Ефективність за Парето та соціальний оптимум
Часткова та загальна рівновага. Концепція ефективності конкурентної ринкової системи. Межа можливих корисностей. Соціальний оптимум. Функція суспільного добробуту: Бентама, Роулза (мінімаксна), Бергсона–Семюелсона. Криві байдужості.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.08.2007 |
| Размер файла | 70,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ефективність за Парето та соціальний оптимум.
Часткова та загальна рівновага
Концепція ефективності конкурентної ринкової системи базується на понятті „ефективності за Парето”. Ефективність за Парето (Парето-оптимум) означає, що ресурси розподілені оптимально, якщо ніхто не може покращити свого становища, не погіршуючи становища іншого.
Основним критерієм ефективності за Парето є наявність або відсутність розтрати ресурсів. Парето-оптимальними є розподіли, за яких будь-які подальші вигідні зміни неможливі.
Межа можливих корисностей - модель економіки з двома економічними суб'єктами, які розподіляють між собою обмежений обсяг благ (рис. 12.1), - ілюструє множину комбінацій рівнів корисностей, які можуть бути досягнуті учасниками обміну. Всі точки відповідають Парето-ефективним розподілам. Проте різні варіанти розподілу добробуту суттєво відрізняються з точки зору справедливості.
Парето-оптимальний розподіл ресурсів може не давати соціального оптимуму, допускаючи крайню нерівномірність розподілу наявних благ у суспільстві. Неефективний розподіл ресурсів іноді може бути більш справедливим, ніж ефективний.
З множини варіантів суспільство може реально реалізувати лише один. Конкретний вибір пов'язаний з конкретним поглядом на проблему справедливості, який і визначає функцію суспільного добробуту.
Функція суспільного добробуту ранжирує індивідуальні розподіли залежно від індивідуальних уподобань, а рівень суспільного добробуту виступає деякою функцією від індивідуальних функцій корисності і зростаючою функцією корисності кожного індивіда: .
Існують численні різновиди функції суспільного добробуту, найбільш відомими з яких є:
· функція суспільного добробуту Бентама (класична утилітаристська функція) - представляє рівень суспільного добробуту як суму індивідуальних функцій корисності членів суспільства: ;
· функція добробуту як сума зважених корисностей (різновид функції Бентама):
,
де є вагами, за допомогою яких суспільство зважує корисності окремих індивідів з огляду на їх важливість для суспільного добробуту;
· функція добробуту Роулза (мінімаксна) - показує, що зростання суспільного добробуту залежить від зростання добробуту індивіда з найнижчим його рівнем:
;
· функція суспільного добробуту Бергсона - Семюелсона (індивідуалістична):
,
де- набори благ конкурентних індивідів, а .
Всі функції, крім функції Бергсона - Семюелсона, виходять з кількісної (кардиналістської) концепції корисності, представляють уподобання індивідів відносно деяких станів суспільного розподілу благ. Індивідуалістична функція ґрунтується на ординалістській теорії, вона відображає індивідуальні уподобання і відповідні рівні корисності окремих індивідів відносно певних наборів споживчих благ.
Максимізація функції суспільного добробуту у відповідній графічній моделі (рис. 12.2) передбачає суміщення кривих рівного добробуту або суспільних кривих байдужості з межею можливих корисностей , що дозволяє визначити точку рівноваги. Будь-який інший стан на межі можливих корисностей неоптимальний щодо суспільного добробуту, хоча є Парето-оптимальним. У точці рівноваги забезпечується максимальний рівень добробуту економічних суб'єктів, проте такий розподіл - лише один з можливих варіантів справедливого розподілу.
В цілому розрізняють чотири концептуальних підходи до проблеми справедливості: егалітарний, утилітарний, роулзівський і ліберальний.
Егалітарний підхід вимагає рівномірного розподілу, за якого всі блага поділені порівну між усіма індивідами. Проте такий розподіл, як правило, не є Парето-ефективним.
Утилітарний підхід розглядає суспільний добробут як суму добробуту всіх членів суспільства. Принцип перерозподілу доходів ґрунтується на припущенні про спадну граничну корисність: для заможних членів суспільства корисність одиниці вилученого доходу спадає в меншій мірі, ніж зростає корисність одиниці додаткового доходу для незаможних. У результаті суспільна корисність максимізується, Парето-ефективність досягається за більш рівномірного розподілу доходів.
Роулзівський (концепція Дж. Роулза) підхід допускає існування нерівності, щоб не позбавити найпродуктивніших виробників стимулу до праці, але передбачає перерозподіл частини доходів більш продуктивних економічних суб'єктів на користь найбідніших членів суспільства.
Ліберальний підхід полягає у тому, що результати конкурентних ринкових процесів вважаються справедливими, оскільки винагороджують тих, хто більш здібний і працьовитий, навіть якщо при цьому має місце крайня нерівність; не передбачає перерозподілу благ. Суспільно-оптимальними і справедливими вважаються виключно Парето-ефективні варіанти розподілу.
Егалітарний, утилітарний і роулзівський підходи передбачають державне втручання з метою коригування результатів ринкових процесів і досягнення більш справедливого розподілу, ліберальний підхід заперечує необхідність такого втручання. Сучасна держава прагне досягнення компромісу між критеріями оптимальності та справедливості.
Ефективність функціонування конкурентної ринкової системи оцінюється за двома рівнями - часткової та загальної рівноваги.
Часткова конкурентна ринкова рівновага - рівновага на ізольованому ринку певного товару - є ефективною, оскільки у точці рівноваги економічна цінність продукту для споживача і граничні витрати його виробництва співпадають. Рівноважна ціна дорівнює граничним витратам і граничній цінності продукту: .
За будь-яких відхилень від рівноваги ці величини не співпадають, розподіл ресурсів не є Парето-ефективним. Ринок досконалої конкуренції автоматично забезпечує їх перерозподіл через зміну ціни. За відновлення рівноваги на рівні не існує жодної можливості покращити стан покупців чи продавців, економіка стає ефективною за Парето. У стані рівноваги споживчий і виробничий надлишки досягають максимальної величини. Сукупний надлишок споживачів і виробників показує виграш всього суспільства.
Але економіка не складається з окремих ізольованих ринків. Навпаки, існує система тісно переплетених між собою ринкових цін, зміна яких на одному ринку викликає численні і значні зміни на інших споріднених ринках. Коли всі ринки факторів виробництва і кінцевої продукції досягають часткової рівноваги, встановлюється загальна рівновага економічної системи.
Загальна рівновага - це стан рівноваги, за якого у всій економічній системі, на всіх ринках встановлюються ціни рівноваги. Цінами загальної рівноваги називаються ціни, за якими загальний обсяг споживання кожного блага не перевищує обсягу його виробництва. Загальна рівновага відображає ефекти зворотного зв'язку. Ефектом зворотного зв'язку називається зміна цін і кількості товарів на певному ринку як реакція на зміни, що виникають на споріднених ринках.
Модель загальної економічної рівноваги Вальраса відображає взаємозв'язок ринків готової продукції і ринків факторів виробництва в умовах досконалої конкуренції, яка дозволяє забезпечити одночасну рівновагу множини ринків. Закон Вальраса визначає залежність між окремими ринками за умов досконалої конкуренції: сума надлишкового попиту на всіх ринках повинна дорівнювати нулю.
Аналіз загальної рівноваги розширює можливості оцінки ефективності функціонування ринкової економіки.
Подобные документы
Теорія загальної рівноваги, її використовування при визначенні наукових основ політики в галузі економіки добробуту. Закон Вальраса: сума вартостей надлишкового попиту на всіх ринках дорівнює нулю. Підходи до проблем соціальної справедливості (Дж. Роулза)
презентация [465,0 K], добавлен 04.01.2014Криві байдужості. Властивості кривих байдужості. Мета споживача. Ординалістський підхід. Властивості кривих байдужості. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Виробнича функція. Організаційні форми і функції підприємства.
контрольная работа [1,1 M], добавлен 01.04.2006Функція загальної корисності споживача. Обчислення оптимального споживчого кошика. Функції граничних корисностей кожного із товарів. Попит, пропозиція і ціна на товар. Параметри ринкової рівноваги. Розрахунок коефіцієнту цінової еластичності попиту.
контрольная работа [696,0 K], добавлен 26.04.2016Особенности Лозанской школы маржинализма. Концепция общего экономического равновесия в работах В. Парето. Сущность методологических позиций. Критерий достижения равновесия. "Кривые безразличия" и ранжирование потребностей. Концепция "оптимум Парето".
контрольная работа [41,8 K], добавлен 26.10.2014Економічні теорії та базисні інститути національної економіки. Характеристика економічного потенціалу. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки. Інституціональні чинники її розвитку. Функціонування інфраструктури національного ринку.
тест [18,3 K], добавлен 15.01.2010Головна мета політики добробуту - поліпшення якості життя населення та соціальна захищеність громадян. Основні положення теорії суспільного добробуту. Соціальна ринкова економіка на прикладі Німеччини. Напрями та можливості використання досвіду в Україні.
методичка [27,1 K], добавлен 05.12.2010Мікроекономіка. Поняття і функція попиту та пропозиції. Фактори, що впливають на пропозицію. Ринкова рівновага. Рівноважна ціна. Поведінка споживача в ринкових умовах. Мікроекономічна модель підприємства. Оптимум виробника. Досконала конкуренція.
курс лекций [843,2 K], добавлен 11.02.2008Поняття загальної ринкової рівноваги, її сутність і особливості. Місце ефективності розміщення ресурсів у загальній ринковій рівновазі, її умови та методи досягнення, дослідження за діаграмою Еджворта. Причини обмеження ефективності ринкового регулювання.
реферат [116,3 K], добавлен 29.01.2009Підприємство як виробничо-ринкова система. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Багатофакторна виробнича функція. Модель ринку досконалої конкуренції. Витрати, дохід і прибуток підприємства малого розміру. Оптимум або рівновага виробника.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 07.08.2013Побудова кривих байдужості та їх карти. Заміщення одного товару іншим на основі кривої байдужості. Співвідношення граничних корисностей благ та кута нахилу бюджетної лінії. Кардиналістський та ординалістський підходи до оптимального вибору споживача.
презентация [188,1 K], добавлен 18.10.2013
