Вплив іноземних інвестицій на економіку України на прикладі ПАТ Уманський завод "Мегомметр" Черкаської області

Таким чином, маркетинговий відділ займається вивченням всього, що пов'язано з експортним ринком, тобто покупцями продукції підприємства.

Пошуком закордонних постачальників комплектуючих та матеріалів і дослідженням їх ринків займається відділ зовнішньої комплектації.

Після остаточного вибору партнера по угоді кожен з цих відділів складає попередній контракт, який проходить експертизу у відділі ЗЕЗ. Якщо це велика угода або угода, яка заключається на тривалий термін, торгові переговори проводяться лише відділом ЗЕЗ.

При укладанні контракту відділ ЗЕЗ проводить аналіз потенційного контрагента насамперед щодо його платоспроможності, після чого відбуваються безпосередні переговори, тобто сторони формують пункти та умови майбутньої угоди. На даний час більшість переговорів відбувається за допомогою засобів факсимільного зв'язку.

Перед попереднім узгодженням сторонами умов договору ВЗЕЗ готує паспорт угоди та подає його на розгляд керівництва, яке розглянувши угоду дає дозвіл на її проведення та підписує відповідні документи. Після цього відбувається остаточне завірення угоди і сторони приступають до її виконання. Оформленням документів займаються декларанти з відділу зовнішньоекономічних зв'язків, оскільки лише вони уповноважені на роботу з митними органами України чи країни контрагента. Крім того, даний відділ займається аналізом зовнішньоекономічної діяльності підприємства для здійснення планування у даній сфері. Аналізуючи укладені довготермінові угоди на початок року та дані зі спеціалізованих виставок, які надає відділ маркетингу і збуту, відділ ЗЕЗ прогнозує можливість укладання нових угод і вказує майбутні об'єми поставок за кордон.

Підприємство, являючись суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, повинно звітувати перед державою про обсяги та напрями зовнішньоторгових операцій. Такою формою звітності у ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» є оперативний галузевий звіт «експорт - імпорт» (ЕКІМ), в якому показана динаміка експортних (імпортних) операцій.

Зміст містить таку інформацію:

• найменування товару, що ввозився чи вивозився;

• країна відправник/одержувач;

• кількість та одиниці виміру товару;

• вартість у гривневому еквіваленті;

• вартість у доларовому еквіваленті.

Для оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності спершу потрібно розглянути динаміку експортних операцій.

В таблиці 2.3.1 покажемо динаміку експортних операцій у ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» за 3 роки.

Таблиця 2.3.1

Динаміка експортних операцій у ПАТ «Уманський завод «Мегомметр»

Продукція за контрактом	Країна експортер	2010р.	2011р.	2012р.
		к-сть, шт.	тис. грн.	тис. $ США	к-сть, шт	тис. грн.	тис. $ США	к-сть, шт.	тис. грн.	тис. $ США
Електровимірю-вальні прилади	Росія	23269	17054	2146,8	19959	19386	2435,9	25947	21846,1	2731,0
Електровимірю-вальні прилади	Білорусь	1340	920	122,4	722	420,4	53,6	997	917,9	115
Електровимірю-вальні прилади	Грузія	348	111,2	14	11	27,2	3,4	28	49,9	6,2
Електровимірю-вальні прилади	Казахстан	433	350,1	44,3	438	538,8	61,9	688	747	93,4
Трансформатори	Молдова	4070	291,7	36,7	4465	632	79,4	5276	600,6	74,9
Електровимірю-вальні прилади	Узбекистан				60	61	7,7	401	303,6	38
Електровимірю-вальні прилади	Болгарія				111	120	15,4
Електровимірю-вальні прилади	Латвія				9	9,8	1,2
Електровимірю-вальні прилади	Литва				20	24,2	3
Всього		29460	18727	2364,2	35795	21219,4	2661,5	33337	24465,1	3058,5

Експортно-імпортна діяльність товариства насамперед починається з укладення контракту.

