До інституціональних бар'єрів виходу з галузі слід віднести витрати, пов'язані для власників фірми з процедурою припинення діяльності та банкрутства. На думку багатьох дослідників українських ринків, складність виходу підприємств з галузі і пов'язані з ним високими неявними витратами, є одним з найважливіших факторів, що перешкоджає ефективній конкуренції. Високий ризик, пов'язаний зі складністю виходу з ринку, служить фактором, дестимулюючим вхід в галузь потенційних конкурентів.

Інший тип бар'єрів - бар'єри, викликані стратегічним поведінкою фірм, що діють на ринку.

Отже, нестратегічні бар'єри створюються фундаментальними умовами галузі, факторами об'єктивного характеру і зазвичай не залежать від діяльності фірм галузі.

2.2 Аналіз стратегічних бар'єрів входу на ринок

Стратегічні (суб'єктивні) бар'єри створюються з свідомої діяльності самих фірм, стратегічною поведінкою, що перешкоджає проникненню нових фірм в дану галузь. До них можна віднести такі дії фірм, як: зберігаючі інновації, довгострокові контракти з постачальниками ресурсів, отримання ліцензій та патентів на даний вид діяльності, збереження незавантажених потужностей, а також всі способи підвищення мінімально ефективного обсягу випуску для галузі - збільшення витрат на рекламу і науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі НДДКР), маркетингові дослідження, витрати по створенню іміджу фірми [40].

Стратегічні бар'єри можуть також виявлятися в ціновій і збутової політиці, особливості діяльності виробників як власників патентів, ліцензій, товарних знаків. Наявність міцних ділових зв'язків і неформальних відносин з постачальниками ресурсів і покупцями товару теж грає роль стратегічного бар'єру. Великі розміри господарського обороту і налагоджений виробничий процес дозволяють створювати р е резервні потужності, які можуть бути використані для ведення цінової конкуренції і швидкої експансії в незайняті сегменти ринку, а також використовувати різноманітні угоди і пільгові режими розрахунку з постачальниками і споживачами, відтісняючи тим самим конкурентів.

Тільки при досить високих бар'єрах входу в галузь концентрація продавців зможе реалізуватися в монопольній владі - здатності встановлювати ціну, що забезпечує досить високу економічну прибуток.

Стратегічні бар'єри в свою чергу поділяються на

· Цінові (ціноутворення, що обмежує вхід)

· Нецінові (додаткові інвестицій в обладнання, диференціація продукту, довгострокові контракти)

Стратегічні бар'єри створюються стратегією самої фірми і представляють фактори суб'єктивного характеру, притаманні політиці фірми на ринку. Таку діяльність можна віднести до активної конкурентоспроможності організації, так як, зводячи бар'єри входу, фірма активно впливає на ринкове середовище.

Стає зрозуміло, що стратегічні бар'єри легше будувати великим компаніям. Великі обсяги обороту і налагоджений виробничий процес дозволяють створювати резервні потужності, які можуть бути використані для ведення цінової конкуренції і швидкої експансії в незайняті сегменти ринку, а також використовувати різноманітні угоди і пільгові режими розрахунку з постачальниками і споживачами, відтісняючи тим самим конкурентів. До стратегічних бар'єрам також відносяться збільшення витрат на рекламу та науково-дослідні розробки, маркетингові дослідження, витрати по створенню іміджу фірми.

Стратегічні бар'єри залежать від поведінки фірм і фірми можуть самостійно їх прибирати. Вони створюються свідомо діяльністю самих фірм, що перешкоджають проникненню нових фірм в галузь. Вони бувають наступними:

Стратегічні бар'єри виникають завдяки свідомої діяльності самих фірм, їх стратегічного поведінки, що перешкоджає проникненню нових фірм в дану галузь. В якості стратегічних бар'єрів можуть використовуватися зберігаючі інновації, довгострокові контракти з постачальниками ресурсів, отримання ліцензій та патентів на даний вид діяльності, збереження незавантажених потужностей, а також всі способи підвищення мінімально ефективного обсягу випуску для галузі: збільшення витрат на рекламу і НДДКР, маркетингові дослідження, витрати по створенню іміджу фірми.

Ціноутворення, що обмежує вхід.

Щоб стримати проникнення нових фірм, знаходяться в змові продавці можуть встановити обсяг випуску вище монопольного рівня. Якщо має місце економія від масштабу, то можна запобігти входження, змусивши новачка заснувати або невелике підприємство з високими середніми витратами, або велике, дороге підприємство, пішовши на ризик падіння ціни нижче рівня витрат в результаті значного збільшення загального обсягу випуску галузі в цілому. Практика призначення самої низької ціни, яка перешкоджає входу на ринок, називається практикою стримування цін або ціноутворенням, що обмежує вхід в галузь (рис. 2.7) [28].

Рис. 2.7 Ціноутворення, що обмежує вхід в галузь

Джерело: [14].

LAC - крива середніх витрат нового виробника на олігополістичному ринку. Якщо фірма не може сподіватися на ціну свого товару щонайменше рівну Р* = LAC_min, то вона зможе отримати економічний прибуток, увійшовши на ринок, де вже є великі прибутки олігополістів (рис.2.7, а).

Припустимо, що існуючі в галузі фірми організували картель, щоб максимізувати поточні прибутки. Тоді вони встановили ціну Р_M, відповідну випуску, при якому MR = МС (рис.2.7, б). При цій ціні продавалося б Q_M одиниць товару, і існуючі фірми ділили б загальний випуск між собою. Однак оскільки Р_M > LАС_min потенційних нових виробників, то картель приречений на провал, якщо тільки не існує бар'єру для входу на ринок. Отже, фірми знають, що встановлювати монопольну ціну немає сенсу. При монопольній ціні більше фірм увійде на ринок і пропоновану для продажу кількість товару зросте. Це призведе до зниження цін і скорочення прибутків. Якщо ж встановити ціну нижче або на рівні Р*, у потенційних виробників не буде стимулу приходити в дану галузь та олігополісти, які мають перевагою у затратах, і в довгостроковому періоді зможуть отримувати економічний прибуток при ціні Р*.28].

Знаючи сукупний попит і сукупна пропозиція діючі в галузі фірми можуть призначити таку ціну, щоб запобігти появі на ринку нових конкурентів. Наслідки для старих фірм полягають в тому, що Закріплювальні ціна нижча від звичайного рівня, максимізує короткострокову прибуток, тобто старі фірми стикаються з вибором між короткостроковим прибутком і загрозою входу.

Прикладами нецінових бар'єрів домінуючою фірми служать.

Додаткові інвестиції в обладнання. Інвестиції в обладнання можна трактувати як незворотні витрати для фірми: фірма вимушена їх оплачувати, навіть якщо продукт не випускається. Якщо стара фірма володіє надлишковими виробничими потужностями в порівнянні з величиною попиту, потенційному конкурентові буде важко потрапити на ринок, стара фірма при першій же загрозі входу може збільшити випуск до рівня забороненого, а нова фірма втратить величину необоротних витрат. Величина незворотних витрат служить бар'єром для виходу фірми з галузі: залишаючи ринок фірма втрачає ці витрати. Чим вище рівень незворотних витрат, тим вище очікувані потенційні втрати в разі вимушеного відходу фірми з галузі, тим менш охоче фірма увійде в галузь [37].

Диференціація продукту. Стара фірма для запобігання входу нових фірм на ринок може заповнити ринок значною кількістю товарів-субститутів, так що новій фірмі буде важко знайти свою нішу серед достатку товарних марок. Основу такої стратегії для старої фірми являє позитивна віддача від асортименту, коли витрати зі збуту та маркетингу продукції при збільшенні числа товарних марок ростуть повільніше, ніж при випуску одного виду товару. В умовах диверсифікації товару діє позитивний зовнішній ефект товарних марок: реклама одного товару даної фірми сприяє збуту та інших її товарів. Це створює додаткові труднощі новій фірмі: рекламні витрати збільшуються в галузі і знижують її очікуваний прибуток [28].

Довгострокові контракти з третіми особами. В даному випадку фірма може укласти довгострокові контракти про співпрацю з про постачальниками ресурсів або зі споживачами товару, а також з працівниками галузі. Новій фірмі буде складно знайти постачальників ресурсу або ринок збуту, якщо існують подібні контракти. Так само створюються ефективні бар'єри входу.

У найзагальнішому вигляді стратегічні бар'єри, про які йде мова, можна розділити на пов'язані з ціновими і неціновими видами стратегій. Суть перших полягає в тому, що компанія, що володіє владою має уявлення про обсяги попиту та пропозиції, встановлює рівень цін, здатний запобігати появі на даному ринку нових конкурентів. Така цінова політика активних фірм отримала назву ціноутворення, що обмежує вхід. При зведенні подібних стратегічних бар'єрів діюча фірма стоїть перед вибором: отримувати привабливі прибутки для можливих нових конкурентів в короткостроковому періоді або, опинившись під загрозою їх входу на ринок, поставити під питання отримання прибутку в довгостроковій перспективі. Справа в тому, що заборонна ціна, як правило, нижче рівня цін, максимізує прибуток в найближчому періоді. Споруджуючи цінової стратегічний бар'єр, діюча фірма, остерігаючись появі нових конкурентів, йде на зниження прибутковості в короткостроковому періоді.

Для потенційного конкурента важливо знати, яка встановиться ціна в галузі, після того як він увійде на ринок. Чим більше розмір випуску потенційного конкурента, тим нижче повинна бути ціна. Але чим нижча ціна після входу, тим більше час відшкодувальних витрат для проникнення в галузь, тим більших ризикованим стає вхід.

Отже, стратегічні бар'єри - створюються фірмами, мають суб'єктивний характер та пов'язані із політикою фірм на ринку.

2.3 Рекомендації щодо зниження бар`єрів входу на ринки в Україні

Україна має величезний економічний потенціал, що дозволяє їй в майбутньому стати провідною європейською країною з потужною економікою. Забезпечити стрімкий економічний розвиток може прихід нових суб'єктів господарської діяльності на висококонцентровані товарні ринки. Це є одним з актуальних шляхів ефективного продовження демонополізації та створення ринкового конкурентного середовища в Україні.

На жаль, в Україні існують суттєві труднощі для входження нових підприємств на ринки. На думку А. Гальчинського, в Україні сформувався "бар'єрний бізнес”, який має істотні наслідки для української економіки. Поряд з ним несприятливий інвестиційний клімат і "недружнє” бізнес середовище нівелюють майже увесь величезний економічний потенціал України [40].

З перших років своєї незалежності Україна намагається мінімізувати вплив монополій на економічний розвиток держави. Монополії задля збереження ринкової влади створюють величезну кількість бар'єрів входу, що послаблює національну економіку і завдає страт суспільству. Для утримання ринкових позицій монополіями використовуються такі бар'єри: нестратегічні структурно-технологічні - економія від масштабу, абсолютна перевага у витратах, специфічність активів, потреба у капіталі, зайві потужності, технологічний рівень, доступ до дистриб'юторських мереж; нестратегічні поведінкові - державні ліцензії та державна політика, контроль над стратегічними ресурсами, витрати на НДДКР, культурні відмінності, щільність (компактність) продуктового простору; стратегічні структурно-технологічні - продуктова диференціація, вертикальна інтеграція, торгові марки, продуктові і процесні патенти; стратегічні поведінкові - обмежене ціноутворення, реклама, дослідження та розробка, неповність та асиметрія інформації, інвестиційні ризики, витрати оперування на зарубіжних ринках.

В Україні монополії мають свої особливості. У світі монополізм є лише у виробничій сфері, а в Україні - майже в усіх. Причиною цього стала командно-адміністративна система колишнього СРСР, наслідки якої спостерігаються і сьогодні.

На сьогодні монополістами в Україні є: "Нафтогаз України", "Укрспецекспорт", "Енергоатом", "Укрзалізниця" тощо.

Економічними наслідками діяльності монополій можна вважати те, що монополіст витрачає менше на виробництво через зростання обсягів виробництва; монополіст може здійснювати великомасштабні дослідження; неефективна робота монополіста може призвести до підвищення ціни продукції; неефективне використання ресурсів в країні. монополіст може зловживати своєю владою, встановлювати демпінгові ціни.

Ще однією проблемою економіки України є aдмiнiстрaтивнi бар'єри. В Україні склалася така ситуація, коли звичним становиться втручання уряду заради повного контролю на ринку, а не, щоб створити умови для його автономного та "прозорого" функціонування. Це є однією з найсерйозніших перешкод для розвитку підприємницької діяльності в Україні [40].

Однією з перешкод для розвитку підприємництва в Україні є проблема зовнішньої заборгованості. Через те, що в разі екстреної необхідності повернути борги українська влада повертатиме їх, як правило, через збільшення податкового тиску на підприємців, тому цей фактор можна розглядати як бар'єр входу на ринок [40].

Проблемною з економічної точки зору є сфера видачі дозволів і ліцензій, погоджень і експертиз, висновків для започаткування та ведення підприємницької діяльності. Самим тільки чинним переліком, затвердженим, передбачено 89 дозволи [17,18].

Суттєвою проблемою, що уповільнює розвиток української економки є система стандартизації та сертифікації продукції. Вона є жорсткою, тоді як захист прав споживачів - незадовільним.

Контроль за господарською діяльністю підприємства також виступає бар'єром входу. Постійні перевірки підприємницької діяльності уповільнюють розвиток економіки.

Інші адміністративні бар'єри входу на вітчизняні ринки:

заплутаність податкової системи, зумовлені надмірністю сукупної маси податкових платежів.

відсутність у країні "прозорого" обліку власності та ефективного захисту прав інвесторів, можливість незаконного відчуження власності, що стимулює роз_ виток протиправних поглинань.

рішення органів влади і управління про обмеження на ввезення або вивезення товарів за межі регіону;

відсутність у країні ефективної системи контролю за діяльністю державних службовців з боку держави та громадськості тощо.

Надмірно високі бар'єри входу на ринок завдають значних збитків українській економіці. По-перше, вони спричиняє істотні економічні втрати суспільства. По-друге, бар'єрний характер економіки не вирішує тих проблем, для ліквідації яких, власне, і створюється. По-третє, він забезпечує сприятливі основи для систематичних розподільних переваг державних чиновників і пов'язаних з ними комерційних структур.

Необхідно переглянути більшість аспектів державного регулювання, щоб досягти стрімкого економічного розвитку України. Це призведе до зменшення або подолання більшості бар'єрів для розвитку підприємництва.

Основними засадами зниження висоти адміністративних бар'єрів можуть бути:

виявлення і зменшення появи нових перешкод для розвитку бізнесу в Україні;

скорочення кількості державних органів і державних чиновників;

удосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання підприємницької діяльності з метою забезпечення доступності її розуміння і застосування;

уніфікація та вдосконалення ліцензійної діяльності, порядку реєстрації підприємства, системи стандартизації та сертифікації товарів;

активізація роботи Антимонопольного комітету України з виявлення і припинення антиконкурентних дій органів державної та муніципальної влади і управління щодо здійснення узгоджувальних, дозвільних і реєстраційних процедур;

забезпечення ефективного захисту приватної власності, впровадження двосторонніх зобов'язань між державою та інвесторами. [40].

Модернізацію конкурентної політики можливо здійснити шляхом подолання інституційних бар'єрів, що уповільнюють розвиток економіки України. Результатом зменшення висоти наведених бар'єрів буде зростання соціальної стабільності та розвиток України на демократичних засадах.

Таким чином, важливою умовою зміцнення економіки України є зниження бар'єрів входу.

Висновки

1. Отже, бар'єри входу - економічні та технічні фактори, які не допускають або ускладнюють вихід на ринок або в галузь нових компаній, для того, щоб не створювати додаткової конкуренції для вже існуючих компаній. Вони обмежують конкуренцію і є джерелом цінової влади компанії - можливості компанії піднімати ціну не втрачаючи при цьому споживачів.

2. До прийнятого підходу щодо класифікації ринкових бар'єрів відносять два типи бар'єрів - стратегічні та нестратегічні, котрі в свою чергу поділяються на структурно-технологічні і поведінкові. Для утримання ринкових позицій монополіями використовуються такі бар'єри: нестратегічні структурно-технологічні - економія від масштабу, абсолютна перевага у витратах, специфічність активів, потреба у капіталі, зайві потужності, технологічний рівень, доступ до дистриб'юторських мереж; нестратегічні поведінкові - державні ліцензії та державна політика, контроль над стратегічними ресурсами, витрати на НДДКР, культурні відмінності, щільність (компактність) продуктового простору; стратегічні структурно-технологічні - продуктова диференціація, вертикальна інтеграція, торгові марки, продуктові і процесні патенти; стратегічні поведінкові - обмежене ціноутворення, реклама, дослідження та розробка, неповність та асиметрія інформації, інвестиційні ризики, витрати оперування на зарубіжних ринках.

3. На сьогоднішній день існують такі підходи до визначення бар'єрів входу:

a) Структурний, визначення Дж. Бейна. За даними підходом бар'єром входу тут розглядають фактори, що дозволяють укоріненим фірмам отримувати надприбутки без загрози входу потенційних новачків

b) Визначення Чиказької школи. Розглядає галузеві бар'єри входу, як витрати виробництва, які повинна нести фірма, яка прагне увійти в галузь, але не несуть фірми, що вже знаходяться в галузі.

c) Нормативне визначення. Тут бар'єрами виступають споживчі переваги і поведінку споживачів як фактор "зведення" галузевих бар'єрів входу.

d) Визначення з позицій укорінених фірм. Бар'єр входу за даним підходом - рента, отримана з факту функціонування фірми в галузі

e) Визначення в рамках контрактного підходу. Бар'єри входу за даним напрямом входу - фактори, що обумовлюють високий рівень трансакційних витрат оперування фірми в галузі.

f) Визначення з точки зору переваг інтерналізації. Ідентичність факторів ринкової структури, пояснюється існуванням мультинаціональних корпорацій (МНК) та галузевих бар'єрів входу.

4. Четвертим завданням було проаналізувати стратегічні та нестратегічні бар'єри входу на ринок. Нестратегічні бар'єри - бар'єри, створювані умовами галузі, факторами об'єктивного характеру і здебільшого незалежні від діяльності фірми. Вони виступають що виступають для будь-яких господарюючих об'єктів, як зовнішня даність. Стратегічні (суб'єктивні) бар'єри створюються з свідомої діяльності самих фірм, стратегічною поведінкою, що перешкоджає проникненню нових фірм в дану галузь.

Список літератури

1. 10 проблем бізнесу в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news. finance.ua/ua/~/2/0/all/2012/04/10/275651.

2. 'Big six' energy firms face competition inquiry - BBC News [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bbc.com/news/business-26734203

3. Адміністративні бар'єри / Аналітичний Центр Академія [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.academia.org.ua/? p=267.

4. Бункин М.К., Семенов В.А. Макроэкономика: Учебник. - М.: Издательство "ДИС", 2007 - 320 с.

5. Веріан Г.Р. Мікроекономіка: проміжний рівень. Сучасний підхід.: Підручник / Гел Р. Веріан; Каліфорнійський ун-т, Берклі; Пер. з англ.С. Слухай. - 6-те вид. - Київ: Лібра, 2006. - 632с.

6. Вишневская Н. Рынок труда - проблему и решения. // МЭиМО. 1995. №4.

7. Гальперин В.М. Микроэкономика: Уч. пособ. для студ. экон. спец. / В.М. Гальперин, С.М. Игнатьев, В.И. Моргунов. - 2-е изд., испр. - Санкт-Петербург: Экономическая школа. - (Сер. Биб-ка "Экономической школы").

8. Геєць В.М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку. -

9. Гребенников П.И. Микроэкономика: Учебник / П.И. Гребенников, А.И. Леусский, А.И. Тарасевич; Общая редакция Л.С. Тарасевича. - 2-е изд. - Санкт - Петербург: СПбУЭФ, 1998. - 447с.

10. Долан Э. Дж., Линдсей Д.Е. Рынок: микроэкономическая модель. - СПб., Знание, 2002

11. Истомина Л.А., Германович Г.В., Пятинкин С.Ф. и др. Малое предпринимательство 2013:

12. Ігнатюк А.І. Галузеві ринки: теорія, практика, напрями регулювання

13. Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес: аналіт. доп. - К.: Міжна_ родна фінансова корпорація, 2011. - С.13.

14. Кабраль Л.М.Б. Организация отраслевых рынков: вводный курс. Минск: Новое знание, 2003

15. Как снизить административные барьеры? Зарубежный опыт. - Мн.: Тесей, 2014. - 56 с.

16. Кирцнер И.М. Конкуренция и предпринимательство. М.: 2013.

17. Конституція України. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" (реєстр. №2436а) Прийнятим Верховною Радою 09.04.2014

18. Конституція України. Закон України від 19 травня 2011 р. № 3392 "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності” 2011, № 47, ст.532

19. Косік А.Ф. Мікроекономіка: навчальний посібник для студентів вищих навч. закладів / А.Ф. Косік, Г.Е. Гронтковська. - 2-ге вид., перероб. та доп. - Київ: Центр навчальної літератури, 2008. - 438с.

20. Костусев А.А. Конкурентная политика в Украине: Монография / А.А. Костусев; МОиНУ; КНЭУ. - Киев: КНЭУ, 2004. - 310с.

21. Круш П.В., Максименко І.А. Регулююча функція держави та її роль у формуванні ринкового інституційного середовища // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. - 2012. - Вип.75. - С.227.

22. Лившиц А.Я. Введение в рыночную экономику. Лекции. - М., Дрофа, 2012

23. Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель: Пер. с англ. - С. - Пб 2008.

24. Ломакин В.К. Мировая экономика: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 2009.

25. Лукьянов С., Кисляк Н. Отраслевые барьеры как важнейший инструмент политики ограничения конкуренции // Вопросы экономики. - 2007. - № 2. - С.101-110.

26. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс. - М.: Наука.

27. Микроэкономика: Учебник для студ. высш. учебных заведений / Авт. кол.: Яковлева Е.Б., Ланец М.А., Нещерет Н.В. та и др.; Под ред. Яковлевой Е.Б. - Москва-Санкт-Петербург: Поиск, 2003. - 358с.

28. Мікроекономіка: підручник / В.Д. Базилевич [та ін.]; за ред. Базилевича В.Д. - 2-е вид., перероб. і доп. - Київ: Знання, 2008. - 679с. - (Класичний університетський підручник).

29. Монографія / А.І. Ігнатюк. - К.: ННЦ ІАЕ, 2010. - 465 с.

30. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: учебник для студентов высших учеб. заведений / Р.М. Нуреев. - 2-е изд., измененное. - Москва: Норма, 2008. - 12 с., 562 с.

31. Павленко А.В. Монополистические структуры в системе рыночных отношений. Журнал "Экономика и государство", №7, 2011.

32. Пиндайк Р.С. Микроэкономика / Роберт С. Пиндайк, Даниэль Л. Рабинфельд. - 5-е международное изд. - Санкт-Петербург: Питер, 2002. - 608с. - (Учебники для вузов).

33. Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяль_ ності" щодо встановлення обмежень у діяльності контролюючих органів”.

34. Рой Л.В. Анализ отраслевых рынков: Учебник / Л.В. Рой, В.П. Третьяк.

35. Семюелсон П.А. Мікроекономіка: Підручник; Пер. з англ. / Семюелсон Пол, Нордгауз Вільям; Hаук. ред. перекладу Степана Панчишина. - Київ: Основи,. - 676с.

36. Слухай С.В. Довідник базових теpмiнiв та понять з мiкpоекономiки / С.В. Слухай. - Київ: Лiбpа,. - 256с. - Шифр. дубл.33 Слух. (доп. карт. ек.).

37. Тироль Жан. Рынки и рыночная власть: теория организации промышленности: В 2-х томах / Тироль Жан; Пер. с англ.: Под ред.В.М. Гальперина и Н.А. Зенкевича. - Изд.2-е, испр. - Санкт-Петербург: Экономическая

38. Точка біфуркації. Чітке відмежування влади від бізнесу може розблокувати потен_ ціал для розвитку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tyzhden.ua/ Politics/56999.

39. Усунення адміністративних бар'єрів та покращення державної регуляторної полі_ тики в Україні / Міжнародний центр перспективних досліджень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.icps. kiev.ua.

40. Филюк Г.М. Адміністративні бар'єри входу на ринок в Україні та їх вплив на розвиток підприємництва / Г.М. Филюк // Економіка України. - 2013. - № 6. - С. 20-30. - .

41. Филюк Г.М. Оцінка конкурентного підприємницького середовища в Україні: мето_ дологічні аспекти // Вісник національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. - 2011. - № 124-125. - С. 19-21.

42. Чемберлин Э.Х. Теория монополистической конкуренции / Э.Х. Чемберлин. - Москва, 1959. - 415 с. Байе М.Р. Управленческая экономика и стратегия бизнеса. М.

43. Bain J. Barriers to New Competition. Cambridge, Mass.: Harvard Univ. Press, 1956.

Размещено на Allbest.ru