Економічна ефективність виробництва соняшнику

Напрямки підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику в ТОВ "Дружба" Вознесенського району. Місце сільськогосподарської культури в економіці господарства, динаміка виробництва, продажу та собівартості. Фактори урожайності соняшнику.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 11.10.2012
Размер файла 78,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва - основа стабілізації економіки аграрних підприємств

соняшник виробництво собівартість урожайність

1.1 Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва соняшнику в ТОВ «Дружба» Вознесенського району

Одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів та виробництво одиниці продукції означає економічну ефективність сільськогосподарського виробництва.

Підвищенню економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє його розширення, підвищення оплати праці. Проблема полягає в тому, що зростанню доходів господарства, що є основою вдосконалення виробництва, на кожну одиницю майбутніх витрат, фінансових і трудових, досягти істотного збільшення обсягу виробництва продукції.

Основними напрямками підвищення ефективності виробництва, які забезпечують збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю, передбачають комплекс таких заходів, як підвищення врожайності культур, поліпшення якості, ефектне використання виробничих ресурсів, розширення посівів високоврожайних сортів, впровадження комплексної механізації, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату, раціональне розміщення концентрації посівів.

Важливими фактором збільшення виробництва насіння соняшнику є підвищення урожайності. Щоб кожен рік отримувати більш-менш високі врожаї, потрібно дотримуватися технологічних умов.

Основними елементами цієї технології є:

Попередники. Найкращими попередниками для соняшника є озима пшениця, кукурудза, ярові зернові. За дослідами Миколаївської дослідної станції при сівозміні 10,6,4 роки, врожайність відповідно була 23,6; 15,0; 12,2 ц/га. На одному полі у сівозміні соняшник можна вирощувати через 8-10 років. Це має особливе значення [11.65-70].

Зниженню врожайності соняшника, при скороченні строків його повернення на попереднє поле сівозміни пов'язане передусім зі збитком, який спричиняє зарозиха, сіра та біла гнилі.

Насіння на сорти. Для Вознесенського району районовані такі сорти соняшника, як Хортиця, Міраж, Тайфун, Донецький 60, Одеський 22.

Сіяти необхідно насіння 1-го класу посівного стандарту, потруєні за 1,5-2 місяці до посіву. При застосуванні такого насіння підвищується не тільки врожайність (в середньому на 7 ц/га), але й підвищується якість продукції, також у них збільшується стійкість до хвороб. Але в сучасних умовах, коли йде масовий занепад сільського господарства, а також відсутні кошти, більшість господарств не мають змоги висівати таке насіння [10.16-22].

Розглянемо вплив органічних добрив на врожайність. Нам відомо, що кожна тонна внесеного в сівозміні органічного добрива забезпечує приріст врожаю в перерахунку на зерно в розмірі 1 ц/га. Також внесення гною підвищує стійкість рослин. В Миколаївській області застосування гною під соняшник в засушливих умовах Південного Степу України у дозі всього 10-15 кг. На 1 га забезпечує прибавку врожаю насіння в середньому на 4 роки 0.17 т/га.

У дослідах навчально-дослідницького господарства Херсонського сільськогосподарського інституту «Світла дача», при внесені гною 20 т/га в середньому за 3 роки підвищився на 29 ц/га в порівнянні з тим роком, коли гній не вносився. Для підвищення ефективності дуже важливий спосіб внесення та час.

Як вже встановлено, під час обробітку ґрунту при внесенні до нього добрив, коли гній заорюють на відповідну глибину (10-25 см), ефективність поживних речовин збільшується на 30-35%.

В 1 тонні гною міститься 2,5 кг фосфорної кислоти, 5 кг. азоту, 6 кг. окисі калію. Гній вносять або безпосередньо під самий соняшник, або під попередній. На Миколаївській дослідній станції внесення 45 кг фосфору сприяло зростанню врожайності насіння на 3.8 ц/га, а фосфору разом з азотом - на 4.0 ц/га. Необхідно знати, що перевага фосфору в ґрунтів веде до збільшення накопичення жирів та азоту-протеїну. Окупність 1ц д.р. азоту і фосфору складає 1.3 ц насіння соняшнику. Застосування гною ефективно в усіх зонах вирощування в Південному Степу. У дослідах ВНИИМК в КСП «Авангард» приріст врожайності соняшника при використанні гною, як основного добрива, при внесенні на 1 га 20-40 кг. під зяб, склав 0,2-0,5 т/га, при цьому сприятливо діє протягом 2-3 років на подальші культури. Встановлено, що в зоні достатнього зволоження приріст врожаю соняшника в середньому складає 0.57 т/га, а в зоні недостатнього зволоження - 0.33 ц/га.

При внесенні добрив під попередник, наприклад озима пшениця, дозу збільшують. Але слід враховувати й те, що це забезпечує підвищення збору зерна попередника на 3.6 ц/га.

На Миколаївській дослідній станції у ланці сівозміни «пар-озима пшениця-соняшник», 40 т гною на 1 га вносять в пару. В середньому 5-річна врожайність озимої пшениці зросла на 0.45 т/га, соняшника на 0.25 т/га. Аналогічно в Донецьких дослідах сільськогосподарської дослідницької станції приріст врожаю соняшника після дії гною склав 0.3 т/га. Але слід врахувати, що приріст врожаю можливий при застосуванні всіх інших елементів технології вирощування, серед яких важливе значення має сівба. Оптимальним строком вважається, коли температура ґрунту досягає 8-12 С°. Ранні (4-6 С° температура ґрунту на глибині 8 см.) і пізні (більш 14-16 С°), строки сівби призводять до зниження врожайності. А при оптимальній температурі врожай отримують стабільний і високий [18.35].

Розглянувши основні напрямки підвищення врожайності соняшника, можна сказати, що найбільш доцільним є застосування органічних добрив. З підвищенням врожайності, собівартість продукції знижується, а трудоємкість навпаки збільшується.

Економічна ефективність інтенсивних технологій визнається порівнянням додаткових виробничих витрат і додатково одержаної продукції і характеризується зростанням окупності додаткових витрат.

Обсяг виробництва та фактори, що зумовлюють зростання врожайності, можна розглядати як фактор підвищення економічної ефективності виробництва соняшника. На основі комплексного використання всіх факторів формується інтенсивна технологія виробництва соняшника.

1.2 Показники економічної ефективності виробництва соняшника і методика їх визначення

Щоб визначити оцінку економічної ефективності, використовують систему взаємопов'язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і впливів різних факторів. Для найбільш чіткого відображення рівня економічної ефективності, широко використовується, як натуральні, так і вартісні показники. Одним із найважливіших показників, що характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва є вартість валової і товарної продукції господарства на основі яких можна розрахувати валовий і чистий доход, а також прибуток.

Валова продукція сільського господарства - це всі виробленні первинні продукти протягом року землеробства і тваринництва. Їх розраховують в поточних та співставних цінах в вартісній формі 2005 р. При визначені вартості валової продукції у сільському господарстві в її склад включають вартість основної, побічної продукції рослинництва, тваринництва і вартість вирощуваних за рік молодих насаджень. Продукція, яка реалізована господарством за границі виробництва, або використана для обміну по бартеру, називається товарною продукцією.

Вартість товарної продукції - розраховують у поточних цінах реалізації, рівень якої залежить від каналів і строків реалізації, якості продукції та інших факторів.

Економічна ефективність насіння соняшнику характеризується такими показниками, як: собівартість, прибуток розрахований на 1 ц продукції та 1 га посіву, урожайність, ціна реалізації 1 ц, рівень рентабельності.

Собівартість продукції(С) - це витрати сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію продукції, вираженій у грошовій формі. Виробнича собівартість включає витрати на виробництво продукції і обчислюється по всій продукції, виробленій у господарстві. А повна собівартість включає витрати на виробництво і реалізацію продукції і обчислюється тільки по реалізованій продукції. При визначенні економічної ефективності виробництва соняшника визначають собівартість 1 ц виробленої продукції [1.50].

С = Вс/ВЗ;

де ВЗ - валовий збір, Вс - виробнича собівартість.

Прибуток(П) - це реалізована частина чистого доходу. Він визначається, як різниця між грошовою виручкою від реалізації та повної собівартості проданої продукції. При визначенні економічної ефективності виробництва соняшника визначають прибуток на 1 ц та на 1 га посіву соняшника.

Прибуток, отриманий на 1 га площі посіву соняшника:

;

де П - прибуток, S-площа з якої зібрано урожай.

Прибуток, отриманий на 1 ц виробленої продукції:

;

де К - кількість виробленої продукції

Урожайність(У) - це кількість продукції, одержаної з 1 га посіву. Визначається шляхом ділення валового збору після доробки на зібрану площу соняшника.

Урожайність = Валовий збір, ц / Площа посіву, га

Ціна(Y) - це грошовий вираз вартості товару. Відзначається як відношення виручки від реалізації продукції до кількості реалізованої продукції. Ціна включає собівартість і прибуток:

Y=c + v + m, де

C + v - собівартість;

m - прибуток.

Рівень рентабельності(Р) - визначається з відношення одержаного прибутку до повної собівартості реалізованої продукції і виражається у відсотках. Він показує величину прибутку на 1 грн. витрат і характеризується ефективність їх використання. При цьому 1% прибутку з розрахунку на 1 грн. виробничих витрат [12.45].

;

де ПС - повна собівартість.

Затрати праці на 1 ц насіння(Т) - визначається відношенням сукупних затрати прати праці на все виробництво соняшника до збору соняшника.

;

де ЗТ - прямі затрати праці, люд.-год., ВЗ - валовий збір.

2. Рівень і ефективність виробництва соняшнику в ТОВ «Дружба» Вознесенського району

2.1 Виробничо-економічна характеристика ТОВ «Дружба» Вознесенського району

Об'єктом дослідження під час написання курсового проекту є ТОВ «Дружба» Вознесенського району

Загальні відомості про господарство:

- відстань від обласного центра - 80 км;

- відстань від районного центра - 23 км;

- відстань від залізниці - 25 км;

- назва станції - Вознесенськ;

- виробничий напрямок - рослинництво.

На території господарства найбільш поширені звичайні чорноземи. Рельєф - рівниний. Клімат відповідає південній степовій зоні. Середньорічна температура повітря становить близько +24С.

Підприємство спеціалізується на вирощувані продукції рослинництва, переважну питому вагу в якій становить зерно і соняшник. Важливе значення має не тільки виробництво, а й реалізація продукції. Господарство шукає нові ринки збуту, де б реалізовувало свою продукцію з більшою вигодою. Потреби покупців повинні повністю задовольнятися високою якістю та ціновою доступністю, що й намагається виконувати дане господарство.

Головною задачею керівництва підприємства є підвищення показників виробництва продукції рослинництва до найвищого рівня. З цією метою у господарстві покращується технологія виробництва. Відбувається закупівля високоякісного насіння сільськогосподарських культур, покращується обробіток ґрунту за допомогою нової техніки. Також проводиться ефективна меліорація земель для чого використовують добрива найвищої якості.

Для аналізу організаційно-виробничої структури господарства, спочатку необхідно розглянути показники його розміру (табл. 2.1), що свідчать про рівень концентрації виробництва. Нагадаємо, що концентрація - це процес зосередження засобів виробництва, земельних і трудових ресурсів з метою виходу продукції у підприємствах.

Таблиця 2.1. Показники розміру виробництва в ТОВ «Дружба» Вознесенського району

Показники

Роки

В середньому по господарству за три роки

Господарство у 2010 р. порівняно з

2008 р.

2009 р.

2010 р.

2008 р., %

2009 р., %

В середньому по господарству за три роки

Валова продукція в порівнян. цінах 2005 року

7689,02

6855,18

8483,43

7675,88

110,3

123,75

110,5

Грошова виручка від реалізації, тис. грн

9692,3

11743,2

17819,9

13085,1

183,9

151,7

136,2

Площа с.г.угідь, га

6752

5403

5403

5852,67

80,0

100

92,3

Середньорічна вартість активів, тис. грн.

420

1366

5661

2842,33

1347,86

414,42

199,17

Середньорічна чисельн. працівників, чол.

56

50

56

54

100

112,0

103,7

Аналізуючи дані таблиці 2.1 можна зробити висновок про те, що ТОВ «Дружба» Вознесенського району середнє за розмірами підприємство. Про це свідчать такі показники як середньорічна чисельність працюючих, площа сільськогосподарських угідь та вартість валової продукції. Позитивно на розмір виробництва вплинули: зростання грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції у 2010 році в порівнянні з 2009 роком на 51,7%, підвищення середньорічної вартості активів на 414,42%, зростання чисельності працюючих на 12,0%. Негативний вплив на розмір виробництва мало зниження посівних площ у 2010 і 2009 р. на 20% в порівнянні з 2008 роком.

Таким чином, ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер.

Спеціалізація - важливий фактор переведення виробництва на промислову основу, вона постійно зумовлює потребу в нових технічних засобах праці. Рівень розвитку суспільного поділу праці та пов'язане з ним ускладнення організаційних, технологічних і економічних зв'язків всередині галузей і між ними зумовлюють розвиток різних форм спеціалізації, кожна з яких відрізняється специфічним змістом і об'єктом.

Спеціалізація - одна з форм суспільного розподілу праці. Правильна спеціалізація господарства-важлива умова зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, покращення її якості та зниження собівартості продукції. Визначимо форму спеціалізації підприємства на основі даних.

З таблиці 2.2 видно, що серед галузей виробництва в ТОВ «Дружба» Вознесенського району загальну питому вагу в середньому за три роки займає продукція рослинництва і становить 98,8%, реалізація іншої продукції, робіт і послуг 1,2% відповідно до чого можна зробити такий висновок, що досліджуване нами господарство належить до вузькоспеціалізованих господарств. Таким чином можна сказати, що господарство спеціалізується на виробництві продукції тваринництва.

Крім того в структурі рослинницьких галузей на першому місці стоять зернові культури, частка яких становить - близько 55,2%, на другому місці - соняшник, його питома вага складає 22,4%. Проте прибутку із зернових культур у відсотковому еквіваленті отримано не на багато більше, відповідно до чого ми можемо стверджувати, що в нашому господарстві ці дві галузі однаково розвинуті.

Таблиця 2.2. Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції в ТОВ «Дружба» Вознесенського району

Галузі та види продукції

Роки

В середньому за 3 роки

Структура, %

2008

2009

2010

ньому за 3 роки

По с.-г. продукції

По господарству

Зернові та зернобобові

5587,2

5524,3

7004,5

6038,67

46,7

46,1

З них: пшениця

2465,8

3446,2

5098,1

3670,03

28,4

28,0

Ячмінь озимий

1702

2078,1

1890

1890,03

14,6

14,4

Ячмінь ярий

1419,4

-

16,4

717,9

5,6

5,5

Соняшник

2122,4

4374,8

6229,4

4242,2

32,8

32,4

Ріпак озимий

1650,7

1567,5

4248,1

2488,77

19,3

19,0

Інша продукція рослинництва

49,5

87

322,3

152,93

1,2

1,17

Разом по рослинництву

9409,8

11553,6

17804,3

12922,6

100

98,8

Всього по сільськогосподарському виробництву

9409,8

11553,6

17804,3

12922,6

100

98,8

Реалізація іншої продукції, робіт і послуг

282,5

183,6

15,6

160,57

….

1,2

Всього по підприємству

9692,3

11743,2

17819,9

13085,1

….

100

У процесі подальшого аналізу необхідно виявити, як змінюються площа і структура землекористування. Адже віддача земельних угідь зростає, якщо господарства своєчасно і в необхідному обсязі здійснюють заходи для поліпшення стану землі.

Земля у сільському господарстві є основним засобом виробництва. Поліпшення використання земельних угідь та підвищення родючості ґрунту - це необхідні умови підвищення урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності кормових угідь, розвитку тваринництва.

Для аналізу землекористування необхідно розрахувати наступні коефіцієнти:

- коефіцієнт освоєння землі, який розраховується відношенням площі сільськогосподарських угідь до загальної земельної площі;

- коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь, який розраховується відношенням площі ріллі до площі сільськогосподарських угідь;

- коефіцієнт використання землі, який розраховується відношенням площі посівів сільськогосподарських угідь до площі ріллі.

Таблиця 2.3. Динаміка і структура землекористування в ТОВ «Дружба» Вознесенського району

Показники

2 008 р.

2 009 р.

2 010 р.

2010 у% до

Га

%

га

%

га

%

2008

2009

Загальна земельна, га

6752

100

5403

100

5403

100

80,0

100

в т.ч. сільськогосподарські угіддя

6752

100

5403

100

5403

100

80,0

100

з них: рілля

6274

92,9

4925

91,2

4925

91,2

78,5

100

Посівні площі

6274

92,9

4925

91,2

4925

91,2

78,5

100

Коефіцієнт освоєння землі

Х

1,000

Х

1,000

Х

1,000

Х

Х

Коефіцієнт розораності угідь

Х

0,929

Х

0,912

Х

0,912

Х

Х

Коефіцієнт використання ріллі

Х

0,929

Х

0,912

Х

0,912

Х

Х

Аналізуючи дані таблиці 2.3, можна зазначити про те, що за період 2008-2010 роки, розмір загальної земельної площі не змінювався. Майже всю земельну площу займає рілля - близько 92,0%.

Також динаміку і структуру землекористування можна охарактеризувати за допомогою коефіцієнтів освоєння землі, розораності землі і використання ріллі. Коефіцієнт освоєння землі в господарстві за 2010 рік сягає 1,000, що свідчить про те що земля в підприємстві повністю освоєна. Коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь становить 0,912% у 2009 і 2010 р., а у 2008 р. - 0,929, що свідчить про те, що майже вся земля була цілком розорена. Про це ж свідчить і коефіцієнт використання ріллі, що в 2008 році рілля використовувалася на 92,9% під посівною площею, тоді як у 2008 і 2009 році знизилось до 91,2%. За допомогою цих коефіцієнтів можна спостерігати наскільки потужно використовується земля в господарстві.

Забезпеченість господарства виробничими ресурсами та ефективність їх використання має значний вплив на сільськогосподарське виробництво, тому доцільно розглянути та проаналізувати показники таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Забезпеченість виробничими ресурсами та ефективність їх використання в ТОВ «Дружба» Вознесенського району

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

2010 р. в%

2008 р.

2009 р.

Припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві:

- сільськогосподарських угідь, га

- вартості основних виробничих засобів, тис. грн.

- валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005 р.), тис. грн

- товарної продукції, тис. грн

- прибутку, тис. грн

120,57

7,5

137,3

173,1

-7,66

108,06

27,32

137,1

234,86

6,03

96,48

101,09

151,49

318,2

141,89

80,0

1347,7

110,3

183,8

Х

89,3

370,0

110,5

135,4

2353,1

Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь:

- вартості основних виробничих засобів, тис. грн.

- валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005 р.), тис. грн

- товарної продукції, тис. грн

- прибутку, тис. грн

6,22

113,8

143,5

-6,35

25,28

126,88

217,35

5,59

104,78

157,0

329,8

147,05

1684,6

138,0

229,8

Х

414,5

123,7

151,7

2630,6

Фондовіддача

20,56

7,55

2,9

14,1

38,4

Рівень рентабельності, %

Х

2,6

80,5

Х

3096,2 в.п

Аналіз даних таблиці 2.4 свідчить проте, що загалом по підприємству за рахунок підвищення вартості валової продукції фондозабезпеченість у 2010 році в порівнянні з 2009 роком зросла на 23,7%. Фондоозброєність праці зросла (на 370%), це відбулося за рахунок збільшення вартості основних виробничих засобів.

Кількість валової продукції, отриманої в розрахунку на одного працівника в 2010 році збільшилась відносно 2009 року на 10,5%. Протягом трьох років підприємство працювало не стабільно, але у 2010 році прибуток в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь збільшився відносно 2009 на 2630,6%, а відносно 2008 року і того біль, так як у 2008 році підприємство зазнало збитку; в розрахунку на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві збільшення прибутку відбулося на 2353,1% у 2009 році. Фондовіддача в протягом досліджуваного періоду скоротилася на 61,6%. Рівень рентабельності підприємства у 2010 році зріс на 3096,2 відсоткових пунктів відносно 2009 року.

В цілому ж по підприємству можна відмітити, що протягом досліджуваного періоду ТОВ «Дружба» Вознесенського району працювало не стабільно: у 2008 році підприємство зазнало збитку за рахунок дуже низьких цін на свою продукцію та високими витратами на собівартість; у 2009 році підприємство отримало мінімальний прибуток, а у 2010 році цей показник становив вже 7946,3 тис. грн, таке збільшення відбулося за рахунок значного зростання цін на основні види рослинницької.

2.2 Місце соняшнику у економіці господарства, динаміка виробництва і продажу, показники врожайності і якості продукції, продуктивність праці

Однією із важливих задач при аналізу стану виробництва ТОВ «Дружба» Вознесенського району є визнання місця соняшника в економіці господарства. Щоб визначити місце соняшнику в економіці господарства розглянемо таблицю 2.5. Але при її вивчені слід врахувати деякі особливості при виробництві даної продукції. По-перше, планування посівів соняшника слід виконувати з таким розрахунком, щоб вони розміщувались на даному полі сівозміни не частіше, ніж один раз за ротацію (7-10 років), при частих повторах посіву на одному і тому ж полі різко знижується урожайність внаслідок масового зараження заказниками. Миколаївська дослідна станція встановила, що при повторному посіві соняшнику через 4 роки нараховували до 70-80, а через 6 років до 55-60 штук рослин паразитів на кожному квадратному метрі. По-друге у скрутні посівних площ питома вага посівів соняшника не повинна перевищувати 12%. Цією ж дослідною станцією встановлено, що при сівозміні до 20% соняшнику кількість бур'янів становить 149 шт./м2. Тобто, при визначенні місця продукції у економіці господарства необхідно врахувати всі фактори, в тому числі і особисті темпи вирощування.

Для визначення впливу виробництва соняшнику на економіку ТОВ «Дружба» Вознесенського району розрахуємо таблицю 2.5.

Аналізуючи показники таблиці 2.5 бачимо, що соняшник займає значне місце в загальному обсязі виробництва в ТОВ «Дружба» Вознесенського району про що свідчить площа посіву соняшнику, яка в 2009 році становила 24,6% від загальної посівної площі по підприємству. Валова продукція у порівняних цінах 2005 р. свідчить про значну питому вагу соняшнику як для однієї культури в загальному обсязі валової продукції у порівняних цінах 2005 р., найменшим цей показник був в 2010 році і становив 23,1%, а найбільшим в 2009 році і становив 36,1%. В структурі грошової виручки соняшник займає значне місце, проте відсутня чітка тенденція, якщо в 2009 році від реалізації соняшнику було отримано 37,3% загальної грошової виручки, то в 2008 році цей показник становив 21,9%, а в 2009 році 35,0%, така ситуація спричинена тим, що в 2008 році підприємство зазнало збитку, за рахунок низької ціни на зерно соняшнику, у 2009 році ціна зазнала незначного зростання, а у 2010 році за рахунок значного підвищення ціни підприємство отримало серйозний прибуток у сумі більш як 7 млн. грн. Щодо витрат, то тут питома вага соняшнику, як для однієї культури не значна, найбільшим цей показник був в 2009 році і становив 3588,5 тис.грн., що у відсотковому відношенні становить 35,6% від загального обсягу витрат. Відповідна тенденція спостерігається й з матеріальними витратами та витратами праці. Протягом досліджуваного періоду виробництво соняшнику для ТОВ «Дружба» Вознесенського району було прибуткове, найбільший 4455,5 тис. грн., в цьому ж році виробництво цієї культури було прибутковим, прибуток від реалізації соняшнику перевищив прибуток в цілому по підприємству.

Таблиця 2.5. Питома вага соняшнику у сільськогосподарському виробництві в ТОВ «Дружба» Вознесенського району

Показники

Разом у досліджуваному господарстві

У тому числі соняшнику

2008 р.

2009 р.

2010 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

факт. дані

питом. вага%

факт. дані

питом. вага%

факт. дані

питом. вага%

Площа посіву, га

6752

5403

5403

1624

24,1

1330

24,6

975

18,0

Вал. прод у порівняних цінах 2005 р, тис. грн

7689,02

6855,18

8483,49

2169,96

28,2

2474,1

36,1

1959,77

23,1

Грошова виручка від реаліз.тов. прод, тис. грн

9692,3

11743,2

17819,9

2122,4

21,9

4374,8

37,3

6229,4

35,0

Виробничі витрати, тис. грн

11351,9

10077,7

8573,4

2153,2

19,0

3588,5

35,6

2196,1

25,6

Доцільно і необхідно розглянути динаміку посівних площ, врожайності, виробництва та продажу соняшнику ТОВ «Дружба» Вознесенського району (табл. 2.6)

Таблиця 2.6. Динаміка посівних площ, врожайності, виробництва та продажу соняшнику в ТОВ «Дружба» Вознесенського району

Показники

2008 р.

2009 р.

2010 р.

В середньому за 3 роки

Площа посіву, га

1624

1330

975

1309,67

Урожайність, ц/га

15,2

21,1

22,8

19,7

Валовий збір, ц

24653

28108

22265

25008,67

Кількість реалізованої продукції, ц

22175

25927

21435

23179

Рівень товарності, %

89,9

92,2

96,3

92,8

З таблиці 2.6 бачимо, що найменша площа збирання соняшнику була в 2010 році і становила 975 га, в 2008 році цей показник становив 16244 га, в 2009 році - 1330 га.

Доцільно було б раціонально розглянути рівень продуктивності праці при виробництві соняшнику у ТОВ «Дружба» Вознесенського району відзначився значною врожайністю соняшнику для підприємства, що нехарактерне для регіону в цілому, ТОВ «Дружба» Вознесенського району відносить до тих господарств, які в несприятливих погодних умовах досягли середньої врожайності. Кількість реалізованої продукції за досліджуваний період у відсотковому співвідношенні майже не змінювалася, а рівень товарності в поступово збільшувався. Продуктивність праці - здатність конкретної праці створювати певну кількість продуктів за одиницю робочого часу. Продуктивність праці підвищується, якщо збільшується виробництво продукції на одиницю робочого часу або зменшується затрати праці на одиницю вироблених продуктів. Підвищення рівня продуктивності праці сприяє важливий показник ефективності виробництва, джерелом зростання реальних доходів [17, с. 245].

2.3 Динаміка і структура собівартості соняшнику, причини її зміни

Виробництво продукції вимагає певних витрат, які формулюють собівартість продукції.

Собівартість продукції - це витрати сільськогосподарського підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі. Вона є частиною вартості товару. Собівартість поділяється на повно і виробничу собівартість.

Виробнича собівартість - це собівартість яка включає в себе витрати які йдуть на виробництво і доробкою продукції і транспортування її до місця зберігання. До виробничої собівартості продукції включають: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати;

Повна собівартість - складається з виробничої собівартості і витрат які йдуть на реалізацію продукції.

Існує також таке поняття як собівартість реалізованої продукції. Вона складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат [8, с. 198].

На собівартість виробленої продукції впливає ряд істотних факторів. В аграрних підприємствах вже досить довго формувалась тенденція до збільшення собівартості основних видів продукції.

Основною причиною зростання собівартості є збільшення фондомісткості, а також зростання оптових цін, на промислові засоби виробництва, що поставляється сільському господарству. Собівартість формується з різних за економічними змістом статей витрат, як характеризують її структуру. Для виявлення резервів зниження собівартості визначають динаміку розміру окремих статей витрат.

Рівень собівартості одиниці продукції залежить від співвідношення двох факторів урожайності з 1 га посіву і загальної суми витрат на одержання цієї продукції.

3. Динаміка та фактори урожайності соняшнику

3.1 Динаміка врожайності соняшнику

Урожай і урожайність - найважливіші результативні показники виробництва землеробства.

Під урожаєм у статистиці розуміють загальний обсяг продукції зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Рівень урожайності відображує вплив економічних, природних умов, а також якість організаційно - господарської діяльності в сільського господарських підприємств і господарств.

Усі природні та суспільні явища перебувають у постійному русі, розвитку. Процеси розвитку явищ в часі називається динамікою. Статистичні величини які характеризують стан і зміну в часі називають - рядами динаміки. Ряд динаміки - це послідовно розмішені в хронологічному порядку значення показника, які в своїх змінах відображають хід розвитку певного явища. Динамічні ряди є основою аналізу, оскільки побудова і аналіз їх дає можливість виявити закономірності розвитку явища. Виразити їх в цифрах і використати для прогнозування соціально-економічного розвитку.

Під час аналізу динаміки суспільно-економічних явищ визначають такі показники рядів динаміки: абсолютний приріст, темп зростання і приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки.

Абсолютний приріс (?) - це різниця між поточним і початковим, попереднім рівнем ряду і показує наскільки одиниць збільшився або зменшився рівень ряду. Виражають його у тих одиницях в яких виражений ряд. Абсолютний приріст визначається за такими формулами:

Базисний - ?б = Yi - Yo;

Ланцюговий - ?з = Yi - Yi-1;

Темп зростання(Тр) - це відношення поточного рівня ряду до рівня прийнятого за базу порівняння і виражають його у вигляді коефіцієнтів і відсотках.

Базисний Тр =*100;

Ланцюговий Тр = *100;

Темп приросту - показує наскільки відсотків збільшився або зменшився

Поточний рівень ряду з прийнятим за базу порівняння.

Тпр = Тр-100;

Тр = *100;

Абсолютне значення одного відсотку приросту - показує, що скривається за одним відсотком зміни показника:

А = ;

A = ;

Важливим завданням статистичного аналізу рядів динаміки є виявлення і характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічних явищ. Найбільш досконалим способом виявлення закономірностей розвитку є статистичне вирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання і способу найменших квадратів.

Проаналізуємо динаміки урожайності соняшника за п'ять років в ТОВ «Дружба» Вознесенського району (табл. 3.1).

Визначаємо узагальнюючі показники динамічного ряду (середні за період, що визначається).

Середній рівень ряду:

,

де - середній рівень ряду

- сумарна врожайність за п'ять років

n - кількість років

Таблиця 3.1. Показники динаміки врожайності соняшнику в ТОВ «Дружба» Вознесенського району

Роки

Урожайність соняшнику, ц

Абсолютний приріст, ц

Темп зростання, %

Темп приросту, %

Абсолютне значення 1% при рос ту, ц

базис-ний

ланцю-говий

базис-ний

ланцю-говий

базис-ний

ланцю-говий

2006

15,5

-

-

-

-

-

-

0,16

2007

15,4

-0,1

-0,1

99,4

99,4

-0,6

-0,6

2008

15,2

-0,3

-0,2

98,1

98,7

-1,9

-1,3

2009

21,1

5,6

5,9

136,1

138,9

36,1

38,9

2010

22,8

7,3

1,7

147,1

108,1

47,1

8,9

Середній рівень ряду:

= 18ц/га

Середній абсолютний приріст:

,

де - середній абсолютний приріст, розрахований ланцюговим методом

- сума абсолютного приросту, розрахованого ланцюговим методом

n - число приростів

= 1,825 ц

,

- середній абсолютний приріст, розрахований базисним методом

- врожайність 2009 року, тобто показник останнього рівня ряду

- показник першого рівня ряду, тобто врожайність соняшнику в 2005 році

(n-1) - число рівней ряду

=1,825 ц

Середній темп зростання:

,

- середній темп зростання, розрахований базисним методом

=1,1013> 110,1%

де - середній темп зростання, розрахований ланцюговим методом

=1,1017> 110,2%

Аналізуючи показники динаміки врожайності соняшнику в ТОВ «Дружба» Вознесенського району Миколаївської області бачимо, що середній рівень ряду (середня врожайність) за 5 останніх років дорівнює 18,0 ц/га. Врожайність в середньому збільшується на 1,825 ц щорічно. Темп приросту збільшується на 10,2%, тобто врожайність з року в рік має тенденцію до збільшення.

Для виявлення закономірності зміни показників динаміки, тобто тенденції, в статистиці також використовують рівняння прямої:

Для знаходження параметрів рівняння, a0 і a1 необхідно розв'язати нормальні рівняння:

Рівняння параболи другого порядку:

Які ми розрахуємо, використовуючи дані таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Вихідні та розрахункові показники для розв'язання рівняння прямої та параболи другого порядку в ТОВ «Дружба» Вознесенського району

Роки

Урожайність соняшнику, ц

T

t2

t3

t4

Yt

Yt2

2006

15,5

1

1

1

1

15,5

15,5

2007

15,4

2

4

8

16

30,8

61,6

2008

15,2

3

9

27

81

45,6

136,8

2009

21,1

4

16

64

256

84,4

337,6

2010

22,8

5

25

125

625

114

570

Разом

90,0

15

55

225

979

290,3

1121,5

Розв'яжемо рівняння прямої , для знаходження параметрів якої, тобто параметрів а0 і а1, необхідно розв'язати нормальні рівняння:

Отже рівняння прямої має вигляд:

Одержане рівняння означає, що урожайність для центрального в динамічному ряді року, прийнятому за початок відліку складає 13,836 ц з 1 га, а коефіцієнт регресії свідчить, що врожайність соняшника в господарстві щорічно збільшується на 1,388 ц з 1 гектара.

