Статистика продукції легкої промисловості в Україні

Основним методом обліку продукції є її облік у натуральному вираженні. При цьому обсяг продукції характеризують у фізичних одиницях міри (штуках, метрах квадратних), вона виступає як певна кількість конкретної споживної вартості. На основі даних такого обліку складають баланси основних видів продукції. Результати обліку продукції в натуральному вираженні використовують для розрахунку всіх показників обсягу продукції та виробництва.

Виходячи з контрольних цифр, державних замовлень, а також замовлень споживачів та органів матеріально-технічного забезпечення на продукцію, підприємства самостійно розробляють та затверджують плани обсягу виробництва і випуску продукції в натуральному і вартісному вираженні. Первинний облік підприємства враховує випуск усіх без винятку виробів, причому кожен з них враховується за всіма параметрами - розміром, артикулом тощо. Обліку підлягають всі готові вироби та напівфабрикати. Такий облік необхідний для контролю за використанням матеріальних та трудових ресурсів при виробництві продукції.

При вивченні динаміки обсягу продукції в натуральному вираженні за тривалий період виникає проблема порівнянності, тому що за цей період могли відбутися й якісні зміни самих виробів, і тому одна і та сама кількість їх може являти собою різний обсяг споживної вартості (сумки із шкіри та шкіри-замінників).

Доповненням обліку продукції в натуральному вираженні є її облік в умовних одиницях, якими можуть бути показники обсягу, маси, затрати часу на випуск одиниці продукції та ін.

Однорідну за своїми споживчими якостями різнойменну, а тим більше однойменну продукцію можна перерахувати в один з її видів, виходячи з головної споживчої якості продукту, тобто здійснити облік продукції в умовно-натуральному вираженні. Коефіцієнт для перерахунків в продукт, що прийнято за еталон, визначають співвідношенням споживчої вартості цього продукту й прийнятого за умовну одиницю. Підсумок таких розрахунків дасть загальну кількість одиниць продукції, прийнятої за умовну. Сумарним вираженням загальної кількості різнорідної продукції може служити її грошова оцінка. Вартісне вираження обсягу продукції підприємства дістають як добуток випуску в натуральному вираженні на її ціну. В розрахунках виходять з кількості випущених готових товарів, напівфабрикатів, послуг та рівня цін. Залежно від призначення показника, що характеризує обсяг випущеної продукції, використовують планові, фактичні або фіксовані оптові ціни підприємства. При підготовці оптових цін підприємства на окремі вироби виходять з середнього по галузі рівня їх собівартості та планового прибутку. Планові ціни використовують для оцінки продукції при визначенні рівня виконання плану по її випуску. Обсяг випущеної продукції в фактичних оптових цінах підприємства дає змогу визначити показники, що характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Для вивчення динаміки обсягу продукції легкої промисловості використовують фіксовані оптові ціни підприємства. Фіксовані ціни повинні бути єдині на однакові за своїм якостями продукти і не повинні значно відрізнятись від діючих у звітному періоді цін. Перша умова не завжди може бути виконана, тому що деякі продукти в різних регіонах мають різні ціни, але їх можна використати при визначенні динаміки обсягу продукції в цьому регіоні. Для виконання другої умови фіксовані ціни в легкій промисловості періодично змінюють і прирівнюють до рівня діючих.

У практиці вивчення діяльності підприємств залежно від завдань дослідження визначають різні вартісні показники обсягу продукції, які являють собою систему взаємопов'язаних характеристик.

Валовий виробничий оборот підприємства легкої промисловості являє собою грошовий вираз обсягу продукції всіх його виробничих цехів незалежно від того, чи буде ця продукція використана на цьому підприємстві, чи буде реалізована за його межами. Валовий оборот включає вартість готових виробів, а також усіх виготовлених на підприємстві напівфабрикатів, вартість різниці в залишках незавершеного виробництва за звітний період. Валовий оборот може бути визначений в будь-яких цінах. Цей показник в звітностях не відображається. Його практичне значення значно знижується у зв'язку з тим, що містить повторний рахунок і залежить від організаційної структури підприємства.

Внутрішній оборот підприємства являє собою вартість продукції, яка вироблена окремими цехами підприємства і використана для подальшої переробки на цьому підприємстві. Цей показник включає весь повторний рахунок, який входить до валового обороту.

Товарна продукція в фіксованих цінах - прямий корисний результат діяльності підприємства, що включає вартість:

готової продукції, виробленої в звітному періоді;

реалізованих напівфабрикатів власного виробництва;

зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва на складах підприємства;

послуг промислового характеру, які виконувались на замовлення інших підприємств;

різниці в залишках незавершеного виробництва.

Показник визначають у фіксованих оптових цінах підприємства і використовують для вивчення динаміки обсягу продукції та розрахунків якісних показників, що характеризують роботу підприємства - продуктивність праці, фондовіддача та ін. Обсяг товарної продукції у фіксованих цінах може бути визначений як сума компонентів, що входять до складу показника, або як різниця між валовим та внутрішнім оборотом, якщо вони будуть визначені у фіксованих оптових цінах підприємства.

Розрахунки показника обсягу товарної продукції у фіксованих цінах мають свої особливості: зі складу показника не включається вартість сировини замовника; до його складу входить вартість продукції допоміжних цехів в тій її частині, що відвантажується за межі підприємства, вартість монтажу устаткування, який здійснюють своїми силами; брак - не продукція, тому зовнішній брак, який виявлено у покупця, виключають із складу продукції.

При використанні показника товарної продукції в фіксованих цінах для характеристики результатів виробничої діяльності підприємства слід враховувати його специфічні особливості, які можуть виступати як недоліки: на зміну обсягу показника значний вплив має вартість, що створена минулою працею, зміна питомої ваги якої може значно вплинути на розмір показника; на величину товарної продукції в фіксованих цінах також впливає організаційна структура споріднених підприємств - їх об'єднання або розподіл на два або більше. Показник товарної продукції в фіксованих цінах - це один з найважливіших показників, який дає змогу характеризувати виробництво.

Товарна продукція в діючих цінах - продукція, що призначена для реалізації. До її складу входить вартість готової продукції; реалізованих напівфабрикатів власного виробництва; виробничих послуг промислового характеру, що виконувались за замовленням інших підприємств.

Рівень цього показника визначають у планових та фактично діючих оптових цінах підприємства. Він характеризує ту частину діяльності виробництва, яка визначає його товарність - задоволення потреб суспільства в товарах та послугах. Показник товарної продукції в діючих цінах відрізняється від показника в фіксованих цінах тим, що він не включає вартість різниці в залишках напівфабрикатів та незавершеного виробництва, а також вартість сировини замовника.

Одним із показників, що характеризують роботу підприємства, є виконання договорів виготовлення та відвантаження продукції за асортиментом. Виконання плану за всіма позиціями договірної номенклатури допомагає уникнути диспропорцій в постачанні суміжних підприємств і населення необхідними виробами. При визначенні рівня виконання плану за асортиментом запланований і фактичний випуск продукції визначають в оптових цінах. Потім в зарахування виконання плану за асортиментом приймають фактичний випуск продукції по кожному з виробів на рівні, який не вищий від запланованого. Рівень виконання плану за асортиментом визначають як відношення прийнятого до заліку обсягу продукції до планового випуску. Показник визначає міру виконання завдання по випуску та відвантаженню продукції за асортиментом.

Обсяг недопоставленої продукції визначають за даними про відправлену, а не про реалізовану продукцію.

При вивченні результатів діяльності підприємства слід визначити його вклад у створення випущеної продукції - обсяг виробництва. Обсяг виконаної підприємством роботи визначається кількістю праці, затраченої на виробництво продукції. Необхідність визначення цього показника виникає у зв'язку з тим, що кількість випущеної підприємством продукції не характеризує обсяг проведеної ним роботи.

