Дослідження попиту годинників з метою оптимізації номенклатури на прикладі фірми "Годинникар"

- кнопку під назвою «На початок», яка призначена для переходу до вікна стартової сторінки;

- кнопку під назвою «Розрахунок оптимальних умов», яка призначена для визначення оптимальних умов з урахуванням інтересів підприємства за допомогою настройки «Пошук рішення».

Вікно розрахунку представлено на рисунку 4.6.

Рисунок 4.6 - Вікно розрахунку

Вікно стартової сторінки представлено на рисунку 4.7.

Рис. 4.7 - Структура програми, що виконує рішення завдання

Структури, що програмно керують процесом виконання завдання мають основу на VBA.

Текст модуля, що виконує обробку (рис. 4.8)

Рис. 4.8 - Текст модуля, що виконує обробку

5. Охорона праці

5.1 Характеристика умов праці з персональним комп'ютером

Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності працівників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивною, напруженою, вимагаючи значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це зумовило комплексне рішення проблем ергономіки, гігієни і організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку.

В сучасному світі комп'ютерна техніка широко застосовується у всіх областях діяльності людини. При роботі з комп'ютером людина піддається дії ряду небезпечних і шкідливих виробничих чинників: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного і іонізуючого випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики та ін.

Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук при роботі з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і розташування елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози людини-оператора.

В процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримувати правильний режим праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, втомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках.

5.2 Вимоги до виробничих приміщень

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення поліпшує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працюючого, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.

Недостатність освітлення призводить до напруги зору, ослаблює увагу, призводить до настання передчасної стомленості. Надмірне яскраве освітлення викликає засліплення, роздратування і різь в очах. Неправильний напрям світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть призвести до нещасного випадку або профзахворювань, тому так важливий правильний розрахунок освітленості.

Існують три види освітлення - природне, штучне і суміщене (природне і штучне разом).

Природне освітлення - освітлення приміщень денним світлом, проникаючим через світлові отвори в зовнішніх захищаючих конструкціях приміщень. Природне освітлення характеризується тим, що міняється в широких межах залежно від часу дня, пори року, характеру області і ряду інших чинників.

Штучне освітлення застосовується при роботі в темний час діб і вдень, коли не вдається забезпечити нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (похмура погода, короткий світловий день). Освітлення, при якому недостатнє по нормах природне освітлення доповнюється штучним, називається суміщеним освітленням. Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне. Робоче освітлення, у свою чергу, може бути загальним або комбінованим. Загальне - освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно або стосовно розташування устаткування.

Комбіноване - освітлення, при якому до загального додається місцеве освітлення. В приміщень обчислювальних центрів необхідно застосувати систему комбінованого освітлення.

При виконанні робіт категорії високої зорової точності (якнайменший розмір об'єкту розрізнення 0,3-0,5 мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КЕО) повинна бути не нижчим 1,5%, а при зоровій роботі середньої точності (якнайменший розмір об'єкту розрізнення 0,5-1,0 мм) КЕО повинен бути не нижчим 1,0%. Як джерела штучного освітлення звичайно використовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ або ДРЛ, які попарно об'єднуються в світильники, які повинні розташовуватися над робочими поверхнями рівномірно.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300 лк, а комбінована - 750 лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300 лк відповідно.

Крім того все поле зору повинне бути освітлено достатньо рівномірно - це основна гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь освітлення приміщення і яскравість екрану комп'ютера повинні бути приблизно однаковими, оскільки яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей і, як наслідок, призводить до їх швидкої стомлюваності.

5.3 Заходи щодо поліпшення умов праці і підвищення продуктивності працівників

Правильна організація робочих місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності працівника, підвищенню його продуктивності. Організація робочого місця передбачає: а) правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні; б) вибір ергономічного обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини; в) раціональну компоновку обладнання на робочих місцях; г) урахування характеру й особливостей трудової діяльності.

Робочі місця з обчислювальною технікою варто розміщати щодо світлових прорізів, щоб природне світло падало збоку переважно ліворуч.

При розміщенні робочих столів з обчислювальною технікою варто дотримувати таких відстаней між бічними поверхнями обчислювальної техніки - 1,2 м, відстань від тильної поверхні від одного екрана до іншого - 1,5 м.

Висота поверхні робочого столу, з обчислювальною технікою повинна регулюватися в межах 680-800 мм, а ширина та глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності монітора (рекомендовані розміри: 600-400 мм - ширина, глибина - 800-1000 мм).

Робочий стіл повинний мати простір для ніг висотою не менш 600 мм. Висота поверхні сидіння повинна регулюватися в межах 400-500 мм, а ширина і глибина не менш 400 мм.

Для зниження статичної напруги м'язів верхні кінцівки повинні використовувати стаціонарні чи змінні підлокітники довжиною не менш 250 мм, а шириною 10-70 мм.

Екран повинний розміщатися на оптимальній відстані від очей, що складає 600-700 мм.

Клавіатуру потрібно розміщати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, не допускаючи її хитання. Допускається розміщувати клавіатуру на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу.

Від правильного розміщення обладнання на робочому місці вагомо залежить працездатність, затрачені зусилля при виконанні роботи, динаміка розвитку втоми, загальний функціональний стан організму користувача.

5.4 Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров'я та підвищення працездатності працівників

Медичним профілактичним заходам повинна приділятись значна увага. До цих заходів, в основному, належать: медичні огляди (попередні та періодичні); раціональне та профілактичне харчування; спеціальні вправи, самомасаж і психофізіологічне розвантаження.

Періодичні медичні огляди забезпечують динамічний нагляд за станом здоров'я працівника, виявлення ранніх ознак впливу несприятливих виробничих факторів на організм, а також захворювань, які не дають продовжувати роботу за даною професією. Вони повинні проводитися раз у два роки комісією в складі терапевта, невропатолога й офтальмолога.

Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ЕОМ повинні бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, стан бінокулярного апарата ока й ін. Жінки, що працюють з ЕОМ, обов'язково оглядаються лікарем акушером-гінекологом раз у два роки.

При виявленні хронічних неспецифічних захворювань працюючі з ЕОМ повинні бути узяті на диспансерний облік.

Основною метою попереднього медичного огляду є встановлення початкового стану здоров'я претендента, і визначення його фізичної та психічної придатності до роботи за конкретно обраною професією.

Комплекси нескладних фізичних вправ, які щоденно виконуються в процесі роботи сприяють покращенню функціонального стану організму, підтриманню високого рівня працездатності та збереженню здоров'я працівників. Взагалі, у виборі профілактичних вправ і проведенні самомасажу потрібний суто індивідуальний підхід, який дозволяє враховувати зміст та характер трудової діяльності, режим праці, побутові й інші умови життєдіяльності користувачів комп'ютерів.

При організації праці, що зв'язана з використанням ЕОМ для збереження здоров'я робітників, запобігання професійних захворювань і підтримки працездатності варто передбачати регламентовані перерви для відпочинку у робочих змінах.

Установлюються такі режими праці і відпочинку при роботі з ЕОМ при восьмигодинній робочій зміні в залежності від характеру праці:

- для розроблювачів програм із застосуванням ЕОМ варто призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи;

- для операторів із застосуванням ЕОМ потрібно призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні 2 години роботи;

- для операторів комп'ютерного набору варто призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи.

