Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення в ТОВ "Оксамит"

Система показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Шляхи підвищення продуктивності праці при виробництві продукції рослинництва. Кореляційний аналіз залежності рентабельності продукції рослинництва від енерго- та фондозабезпеченості.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.05.2016
Размер файла 128,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Миколаївський національний аграрний університет

Кафедра економіки підприємств

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з Економіки підприємств з основами статистики

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОСЛИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ В ТОВ "ОКСАМИТ" ЖОВТНЕВОГО РАЙОНУ

Виконала: студентка групи Е 3/1

Артеменко Анастасія Геннадіївна

Перевірив: к.е.н., доцент

Мамалюк Оксана Анатоліївна

Миколаїв ? 2013

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Огляд літературних джерел або теоретичні основи ефективності сільськогосподарського виробництва
  • 1.1 Поняття та суть ефективності сільськогосподарського виробництва
  • 1.2 Система показників ефективності сільськогосподарського виробництва
  • Розділ 2. Економічна ефективність рослинницьких галузей
  • 2.1 Виробничо-економічна характеристика ТОВ "Оксамит" Жовтневого району Миколаївської області
  • 2.2 Місце рослинництва в економіці господарства
  • 2.3 Динаміка та структура витрат в рослинництві
  • 2.4 Продуктивність праці при виробництві продукції рослинництва
  • 2.5 Економічна ефективність виробництва і реалізації; рентабельність виробництва продукції
  • Розділ 3. Динаміка виробництва продукції та фактори ефективності галузі рослинництва в ТОВ "Оксамит" Жовтневого району
  • 3.1. Динаміка валової продукції рослинництва на 100га с.г. угідь в ТОВ Оксамит" Жовтневого району
  • 3.2 Кореляційний аналіз залежності виробництва валової продукції рослинництва від енерго- та фондозабезпеченості
  • Розділ 4. Основні шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва
  • 4.1 Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва
  • 4.2 Шляхи підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва
  • Висновки
  • Список використаних джерел

Вступ

В Україні збільшення темпів виробництва сільськогосподарської продукції має стратегічне значення для підйому національної економіки, з огляду на те, що при успішному його розвитку створюються умови для подолання кризового стану ряду суміжних галузей. Підвищення рівня ефективності виробництва сільськогосподарської продукції є найважливішим завданням, від рішення якого залежить продовольча безпека країни. Розв'язання його повинно здійснюватися не тільки на державному, але й на регіональному рівні, де вирішуються питання про забезпечення населення продуктами харчування.

Рослинницькі галузі відіграють винятково важливу роль у формуванні продовольчої безпеки України, оскільки вони забезпечують населення продуктами харчування, тваринництво - кормами, харчову, переробну і легку промисловість - сировиною, зовнішню торгівлю - експортними товарами. Рослинництво охоплює цілий ряд галузей: зернове господарство, цукрово-бурякове виробництво, вирощування олійних культур, картоплі, овочів, кормових та інших культур. Проте на сьогоднішній день багато рослинницьких галузей перебувають у досить тяжкому стані: рівень прибутку від збуту даної продукції досить низький. Для подолання цієї ситуації необхідно опрацювати методику підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва та обрати найоптимальніший метод, в подальшому впровадивши його з метою поліпшення збуту продукції.

Мотивом вибору даної теми для написання курсової роботи слугувала значна теоретична та практична значимість дослідження проблемного питання економічної ефективності рослинницької галузі як України, так й Миколаївської області.

Дослідженням теоретичних і практичних аспектів підвищення ефективності виробництва рослинництва присвятили свої роботи понад 100 науковців, зокрема відомі вітчизняні вчені-економісти: В.Г. Андрійчук, В.І. Бойко, О.В. Воронянська, П.І. Гайдуцький, М.В. Гладій, Л.Я. Євчук, О.В. Крисальний, І.І. Лукінов, Чекотовський Е.В П.М. Макаренко, П.Т. Саблук, В.С. Уланчук, М.Й. Хорунжий, Л.Г. Чернюк, О.М. Шпичак та інші.

Актуальність теми полягає у тому, що на сучасному етапі розвитку економіки, велику роль відіграє саме ефективність виробництва, з огляду на це підприємцям необхідно шукати нові методи та шляхи оптимізації виробництва як ключового фактору отримання прибутку: підвищувати обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, знижувати її виробничу собівартість, покращувати якість і т.д.

Предметом дослідження є теоретичні й прикладні аспекти проблеми підвищення економічної ефективності та тенденції розвитку виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринкової економіки.

Мета роботи полягає у виявленні основних проблем розвитку сучасного сільського господарства та обґрунтуванні організаційно-економічних заходів з підвищення його ефективності.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

- визначення сутності економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції;

- визначення тенденції основних змін у сільському господарстві;

- визначення найважливіших факторів і механізмів їх впливу на рівень економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції;

- обґрунтування перспективи розвитку економічної ефективності рослинницьких галузей.

Вивчення питань економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції здійснювалося на базі багаторічних статистичних досліджень господарств України, Миколаївської області, а також ТОВ "Оксамит" Жовтневого району.

Теоретичною і методологічною основою дослідження стали системний підхід до вивчення економічних явищ, законодавчі та інші нормативні акти з питань аграрної реформи, праці економістів-теоретиків і сучасні концепції підвищення економічної ефективності в нових умовах господарювання. Широко використовувалися праці українських, російських та інших вчених з економіки й організації сільськогосподарського виробництва, зокрема, роботи, присвячені ефективності і резервам її підвищення, ефективності інтенсифікації і зростання рентабельності виробництва.

