнозовані терміни розроблення та які передбачувані виконавці?

(Адже стандарт повинен мати належну перспективу застосування).

Які положення будуть встановлені у передбачуваному стандарті та як вони співвідносяться з чинними стандартами? (Адже стандарт повинен встановлювати більш прогресивні вимоги, відображати досягнутий науково-технічний рівень та задовольняти потреби ринку).

У підсумку в розроблюваному стандарті на ЗАТ «Подільський цукор» повинні бути встановлені положення, придатні для практичного застосування, об'єктивно обґрунтовані та які можуть бути перевірені випробуваннями чи дослідженнями.

Отже, стандартизація - незамінний засіб забезпечення сумісності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки й інформаційних мереж, норм безпеки й екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей, якості продукції, робіт, ї процесів і послуг. Розвиток стандартизації нерозривно зв'язаний з удосконаленням управління якістю виробництва, зокрема, впровадження систем управління якістю, систем екологічного управління та інтегрованих систем управління.

Вплив стандартизації на підвищення конкурентоспроможності та якості продукції на ЗАТ «Подільський цукор» реалізується в основному через комплексну розробку стандартів на сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектувальні вироби, оснащення, проектування і готову продукцію; встановлення в стандартах технологічних вимог до найважливіших процесів і показників якості, а також єдиних методів випробувань і засобів контролю та оцінки відповідності.

Стандарти полегшують вибір оптимального розмірного ряду та вибір найкращих зразків, забезпечують організацію спеціалізованих виробництв, зменшують затрати на проектування і виробництво та скорочують строки впровадження продукції у виробництво.

У стандартах також встановлюється однозначна термінологія, системи одиниць, позначень, вимоги до метрологічного забезпечення, маркування, пакування, транспортування, експлуатаційних документів (інструкцій) та інформації для споживачів, необхідні для оцінювання та вибору ними продукції.

Очевидно, наявність стандартів істотно полегшує та спрямовує діяльність виробника продукції, щодо забезпечення її ринкової відповідності за критеріями конкурентоспроможності та якості.

Одночасно доречно наголосити, що застосування принципу обов'язковості стандартів, надмірна деталізація вимог та орієнтація стандартизації на певні конструкційні рішення, застосуванні визначених матеріалів чи сировини тощо, як то було часто у колишньому СРСР, є гальмом у створенні конкурентоспроможної та якісної продукції.

Створення нової системи стандартизації, адекватної економічним змінам, що відбуваються в Україні, має на меті гармонізацію її вимог з вимогами міжнародних та національних систем стандартизації країн з ринковою економікою. Удосконалення національної системи стандартизації - непогана передумова для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та створення підприємствами систем забезпечення якості. Важливе також визнання таких систем вітчизняним споживачем.

Переміщення ваги в боротьбі за конкурентоспроможність та якість із загальнодержавного рівня на рівень безпосередніх виробників робить необхідним зміцнення системи стандартизації саме на підприємствах. Зростання ролі стандартизації для підприємств диктується двома основними причинами.

Перша з них - за умови господарської самостійності підприємств створюються об'єктивні передумови до неузгодженості діяльності підприємств, суміжних щодо видів виробленої продукції стосовно параметрів створюваної продукції, методів контролю її якості тощо. Усе це виявляється під час виробництва і споживання продукції, впливає на попит і відповідно на збут продукції і, у кінцевому рахунку, на економічний стан виробників.

Друга - раціональне застосування стандартизації під час проектування та виробництва продукції дозволяє суттєво знизити витрати на продукцію та підвищити доходи підприємств.

Обсяг робіт із стандартизації на підприємстві ЗАТ «Подільський цукор» залежить від масштабів виробництва і кооперування, від номенклатури і конструктивної складності виробленої продукції, ступеня її новизни й інтенсивності розвитку тощо.

Перехід від обов'язковості стандартів до добровільного їх застосування не зменшує їх роль, а навпаки, дає простір для вибору та ініціатив. Стандарти для усіх є джерелом найважливішої інформації, оскільки в них зібрано норми і правила, що засновані на досягненнях у різних галузях техніки, технології та практичного досвіду і визнані методом консенсусу представниками усіх заінтересованих сторін.

Але будь-який вибір є адекватним і тимчасовим з огляду на цілі та принципи стандартизації і підлягає аналізу та перегляду в наступний період.

Завдання вступу України до Світової організації торгівлі та інтеграції до Європейського Союзу вимагають прийняття міжнародних та європейських стандартів. Це дозволяє зорієнтуватись у вимогах глобальних і регіональних ринків та визначити рівень характеристик продукції й послуг, прийнятний для цих ринків. Але, на наш погляд, навіть відповідність міжнародному стандарту не гарантує досягнення конкурентоспроможності. Скоріше, це перепустка, умови доступу на глобальний ринок і потенційна конкурентоспроможність, реальність якої буде встановлена тільки після позиціювання продукції на ринку та її оцінювання споживачем за критеріями зазначеної вище тріади: якість - ціна (вартість) - час.

Одночасно викладене вище свідчить, що ядром цієї тріади є адекватне застосування стандартизації, яке суттєво для формування та досягнення певного рівня кожного із трьох цих складників.

Наголосимо ще на таких аспектах встановлення якості продукції.

Перше, з огляду на те, що стандарти ЗАТ «Подільський цукор» відповідають рівню розвитку техніки та є визнаним технічним правилом, вони застосовуються судами, як документована технічна доказова база під час розгляду спорів у судах.

Друге, відповідність стандартам на ЗАТ «Подільський цукор» використовується як вимога під час державних закупівель, проведенні тендерів, укладання договорів на постачання та контрактів, складанні каталогів продукції виробниками, маркетингових та рекламних компаніях.

Третє, відповідність міжнародним стандартам на ЗАТ «Подільський цукор» - це усунення торгових бар'єрів у торгівлі, задоволення потреб технічного, економічного та торговельного розвитку.

Удосконалення національної системи стандартизації України у теперішній час спрямоване на підвищення якості вітчизняної продукції та досягнення її конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках і забезпечення на цій основі стійкого розвитку економіки країни й інтеграції її у світову економіку.

Першочергово якість і конкурентоспроможність треба досягти у тих секторах економіки, розвиток яких буде забезпечувати зростання економіки в цілому. Виробленню таких пріоритетів та практичній роботі у цих напрямках, я маю надію, сприятимуть наші громадські консультації.

3.2 Використання сертифікації на підприємстві ЗАТ «Подільский цукор»

Згідно з положеннями національної стандартизації України існують такі основні види стандартів на ЗАТ «Подільський ї цукор»: основоположні стандарти, загальні технічні вимоги, стандарти на продукцію, послуги, процеси, методи випробовування (вимірювання, аналізування, контролювання), сумісність продукції, послуг чи систем в їхньому спільному використовуванні [3]. Розглянемо можливі шляхи отримання економічного ефекту в разі впровадження стандартів різних видів.

Основоположні стандарти на ЗАТ «Подільський цукор» поширюються на певну область діяльності та встановлюють організаційно-методичні й загально технічні положення, термінологію, вимоги, норми і правила для взаємозв'язку, узгодженості та сумісності робіт протягом усього життєвого циклу продукції, а також безпеки й охорони довкілля. Стандарти на сумісність встановлюють «вимоги стосовно сумісності виробів чи систем у місцях їх поєднання» [4]. Економічний ефект від упровадження таких видів стандартів на ЗАТ «Подільський цукор» може бути одержано внаслідок підвищення загального рівня виробництва, якості продукції; продуктивності праці та зниження різного роду витрат (у т.ч. штрафів за невиконання екологічних і санітарних норм, а також пов'язаних із травматизмом і захворюваністю) внаслідок оптимізації робочого процесу, усунення дублювання робіт, зниження часу на розроблення й узгодження; можливості сумісного функціонування різних видів устаткування; використання уніфікованих деталей (комплектуючих, витратних матеріалів) тощо.

Стандарти на продукцію та послуги встановлюють вимоги до груп однорідної продукції та послуг. Стандарти на процеси встановлюють вимоги до методів виконання робіт у технологічних процесах. Стандарт загальних технічних вимог «містить перелік характеристик, для яких значення чи інші дані встановлюються для виробу, процесу чи послуги в кожному випадку окремо» [4]. Економічний ефект від упровадження них видів стандартів на ЗАТ «Подільський цукор» можливий внаслідок підвищення якості продукції та послуг, зростання продуктивності праці, зниження питомих матеріальних, енергетичних і трудових витрат, зниження витрат, пов'язаних із ліквідацією аварій та шкідливих екологічних наслідків.

Стандарти на методи контролювання (випробовування, вимірювання, аналізування) встановлюють послідовність операцій, способи (режими, норми, правила) і технічні засоби їх виконання [4]. Впровадження нього виду стандартів дає економічний ефект унаслідок підвищення якості продукції, зниження витрат, пов'язаних з організацією випробувань, їх тривалістю та повторюваністю.

Відповідно до Закону України «Про стандартизацію» [1] в розробленні стандартів можуть брати участь (у т.ч. фінансову) зацікавлені юридичні та фізичні особи незалежно від їх відомчої приналежності. Цим законом також встановлено, що одним із принципів державної політики у сфері стандартизації є вільний вибір видів стандартів для виробників і постачальників продукції. Обов'язковим застосування стандартів на ЗАТ «Подільський цукор» стає у випадку, якщо не передбачено технічними регламентами або іншими нормативно-правовими актами, а також для учасників угоди - якщо в ньому є посилання на цей стандарт; для виробників і постачальників продукції - за наявності декларації або сертифікату про відповідність продукції вимогам стандарту або в разі використання позначення стандарту в її маркуванні.

