Аналіз фінансового стану та облік фінансових результатів (на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна-Агро" Жовтневого району)

- знизити суму запасів, в т.ч. реалізувати готову продукцію;

- знизити суму кредиторської заборгованості, в т.ч. за розрахунками з оплати праці, з учасниками;

- підвищити за рахунок вищевизначених заходів ділову активність господарства.

2.4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

В сучасне сільськогосподарське виробництво широко впроваджуються інтенсивні технології, високоефективні машини і механізми, зростає рівень електрифікації та хімізації, що супроводжується появою додаткових небезпеч-них та шкідливих виробничих факторів, які негативно впливають на здоров'я й безпеку аграріїв. Поява таких факторів формує додаткові труднощі в створенні здорових та безпечних умов праці.

Керівники господарств, спеціалісти та службові особи сільськогосподарських підприємств повинні бути глибоко переконані в тому, що завдяки створенню здорових умов праці та відповідних санітарно побутових умов для всіх працівників, можна значно підвищити загальну культуру виробництва та його ефективність.

Поліпшення умов праці є одним з резервів росту її продуктивності і економічної ефективності виробництва, а також дальшого розвитку самої людини.

Важливе значення в сільськогосподарському виробництві має створення оптимальних умов праці та контроль за їх дотриманням. Це дозволяє максимально довго зберігати високу працездатність робітників, засновану на турботі про психофізіологічне здоров'я людини. Також це сприяє помітному зростанню продуктивності праці на сільськогосподарському підприємстві, що позначається на економічній ефективності всього сільськогосподарського виробництва.

Успішно вирішувати питання охорони праці на підприємстві шляхом впровадження окремих профілактичних заходів в сучасних умовах не вдається. Тільки системний підхід спроможний дати позитивний результат, а це можливо - тільки за допомогою встановлення єдиного порядку організації та проведення роботи з охорони праці, обов'язковий для виконання усіма керівниками, спеціалістами, службовцями та працівниками підприємства.

Керівник ТОВ «Родина - Агро» постійно впроваджує підготовку, прийняття та реалізацію заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Впроваджуя ці заходи він економічно зацікавлений в тому, щоб його працівники не травмувалися і не хворіли, і тому забезпечує виконання на підприємстві всіх нормативно-правових актів про охорону праці, широко Він широко залучає працівників підприємства до управління охороною праці.

Діяльність структурних підрозділів і посадових осіб підприємства спря-мована на забезпечення виконання вимог законів та інших нормативно - правових актів, які регулюють питання пожежної безпеки і безпеки праці в процесі трудової діяльності та додержання трудових прав працівників з питань охорони праці.

Керівник і посадові особи підприємства виконуючи вимоги Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2695-XII,запровадили на підприємстві ефективну цілісну систему управління охороною праці. Виконуючи свої функції вона сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи, здійснює оперативне керівництво роботою з охорони праці, складає разом з структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Власник ТОВ «Родина - Агро» своєчасно на своєму підприємстві віддав необхідні накази з питань охорони праці та пожежної безпеки, призначив відповідальних осіб за вирішення конкретних питань охорони праці, затвердив посадові інструкції, встановив контроль за виконанням своїх рішень та правил безпеки на підприємстві. Деякі питання він залишив за собою.

Це, виконання приписів державних інспекцій з питань охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці, виробничої санітарії; придбання технічних засобів захисту працівників від негативних та шкідливих факторів виробничого середовища.

Сукупність дій службових осіб підрозділів підприємства поліпшують стан охорони праці на робочих місцях, відділеннях підприємства та підтримують його на певному рівні відповідно до вимог законодавчих актів з охорони праці та пожежної безпеки.

Найважливішим нормативно - правовим актом локального характеру на підприємстві є колективний договір. Він регулює трудові взаємовідносини між власником і працівниками підприємства по забезпеченню працівникам соці-альних гарантій з питань охорони праці на рівні, не нижчому за передбачені законодавством; додаткові пільги і компенсації понад норм, встановлених законодавством, якщо це необхідно і у власника є відповідні можливості; розмір допомоги працівникам у разі ушкодження ними здоров'я при виконанні трудових обов'язків; умови виплати грошової компенсації на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів відповідним працівникам; заходи економічного стимулювання, за активну участь та ініціативу в роботі щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці.

Затвердженні власні положення, інструкції, інші нормативні акти охорони праці ТОВ «Родина - Агро» координують діяльність підрозділів і спеціалістів підприємства, забезпечують безпеку виробничих процесів, устаткування, будівель, споруд, професійну підготовку працівників з питань охорони праці, пропаганду безпечних методів праці, вибору оптимальних режимів праці і відпочинку.

Дотримуючись чинного законодавства з охорони праці та пожежної безпеки керівництво ТОВ «Родина - Агро» вимагають від підлеглих виконання посадових інструкцій з питань охорони праці, пожежної безпеки.

Виконуючи приписи органів державного нагляду посадові особи сприяють поліпшенню умов праці на робочих місцях, структурних підрозділах підприємства. На основі нормативно-правових законодавчих актів з охорони праці та пожежної безпеки розроблені керівні документи, які регламентують роботу усіх робітників підприємства від керівника до виконавців.

Накази, розпорядження, інструкції, положення з питань охорони праці та пожежної безпеки забезпечують на підприємстві дотримання цих вимог, усунення причин виникнення нещасних випадків та аварій, при яких працівники підприємства можуть зазнати ушкодження здоров`ю.

До основних нормативних документів, які діють на підприємстві належать:

Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, пожежної безпеки на підприємстві;

Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок їх організації;

Положення про організацію попереднього і періодичного медичних оглядів працівників;

Загально об'єктові та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки;

Інструкції про порядок зварювання і проведення інших вогневих робіт на підприємстві;

Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт;

Перелік робіт з підвищеною небезпекою;

Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спецодя-гом та іншими засобами індивідуального захисту;

Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці.

В підготовці, прийнятті і реалізації управлінських рішень беруть участь всі посадові особи підприємства. Вони забезпечили працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці. Провели паспортизацію дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці. Своєчасно ведуть підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці; розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці.

Слабким місцем роботи посадових осіб підприємства є пропаганда безпечних та здорових умов праці у підрозділах підприємства. Для поліпшення роботи керівництву підприємства рекомендується впровадити роботу методичного кабінету з охорони праці, де відповідальні особи змогли би вести пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, бесід, інформаційних стендів тощо.

Спеціалізацією ТОВ «Родина - Агро» є вирощування зернових та інших культур, де широко впроваджується інтенсивні технології, машини і механізми, є необхідний рівень електрифікації та хімізації, що супроводжується появою додаткових небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які можуть негативно впливати на здоров'я та безпеку аграріїв. Поява таких факторів формує додаткові труднощі в створенні здорових та безпечних умов праці на підприємстві. Щодо вироб-ничого середовища ТОВ «Родина - Агро», то воно включає в себе комплекс виробничих споруд з усіма їх елементами, знаряддя праці, машини, механізми, інструмент, прилади, сировина, матеріали, енергоносії, повітряне середовище, а також люди, і являє собою певне джерело небезпеки.

Кожен з цих елементів може стати мірою ризику для робітників підприємства і є чинниками, які являються перешкодою оптимальному або бажаному рівню виконання робіт та можуть привести до нещасних випадків, аварій на підприємстві.

Як свідчать дані проведенного аналізу умов праці на ТОВ «Родина - Агро» можна зробити висновок - на робочих місцях підприємства є допустимі та шкідливі умови праці.

Шкідливі умови праці можуть у робітників підприємства визвати професійні захворювання, які прийнято класифікувати по етіологічному принципу з урахуванням характеру професійної шкідливості. Розрізняють захворювання, викликані дією:

По перше - фізичних факторів. Вібраційна хвороба, професійна тугову-хість, захворювання нервово-м?язового і кістково-суглобового апарату.

У робітників підприємства паталогії розвиваються внаслідок вібрації, шуму, перенапруження і травмування нервово-м?язового і опорно-рухового апарату. Механізатори, водії сільськогосподарської техніки на робочих місцях мають джерела шкідливих чинників виробництва. Двигун і трансмісія, межуючи з робочим місцем, являються могутніми джерелами шуму і вібрації, які погіршують умови їх роботи.

Вібраційна хвороба зустрічається у трактористов, комбайнерів, водіїв важких машин. Захворювання розвиваються у механізаторів з великим стажем роботи (більше 10 років).

По друге - хімічних речовин, які використовуються в сільському господарстві. Гострі і хронічні отруєння пестицидами, мінеральними добрива-ми.

Робітники складського господарства, механізатори, робітникі, які виконують польові роботи стикаються з багатьма хімічними сполуками різного ступеня токсичності. Головними з них є вихлопні гази, пестициди, мінеральні добрива. Щоб поліпшити умови праці та захистити організм людини їм видається спеціальний одяг, захисні окуляри, кабіни механізаторів надійно захищають від дії хімічних речовин.

Пестициди і мінеральні добрива в господарстві зберігають у складських приміщеннях, спеціально призначених для цього. Вони побудовані по типовим проектам. Територія складів огороджена, однак місця для достатнього розвороту машин не вистачає. На території складу розташований навіс, де зберігається пуста тара. Приміщення для зберігання пестицидів складається із двох відділень: в першому - засоби особистої гігієни, аптечка першої допомоги, інвентар, стіл для оформлення і зберігання документації; в другому - зберігають пестициди.

Приміщення складу сухе, світле, стіни оштукатурені, дах непротікає, підлога - зацементована, але тоннаж зберегаємої продукції не відповідає нормам та правилам зберігання пестицидів і мінеральних добрив, він значне перевищує норми. На складі є освітлення і вентиляція, але необхідно додаткове освітлення для більш щільного освітлення. Пестициді зберігаються на складі на підлозі. Для цього є піддони і стелажі, але де які з них потребують ремонту і заміни.

Пестициди зберігаються у цілій, закритій тарі, на якій є етикетки і коротка інструкція по застосуванню і умовам зберігання. Однак розміщення їх не відповідає класифікації по токсичності і горючості. Затарені пестициди і добрива зберігають штабелями. При зберіганні і відпусканні пестицидів створений облік з веденням відповідної документації яку веде комірник. Але не завжди відповідальні особи при роботі з пестицидами невикористані залишки і порожню тару своєчасно повертають на склад під розписку комірника.

Транспорт для перевезення пестицидів і мінеральних добрив повинен відповідати вимогам «Правил перевезення автомобільним транспортом мінеральних добрив і хімічних засобів захисту». Однак транспорт підприємства не завжди відповідає цим вимогам, його не завжди можна легко очистити і знезаразити.

На підприємстві, яке досліджується виявленні випадки, коли механізатори внаслідок екстремальних умов (висока температура повітря) при використанні пестицидів працюють на тракторах без кабін або в кабінах з відкритими вікнами і дверцятами.

По трете - пилу. Виникає пиловий бронхіт, пневмоконіоз і ін. Найбільш суттєвим фактором, що визначає наявність пилу в робочій зоні механізатора, є вологість і структура ґрунту, розташування робочого місця відносно пилоутво-рюючих органів, напрям і швидкість руху вітру відносно руху агрегату і швид-кість руху агрегату. Комбайнове збирання сільськогосподарських культур, робота зернових комбайнів з подрібнювачем, передпосівна культивація і сів озимих, посів технічних культур, міжрядна обробка, збирання зернових без подрібнювача, осіння оранка, транспортні роботи, весняна оранка, затримання вологи, весняна сівба зернових, внесення добрив і інші роботи - це ті роботи які по наявності пилу в робочій зоні можна віднести до шкідливих, які негативно впливають на здоров`я працюючих.

По четверте - біологічних факторів. Інфекційні, паразитарні, алергічні й інші захворювання, які передаються людині від хворих тварин, а також алергічні захворювання, обумовлені алергенами рослинного і тваринного походження.

Ці алергічні захворювання найбільш часто зустрічаються у осіб, зайнятих на підприємстві вирощуванням технічних культур, особливо в період їх цвітіння, у працівників, зайнятих збиранням сіна, вирощуванням і переробкою технічних культур. Пестициди, мінеральні добрива впливають на механізаторів.

Як свідчать статистичні дані по ТОВ «Родина - Агро», втрати від захворювань внаслідок несприятливих умов є суттєвими. Широкий спектр професійних, виробничих та неспецифічних захворювань на підприємстві робить надзвичайно актуальним проблему профілактичних заходів.

Для ефективного попередження захворювань, збереження здоров'я та працездатності робітників, зменшення соціально-економічних наслідків, керів-нику та посадовим особам підприємства, керівникам структурних підрозділів необхідно розробляти та впроваджувати всі необхідні профілактичні заходи з урахуванням вимог гігієни праці та виробничої санітарії.

Це заходи які навчать працівників безпечним методам роботи з усвідомленим урахуванням всіх небезпек та шкідливостей, що несе та чи інша професія; професійний відбір кандидатів на посаду з виявленням їх придатності до роботи в умовах впливу того чи іншого негативного фактора; проведення регулярних планових медоглядів робітників, працюючих в шкідливих умовах; здійснення постійної санітарно-освітньої роботи; механізація, автоматизація процесів, проведення технологічних, санітарно-гігієнічних та інженерно-технічних робіт по ліквідації або суттєвому ослабленню джерел шкідливості й небезпечності, зниження важкості та напруженості праці; раціоналізація та оптимізація режимів праці й відпочинку або повна заборона деяких видів робіт; обов'язкове використання засобів колективного або індивідуального захисту в шкідливих і небезпечних умовах та виконання всіх вимог гігієни праці та особистої гігієни; безкоштовна видача спецхарчування, молока та інших профілактичних продуктів; допомога в наданні хворим працівникам путівок для санаторно-курортного лікування.

Відхилення параметрів технологічних процесів від норми та вихід їх з-під контролю людини призводять до різноманітних аварій, по-жеж, катастроф. Надзвичайні ситуації на підприємстві торкаються як правило робітників підприємства. Однак їх дія може бути небезпечною для населення, яке живе поруч з підприємством, а велика імовірність появи небезпеки є імовірністю великого числа поражених, які потребують екстреної допомоги.

Хімічні речовини, які використовуються та зберігаються на території ТОВ «Родина - Агро» є пестициди і добрива. В чималих обсягах вони зберігаються на складах підприємства. Вважаючи порушення правил зберігання, експлуатації хімічних речовин завжди є реальна загроза викиду цих речовинна територію і ураження людей. Це є небезпека, яка може привести до надзвичайної події на підприємстві.

При таких умовах необхідні міри по захисту персоналу, що беруть участь в аварійно-рятувальних роботах. З цих обставин на підприємстві необхідно провести захисні заходи: прогнозування, виявлення і періодичний контроль за змінами хімічної обстановки, оповіщення персоналу підприємства. Ці заходи повинні проводитися з надзвичайно високою оперативністю та в мінімально можливі терміни.

Мета заходів - виключення або максимальне послаблення поразки персо-налу і збереження його працездатності.

Обсяг і порядок здійснення заходів по захисту залежать від конкретної обстановки, що може скластися в результаті хімічно небезпечної аварії, наявність часу, сил і засобів для здійснення заходів по захисту і інших чинників.

Передусім захист від хімічно небезпечних речовин організується і здійснюється заздалегідь. Заходи захисту носять як організаційний, так і інженерно-технічний характер і направлені на виявлення і усунення причин аварій, максимальне зниження можливих ушкоджень і втрат, на створення умов для вчасного проведення локалізації і ліквідації можливих наслідків аварії.

Організаційні заходи підприємства від хімічно небезпечних речовин складають:

характеристику підприємства, його підрозділів, наявних на об'єкті хімічно небезпечних речовин;

оцінка можливої обстановки на підприємстві у випадку виникнення аварії;

організація виявлення і контролю хімічної обстановки на підприємстві в повсякденних умовах і при аварії;

організація оповіщення працівників підприємства;

організація укриття людей в захисних спорудах, наявних на підприємс-тві, порядок підтримання їх в постійній готовності до укриття людей;

організація евакуації працівників підприємства при необхідності;

порядок оснащення і застосування формувань підприємства для лікві-дації наслідків аварії;

організація оцеплення очага порази, порядок надання медичної допо-моги потерпілим;

організація управління силами і засобами підприємства при ліквідації аварії і її наслідків, порядок використання сил і засобів, що прибувають для надання допомоги в ліквідації наслідків аварії;

порядок подання повідомлень про виникнення хімічно небезпечної аварії і хід ліквідації її наслідків;

організація забезпечення персоналу підприємства засобами індивіду-ального захисту і ліквідації наслідків аварії, порядок і терміни їхнього нако-пичування і зберігання;

організація транспортного, енергетичного і матеріально-технічного забезпечення робіт по ліквідації наслідків аварії.

Інженерно-технічні заходи підприємства від хімічно небезпечних речовин складають:

розміщення обладнання, приладів, що відвертають вихід хімічно небез-печних речовин у випадку аварії;

розміщення під сховищами зі хімічно небезпечних речовин ловушек і напрямлених стоків;

обладнання приміщень і промислових майданчиків стаціонарними сис-темами виявлення аварій і аварійними сигнализаціями.

Передбачаються заходи по усуненню аварій на кожній дільниці з вказів-кою відповідальних виконавців з керівного складу підприємства, їхніх задач і відводимого на виконання робіт часу.

Оповіщення про факт хімічно небезпечної аварії здійснюється персона-лом підприємства, який виявив признаки аварійної ситуації.

Керівництво ліквідації наслідків аварії на підприємстві здійснює штаб проведення аварійних робіт на чолі з головними фахівцями підприємства.

Комплекс заходів по ліквідації наслідків хімічно небезпечної аварій на підприємстві включає:

прогнозування можливих наслідків хімічно небезпечной аварії;

виявлення і оцінку наслідків хімічно небезпечной аварії;

здійснення рятувальних і інших негайних робіт;

ліквідацію хімічного зараження;

проведення спеціальної обробки техніки і санітарної обробки людей, які опинилися в зоні зараження;

надання медичної допомоги постраждалим.

При хімічно небезпечній аварії керівник робіт по ліквідації її наслідків зобов'язаний:

оцінити хімічну обстановку, визначити кордони зони зараження, прийняти міри по її позначенню і оцепленню;

виявити людей, підвержених негативному впливу, і організувати надання їм медичної допомоги;

розробити план ліквідації наслідків аварії, в якому викласти: стислу характеристику наслідків аварії і висновки з оцінки хімічної обстановки; черговість робіт і терміни їхнього виконання; засоби нейтралізації небезпечних речовин; організацію контролю за повнотою нейтралізації місцевості, техніки, будинків, споруд і транспорту; організацію медичного забезпечення; вимоги безпеки; організацію управління і порядок подання рапортів про хід робіт.

Правила поведінки і дії робітників підприємства при виникненні хімічно небезпечної аварії. На зараженній отруйними речовинами території треба рухатися швидко, але не бігти і не піднімати пил. Не можна прислонятися до будинків і торкатись навколишніх предметів.

На зараженій території забороняється знімати протигази і інші засоби захисту. В тих випадках, коли неведомо, заражена місцевість або ні, краще діяти так, мов вона заражена.

Після виходу з очага хімічної поразки як умога швидше проводиться повна санітарна обробка. Якщо це неможливо зробити швидко, проводиться часткові дегазація і санітарна обробка.

Для запобігання пожежам на підприємстві розробленні організаційні, технічні та інші заходи протипожежної безпеки.

До організаційних заходів, що впровадженні на підприємстві, яке досліджується, відносять:

правила безпеки при розміщенні машин, обладнання, приміщень, проходів, під'їздів;

своєчасне видалення відходів з підприємства;

навчання працівників правилам пожежної безпеки;

правильне розміщення матеріалів на складах, техніки в гаражах та ремонтних майстернях, тощо.

Крім цього в ТОВ «Родіна -Агро» впроваджують заходи режимного характеру, які допомагають підтримувати на підприємстві пожежну безпеку. Заходи по забороні куріння у приміщеннях та території підприємства, запалюванню вогню, сірників, правильному зберіганню промислових ганчірок, постійний контроль за зберіганням запасів матеріалів, утриманню евакуаційних шляхів у приміщеннях забезпечують певну протипожежну небезпеку. На підприємстві значну увару звертають на заходи по швидкому виклику пожежної охорони та діям робітників по виникненні пожежі, Для цього у планах роботи передбачені навчання з підрозділами пожежної охорони району. На цих навчаннях відпрацьовуються дії персоналу підприємства по виклику пожежної охорони, первинні дії робітників підприємства по гасінню пожеж, які були виявленні, первинними засобами пожежогасіння, взаємодію персоналу підприємства з співробітниками пожежної охорони при ліквідації надзвичайної події.

На підприємстві та структурних підрозділах розроблені інструкції з пожежної безпеки, які узгоджені і затверджені з посадовими особами підприємства та пожежної охорони.

У приміщеннях ТОВ «Родіна -Агро» є плани евакуації, в яких накресленні схеми приміщень, позначенні маршрути руху, основні й запасні шляхи виходу, розміщення вогнегасників, викладенні обов'язки персоналу на випадок пожежі. Плани евакуації затверджені керівником підприємства.

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В ТОВ «РОДІНА-АГРО»

3.1 Синтетичний облік фінансових результатів

Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові результати та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Метою вірного визначення фінансових результатів є надання користувачам оприлюдненої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Фінансові результати за видами діяльності, в результаті яких вони виникають, поділяються на прибуток (збиток) від звичайної діяльності та від надзвичайних подій. Формування доходів від звичайної та надзвичайної діяльності відображено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Класифікація доходів за видами діяльності*

*Побудовано за даними [29].

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують ті або які виникають внаслідок здійснення такої діяльності.

Прикладом звичайної діяльності є виробництво і реалізація продукції (робіт, послуг), розрахунки з постачальниками і покупцями, працівниками, банківськими установами тощо. Як супровідні до звичайної діяльності належать такі операції, як переоцінка активів, списання знецінених запасів, курсові різниці, які виникають по валютних операціях, економічні санкції за порушення договірних зобов`язань або податкового законодавства тощо.

Звичайна діяльність поділяється на іншу (інвестиційну і фінансову). Під операційною діяльністю розуміють основну діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не належать до інвестиційної або фінансової діяльності.

Основна діяльність - це діяльність, пов`язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка є визначальною метою створення підприємства і забезпечує основну частину його доходу. Так, для виробничих підприємствтакою діяльністю є придбання виробничих запасів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів тощо), виготовлення і реалізація готової продукції; для торговельного підприємства - придбання і реалізація і т.д. Витрати, пов`язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями: виробництво, збут, реалізація. Вони відображаються, як відомо, на таких рахунках 23 «Виробництво», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Витрати операційної діяльності».

Під інвестиційною діяльністю розуміють придбання і реалізацію тих необоротних активів, а також фінансових інвечтицій, які не становлять еквівалент грошових коштів (наприклад, інвестиції в асоційованій або дочірні підприємства, сумісна діяльність тощо). Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка приводить до зміни величини і складу власного і позикового капіталу.

Надзвичайна діяльність - це операції і події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно. До них належать техногенні аварії, стихійне лихо, пожежі тощо. Втрати внаслідок таких подій, покриті за рахунок страхових відшкодувань та інших джерел, враховуються при розрахунку фінансових результатів від надзвичайної діяльності.

Виходячи із класифікації доходів і витрат за видами діяльності і функціями і побудована система рахунків бухгалтерського обліку для відображення формування фінансових результатів діяльності підприємства та визначення чистого доходу (прибутку) чи збитку звітного періоду, а також для складання Звіту про фінансові результати. Для узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками:

791 «Результат основної діяльності»,

792 «Результат фінансових операцій»,

793 «Результат іншої звичайної діяльності»,

794 «Результат надзвичайних подій».

По кредиту рахунка 79 «Фінансові результати» та його субрахунків відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, а по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток. По кредиту субрахунку 791 «Результат основної діяльності» підприємства відображають суму доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та іншої операційної діяльності в кореспонденції з дебетом рахунків: 70 «Доходи від реалізації» та 71 «Інший операційний доход».

На дебет субрахунку 791 «Результат основної діяльності» наприкінці звітного періоду в порядку закриття рахунків списують:

собівартість реалізованої готової продукції, товарів, послуг (з кредиту рахунка 90 «Собівартість реалізації»);

адміністративні витрати (з кредиту рахунка 92 «Адміністративні витрати»);

витрати на збут (з кредиту рахунка 93 «Витрати на збут»);

належну за даними бухгалтерського обліку суму податку на прибуток від звичайної діяльності (з кредиту рахунка 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»).

Шляхом порівняння на субрахунку 791 «Результат основної діяльності» кредитового обороту (загальна сума одержаних доходів від реалізації та інших операційний доход) з дебетовим оборотом (загальна сума операційних витрат з урахуванням суми податку на прибуток від звичайної діяльності) визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності підприємства.

Визначену суму фінансового результату від основної діяльності списують на фінансово-результатний активно-пасивний рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» записом:

- на суму одержаного прибутку:

Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності»

К-т рах. 441 «Прибуток нерозподілений»;

-на суму збитку:

Д-т рах. 442 «Непокриті збитки»

К-т рах. 791 «Результат основної діяльності».

Субрахунок 792 «Результат фінансових операцій» призначений для визначення фінансових результатів (прибутку, збитку) від фінансових операцій підприємства за звітний період.

На кредит субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітного періоду списують:

в кореспонденції з дебетом рахунка 72 «Доход від участі в капіталі»; - доход від участі в капіталі (доход від інвестицій в асоційовані підприємства, в дочірні підприємства, від спільної діяльності);

в кореспонденції з дебетом рахунка 73 «Інші фінансові доходи» - інші фінансові доходи (дивіденди, одержані від інших підприємств; відсотки, одержані за облігаціями чи іншими цінними паперами, інші доходи від фінансових операцій).

На дебет субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітного періоду списують:

в кореспонденції з кредитом рахунка 95 «Фінансові витрати» - фінансові витрати (нараховані відсотки за користування кредитами банків, за договорами кредитування, фінансового лізингу; витрати, пов'язані з випуском, утриманням і обігом власних цінних паперів та ін.);

в кореспонденції з кредитом рахунка 96 «Втрати від участі в капіталі» - втрати від Інвестицій в асоційовані підприємства, від спільної діяльності, від інвестицій в дочірні підприємства тощо.

Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даним субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» (порівнянням кредитового і дебетового обороту), списується відповідними записами на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Субрахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності» призначений для визначення фінансових результатів іншої звичайної діяльності.

На кредит субрахунку 793 в кореспонденції з дебетом рахунка 74 «Інші доходи» списують доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, від неопераційної курсової різниці, від безоплатно одержаних активів та від іншої звичайної діяльності (зокрема, від списання кредиторської заборгованості по закінченні строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнана доходом, та ін.).

На дебеті субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності» в кореспонденції з кредитом рахунка 97 «Інші витрати» списують витрати, які виникли в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але які не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг (зокрема, собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від неопераційних курсових різниць і від уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій та інші витрати звичайної діяльності).

Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даними субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності», відповідними запасами списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

За даними субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» визначають прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кредит цього субрахунку в кореспонденції з дебетом рахунка 75 «Надзвичайні доходи» списують доходи, одержані від надзвичайних подій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на дебет (у кореспонденції з кредитом рахунка 99 «Надзвичайні витрати») - втрати від надзвичайних подій (втрати від стихійного лиха, техногенних катастроф, аварій, пожежі тощо).

Сальдо субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» наприкінці звітного періоду списують відповідним записами на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Таким чином на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» формуються фінансові результати від усіх видів діяльності підприємства за звітний період - основної діяльності, фінансових операцій та надзвичайних подій.

Синтетичний облік фінансових результатів ведуть у журналі № 6 «Облік доходів та фінансових результатів». Він призначений для відображення операцій з доходами та результатами діяльності підприємства. У цьому журналі відображають обороти за кредитом рахунків 70-76, 79. Він містить окремий другий розділ «Аналітичні дані про доходи», де накопичується інформація про склад інших операційних доходів, доходів від участі в капіталі, інщих фінансових та інших доходів, доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) за бартерними контрактами, як за поточний період, так і за період з початку звітного року. Ці дані необхідні при складанні приміток до річної фін. звітності.

Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів у товаристві з обмеженою відповідальністю «Родіна -Агро» Жовтневого району надається в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів в

ТОВ «Родіна-Агро» Жовтневого району*

Назва операції	Дебет	Кредит	Сума, грн
Списані на фінансові результати діяльності	70	79	3087479,21
-доход від реалізації (готової продукції, товарів, робіт, послуг)
-інший операційний доход	71	79	18997,68
-дохід від участі в капіталі	72	79	-
-інші фінансові доходи	73	79	208,27
-інші доходи	74	79	3916,67
-надзвичайні доходи	75	79	-
Списані на фінансові результати витрати діяльності:	79	90	50358,35
-собівартість реалізації (готової продукції, товарів, робіт, послуг)
-адміністративні витрати	79	92	348910,65
-витрати на збут	79	93	34245,22

*Розраховано на основі бухгалтерської звітності ТОВ «Родіна-Агро»

Як видно з даних таблиці 3.1 в ТОВ «Родіна-Агро» були списані на фінансові результати діяльності доход від реалізації (готової продукції, товарів, робіт, послуг), інший операційний доход, інші фінансові доходи. Списані на фінансові результати витрати діяльності і собівартості реалізації (готової продукції, товарів, робіт, послуг), адміністративні витрати на збут.

За результатами діяльності складають форму № 2 «Звіт про фінансові результати» відповідно до вимог П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». У звіті визначають валовий прибуток (збиток) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фінансовий результат від операційної діяльності, від звичайної діяльності (прибуток чи збиток), надзвичайні доходи й витрати та чистий прибуток (збиток) підприємства.

3.2 Аналітичний облік фінансових результатів

Аналітичний облік фінансових результатів від операційної діяльності ведеться за видами результатів та іншими напрямками, визначеними підприємством та зазначеними в наказі про облікову політику.

Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів.

Для узагальнення інформації про доходи підприємства від усіх видів діяльності підприємства використовуються рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності». Склад доходів і порядок їх визнання визначається відповідним П(С)БО №15 «Дохід».

На рахунках цього класу, крім рахунку 76 «Страхові платежі», протягом звітного року по кредиту відображається сума загального доходу разом з сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), включених в ціну продажу, по дебету - щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» призначений для відображення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонам збуту і /або іншим направленням, визначеним підприємством.

На рахунку 71 «Іншій операційний дохід» ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової ризниці по операціям в іноземній валюті; суми штрафів, пені неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або по яким отримані рішення суду, господарського суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовній давності, відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми безкоштовно отриманих оборотних активів і субсидій; інші доходи від операційної діяльності.

По кредиту рахунка 71 «Інший операційний дохід» відображається збільшення (отримання) доходу, по дебету - суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов'язкових платежів)) і списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з валового доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо. У Звіті про фінансові результати для суб'єктів підприємництва відображається по рядку 030.

Для контролю за фінансовими результатами від звичайної діяльності підприємства та аналізу цих результатів, крім узагальнених на синтетичних рахунках 70 «Доходи від реалізації», 90 «Собівартість реалізації», 74 «Інші

Доходи» та на інших рахунках даних, необхідні, деталізовані дані про

фінансові результати діяльності підприємства. Такі деталізовані дані можна отримати лише з належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів.

З переходом на бухгалтерський облік за новими національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, розробленими на основі міжнародних стандартів, та на новий План рахунків аналітичний облік фінансових результатів особливо необхідний для складання Звіту про фінансові результати. Більше того, можна стверджувати, що без належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів практично не можливе складання об'єктивного Звіту про фінансові результати.

Завдання раціональної організації аналітичного обліку фінансових результатів на кожному підприємстві в тому, щоб відповідно до Положення (стандарту) 3 «Звіт про фінансові результати» та статей цього звіту на аналітичних рахунках фінансових результатів протягом року наростаючим підсумком з початку року в розрізі звітних статей накопичувались дані про доходи та витрати підприємства, необхідні як для контролю та аналізу, так і для складання Звіту про фінансові результати. Отже, аналітичний облік фінансових результатів повинен бути організований так, щоб за підсумком кожного звітного періоду із аналітичного обліку фінансових результатів можна було взяти підсумкові дані і перенести їх на відповідну статтю Звіту про фінансові результати.

Враховуючи економічний зміст окремих статей звіту, визначають в ньому прибутки або збитки за звітний період.

Виходячи з вище викладених вимог, аналітичний облік фінансових результатів має бути організований на підприємстві з врахуванням специфіки його діяльності, тобто видів операційної (основної) діяльності, іншої та надзвичайної діяльності, і змісту Звіту про фінансові результати. Підприємства, організуючи аналітичний облік фінансових результатів на звітний рік, мусять виходити із переліку та економічного змісту статей Звіту про фінансові результати. Враховуючи зміст окремих статей звіту визначають в ньому прибуток або збиток за звітний період.

Економічний зміст окремих статей Звіту про фінансові результати та порядок визначення прибутку або збитку за звітний період від основної (операційної) діяльності, від фінансових операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій установлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати» (пункти 13 - 37) , крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила.

3.3 Шляхи вдосконалення обліку фінансових результатів

Інтеграція вітчизняної економіки у світовій економічний простір на засадах партнерства потребує проведення поглиблених досліджень теоретико-методологічного і практичного характеру, направлених на забезпечення кардинального підвищення ефективності господарювання. В умовах ринкової економіки основний показник ефективності господарювання, основа економічного розвитку підприємства - прибуток, що є головним фактором, який визначає гостроту та необхідність вирішення проблем удосконалення обліку фінансових результатів з метою формування надійного фундаменту для підвищення економічної результативності підприємств.

Фінансові результати як облікова категорія визначаються різницею між доходами і витратами або приростом (зменшенням) власного капіталу підприємства, створеним в процесі підприємницької діяльності за звітний період за виключенням зміни капіталу за рахунок внесків або вилучення власниками. Таке визначення найбільш повно розкриває сутність фінансових результатів і підтверджується при формуванні фінансової звітності, яка передбачає відображення фінансових результатів, а саме Балансу і Звіту про фінансові результати.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій фінансові результати формуються в розрізі видів діяльності. Кожен вид діяльності характеризується доходами і витратами, що необхідні для отримання цих доходів (згідно принципу нарахування та відповідності доходів і витрат). Слід зазначити, що вищезазначений принцип разом з високим ступенем деталізації доходів і витрат створює систему, яка є досить зручною для складання звітності та максимально наочною для прийняття рішень.

Згідно з принципом відповідності доходів та витрат, для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів.

Дослідження розподілу фінансових результатів за видами діяльності у взаємозв'язку із доходами і витратами, що їх формують дозволили відмітити певну невідповідність між назвами рахунків, видів діяльності і їх змістом, що викликано розбіжностями між Інструкцією про застосування Плану рахунків та П(с)БО, що визначають види діяльності.

Так, П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» визначає розподіл звичайної діяльності на операційну, фінансову та інвестиційну. Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» та Інструкцією про застосування Плану рахунків доходи, витрати і фінансові результати поділяються на операційні, фінансові та інші.

Для приведення обліку доходів, витрат і фінансових результатів до єдиної системи групування на нашу думку важливо уточнити вищевказану класифікацію з врахуванням визначень передбачених національними стандартами щодо видів діяльності.

Так, згідно з визначенням інвестиційної діяльності доходи і втрати від участі в капіталі (рахунок 72 і 96 відповідно), які на сьогоднішній день відносяться до результатів фінансової діяльності, доцільно віднести до результатів інвестиційної діяльності. Проаналізувавши структуру «Фінансових доходів» (рахунок 73) можна зробити висновок, що «Дивіденди одержані» (субрахунок 731) та «Відсотки одержані» (субрахунок 732) належать до результатів інвестиційної діяльності, оскільки є частиною прибутку отриманого від інвестицій.

Рахунки 74 «Інші доходи» та 97 «Інші витрати» майже в повному складі відносяться до інвестиційної діяльності. Такий висновок підтверджується визначенням інвестиційної діяльності та Інструкцією про застосування Плану рахунків, в якій сказано

Рахунок 74 «Інші доходи» призначено для обліку доходів, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства.

Рахунок 97 «Інші витрати» призначено для обліку витрат, що виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг, а також витрат страхової діяльності.

Разом з тим, субрахунок 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів» доцільно відображати у складі доходів від фінансових операцій. У зв'язку з цим також правомірно було б виділити зі складу рахунків 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та 974 «Втрати від неопераційної курсової різниці» курсові різниці пов'язані з фінансовою діяльністю і обліковувати їх в складі рахунку 73 «Фінансові доходи» та рахунку 95 «Фінансові витрати».

Формування, визнання та оцінка доходів здійснюється підприємством за принципом нарахування, що відповідає вимогам міжнародних стандартів. Водночас існують недоліки методологічного характеру відносно відображення цієї інформації у Звіті про фінансові результати. Спростити форму Звіту про фінансові результати можна за рахунок відображення в ній лише «чистих» доходів, що передбачає відповідні зміни і в схемі бухгалтерських проводок.

Міжнародні стандарти фінансової звітності - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності [13].

Для складання фінансової звітності на підприємстві застосовуються міжнародні стандарти, якщо вони не суперечать Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та офіційно оприлюднені на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Підприємства, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Так, на відміну від вітчизняної практики міжнародні стандарти не мають жорсткої регламентації відносно відображення доходів від реалізації продукції (товарів, послуг). В західній практиці підприємство має право самостійно обирати показувати валовий дохід (Gross Sales) або тільки чистий дохід (Net Sales) від реалізації. Як свідчить практика, більшість західних підприємств наводять у Звіті про прибутки та збитки лише чистий дохід. Це зумовлено поширеним підходом до відображення реалізації, згідно з яким податки з продажу (в тому числі ПДВ) не відображуються на рахунку «Продаж» (або «Реалізація»), що видно з таблиці 3.2.

Такий підхід можливий для використання у вітчизняній практиці, що має ряд переваг :

- податки з продажу не є доходом (згідно МСБО 18 «Дохід» та П(с)БО 15 «Дохід»), тому неправомірно їх відображати у складі доходів;

- відображення в бухгалтерському обліку на рахунку «Продаж» («Дохід від реалізації») чистого доходу (виручки) від реалізації підвищує наочність інформації і позбавляє необхідності додаткових вирахувань;

- скорочує алгоритм обчислення прибутку від операційної діяльності для складання Звіту про фінансові результати.

Таблиця 3.2

Відображення в обліку доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в ТОВ «Родіна - Агро» Жовтневого району за національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку*

№ п/п	Зміст	Опублікована кореспонденція Вітчизняна практика	Запропонована кореспонденція Зарубіжна практика
		Д-т	К-т	Д-т	К-т
1	Відвантажено товар покупцю	361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»	702 «Дохід від реалізації товарів»	«Розрахунки з вітчизняними покупцями»	«Дохід від реалізації товарів»
	1200,00 грн (в тому числі ПДВ)	1000,00 грн (без ПДВ)
2	Відображено в обліку ПДВ	702 «Дохід від реалізації товарів»	641 «Розрахунка за податками»	«Розрахунки з вітчизняними покупцями»	«Розрахунки за податками»
	200,00 грн	200,00 грн

*Розраховано на основі даних бухгалтерського обліку ТОВ «Родіна-Агро»

З розподілом доходів, витрат та фінансових результатів по видах діяльності безпосередньо пов'язано також і формування фінансової звітності, а саме Звіту про рух грошових коштів та Звіту про фінансові результати.

Проте, якщо при складанні Звіту про рух грошових коштів використовується розподіл на операційну, фінансову та інвестиційну діяльність, то Звіт про фінансові результати передбачає розподіл на:

операційну діяльність (рядок 010-105);

іншу діяльність (рядок 110-195).

Така узгодженість між формами звітності дозволяє досягти комплексного підходу при складанні фінансової звітності та покращує їх взаємозв'язок. Крім того, використання розподілу фінансових результатів за видами діяльності є перспективним напрямком розвитку системи бухгалтерського обліку та економічного аналізу, оскільки дасть змогу отримувати оперативну інформацію про активність та результативність роботи підприємства в розрізі окремих видів її діяльності, що є надзвичайно цінним в управлінні підприємством.

Для удосконалення управління підприємством необхідно використовувати нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різних інформаційних систем. А це насамперед автоматизована обробка даних.

Однією з ділянок автоматизованої обробки даних є аналіз результатів діяльності підприємства. Основними завданнями такої роботи є :

аналіз обліку доходів і витрат;

автоматизоване ведення їх синтетичногоі аналітичного обліку;

здійснення аналізу на основі бухгалтерського обліку;

отримання комп`ютерних рішень по управлінню доходами, витратами і фінансовими результатами.

подача фінансової звітності в електронному вигляді

Вирішення даних задач може бути реалізоване лише при наявності достатньої економічної інформації та матеріальної бази підприємства.

Окрім автоматизації бухгалтерського обліку важливе значення має оперативна інформація з аналізу. Раніше дані завдання виконувалися в програмі Excel, Access та інших по ініціативі бухгалтера і в міру його знань з даної сфери, або шляхом залучення спеціалістів зовні.