Статистика вивчення обсягу та структури споживання населенням

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровська обласна рада

Обласний комунальний вищий навчальний заклад

Інститут підприємництва «Стратегія»

Кафедра економічної теорії

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни: «Статистика»

на тему: «Статистика вивчення обсягу та структури споживання населенням»

Виконала:

студентка групи У-08-51

Заєць В. В.

Перевірила:

викладач кафедри

Радамовська І. В.

м. Жовті Води

2010 р.

ПЛАН

Вступ

1. Оцінка динаміки та структури споживання населенням за 2007-2009 рр.

2. Побудова кореляційно-регресійної моделі

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Під споживанням розуміють використання товарів та послуг для задоволення індивідуальних та колективних потреб. Розрізняють виробниче, або споживання засобів виробництва для виготовлення певного продукту та невиробниче споживання, більшу частину якого становить особисте споживання -- використання людиною виробленого продукту для забезпечення своєї життєдіяльності.

Особисте споживання виконує економічні та соціальні функції. Економічні функції полягають у відтворенні потреб, регулюванні обсягу та структури виробництва, відтворенні робочої сили; вони є критерієм реалізації суспільного продукту.

Соціальні функції полягають у підвищенні матеріального добробуту населення, формуванні всебічно розвиненої особистості.

Статистичний аналіз узагальнює факти, що спостерігаються, виявляє фактори, від яких залежать рівень та структура споживання, будує моделі споживання і на цій основі описує відповідні закономірності й тенденції. Результати статистичного аналізу використовують як для формального описування минулих тенденцій, так і для прогнозування розвитку виробництва з метою задоволення потреб населення.

Система статистичних показників споживання будується згідно із завданням спостереження і регулювання споживання на макро- та мікрорівнях розвитку економіки.

На макроекономічному рівні враховується необхідність узгодження реалій сьогодення стосовно організації виробничих сил, реалізації складових ВВП, у тому числі фонду споживання.

1. Оцінка динаміки та структури споживання населенням за 2007-2009 рр.

У статистиці використовують три основних джерела інформації для визначення витрат домашніх господарств на придбання споживчих товарів: вибіркові бюджетні обстеження; баланс грошових доходів та витрат населення; торговельна статистика.

Проте на основі даної інформації неможливо достатньо точно визначити суму споживчих витрат згідно з основними концепціями СНР. Так, у результаті вибіркових бюджетних обстежень статистичні органи одержують інформацію про обсяг та структуру витрат населення безпосередньо від домашніх господарств. Але в цих даних міститься значна систематична помилка, оскільки там практично відсутні сім'ї з високими доходами. Баланс грошових доходів та витрат населення побудований на інших концептуальних принципах, ніж СНР.

У зв'язку з цим основним джерелом інформації про витрати на купівлю споживчих товарів є дані торговельної статистики про обсяг та структуру роздрібного товарообороту. Крім того, провадяться дорахунки для підприємств, які не звітували, неорганізованої торгівлі, включаючи неорганізоване ввезення товарів із-за кордону, тощо.

Для одержання інформації про витрати населення на оплату послуг використовується статистична звітність закладів та організацій, що надають такі послуги домашнім господарствам. До їх складу включають ринкові споживчі послуги (побутові, житлово-комунальні, транспорту та зв'язку, оздоровчі і т. д.), а також послуги фінансових посередників (банків, страхових компаній, організацій з проведення лотерей).

Вартість послуг із проживання у власному житлі включається в загальну суму кінцевих витрат у розмірі валового випуску, тобто поточних витрат на утримання власного житла та вартості його зношення.

Фактичне кінцеве споживання домашніх господарств відображає реальну величину кінцевого споживання, яке забезпечується як за рахунок одержаного доходу, так і за рахунок соціальних трансфертів у натуральній формі, які надаються населенню органами державного управління та некомерційними організаціями, що обслуговують домашні господарства.

Як відзначалося, для більш глибокого та всебічного аналізу рівня життя населення провадяться вибіркові бюджетні обстеження домашніх господарств, що є важливим джерелом статистичної інформації про структуру доходів та споживчих витрат населення. Такі обстеження дозволяють установити залежність між рівнем матеріального добробуту домогосподарств та їх складом, джерелами доходів, зайнятістю членів сім'ї в різних секторах економіки. Цю залежність відображають структурно-функціональні моделі. Прикладом таких моделей є структура споживання в групуванні сімей за рівнем середньодушового доходу в сім'ї. Така інформація є основою для вивчення споживчої поведінки населення, виявлення взаємозв'язку між рівнями споживання, доходів та цін і прогнозування попиту.

Для кількісного відображення залежності між динамікою доходів або цін та рівнем споживання окремих товарів розраховуються коефіцієнти еластичності, які показують, на скільки процентів змінюється рівень споживання за зміни середньодушового доходу або ціни на 1%.

При проведенні вибіркових обстежень регулярно фіксуються як доходи, так і витрати домашніх господарств. Витрати поділяються на дві групи: споживчі витрати, а також витрати, не пов'язані зі споживанням. Споживчі витрати включають усі поточні витрати на придбання товарів та послуг для використання домашнім господарством або його окремими членами.

Аналіз матеріального добробуту заснований не тільки на обліку загальної суми витрат на придбання перелічених товарів та послуг, але й на вивченні їх структури. До найбільш важливих потреб людини, які задовольняються в першу чергу, належить харчування, тому показники частки витрат на харчування використовується як індикатор рівня життя населення.

На основі даних обстежень розраховуються показники середньодушового споживання окремих продуктів харчування, а також рівень забезпеченості населення непродовольчими товарами в розрахунку на 100 сімей або на 1000 осіб.

Одним із найважливіших показників життєвого рівня населення є рівень середньодушового споживання q. Його розраховують як частку від ділення фонду споживання Q на середньорічну чисельність населення N:

.

Динаміку рівня середньодушового споживання аналізують у натуральному та вартісному виразі. У першому випадку за непродовольчими товарами розрахунок проводять: взуття -- у парах, тканин -- у метрах тощо, а продуктів харчування -- у власній масі (м'ясо, молоко -- у кілограмах, яйця -- у штуках, а також у перерахунку на основний продукт -- молоко та молочні продукти -- у молоці, м'ясо та м'ясопродукти -- у м'ясі).

Динаміку рівня споживання у вартісному виразі розраховують у порівнянних цінах.

Статистика вивчає, як змінюється фонд споживання за рахунок окремих факторів, для чого може бути використаний метод ланцюгових підстановок.

Рівень споживання диференціюється за регіонами, соціальними групами населення, усередині останніх -- за групами з різним рівнем середньодушового доходу в сім'ї. Використовуючи ці групування, можна визначити вплив на динаміку рівня споживання зміни його в окремих групах та розподілу населення за вибраною ознакою групування. Цей аналіз проводять за допомогою системи індексів змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.

При аналізі споживання застосовують такі факторні індекси, коли динаміка підсумкової величини розкладається на динаміку двох або більше факторів. Розрізняють два випадки аналізу динаміки за допомогою цих індексів. Перший -- простий, коли фактори є співмножниками без знака суми. Наприклад, динаміка споживання взуття залежно від зміни рівня споживання q, середньої ціни p та чисельності населення N. Індекс загального обсягу споживання

.

Вплив на цю динаміку зміни середньої ціни розраховують за формулою

;

вплив рівня споживання

;

вплив чисельності населення

.

Абсолютний розмір зміни фонду споживання обчислюють як різницю між чисельником та знаменником індексів.

Другий випадок називають складним факторним індексом. У цьому випадку фактори виступають як суми добутків. Прикладом може бути індекс обсягу споживання тканин, які складаються з бавовняних, вовняних та шовкових. Його обчислюють за формулою

.

При аналізі споживання використовують також територіальні індекси, які характеризують співвідношення соціально-економічних явищ у просторі (за економічними районами, областями, містами тощо).

Рівень споживання по регіонах у цілому залежить від рівня споживання в окремих групах населення (міського і сільського залежно від рівня доходу тощо) і поділу населення за цими ознаками. Тому важливо виявити різницю між рівнями споживання в окремих регіонах, елімінуючи вплив цього поділу. Залежно від поставленого завдання при побудові територіальних індексів мають місце різні підходи. Так, при порівнянні рівнів споживання qA, qБ в регіонах А та Б для елімінування впливу, наприклад, розподілу в цих регіонах співвідношення між міським та сільським населенням d як стандартний можна використати або розподіл dA населення регіону А і тоді територіальний індекс

,

або регіону Б dБ і тоді

.

При порівнянні рівнів споживання в регіонах між собою, а також із середнім по сукупності регіонів, у тому числі із середнім по Україні як стандартний може бути використаний розподіл у цілому по країні dK; тоді формула територіального індексу набере вигляду

.

Щойно було розглянуто методи аналізу динаміки споживання в простому групуванні за однією ознакою. Додаткову інформацію можна дістати при використанні комбінаційних групувань. Прикладом може бути групування регіонів, у кожному з яких виокремленні соціальні групи населення.

На підставі цієї інформації можна виконати аналіз динаміки рівня споживання. Відповідні абсолютні прирости рівня споживання за рахунок окремих факторів розраховують як різницю між чисельником і знаменником формул індексів.

Таблиця 1. Порівняння сукупних витрат

Таблиця 1 показує, що середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства за 2007 р. склали 5000грн., що в 0.98 раза менше ніж у відповідному періоді 2008 р., у 2009 р. склали 5350, що в 0.95 більше ніж у відповідному періоді 2007р. і на 250 грн. більше ніж у 2008р.

Таблиця 2. Структура сукупних витрат домогосподарств за 2007-2009 рр.

З Таблиці 2 видно, що серед усіх сукупних витрат домогосподарств 86% становили споживчі витрати у 2008 р., у 2007р. - 90%, у 2009 - 87,5%. На харчування витрати у 2009 р. склали 52,8%, у 2008 витрати склали на 2,6 в.п. менше, у 2007р. - 53,7%.

На купівлю непродовольчих товарів та послуг домогосподарства направляли третину усіх витрат, у 2007 р. вони склали 34,2, у 2008 р. вони стали менше на 1,1% порівняно з 2007 р. і в 2009 р. порівняно з 2007р. менше на 2,6.

Витрати на алкогольні напої та тютюнові вироби у 2007 році склали 1,6 і 0,9 відповідно, у 2008 - 1,4 і 0,8, у 2009 - 1,6 і 1,5 відповідно.

Частка неспоживчих сукупних витрат збільшилися у 2008р порівняно з 2007 на 5% , і 2009р. зменшилась порівняно з 2008р. на 2 %, які спрямовувалась на заощадження: на купівлю акцій, нерухомості, на будівництво та капітальний ремонт житла, на вклади в банків.

Динаміка частики витрат домогосподарств на окремі вироби в загальній структурі споживання

Вартість харчування у 2007 р. у середньому на одну особу становила 11 грн, у 2008 - 16грн. і у 2009 - 18 грн.

У 2009р. відбулися деякі зміни у структурі харчування: збільшилось споживання в домогосподарствах овочів і баштанних на 14%, олії та інших рослинних жирів на 6%, картоплі - на 4%, цукру та фруктів, горіхів і винограду на 9%, хліба і хлібних продуктів на 1%, споживання молока та м'яса знизились на 1%, а споживання яєць залишилось на рівні 2008р.

У 2008 р. збільшилось споживання в домогосподарствах риби та рибопродуктів на 17%, фруктів, ягід, горіхів та винограду, а також цукру - відповідно на 6%, овочів та баштанних - на 4%, м'яса та м'ясопродуктів - на 2% та молока і молочних продуктів - на 1%. Залишилось на рівні 2007р. споживання яєць, олії та інших рослинних жирів, картоплі. Скоротилось споживання хліба і хлібних продуктів (на 1%) порівняно з 2007р.

Таблиця 3. Споживання продуктів харчування в домогосподарствах (у середньому за місяць у розрахунку на одну особу, кг)

Динаміка частики споживання продуктів харчування домогосподарств в загальній структурі харчування за 2007-2009 рр.

Таблиця 4. Споживання продуктів харчування в домогосподарствах з дітьми і без дітей.(у середньому за місяць у розрахунку на одну особу, кг)

Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчування 53% свого бюджету 2007р, 49% у 2008 р і 52% у 2009р. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи у 2007 р. станови 9,13 грн, у 2008році збільшилась в 1,5 раза і становила 13,7 грн, а у 2009 р. збільшилась в в 1,6 раза порівняно з 2007 р. і становила 16 грн.

У сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування була дещо більшою, ніж у домогосподарствах з дітьми, а вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування була вищою в 1,4 раза.

 Порівняння споживання продуктів харчування в домогосподарствах з дітьми та без дітей (у середньому за місяць у розрахунку на одну особу у 2008р , кг)

Порівняння споживання продуктів харчування в домогосподарствах з дітьми та без дітей (у середньому за місяць у розрахунку на одну особу у 2009р, кг)

З таблиці 5. Споживання продуктів харчування в домогосподарствах з дітьми і без дітей, видно, що 2008р. у домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито більше, ніж у 2007 р. риби і рибопродуктів - на 21%, цукру - на 7%, фруктів - на 9% , хліб і хлібні продукти - на 1%, зменшилось споживання молочних продуктів - на 2%, картоплі - на 5%, овочів і баштанів на 1%, залишилось незмінним споживанням яєць, олії та інших рослинних жирів.

У домогосподарствах 2009р. з дітьми однією особою було спожито більше, ніж у 2007 р. риби і рибопродуктів - на 7%, цукру - на 7%, олії - на 7% , фруктів - на 9%, хліба - на 1%, зменшилось споживання молочних продуктів - на 11%, картоплі на 9%, м'яса і м'ясопродуктів на 2%. Споживання яєць залишилась незмінним.

населення споживання кореляційна регресійна модель

2. Побудова кореляційно-регресійної моделі

Відповідно до лінійної моделі для вивчення зв'язків між фактором Х та результатом У застосовується формула:

Для визначення параметрів регресії використовується метод найменших квадратів, який передбачає, що сума відхилення буде мінімальною.

Для того щоб визначити параметри регресії, складемо систему рівнянь та всі необхідні дані зведемо в табл. 2.1:

Табл. 2.1. Розрахунки для кореляційно-регресійного аналізу

Надалі проведемо оцінку за допомогою коефіцієнта кореляції:

Висновки

Повноцінне харчування відіграє визначальну роль для збереження здоров`я нації та підвищення життєвого рівня населення. Зниження загальних обсягів споживання продуктів харчування, білково-енергетична недостатність раціону харчування, часто неякісні продукти в комплексі з іншими негативними факторами, такими як погіршення умов життєдіяльності, медичного обслуговування призвели до збільшення серед населення захворювань органів травлення, дихання, хвороб системи кровообігу та обміну речовин тощо. Так, за останні 10 років рівень поширення залізодефіцитної анемії серед жінок 15-45 років збільшився майже втричі, а кількість хворих на туберкульоз - більш як у півтора рази.

Негативні прояви у виробництві сільськогосподарської продукції та кінцевої продукції харчової промисловості відповідним чином вплинули на стан продовольчої незалежності країни та зменшення рівня споживання продуктів харчування населенням. Але крім виробничого фактора, гостроту продовольчої проблеми обумовило також різке падіння доходів населення країни, її регіонів, а також окремих соціальних груп.

Посиленню кризових явищ в агропромисловій сфері та загостренню продовольчої проблеми сприяла низька конкурентоспроможність та економічна незахищеність сільських виробників на внутрішньому продовольчому ринку.

Аналіз стану забезпечення населення країни продовольством свідчить, що вирішення цієї проблеми неможливе без розробки й впровадження державної концепції і програми забезпечення національної продовольчої безпеки та відновлення агропромислового виробництва, які ґрунтуються на принципах соціально орієнтованої та державно регульованої продовольчої політики та економічної політики в цілому. Головною стратегічною метою продовольчої політики має стати покращення структури споживання основних продуктів харчування населенням України та підвищення якості продукції вітчизняного виробництва.

Література

1. Громыло Г.Л. Теория статистики: учебник для вузов, М.: ИНФРА- М, 2009.

2. Тарновская Л. И. Статистика М.: ACADEMIA, 2008

3. Теория статистики: Учебник для вузов /под ред. Громыко Г.Л./ Изд. 2-е, перераб., доп. М.: ИНФРА-М, 2009

4. Шевчук О.В. “ Сучасні тенденції розвитку ринку продовольчих товарів в Україні”// Економіка АПК, 2008, № 8.

5. www.ukrstat.gov.ua

Размещено на Allbest.ru