Надання стандарту чинності передбачає підвищення якісного рівня виробництва, тобто модернізацію наявного устаткування або заміну його на нове, сучасніше, поліпшення якості продукції або збільшення її випуску з одночасним зниженням собівартості, впровадження нових технологій, організаційно-технічних методів, підвищення якості сировини тощо. До того ж певні зміни часто стосуються суміжних галузей промисловості. Все разом дає підставу розглядати стандарт як інвестиційний проект з усіма притаманними йому властивостями.

Для оцінювання ефективності та, відповідно, доцільності розроблення і впровадження стандартів потрібен загальний підхід з розгляданням усіх економічних, екологічних і соціальних складових. Крім того, необхідно враховувати вилив інфляції, економічної та законодавчої нестабільності в країні, інтереси виробників і споживачів продукції, обов'язкові вимоги безпеки продукції /для людини та довкілля. Таке оцінювання ефективності стандарту можна проводити відповідно до основних положень методики ІОН ІДО [6]. Необхідно підкреслити, що витрати на створення стандарту та ефект від його впровадження рознесені в часі, тобто спочатку вкладаються засоби в розроблення стандарту, а потім, після його затвердження і надання чинності, можна одержати очікуваний ефект.

Надання чинності державному стандарту, як правило, впливає не лише на ЗАТ «Подільський цукор», які його безпосередньо застосовують, а й на ті, які з ними взаємодіють. Тому ефект від упровадження стандарту можна розгляди як суму результатів на всіх (основних і суміжних) підприємствах за всіма аспектами: економічним, екологічним і соціальним.

Висновки

Ефективність виробництва завжди виражає відношення ефекту до витрат, здійснених на його отримання. Це означає, що визначення ефективності вимагає застосування методів кількісного аналізу і вимірювання, що припускає встановлення критерію економічної ефективності. Економічна ефективність виражається в підвищенні продуктивності праці. Отже, рівень продуктивності праці є критерієм економічної ефективності виробництва. Чим вище продуктивність праці і, отже, нижче за витрачання виробництва, тим вище економічна ефективність витрат праці. Рівень економічної ефективності витрат і ресурсів як в масштабі всього виробництва, так і в окремих його галузях, залежить від вибору найвигіднішого варіанту виробництва того або іншого виду промислової продукції. Тому для успішного розвитку промисловості і її окремих галузей виняткової важливості набувають правильні і точні методи визначення економічної ефективності засобів, що направляються на збільшення виробничих фондів, на технічне оснащення і вдосконалення організації виробництва в окремих галузях промисловості, це породило систему методів оцінки ефективності управління.

В Україні існує тенденція на покращення систем менеджменту якості, використання міжнародних стандартів на підприємствах є підтвердженням цьому. Цей процес лише може бути прискореним чи уповільненим обставинами, які складаються у світі. Важливо йти поряд із тенденцією на покращення нових технологій, наукових розробок, використання молодих та перспективних кадрів, які виведуть виробництво на новий технічний рівень. Оскільки якість є невід'ємною частиною виробництва та підприємства, важливим є обґрунтування найбільш прийнятних у даних умовах системи показників і методу оцінки якості.

Нині обов'язковою умовою виходу на міжнародний ринок є наявність у продавця сертифіката відповідності, що засвідчує відповідність продукції вимогам міжнародних стандартів ICO серії 9000, які швидко поширюються в світі і регулюють єдині всесвітні вимоги до систем якості фірм-постачальників. Нині складається така ситуація, що фірми, які не володіють сертифікатом на систему якості, підтверджуючи тим самим її відповідність стандартам ICO серії 9000, майже не мають шансів на укладання більш-менш пристойного контракту і на участь у міжнародних тендерах, а їх товар оцінюється на світовому ринку в 2-4 рази дешевше.

Крім того, потрібно брати до уваги, що забезпечення якості відповідно до стандартів ICO серії 9000 - це умова необхідна, але не завжди достатня для гарантії конкурентоспроможності товару, оскільки багато фірм й далі вдосконалюють виробництво з орієнтацією на випуск товару з ще кращими якісними параметрами, ніж цього вимагають указані стандарти.

На початку 1993 року Україна стала членом ICO та Міжнародної електротехнічної комісії - ІЕС. Це дає їй право нарівні з 90 іншими країнами світу брати участь у діяльності більш ніж 1000 міжнародних робочих органів технічних комітетів по стандартизації і сертифікації та використовувати понад 12000 міжнародних стандартів.