Висновки

На основі проведенного дослідження господарськоі діяльності ТОВ «Дружба» можна зробити такі висновки.

Соняшник є однією з найпоширеніших сільськогосподарських культур на території Вознесенського району і однією з головних культур які вирощуються в господарстві ТОВ «Дружба». Отже ТОВ «Дружба» відноситься до типових господарств які займаються виробництвом продукції соняшника. Кліматичні умови, рельєф - здебільшого сприятливі для вирощування соняшнику. Досліджуване господарство можна віднести до середніх господарств за розміром. В розпорядженні господарства знаходиться автомобільний гараж, тракторна бригада, зернотік, тракторна майстерня, досить розвинутий автотракторний парк.

ТОВ «Дружба» відноситься до вузькоспеціалізованих господарств тому, що головна галузь (рослинництво) в структурі товарної продукції становить - 98,8%. Таким чином можна сказати, що господарство спеціалізується на виробництві продукції однієї галузі.

Досліджуване господарство в достатній мірі забезпечене виробничими ресурсами та ефективно їх використовує. Про це свідчать показники економічної ефективності використання виробничих ресурсів.

Основну частку в структурі грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції в господарстві належить соняшнику і зерновим. Площі посіву соняшнику була в 2010 році становила 975 га, в 2008 році цей показник становив 1624 га. Це свідчить про те, що господарство межі в вирощуванні соняшника. Позитивним фактором на обсяг виробництва соняшнику в 2010 році стало - збільшення його врожайності, яка була найбільша за три роки і становила 22,8 ц/га. Незважаючи на це господарство все рівно отримало прибуток від виробництва соняшника. Причиною цього стала ціна на соняшник, яка у 2010 році була найвищою за весь період дослідження і становила 290,62 грн.

Список джерел

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-е вид., доп. і перероб./К.:КНЕУ, 2002. - 624 с.

2. Ковальчук М.І. «Економічний аналіз у сільському господарстві: Навч.-метод. Посібник для самостійного вивчення дисципліни» - К.:КНЕУ, 2002.-282 с.

3. Мертенс В.П. Економіка сільського господарства.-К.: Вища школа, 1991.

4. Статистика. Підручник. За ред. Гересименка. К.: Вища школа, 200.

5. Статистика. Конспект лекцій. Тернопіль. 2006 р.-256 с.

6. Пропозиція - інформаційний щомісячник 2008 - №5; С. Васьківська, Г. Жаркова, «Кращі гібриди соняшника, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2008 році.» 49 - 50 с.

7. Пропозиція - інформаційний щомісячник 2008 - №5; С. Васьківська, Г. Жаркова, «Кращі гібриди соняшника, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2008 році.» Продовження. Початок у №5/2008».64 -65 с.

8. Топіха І.Н. Економіка аграрних підприємств. Курс лекцій.-Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2005.-317 с.

9. Удова Л.О. «Підвишення стійкості виробництва соняшнику», Економіка АПК, 2003, №9.

10. Наснництво. - 2005. №8.с. 16-22 «Сорти і гібриди соняшнику».

11. І.В. Юревич. Тенденції розвитку виробництва насіння соняшнику та олії в Миколаївській області // Вісник аграрної Науки Причорномор'я. Випуск1.2003.65-70 с.

12. Коваленко Н.Я. - «Економіка сільського господарства» - К.:2003 р.

13.Т. Адаменко - «Перспективи виробництва соняшнику в Україні в умовах зміни клімату», агроном. №1.2005 р.

14. Чековський Е.В. Основи статистики сільського господарства. Навчальний посібник. К.:2001.

15. Опря А.Т. Статистика - К.: «Урожай».2002 р.

16. Пропозиція. - 2003. - №7 с. 42-43 «Основиний обробіток ґрунту під соняшник».

17. Мицибора В.І. Економіка сільського господарства. - К.: Вища школа. 1994. - 415 с.

18.А.В. Дудник, П.В. Хом'як. Застосування біостимуляторів росту при вирощуванні соняшника // Вісник аграрної науки Причорномор'я, 2001. Випуск №2.

19. Уланчук В.С., Шайко О.Г. «Напрямки підвищення ефективності вирощування соняшнику» - Економіка АПК - 2004. №4.49-56 с.

20. Попович Т.Я. «Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання» Підручник. - Тернопіль. Економічна думка. 2001. - 454 с.

21. Статистичний щорічник по Миколаївській області (Рослинництво).Київ.2008.-650 с.

22. Статистичний щорічник по Україні. Київ. 2008.

23. Писаренко В.М. «Захист рослин: екологічно обґрунтовані системи», Полтава: «Інтеграфіка», 2002.

24. Анна Бурка - «Ринок Соняшнику України: стан, тенденції, перспективи», 2008. №1.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.