Формування стратегії державного фінансового контролю в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

• Реферат
• Об'єктом є дослідження процесу формування стратегії державного фінансового контролю в Україні.
• Метою курсової роботи є дослідження проблем розробки державного фінансового контролю в Україні.
• Предметом є теоретичні і практичні розробки стратегія державного фінансового контролю в Україні.
• Завданням курсової роботи є аналіз фінансового стану Промінвестбанку.
• Вступ

Своєрідність державних фінансів перехідного періоду, їх глибока внутрішня суперечливість, незавершеність процесів переходу від економіки одного типу до економіки зовсім іншого типу найбільш проявляються у фінансовому контролі. Це зумовлено його об'єктивною роллю в реалізації державної фінансової політики, його складністю і всеохоплюючим характером. Фінансовий контроль так чи інакше чіпає інтереси практично кожного громадянина і всіх без винятку юридичних осіб.

Фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами. Водночас він є необхідною умовою ефективності управління фінансовими відносинами в цілому. Складність розуміння фінансового контрою зумовлена складністю самих фінансів. Так само, як фінанси є основою суспільної діяльності в будь-якій сфері і водночас відображають її матеріальну результативність, так і фінансовий контроль виступає в ролі свого роду лакмусового папірця, з допомогою якого зримо проявляється весь процес руху фінансових ресурсів, починаючи зі стадії їх формування, шо необхідно для початку здійснення діяльності в будь-якій сфері публічного життя, і завершуючи одержанням фінансових результатів цієї діяльності.

Становлення України як країни з ринковою економікою передбачає формування потужної автономної системи державних фінансів. У той же час, аналіз результатів економічної діяльності господарюючих суб'єктів, показав вади економіко-правової бази, державної політики у бюджетній сфері, на страховому та фінансовому ринках, що значно ускладнює процеси трансформаційних перетворень. Розв'язання складних економічних, науково-технічних та соціальних проблем пов'язане з фінансуванням, у тому числі, за рахунок державних коштів. Тому необхідно знати, які існують механізми формування фінансових ресурсів, що слугує джерелами їх наповнення, та в який спосіб можна підвищити ефективність їх використання.

Особливе місце фінансового контролю в загальній системі контролю як елемента в системі управління суспільними процесами зумовлюється його специфікою, що найяскравіше проявляється в контрольній функції самих фінансів. Об'єктивно властива фінансам здатність виражати специфічну сторону виробничо-господарської діяльності в будь-якій сфері робить фінансовий контроль всеохоплюючим.

Розділ 1. Теоретичні основи формування стратегії державного фінансового контролю в Україні

1.1 Види, форми та методи проведення фінансового контролю

Фінансовий контроль є конкретним проявом контрольної функції фінансів, тобто є об'єктивно існуючою економічною категорією.

Оскільки фінансова система держави охоплює всі види грошових фондів, фінансовий контроль є багаторівневим.

Фінансовий контроль має забезпечувати інтереси і права як держави та її закладів, так і всіх інших економічних суб'єктів.

Основні види державного фінансового контролю.

В організаційному плані фінансовий контроль можна поділити на:

- державний;

- відомчий;

- місцевих органів самоврядування;

- аудит (недержавний);

- внутрішній.

Державний контроль призначений для реалізації фінансової політики держави, утворення умов для фінансової стабілізації.

Це передусім:

1) розробка, затвердження і виконання бюджетів всіх рівнів, а також позабюджетних фондів;

2) контроль за фінансовою діяльністю державних підприємств та організацій, державних банків та корпорацій.

Фінансовий контроль з боку держави за недержавною сферою економіки стосується лише:

- сфери виконання грошових зобов 'язань перед державою, включаючи податки та інші обов'язкові платежі;

- дотримання законності та доцільності щодо витрачання виділених підприємствами недержавної форми власності бюджетних субсидій та дотацій,

- дотримання встановлених урядом правил організації грошових розрахунків, ведення обліку та звітності.

Відомчий контроль здійснюється структурними підрозділами міністерств, відомств, державних комітетів та інших органів державного управління фінансово-господарською діяльністю підвідомчих їм підприємств, закладів та організацій. [12, с. 471].

Ревізії та перевірки призначаються керівником державного органу та відбуваються комплексно - раз на рік в комерційних організаціях та один раз в два роки - в інших закладах та організаціях.

Діяльність контрольно-ревізійних служб міністерств та відомств знаходиться, в свою чергу, під контролем Міністерства фінансів України.

Сфера відомчого фінансового контролю:

- збереження та використання матеріальних та фінансових ресурсів;

- упередження фактів нераціонального, безгосподарського їх використання;

- стан бухгалтерського обліку та звітності.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль проводиться на підприємстві його фінансовими та економічними службами бухгалтерією, фінансовим відділом, службою фінансового менеджменту.

Сфера внутрішньогосподарського фінансового контролю -фінансово-господарська діяльність підприємства, його філій та дочірніх підприємств.

Децентралізація управління народним господарством, приватизація державних та муніципальних підприємств, поява нових господарюючих суб'єктів призвели до необхідності пошуку та засвоєння нових методів управління фінансами, включаючи контроль з використанням досвіду фінансового менеджменту.

Внутршньогосподарський контроль можна поділити на:

- оперативний (поточний);

- стратегічний. [6, с. 109-113].

Оперативний фінансовий контроль здійснює головний бухгалтер протягом поточної фінансово-господарської діяльності за допомогою чітко відлагоженої системи бухгалтерського обліку та контролю за рухом грошових коштів. Підпис головного бухгалтера є обов'язковою для всіх грошових документів. Головний бухгалтер несе відповідальність за дотримання державної фінансової дисципліни та фінансового законодавства. [7, с. 98].

Стратегічний фінансовий контроль передбачає розробку оптимальних рішень щодо використання фінансових ресурсів та вкладанню капіталу, які забезпечують економічну ефективність та максимізацію прибутку.

Внутрігосподарський контроль може відбуватися і за допомогою залучених зі сторони фахівців - за ініціативою керівництва підприємства або його власників - засновників, акціонерів.

Взагалі, існує багато підходів щодо класифікації видів та форм фінансового контролю за різними критеріями.

Так, за часом проведення, існує:

- попередній;

- поточний (оперативний);

- підсумковий фінансовий контроль.

Попередній проводиться до здійснення фінансових операцій і має важливе значення щодо попередження фінансових порушень. Здійснюється на стадії розробки прогнозних розрахунків бюджету та плану. Його метою є перевірка обґрунтованості розрахунків та пошук можливостей ефективнішого їх використання.

Прикладом такого контролю на макрорівні є процес складання і затвердження бюджетів усіх рівнів та фінансових планів позабюджетних фондів на засадах оцінки обґрунтованості розподілу ВВП та розробки макроекономічних показників розвитку економіки країни.

На мікрорівні - це процес розробки фінансових планів та кошторисів, кредитних та касових заявок; фінансових розділів бізнес-планів, складення прогнозних балансів, а також засновчих договорів, договорів про спільну діяльність.

Поточний застосовують у ході виконання прогнозних і планових передбачень. На цій стадії ставиться завдання домогтися найбільш раціонального використання фінансових ресурсів і виявити резерви збільшення доходів і зменшення видатків. Значна роль в цьому процесі належить бухгалтерським службам підприємств.

Підсумковий здійснюється при розгляді бухгалтерської та статистичної звітності шляхом їх аналізу та ревізії. Його завданням є оцінка досягнутих результатів і розробка стратегії на майбутнє. [8, с. 269].

За сферою фінансової діяльності фінансовий контроль поділяється на:

- бюджетний;

- податковий;

- валютний;

- кредитний;

- страховий;

- інвестиційний;

- контроль за грошовою масою в обігу.

За формою проведення розрізняють:

- обов'язковий (зовнішній) фінансовий контроль ;

- ініціативний (внутрішній) фінансовий контроль.

За методами проведення фінансового контролю розрізняють:

- перевірки;

- обслідування;

- нагляд;

- аналіз фінансової діяльності;

- спостереження (моніторинг);

- ревізії.

В процесі проведення перевірок на основі звітної документації та видаткових документів розглядаються окремі питання фінансової діяльності та визначаються межі виправлення виявлених порушень.

Обслідування на відміну від перевірки охоплює більш широкий спектр фінансово-економічних показників економічного суб'єкта, який досліджується, для визначення його фінансового стану та перспектив розвитку. [10, с. 78].

Нагляд застосовується контролюючими органами за економічними суб'єктами, що отримали ліцензію на той чи інший вид фінансової діяльності, і передбачає дотримання ними встановлених правил та нормативів.

Наприклад, Національний банк України здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків. Недотримання встановлених НБУ нормативів, може бути причиною настання ризику банкрутства та утиску інтересів клієнтів і може призвести до позбавлення ліцензії або припинення її дії.

Аналіз фінансової діяльності як різновид фінансового контролю передбачає детальне вивчення періодичної або річної фінансово-бухгалтерської звітності з метою загальної оцінки результатів фінансової діяльності, оцінки фінансового стану, забезпеченості підприємства власним капіталом та ефективності його використання.

Спостереження (моніторинг) - постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позики та фінансовим станом підприємства-клієнта; неефективне використання отриманої позики та зниження кредитоспроможності може призвести до більш жорстких умов кредитування, вимоги найшвидшого повернення позики.

Ревізія - найбільш глибокий та всеохоплюючий метод фінансового контролю. Це повне обстеження фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта з метою перевірки її законності, правильності, доцільності та ефективності.

Ревізії можуть бути:

- загальними та частковими;

- комплексними та тематичними;

- плановими та неплановими;

-документальними та фактичними (тобто перевірка не лише документів, але і наявності грошей та товарно-матеріальних цінностей).

Ревізії проводяться органами управління по відношенню до підвідомчих підприємств та закладів, а також різноманітними державними та недержавними органами контролю. її результати оформляються актом, на підставі якого приймаються заходи щодо виправлення порушень, відшкодування матеріальних збитків та притягнення винуватців до відповідальності.

1.2 Стратегія розвитку державного фінансового контролю в Україні

Економічні тенденції й наслідки світової фінансової кризи показали необхідність удосконалення фінансово-бюджетної політики й формування відповідних механізмів державного фінансового контролю як вагомої складової фінансової системи країни. Тому розробка Міністерством фінансів, Головним контрольно-ревізійним управлінням України (далі - ГоловКРУ) Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю (далі - Концепція) та її схвалення урядом 22 жовтня 2008 року є важливим і своєчасним кроком у сучасних фінансово-економічних умовах

Протягом 2007-2009 років проводяться науково-практичні конференції, навчання та підвищення кваліфікації з метою реформування системи державного фінансового контролю. І однією з передумов належного сприйняття, розуміння й відповідального ставлення до реформування цієї системи є відкритість і прозорість діяльності відповідних державних органів. Враховуючи важливість заходів, здійснюваних Міністерством фінансів і ГоловКРУ для реалізації Концепції, слід ґрунтовно підійти до перегляду завдань і функцій інституцій, які забезпечуватимуть реформування та подальше функціонування національної системи державного внутрішнього фінансового контролю. При цьому треба зауважити, що реформування системи відбувається поетапно та потребує не тільки зміни законодавства і прийняття нормативно-правових актів, а й проведення необхідної роз'яснювальної роботи, розробки дієвих методів управління державними ресурсами й майном. Для цього доцільно враховувати стан формування доходів державного й місцевих бюджетів, ефективність використання бюджетних ресурсів і державного майна.

У цьому контексті першочерговими мають бути такі заходи: -- удосконалення діяльності органів державного й комунального секторів, підвищення якості державного управління; -- законодавче врегулювання питань формування системи державного внутрішнього фінансового контролю, основною метою якого є забезпечення здійснення внутрішнього контролю, проведення внутрішнього аудиту, їх гармонізації для забезпечення якісного управління ресурсами держави на основі принципів законності, економічності, ефективності, результативності і прозорості; -- визначення на основі наукового обґрунтування структури системи державного внутрішнього фінансового контролю, відповідних процедур регламентації її функціонування; -- встановлення механізму запровадження внутрішнього аудиту в органах державного й комунального секторів; -- забезпечення тісного зв'язку системи державного внутрішнього фінансового контролю з бюджетним процесом;

-- формування дієвої системи моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємств, які перебувають у державній або комунальній власності, для підвищення їх прибутковості й конкурентоспроможності;

-- створення сучасних ринкових інституцій із питань державного внутрішнього фінансового контролю. [4, с. 3-5].

Євроінтеграційний напрям розвитку України та визначення його в Концепції як пріоритетної складової реформування системи державного внутрішнього контролю, що передбачає запровадження в діяльність органів державного сектору систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, вимагають відповідних дій, тому ГоловКРУ в поточному році було затверджено Стратегію розвитку державної контрольно-ревізійної служби на період до 2015 року (далі -- Стратегія), якою передбачено основні напрями діяльності: інспектування, централізований внутрішній аудит та гармонізація внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту.

Такий підхід є науково обґрунтованим, оскільки створюватиме умови для структурування завдань контролю, що забезпечуватиме здійснення державою її контрольних функцій як у бюджетному процесі, так і в управлінні державним майном. Це надасть можливість удосконалити механізми, що забезпечуватимуть фінансову спроможність національної економіки й безпеку держави. Так, інспектування націлене головним чином на виявлення й документування порушень із ознаками шахрайства, що дасть змогу підвищити оперативність інспектування; визначення високо-ризикових господарських операцій та завчасне реагування на можливі порушення; виявлення фактів шахрайства; підвищення дієвості інспектування в частині повноти усунення порушень.

Проведення ГоловКРУ такої діяльності також допоможе відійти від проблеми ідентифікації порушень, пов'язаних із нецільовим використанням бюджетних коштів. Завдяки виокремленню із загальної сукупності фінансових порушень фактів із ознаками шахрайства, а також встановленню відповідних критеріїв таких операцій та оцінці ризиків ГоловКРУ зможе спрямувати зусилля саме на ті об'єкти, де ймовірність допущення істотних порушень є найвищою. Зазначене сприятиме зменшенню видатків на інспектування через скорочення кількості перевірок організацій, установ і суб'єктів господарювання державного й комунального секторів економіки, де рівень фінансово-бюджетної дисципліни є достатнім. Відокремлення порушень із ознаками шахрайства від методологічних помилок або технічних описок у бухгалтерських документах і фінансовій звітності є виваженим рішенням.

Як головну мету розвитку централізованого внутрішнього аудиту Стратегією визначено підвищення його дієвості як інструмента оцінки законного й раціонального використання державних ресурсів, ефективного виконання державних і бюджетних програм та місцевих бюджетів. Це передбачає приведення процедур централізованого внутрішнього аудиту у відповідність до вимог міжнародних стандартів; чітке визначення підстав для проведення централізованого внутрішнього аудиту у плановому порядку; законодавче визначення суб'єктів, проведення централізованого внутрішнього аудиту яких є обов'язковим; підвищення ефективності реалізації матеріалів аудиту та подолання проблем при впровадженні рекомендацій аудиторських досліджень.

Гармонізація внутрішнього контролю й аудиту забезпечуватиме ефективне функціонування цієї системи в органах державного й комунального секторів. Цей процес передбачає інформаційну, методологічну підтримку запровадження в діяльність органів державного й комунального секторів системи внутрішнього контролю й аудиту. Крім того, важливо забезпечити інституційну спроможність центрального підрозділу гармонізації.

Позиція ГоловКРУ щодо розвитку гармонізації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту відповідає міжнародній практиці й законодавству ЄС.

Із метою формування національної системи державного внутрішнього фінансового контролю доцільно передбачити: -- відкриття на веб-сайті ГоловКРУ та інформаційне забезпечення напряму "Реформування державного внутрішнього фінансового контролю"; -- запровадження в органах державного й комунального секторів нової моделі внутрішнього контролю; -- формування в органах державного і комунального секторів системи внутрішнього аудиту; -- розробку концептуальних засад здійснення контрольно-ревізійної роботи в системі центральних органів виконавчої влади, подальше вдосконалення методології відомчої контрольно-ревізійної роботи; -- надання допомоги в перекваліфікації відомчих контрольно-ревізійних працівників у внутрішніх аудиторів; -- проведення заходів із гармонізації та утворення відповідних підрозділів у складі центрального підрозділу гармонізації -- регулювання відомчої контрольно-ревізійної роботи й надання послуг; -- розробку моделі регламенту між центральним і регіональними підрозділами гармонізації та децентралізованими службами внутрішнього аудиту, визначення порядку взаємодії між центральним підрозділом гармонізації й централізованим внутрішнім аудитом; -- створення в територіальних органах ГоловКРУ самостійних структурних підрозділів гармонізації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту; навчання й підвищення кваліфікації працівників цих підрозділів, координацію їх діяльності; -- навчання й підвищення кваліфікації працівників центрального підрозділу гармонізації як майбутніх інструкторів із питань внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, забезпечення їх сертифікації як внутрішніх аудиторів; -- започаткування на безоплатних засадах послуг із внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту -- консультування та практичні внутрішні аудити в органах державного й комунального секторів.

З метою усунення недоліків у функціонуванні системи державного внутрішнього фінансового контролю необхідно визначити пріоритети та запровадити її сучасну модель.

Основними завданнями реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю є: -- визначення з урахуванням сучасних умов розвитку України й положень ЄС засад організації державного внутрішнього фінансового контролю, що ґрунтується на відповідальності керівника; -- створення єдиного правового поля для розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю як складової частини державного управління та внесення відповідних змін до законодавства; визначення Мінфіну органом, уповноваженим здійснювати нагляд за станом реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю, спрямовувати й координувати централізований внутрішній аудит, ГоловКРУ на період реформування -- органом гармонізації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту; -- формування інституцій, що забезпечуватимуть розвиток національної системи державного внутрішнього фінансового контролю; -- створення умов для ефективного функціонування системи внутрішнього контролю в органах державного й комунального секторів; -- утворення служб внутрішнього аудиту органами державного й комунального секторів, зокрема центральними й місцевими органами виконавчої влади, розпорядниками бюджетних коштів, державними цільовими фондами; державними й комунальними підприємствами, акціонерними компаніями, іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких більш ніж 50 % акцій належать державі та суб'єктам комунальної власності; -- правове забезпечення гарантування незалежності, соціального захисту та відповідальності внутрішніх аудиторів органів державного й комунального секторів; -- визначення з урахуванням європейського досвіду методології здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту; -- вдосконалення кадрового забезпечення служб внутрішнього аудиту, розроблення навчальних програм внутрішнього аудиту та програм сертифікації аудиторів із використанням міжнародного досвіду.

При створенні сучасної системи державного внутрішнього фінансового контролю необхідно враховувати особливості державного управління, адміністративно-територіального устрою, а також загальні принципи і пріоритети економічної й фінансової політики. Реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю потребує певного часу та зусиль усіх його учасників.

Для того щоб система державного внутрішнього фінансового контролю працювала ефективно, доцільно: -- проводити обговорення й консультації з участю представників органів державної влади та громадськості для забезпечення належного сприйняття, розуміння й відповідального ставлення до розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю; -- утворити в Мінфіні підрозділ із питань реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю та оцінки ефективності систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, спрямування й координації централізованого внутрішнього аудиту, в ГоловКРУ з питань гармонізації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту; -- Мінфіну, з участю Рахункової палати, ГоловКРУ, інших центральних органів виконавчої влади, європейських експертів, розробити проекти відповідних законодавчих актів та після схвалення Кабінетом Міністрів подати їх до Верховної Ради України; -- проводити навчання працівників Мінфіну, ГоловКРУ, Державного казначейства, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту з урахуванням міжнародного досвіду; -- запровадити в органах державного й комунального секторів нову модель системи внутрішнього контролю; -- утворити в органах державного й комунального секторів служби внутрішнього аудиту з поступовою заміною інспектування на внутрішній аудит; -- запровадити щорічне звітування про функціонування системи внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту; -- Мінфіну й ГоловКРУ створити в органах державного й комунального секторів єдину базу даних внутрішнього аудиту; -- забезпечити відкритість і прозорість діяльності всіх суб'єктів державного внутрішнього фінансового контролю, посилити їх взаємодію із громадськістю й засобами масової інформації.

За таких підходів національна система державного внутрішнього фінансового контролю забезпечуватиме ефективність сучасної фінансової системи та формування довгострокових чинників соціально-економічного розвитку країни. [4, с. 8-12].

Висновки до першого розділу. Важливим інструментом державного управління, що надає можливість виконати відповідні завдання, пов'язані з діяльністю органів державного й комунального секторів, є державний внутрішній фінансовий контроль, який сприяє фінансово-економічній збалансованості в разі певного екзогенного впливу на розвиток суспільства. У зв'язку з цим із метою вдосконалення системи державного управління, запровадження інноваційних досягнень із урахуванням інституційних змін необхідно проводити оцінку державного внутрішнього фінансового контролю для приведення його у відповідність до етапу соціально-економічного розвитку країни. Крім того, треба вирішити питання організації й функціонування державного внутрішнього фінансового контролю в системі органів державного управління шляхом упорядкування понятійної бази та проведення аналізу системи державного внутрішнього фінансового контролю; визначення стратегічних напрямів і основних етапів його розвитку.

Державний контроль є інструментом управління, що дає змогу керівництву органів державного й комунального секторів перевірити стан виконання відповідних завдань, здійснити низку заходів із метою підвищення ефективності й результативності діяльності установи. Контроль здійснюється у процесі діяльності органів державного й комунального секторів та поділяється на попередній, поточний і подальший, що здійснюється після виконання управлінського рішення чи фінансово-господарської операції.

Розділ 2. Аналіз фінансового стану банка на прикладі Промінвестбанка

Реалізуючи стратегію власного розвитку протягом 2007-2009 років банк продовжив нарощувати капітал і ресурсну базу з метою створення умов фінансового забезпечення кредитного процесу, розширення сфери банківських послуг на базі передових інформаційних технологій, забезпечення прибуткової діяльності. Пріоритетним напрямком діяльності було інвестиційне кредитування інноваційного розвитку економіки, розширення споживчого кредитування, безперебійне обслуговування грошового обігу клієнтів банку. [www.pib.com.ua]

Аналіз основних фінансових показників за 2007-2009 роки наведено в Таблиці 2 (На основі Додатка 1, Додатка 2, Додатка 3)

Таблиця 2 Звіт про фінансові результати банку за 2007-2009 рр.
Стаття	2007	2008	2009
Чисті процентні доходи	1000387	1354699	968736
Процентні доходи	2474154	3441703	3763301
Процентні витрати	1473767	2087004	2794565
Чисті комісійні доходи	651371	724300	458422
Комісійні доходи	687969	784710	506100
Комісійні витрати	36598	60410	47678
Чистий торговий доход	66388	905734	1126702
Доходи у вигляді дивідендів	45	40	42
Інші доходи	72811	131615	276368
Усього доходів	1791002	3116388	2830270
Загальноадміністративні витрати	410623	484145	493250
Витрати на персонал	658828	860068	897915
Інші витрати	121860	159717	187314
Прибуток від операцій	599691	1612458	1251791
Чисті витрати на формування резервів	252571	1478419	960142
Прибуток до оподаткування	347120	134039	291649
Податок на прибуток	113429	34736	29115
Чистий прибуток	233691	99303	262534

Аналіз фінансових показників стану Промінвестбанку, аналіз структури і динаміки доходів Промінвестбанку, аналіз структури і динаміки витрат Промінвестбанку наведені у наступних Таблиці 2.1, Таблиці 2.2, Таблиці 2.3.

Таблиця 2.6. Групування активів банку за ступенем ризику
Активи	Сума	К. риз., %	Ар	Рівень активів з підвищенним ризиком
1	6918073	0	0	0
2	0	10	0
3		20	0
4	25271838	50	12635919	0,5
5	7714689	100	7714689	1
Усього актив	39904600		20350608	0,51

Таблиця 2.7. Аналіз структури і динаміки пасивів банку

Пасиви	2008	2009	Зміни за період	Зміна	2010	Зміни за період	Зміна
		п.в., %		п.в., %	тис. грн.	%	п.в., %	тис. грн.	п.в., %	тис. грн.	%	п.в., %
Статутний капітал	1300175	3,95	1300175	3,33	0	100,0	-0,62	0	0	0	0	0
Капіталізовані дивіденди	0	0,00	0	0,00	0	0	0,00	0	0	0	0	0
Акції, які куплені у акціонерів	0	0,00	0	0,00	0	0	0,00	0	0	0	0	0
Емісійна різниця	0	0,00	0	0,00	0	0	0,00	0	0	0	0	0
Резерви та інші фонди банка	1327441	4,03	1327441	3,40	0	100,0	-0,63	1327441	0	0	100,00	0
Результати переоцінки необігов. активів	0	0,00	0	0,00	0	0	0,00	0	0	0	0	0
Нерозподілений прибуток	9690	0,03	9896	0,03	206	102,1	0,00	10303	0	407	104,11	0
Накопичений капітал	375211	1,14	1318557	3,37	943346	351,4	2,24	2750815	0	1432258	208,62	0
Разом власний капітал	3012517	9,14	3956069	10,12	943552	131,3	0,98	0	0	0	0	0
Зобов'язання												0
Відстрочені податкові зобов'язання	170638	0,52	5472	0,01	-165166	3,2	-0,50	520079	0	514607	9504,37	0
Кошти кредитних установ	10952858	33,25	10367481	26,53	-585377	94,7	-6,72	9119646	0	-1247835	87,96	0
Кошти клієнтів	11360588	34,49	10226285	26,17	-1134303	90	-8,32	10906870	0	680585	106,66	0
Нараховані витрати до сплати	0	0,00	0	0,00	0	0	0,00	0	0	0	0	0
Цінні папери власного боргу	132862	0,40	38488	0,10	-94374	29,0	-0,30	34050	0	-4438	88,47	0
Інші зобов'язання	7314088	22,20	14485295	37,07	7171207	198,0	14,86	9936681	0	-4548614	68,60	0
Разом зобов'язань	29931034	90,86	35123021	89,88	5191987	117,3	-0,98	30517326	0	-4605695	86,89	0
Пасив	32943551	100,00	39079090	100,00	6135539	118,6	0	0	0	0	0	0

Аналізуючи фінансову діяльність банку слід відмітити звітні сегменти банку. До звітних сегментів банку належать: послуги підприємствам, організаціям та приватним підприємцям; послуги приватним особам; міжбанківські операції; операції з необоротними активами та інвестиції банку та інші операції.

Послуги підприємствам, організаціям та приватним підприємцям - це операції із суб'єктами господарювання, приватними підприємцями та органами державної влади: кредитні (депозитні), дебіторська (кредиторська) заборгованість, транзитні рахунки, операції із цінними паперами, що здійснюються за дорученням клієнтів - підприємств, організацій та приватних підприємців.

Протягом 2007-2009 років вагому кредитну підтримку банк продовжував надавати в розвиток агропромислового комплексу - в сфері виробництва і переробки сільськогосподарської продукції зосереджено 6,8% кредитів.

Послуги приватним особам - операції з фізичними особами: кредитні (депозитні), дебіторська (кредиторська) заборгованість, транзитні рахунки, операції із цінними паперами, що здійснюються за дорученням клієнтів-фізичних осіб.

Cтаном на 31.12.2009 р. вкладниками банку були 4 280 тис. фізичних осіб, а загальний обсяг вкладів населення складав 9 194 307 тис. грн. В структурі вкладів частка коштів до запитання склала 17,9%, короткострокових - 31,4% та довгострокових - 50,7%.

Вклади в національній валюті на 31.12.2009 р. склали 61,3% від загального обсягу вкладів фізичних осіб. В іноземній валюті на 31.12.2009 р. залишки вкладів становили 38,7% від загального обсягу вкладів фізичних осіб. В загальній сумі вкладів в іноземній валюті найбільшу частку займають вклади терміном зберігання більше року - 57,4%.

Баланс Промінвестбанку за 2007-2009 рр. наведено в Таблиці 2.8.[www.pib.com.ua]

Таблиця 2.8 Баланс комерційного банку за 2007-2009 рр.
Активи	2007	2008	2009	Пасиви	2007	2008	2009
				Власний капітал
Грошові кошти та залишки в НБУ	2817390	5459158	3515292	Статутний капітал	1300175	1300175	5298715
Фінансові активи за справ. вартістю	0	0	0	Капіталізовані дивіденди	0	0	0
Кошти в кредитних установах	1856302	2106950	3402781	Акції, які куплені у акціонерів	0	0	0
Кредити клієнтам	23718135	24582484	24462012	Емісійна різниця	0	0	0
Фінансові інвестиції, наявні для продажу	397	739284	809588	Резерви та інші фонди банка	1327441	1327441	1327441
Необоротні активи, утрим. для продажу	257	257	238	Результати переоцінки необіг. активів	0	0	0
Основні засоби	1923442	1905667	2892867	Нерозподілений прибуток мин. років	9690	9896	10303
Нараховані доходи до отримання	0	0	0	Прибуток зв. року, що очік. затв.	375211	1318557	2750815
Відстрочені податкові активи	89008	147309	88197	Разом власний капітал	3012517	3956069	9387274
Інші активи	2538620	4137981	4733625	Зобов'язання
				Відстрочені податкові зобов'язання	170638	5472	520079
				Кошти кредитних установ	10952858	10367481	9119646
				Кошти клієнтів	11360588	10226285	10906870
				Cубординований борг	0	0	0
				Боргові цінні папери емітовані банком	132862	38488	34050
				Інші зобов'язання	7314088	14485295	9936681
				Разом зобов'язань	29931034	35123021	30517326
Актив	32943551	39079090	39904600	Пасив	32943551	39079090	39904600

Висновки до другого розділу. У банку проводиться збалансована політика щодо активно-пасивних операцій банку, збережені позитивні тенденції основних показників діяльності банку. З метою подальшого зростання ефективної діяльності Промінвестбанку продовжувалась робота по нарощуванню ресурсного потенціалу для забезпечення потреб кредитної діяльності та своєчасного проведення розрахунків за дорученнями клієнтів.

Нарощення обсягів кредитування відбувається в поєднанні із посиленням заходів, спрямованих на мінімізацію кредитних ризиків, покращенням якості кредитного обслуговування клієнтів. Це дозволяє за підсумками фінансового року отримати позитивні результати - збільшити обсяг кредитного портфелю і забезпечити прийнятний рівень доходності кредитної діяльності.

Для ефективного управління валютними коштами банк підтримує зв'язки із 200 провідними фінансовими установами, що розташовані в 41 країні світу.

З метою розширення співпраці з іншими комерційними банками та отримання додаткових доходів Промінвестбанк працює на міжбанківському ринку по розміщенню вільних коштів.

Небанківські установи - юридичні особи клієнти банку - це як нефінансові недержавні підприємства (приблизно 61,9% всіх клієнтів юридичних осіб), так і нефінансові державні підприємства (приблизно 5,8%).

Пріоритетними клієнтами банку в основному є підприємства промисловості всіх форм власності. Підприємства промисловості отримаують понад 50 відсотків кредитів, виданих банком на небанківському ринку. Підприємства промисловості забезпечують основний обсяг валютних надходжень на рахунки клієнтів банку і валютних платежів.

Динамічному розвитку та підвищенню конкурентоспроможності Промінвестбанку серед вітчизняних банків сприяє також його активна зовнішньоекономічна діяльність.

Розділ 3. Шляхи удосконалення державного фінансового контролю в Україні

Зміни, що сталися протягом останніх років в економіці та фінансових відносинах України, впровадження нових принципів господарювання на основі ринкових відносин, розвиток ділової ініціативи і підприємництва потребують докорінної перебудови управлінських функцій держави, у тому числі контрольних. Питання реформування системи державного фінансовою контролю є актуальним і, виходячи з реальної дійсності, конкретного змісту діяльності підприємств і загальної системи контролю варто дослідити сутність та шляхи реформування державного фінансового контролю. [5, с.254].

Для посилення функцій державного контролю, його подальшого становлення як повномасштабної системи, що охоплює інтереси держави і її громадян у фінансовій сфері, потрібно реально оцінити сучасний стан основних елементів цієї системи й розробити шляхи її удосконалення.

Слід зазначити, що в умовах ринкової економіки держава має контролювати не суто господарську діяльність суб'єктів підприємництва, як це було за командно-адміністративної економіки, а лише дотримання ними встановлених державою в інтересах суспільства норм, правил мобілізації, розподілу та використання фінансових ресурсів. Тобто контрольні дії держави повинні здійснюватися на партнерських відносинах [2, с.248].

Офіційна позиція щодо державного фінансового контролю в Україні ще не окреслилась. Так, у Конституції України про всі гілки державної влади сказано багато, але нічого не сказано про важливу функцію, яку виконує Рахункова палата, забезпечуючи владу важелями управління державою, тобто здійснюючи контрольну функцію. Основні положення (статус і компетенцію головних органів, їх систему) слід закріпити конституційно та в спеціальному Законі «Про фінансовий контроль в Україні».

Крім того, у конкретній статті Конституції України доцільно закріпити поняття державного контролю з урахуванням принципу розподілу влади (законодавчої і виконавчої) та особливостей державного устрою країни. У відповідних главах і статтях Конституції потрібно було б визначити, які державні органи влади та посадові особи користуються правом контролю, в яких сферах і яким чином вони його здійснюють. Крім Президента України, це стосується Верховної Ради, її постійних комісій і комітетів, Кабінету Міністрів і Прокуратури України.

Дослідження засвідчили, що в економічній літературі майже відсутнє чітке визначення поняття «державний фінансовий контроль». Проаналізувавши всі джерела, що його трактують, можна вивести таке значення цього поняття: державний фінансовий контроль - це контроль, який здійснюється для забезпечення реалізації фінансової політики держави через систему законодавчих, організаційних, адміністративних, правоохоронних та інших заходів [3, с.318].

Для закріплення та розвитку конституційних принципів державної системи контролю доцільно також прийняти закон «Про фінансовий контроль в Україні». Зараз ще не має чітко визначеної єдиної системи фінансового контролю, можливо, що цей закон найближчим часом буде прийнято і він хоча б частково вирішить нерозв'язані до цього часу питання. Система ж державного фінансового контролю має бути цілісною виключно тому, що її «фундаментом» повинні бути єдині принципи, норми та нормативи побудови та функціонування і розв'язання проблем, що стоять перед нею з чітким визначенням контролюючих органів та їх прав, обов'язків і повноважень. Проте основним принципом діяльності кожного контролюючого органу в системі повинен бути принцип незалежності та об'єктивності. Основна стратегія системи державного фінансового контролю в Україні повинна враховувати стратегію діяльності держави взагалі та співпадати з її інтересами [1, с.46].

Насамперед, щоб скасувати командно-адміністративну ідеологію щодо державного фінансового контролю, потрібно розповсюдити серед керівників та їхніх підлеглих думку, ідею про те, що фінансовий контроль - це не тільки ревізія чи перевірка як така, але і як захід для визначення ефективності функціонування фінансових та матеріальних ресурсів [2, с.255]. І, можливо, тоді керівники самі будуть докладати всіх зусиль для здійснення внутрігосподарського фінансового контролю, що в свою чергу, буде позитивно впливати на результативність фінансового контролю комплексу чи галузі. фінансовий контроль державний конституційний

Разом з тим, варто прийняти до уваги той факт, що кількість фінансових порушень не зменшується також через відсутність жорсткої адміністративної відповідальності за бюджетні правопорушення та не відшкодування спричинених збитків, неможливість притягти винних осіб до кримінальної відповідальності, або робиться це вибірковим методом.

Варто зазначити, що на даний час державний фінансовий контроль в Україні знаходиться в далеко не ідеальному стані, враховуючи чимало вище перечислених вад. Тому проблеми удосконалення системи державного фінансового контролю залишаються актуальними й сьогодні у зв'язку з невирішеністю низки, як теоретичних , так і практичних питань. [3, ст.320].

Висновки до третього розділу. Міжнародні підходи до механізмів функціонування системи державного фінансового контролю мають глибоко осмислюватися вітчизняними науковцями і практиками -- виходячи із сучасних реалій, а також особливостей української фінансової системи, зокрема структури бюджетної системи, складових бюджетного процесу й відповідних фінансових відносин, що складаються у процесі їх розвитку. Зарубіжні системи державного фінансового контролю теж формувалися з урахуванням національних особливостей, тому план заходів щодо реалізації Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю розроблено відповідно до сучасного стану системи контролю, існуючих прогалин у бюджетному законодавстві, рівня підготовленості фахівців до сприйняття нової ідеології державного фінансового контролю та всіх суб'єктів бюджетного процесу до якісного виконання своїх функцій

Висновки

В курсовій роботі було розкрито сутність системи державного фінансового контролю як вагомої складової фінансової системи країни, методологічні й організаційні засади вдосконалення цієї системи з урахуванням міжнародних положень. Визначено основні напрями стратегії розвитку державного внутрішнього фінансового контролю як інструмента підвищення ефективності функціонування державних фінансів, у тому числі внутрішнього контролю й аудиту.

Основним принципом державного внутрішнього фінансового контролю є розмежування внутрішнього контролю й аудиту. Внутрішній аудит має визначати, яким чином здійснюється внутрішній контроль, включаючи методи попереднього контролю. Однією зі складових внутрішнього контролю є відповідальність керівника за управління й розвиток організації в цілому. За створення та функціонування структури внутрішнього контролю відповідає керівництво органів державного й комунального секторів.

Державний контроль є інструментом управління, що дає змогу керівництву органів державного й комунального секторів перевірити стан виконання відповідних завдань, здійснити низку заходів із метою підвищення ефективності й результативності діяльності установи. Контроль здійснюється у процесі діяльності органів державного й комунального секторів та поділяється на попередній, поточний і подальший, що здійснюється після виконання управлінського рішення чи фінансово-господарської операції.

Як головну мету розвитку фінансового контролю стратегією визначено підвищення його дієвості як інструмента оцінки законного й раціонального використання державних ресурсів, ефективного виконання державних і бюджетних програм та місцевих бюджетів. Це передбачає приведення процедур централізованого внутрішнього аудиту у відповідність до вимог міжнародних стандартів; чітке визначення підстав для проведення централізованого внутрішнього аудиту у плановому порядку; законодавче визначення суб'єктів, проведення централізованого внутрішнього аудиту яких є обов'язковим; підвищення ефективності реалізації матеріалів аудиту та подолання проблем при впровадженні рекомендацій аудиторських досліджень.

Гармонізація внутрішнього контролю й аудиту забезпечуватиме ефективне функціонування цієї системи в органах державного й комунального секторів. Цей процес передбачає інформаційну, методологічну підтримку запровадження в діяльність органів державного й комунального секторів системи внутрішнього контролю й аудиту. Крім того, важливо забезпечити інституційну спроможність центрального підрозділу гармонізації.

Список використаної літератури

1. Барабаш Н.С., Никонович М.О. Удосконалення системи державного фінансового контролю// Фінансовий контроль. - 2007.- №3.-С.44-47

2. Закраєвська Т.Н. Концептуалізація державного фінансового контролю в Україні // Вісник ЧТЕІ. - 2006.- № 2.- С.247-255

3. Грінчук М.С. Реформування системи державного фінансового контролю.// Вісник ЧТЕІ.- 2008.- №4.-С.317-322

4. Чугунок І.Я., Федоров В.М. Державний внутрішній фінансовий контроль: стратегія розвитку // Фінанси України. -2009.-№4. -С. 3-12

5. Федосов В., Опарін В., Стратегія фінансового контролю в Україні: проблеми і напрями. Монографія / За наук. ред. В. Федосова. -- К.: КНЕУ, 2008. - 387 с.

6. Льовочкін С.. Фінансовий контроль: Монографія. - К.: Либідь, 2003. - 688 с.

7. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. - К.: Знання, 2006.- 352с.

8. Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств. - К.: Знання, 2002.- 457с.

9. Якуба В.С. Фінансовий контроль в Україні. - Львів: Погляд, 2008.-58с.

10.Жорін А.Х. Місцеві фінанси. - К.:КТЕІ, 2003.- 341с.

11. www.pib.com.ua

12. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Фінанси України: підручник / за ред. Н.М. Ушакової. - К. : Хрещатик, 2008. - 556 с.

Додаток 1

Звіт про фінансові результати за 2007 р.

Найменування статті	Грн
Чистий процентний дохід	1 000 387
Процентний дохід	2 474 154
Процентні витрати	(1 473 767)
Чистий комісійний дохід	651 371
Комісійний дохід	687 969
Комісійні витрати	(36 598)
Торговельний дохід	66 388
Дохід у вигляді дивідендів	45
Інший дохід	72 811
Усього доходів	1 791 002
Загальні адміністративні витрати	(410 623)
Витрати на персонал	(658 828)
Втрати від участі в капіталі	0
Інші витрати	(121860)
Прибуток від операцій	599 691
Чисті витрати на формування резервів	(252571)
Дохід / Збиток від довгострокових активів, призначених для продажу	0
Прибуток до оподаткування	347120
Чистий прибуток / збиток від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	161
Чистий прибуток / збиток банку	233 691
Податок на прибуток	113 429

Додаток 2

Звіт про фінансові результати за 2008 р.

Найменування статті	Грн.
Чистий процентний дохід	1 354 699
Процентний дохід	3 441 703
Процентні витрати	(2 087 004)
Чистий комісійний дохід	724 300
Комісійний дохід	784 710
Комісійні витрати	(60 410)
Торговельний дохід	905 734
Дохід у вигляді дивідендів	40
Інший дохід	131 615
Усього доходів	3 116 388
Загальні адміністративні витрати	(484 145)
Витрати на персонал	(860 068)
Втрати від участі в капіталі	(2)
Інші витрати	(159 717)
Прибуток від операцій	1 612 458
Чисті витрати на формування резервів	(1 478 419)
Дохід / Збиток від довгострокових активів, призначених для продажу	0
Прибуток до оподаткування	134 039
Прибуток після оподаткування	98 767
Чистий прибуток / збиток від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	536
Чистий прибуток / збиток банку	99 303
Податок на прибуток	34 736

Додаток 3

Звіт про фінансові результати за 2009 р.

Найменування статті	Грн.
Чистий процентний дохід	968 736
Процентний дохід	3 763 301
Процентні витрати	(2 794 565)
Чистий комісійний дохід	458 422
Комісійний дохід	506 100
Комісійні витрати	(47 678)
Торговельний дохід	1 126 702
Дохід у вигляді дивідендів	42
Інший дохід	276 368
Усього доходів	2 830 270
Загальні адміністративні витрати	(493 250)
Витрати на персонал	(897 915)
Втрати від участі в капіталі	0
Інші витрати	(187 3140)
Прибуток від операцій	1 251 791
Чисті витрати на формування резервів	(960 142)
Дохід / Збиток від довгострокових активів, призначених для продажу	0
Прибуток до оподаткування	291 649
Чистий прибуток / збиток від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	617
Чистий прибуток / збиток банку	262 534
Податок на прибуток	29 115

Балансовый отчет Проминвестбанка за 2007 г., тыс. грн.

Наименование статьи	На отчетную дату 2007 года
АКТИВЫ
Денежные средства и их эквиваленты	2 817 390
Торговые ценные бумаги	0
Другие финансовые активы, которые учитываются по справедливой стоимости с определением результата переоценки в финансовых результатах	0
Средства в других банках	1 856 302
Резервы под обесценивание средств в других банках	(36 329)
Резервы в процентах к активу	1,96
Кредиты и задолженность клиентов	23 718 135
Резервы под обесценивание кредитов	(2 971 658)
Резервы в процентах к активу	12,53
Ценные бумаги в портфеле банка на продажу	379 926
Резервы под обесценивание ценных бумаг в портфеле банка на продажу	(41 607)
Резервы в процентах к активу	10,95
Ценные бумаги в портфеле банка к погашению	397
Резервы под обесценивание ценных бумаг в портфеле банка к погашению	(397)
Резервы в процентах к активу	100,0
Инвестиции в ассоциируемые и дочерние компании	16 340
Инвестиционная недвижимость	32 902
Дебиторская задолженность относительно текущего налога на прибыль	88 540
Отсроченный налоговый актив	468
Основные средства и нематериальные активы	1 923 442
Другие финансовые активы	58 778
Резервы под другие финансовые активы	(8 122)
Резервы в процентах к активу	13,82
Другие активы	34 191
Резервы под другие активы	(2 792)
Резервы в процентах к активу	8,17
Долгосрочные активы, предназначенные для продажи, и активы группы выбытия	257
Резервы под уменьшение полезности инвестиций в ассоциируемые и дочерние компании, которые содержатся с целью продажи	0
Резервы в процентах к активу	0
Всего активов	32943551
ОБЯЗАТЕЛЬСТВА
Средства банков	10 952 858
Средства юридических лиц	4 017 006
Средства юридических лиц до востребования	1 547 668
Средства физических лиц	8 954 509
Средства физических лиц до востребования	1 747 269
Долговые ценные бумаги, эмитированные банком	132 862
Другие привлеченные средства	56 070
Обязательства относительно текущего налога на прибыль	0
Отсроченные налоговые обязательства	170 638
Резервы по обязательствам	33 612
Другие финансовые обязательства	252 322
Другие обязательства	27 994 1
Субординированный долг	0
Обязательства, связанные с долгосрочными активами, предназначенными для продажи, или группами выбытия	0
Всего обязательств	24 597 871
СОБСТВЕННЫЙ КАПИТАЛ
Уставный капитал	1 300 175
Собственные акции (доли, паи), которые выкуплены у акционеров (участников)	0
Эмиссионные разницы	0
Резервы, капитализированные дивиденды и другие фонды банка	1 327 441
Резервы переоценки необоротных активов	998 140
Резервы переоценки нематериальных активов	0
Резервы переоценки недвижимости	994 615
Резервы переоценки ценных бумаг	8 060
Резервы переоценки за операциями хеджирования	0
Прибыль/Убыток прошлых лет	9 690
Прибыль/Убыток текущего года	(375 211)
Всего собственного капитала	3268295
Всего пассивов	32943551

Балансовый отчет Проминвестбанка за 2008 г., тыс. грн.

Наименование статьи	На отчетную дату 2008 года
АКТИВЫ
Денежные средства и их эквиваленты	5 459 158
Торговые ценные бумаги	0
Другие финансовые активы, которые учитываются по справедливой стоимости с определением результата переоценки в финансовых результатах	0
Средства в других банках	2 106 950
Резервы под обесценивание средств в других банках	(41 853)
Резервы в процентах к активу	1,99
Кредиты и задолженность клиентов	24 582 484
Резервы под обесценивание кредитов	(4 245 155)
Резервы в процентах к активу	17,27
Ценные бумаги в портфеле банка на продажу	739 284
Резервы под обесценивание ценных бумаг в портфеле банка на продажу	(50 868)
Резервы в процентах к активу	6,88
Ценные бумаги в портфеле банка к погашению	397
Резервы под обесценивание ценных бумаг в портфеле банка к погашению	(50 868)
Резервы в процентах к активу	6,88
Инвестиции в ассоциируемые и дочерние компании	130
Инвестиционная недвижимость	33 118
Дебиторская задолженность относительно текущего налога на прибыль	58 941
Отсроченный налоговый актив	58 941
Основные средства и нематериальные активы	1 905 667
Другие финансовые активы	148 421
Резервы под другие финансовые активы	8,76
Резервы в процентах к активу	34 692
Другие активы	(3 616)
Резервы под другие активы	10,42
Долгосрочные активы, предназначенные для продажи, и активы группы выбытия	257
Резервы под уменьшение полезности инвестиций в ассоциируемые и дочерние компании, которые содержатся с целью продажи	0
Резервы в процентах к активу

Подобные документы

• Об'єкт, суб'єкт та предмет фінансового контролю

  Мета, предмет та основні принципи державного фінансового контролю, його особливості в Україні. Процеси формування грошових фондів і їх використання як об'єкт контролю. Вповноважений на здійснення державного фінансового контролю орган як його суб'єкт.
  
  презентация [22,5 K], добавлен 22.12.2010
  

• Організація фінансового контролю, шляхи його підвищення

  Поняття фінансового контролю, його принципи, види, форми і методи. Особливості системи забезпечення фінансової дисципліни, державного та недержавного контролю в Україні. Контроль за виконанням планів-прогнозів господарської і фінансової діяльності.
  
  курсовая работа [65,4 K], добавлен 09.06.2010
  

• Правові засади фінансового контролю

  Поняття та призначення фінансового контролю, його форми, методи та види. Специфіка органів фінансового контролю, характеристика правових основ здійснення перевірок органами державної податкової служби України, особливості аудиторського контролю.
  
  реферат [694,8 K], добавлен 11.05.2010
  

• Ефективність фінансового моніторингу в системі державного фінансового контролю

  Охарактеризовано сучасні підходи до дослідження ефективності державного фінансового контролю і фінансового моніторингу. Обгрунтовано зміст, детермінанти та показники ефективності фінансового моніторингу як напряму державного фінансового контролю.
  
  статья [26,8 K], добавлен 21.09.2017
  

• Фінансовий контроль в системі казначейства та перспективи його розвитку

  Економічна сутність державного фінансового контролю. Роль і місце фінансового контролю в бюджетному процесі. Розвиток трансформаційних процесів в Україні. Створення і використання фондів фінансових ресурсів. Органи фінансового контролю та їх функції.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 29.01.2011
  

• Сутність державного фінансового контролю

  Основні положення стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна. Індивідуальний робочий план ревізора з проведення контрольних заходів на об'єкті контролю. Етапи ревізії на підприємстві.
  
  контрольная работа [25,5 K], добавлен 11.07.2010
  

• Державний фінансовий контроль в Україні

  Характеристика організації та функціонування ефективної системи державного фінансового контролю - обов'язкового елементу державного управління. Аналіз повноважень та функцій суб'єктів державного фінансового контролю та контрольно-ревізійних підрозділів.
  
  реферат [23,2 K], добавлен 11.07.2010
  

• Організація фінансового контролю в Україні

  Фінансовий контроль держави. Фінансовий контроль як економічна категорія. Сфери фінансового контролю. Класифікація фінансового контролю Глава. Суб’єкти фінансового контролю: організації та органи влади, їх характеристика. Види фінансових органів.
  
  дипломная работа [93,3 K], добавлен 12.04.2004
  

• Ревізія як метод фінансового контролю

  Загальні поняття про фінансовий контроль. Об'єкт фінасового контролю. Ревізія – метод чи форма фінансового контролю? Класифікація та особливості проведення ревізій. Суб'єкт фінансового контролю в Україні – контрольно-ревізійна служба та її функції.
  
  реферат [31,3 K], добавлен 28.09.2008
  

• Особливості державного фінансового контролю з фінансової та бухгалтерської звітності на прикладі Кіровоградської обласної лікарні

  Сутність та значення фінансової звітності. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного фінансового контролю в Україні. Аналіз методичних основ складання фінансової звітності в бюджетних установах на прикладі Кіровоградської обласної лікарні.
  
  курсовая работа [74,3 K], добавлен 18.01.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам