Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення

Для виявлення закономірності зміни показників динаміки, тобто тенденції, використаємо рівняння параболи 2-го порядку:

Для знаходження параметрів і необхідно розв'язати нормальні рівняння:

2348, 85=7a0 + 28a1 + 140a2

9680, 38=28a0 + 140a1 + 784a2

49985, 62= 140a0 + 784a1 + 4676a2

a0= 398, 95

a1= -59, 23

a2= 8, 68

Отже рівняння параболи 2-го порядку матиме вид: = 398, 95 - 59, 23t + 8, 68tІ

Аналізуючи одержане рівняння параболи другого порядку можна стверджувати, що в році, який передує досліджуваному (2007) в досліджуваному господарстві вартість валової продукції в розрахунку на 100 га сільгоспугідь склала 398, 95 тис.грн, а її початкова швидкість зростання склала -59, 23 тис.грн, а середнє прискорення зміни вартості валової продукції становило майже 8, 68.

Теоретичне значення для кожного з досліджуваних років розрахуємо за допомогою рівняння прямої та рівняння параболи 2-го порядку. Підсумки результатів відображені в табл.3.

Таблиця 3.3 Фактичні і вирівняні рівні динамічного ряду вартості валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району



Рис. (3.1) Динаміка валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Отже, розрахунки показують, що найкращим чином зміну динаміки валової продукції на 100 га с.г. угідь в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району за 2008-2014 роки відображає рівняння параболи 2-го порядку, адже в цьому випадку відхилення менше ніж відхилення одержаного рівняння прямої.

3.2 Кореляційний аналіз залежності виробництва валової продукції рослинництва від енерго- та фондозабезпеченості

Розрізняють форми зв'язку прямі та зворотні. Прямий зв'язок - це такий зв'язок при якому із збільшенням факторної ознаки результативність також збільшується. Зворотний зв'язок - це, коли факторна ознака збільшується результативність зменшується [8].

Проаналізуємо залежність між вихідом валової продукції сільського господарства на 100 га с.г.угідь та такими показниками як енергозабезпеченість на 100 га с.г угідь та ступінь використання ріллі на 1 трактор в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району. Варто зазначити, що - енергозабезпеченість на 100 га с.г угідь та ступінь використання ріллі на 1 трактор є незалежними змінними при аналізі кореляційної моделі, вихід валової продукції сільського господарства на 100 га с.г.угідь - залежна змінна.

У- вихід валової продукції сільського господарства на 100 га с.г.угідь, тис.грн;

Х1- енергозабезпеченість на 100 га с.г угідь;

Х2- ступінь використання ріллі на 1 трактор.

Для визначення параметрів рівняння множинної кореляції наведемо розрахунки в табл.3.4

Таблиця 2.15 Розрахунок величин для визначення параметрів рівняння а ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району

Роки	Х1	Х2	У	Х1У	Х2У	Х1Х2	X1І	X2І
2008	105, 69	148, 96	332, 20	35111, 80	49484, 51	15744, 29	11171, 38	22189, 08
2009	102, 40	148, 50	314, 80	32235, 52	46747, 80	15206, 40	10485, 76	22052, 25
2010	88, 89	147, 80	314, 90	27991, 11	46542, 22	13137, 78	7901, 23	21844, 84
2011	77, 83	146, 20	379, 5	29536, 35	55482, 90	11378, 69	6057, 45	21374, 44
2012	84, 81	148, 75	237, 29	20123, 53	35296, 89	12614, 84	7192, 00	22126, 56
2013	105, 04	148, 75	321, 69	33790, 97	47851, 39	15625, 00	11033, 83	22126, 56
2014	105, 04	148, 75	448, 47	47108, 19	66709, 91	15625, 00	11033, 83	22126, 56
Разом	669, 70	1037, 71	2348, 85	225897, 47	348115, 62	99332, 00	64875, 48	153840, 30

2348, 85 = 7а0 + 669, 7а1 + 1037, 71а2

225897, 47 = 669, 7а0 + 64875, 48а1 + 99332, 00а2

348115, 62 = 1037, 71а0 + 99332, 00а1 + 153840, 30а2

Здійснивши математичні перетворення, було одержано:

a0= 10604, 23

a1= 6, 28

a2= -73, 32

Отже, рівняння множинної регресії, яке характеризує залежність виходу валової продукції сільського господарства на 100 га с.г.угідь від енергозабезпеченості та ступеня використання рілля на один трактор в ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району матиме вигляд:

У?х1х2= 10604, 2а0 +6, 28а1 -73, 32а2

Таким чином можна зробити висновок, що при збільшенні такого фактора як енергозабезпеченість на одиницю, вихід валової продукції сільського господарства на 100 га с.г.угідь збільшиться на 6, 28 тис.грн. А при зміні ступеня використання рілля на 1 трактор на одиницю, вихід валової продукції сільського господарства на 100 га с.г.угідь зменшиться на 73, 32 тис.грн. Крім параметрів рівняння необхідно встановити щільність кореляційного зв'язку, який знаходиться за допомогою коефіцієнтів кореляції. Для визначення множинного коефіцієнта кореляції необхідно виконувати наступні розрахунки парних коефіцієнтів кореляції:



Необхідні розрахунки наведено в табл.3.5

Таблиця 3.5. Показники для розрахунку коефіцієнтів кореляції

Роки	Ланцюгові абсолютні прирости	Квадрати приростів	Добуток приростів
2008	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2009	-17, 40	-3, 29	-0, 46	302, 76	10, 86	0, 21	57, 33	8, 00	1, 52
2010	0, 10	-13, 51	-0, 70	0, 01	182, 55	0, 49	-1, 35	-0, 07	9, 46
2011	64, 60	-11, 06	-1, 60	4173, 16	122, 31	2, 56	-714, 43	-103, 36	17, 69
2012	-142, 21	6, 98	2, 55	20223, 68	48, 66	6, 50	-992, 06	-362, 64	17, 79
2013	84, 40	20, 24	0, 00	7123, 36	409, 51	0, 00	1707, 95	0, 00	0, 00
2014	126, 78	0, 00	0, 00	16073, 17	0, 00	0, 00	0, 00	0, 00	0, 00
Разом	Х	Х	Х	47896, 14	773, 89	9, 76	57, 44	-458, 06	46, 46

Відповідно до проведених розрахунків можна зробити висновок, що вихід валової продукції в розрахунку на 100 га сільгоспугідь не перебуває у зв'язку з таким фактором як фондозабезпеченість (0, 009) і в оберненому зв'язку з фактором ступінь використання рілля на у трактор (-0, 670).

Обчислений коефіцієнт множинної кореляції R = 0, 412 показує, що між двома факторними і результативною ознаками існує помірний зв'язок. Сукупний коефіцієнт множинної детермінації RІ= 0, 170 свідчить про те, що варіація виходу валової продукції в розрахунку на 100 га сільгоспугідь лише на 17 % зумовлюється двома факторами (енергозабезпеченості та ступеню використання рілля на 1 трактор), уведеними в кореляційну модель. Це означає, що вибрані фактори суттєво не впливають на досліджуваний показник, а решта 83% відображають вплив тих факторів, що не враховані в модель.



РОЗДІЛ 4. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Ефективність виробництва є однією із основних категорій ринкової економіки і віддзеркалює його результативність. Вона виступає основним критерієм механізму господарювання.

Отримання високого результату з одиниці витрачених матеріальних і інших ресурсів характеризує рівень ефективності виробництва. Він може бути різною величиною результатів, отриманих на однакову кількість витрачених ресурсів сільськогосподарськими підприємствами і це означає, що вони витрачаються у подібних умовах, але з різною ефективністю. Ефективність виробництва сільськогосподарських підприємств та підвищення його рівня завжди мало велике значення. Але в умовах ринкових трансформацій у зв'язку з проблемами, які виникають стосовно ресурсного потенціалу, роль ефективності значно зростає.

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва - складний і багатогранний процес, оскільки виробництво продукції сільського господарства зв'язано з використанням різних ресурсів-земельних, матеріально - технічних, трудових. Продуктивність їх використання виражається різними показниками.

Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю затрат і ресурсів, які використовуються, аграрні підприємства одержують більше продукції і доходу. А це має велике значення як для всього сільського господарства, так і для кожного підприємства [9].

Шяхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

1) Визначення пріоритетів безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції. Критеріями при цьому можуть служити спеціальна орієнтація продукції, можливості розширення експортного потенціалу та економічна доцільність. Таким критеріям у сучасних умовах відповідає виробництво зерна, соняшнику, цукрових буряків.

2) Економічне стимулювання виробництва конкурентоспроможної продукції, державної підтримки товаровиробника. Це дозволить, з одного боку, створити більш потужний експортний потенціал, а з другого -- поліпшувати рівень споживання населенням продуктів харчування.

Основна мета державної аграрної політики на сучасному етапі - це забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, створення правових, організаційних та економічних засад для перетворення його на високоефективний і конкурентноспроможний сектор національної економіки, здатний гарантувати продовольчу безпеку країни, а також зміцнювати свій експортний потенціал. Ці процеси мають відбуватися одночасно з розвитком сільських територій і розв'язанням всіх соціальних проблем села .

3) Поліпшення структури сільськогосподарських угідь у напрямі зменшення розораних земель.