Висновки

В представленій роботі проведені дослідження з приводу вдосконалення процесу оптимізації номенклатури товару підприємства, на підставі яких обраний обґрунтований шлях рішення завдання. Для успішного розв'язання поставленого завдання зібрано достатньо інформації про роботу підприємства. Зважаючи на всесвітній досвід розробок подібних систем, значну долю успіху забезпечує пристосування інформаційних систем до умов конкретного підприємства. Форма рішення даної роботи якраз в значній ступені обумовлена специфікою веденні бізнесу даного підприємства. Глибоке пристосування до конкретних умов даного підприємства надало великих переваг:

· практично немає необхідності у навчанню користувача системи;

· мінімальні затрати на ведення вхідних даних - затрати ресурсів на введення даних менше межі значимості системи обліку підприємства;

· при виникненні сумнівів щодо адекватності результатів у конкретних умовах - є можливість наглядно продемонструвати хід рішення, тобто на основі даних будувати графіки, діаграми;

· порівняно невеликі затрати на розробку і втілення;

· блискучі економічні показники результату впровадження такої системи;

· немає необхідності у спеціальному або додатковому устаткуванню.

Таким чином, рішення, отримане у результаті виконання даної роботи, має усі необхідні властивості для успішного поліпшення діяльності підприємства. Використання цього рішення допоможе отримувати більш високі результати в бізнесі, розширити діяльність завдяки вивільненим обіговим коштам та знизити залежність процесу прийняття рішень від людського фактору, зменшивши при цьому затрати часу і ресурсів.

В результаті оптимізації номенклатури прибуток збільшився на 8% в місяць, що складає 96% на рік.

Використані джерела

1 Демиденко М.А. Математичне програмування. Навчальний посібник для студентів напрямів підготовки 0501 ?економіка і підприємництво, 0502? менеджмент. Дніпропетровськ, НГАУ, 2001.

2 Должеников В.А., Колесников Ю.В. Microsoft Excel 2000. - СПб.: БХВ - Санк-Петербург, 1999. - 1088 с., ил.

3 Кочура Е.В. Конспект лекций по курсу «Экономическая кибернетика» для студентов специальности 7.050102 «Экономическая кибернетика» г. Днепропетровск 2002

4 Пістунов І.М. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів напрямку підготовки 0501, 0502 з дисципліни «Теорія ймовірностей та математична статистика для економістів». - Дніпропетровськ: НГАУ, 2001 г. - 64 с.

5 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин затверджені Указом Президента України від 9 березня 1998 року №182/98

6 Пустыльник Е.И. Статистические методы анализа и обработки наблюдений. - М.: Наука, 1968.

7 Стандарт вищого навчального закладу. Кваліфікаційні роботи випускників. Загальні вимоги до дипломних проектів і дипломних робіт / Упорядн.:В.О. Салов, О.М. Кузьменко, В.І. Прокопенко. - Дніпропетровськ:НГА України, 2000. - 52 с.

8 14. Ильина О И. Информационные технологии бухгалтерского учета - СПб: Питер, 2001. - 6&8 с.

9 15 Информатика / Под ред. Н В. Макаровой. - М * Финансы и стати-стикл. 2001. -768 с.

10 Информационные системы в экономике - Учебник / Под ред В 13. Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 272 с.

11 Компьютерная технология обработки информации / Под ред СВ. Назарова. - М * Финансы и статистика, 1995. - 248 с.

12 Кулаков К).Л., Луцкий Г.М. Локальные сети - К.: Юниор, 1998.-336 с.

13 Системи підтримки прийняття рішень / В.Ф. Ситник, О.С Олексюк, В М. Гужва та ж. - К. Техшка, 1995. - 162 с.

14 Статистические и динамические экспертные системы / Под ред 3 В. Попова. - М: Финансы и статистика, 1996. - 336 с.

15 Стандарт вищого навчального закладу. Кваліфікації робот і випу-скників Загальні вимоги до дипломних проектів дипломних робіт / Упоряди: В.О. Салоп, О.М. Кузьменко, В.1. Прокопенко. - Дніропетровськ: НГЛУ України, 2000. - 52 с.

16 Экономическая информатика и вычислительная техника: Учебник / Г.А. Тигаренко, Н I». Черняк, Л.В. премии и др.; Под ред. В П. Косарева, АЛО Королева - М.: Финансы и статистика, 1998. - 336 с.

17 Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1993 г. - 288 с.

18 Демиденко М.А. Математичне програмування. Навчальний посібник для студентів напрямів підготовки 0501 «Економіка і підприємництво, 0502 «Менеджмент». Дніпропетровськ, НГАУ, 2001.

19 Едронов В.Н., Мизиковский Е.А. Учет и анализ финансовых активов. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 272 с

20 Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. - К.: МАУП, 2000. - 152 с.

21 Карлин Т.Р. Анализ финансовых отчетов (на основе GAAP): Учебник - М.: ИНФРА-М, 1998. - 448 с.

22 Карманов В.Г. - Математическое программирование. - М.: Наука, 1986.

23 Качалин В.В Финансовый учет и отчетность в соответствии со стандартами GAAP. 2-е изд., испр., перераб. - Дело, 1998. - 432 с.

24 Пістунов І.М., Пістунов М.І. Побудова оптимального балансу на підставі фінансових коефіцієнтів // Економіка: проблеми теорії та практики. - Вип. 185, том.ІІІ. - ДНУ: 2003. - С. 123-130.

25 Пістунов І.М., Пістунов М.І. Моделювання періодичних процесів в економіц і // Економіка: проблеми теорії та практики. - Вип. 181. - ДНУ: 2002. - С. 13-18.

26 Теорія ймовірностей та математична статистика для економістів: Посібник для самостійної роботи / Укладач І.М.Пістунов. - Днапропетроськ: НГАУ. - 2001. - 65 с.

27 Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб., доп. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 300 с.

28 Балашова Р.І. Оцінка ефективності діяльності підприємств нових форм господарювання на основі показників ресурсозбереження: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06. 01./ Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 1999, - 16 с.

29 Вахдан А.Х. Система фінансових відносин та її ефективністьв умовах ринкової трансформації економіки: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01. 01./ Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2000, - 23 с.

30 Дядюк М.А. Економічна оцінка та визначення прийнятного рівня операційно-фінансового ризику у підприємствах роздрібної торгівлі: Автореф. дис. канд. екон. наук: 07.06 04./ Харківська державна академія технології та організації харчування. - Харків, 2002. - 18 с.

31 Дяченко Т.О. Визначення конкурентоспроможності автотранспортних підприємств та стратегії її підвищення: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.04./ Національний авіаційний університет. - Київ, 2002. - 19 с.

32 Калабухова С.В. Аналіз і управління оборотним капіталом підприємства (на матеріалах сервісних підприємств агропромислового комплексу Івано-Франківської області): Автореф. дис. канд. екон. наук: 12.03.99./ Київський національний економічний університет. - Київ, 1999. - 19 с.

33 Костевич Н.О. Управління ціною як фактором підтримання конкурентоспроможності підприємства: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06. 01./ Київський національний економічний університет. - Київ, 2001, - 20 с.

34 Олексів І.Б. Методи оцінювання і планування економічних показників діяльності підприємства: Автореф. дис. канд. екон. наук/; Нац. ун-т «Львів. політехніка» М-ва освіти і науки України. - Л., 2003. - 20 с. - Укр.

35 Солодка О.О. Фінансовий механізм підвищення ефективності функціонування комерційних банків): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04. 01./ Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2004, - 20 с.

36 Стандарт вищого навчального закладу. Кваліфікаційні роботи випускників. Загальні вимоги до дипломних проектів і дипломних робіт / Упорядн.:В.О. Салов, О.М. Кузьменко, В.І. Прокопенко. - Дніпропетровськ: НГА України, 2000. - 52 с.

37 Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни «Інформаційний менеджмент» для студентів денної та заочної форми навчання зі спеціальності 7.050102 Економічна кібернетика/ Уклад. В.В. Смірнов. - Дніпропетровськ: НГУ, 2003. - 50 с.