По галузі в цілому зміна обсягу виробництва рівнозначна обсягу продукції. Для окремого підприємства зміна обсягу продукції рівнозначна зміні обсягу виробництва лише в тому випадку, коли залишається без зміни початковий момент виробництва, ступінь виробничого кооперування, вид та якість сировини та матеріалів, які переробляє підприємство.

Для характеристики діяльності підприємства використовують показники обсягу продукції та обсягу виробництва. Плановий показник обсягу виробництва дає можливість визначити потребу в робочій силі, запланувати фонд заробітної плати, обсяг основних фондів та рівень їх використання тощо. Фактичний дозволяє визначити вклад підприємства в створення продукції.

Якщо нормативну трудомісткість виробу позначити t_н, випуск продукції q, то загальна нормативна трудомісткість всієї продукції підприємства за звітний період або затрати робочого часу по нормі на випуск в нормо-годинах. За цією методикою на підприємствах визначають потребу в робочій силі, хоч такий показник обсягу виробництва в статистичних звітах не відображається.

Індекс обсягу виробництва можна розрахувати таким чином:

,

де q₀, q₁ - базовий і звітний випуск продукції.

Цей індекс не показує зміни ні споживної вартості, ні вартості виготовленої продукції. Він характеризує зміну вкладу підприємства в створення продукції порівняно з минулим періодом або порівняно з планом.

Одним із вартісних показників обсягу виробництва є нормативна вартість обробітку (НВО). Показник визначають як добуток випуску продукції в натуральному вираженні на норматив вартості робіт по випуску продукції в цьому виробництві, який включає витрати на заробітну плату, цехові та загальнозаводські. Обсяг продукції в НВО не залежить від вартості сировини та матеріалів. Таким самим показником є нормативна чиста продукція (НЧП). На неї також не впливає матеріалоємність виробництва. НЧП розраховують як добуток випуску окремих видів продукції в натуральному вираженні на норматив чистої продукції, який являє собою оптової ціни окремого виробу, що включає заробітну плату, відрахування на соціальне страхування та прибуток.

Однією з умов успішної роботи підприємства є ритмічний випуск продукції. Аритмія призводить до простою робітників та устаткування, наднормованих робіт, що, в свою чергу, призводить до додаткових витрат, підвищеного зносу основних фондів, інших негативних явищ. У зв'язку з цим зростає собівартість, збільшується кількість бракованих виробів.

При вивченні ритмічності роботи пропонуються різні показники, в тому числі коефіцієнт варіації, середнє лінійне відхилення та ін. Наочне уявлення про ритмічність роботи дає графічний метод. При вивченні цього питання слід розглянути два поняття - ритмічність та рівномірність. Ритмічність - випуск продукції відповідно до встановленого завдання на кожний окремий відрізок часу звітного періоду. Рівномірність - однаковий випуск продукції за рівні відрізки часу.

Показники рівномірності та ритмічності виробництва за звітний період можна визначити на основі даних про випуск продукції за кожну добу, п'ять днів, декаду тощо.

Коефіцієнт ритмічності визначають методом заліку. В залік ритмічності роботи підприємства включають фактичний випуск продукції на рівні не вищому від планового. Показник визначають як відношення прийнятого в залік ритмічної роботи випуску продукції до планового за звітний період.

При розрахунках коефіцієнта рівномірності визначають частку випуску продукції за кожний з відрізків звітного періоду в загальному обсязі виробництва. При цьому також використовують метод заліку, причому в залік приймають фактичну частку випуску продукції за кожний відрізок часу, але не більш від частки, яку він міг би мати, якби випуск продукції проходив рівномірно весь звітний період.

