Аналіз ефективності виробництва соняшнику у ТОВ Агрофірма "Лиманський" Очаківського району

4472-3856=616

При урожайності, на рівні передового господарства - 20,8ц/га, ТОВ «Агрофірма «Лиманський» може додатково отримати 616 ц соняшнику.

Наявність і постійне поповнення сортового складу польових культур - основа ведення сучасного рослинництва. Тому одним з заходів технології вирощування соняшнику є сортооновлення та сортозаміна. Визначимо резерв збільшення обсягів виробництва соняшнику за рахунок заміни менш врожайного гібриду соняшнику на високопродуктивні гібриди (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Визначення резервів збільшення обсягів виробництва соняшнику за рахунок сортозаміни в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» Очаківського району, в 2013 р.

Провівши розрахунки збільшення обсягів виробництва соняшнику за рахунок сортозаміни в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» можна сказати, що заміна гібриду Термінатор на НК Алего дасть можливість підприємству додатково отримати з 1га посіву зміненого гібриду 16,6 ц, а з всієї площі 2340 ц.

Провівши розрахунки збільшення валового збору соняшнику в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» Очаківського району, в результаті застосування різних заходів, визначимо загальні резерви валового збору досліджуваної культури в 2013р.(табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Узагальнення резервів валового збору соняшнику в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» Очаківського району, в 2013р.

Отже, застосування всіх зазначених заходів дасть господарству змогу отримати додатково 4780,5ц валового збору соняшнику. Звичайно господарство не в змозі буде за один рік отримати всі наведені резерви, тому доцільним буде застосувати заходи, реалізація яких зумовить найбільший приріст валового збору.

3.3 Аналіз та напрямки підвищення ефективності виробництва соняшнику

В умовах формування ринкової економіки проблема підвищення ефективності виробництва набуває актуального значення. Тому дослідженням стосовно цього приділяється велика увага. Ріст економічної ефективності - це досягнення найвищих кінцевих результатів при найменших витратах трудових, матеріальних, природних і фінансових ресурсів.

Для аналізу економічної ефективності виробництва використаємо табл. 3.9.

Таблиця 3.9

Економічна ефективність виробництва соняшнику в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» Очаківського району

Аналізуючи дані таблиці зазначимо, що ефективність виробництва соняшнику у звітному році в порівнянні з попередніми роками значно збільшилась по всім показникам. Рівень рентабельності у 2013 році становить 98,3%, що на 81,1% більше значення даного показника у 2011 році, це говорить, що виробництво є рентабельним. У 2013р. підвищилась собівартість соняшнику та ціна реалізації, що відобразилось на збільшені прибутку.

Собівартість продукції є важливим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В ньому синтезують всі сторони господарської діяльності, аналізується результат виконання, використання всіх виробничих ресурсів.

Зниження собівартості - одна з першочергових і актуальних задач суспільства кожної галузі, підприємства. Від рівня собівартості продукції залежить сума прибутку і рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність темпи розширеного відтворення, рівень закупки і роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію.

На собівартість продукції впливає ряд істотних факторів під дією яких формується її рівень. Зниження собівартості продукції є важливою умовою підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції і зменшення затрат праці і виробничих ресурсів на її одиницю.

Проаналізуємо вплив факторів на собівартість соняшнику (табл. 3.10.).

Таблиця 3.10

Вихідні дані та розрахунок впливу факторів на виробничу собівартість 1ц соняшнику в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» Очаківського району

Провівши розрахунки можна сказати, що виробнича собівартість 1ц соняшнику підвищилась на 215,22 грн. Дані зміни зумовлені впливом збільшення абсолютного розміру витрат. Зменшення кількісного фактору спричинив незначний вплив на результативний показник.

Перехід до нових умов господарювання на основі ринкових відносин загострює проблему підвищення економічної ефективності виробництва. Для підприємства важливо знати не тільки обсяг виробленої продукції, а й скільки витрачено матеріальних засобів і праці, яка собівартість цієї продукції, наскільки ефективна та чи інша галузь виробництва. Тому важливе значення серед економічних показників ефективності має собівартість виробництва продукції.

Собівартість продукції - важливий узагальнюючий економічний показник виробничо-фінансової діяльності підприємства. На практиці її обчислення необхідне для об'єктивної оцінки господарської діяльності підприємств у цілому, окремих її підрозділів та видів продукції, для розрахунку чистого доходу, прибутку і рівня рентабельності, які залежать від собівартості.

Собівартість як економічна категорія об'єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, в що обходиться кожному виробнику виробництво і збут продукції.

Проаналізуємо структуру собівартості 1ц соняшнику у відповідності з прийнятою номенклатурою статей затрат (табл. 3.11.).

Таблиця 3.11

Склад і структура собівартості 1ц соняшнику в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» Очаківського району

Аналізуючи дані таблиці 3.11. можна відмітити, що основною статтею витрат виробництва є виплати на оплату праці. У 2013р. в порівнянні з 2012р. витрати по даній статті збільшились на 1,1грн/ц. Також спостерігаються витрати на добрива, збільшення витрат на засоби захисту рослин та інші витрати. У 2013р. в порівнянні з 2012р. витрати на роботи та послуги зменшились на 12,77грн/ц.

Собівартість безпосередньо впливає на прибуток. Дослідимо зміну прибутку у звітному році (табл. 3.12.).

Аналізуючи розрахунки таблиці 3.12. видно, що у звітному році прибуток від реалізації соняшнику більший планового значення на 346,8тис.грн. Це відхилення відбулося за рахунок впливу кількості реалізованого соняшнику на -52,2 тис.грн., ціни - на 493,2тис.грн., собівартості реалізованого соняшнику - на -94,2тис.грн.

Рівень рентабельності характеризує прибутковість, дохідність підприємства. Цей показник дає можливість визначити, яка продукція більш прибуткова, тобто вигідніша для виробництва. Однак слід врахувати, що собівартість має відповідати витратам виробництва на основі рівноважних цін.

Таблиця 3.12

Визначення впливу факторів на прибуток від реалізації соняшнику в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» Очаківського району

Для визначення впливу факторів на рентабельність виробництва соняшнику скористаємось табл. 3.13.

Таблиця 3.13

Вихідні дані для визначення впливу факторів на рівень рентабельності (+), збитковості (-) виробництва соняшнику в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» Очаківського району

Провівши аналіз рівня рентабельності виробництва соняшнику зазначимо, що результативний показник у звітному році збільшився на 81,1 в.п. в порівнянні з показником базисного року. Дане відхилення відбулось за рахунок збільшення прибутку від реалізації соняшнику та зменшення собівартості від реалізації, що вплинуло на результативний показник.

Головними причинами зниження рентабельності є не тільки зовнішні чинники, зумовлені загальним станом економіки, а й внутрішньогосподарські - зниження урожайності. Причиною зменшення урожайності соняшнику, крім природно-кліматичних умов, є недостатнє внесення мінеральних добрив, використання препаратів для боротьби зі шкідниками і хворобами, відсутність ефективних засобів захисту рослин, низький рівень інтенсивності ведення галузі, далекий від оптимального сортовий склад.

Таблиця 3.14

Показники економічної ефективності виробництва соняшнику в 2013 році в ТОВ «Агрофірма «Лиманський»

Порівнюючи фактичні та розрахункові показники економічної ефективності виробництва соняшнику в 2013 році в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» можна зробити висновок. При використанні всіх резервів урожайність зросте на 15,3ц/га, зниження собівартості 1ц соняшнику на 42,42грн., підвищиться прибуток в розрахунку на 1ц - 42,42грн., на 1га - 2218грн. Як наслідок, можливе зростання рівня рентабельності виробництва на 68,4% та продажу 12,9%.

Важливим напрямом зростання ефективності сільськогосподарського виробництва є підвищення рівня забезпеченості господарства основними і оборотними фондами та поліпшення їх використання. Із зростанням фондооснащеності сільськогосподарського виробництва відбувається підвищення його ефективності, проте спостерігається деяке зниження фондовіддачі. Підвищення віддачі основних фондів є одним з головних факторів інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва і зростання його ефективності.

Підвищити економічну ефективність виробництва можливо при підвищенні якості соняшнику, збільшені його виробництва при одночасному зменшені затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Розв'язання цієї проблеми нерозривно пов'язано з подальшою всебічною інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності соняшника.

Ефективність сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від рівня забезпеченості його трудовими ресурсами, рівномірного і раціонального їх використання. Успіх вирощування соняшника залежить, перш за все, від правильного вибору посівного матеріалу. За останні роки посуха та комплекс хвороб були головними чинниками зниження урожайності. Проте для отримання потенційного урожаю, закладеного в насінні, слід застосовувати систему захисту, яка складається з обробки насіння проти хвороб і шкідників, та захисту від бур'янів та десикації. Особливу увагу приділяють захисту від однорічних і багаторічних бур'янів. Типова помилка - висівання соняшнику на полі, де не знищені види осотів.

Отже, на основі всього вище зазначеного можна зробити висновок, що реалізація таких заходів як розширення посівних площ, сортозаміна, збирання урожаю в оптимальні строки, раціональне використання добрив та засобів захисту рослин дають змогу підвищити врожайність соняшнику до 33,2ц/га і як наслідок валовий збір культури на 4780,5ц.

Економічний ефект від впровадження зазначених заходів не лише перекриває додаткові витрати, а й значно збільшує прибуток галузі.

ВИСНОВКИ

На основі проведенного дослідження господарськоі діяльності ТОВ «Агрофірма «Лиманський» Очаківського району можна зробити такі висновки.

Соняшник є однією з найпоширеніших сільськогосподарських культур на території Очаківського району і однією з головних культур які вирощуються в господарстві ТОВ «Агрофірма «Лиманський». Отже досліджуване господарство відноситься до типових господарств які займаються вирощуванням соняшника. Кліматичні умови, рельєф - здебільшого сприятливі для вирощування соняшнику. Досліджуване господарство можна віднести до середніх господарств за розміром. В розпорядженні господарства знаходиться автомобільний гараж, тракторна бригада, зернотік, тракторна майстерня, досить розвинутий автотракторний парк.

Основним видом діяльності товариства є виробництво зерна, соняшника та молока. За результатами аналізу за даними 2011-2013 рр. визначено ТОВ «Агрофірма «Лиманський» як прибутковий суб'єкт господарювання, динаміка показника прибутку має позитивне значення. Так чистий прибуток підприємства протягом 2012 року збільшився на 334 тис. грн. (або на 8,28%) відносно даних 2011 року і сягнув значення 4366 тис. грн. Такі зміни пояснюється різними темпами збільшення показників виручки реалізації та собівартості продукції, однак в 2013 році чистий прибуток зменшився порівняно з 2012 роком на 34%.

Досліджуване господарство в достатній мірі забезпечене виробничими ресурсами та ефективно їх використовує. Про це свідчать показники економічної ефективності використання виробничих ресурсів.

Виробництво соняшнику в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» Очаківського району відіграє важливу роль. Підтвердженням цього є показник розміру та структури грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції. Він складає у базисному році 26,8%, а в звітному 61,8% відповідно, незважаючи на те, що площа під даною культурою склала 7,2% та 37,4% від загальної площі сільськогосподарських угідь. Прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції в 2012 році зменшився на 88,5%, а в 2013 році він збільшився на 158,9%, більше загального прибутку по підприємству.

Ефективність виробництва соняшнику у звітному році в порівнянні з попередніми роками значно збільшилась по всім показникам. Рівень рентабельності у 2013 році становить 98,3%, що на 81,1% більше значення даного показника у 2011 році, це говорить, що виробництво є рентабельним. У 2013р. підвищилась собівартість соняшнику та ціна реалізації, що відобразилось на збільшені прибутку.

Порівнюючи фактичні та розрахункові показники економічної ефективності виробництва соняшнику в 2013 році в ТОВ «Агрофірма «Лиманський» можна зробити висновок. При використанні всіх резервів урожайність зросте на 15,3ц/га, зниження собівартості 1ц соняшнику на 42,42грн., підвищиться прибуток в розрахунку на 1ц - 42,42грн., на 1га - 2218грн. Як наслідок, можливе зростання рівня рентабельності виробництва на 68,4% та продажу 12,9%.

Важливим напрямом зростання ефективності сільськогосподарського виробництва є підвищення рівня забезпеченості господарства основними і оборотними фондами та поліпшення їх використання. Із зростанням фондооснащеності сільськогосподарського виробництва відбувається підвищення його ефективності, проте спостерігається деяке зниження фондовіддачі. Підвищення віддачі основних фондів є одним з головних факторів інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва і зростання його ефективності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрієнко О. Не такий страшний соняшник, як його малюють / О. Андрієнко, А. Андрієнко, І. Семеняка // Агробізнес сьогодні. - 2011. - № 11. - С. 5-12.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник.-2-ге вид., доп. і перероблене. / В.Г.Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.

3. Болюх М.А. Економічний аналіз: [Навч. посібник] / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка.-- Вид. 2-ге, перероб. і доп. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 556 с.

4. Дяченко О. В. Шляхи підвищення урожайності соняшнику в умовах сучасних інтеграційних процесів України [Електронний ресурс]. - режим доступу: www.nbuv.gov.ua.

5. Економіка підприємства: навчальний посіб. / за заг. ред. Круша П.В., Подвігної В.І., Сердюка Е.М. К.: Ельга-Н, КНТ, 2009. - 780с.

6. Економічний аналіз: теорія і практика: підручник / [Кіндрацька Г.І., Загородній А.Г., Білик М.С.]; за ред. проф., А.Г. Загороднього. - Львів: «Магнолія Плюс», 2006. - 428с.

7. Здоровцов О.І. Економіка с/г виробництва / Здоровцов О.І, Мацибора О.І. - Київ, Видавництво УСГА, 1993. - 656 с.

8. Зерно України: Стратегія розвитку, ринки збуту, продовольча та енергетична безпека/www.golos.com.ua //Агро бізнес сьогодні. -2008. -№15-16. -С.24-26.

9. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. Посібник. / В.М. Івахненко -К.: КНЕУ, 2002. - 263 с.

10. Ковальчук М.І. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник. / М.І. Ковальчук -- К.: КНЕУ, 2004. -- 456 с.

11. Кузьмінська Н. Л. Особливості функціонування олійно-жирової галузі України // Економіка АПК. - 2011. - № 12. - С. 161-165.

12. Кучеренко С. Стан олійножирового виробництва в Україні в сучасних умовах [Електронний ресурс]. - режим доступу: www.nbuv.gov.ua.

13. Маслак О. Нові олійні рекорди // Пропозиція. - 2012. - № 6. - С. 36-40.

14. Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

15. Офіційний сайт FAOSTAT. [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://faostat.fao.org.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року, № 164 «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах». - Київ.

17. Портал Аграрного сектора України. [Електронний ресурс]. - режим доступу: http://agroua.net/statistics.

18. Савчук В.Н. Економічний аналіз діяльності підприємств і організацій АПК. / В.Н. Савчук. - К.: Урожай, 1999. - 221 с.

19. Фаїзов А. В. Олієжировий комплекс: проблеми і фактори розвитку [Електронний ресурс]. - режим доступу: www.nbuv.gov.ua.

20. Федоряка В. П. Ефективність виробництва і реалізації соняшнику в Україні / В. П. Федоряка, Л. А. Бахчиванжи, С. В. Почколіна // Вісник соц.-екон. досл. - 2011. - № 41(2). - С. 139-144.

Размещено на Allbest.ru