2.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ «Укрнафта»

Під структурою капіталу розуміють співвідношення між різними джерелами капіталу (Власним і позиковим), що використовується для довгострокового фінансування інвестиційної діяльності підприємства. Водночас, необхідно звернути увагу і на частку короткострокових зобов'язань, адже вони безпосередньо впливають на стійкість фінансового стану компанії.

Структура капіталу відіграє провідну роль у формуванні ринкової вартості підприємства Структура капіталу компанії формується під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Найбільш суттєво впливають такі: темпи зростання обороту та прибутковості підприємства; податковий тягар; загроза поглинання підприємства; стан ринку капіталу; структура активів компанії; потреба у фінансування масштабних нових проектів; прийнятний рівень ризику. Проведемо порівняльний загальний аналіз структури капіталу підприємства за два роки:

Таблиця 2.1. Структура капіталу підприємства

Рис.2.1.Динаміка структури капіталу

З наведеною таблиці 2..1 та діаграми (рис.2.1.) видно, що із року в рік частка власного капіталу в кінці 2007 року збільшується, порівняно із початком цього ж року, а в кінці 2008 року зменшується, порівняно із кінцем 2007 року. Позикові кошти в кінці 2007 року зменшуються, порівняно із початком 2007 року, а в 2008 році знову їх частка збільшується. За нормативними значеннями власний капітал має становити більше 50% в загальній сумі майна. Із аналізу структури капіталу ВАТ «Укрнафта» власний капітал становить близько 80 %.

Таблиця 2.2. Аналіз структури власного капіталу

Таблиця 2.2 показує, що значних змін в структурі власного капіталу за два роки не відбулося за винятком помірного зростання суми нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та зменшення суми іншого додаткового капіталу.

3

Рис. 2.2. Структура власного капіталу підприємства.

Рис. 2.2 показує, що беззаперечним основним джерелом формування власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток), основне джерело нагромадження майна підприємства чи організації. Це частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів за рахунок прибутку на інші цілі.

Щорічне зростання суми цього джерела зумовлене зростанням прибутку підприємства.

Таблиця 2.3. Аналіз структури залученого капіталу

Проведений аналіз структури залученого капіталу (Табл. 2.3.) свідчить про те, що на кінець 2008 року частка поточних зобов'язань у складі залученого капіталу зменшилась на 13% порівняно з 2007 роком, але все ж таки поточні зобов'язання являються основним джерелом формування залучених коштів, що підриває стійкість фінансового стану компанії, так як з капіталом короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним їх поверненням і на залучення в оборот на нетривалий час інших капіталів. Значення інших статей зобов'язань в динаміці зменшується, за винятком довгострокових зобов'язань, які надалі треба розглянути детальніше (Табл. 2.4.).

Таблиця 2.4. Аналіз структури довгострокових зобов'язань

Таким чином, довгострокові джерела формування засобів формуються лише за рахунок довгострокових кредитів банків. Їх сума на кінець 2007 року зменшилася із 534 784 грн до 443 053 грн, тобто зменшилася на 17 %, порівняно із сумою на початок цього ж року, але в кінці 2008 року вона стрімко зросла, і таким чином загальна зміна склала 440 546 тис.грн.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашені впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Поточне зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу у звітному періоді.

Таблиця 2.5. Аналіз структури поточних зобов'язань

Згідно з таблицею 2.5 розрахункових даних поточні зобов'язання формуються головним чином за рахунок кредиторської заборгованості за товари роботи та послуги, частка яких в сумі поточних зобов'язань постійно зменшується, а також за рахунок зобов'язань за розрахунками з бюджетом та інших поточних зобов'язань. Зі всіх перелічених джерел мають тенденцію до падіння лише останні та зобов'язання по розрахунках з бюджетом, що є позитивним адже цей факт зменшує суму штрафу чи неустойки у разі прострочення заборгованості або невиконання свої зобов'язань перед бюджетом. Тим не менше за результатами перевiрки суми нарахованих штрафiв, пенi, неустойок складає - 6896 тис. гривень.

Рис. 2.3. Структура поточних зобов'язань за розрахунками компанії за 2007р.

Рис. 2.4. Структура поточних зобов'язань за розрахунками компанії за 2008 р.

Якщо порівняти зміни в структурі поточних зобов'язань за розрахунками, то можна побачити (рис.2.3, рис.2.4.), що в 2008 році значно збільшилися зобов'язання по розрахунках з бюджетом, зі страхування та оплати праці, зменшилися зобов'язання з одержаних авансів.

Таким чином, щодо впливу факторів на структуру капіталу підприємства можна зробити висновок, що на нього, в тім як і на загальну діяльність підприємства впливають усi негативнi явища як в економiчнiй, так i в полiтичнiй та соцiальнiй сферах життя держави - iнфляцiйнi процеси, зниження обсягiв виробництва, заборгованiсть заробiтної плати та соцiальних виплат населенню, недостатнє фiнансування бюджетної сфери.[5. c. 125]

Для оцінки ефективності використання залучених коштів розрахуємо систему аналітичних показників:

1) коефіцієнт співвідношення між довгостроковим і короткостроковим залученим капіталом

К_{ДК/ККПоч.2007р.}= 535 893/1 102 652 = 0,49

К_{ДК/КККін.2007р.}= 444 162/536 564 = 0,83

К_{ДК/КККін.2008р.}= 976 439/799 728 = 1,22

Зростання цього коефіцієнта в 2008 році свідчить про зменшення залежності акціонерного товариства від короткострокових джерел та збільшення залежності від довгострокових джерел формування капіталу.