3. Кореляційне дослідження

Підставивши відповідні дані з таблиці, розв'яжемо дану систему рівнянь:

Вихідні дані приймаємо згідно варіанту 2 третьої групи [10-25], [30-35], [40-45].

Таблиця 2

Дані про автотранспортні підприємства

Розв'язок:

1. Оскільки потрібно виділити чотири групи з рівними інтервалами, то перш за все визначаємо крок інтервалу за формулою: ;

.

Знаючи інтервал, формуємо групи АТП за кількістю вантажних автомобілів:

Таблиця 3

Розподіл автотранспортних підприємств

1. Для кожної групи підрахуємо питому вагу групи в загальній чисельності АТП:

1) 28 - 100%

3 - х, тоді ;

2) 28 - 100%

10 - х, тоді ;

3) 28 - 100%

5 - х, тоді ;

4) 28 - 100%

10 - х, тоді .

Питома вага для всієї сукупності дорівнює:

ПВ=ПВ₁+ПВ₂+ПВ₃+ПВ₄=10,7+35,7+17,9+35,7=100%.

2. Для кожної групи підрахуємо кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП:

;

;

;

.

Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для всієї сукупності дорівнює:

.

3. Визначаємо середню продуктивність використання вантажних автомобілів для кожної групи окремо і для всієї сукупності:

т/км;

т/км;

т/км;

т/км;

т/км.

4. Визначаємо середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи окремо і для всієї сукупності:

;

;

;

;

.

Отримані результати представимо у вигляді таблиці:

Таблиця 4

Групування автотранспортних підприємств

Розв'язок:

1. Розрахунок середньої кількості вантажних автомобілів для кожної групи окремо і для всієї сукупності:

;

;

;

;

.

2. Мода - це варіанта, яка найчастіше зустрічається статистичному ряді розподілу. При розрахунку моди в інтервальному ряді користуються формулою:

Медіана - це варіанта, яка ділить ранжований ряд розподілу на дві рівні частини, тобто знаходиться в середині варіаційного ряду. При розрахунку медіани в інтервальному ряді користуються формулою:

Для визначення моди і медіани сформуємо наступну таблицю:

Таблиця 6

Дані для обчислення характеристик центру розподілу

Оскільки максимальна частота f_1max=10, то модальний інтервал - М_о1=35-50;

f_2max=10, то модальний інтервал - М_о2=65-80.

;

.

Знайдемо моду графічно, де на осі ОХ відкладемо інтервал, а на осі ОУ - кількість АТП (Графік 3).

Оскільки половина динамічного ряду , то медіанний інтервал - М_е= [50; 65).

Знайдемо медіану графічно, де на осі ОХ відкладемо інтервал, а на осі ОУ - кумулятивну частоту.

3. Для обчислення показників варіації кількості вантажних автомобілів складемо наступну таблицю:

Таблиця 7

Розрахункові дані для обчислення показників варіації

Середня кількість вантажних автомобілів:

== =54,29 автом.

Використовуючи дані таблиці визначимо:

1. Розмах варіації: =80-20=60 автом.

2. Середнє лінійне відхилення:

автом.

3. Середнє квадратичне відхилення:

автом.

4. Дисперсію:

як різницю квадратів

як квадрат квадратичного відхилення

методом моментів:

,

; ;

А - середина інтервалу (варіанта), якій відповідає найбільша частота

і - величина інтервалу.

, і=15

;

;

.

5. Коефіцієнт осциляції:

%.

6. Квадратичний коефіцієнт варіації:

%.

Оскільки , то статистична сукупність вважають однорідною, а середню типовою.

Для обчислення групових дисперсій виробітку на 100 машинотон сформуємо таблицю.

Визначимо розмір інтервалу за другою інтервальною ознакою (виробітком):

Таблиця 8

Розрахункові дані для обчислення групових дисперсій

Визначаємо середній виробіток для всієї сукупності:

 т/км.

Розрахуємо середній виробіток для кожної групи:

т/км; т/км;

т/км; т/км.