Прикладом для проведення економічного аналізу щодо вивчення економічної ефективності виробництва продукції рослинницьких галузей було обране ТОВ "Оксамит" Жовтневого району Миколаївської області.

В основу роботи покладено основні положення економічної теорії та використанно такі методи дослідження як аналіз, синтез та порівняння. Для достовірності данних в роботі наведено статистичний матеріал - форми державної звітності: ф.№ 50-СГ, ф.№ 29-СГ, баланс підприємства за досліджувані роки та ін. Розрахунки відображено на основі статистичних методів, таких як: кореляційний та індексний аналіз, використання рядів динаміки тощо.

Розділ 1. Огляд літературних джерел або теоретичні основи ефективності сільськогосподарського виробництва

1.1 Поняття та суть ефективності сільськогосподарського виробництва

Протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення кількості наукових робіт відомих вчених навколо сутності категорії ефективності, як в цілому, так і в сільськогосподарському виробництві зокрема. Всі їхні думки з приводу розкриття суті ефективності як економічної категорії мають відповідне підґрунтя, але проблема в тому, що вони досить різняться між собою. У зв'язку з цим, в Україні досі немає чіткого трактування категорії ефективності, а також визначення її показників. Через це оцінка результатів функціонування діяльності аграрних підприємств в сучасних ринкових умовах, на наш погляд, має неповний, відносний характер.

Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результаті виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. У зв'язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічна ефективність. Ефект - це результат тих чи інших заходів, здійснюваних у сільськогосподарському виробництві. Він характеризується збільшенням урожайності сільськогосподарських культур, приростом продуктивності худоби і птиці.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці.

На погляд Л.М. Пархоменка, при оцінці ефективності будь-якого виробництва, насамперед слід брати до уваги кінцеву мету, з якою воно здійснюється. Це в свою чергу вимагає визначення критеріїв ефективності.

Як економічна категорія ефективність виробництва нерозривно зв'язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення. У зв'язку з цим підвищення ефективності суспільного виробництва зі збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Якщо виходити з позицій приватного інтересу, для підприємця, звичайно, кінцевою метою буде максимізація його прибутку, і ефективним можна назвати виробництво, результатом якого є зростання прибутку при мінімізації витрат. Проміжними цілями при цьому буде досягнення високого значення параметрів виробничих процесів, від яких залежить прибутковість. Власне з цих позицій характеризують ефективність сільського господарства А.Завгородній і Г.Вознюк, визначаючи її як "результативність господарської та фінансової діяльності суб'єктів господарювання", однак при цьому конкретизуючи кінцеві форми прояву цієї результативності: "високі показники продуктивності праці, зниження фондовіддачі та собівартості, зростання врожайності, рентабельності сільськогосподарського виробництва".

Сільське господарство має свої специфічні особливості. Зокрема в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе значення має земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві - продуктивна худоба. Тому оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві завжди стосується земельної площі або поголів'я продуктивної худоби і співвідноситься з ними.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення використання їх є одним з найважливіших завдань, розв'язання якого сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об'єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.

Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Суть проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат - матеріальних, трудових і фінансових - досягти істотного збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

1.2 Система показників ефективності сільськогосподарського виробництва

Ефективність виробництва - це складне і багатогранне явище, тому для її визначення необхідно використовувати систему показників, спроможних водночас відображати специфіку і особливості сільського господарства.

Показники ефективності виробництва:

1. Показники рівня ефективності виробництва.

2. Показники факторів ефективності виробництва.

3. Показники результатів зміни ефективності виробництва.

В ефективності виробництва відображується вплив комплексу взаємозв'язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. Для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємозв'язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів.

Показник економічної ефективності - це числове вираження її рівнів або темпів зміни динаміки.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається відповідно як ефективність народногосподарська, галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємозв'язані і відповідати критерію ефективності. Вони не можуть бути єдиними для оцінки рівня народногосподарської ефективності сільського господарства і госпрозрахункової ефективності окремих його галузей і видів продукції, агротехнічних, зооветеринарних і організаційно-економічних заходів, впровадження науки і передової практики.

Рівень народногосподарської ефективності сільського господарства визначається такими показниками, як обсяг і темпи зростання виробництва валової продукції і окремих її видів з розрахунку на душу населення.

У здійсненні аграрної реформи ціни є важливим стимулюючим фактором прискорення розвитку сільськогосподарського виробництва, підвищення його ефективності і якості. Закупівельні ціни, які органічно пов'язані з роздрібними цінами на продовольство і товари з сільськогосподарської сировини, відображують інтереси всього населення і забезпечують відповідний рівень його добробуту.

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно не тільки обчислити одержаний при цьому результат, а й зіставити його з витратами засобів виробництва і живої праці. У процесі сільськогосподарського виробництва як затрати функціонують: сільськогосподарські угіддя; затрати живої праці працівників матеріального виробництва; основні і оборотні виробничі фонди; витрати спожитих засобів і предметів праці (матеріальні витрати); річні витрати виробництва. При цьому категорія витрат набуває певних функціональних форм, які визначають класифікацію витрат сільськогосподарського виробництва в господарствах.

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому по підприємству доцільно використовувати таку систему показників:

• вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 середньорічного працівника чи на 1 люд.-год., на І грн. основних виробничих фондів, на 1 грн. виробничих витрат;

• обсяг валового чистого доходу та прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь, на 1 середньорічного працівника чи на 1 люд.-год., на 1 грн. основних виробничих фондів, на 1 грн витрат виробництва;

• рівень рентабельності на норму прибутку сільськогосподарського виробництва.[1]

Показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3 - 5 років. Вони характеризують ефективність використання землі як основного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва.

Розділ 2. Економічна ефективність рослинницьких галузей

2.1 Виробничо-економічна характеристика ТОВ "Оксамит" Жовтневого району Миколаївської області

ТОВ "Оксамит" розташований у Миколаївському районі на півночі області. Миколаїв є основним центром збуту продукції сільського господарства.

Рельєф території господарства рівнинний, що сприяє розвитку рослинництва. Природно-кліматичні умови досить сприятливі для виробництва продукції рослинництва.

Клімат на території господарства помірно-континентальний з довгим і засушливим літом, весна рання і тепла, осінь - пізня, частіше суха та довга. Перепади температури досить великі. Взимку температура може бути 20-25 градусів нижче нуля, а влітку 40-45 градусів тепла. Ці перепади негативно впливають на розвиток рослинництва. Середньорічна температура приблизно 10-15 градусів тепла. За рік випадає опадів від 300мм. до 450 мм., переважно у вигляді дощів.

В зв'язку з тим, що клімат даного регіону засушливий є необхідність використовувати зрошувальні канали, проводити всі необхідні умови для збереження вологи в ґрунті.

Ґрунти на території господарства - це чорноземи звичайні. Їх характерною особливістю є остаточна солонцюватість, ґрунти мають слабку структуру, внаслідок чого при висиханні на поверхні такого ґрунту утворюється кірка, а при зволоженні - вони запливають.

Загальною умовою підвищення родючості ґрунту є правильна система обробки, внесення добрив, застосування сівозмін.

Соціальний розвиток ТОВ "Оксамит" знаходиться на задовільному рівні. Щоб визначити, яке за розмірами є досліджуване господарство (велике, середнє, мале) потрібно розрахувати показники розміру виробництва.

Таблиця 2.1. Показники розміру ТОВ "Оксамит" Жовтневого району

Показники

Роки

В середньому на одне господарство району у звітному році

2010

2011

2012

Валова продукція сільського господарства в порівнянних цінах 2010 р., тис. грн

2358,70

1922,58

1022,73

10859,38

Грошова виручка від реалізації, тис.грн.

1556,60

2191,50

1556,60

828,31

Площа сільськогосподарських угідь, га

1141,00

1140,00

1290,00

1943,75

Вартість основних фондів, тис.грн.

1755,40

2044,20

1597,20

73025

Середньорічна чисельність працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві, чол.

25,00

25,00

23,00

35

Таким чином, аналізуючи данні розраховані в таблиці 2.1. можна зробити висновок про те, що ТОВ "Оксамит" відноситься до малих господарств.

Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер.

2.2 Місце рослинництва в економіці господарства

На ефективність сільського господарського виробництва впливає також рівень спеціалізації господарства. Щоб розрахувати рівень спеціалізації скористаємося таблицею 2.2.

Таблиця 2.2. Розмір та структура грошових надходжень від реалізації продукції рослинництва в ТОВ "Оксамит" Жовтневого району

Галузі та види продукції

2010 рік

2011 рік

2012 рік

В середньому за 3 роки

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Пшениця озима

176,0

11,3

466,8

21,3

169,9

10,9

270,9

15,3

Ячмінь озимий

174,0

11,2

342,0

15,6

-

x

172,0

9,7

Ячмінь ярий

-

x

96,0

4,4

85,8

5,5

60,6

3,4

Соняшник

774,3

49,7

457,1

20,9

555,9

35,7

595,8

33,7

Плоди (зерняткові, кісточкові)

431,0

27,7

827,5

37,8

741,0

47,6

666,5

37,7

Інша продукція рослинництва

1,3

0,1

2,1

0,1

4,0

0,3

2,5

0,1

Разом по рослинництву

1556,6

100,0

2191,5

100,0

1556,6

100,0

1768,2

100,0

Всього по сільськогосподарському виробництву

1556,6

100,0

2191,5

100,0

1556,6

100,0

1768,2

100,0

Аналізуючи данні розраховані в таблиці 2.2. можна сказати, що спеціалізація ТОВ "Оксамит" спрямована на продукцію рослинництва зокрема вирощування соняшнику та плодових культур, тому підприємство має плодовоолійний виробничий напрям.

Можна зробити висновок про те, що основна роль в господарстві надається вирощуванню продукції рослинництва, зокрема плодовим культурам. Підтвердженням цьому є показник розміру та структури грошових надходжень від реалізації продукції сільського господарства в ТОВ "Оксамит" за три роки, відповідно на продукцію рослинництва припадає 100%, від загального виробництва.

2.3 Динаміка та структура витрат в рослинництві

Для того щоб визначити динаміку та структуру витрат в рослинництві, потрібно розглянути забезпеченість господарства виробничими ресурсами, та їх використання. Для цього скористаємося таблицею 2.3.

Таблиця 2.3 Забезпеченість виробничими ресурсами та ефективність їх використання в ТОВ " Оксамит" Жовтневого району

Показники

Роки

2012 у % по відношенню до

2010

2011

2012

2010

2011

Припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в с\г виробництві:

с\г угідь, га

45,6

45,6

56,1

122,9

123,0

основних виробничих фондів, тис.грн.

70,2

81,8

69,4

98,9

84,9

Припадає на 100 га сільгоспугідь:

основних виробничих фондів, тис.грн.

153,8

179,2

123,8

80,5

69,1

- затрат праці, тис.люд.-год.

-

-

-

x

x

Одержано на 100 га сільгоспугідь угідь, тис.грн.:

- валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2010 р.)

206,7

168,6

79,3

38,4

47,0

- товарної продукції

136,4

192,8

120,7

88,4

62,6

- прибутку

-4,4

-45,0

-14,2

319,9

31,5

Одержано на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис.грн.

валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2010 р.)

94,3

76,9

44,5

47,1

57,8

товарної продукції

62,3

87,9

67,7

108,7

77,0

прибутку(збитку)

-2,0

-20,5

-8,0

393,1

38,8

Фондовіддача, грн.

0,7

0,9

0,8

105,2

89,6

Рівень рентабельності (збитковості), %

-3,1

-18,9

-10,5

-7,4

11,5

Норма прибутку (збитку), %

-1,3

-15,0

-9,6

-8,3

6,7

Аналізуючи розрахункові дані таблиці 2.3 можемо зробити висновки, що в ТОВ "Оксамит"" Жовтневого району у 2012 році в порівнянні з 2011 та 2010 роками забезпеченість виробничими ресурсами є ефективним, так як зросли такі показники:

- припадає с/г угідь на одного середньорічного працівника в с/г виробництві на 23% в 2011 році, та в 2010 відбулося зростання на 22,9%;

- одержано товарної продукції на 100 га с/г угідь майже на 10% та зменшилась майже на 10% відповідно;

- одержано валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2010р.) прибутку збільшилась на 293,1 та зменшилась на 62,2 % відповідно;

- рівень рентабельності зменшився на 7, в.п. але збільшився на 6,7 в.п. відповідно.

Щоб охарактеризувати зміну урожайності за рахунок основних факторів: внесення добрив, витрат праці на 1 га посіву тощо, скористаємося таблицею, що відображує динаміку урожайності і посівних площ і валового збору зернових.

Таблиця 2.4. Динаміка урожайності посівних площ і валового збору зернових в ТОВ "Оксамит" Жовтневого району

Культура

Посівна площа, га

Урожайність, ц з 1 га

Валовий збір, ц

2011р. (П 0)

2012р. (П 1)

2011р. (У 0)

2012р. (У 1)

2011р.

(У 0П 0)

2012р.

(У 1П 1)

умовний, (У 0П 1)

Пшениця озима

300

209

15,69

7,5933

4708

1587

3279,91

Ячмінь ярий

70

77

14,23

11,091

996

854

1095,6

Ячмінь озимий

296

-

11,65

-

3449

-

-

Разом

666

286

х

х

9153

2441

4375,51

Визначимо індекс валового збору:

або 26,67%,

де - урожайність відповідно базисного та звітного року, ц з 1 га, а - посівні площі в цих же роках, га.

Індекс урожайності можна знайти за такою формулою:

;

;

;

Індекс посівних площ:

або 43,0%;

;

Індекс структури посівних площ:

або 110,%;

ц.;

Отже аналізуючи розраховані показники можна відмітити, що валовий збір врожаю у звітному році у порівнянні з базисним зменшився на 73.33%, що в натуральному виразі складає 6712ц. Це пов'язано з вимерзанням всіх озимих культур, а також з значним скороченням посівних площ на 43,0%. Це відобразилося на урожайності. Вона, у звітному році, скоротилася на 55.79%, що в натуральному виразі складає 1934,5ц. Це досить негативно для господарства. Щоб уникнути краху господарства потрібно страхувати продукцію на випадок вимерзання чи інших факторів, що можуть вплинути на майбутній урожай.

Таблиця 2.5 Зміна собівартості продукції рослинництва в ТОВ "Оксамит"

Показники

Урожайність, ц/га

Собівартість продукції рослинництва, тис. грн.

Затрати на 1 га посіву, грн

2011р

2012р

2011р

2012р

У 0

У 1

Z0

Z1

Z0У 0

Z1У 1

Z0У 1

пшениця озима

15,693

7,5933

695,3

408,3

10911,3

3100,3

5279,6

ячмінь ярий

14,229

11,091

157,8

123,7

2245,34

1372

1750,2

ячмінь озимий

11,652

-

748,6

-

8722,69

-

-

соняшник

6,5227

2,92

473,8

839,7

3090,47

2451,9

1383,5

Виходячи з даних таблиці можна зробити висновок, що у звітному році у порівнянні з базисним затрати на 1 га посівів зменшилися на 638,6 грн.

Дальше проаналізуємо структуру собівартості 1 ц продукції у відповідності з прийнятою номенклатурою статей затрат. Так як собівартість безпосередньо впливає на прибуток в таблиці 2.6 прослідкуємо зміну прибутку в звітному році у порівнянні з базисним.

Таблиця 2.6 Склад та структура собівартості 1ц зернових в ТОВ "Оксамит" Жовтневого району

Статті витрат

2010рік

2011рік

2012рік

2012р. у % до

грн

%

грн

%

грн

%

2010

2011

Виробнича собівартість усього грн, у т.ч:

95,32

100,00

154,55

100,00

212,90

100,00

100,00

100,00

Прямі матеріальні витрати грн, з них:

73,57

77,18

135,99

87,99

146,17

68,65

88,96

78,03

насіння та посадковий матеріал

4,81

5,05

13,30

8,60

47,40

22,26

441,13

258,78

мінеральні добрива

-

x

-

х

2,46

1,15

x

x

пальне та мастильні матеріали

24,96

26,19

36,80

23,81

46,54

21,86

83,47

91,81

оплата послуг і робіт сторонніх організацій

26,72

28,03

77,59

50,21

44,33

20,82

74,29

41,47

решта матеріальних витрат

10,46

10,98

9,29

6,01

5,45

2,56

23,31

42,59

Прямі витрати на оплату праці тис. грн

12,89

13,53

7,06

4,57

14,38

6,75

49,93

147,90

Інші прямі витрати та загально виробничі витрати всього грн, з них:

8,86

9,30

10,52

6,81

52,36

24,59

264,54

361,23

амортизація необоротних активів

1,88

1,98

2,44

1,58

3,65

1,71

86,62

108,63

відрахування на соціальні заходи

4,17

4,37

2,59

1,68

5,37

2,52

57,68

150,45

решта інших прямих та загальновиробничих витрат

2,81

2,95

5,50

3,56

43,34

20,36

690,49

572,53

Всього витрат

95,32

100,00

154,55

100,00

212,90

100,00

100,00

100,00

Аналізуючи дані таблиці 2.6 можна відмітити, що значно зросли Прямі витрати на оплату праці (147,90%), відрахування на соціальні заходи (150,45%), амортизація необоротних активів (108,63%), Інші прямі витрати та загально виробничі витрати (361,23%). Це негативно відобразиться на собівартості продукції рослинництва, тому що із зростанням собівартості продукції її ціна теж зростає.

2.4 Продуктивність праці при виробництві продукції рослинництва

Продуктивність праці - це здатність конкретної праці створювати певну кількість продукції за одиницю робочого часу. Продуктивність праці підвищується, якщо збільшується виробництво продукції на одиницю робочого часу або зменшуються затрати праці на одиницю робочого часу або зменшуються затрати праці на одиницю вироблюваних продуктів. З наведеного визначення випливає, що підвищення продуктивності праці в кінцевому рахунку зводиться до економії робочого часу.

Рівень продуктивності праці формуються під дією двох груп факторів - тих, що впливають на урожайність та таких, які змінюють затрати на одиницю площі.[2]

Отже вихідні дані, які приведені в таблиці 2.7 дають можливість розрахувати продуктивність праці в ТОВ "Оксамит" Жовтневого району.

Таблиця 2.7 Вихідні дані для розрахунку показників продуктивності праці в рослинництві ТОВ "Оксамит" Жовтневого району

Показники

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Вартість валової продукції в порівняних цінах 2010 року, тис.грн

2358,704

1922,58

1022,73

Середньорічна чисельність працівників, зайнятих в рослинництві, чол.

25

24

23

Виручка (дохід) від реалізації продукції, тис.грн

1556,6

2197,5

1556,6

Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

1607,2

3231,4

1739,6

Валовий дохід, тис.грн

1085,2

86,0

-122,8

Прибуток (збиток), тис.грн

-50,6

-512,8

-183

Таблиця 2.8 Показники продуктивності праці в рослинництві в ТОВ "Оксамит", Жовтневого району

Показники

2010 р

2011 р

2012 р

2012р. в порівнянні до 2010р., %

Одержано на 1 працівника, зайнятого в рослинництві, грн:

валової продукції в порівняних цінах 2010р.

1,69

2,07

0,79

47,01

- прибутку (збитку);

-0,04

-0,40

-0,14

319,89

- виручки від реалізації;

1,36

1,93

1,21

88,45

- валового доходу

0,40

0,95

0,39

97,00

Відповідно до таблиці 2.8. в ТОВ "Оксамит" Жовтневого району в 2012 році в порівнянні з 2010 роком загальна економічна ефективність використання землі суттєво зменшилась, цей процес ми можемо спостерігати проаналізувавши такі вартісні показники як:

- валова продукція в порівняних цінах 2010 року, в 2012 порівняно з 2010 роком знизилась на 53%;

- виручка від реалізації с/г продукції в 2012 порівняно з 2010 роком цей показник знизився на 11.5%

Це свідчить про погану ефективність використання землі.

2.5 Економічна ефективність виробництва і реалізації; рентабельність виробництва продукції

Протягом останніх років попит на продукцію рослинництва постійно зростає. Зокрема на зернові та насіння соняшника. Це є результатом того, що Україна є членом міжнародних торгових організацій і постійно веде торгівлю з іншими країнами світу.

Важливою економічною категорією, яка властива діяльності підприємств на принципах господарського розрахунку, є рентабельність. Вона означає доходність, прибутковість підприємства у процесі госпрозрахункової діяльності господарства мають відшкодувати свої витрати виручкою від реалізації продукції і одержати прибуток. Тому рентабельність - показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який підвищення народногосподарської ефективності сільськогосподарського виробництва, що є основою зростання забезпеченості населення продуктами харчування.[3]

В умовах кризового стану економіки країни виробництво основних продуктів сільського господарства скоротилось. При оцінці економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в колективних, державних і міжгосподарських підприємствах і об'єднаннях необхідно правильно визначати систему взаємозв'язаних показників, які повинні найбільш об'єктивно відображувати її рівень. З цією метою широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Доцільно застосовувати насамперед натуральні показники виходу продукції з урахуванням її якості, які є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби і птиці досить об'єктивно характеризують рівень ефективності виробництва, проте вони не можуть бути єдиними для всього сільськогосподарського виробництва. Водночас одні й ті самі рівні врожайності і продуктивності досягаються при різних витратах або різні показники продуктивності одержують при рівновеликих витратах виробництва.

Для одержання порівнянних величин витрат і результатів обсяг виробленої однорідної і різнойменної продукції обчислюють у вартісному виразі. Найважливішими показниками, що характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва (результат), є вартість валової і товарної продукції господарства, на основі яких можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.

В умовах свободи підприємницької діяльності і ринкових відносин підвищується роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарно-грошових відносин і сприяють зміцненню товарної форми економічних зв'язків та господарського розрахунку.[4]

Розділ 3. Динаміка виробництва продукції та фактори ефективності галузі рослинництва в ТОВ "Оксамит" Жовтневого району

3.1. Динаміка валової продукції рослинництва на 100га с.г. угідь в ТОВ Оксамит" Жовтневого району

Процес розвитку, руху соціально-економічних явищ у часі в статистиці прийнято називати динамікою. Для відображення динаміки будують ряди динаміки, які являють собою ряди значень, що змінюються в часі, статистичного показника, розташованих у хронологічному порядку.

Одним з найважливіших показників, що відображують стан сільського господарства є вихід валової продукції. Валова продукція може розраховуватись на 100 га сільськогосподарських угідь, на 1 працівника, на 1 люд.-год. Під валовою продукцією розуміють кількість виробленої продукції у господарстві протягом певного періоду.[5]

Так як вихід валової продукції здатний до коливань, тому його треба аналізувати за 6 - 7 років. Для цього існують такі показники:

· абсолютний приріст, ц з 1 га;

· темп зростання, %;

· темп приросту, %;

· абсолютне значення 1% приросту,

які розраховуються базисним або ланцюговим методами.

Таблиця 3.1 Показники динаміки валової продукції рослинництва на 100 га ріллі в ТОВ "Оксамит" Жовтневого району

Роки

Валова продукція на 100 га с.г. угідь, тис. грн.

Абсолютний приріст, тис. грн.

Темп зростання, %

Темп росту, %

Абсолютне значення 1% приросту, тис. грн.

базисний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

базисний

ланцюговий

2006

626,6

-

-

100

-

-

-

2007

666,2

39,58

39,58

106,32

106,32

6,32

6,32

6,3

2008

732,1

105,53

65,96

116,84

109,90

16,84

9,90

6,7

2009

864,1

237,45

131,92

137,89

118,02

37,89

18,02

7,3

2010

1259,8

633,21

395,76

201,05

145,80

101,05

45,80

8,6

2011

1369,6

743,03

109,82

218,58

108,72

118,58

8,72

12,6

2012

468,3

-158,30

-901,33

74,74

34,19

-25,26

-65,81

-

Визначимо рівень ряду:

;

Середній абсолютний приріст:

тис. грн.;

тис. грн.;

Середній темп зростання:

;

Визначимо середній темп приросту:

;

Аналізуючи результати проведених розрахунків ми можемо зробити висновок, що середній виробіток валової продукції рослинництва на 100 га ріллі за період з 2006 по 2012 роки становить 855.3 тис. грн. Встановлено, що максимальний показник валової продукції рослинництва на 100 га ріллі був у 2011 році і він складав 1369,6 тис. грн., мінімальний у 2012 році - 468,3 тис. грн.

У 2011 році абсолютне значення 1 % приросту склало 12,6 тис. грн.

Таблиця 3.2 Вихідні та розрахункові показники для виявлення тенденції зміни виходу валової продукції рослинництва на 100 га ріллі в ТОВ "Оксамит" Жовтневого району

Роки

Вихід валової продукції с.г. на 100 га с.г. угідь, тис. грн.

t

t2

t3

t4

Yt

Yt2

2000

626,6

1

1

1

1

626,6

626,6

2005

666,2

2

4

8

16

1332,4

2664,8

2008

732,1

3

9

27

81

2196,3

6588,9

2009

864,1

4

16

64

256

3456,4

13825,6

2010

1259,8

5

25

125

625

6299,0

31495,0

2011

1369,6

6

36

216

1296

8217,6

49305,6

2012

468,3

7

49

343

2401

3278,1

22946,7

Разом

5986,7

28,0

140,0

784,0

4676,0

25406,4

127453,2

Рівняння прямої:

;

Знаходимо та

,

,

а1= 52,2

855,2 = а0 +4*52,2

а0 = 646,4

Рівняння параболи 2-го порядку:

-1022,6=0,38а2

а2=-2691,1

-2722 = а1 - 8 * 2691,1

а1 = 24250,8

3629,4 = а0 + 4*24250,8 - 20 * 2691,1

а0 = -39551,8

Таблиця 3.3 Вихідні та розрахункові показники для визначення Уt для кожного року та суму квадратів відхилень

Роки

Вихід валової продукції с.г. на 100 га с.г. угідь, тис. грн.

Теоретичне значення (Уt)

(Y-yt)2

За прямою

За параболою 2-го порядку

За прямою

За параболою 2-го порядку

2006

626,6

698,6

-12609,9

5184

175204932,3

2007

666,2

750,8

19714,2

7157,16

362826304,0

2008

732,1

803

57420,5

5026,81

3213574694,6

2009

864,1

855,2

100509

79,21

9929106096,0

2010

1259,8

907,4

148979,7

124185,8

21821168856,0

2011

1369,6

959,6

202832,6

168100

40587340369,0

2012

468,3

1011,8

262067,7

295392,3

68434246080,4

Разом

5986,7

5986,4

1016224,6

0,09

1020580614596,4

Рис.1. Динаміка зміни валової продукції рослинництва на 100 га ріллі.

;

тис. грн.

Аналізуючи проведені розрахунки можемо сказати, що найкращим чином зміну динаміки валової продукції на 100 га ріллі в ТОВ "Оксамит" Жовтневого району за 2006 - 2012 роки відображає рівняння прямої, тому що в цьому випадку сума квадратів відхилень найменша. Розрахована похідна показує, що в середньому щорічно вихід валової продукції на 100 га ріллі зменшувалась на 2722 тис. грн.

3.2 Кореляційний аналіз залежності виробництва валової продукції рослинництва від енерго- та фондозабезпеченості

рослинництво продуктивність рентабельність

Кореляційною називається залежність при які кожному значенню факторної ознаки не завжди відповідає строго визначене значення результату. Саме цим кореляційний зв'язок відрізняється від функціонального. Кореляційний зв'язок проявляється лише в середньому і тому він називається неповною статистичною залежністю. [5]

Розрізняють форми зв'язку прямі та зворотні. Прямий зв'язок - це такий зв'язок при якому із збільшенням факторної ознаки результативність також збільшується. Зворотний зв'язок - це, коли факторна ознака збільшується результативність зменшується. [6]

Крім того по своєму математичному вираженню вони бувають прямо та криволінійними.

- залежна змінна;

Х - незалежна змінна; факторна ознака;

Х1 - фондозабезпеченість, тис.грн.

Х2 - фондоозброєність, тис.грн

а0 - вільний член;

У - Вихід валової продукції рослинництва на 100 га ріллі, тис. грн.

а1 - коефіцієнт регресії.

Для визначення параметрів рівня множинної кореляції скористаємося таблицею 3.4.

Таблиця 3.4 Вихідні данні для розрахунку залежності виходу валової продукції сільського господарства від рівня інтенсивності виробництва в ТОВ "Оксамит" Жовтневого району

Роки

У

Х1

Х2

Х1

Х2

Х12

Х12

Х22

2006

626,6

129,8

70,2

81339,3

43975

9110,1

16850,8

4925,3

2007

666,2

131,3

70,4

87479,1

46877,4

9239,7

17242,5

4951,3

2008

732,1

133,8

70,7

97962,9

51740,4

9456,9

17905,3

4994,8

2009

864,1

138,8

71,3

119946,8

61602,4

9896,0

19268,6

5082,4

2010

1259,8

153,8

73,1

193772,9

92143,9

11250,1

23658,3

5349,7

2011

1369,6

179,2

81,8

245377,5

111992

14649,9

32098,3

6686,3

2012

468,3

123,8

69,4

57980,2

32518,8

8597,4

15328,9

4821,9

Разом

5986,7

990,53

506,8621

883858,7344

440850

72200,1459

142352,62

36811,702

;

;

;

-0,4=-0,01а2;

а2 = 40;

-22,5=-1,3-0,3*40

-22,5=-1,3-12

-1,3=10,5

=-8,07

855,2=+141,5+72.4 а2

892,3=+143,7+72.9 а2

855,2=+141,5*(-8.07)+72.4*40

892,3=+141,7*(-8.07)+72.9*40

1747,5=2-2301,564+5812

-2=-2301,564+5812-1747,5

-2=1763,436

=-881,718

Модель рівняння залежності виходу валової продукції від фондозабезпеченості та фондоозброєності має такий вигляд:

;

Коефіцієнт регресії показує, що із збільшенням фондозабезпеченості на 1 тис. грн., вихід валової продукції рослинництва 100 га ріллі збільшується на 40 тис. грн., а також із збільшенням фондоозброєності на 1 тис.грн вихід валової продукції на 100 га ріллі зменшується на 8.1 тис. грн.

Крім параметрів рівняння необхідно встановити щільність кореляційного зв'язку, який знаходиться за допомогою коефіцієнтів кореляції.

Таблиця 3.5 Показники для розрахунку коефіцієнта кореляції

Роки

Ланцюгові абсолютні прирости

Квадрати приростів

Добуток приростів

?X1

?X2

?Y

?X12

?X22

?Y2

?X1?y

?X2?y

?X1?X2

2006

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2007

1,5

0,2

39,6

2,3

0,0

1568,2

59,4

7,3

0,3

2008

2,5

0,3

65,9

6,3

0,1

4342,8

164,8

20,3

0,8

2009

5,0

0,6

132,0

25,00

0,4

17424,0

660,1

81,4

3,1

2010

15,1

1,8

395,7

225,0

3,4

156578,5

5936,0

732,4

27,8

2011

25,3

8,6

109,8

642,5

74,4

12056,0

2783,2

947,4

218,7

2012

-55,4

-12,3

-901,3

3063,6

152,0

812341,7

49887,0

11113,0

682,5

Разом

-6,0

-0,7

-158,3

3964,7

230,4

1004311,2

59490,3

12901,9

933,1

;

;

;

або 99,9%

Аналізуючи розраховані данні можна зробити висновок, що множинний коефіцієнт кореляції свідчить про функціональний зв'язок між виходом валової продукції, фондозабезпеченістю та фондоозброєністю, а множинний коефіцієнт детермінації показує, що сукупний вплив вказаних факторів на вихід валової продукції складає, 99,9%, а 0,01% інших неврахованих факторів.

Розділ 4. Основні шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

4.1 Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

Підвищення економічної ефективності сільського господарства в цілому передбачає збільшення виробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Розв'язання цієї проблеми нерозривно пов'язане з подальшою всебічною інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності сільськогосподарських культур. В сучасних умовах сільське господарство розвивається переважно на основі інтенсифікації, що є основним джерелом підвищення його економічної ефективності.[9]

Шляхи підвищення ефективності виробництва зерна, які забезпечують дальше збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на одиницю продукції, передбачають комплекс таких основних заходів: поліпшення використання землі, підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва; поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці на основі колективного, сімейного і орендного підряду та оренди як прогресивної форми господарювання; розвиток сільськогосподарського виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання.[6]

Визнчимо аналіз економічної ефективності використання мікродобрив в ТОВ "Оксамит", це можна зробити за допомогою таблиці 4. 1.

Таблиця 4.1 Ефективність використання мікродобрив для зернових в ТОВ" Оксамит" Жовтневого району

Показники

Районований сорт зернових у звітному році

Мікродобриво Альфа Гроу Екстра - зернові

Тр, %

Урожайність, ц / га

8,53

10,236

120,0

Прибавка урожайності порівняно з районованим сортом, ц/га

х

1,71

х

Виробничі витрати на 1 га, всього, грн

1817,13

59,94

3,3

Собівартість реалізації 1 ц, грн

298,2

-

х

Ціна реалізації 1 ц, грн

153,48

153,48

100,0

Виручка від реалізованої продукції, тис. грн

255,70

-

x

Прибуток від реалізації продукції, грн, в розрахунку на:

1 ц продукції

-144,72

-

х

1 га посівної площі (результат використання добрив)

-843,01

261,8

-31,1

Додатковий прибуток на 1 га, грн

х

201,9

х

Ефективність використання добрива,%

-

436,8

Рівень рентабельності, %

-48,53

0,12

-0,2

Аналізуючи дані розрахунки можна стверджувати про те що шляхом додавання мікродобрив, рівень рентабельності значно збільшився, а також спостерігається збільшення на підприємстві прибутку.

4.2 Шляхи підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

У комплексі заходів підвищення економічної ефективності виробництва зерна найважливішим є поліпшення використання землі на основі підвищення її родючості і зростання врожайності сільськогосподарських культур.

Передовий досвід вітчизняного землеробства, і світова практика свідчать, що науково-технічний прогрес має в своєму розпорядженні ефективні засоби захисту грунтів від руйнування та підвищення їх родючості.

Один із напрямів підвищення економічної ефективності виробництва зерна - впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва. Вирішення цієї проблеми сприяє насамперед підвищенню продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві, що є основним якісним фактором економічного і соціального розвитку.

Розвиток та підвищення економічної ефективності зернового господарства - необхідна умова не тільки забезпечення населення продуктами харчування, а й піднесення ефективності виробництва інших видів продукції сільського господарства. Зміцнення матеріально-технічної бази галузі, впровадження інтенсивних технологій виробництва та прогресивних форм організації праці зумовили підвищення урожайності зернових культур та збільшення виробництва зерна. Водночас досягнутий рівень виробництва не забезпечує потреби України в зерні.

Істотне збільшення виробництва зерна та підвищення його економічної ефективності є необхідною умовою не тільки поліпшення забезпечення населення продуктами харчування, а й підвищення ефективності виробництва інших видів продукції сільського господарства. Зміцнення матеріально-технічної бази останнього, впровадження інтенсивних технологій виробництва, прогресивних форм організації праці, поліпшення матеріального стимулювання праці мають сприяти підвищенню врожайності зернових культур та збільшенню обсягів виробництва зерна.

Висновки

На основі літературних джерел та досягнутого рівня організації виробництва рослинницьких галузей у ТОВ "Оксамит" Жовтневого району Миколаївської області та проведеного аналізу можна сказати:

1. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання певної кількості продукції, валового і чистого доходу, прибутку з га землі при найменших затратах праці і площі на виробництво одиниці продукції.

2. ТОВ "Оксамит" розташоване у сприятливих умовах для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва, зокрема рослинництва. У структурі сільськогосподарських угідь визначне місце займає рілля. Це характеризує високу якість земельних угідь і рівень їх використання. Трудові ресурси ТОВ "Оксамит" зазнали незначних змін. Вартість основних виробничих фондів з кожним роком різна. Усі ці роки ТОВ "Оксамит" отримувало то прибуток то збиток. Господарство має зернововий напрям виробництва (а саме пшеничний).

3. Існує тенденція у зменшенні затрат праці при виробництві зерна. Відповідно це спричинило зростання продуктивності праці та зменшення трудомісткості продукції.

4. В одержанні високих врожаїв сільськогосподарських культур важливе місце займають форма обробітку ґрунту, внесення оптимальних доз мінеральних та органічних добрив, зрошення земель, впровадження високоврожайних сортів культур, запровадження сівозмін.

5. Визначальним фактором розвитку зернового господарства має бути інтенсифікація галузі на основі досягнень науково-технічного прогресу та розвитку ринкових відносин.

6. Необхідно приділити увагу організації оплати праці, посиленню матеріальної зацікавленості працівників, підвищенню трудової дисципліни у виробничих підрозділах.

Список використаних джерел

1. Топіха І.Н. Економіка аграрних підприємств. Курс лекцій - Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2005. - 317с.

2. Черевко Г.В., Горбонос Ф.В., Іваницька Г.Б., Пав ленчик Н.Ф. Економіка підприємств: навчальний посібник / за заг. ред. Г.В. Черевка. - Львів: Апріорі, 2004.- 384 с.

3. Погорілий А.О. Методологічні підходи до вивчення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва / А.О. Погорілий // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - №12. - С. 104 - 107.

4. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб./ К.: КНЕУ, 2002. - 624с.

5. Зінченко О.І. Рослинництво, К.: "Аграрна освіта", 2001.

6. Писаренко В.М. "Захист рослин: екологічно обґрунтовані системи", Полтава: "Інтеграфіка", 2002р.

7. Пархоменко Л.М. Теоретичні основи дослідження економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах ринку / Л.М. Пархоменко // Економіка АПК. - 2006. - №8. - С. 82 - 87.

8. Чекотовський Е.В. Основи статистики сільського господарства. Навчальний посібник. К.: 2001

9. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2003. - 528 с.

10. Топіха І.Н. Економіка аграрних підприємств. Курс лекцій - Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2005. - 317с.

11. Статистика. Підручник /Головач А.В. та ін. / - К.: Вища школа,

2004. - 623 с.

12. Статистика. Підручник. За ред. Герасименка. К.: Вища школа, 2003

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.