Система показників для оцінки рівня ефективності використання матеріальних ресурсів та вимір їхньої динаміки

Ресурси підприємства - це усе, що необхідно для виробництва продукції. Ресурси бувають економічні і неекономічні. Ресурси підрозділяються на:

1. Матеріальні ресурси.

Капітал, основний і оборотний.

Земельні ресурси.

Енергетичні ресурси.

2. Нематеріальні ресурси - ресурси, що не мають матеріальні речовинної форми, але, що беруть участь у виробництві продукції сприятливі одержанню прибутку.

Авторські права.

Патенти

Торгові марки.

Програмне забезпечення, ноу-хау і т.п.

3. Трудові ресурси.

Праця - це доцільна діяльність людини з виробництві керування і реалізації продукції, зв'язана з витратами біологічної енергі Праця характеризується кількістю персоналу і професійною кваліфікацією.

Підприємницька здатність - це особливий вид діяльност зв'язаний з реалізацією комерційних ідей, спрямованих на досягнення успіх в умовах ризику.

4. Фінансові ресурси (не є економічними) - це сукупність коштів що знаходяться в розпорядженні підприємства. Вони можуть бути:

власні - статутний капітал, прибуток, амортизаційний фонд і т.п.

притягнуті - емісія цінних паперів, акцій, векселів і т.п.

позикові - кредити, облігації і т.п.

засобу, отримані в порядку перерозподілу - страхові відшкодування, надходження з державного бюджету, дивіденди по цінних паперах і т.п.

У контрольній роботі будуть розглянуті насамперед матеріалоресурси та їх ефективне використання. Розрізняють показники витрат матеріальних ресурсів та показник рівня корисного використання матеріальних ресурсів. Показники витрат матеріальних ресурсів характеризують їх виробниче споживання, безпосередньо пов'язане з проведенням ремонтних робіт, обслуговуванням внутрішньозаводського транспорту, забезпеченням підсобного господарств тощо.

Розрізняють загальні витрати матеріальних ресурсів та питомі ви трати окремого виду продукції. Загальні витрати матеріальних ресурсів - це витрати окремих матеріалів або їх сукупності на виконання виробниче програми. Загальні витрати сировини та матеріалів обчислюються показниках, сумирні - у вартісному виразі. Питомі витрат виду матеріалів характеризують величину їх на одиниці виготовленої продукції. Для загальної характеристики витрат матеріальних ресурсів використовують показники матеріаломісткості. Показник питомих витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції (питома матеріаломісткість) визначається за формулою

Mn= Mi/N

де Мп - питома матеріаломісткість;

Мі - виграти конкретного виду ресурсів;

N - кількість одиниць виготовленої продукції.

Показник витрат усіх матеріальних ресурсів у грошовому виразі на одну фізичну одиницю виготовленої продукції (загальна матеріаломісткість) визначається за формулою

Mз= Ма/N

де Мз загальна матеріаломісткість;

Мa - загальна сума матеріальних витрат, грн.

Наведені формули використовуються для розрахунку матеріаломісткості нескладних видів продукції (електроенергія, мінеральні добрива чавун, сталь тощо). Для складних видів продукції (продукції машинобудування, приладобудування) частіше використовується такир показник, як витрати конкретного виду ресурсів на одиницю головно1 споживчої властивості. Так, для вантажного автомобіля показник матеріаломісткості визначається матеріальними витратами на 1 т-км/год: перевезення вантажу тощо.

Для продукції таких галузей, як хімічна, деякі галузі машинобудування, де ні фізичний обсяг, ні обсяг її споживчих властивостей неможливо виразити в одних одиницях виміру, рівень матеріаломісткості можна визначити витратами конкретних видів матеріальних ресурсів на 1 грн. товарної (реалізованої або чистої) продукції.

Друга група показників - показники рівня корисного використання матеріальних ресурсів - повніше відображає використання у виробництві матеріальних ресурсів на всіх стадіях їх виробничого споживання. Так. у галузях, що переробляють первинну сировину (підприємства кольорової металургії, цукрові заводи), застосовують показник (коефіцієнт) виходу або добування готової продукції з вихідної сировини. Наприклад, показник добування міді з руди, виходу цукру з буряків. У чорній металургії показником корисного використання матеріальних ресурсів є витрати сировини на одиницю готової продукції (витратні коефіцієнти), що розраховуються відношенням ваги витрачених матеріалів (залізної руди, вугільного коксу) на тонну готової продукції (тонну чавуну).

На підприємствах обробної промисловості, зокрема в машинобудуванні, застосовують свої показники, які характеризують використання матеріальних ресурсів.

Показник відносної металомісткості;

Мв=Чв. м. /Ко. е

де Мв відносна металомісткість;

Чв. м - чиста вага, що дорівнює сумарній вазі металевих частин машини, т, кг;

Кое - кількість одиниць основної експлуатаційної характеристики (потужність трактора - к. с);

Коефіцієнт використання металу:

n

Км = ? Rвіт Ni/Mвв

I=1

де Км коефіцієнт використання металу;

п - кількість різних видів продукції, при виробництві яких використовується даний вид металу;

R-віт - чиста вага металу в одиниці готової продукції і-го Ni - обсяг випуску продукції г-го виду в натуральному виразі, од.;

Мвв - загальні валові витрати даного виду металу на випуск продукції. т, кг.

Показником корисного використання металу є також показник рівня відходів який обчислюється відношенням величини відходів до величини загальних витрат металу:

Рв=Мвідх/Мз *100%

де Рв - рівень відходів, %

Мз - кількість спожитого металу, т, кг.

У хімічній промисловості є певні особливості обчислення показників використання матеріальних ресурсів. Зокрема, тут немає такого поняття, як "чиста вага виробу".

Витрати матеріалів на хімічний процес або на одиницю продукції визначаються відповідно до встановленої технології і називаються теоретичними. До їх складу не входять відходи. Показником використання матеріалів у хімічній промисловості є відношення теоретичних матеріалів до фактичних витрат спожитих матеріалів (певного виду) на випуск одиниці конкретної хімічної продукції.

Задача