Розраховуємо внутрішньогрупові дисперсії:

; ; ;

; .

Тоді середня із внутрішньо групових дисперсій:

; .

Розраховуємо міжгрупову дисперсію:

;

Обчислимо загальну дисперсію як суму розрахованих дисперсій:

;

.

Перевіримо отриманий результат, обчисливши загальну дисперсію як середньозважену:

=396,4.

Результати майже збіглися (відхилення склало 0,1 за рахунок заокруглення).

Обчислимо коефіцієнт детермінації:

.

Це означає, що 21,47% загальної дисперсії виробітку обумовлено кількістю вантажних автомобілів, а решта 78,53% зумовлено іншими факторами.

Емпіричне кореляційне відношення складає:

.

Визначаємо дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи:

, тоді дисперсія:

де d - частка підприємств групи.

.

Висновок:

На основі проведених розрахунків можна зробити такі висновки:

1) Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить 55 автомобілів. Центр ряду розподілу (моду) і медіану обчислювали за допомогою формул і графічно, результати за двома показниками становлять відповідно 43,75; 70 і 53.

2) Розраховуючи показники варіації кількості вантажних автомобілів отримали, що розмах варіації склав 60, а відхилення варіюючої ознаки від середньої величини автомобілів. Дисперсія обчислена трьома методами становить 246,35, а середнє квадратичне відхилення 15,71. Статистична сукупність однорідна є однорідною, про це свідчить коефіцієнт варіації, який менше 33%. Загальна дисперсія виробітку на 100 машинотонн склала 396,5, обчислювалась методом складання середньої із внутрішньогрупових дисперсій і міжгрупової дисперсії та як середньозважена.

3) Коефіцієнт детермінації становить 0,2147, а це означає, що 21,47% загальної дисперсії виробітку на 100 машинотонн обумовлено кількістю вантажних автомобілів, а решта 78,53% зумовлена іншими факторами.

4) Емпіричне кореляційне відношення дорівнює 0,4634 і показує, що залежність між виробітком на 100 машинотонн і кількістю вантажних автомобілів середня.

4.3 Ряди динаміки

Висновок:

На основі проведених розрахунків можна зробити такі висновки:

1) Обчислено, що середній рівень виробництва курячого паштету за 5 років становить 7,32 кг. Розраховані аналітичні показники ряду показують, що починаючи з 2002 року виробництво продукції зменшується.

Середні узагальнюючі характеристики ряду динаміки показують, зменшення показників ряду. Так середній абсолютний приріст від'ємний (-0,325), а середній темп зростання менше 100% (95,3%).

Зобразимо динамічний ряд графічно (Графік 6).

Б.

Таблиця 11. Дані про витрати на рекламу підприємства “ВІК”

На основі даних підприємства про витрати на рекламу за три роки проведемо вирівнювання динамічного ряду трьома методами:

Метод ступінчатої середньої (середньої арифметичної):

Таблиця 12

Вирівнювання ряду методом ступінчастої середньої

Метод плинних середніх:

Таблиця 13

Вирівнювання ряду методом плинних середніх

Метод аналітичного вирівнювання ряду по прямій:

Рівняння прямої може бути виражене наступною формулою:

,

де - значення рівнів вирівняного ряду, які слід розрахувати; і - параметри прямої; - показник часу (роки).

Параметри і знаходимо з системи двох рівнянь, за допомогою способу найменших квадратів:

, де у - рівні фактичного ряду динаміки,

п - число членів ряду.

Оскільки , то отримаємо:

, звідси ; .

Таким чином, теоретичні рівні можна легко обчислити:

Таблиця 14

Вирівнювання динамічного ряду по прямій

Підставляючи з таблиці потрібні суми одержимо, що:

; , тоді .

Підставляючи в дане рівняння значення t, отримаємо шукані т

теоретичні рівні динамічного ряду. Зображення подано на графіку 7:

Графік 7. Витрати на рекламу (фактичний і вирівняний ряди)

Розрахуємо показники сезонної хвилі:

Висвітлити і виміряти ступінь сезонних коливань можна за допомогою індекса сезонності:

, ,

; ;

.

Розрахунки подамо у вигляді таблиці:

Таблиця 15

Розрахункова таблиця для обчислення індекса сезонності

А.

Таблиця 17. Дані про реалізацію товарів

Розв'язок:

1. а) Індивідуальні індекси цін:

, 1) ;

2) .

Ціна на паштет курячий і на паштет свининий в звітному році порівняно з базисним зросла на 10%. б) Індивідуальні індекси кількості проданого товару:

1) ;

2) .

В звітному році паштет курячий і паштет свининий було продано на 10% більше, ніж у базовому періоді. в) Індивідуальні індекси товарообороту:

;

1) ;

2) .

Товарооборот на паштет курячий і паштет свининий в звітному році порівняно з базисним збільшився на 21%.

2. Загальний індекс фізичного обсягу реалізації:

; .

В звітному періоді порівняно з базисним товарів було продано на 10% більше.

3. Загальний індекс товарообороту:

; .

Товарооборот на паштет курячий і паштет свининий в звітному періоді зріс на 21%.

4. а) Загальний індекс цін:

Ціни на товари в звітному періоді зросли на 10%.

б) Сума економії чи перевитрат від зміни ціни, складатиме:

.

Зміна товарообороту:

за рахунок зміни ціни:

Отже зміна товарообороту за рахунок зміни ціни складає 4726,82 тис. грн. за рахунок зміни кількості проданого товару:

Отже, зміна товарообороту за рахунок зміни обсягу продажу становить 4269,78 тис. грн.

Покажемо взаємозв'язок обчислених індексів:

;

.

Результати збіглися, що свідчить про правильність розрахунку.

Дана робота є прикладом практичного застосування дисципліни “Статистика". Її завдання охоплюють різноманітні напрямки статистичних досліджень. Ця курсова робота охоплює наступні теми загальної теорії статистики: “Зведення й групування статистичних матеріалів", “Ряди розподілу”, “Середні величини", “Показники варіації", “Ряди динаміки” та “Індекси” й основні теми соціально-економічної статистики.

На основі вивчених тем, курсової роботи можна зробити такі висновки:

1) Статистичне зведення - це упорядкування, систематизація я наукова обробка статистичних даних з метою одержання узагальнюючих характеристик явища, яке вивчається по цілому ряду істотних для нього ознак.

2) Однією із найважливіших характеристик сукупності є середні. Вона вказує на розмір кількісно варіюючої ознаки, який віднесений до одиниці сукупності.

3) Динамічний ряд являє собою перелік числових значень певного статистичного показника в послідовні моменти чи періоди часу.

4) Річні рівні багатьох показників суттєво залежать від сезону. В таких випадках при збільшенні інтервалів, закономірність зміни не лише не проявляється, але і затуманюється. Лише спостереження за місячними рівнями дозволяє виявити коливання в ряді викликані впливом сезонності.

Під час виконання даної роботи були вирішені наступні завдання: закріплено теоретичні знання з раніше вивченої дисципліни “Вища математика” та засвоєно основні поняття та терміни дисципліни “Статистика", оцінено можливості практичного застосування набутих теоретичних знань для роз'язання конкретних економічних задач, засвоєні методи систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, набуто вміння оцінювати ряди динаміки, вивчено індексний метод, кореляційний зв'язок між показниками, закріплені знання з основних розділів соціально-економічної статистики.

Список використаної літератури

1. Головач А.В., Ерина А.М., Трофимов В.Н. Критерии математической статистики в экономических исследованиях - М.: Статистика 1983.

2. Економическая статистика. К.: Межрегиональная Академия управления персоналом, 1999 - 82 с.