Складається контракт за участю двох сторін у іноземній валюті або в рублях РФ (в даному випадку валютою є російські рублі).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) -- матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні правила та звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншими законами України. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір (контракт) підписують дві особи: особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів, та особа, яку уповноважено довіреністю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, якщо установчі документи не передбачають інше.

Договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому або арбітражному порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту), структура якого є такою:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладання.

2. Преамбула.

3. Предмет договору (контракту).

4. Ціна та загальна сума договору.

5. Кількість (або ціна та кількість).

6. Умови і строк поставки, момент переходу ризику.

7. Умови оплати.

8. Пакування і маркування.

9. Прийомка товару.

10. Форс-мажор.

11. Порядок і заявка претензій.

12. Арбітраж.

13. Інші умови

14. Термін дії договору.

15. Юридичні адреса і реквізити.

Вищенаведена структура контракту(договору) є зразком. Предметом контракту №1500-08 на поставку продукції є прилади і апаратура для вимірювання і контролю електричних величин, автотрансформатори. Валютою платежу і контракту є російські рублі, загальна сума угоди 150 млн. руб. Поставка на умовах CPT (м. Корольов, РФ). Особливістю даної угоди є те, що вона укладена строком на 1 рік, тобто поставки відбуваються регулярно на попередньо узгоджених умовах. Змінюються лише певні супровідні документи (вантажна митна декларація, рахунок-фактура і специфікація).

До контракту включені такі товаросупровідні документи:

• генеральна специфікація

• специфікація(на конкретну поставку)

• вантажна митна декларація

• рахунок-фактура

• сертифікат про походження товару (форма СТ-1)

• міжнародна товаро-транспортна накладна (СМR)

• відповідний лист книжки МДП

При реалізації продукції за кордон ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» використовує дилерську мережу. Основними представниками заводу в Російській Федерації є ТОВ «Регион ДП», в Республіці Білорусь - ТОВ «Приборторг». Частка продукції, реалізованої через посередників становить 40%.

Дані посередники здійснюють повний комплекс операцій по продажу та після продажному обслуговуванню продукції, але витрати на поширення інформації про продукцію несе ПАТ «Мегомметр» (реклама, проведення спеціалізованих виставок, експозицій тощо). Але, не слід перевищувати частку посередників, тому що вони монополізують даний ринок і не дають можливість підприємству отримати стабільних покупців, які через систему стимулювання продажів та отримання інформації безпосередньо від виробника, будуть зацікавленні у підтриманні різних видів співпраці з заводом.

Основними покупцями продукції заводу при поставках на експорт являються: Росія, Білорусь, Молдова, Казахстан, Узбекистан, країни Прибалтики, Грузія, Монголія, Куба та ін. Безумовно, найбільшим споживачем є Російська Федерація.

Серед основних закордонних партнерів можна виділити:

- ТОВ «АНК» (Молдова);

- NEWTEXKO LTD» (Англія);

- «MATAVIMO TECHNIKA» (Узбекистан);

- ТОВ «Інтеркомплекс» (Болгарія);

- ТОВ «Приборторг» (Білорусь);

- ТОВ «Контакт - Сервіс» (РФ);

- ТОВ «Регион ДП» (РФ);

- ТОВ «КС -Логистика », РФ.

Серед цілого ряду електровимірювальних приладів (в т.ч. і для вимірювання опору) підприємство займає монопольне становище не лише в Україні, а і СНД та Європі.

До основних конкурентів заводу належать:

- Житомирський завод радіоприладів;

- Хмельницький завод трансформаторів;

- ЗАТ «Київточелектроприлад»;

- концерн «Siemence» та ін.

При формуванні конкурентоздатності товарів наше підприємство намагається регулювати такі показники як: ціна, термін доставки, умови оплати, наближення покупців до продавців, зручність розрахунків, гарантійне та післягарантійне обслуговування, інформація про товар, реклама, енергомісткість та економічність товару, сервісне обслуговування. Одним із заходів, що дає можливість виділитися серед конкурентів є сервіс - надання покупцям комплексу послуг для забезпечення ефективного використання купленого товару.

Слід відмітити, що на ПАТ "Уманський завод "Мегомметр" сировина майже повністю постачається пiдприємствами України. Деякі комплектуючі вироби (резистори, транзистори, геркони тощо) підприємство отримує з РФ.

Постачальниками за основними видами сировини та матерiалiв, що займають 10% в загальному об'ємi постачання є:

• ТОВ "Медаллат" - кольоровi метали;

• ТОВ "Ольга" - кольоровi метали;

• ТОВ "Альянс" - чорнi метали;

• ТОВ "Укрметiс" - крiплення;

• ТОВ "Акватон" - провода;

• ТОВ "Одестрей" - стеклотекстолiти;

• ТОВ "Хiмпласт" - пластик.

Найбільшими іноземними постачальниками є:

- ВАТ «Новолипецкий металургический комбинат », РФ;

- ВАТ «Рикор-Электроникс », РФ;

- «Toronto», Канада.

Цiни та матерiали на комплектуючi постiйно збiльшуються. Більшість підприємств, які постачають сировину є посередниками.

Продукція, яку виробляє та реалізує ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» відповідає вимогам національних та міжнародних норм.

Успішне використання планування дає можливість товариству досягати ефективної підприємницької діяльності на зовнішньому ринку. Планування стратегії підприємства має на меті насамперед попередити несприятливий вплив зовнішніх чинників. Найважливішою його функцією є прогнозування майбутнього. Визначаючи бажані і можливі орієнтири своєї діяльності, товариство зменшує можливість непередбаченої дії основних чинників, що діють на світовому ринку. Так, чіткий прогноз, допомагає скоригувати дії підприємства для успішного його функціонування на певний період часу, що призводить до відмінного результату і уникнення небажаних проблем.

Організаційна структура управління ЗЕД, як складова частина внутрішнього управління визначається, насамперед, загальною стратегією товариства, а також стратегією ЗЕД як її складової. Загальноприйняте вважати стратегію засобом виживання підприємства шляхом адаптування до середовища, а структуру - конструкцією, що її підтримує. Ланки ланцюга "середовище - стратегія - структура" взаємопов'язані і взаємозумовлені. Якщо вони не відповідають одне одному, то під загрозу ставиться саме існування підприємства.

Організаційна структура управління ЗЕД визначається тією метою і завданнями, які вона покликана вирішувати. ЇЇ мета - максимізація прибутку на довготривалий період за рахунок ефективної участі в міжнародному підприємництві. Організаційна структура управління ЗЕД, як і внутрішнього управління, повинна постійно розвиватися і вдосконалюватися, пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі і сфері управління. Її форми і методи не можуть залишатися незмінними.

Звичайно ж кожне підприємство прагне бути №1 у своїй діяльності. Всі прекрасно розуміють, що конкурентоспроможність на внутрішньому ринку не гарантує йому вдалих результатів на зовнішньому. Тому важливою складовою успіху - є зменшення витрат. У наш час найбільш пріоритетними питаннями є правильний підхід планового відділу, злагоджені і продумані дії якого в поєднанні з впровадженням нових технологій на виробництві, дозволять мінімізувати витрати. Для визначення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку, потрібно визначити ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства (таблиця 2.3.2):

Таблиця 2.3.2

Ефективність ЗЕД

Показники	2011 р.	2012 р.
1. Обсяг експортної продукції, тис. грн.	25100	26400
2. Ціна експортного товару, вал. од./од	109,10	112,71
3. Митні платежі, тис. грн.	7800,00	8100,00
4. Акцизний збір, тис. грн.
5. Податок на додану вартість, тис. грн.	547,68	595,11
6. Діючий ринковий курс іноземної валюти до гривні	8,12	8,20
7. Повні витрати на експорт продукції, тис. грн.	2738,41	2975,54
8. Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	3293,89	3578,75
9. Прибуток, тис. грн.	555,48	603,21
10. Рентабельність експорту, %	16,86	16,86

Отже, на сьогодні ПАТ «Уманський завод «Мегомметр» є успішним і процвітаючим у своїй зовнішньоекономічній діяльності. Налагоджено постійні зв'язки з покупцями продукції товариства. Асортимент продукції постійно оновлюється, що приваблює нових партнерів. На підприємстві провадяться постійні зміни по удосконаленню технологічних процесів та розробка нових сучасних електронних приладів, що робить підприємство прибутковим.

Одначе, одним із найболючіших питань на сьогодні для багатьох підприємств виробничої сфери, які здійснюють зовнішньоторгові операції є розмір податку на додану вартість. Справа в тому, що існуючий на сьогодні відсоток податку(а це 20%) не стимулює розвиток виробника, а через «вимивання» значних сум обігових коштів з бюджету підприємства значно стримує виробництво, підвищує собівартість продукції та зменшує наявність обігових коштів для укладання невідкладних договорів на поставку матеріалів та комплектуючих, що, в свою чергу, знижує конкурентоспроможність продукції на зовнішніх ринках, відповідно знижується і кількість укладених угод. Для заводу «Мегомметр» ця проблема є особливо суттєвою, оскільки на зарубіжних ринках з'являється аналогічна продукція китайських виробників, нижчої якості, але і ціни на яку суттєво нижчі. Крім того, китайські фірми не несуть затрат на проектування даних виробів, а незаконно копіюють уже готові проекти підприємства, незважаючи на патенти. Таким чином, при укладенні зовнішніх договорів в угоді повинні міститися пункти стосовно державних гарантій забезпечення авторських прав і гарантувати їх повинна саме держава, оскільки вплив держави у міжнародних структурах (в т.ч. і судових) набагато вищий, ніж в окремо взятого підприємства. Такі методи будуть гарантією збереження іміджу підприємства на зовнішніх ринках.



РОЗДІЛ 3. Вдосконалення механізмів залучення іноземних інвестицій в АПК України

3.1 Шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні у сфері АПК

У світовій практиці застосовується декілька механізмів залучення іноземних інвестицій. Будь-який із механізмів міжнародного інвестиційного співробітництва, за умови високого рівня його ефективності, надає країні та її суб'єктам господарювання ряд поточних і перспективних переваг. Світовий досвід залучення іноземних інвестицій є придатним для умов України.

Досвід розвинутих країн засвідчує, що держава фінансує більшу частину фундаментальних (безприбуткових) наукових досліджень і науково-технічних розробок. Вона також вкладає значні кошти у фінансування венчурних (ризикових) підприємств. Особливе місце в системі державного інвестування посідає агропромисловий комплекс. Після визначення джерела фінансування вибирають інструменти залучення капіталу і визначають тип фінансування.

У західних країнах, крім традиційних способів залучення капіталу (акціонування, боргове фінансування, кредитування, оренда тощо) з'явились нові, такі як: франчайзинг, лізинг, форфейтинг, венчурне фінансування, селенг та інше. Вибір найсприятливішого способу забезпечує інвестору економію інвестиційних ресурсів та запобігає втратам на усіх стадіях життєвого циклу інвестицій.

Протягом останніх років в нашій державі великого розповсюдження набула така форма інвестування як лізинг. Під лізингом вважається довгострокова оренда машин, обладнання і устаткування при збереженні права власності на них за орендодавцем, яка регулюється Законом України "Про лізинг" [24].

Лізинг не вимагає від підприємства великих витрат власних або залучених засобів. Спеціалізована лізингова компанія не надає підприємству кредит, а сама фінансує і здобуває для нього устаткування. Це устаткування передається підприємству в тимчасове користування.

На сучасному етапі розвитку економіки України лізинг розглядається як самостійний вид підприємницької діяльності, спрямованої на інвестування тимчасово вільних чи залучених фінансових ресурсів.

Одним із найбільш розповсюджених механізмів залучення прямих інвестицій в Україну є створення спільних підприємств (СП), у діяльності яких проявляються процеси кооперації, об'єднання знань, зусиль, засобів та набутого досвіду.

Минуле десятиліття ознаменувалося зростанням кількості спільних підприємств і інших стратегічних альянсів. Під утворенням спільного підприємства розуміється створення нової компанії за рахунок внесків активів бізнесу двох чи більшого числа окремих фірм. Нова організація веде свій бізнес окремо від корпорації-власника, але в його інтересах.

Стратегічні альянси розрізняються за ступенем контролю над власністю - від повного до обмеженого умовами контракту [22].

Економічні відносини, які виникають між учасниками СП, можуть приймати будь-які організаційні та правові форми і проявлятися з різною активністю. Загальним для СП усіх держав є те, що декілька партнерів, зробивши внесок у формі грошового капіталу, технологій та інших виробничих ресурсів, засновують об'єднання і беруть активну участь у прийнятті рішень [23].

Спільне підприємництво визначає різні форми співробітництва чи кооперації: спільне підприємство; договори про співпрацю, зокрема, у галузі науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, технологій, маркетингу, менеджменту; контрактні взаємовідносини, тощо. Тобто спільне підприємство -- це підприємство, корпорація чи інше об'єднання, утворене двома чи більше компаніями, приватними особами або організаціями, які об'єднали свої зусилля з метою розширення активності, спрямованої на створення довгострокового бізнесу. Власність спільного підприємства, як правило, розділена між його учасниками таким чином, щоб забезпечити їх паритетну участь у статутному капіталі і виключити абсолютне переважання впливу будь-якої із сторін [24].

Як свідчить практика функціонування спільних підприємств в Україні, іноземні партнери намагаються вкладати свої кошти в ті сфери економіки, де потрібні мінімальні вкладення, відбувається їх швидка окупність, може бути досягнута висока норма прибутку і більш-менш гарантована валютна виручка.[25]

З точки зору Деніеля Гарнера, Роберта Оуена та Роберта Конвоя одним із механізмів залучення іноземних інвестицій є організація венчурних підприємств.[22]

Венчурна фірма - це дрібна чи середня інвестиційна фірма, зайнята науковими дослідженнями, інженерними розробками і їхнім кредитуванням. Уловлюючи і фінансуючи нові ідеї, венчурна фірма допомагає крупним компаніям розробляти новітні напрямки науково-технічного прогресу.

На початку 80-х років венчурний капітал активно знаходив сфери свого застосування. Однак на початку 90-х рр. спостерігалось зменшення ризикового фінансування нових підприємств, оскільки венчурні інвестори не отримували високих доходів, як у другій половині минулого десятиліття. Швидкі позитивні зміни на ринку акцій, які відбулися у 1992 і на початку 1993 р., при одночасному значному зниженні доходів по боргових цінних паперах знову підвищили інтерес до венчурних проектів [22].

Особливою формою міжнародного економічного співробітництва є концесія, яка також може розглядатися як механізм залучення іноземних інвестицій.

Концесія являє собою договір на здачу в експлуатацію на визначених умовах землі, природних ресурсів, підприємств і інших господарських об'єктів, що належать державі. Концесійні договори укладаються на тривалі терміни, що є особливо сприятливим з точки зору розвитку виробничого сектора економіки країни. Плата за користування концесією розраховується у вигляді відсотка на капітал, що вкладається у майно його власників, а також ренти. Конкретний розмір платні визначається в ході переговорів сторін, виходячи з міжнародної практики концесійного співробітництва та використовуваних ставок. В Україні укладання і дія концесійних договорів регулюється Законом "Про концесії"", прийнятим Верховною Радою 16 липня 1999 року.

Одним із напрямів співробітництва в галузі інвестування є великомасштабне співробітництво на компенсаційній основі, яке передбачає:

- надання на умовах кредиту цільовим призначенням фінансових або матеріально-технічних ресурсів;

створення виробничих та інших потужностей;

погашення фінансової заборгованості за рахунок виторгу від продажу продукції, зробленої на створених у процесі співробітництва потужностях.

Програмою стратегічного розвитку "Україна-2010" і Постановою Кабінету Міністрів "Про загальні засади розвитку інвестиційної діяльності на 2000-2010 роки" передбачені певні заходи щодо створення вільних економічних зон (ВЕЗ).

Створення вільних економічних зон та інших подібних районів стало одним з основних механізмів залучення іноземного капіталу у більшості країн світу.

Ще одним важливим механізмом залучення прямих іноземних інвестицій є відкриття підприємств - філій транснаціональних компаній.

Участь країни у міжнародному поділі праці, ступінь інтегрованості у світове господарство і її міжнародна конкурентоздатність у більшій мірі залежать від того, наскільки успішна діяльність ТНК, що базуються на її території. Це досягається за рахунок того, що, з одного боку, за кордоном створюються нові ринки, а з іншого боку, частина експорту ТНК припадає на їх закордонні філії. Інвестиції, розміщені у межах території іноземної держави, дозволяють національній фірмі обійти тарифні і нетарифні бар'єри. Таким чином, для материнської країни відкривається доступ до нових ємких ринків, які колись були для неї недоступними.

Для більш наочного зображення вище описаних механізмів залучення іноземних інвестицій розглянемо їх класифікаційну схему (рис. 3.1)

Рис. 3.1 Механізм залучення іноземних інвестицій

Усі перераховані вище механізми залучення іноземних інвестицій сприяють покращенню інвестиційного клімату держави і можуть активно використовуватися на практиці. Проте особлива увага уряду повинна спрямовуватися на визначення пріоритетності застосування тих механізмів, що найбільшою мірою сприятимуть розвитку галузей та регіонів, які потребують значних надходжень і визначають розвиток економіки загалом[ 23].



3.2 Рекомендації щодо поліпшення інвестування підприємства та ефективності використання інвестицій

Як було зазначено в попередніх розділах ПАТ «Уманський завод» Мегомметр» був створений на акціях власників і є юридичною особою приватного права. Дочірніх підприємств товариство не має.

Підприємство має плани щодо збільшення обсягів продажу продукції, послуг та товарів, модернізації або вдосконалення своїх нинішніх потужностей, розробки нових видів продукції для розширення своєї діяльності.

У 2013 році було розпочато пошукові проектні роботи по розробці цифрового мікроомметра ЦС 4105 та вимірювача опору заземлення ЦС 4107. У відповідності з план-графіками розробки та підготовки виробництва приладів у 2015 році заплановано провести державні випробування даних приладів та запровадити їх у виробництво. Також заплановано розробити цифрові вольтметри та амперметри з контактним виходом і провести дослідно-конструкторські роботи по розробці генератора для цифрового мегомметра ЦС 0202.

Планується не тільки розробка нової продукції, а й покращення якості тих виробів, які наявні у асортименті підприємства. Незважаючи на доволі непогані показники роботи, підприємство потребує оновлення основних засобів і технологічного обладнання, яке відноситься до застарілого. Здійснення цього плану можливе лише при наявності додаткових коштів.

Підприємство не отримує необхідної фінансової допомоги з боку місцевих органів влади, тому задля реалізації майбутніх проектів товариство залучає інвестиції.

Залучення іноземних інвестицій у галузь машинобудування дасть змогу створити нові виробництва, наростити обсяги випуску конкурентоспроможної продукції, поліпшити ситуацію на ринку праці шляхом створення нових робочих місць в результаті модернізації та технічного переоснащення діючих підприємств.

За 2012 рік обсяг використаних інвестицій склав 3493 тис. грн.

За період 2012 року інвестиції в основний капітал склали 478 тис. грн., у тому числі:

на придбання машин і обладнання - 405 тис. грн.;

на виготовлення обладнання власними силами - 48 тис. грн.;

на капітальне будівництво (проектно-пошукові роботи) - 14 тис. грн.;

на будівництво споруд - 25 тис. грн.

Інвестиції на поліпшення основних засобів склали 355 тис. грн., з них:

на капремонт будівель і споруд - 328 тис. грн.;

на капремонт машин і обладнання -27 тис. грн..

Одним із видів інвестування для товариства є формування власних фінансових джерел інвестицій - амортизаційних фондів і реінвестованої частини прибутку. Крім того, використання доходів від продажу акцій підприємства дасть змогу прискорити темпи економічного зростання.

Шляхи залучення інвестицій на ПАТ Уманський завод «Мегомметр» є досить вузькими, тому потрібно працювати над їх розширенням. Пропонується:

1. розширити рекламу власної продукції, адже в наш час саме реклама є одним з основних джерел інформації про підприємство, а також про вид діяльності, продукцію, яку вони випускають та послуги, які вони надають. Саме поширення знань про товариство та успішність його функціонування допомагає потенційним інвесторам у виборі привабливого інвестиційного проекту, полегшуючи таким чином доступ до інформації про можливість успішного вкладання коштів.

2. для ефективного використання інвестицій перейти на роботу з ф'ючерсними контрактами, що призвело б до значних заощаджень фінансових та матеріальних ресурсів, оскільки це надало б підприємству "впевненість у завтрашньому дні", тобто постійні ринки збуту, надійних постачальників та стабільні ціни на сировину і матеріали.

При наявності нових і умілому використанні наявних інвестиційних можливостей, належному рівню державної підтримки та інвестиційної політики держави у товариства є всі шанси зберігати лідируючі позиції серед підприємств на ринку промислової продукції України.



ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Тема даної курсової роботи, яка присвячена дослідженню інвестиційного клімату України є надзвичайно актуальною. Під інвестиційним кліматом ми розуміємо стан правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища в межах держави, яке зумовлює ту чи іншу ступінь привабливості для інвестицій.

Інвестиційний клімат в сучасній Україні є все ще незадовільний, а тому управління інвестиційними процесами в країні є надзвичайно складним, бо інвестиційна діяльність в умовах кризи є слабкою; інвестиційна політика -нестабільною, що пов'язано з законодавчою базою, податковою політикою тощо. Це вимагає глибокого наукового дослідження інвестиційного клімату, розробки та реалізації низки заходів з метою його поліпшення.

Механізми залучення іноземних інвестицій сприяють покращенню інвестиційного клімату держави і можуть активно використовуватися на практиці. Проте особлива увага уряду повинна спрямовуватися на визначення пріоритетності застосування тих механізмів, що найбільшою мірою сприятимуть розвитку галузей та регіонів, які потребують значних надходжень і визначають розвиток економіки загалом.

Для розвитку АПК по оцінкам експертів, щорічні інвестиції в галузь повинні складати не менше 40 млрд. грн., в тому числі вкладання в промисловість - 20-25 млрд. грн. Для технічного переоснащення щорічно необхідно 10 млрд. грн. За оцінками економістів загальна потреба в інвестиціях в виробничу сферу України складає не менше 40 млрд. дол. Насправді, іноземними інвесторами у вітчизняну економіку було вкладено всього лише 5,53% від загальної потреби в інвестиціях. Тобто, спостерігається значний розрив між попитом на інвестиції і їх пропозицію. Серед основних причин такого становища слід виділити недостатнє техніко-економічне освоєння інвестиційних проектів, нестабільну політичну та економічну ситуацію, що значно знижує кількість якісних і перспективних інвестиційних проектів.

Таким чином, масштаби залучення іноземних інвестицій не справляють суттєвого впливу на ринкову трансформацію галузі.

Протікання інвестиційних процесів в АПК, їх характер, інтенсивність та результативність, а також управління ними залежить від інвестиційного клімату, що сформувався в державі, тобто від стану правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища в її межах, яке зумовлює ту чи іншу ступінь привабливості для інвестицій. Поки не буде створено сприятливого інвестиційного клімату, тобто умов, за яких українські і іноземні підприємці зможуть процвітати, Україна втрачатиме економічний ріст, робочі місця і доходи з податків, які можна було б збирати з таких підприємств. Український бізнес продовжуватиме діяти в тіні, з усіма викривленнями і втратами, що несе тіньова економіка, а іноземний бізнес просто сторонитиметься України.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Генеза, 1997.-с.384с.

2. Черняк. Є. Сучасний стан інвестиційної діяльності // Економіка, фінанси і право. - 2000.- №4. - с 14.

3. Закон України "Про інвестиційну діяльність" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №47, 1998. - №31. - с 17-26.

4. Инвестиционная политика и воспроизводство основных фондов в системах ведения агропромышленного производства // АПК: Экономика, управление. - 1998.- №И,- с. 3-7.

5. Словник іншомовних слів. За ред. члена-кореспондента АН УРРС О.С. Мельничука. Головна редакція радянської енциклопедії. - Київ, 1977.-279 с.

6. Залучення іноземних кредитів: довідково-методичні матеріали для сільськогосподарських товаровиробників / За ред. П.Т. Саблука і М.І. Кісіля К.: ІАЕ, 1999. - 162 с

7. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. К., "Видавництво Лібра ТОВ, 1998 р.,-392 с

8. Закон України „Про внесення змін та доповнень в Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня №283/97-136.

9. Самуэльсон П. Экономика.- В 2-х томах: Т.1.- М: НПО "Алгон", ВНИИСИ. - 1993. -353 с.

10. Огарков А. Инвестиционная политика и воспроизводство основних фондов в системах ведения агропромышленного производства // АПК: Экономика, управление.- 1998.- №П.- с.3-7.

11.Финансирование перспективной деятельности предлриятия // Инвестиционный магазин. - 1999. - №10-11.- с.4-10.

12. Федоренко В.Г., Гойко А.Ф. Інвестознавство: Підручник - К: МАУД 2000. -408 с: іл. -Бібліогр.: с. 399402.

13. Пеленок А.П. Привлечение инвестиций: какой путь выбрать // Инвестиционный магазин. -1998. -№9.-с. 14-15.

14. Закон країни "Про іноземні інвестиції" //Відомості Верховної Ради. -1992. - №26, с.357

15. Идрисов А.Б., Картыпиев С.В., Постников А.В. Стратегическое планирование и анализ зффекгивности инвестиций - М: Инффмационно-издательский дом "ФИЛИН" - с. 272

16. Економічна енциклопедія: У трьох томах Т.І. / Редкол.: С.В. Мочерний відп. ред., Є. Панченко та ін. - К.: Видавничий центр "Академія", 2000 - 864 с.

17. Дон Ван Атта. Доповідь про потоки іноземного капіталу в Україну. Аналітичні дослідження ЦПЕР.

18.Кузьмін О.Є., Князь С.В. Регулювання інвестиційної діяльності в

Україні //Фінанси України - 2002. №3. - с 97-107

19. 3ахарін С.В. Державне регулювання іноземного інвестування // Фінанси України - 2002. - №1. - с. 92-101

20. Гребенникова Е. Состояние инвестиционной деятельности в Украине и возможности ее активизации // Економіка, фінанси, право - 2003 - №2с. 14-17

21. Редькина Е. Как привлечь инвесторов Правовые основы привлечения и использования иностранных инвестиций в АПК Украины // Новое сельское хозяйство - 2002 - №3 - с. 22-23

22. Даниель Гарнер, Роберт Оуен, Роберт Конвой. Привлечение капитала / Пер. с англ. - М: "Джон Уайли знд Санз", 1995 г. - 464 с.

Размещено на allbest.Ru