2) коефіцієнт залучених коштів

К_{з.к.Поч.2007р.}= 1 102 652/2 229 900 = 0,49

К_{з.к.Кін.2007р.}= 536 564/1 717 688 = 0,31

К_{з.к.Кін.2008.}= 799 728/1 993 374 = 0,40

Динаміка цього показнику показує, що на кінець 2007 року підприємство було некредитоспроможним, на кінець 2008 року ситуація майже не поліпшилася і кредитоспроможність підприємства залишається на низькому рівні.

3) узагальнюючий коефіцієнт фінансової стійкості

К_{ф.с.Поч.2007р.}= (6 543 521+535 893)/8 187 646=0,86

К_{ф.с.Кін.2007р.}= (7 073 066+444 162)/8 056 200=0,93

К_{ф.с..Кін.2008р.}= (7 616 574+976 439)/9 394 251=0,91

Так як узагальнюючий коефіцієнт фінансової стійкості відповідає нормативу (70%), то дані обчисленого коефіцієнта свідчать проте, що із року в рік ситуація в компанії поліпшується, так як дані коефіцієнта зростають.

Для подальшого визначення доцільності використання позикових засобів розрахуємо вартість джерел фінансування ВАТ «Укрнафта».

Згідно з офіційною інформацією про випуски акцій ВАТ «Укрнафта» підприємство здійснило емісію один раз 25.05.1994 року, коли випустило прості акції у кількості 54 228 510 шт. номінальною вартість 0,25 грн. кожна на загальну суму 13 557 127,5 грн., що складає 100% долю у статутному капіталі (табл.2.6).

Таблиця 2.6. Інформація про дивіденди на 2008 рік

Фактична виплата дивiдендiв за 2008 рiк запланована у перiод з 01.06.2007 по 01.12.2007.

Так як акції були реалізовані на суму 13 557 127,5 грн., а в 2008 році сума нарахованих дивідендів склала 43 727, то можна розрахувати вартість джерела капіталу „звичайні акції” без коригування на рівень витрат на розміщення акцій, так як емісія акцій відбулася ще в 1994 році.

= 43 727/13 557 127,5 =0,003 або 0,3%;

=85 336 /13 557 127,5 =0,006 або 0,6%.

Зниження вартості джерела „прості акції” пов'язано із зниженням обсягів дивідендів, що в свою чергу стало наслідком зниження прибутку на 1 акцію з 0,034 грн за 2007 рік до 0,044 грн. за 2008 рік.

Так як вартість джерела коштів „нерозподілений прибуток” кількісно дорівнює вартості джерела коштів „звичайні акції” (нової емісії), а нерозподілений прибуток при розрахунку вартості включає умовно всі джерела власних засобів, за винятком статутного капіталу, то її можна розрахувати скоригувавши вартість джерела „прості акції” на вартість розміщення нових акції. Припустимо, що вартість розміщення нових акцій складатиме 2% від номінальної вартості акцій.

=43 727 /(13 557 127,5 -271142,55) = 0,003 або 0,3%

=85 336 /(13 557 127,5 -271142,55) = 0,006 або 0,6%

Щодо вартості джерел залученого капіталу, то акцiонерна компанiя «Укрнафта» у 2007 році залучала до своєї діяльності довгостроковий банківський кредит у КБ „Хрещатик” у місті Києві припустимо під 22% річних у сумі 443 053 тис.грн., за 2008 рік компанія зменшила розмір довгострокового кредиту до 975 330 тис.грн, тобто взяла 532 277 додатково тис.грн. Таким чином вартість довгострокового банківського кредиту буде однакова за два роки і складатиме при податку на прибуток 25%:

k^a_l = I_r x (1-T) = 22%*(1-0,25) = 16,5%.

Компанія має у складі своїх пасивів короткострокові зобов'язання - це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати, але так як вони не відносяться до поняття „капітал”, то при розрахунку середньозваженої вартості капіталу (WACC) (табл.2.7, 2.8) сукупна величина пасивів зменшиться, тобто з позиції розрахунку вартості капіталу беруться до уваги лише платні джерела фінансування.

Таблиця 2.7. WACC на кінець 2007 року

= 0,3*0,0022 + 0,3*0,9262 + 16,5*0,0716 = 15%

Таблиця 2.8. WACC на кінець 2008 року

= 0,6*0,0019 + 0,6*0,8639+ 16,5*0,1342 = 27,3%

Збільшення середньозваженої вартості капіталу зумовлене залученням довгострокових кредитів банку та зростанням вартості джерела „прості акції”.

Таким чином, показник середньозваженої вартості капіталу складається на підприємстві під впливом багатьох факторів, основними із яких є:

· середня ставка процента, що склалась на фінансовому ринку;

· доступність різних джерел фінансування (кредитів банків; комерційного кредиту; власної емісії акцій та облігацій тощо);

· галузеві особливості операційної діяльності, що визначають тривалість операційного циклу та рівень ліквідності активів, які використовуються;

· відношення обсягів операційної та інвестиційної діяльності;

· рівень ризику, що здійснюється за рахунок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Показник WACC показав, що рівень витрат на підтримку економічного потенціалу акціонерної компанії за наявної структури джерел засобів, вимог інвесторів та кредиторів, дивідендної політики складає 27,3%, тобто підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче поточного значення WACC.

2.3 Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг)