Розробка програми зменшення собівартості продукції ВАТ "Дніпропетровський хлібозавод № 9"

Висновки

Основними особливостями роботи хлібопекарських підприємств є:

ненадійність ринку зерна, який залежить від реалізації кліматичних умов та щорічного врожаю зерна не тільки на Україні, але і в зернових зонах світу;

необхідність реалізації основного обсягу виробленої продукції на протязі 24 годин, що потребує оперативного керування територіальними ринками збуту продукції та цінами реалізації;

Досліджуєме в дипломному проекті підприємство -- ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” за обсягами виробництва хлібобулочної продукції є третім в Дніпропетровській області (після ВАТ “Хліб" №8 та хлібозавода №10). У середньому добовий тонаж заводу складає близько 35 тон хлібобулочних виробів, продукція доставляється у власну мережу магазинів та хлібних кіосків реалізації у м. Дніпропетровську власним автотранспортом. Штат підприємства -- 682 співробітників, що працюють у 1 -- 3 зміни, середньоявочна чисельність зміни -- 294 чоловік (коефіцієнт змінності -- 2,13).

Аналіз результатів первинної статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” за 2003 -- 2005 роки показав:

валюта активів балансу у 2004 році зросла на + 24,5% відносно рівня 2003 року, а у 2005 році ще зросла на + 0,98% відносно рівня 2004 року, таким чином валюта балансу за два роки зросла з 11,44 млн. грн. до 14,88 млн. грн. .;

необоротний капітал (основні фонди) підприємства зросли за два роки з 9,47 млн. грн. до 10, 89 млн. грн., займаючи основну долю 80,0% (у 2003), 78,4% (у 2004), 73,2% (у 2005)% в валюті баланса, тобто підприємство -- виробниче, а основні фонди -- це основний потенціал виробництва.

динаміка структурної долі грошових коштів характеризується падінням з рівня 3,1% (2003 рік) до рівня 1,8% у 2005 році;

динаміка структурної долі виробничих запасів характеризується стабільним рівнем 9,6% (2003), 10,2% (2004), 9,4% (2005);

динаміка структурної долі дебіторської заборгованості характеризується зростанням з рівня 7,2% (2003) до 9,2% (2004) та зростанням до рівня 12,4% у 2005 році;

Таким чином, для 2003 -- 2005 років для активів підприємства при рості валюти балансу на +25,0% характерні процеси нарощення структурної частки оборотних коштів за рахунок росту рівня дебіторської заборгованості з 0,85 млн. грн. до 1,838 млн. грн. (в 2,16 рази) та падіння рівня готівкових коштів з 366 тис. грн. до 274,9 тис. грн., тобто у підприємства можна відмітити появу проблеми з розрахунками за реалізовану продукцію, відпущену у комерційний кредит.

Основними джерелами ресурсів підприємства ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” є власний капітал та кредиторська заборгованість за надані товари та послуги:

структурна частка власного капіталу становить 88,8% у 2003 році та 82,4% у 2005 році;

структурна частка кредиторської заборгованості наростає з рівня 6,6% у 2003 році до рівня 12,5% у 2005 році;

у 2003 та 2005 роках підприємство не використовувало банківські кредити;

рівень поточних пасивів в розрахунках займає частку 4,54,6%;

Аналіз динаміки показників звітів про фінансові результати ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” показав:

обсяги чистого доходу від реалізації продукції в 2003 -- 2005 році поступово нарощуються з рівня 26,15 млн. грн. (2003) до рівня 29,8 млн. грн. у 2004 році та до рівня 30,88 млн. грн. у 2005 році;

ланцюговий темп росту обсягів доходів від реалізації становить +13,97% у 2004 році відносно рівня 2003 року та +3,6% у 2005 році відносно рівня 2004 року;

ланцюговий темп росту собівартості випуску та реалізації продукції становить + 23,4% у 2004 році відносно рівня 2003 року та + 0,37% у 2005 році відносно рівня 2004 року, тобто темп росту обсягів доходів від реалізації при розширенні виробництва є дещо нижчим темпу росту собівартості продукції;

ланцюговий темп росту чистого прибутку після оподаткування становить + 143,47% у 2004 році відносно рівня 2003 року та -- 10,57% у 2005 році відносно рівня 2004 року, що свідчить про екстенсивний характер розвитку ділової активності підприємства;

Аналіз результатів вторинної (коефіцієнтної) статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9”за 2003 2005 роки показав:

значення коефіцієнта загальної ліквідності в 2003 -- 2005 роках вище 1,0, тобто задовільнює нормативні вимоги для загальної ліквідності підприємства;

значення коефіцієнта строкової ліквідності зменшилось з рівня 0,639 (2003 рік) до рівней 0,409 (2004 рік) та 0,533 (2005 рік), тобто не задовільнює нормативні вимоги (0,70,8) для рівня строкової ліквідності підприємства;

значення коефіцієнта абсолютної (моментальної) ліквідності зменшилось з рівня 0,279 (2003 рік) до рівней 0,101 (2004 рік) та 0,108 (2005 рік), тобто у 2004 2005 роках не задовільнює нормативні вимоги (0,20,35) для рівня абсолютної ліквідності підприємства і ідентифікує у підприємства наявність проблем з готівковими розрахунками;

значення коефіцієнта співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей зменшилось з рівня 1,5 (2003 рік) до рівней 0,55 (2004 рік) та 0,58 (2005 рік), тобто у 2004 2005 роках не задовільнює нормативні вимоги (більше 1,0) для рівня співідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей, що ідентифікує наявність у підприємства проблеми з джерелом своєчасних розрахунків з кредиторами, особливо при відсутності необхідного рівня готівкових коштів для розрахунків;

Аналіз рентабельності активів та власного капіталу ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” показав, що його діяльність може бути охарактеризована наступним рівнем показників:

1. Ресурсовіддача активів в чисту виручку на підприємстві знаходиться на стабільному високому рівні 2,21 (2003), 2,02 (2004), 2,08 (2005) році, тобто підприємство працює ефективно;

2. Фондовіддача основних засобів в чисту виручку на підприємстві знаходиться на стабільному високому рівні 3,34 (2003), 3,15 (2004), 3,32 (2005) році, тобто додатково введені основні фонди працюють ефективно;

3. Рентабельність активів по валовому реалізаційному прибутку знизилась з рівня 55,0% у 2003 році до рівня 37,8% у 2004 році та дещо зросла до рівня 44,01% у 2005 році;

3. За період з 2003 по 2005 рік швидкість обороту характерних грошових агрегатів знизилась в 1,5 -- 2,1 рази, що свідчить про зниження рівня ділової активності підприємства і потребує розширення ринку реалізації за рахунок проведення широкомасштабної маркетингово-рекламної діяльності.

4. Рентабельність власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування підвищилась з рівня 1,59% у 2003 році до рівня 4,08% у 2004 році та впала до рівня 3,54% у 2005 році. Для акціонерів ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” такий рівень дивідендної доходності є замалим при альтернативній ринковій нормі доходності капіталу в Україні 13 16% річних, що практично робить підприємство інвестиційно непривабливим і не дає можливості нарощувати рівень власного капіталу за рахунок додаткової емісії.

Розрахункова імовірність банкрутства підприємства ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” по Альтману є незначною, при цьому основний внесок в фінансову стійкість підприємства вносить наднормативне значення коефіцієнта автономності (фінансової незалежності) підприємства та високе значення коефіцієнту ресурсовіддачі активів, вплив прибутку підприємства є незначним, що потребує уваги менеджменту підприємства.

Таким чином, за результатами економічної діагностики підприємства ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” у 2003 -- 2005 роках та аналізу структури його потенціалу, основною проблемою розвитку підприємства є підвищення рентабельності власного капіталу до норми альтернативної доходності інвестиційного капіталу на ринках України (13 16% річних), оскільки існує загроза масового продажу низькорентабельних (доходність 3,5 -- 4,1%) акцій відкритого акціонерного товариства на біржі та зміні власників підприємства.

Основним шляхом вирішення вищеназваної проблеми проблеми з врахуванням обмежень на ціну продажу хліба є зниження собівартості виробництва.

Як показав аналіз змін вагових часток в структурі виробничої собівартості продукції підприємства за 2003 -- 2005 роки:

частка матеріальних витрат в виробничій собівартості знизилась з рівня

72,66% (2003) до рівня 68,28% у 2005 році;

частка витрат на оплату праці персонала в виробничій собівартості підвищилась з рівня 15,29%+5,29% = 20,58% у 2003 році до рівня 18,41%+7,23% = 25,64% у 2005 році;

Як показав аналіз результатів структур повної собівартості продукції в ВАТ „Дніпропетровський хлібзавод №9”:

рівень адміністративних витрат зріс з 4,75% (2003 рік) до рівня 4,91% у 2005 році;

рівень витрат на збут зменшився з 12,35% (2003 рік) до рівня 11,0% у 2005 році;

рівень позавиробничих операційних витрат зменшився з 3,67% (2003 рік) до рівня 1,09% у 2005 році;

Таким чином, при формуванні як виробничої так і повної собівартості продукції в ВАТ „Дніпропетровський хлібозавод №9” все більшу вагову частку займає складова -- оплата праці персоналу + виплата в фонди соціального страхування за рахунок скорочення часток всіх остальних складових собівартості.

Аналіз виробничої собівартості показав, що частка вартості муки в собівартості 1 кг хліба зменшилась з рівня 85% (2004) до 76,6%, а 8,4% її зменшення розподілились на зростання оплати праці, енергії, комунальних послуг та оренди.

В дипломному проекті проведений аналіз формування собівартості виробництва хліба у травні 2006 року відносно травня 2004 року в умовах:

зростання середньої зарплати працівників пекарні з 450 грн. /місяць до 850 грн. /місяць;

зростання цін на газ з рівня 0,36 грн. /м3 до 0,67 грн. /м3;

зростання цін на дизпаливо з 1,7 грн. /л до 3,7 грн. /л;

зростання цін на електроенергію з 0,23 грн. /квтч до рівня 0,30 грн. /квтч;

падіння цін на муку пшеничну з рівня 1,7 грн. /кг до рівня 1,55 грн. /кг;

зростання цін на утримання інфраструктури пекарні на 35%.

Проведений в дипломному проекті аналіз причин зростання реалізаційних цін на хліб у травні 2006 року до 1,50 грн. за буханець „Соціального хліба" з рівня 1,20 грн. за той же буханець у травні 2004 року (темп росту + 125%) показав, що це пов”язане, як із збільшенням собівартості з рівня:

а) для печі на газі 1,4806 грн/кг (2004) до 1,4989 грн/кг (2006), збільшення виробничої собівартості на +1,23%

б) для печі на дизельному пальному 1,5176 грн. /кг (2004) до 1,6018 грн. /кг (2006), збільшення виробничої собівартості + 5,54%

так і з виходом хлібопекарних підприємств на більш рентабельну роботу:

а) для печі на газі виробнича рентабельність зросла з 5,04% (2004) до 18,4% (2006), темп росту виробничої рентабельності +365,0%

б) для печі на дизельному пальному виробнича рентабельність зросла з 3,9% (2004) до 12,41% (2006), темп росту виробничої собівартості + 318,2%

Тобто підвищення ціни на хліб має двояку природу саморегуляції інвестиційного капіталу, який потребує нормального рівня прибутковості.

В якості основних шляхів зниження собівартості продукції ВАТ „Дніпропетровський хлібокомбінат № 9" в дипломному проекті пропонуються наступні заходи технічного переобладнання виробництва більш продуктивним та економним обладнанням фірми ЗАТ НПП „Восход" (Росія) останніх серій:

1. Хлібопекарні печі „Муссонротор" випускаються в трьох варіантах -- з електричними нагрівачами, з газовими нагрівачами та нагрівачами на дизельному топливі.

Оскільки в останній рік зростання цін на газ та дизельне пальне перевищує зростання цін на електроенергію, в розрахунках по обгрунтуванню більш економічних печей були включені варіанти на всіх трьох видах пального.

2. Хлібопекарні печі „Муссонротор" випускаються в декількох варіантах по обсягам змінної випічки хліба -- 500 кг/зміну, 700 кг/зміну, 1300 кг/зміну, 2500 кг/зміну, 5000 кг/зміну.

При рості обсягів випуску хліба змінюється співвідношення постійних та змінних витрат, при цьому структурна частка постійних витрат падає, що підвищує рівень рентабельності виробництва.

Отримані результати калькуляційних розрахунків показників альтернативних бізнес-планів показали, що при рівнях вартості електроенергії, газу та дизельного пального, характерних для травня 2006 року, рентабельність виробництва хліба для печей з сталим рівнем продуктивності 2500 кг хліба становить:

при використанні електроенергії -- 5,94%;

при використанні дизельного пального -- 12,74%

при використанні газу -- 18,98%

Таким чином, навіть при рості ціни на газ з 50 доларів (2004) до 110 доларів (2006) за 1000 м3 найбільш ефективним є використання роторних хлібопекарських печей на природному газі.

Розрахунковий аналіз впливу росту продуктивності роторної пічі на структурне співвідношення змінних та постійних витрат на прикладі роторних печей „Муссон-Ротор" на природному газі з продуктивністю від 1600 до 5000 кг хліба в зміну показав, що:

при продуктивності печі 2500 кг/зміну рівень постійних витрат в собівартості становить 8,28%, відповідна загальна для підприємства собівартість 1 кг хліба становить 1,79 грн. /кг, що при ціні продажу 2,14 грн. /кг відповідає рівню рентабельності 14,27%;

при продуктивності печі 3600 кг/зміну рівень постійних витрат в собівартості становить 8,12%, відповідна загальна для підприємства собівартість 1 кг хліба становить 1,78 грн. /кг, що при ціні продажу 2,14 грн. /кг відповідає рівню рентабельності 15,27%;

при продуктивності печі 5000 кг/зміну рівень постійних витрат в собівартості становить 6,35%, відповідна загальна для підприємства собівартість 1 кг хліба становить 1,67 грн. /кг, що при ціні продажу 2,14 грн. /кг відповідає рівню рентабельності 21,04%;

Таким чином, при впровадженні нового обладнання на підприємстві ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” буде досягнутий рівень рентабельності акціонерного капіталу не нижчий рівня альтернативної ставки доходності капіталу в Україні, тобто підприємство стає інвестиційно привабливим і може розширювати обсяги акціонерного капіталу за рахунок додаткових емісій акцій.

Актуальність отриманих в дипломному дослідженні результатів полягає в наданні ВАТ „Дніпропетровський хлібзавод № 9" обгрунтованих рекомендацій по шляхам зниження собівартості випускаємої продукції за рахунок технічного переоснащення виробництва новими високопродуктивними роторними печами „МуссонРотор77/99" виробництва ЗАТ НПП „Восход" (Росія) на газовому паливі з продуктивністю 5000 кг хліба за зміну.

Перелік джерел літератури