4) Підвищення родючості грунтів.

5) Удосконалення структури посівних площ з урахуванням ринкової економіки.

6) Удосконалення ринкових форм господарювання, поглиблення інтеграційних процесів, створення сприятливих умов для виробництва в усіх господарських структурах.

4) Структурні зміни у сфері реалізації продукції. Подальший розвиток інфраструктури ринку. Формування ринків сільськогосподарську продукції: зерна, соняшнику і т.п.

5) Поліпшення структури сільськогосподарських угідь у напрямі зменшення розораних земель.

Важливою умовою зростання економічної ефективності галузей рослинництва є підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур і зниження матеріально-грошових затрат на виробництво і реалізацію продукції. Про можливий резерв поліпшення чинників першого порядку свідчать досвід і значні відмінності у рівні врожайності між окремими підприємствами, що перебувають у порівняно однакових умовах. Це також підтверджує досвід наукових установ і дослідних станцій, де урожайність сільськогосподарських культур з гектара в будь-який рік вища на 4-5 ц порівняно з урожайністю відповідних культур у навколишніх господарствах.

На рівень урожайності сільськогосподарських культур вагомий вплив, як правило, мають природно-кліматичні умови й забезпеченість підприємств матеріально-грошовими ресурсами і технікою.

Так, наприклад, забезпечити вирощування високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур на півдні країни неможливо без розвинутої мережі зрошуваного землеробства, запровадження високопродуктивних, стійких до посухи сортів і гібридів. Зростання врожайності зернових культур стримується, насамперед, недостатнім рівнем інтенсифікації галузі, нехтуванням вимог агротехніки і технології виробництва. Досвід свідчить, що лише застосування раціональної системи землеробства, до якої входить комплекс взаємопов'язаних агротехнічних, меліоративних, економічних і організаційних заходів та враховуються умови даної зони і підприємства, ефективно використовується земля, може забезпечити підвищення врожайності зернових культур. Важливим заходом, що може врахувати більшість елементів раціональної системи землеробства і на основі цього підвищити урожайність, є застосування інтенсивної технології вирощування зернових, яка забезпечує приріст урожаю на 10-15 ц/га, за інших рівних умов.

Важливе значення має внесення необхідної кількості мінеральних добрив і в певних пропорціях. Порушення співвідношення між азотними, фосфорними і калійними добривами при їх внесенні не дозволяє одержати адекватну віддачу від затрат, а надмірне внесення азотних добрив сприяє росту стеблостою і за несприятливих погодних умов спричиняє вилягання хлібів.

Запровадження інтенсивної технології вирощування зернових не можливе без комплексної механізації виробництва. Забезпеченість підприємств надійною технікою і в достатній кількості дає змогу якісно і в оптимальні агротехнічні терміни виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності зернових культур при інтенсивній технології забезпечується за рахунок раціонального застосування мінеральних добрив - на 30-35%, засобів захисту рослин - на 20-25%, запровадження високоврожайних сортів - на 15-18%. Решти приросту урожаю досягають за рахунок додержання агротехнічних термінів і високої якості технологічних процесів вирощування зернових культур. Дослідження наукових установ показали, що при збиранні врожаю зернових культур на п'ятий день після повного дозрівання втрати зерна становлять 2-3%, тоді як на десятий день вони зростають до 15-20%, а на двадцятий сягають більше 25%. Враховуючи це, більшість аграрних підприємств розробляє заходи щодо впровадження нових форм організації і стимулювання праці, щоб завершити жнива за десять днів, внаслідок чого одержати практично весь вирощений врожай. Застосування прогресивних форм організації та оплати праці за кінцевий результат сприяє значному підвищенню врожайності зернових культур і продуктивності праці в зерновому виробництві.

Підвищення врожайності й застосування комплексної механізації проявляється не тільки у збільшенні валових зборів зерна, а у й підвищенні економічної ефективності його виробництва (продуктивність праці, собівартість продукції, рентабельність). При зростанні врожайності хоч і мають місце додаткові затрати праці й засобів, але темпи їх росту нижчі. Тому з підвищенням урожайності трудомісткість продукції та її собівартість знижуються.

Важливим чинником підвищення економічної ефективності зернової галузі є поліпшення якості зерна. Зерно сильних і твердих сортів пшениці з вмістом білка 15-17% і клейковини 38-43% має високий попит і реалізується за вищою ціною.



ВИСНОВКИ

Аналізуючи проведену роботу на основі діяльності ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району було досліджено економічну ефективність виробництва продукції рослинницьких галузей. Підприємство в першу чергу займається виробництвом ячменю, соняшнику та озимої пшениці. Цьому спияють місцеві землі та кліматичні умови.

Для підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва господарство повинно застосовувати оптимізацію сівозмін, що поліпшить використання земельних ресурсів, і дасть змогу уникнути виснаження земель.

Варто відмітити, що за досліджуваний період у всіх роках підприємство одержало прибуток. Це пов`язано із збільшенням випуску продукції у кожному році.

Відповідно до аналізу виробничої собівартості соняшнику та ячменю найбільшу питому вагу в її структурі посідають матеріальні витрати. Провівши кореляційний аналіз щодо залежності виходу валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь та такими показниками як енергозабезпеченість та ступвнь використання рілля на один трактор, було встановлено, що при збільшенні енергозабезпеченості вихід валової продукції збільшиться, а при зростанні ступеня використання рілля на 1 трактор - зменшиться. Тому для ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району буде доцільним щорічно зменшувати показник матеріальних витрат.

Взагалі в 2014 році ефективність виробництва продукції рослинництва покращилась, адже збільшилися такі показники як, норма прибутку, фондовіддача. Рівень рентабельності у 2014 році зменшився на 15, 21% через збільшення як раз таки матеріальних витрат і, на мою думку, саме із збільшенням випуску продукції підприємство не отримало збиток.

Для ТОВ «Золотий Колос» Миколаївського району варто в подальшій діяльності:

- знижувати собівартість продукції, зокрема матеріальні витрати;

- підвищити родючість грунтів;

- провести комплекс заходів задля механізації та удосконалення виробничих процесів, ;

- нормувати внесення мінеральних добрив у грунт та зменшити кількість розораних земель.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року [Електронний ресурс]: Постанова КМУ від 19.09.2007 р. № 1158. -- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1158-2007-%D0%BF

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге., доп. і перероблене. - К.: КНЕУ, 2002.

3. 20.Економіка сільського господарства / П.П. Руснак, В.В.Жебка, М.М.Рудий, А.А.Чалий; За ред. П.П. Руснака. - К.:Урожай, 1998.

4. Економіка підприємства. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

5. Аграрне право України: Підручник / За ред. О. О. Погрібного. -- К.: Істина, 2007. -- 304 с.

6. О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко. Рослинництво: -- К.:Аграрна освіта, 2001.-106 с.

7. Чекотовський Е. В. Основи статистики сільського господарства: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 432 с.

8. Статистика: Підручник/За наук. ред.С. С.Герасименка.--К.:КНЕУ, 2000. - 100-107 с.

9. Рябчик І.В. Нові підходи до аналізу ефективності сільськогосподарських підприємств /І.В. Рябчик, В.В. Галушко // Економіка АПК. - 2004. - № 3. - С. 101- 107.

10. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року // Урядовий кур'єр - 2005. - 16 листопада.

11. Господарський кодекс України: офіц. текст: Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року. - К.: Концерн «Видавничий дім Ін Юрс », 2003. - 204 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Визначення вартості валової продукції сільського господарства в порівняних цінах 2005 року в в ТОВ «Золотий колос» Миколаївського району

	Обсяг виробленої продукції, ц	Постійні	Валова продукція сільського господарства в постійних цінах 2010року, тис. грн.
		ціни
Види продукції		2 010р.
		за 1 ц продукції,
	2012	2013	2014	грн.*	2012	2013	2014
	рік	рік	рік		рік	рік	рік
Пшениця ( озима + яра)	9214, 00	10748, 00	24055, 00	102, 75	946738, 50	1104357, 00	2471651, 25
Жито( озима + яра)	х	х	х	х	х	х	х
Ячмінь( озима + яра)	5335, 00	11943, 00	15600, 00	95, 40	508959, 00	1139362, 20	1488240, 00
Овес	1335, 00	1248, 00	814, 00	88, 41	118027, 35	110335, 68	71965, 74
Кукурудза на зерно	1005, 00	701, 00	1095, 00	107, 27	107806, 35	75196, 27	117460, 65
Гречка	698, 00	174, 00	х	357, 69	249667, 62	62238, 06	х
Горох	105, 00	102, 00	446, 00	106, 23	11154, 15	10835, 46	47378, 58
Цукрові буряки	х	х	х	х	х	х	х
Соняшник	2671, 00	4620, 00	3197, 00	284, 21	759124, 91	1313050, 20	908619, 37
Соя	х	х	х	х	х	х	х
Картопля	х	х	х	х	х	х	х
Овочі	х	х	х	х	х	х	х
Баштанні продовольчі	х	х	х	х	х	х	х
Кормові коренеплоди	х	х	х	х	х	х	х
Баштанні кормові	х	х	х	х	х	х	х
Кукурудза на силос і зелений корм, сінаж	х	х	х	х	х	х	х

Размещено на Allbest.ru