Управління казначейською системою касового виконання бюджету м. Києва

32 280,6

198,0

12 000,0

1 740,2

14,5

240608

Надходження від збору за проведення гастрольних заходів

178,5

240,7

134,8

245,0

300,9

122,8

310,0

300,8

97,0

240616, 240621

Грошові стягнення за шкоду, заподія-ну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного

465,7

227,6

48,9

465,7

541,0

116,2

1 390,6

455,6

32,8

250000

Власні надходження бюджетних уст.

237 238,9

408 529,6

172,2

307 268,9

460 603,7

149,9

255 727,8

508 828,3

199,0

Всього доходів

977 948,2

959 348,9

98,1

1 016 345,8

1002957,3

98,7

3 981 767,4

793 189,9

19,9

Проаналізуємо виконання плану по доходах від операцій з капіталом до бюджету м. Києва у динаміці за 2006 - 2009 роки (таблиця 2.4).

Графічне зображення виконання плану по доходах від операцій з капіталом представлено на рисунку 2.13.

Рис. 2.13. Виконання плану по доходах від операцій з капіталом до загального та спеціального фондів бюджету м. Києва за 2006 - 2009 роки: 300000 - «Доходи від операцій з капіталом»

Виходячи з таблиці 2.3 можна сказати, що план надходжень від операцій з капіталом до загального та спеціального фондів бюджету м. Києва був перевиконаний в 2007 році і склав 107,7% або 1 986 745,6 тис. грн. Недовиконання плану характерне для 2006 (78,7%), 2008 (62,4%) та 2009 (42,8%) років. Найгірше виконання плану по доходах від операцій з капіталом спостерігається у 2009 році при запланованих 2 269 238,8 тис. грн. до бюджету міста Києва фактично надійшло лише 971 057,2 тис. грн..

Таблиця 2.3 - Виконання бюджету м. Києва по доходах від операцій з капіталом у період з 2006 по 2009 роки тис. грн.

Код бюджетної класифікації	Найменування показника	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік
		Затверджено КМДА з урахуванням змін на 01.01.2007 рік	Виконано на 01.01.2007	% виконання	Затверджено КМДА з урахуванням змін на 01.01.2008 рік	Виконано на 01.01.2008	% виконання	Затверджено КМДА з урахуванням змін на 01.01.2009 рік	Виконано на 01.01.2009	% виконання	Затверджено радами з урахуванням змін на 01.01.2010 рік	Виконано на 01.01.2010	% виконання
300000	Загальний фонд								1,6		5 813,2	6 061,9	104,3
310102	Надходження коштів від реалізації безхазяйного майна	-	-	-	-	-	-	-	-	-	5 813,2	6 020,3	103,6
310200	Надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння	-	-	-	-	-	-	-	1,6	-	-	41,6	-
300000	Спеціальний фонд	1 126 036,2	885 964,6	78,7	1 845 468,1	1 986 745,6	107,7	2 498 183,1	1 557 857,1	62,4	2 263 425,6	964 995,3	42,6
310000	Надходження від продажу основного капіталу	347 556,2	537 590,5	154,7	373 848,1	494 666,4	132,3	569 447,1	615 222,7	108,0	422 275,6	496 112,7	117,5
310300	Надходження від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності	347 556,2	537 590,5	154,7	373 848,1	494 666,4	132,3	569 447,1	615 222,7	108,0	422 275,6	496 112,7	117,5
330000	Надходження від продажу землі і нематеріальних активів	778 480,0	348 374,1	44,8	1 471 620,0	1 492 079,3	101,4	1 928 736,0	942 634,4	48,9	1 841 150,0	468 882,6	25,5
	Всього доходів	1 126 036,2	885 964,6	78,7	1 845 468,1	1 986 745,6	107,7	2 498 183,1	1 557 858,7	62,4	2 269 238,8	971 057,2	42,8

Офіційні трансферти означають виділення бюджетам нижчого територіального рівня грошових коштів з фонду фінансової підтримки місцевого самоврядування на нормативній основі. Частка у цьому фонді кожної адміністративно-територіальної одиниці, що потребує фінансової допомоги, встановлюється розрахунковим шляхом. Зазначений фонд утворюється за рахунок бюджету вищого рівня на нормативній основі.

Виконання плану по офіційних трансфертах до бюджету м. Києва за 2006 - 2009 роки наведено у таблиці 2.5. Більш наочно проілюструємо структуру офіційних трансфертів до бюджету м. Києва на рисунку 2.14.

Рис. 2.14 - Виконання плану по офіційних трансфертах до бюджету м. Києва за 2006 - 2009 роки: 410000 - «Кошти одержані від органів державного управління»; 430000 - «Кошти одержані із загального фонду до спеціального фонду»

У 2009 році кошти одержані від органів державного управління становили 1 586 811,1 тис. грн. при запланованих 2 470 759,8 тис. грн.. Недовиконання плану склало 35,8%. В 2008 році план по даному показнику був виконаний на 90,21%, у 2007 - 86,55%, в 2006 - 89,81%.

План по надходженнях коштів одержаних із загального фонду до спеціального в 2008 році був виконаний на 97,4%, в 2007 - 91,2%, в 2006 -93,96%.

Таблиця 2.4 - Виконання бюджету м. Києва по офіційних трансфертах у період з 2006 по 2009 роки тис. грн.

Код бюджетної класифікації	Найменування показника	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік
		Затверджено КМДА з урахуванням змін на 01.01.2007 рік	Виконано на 01.01.2007	% виконання	Затверджено КМДА з урахуванням змін на 01.01.2008 рік	Виконано на 01.01.2008	% виконання	Затверджено КМДА з урахуванням змін на 01.01.2009 рік	Виконано на 01.01.2009	% виконання	Затверджено радами з урахуванням змін на 01.01.2010 рік	Виконано на 01.01.2010	% виконання
400000	Загальний фонд	1 236 678,7	1 215 040,0	98,3	2 324 547,0	2 061 124,4	88,7	2 765 968,8	2 618 827,2	94,7	1 097 335,1	1 068 176,1	97,3
410106	Кошти, що надходять до районних та міських (міст Києва і Севастополя)	2 496,0	2 496,0	100,0	4 597,3	6 280,4	136,6	2 784,6	3 723,4	133,7	-	-	-
410200, 410203, 410206	Дотації вирівнювання, що додержуються з районних та міських бюджетів	159161,1	159 161,1	100,0	149 286,3	149 286,3	100,0	44 511,7	44 511,7	100,0	65 954,1	65 954,1	100,0
410212	Додаткова дотація з ДБ місцевим бюджетам на лікування хворих на цукровий діабет	-	-	-	-	-	-	-	-	-	7 044,9	7 044,9	100,0
410210	Дод. дот. з держ. бюдж. на за безпеч. видат. на оплату праці прац. бюдж. установ у зв'язку із підв. розміру мін.зар. плати, виплату стип.і доп. учн. та студ. навч. закл.	-	-	-	68 602,6	68 602,6	100,0	40 000,7	40 000,7	100,0	-	-	-
410300	Субвенції	619 847,7	601 822,7	97,1	1 961 703,6	1 698 161,2	86,6	2 602 080,7	2 458 639,7	94,5	1 019 531,9	992 451,5	97,3
410350	Інші субвенції	455 173,9	451 560,2	99,2	140 357,2	138 793,9	98,9	76 591,1	71 951,7	93,9	4 804,2	2 725,6	56,7
400000	Спеціальний фонд	510344,0	360369,2	70,6	1 161 125,3	994 688,6	85,7	2 022 121,5	1 807 522,5	89,4	1 373 424,7	518 635,0	37,8
410300	Субвенції	355 826,2	215 190,6	60,5	108 808,4	25 649,7	23,6	131 838,9	61 865,8	46,9	1 064 487,2	500 267,6	47,0
410350	Інші субвенції	154 517,8	145 178,6	94,0	218 939,4	208 693,6	95,3	404 133,7	298 084,8	73,8	308 937,5	18 367,4	5,9
430100, 439100	Кошти одержані із загального фонду бюджету до бюджету розвитку (спеціального фонду)	-	-	-	833 377,5	760 345,3	91,2	1 486 148,9	1 447 571,9	97,4	-	-	-
	Всього доходів	1 747 022,7	1 575 409,2	90,2	3 485 672,3	3 055 813,0	87,7	4 788 090,3	4 426 349,7	92,4	2 470 759,8	1 586 811,1	64,2

Виконання бюджету м. Києва по цільових фондах у період з 2006 по 2009 роки представлено у таблиці 2.6. Графічне представлення виконання плану по цільових фондах бюджету м. Києва у період з 2006 по 2009 роки наведено на рисунку 2.15.

Рис. 2.15 - Виконання плану по цільових фондах бюджету м. Києва за 2006 - 2009 роки: 500000 - «Цільові фонди»

Для 2009 року характерне недовиконання бюджету по цільових фондах на 70,34%. Фактичні надходження становили 415 072,2 тис. грн., що на 899 073,3 тис. грн. менше надходжень по даному показнику в попередньому році. Проте для 2008 року також характерне значне недовиконання бюджету (38,9%). В 2007 році бюджет було виконано на 97,6%, а в 2006 - на 100,65%.

Таблиця 2.5 - Виконання бюджету м. Києва по цільових фондах у період з 2006 по 2009 роки тис. грн.

Код бюджетної класифікації	Найменування показника	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік
		Затверджено КМДА з урахуванням змін на 01.01.2007 рік	Виконано на 01.01.2007	% виконання	Затверджено КМДА з урахуванням змін на 01.01.2008 рік	Виконано на 01.01.2008	% виконання	Затверджено КМДА з урахуванням змін на 01.01.2009 рік	Виконано на 01.01.2009	% виконання	Затверджено радами з урахуванням змін на 01.01.2010 рік	Виконано на 01.01.2010	% виконання
500000	Спеціальний фонд	862 612,0	868 215,4	100,6	1 555 914,5	1 510 234,4	97,1	2 150 880,6	1 314 145,5	61,1	1 399 490,7	415 072,2	29,7
500800	Кошти, що надходять до район-них та міських (міст Києва і Севастополя)	9 191,8	8 697,8	94,6	9 713,4	11 324,2	116,6	10 850,0	14 028,2	129,3	37 490,9	37 921,1	101,1
501100	Дотації вирівнювання, що одержуються з районних та міських бюджетів	853 420,2	859 517,6	100,7	1 546 201,1	1 498 910,2	96,9	2 140 030,6	1 300 117,3	60,8	1 361 999,8	377 151,1	27,7

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ КАСОВОГО ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ М. КИЄВА ЗА ДОХОДАМИ

3.1 Вдосконалення механізму наповнення місцевих бюджетів

Повнота та своєчасність виконання покладених на органи місцевого самоврядування функцій цілковито залежить від наповнення дохідної частини місцевих бюджетів. Обсяги фактично мобілізованих власних і закріплених джерел доходів дають можливість оперативно виконувати поставлені завдання, проводити першочергові виплати з метою погашення бюджетних зобов'язань.

Проведений аналіз звітних даних за останні роки показав, що обсяги мобілізованих на певній території податків і зборів скорочуються, а обсяги міжбюджетних трансфертів зростають, що підтверджує залежність місцевих бюджетів від результатів перерозподілу фінансових ресурсів через державний бюджет.

Однією зі складових доходів місцевих бюджетів є місцеві податки та збори. Види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. №56-93 «Про місцеві податки і збори», прийняття якого було спрямовано на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування. На сьогодні Декретом та Законом України «Про систему оподаткування» передбачено 14 видів платежів. До місцевих податків і зборів належать: збір за припаркування автотранспорту; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; збір з власників собак; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; податок з реклами; збір за право використання місцевої символіки; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу та лотерей; комунальний податок, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.

Місцеві органи влади мають право самостійно запроваджувати їх на своїй території з урахуванням особливостей кожного регіону та в межах своєї компетенції, застосовувати пільгові ставки чи звільняти від сплати певні категорії платників. В останні роки кошти справляються по 10 видах місцевих податків і зборів, з яких лише 6 заслуговують на увагу. Питома вага надходжень від збору за припаркування автотранспорту, ринкового збору, податку з реклами, комунального податку, збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, збору за право використання місцевої символіки становить 99,9% загального обсягу. Решта платежів дуже мізерна.

Фактичні обсяги місцевих податків і зборів залишаються без суттєвих змін, тому їх питома вага в дохідній частині бюджету області зменшується. Зазначене підтверджує, що норми Декрету не враховують зміни, які відбулися в економіці України, та, відповідно, не дають можливості суттєво підвищити роль місцевих податків і зборів у формуванні місцевих бюджетів. Тому виникла нагальна потреба докорінної зміни системи місцевих податків і зборів.

Останнім часом розглядалося кілька варіантів підготовлених змін до законодавчих актів щодо запровадження та справляння місцевих податків і зборів. Проект Закону України «Про удосконалення системи місцевих податків і зборів в Україні» від 29.05.2009 № 4561, який подано на розгляд до Верховної Ради України, значно відрізняється від Декрету та попередніх проектів. Він також визначає перелік місцевих податків і зборів, платників податків і зборів, об'єкти (базу) оподаткування та механізм їх справляння. Але до переліку місцевих податків віднесено:

1) податок за місце для паркування транспортних засобів;

2) податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки;

3) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності);

4) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Запропоновано 4 види місцевих зборів: рекламний, туристичний, ринковий та ярмарковий.

Із переліку місцевих податків і зборів вилучено іподромні збори, збір за видачу ордера на квартиру, збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей, збір з власників собак, збір за право використання місцевої символіки, збір за право проведення кіно - і телезйомок, комунальний податок, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.

Комунальний податок, установлений Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» та впроваджений рішеннями органів місцевого самоврядування, сплачуватиметься до 1 січня 2011 року. Пропонується запровадження нового збору - туристичного, який поєднав у собі елементи курортного збору.

Змінено підхід до системи справляння ринкового збору, збору за припаркування, назва якого запропонована як податок за місце для паркування транспортних засобів, визначено стабільний об'єкт оподаткування.

Слід зазначити, що проектом встановлено широкий діапазон між нижньою та верхньою граничними ставками з урахуванням особливостей кожного з місцевих податків і зборів для прийняття відповідних рішень органами місцевого самоврядування. Можливість більшої диференціації ставок уможливить встановлення оптимальних розмірів ставок й індивідуального підходу до суб'єктів та об'єктів оподаткування, до встановлення пільг. Позитивним є перехід від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до встановлення ставок залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Запровадження місцевих податків і зборів, не передбачених запропонованим законом, не допускається. Рішення сільської, селищної чи міської ради підлягають оприлюдненню не пізніше, як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття в установленому порядку і підписання.

Податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності сплачуватимуться до бюджетів у строки та в порядку, встановленому законами України «Про плату за землю», «Про податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Проте на сьогодні встановлення та справляння податку з нерухомості, крім земельних ділянок, законодавчо не врегульоване. У зв'язку з цим доцільно або виключити це положення із законопроекту взагалі, або в прикінцевих положеннях проекту встановити, що норми, які стосуються податку на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки, набиратимуть чинності з моменту набуття чинності відповідним законом про цей податок. [41]

Штрафи є додатковим джерелом наповнення місцевих бюджетів. Позитивно характеризує зазначений закон пропозиція щодо зарахування штрафів (адміністративних штрафів) за його порушення до бюджетів сільських, селищних і міських рад, на території яких прийнято рішення про запровадження місцевих податків і зборів.

Виходячи зі змісту законопроекту, можна зробити висновок, що його прийняття та реалізація суттєво вплине на дохідну частину бюджетів органів місцевого самоврядування. Водночас заслуговує на увагу пропозиція щодо виключення зі складу загальнодержавних податків і зборів податку на нерухоме майно (нерухомість), плати за землю та плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності шляхом внесення змін до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування». З метою уникнення негативного впливу на наповнення місцевих бюджетів фінансовими ресурсами названі зміни потребують від органів місцевого самоврядування виваженого підходу до прийняття рішень стосовно запровадження зазначених платежів та застосування пільгових ставок.

У цілому законопроект спрямований на законодавче врегулювання справляння місцевих податків і зборів в Україні, оптимізацію переліку податків і зборів, розширення об'єктів і бази оподаткування, а також на збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Але, на мою думку, з метою оптимального використання місцевих ресурсів для максимальної наповнюваності місцевих бюджетів було б доцільно зберегти серед місцевих податків і зборів збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, який сплачується стаціонарними об'єктами торгівлі - магазинами, кіосками, та збір з власників собак., удосконаливши механізм їх справляння, що є на сьогодні неефективним, але за умови зміни порядку справляння вони можуть бути перспективними.

Також слід урахувати, що відповідно до частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України закони, які впливають на формування дохідної частини бюджетів, мають бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим. У зв'язку з цим потрібно внести відповідні зміни до статті 14 «Прикінцеві та перехідні положення» в частині строків набуття чинності закону та окремих його положень.

3.2 Інформаційне забезпечення касового виконання бюджету м. Києва за доходами в ГУДКУ у м. Києві

Касове виконання бюджету м. Києва в Головному управлінні Державного казначейства України у м. Києві здійснюється за допомогою автоматизованої казначейської системи по обліку доходів та видатків бюджетів усіх рівнів.

АС являє собою комплекс, у якому взаємодіють декілька систем, а саме:

АС «Казна-Доходи», на базі типової автоматизованої банківської системи АБС «Барс», для обліку дохідної частини бюджетів і взаємодії із СЕП НБУ;

АС «Казна-Видатки» для обліку видаткової частини бюджетів.

У кожну із систем закладені функції виходячи зі специфіки діяльності казначейства, до яких відносяться:

відкриття рахунків розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів і їхнє обслуговування, складання звітності про розподіл і використання бюджетних коштів;

відкриття рахунків для збору доходів державного і місцевого бюджетів у розрізі видів доходів та територій, їхнє обслуговування відповідно до діючого законодавства і складання звітності про виконання бюджетів усіх рівнів за доходами;

ведення мережі розпорядників бюджетних коштів, починаючи від головних розпорядників і закінчуючи одержувачами;

контроль за цільовим використанням бюджетних коштів;

ведення бухгалтерського обліку.

АС «Казна-Доходи» - це типова автоматизована банківська система фірми «УНІТІ-БАРС» (АБС Барс «Millennium»), що була спеціальним образом розроблена для задоволення специфічних потреб Державного казначейства України.

Вибір типової автоматизованої банківської системи в якості базової обумовлений насамперед не стільки складністю створення систем такого класу, скільки проблемами зв'язаними з процедурами сертифікації в національному банку України (НБУ) і виходом у систему електронних платежів НБУ (СЕП НБУ).

Облік у системі проводиться шляхом ведення залишків на аналітичних рахунках засобами Головної книги в плані рахунків Державного казначейства України. Рух коштів по рахунках виконується за допомогою банківських операцій, що налаштовані на одночасне проведення як по грошових рахунках, так і по облікових казначейських рахунках, згідно методики на основі наказу Державного казначейства України №131 від 19 грудня 2000 року та наказу Державного казначейства України №205 від 04.11.2002 року.

За допомогою АС «Казна-Доходи» відбувається взаємодія казначейської системи із СЕП НБУ та іншими комерційними банками. АС «Казна-Доходи» спроектована і функціонує відповідно до вимог НБУ щодо структури системи і захисту банківської інформації.

Усі друковані звіти й аналітичні вибірки є вторинними стосовно платіжних документів і залишків на облікових рахунках, що відображає достовірну інформацію. Внаслідок цього стан рахунків можна контролювати щохвилини, тобто баланс можна одержувати в режимі реального часу, що дозволяє оперативно керувати ресурсами казначейства, виконання дохідної частини бюджету стає прозорим, а виправити помилки можна в той же банківський день, коли вони допущені.

АС «Казна-Доходи» була розроблена в 2000 році на базі розробок фірми «УНІТІ-БАРС». У комплексі використовується СУБД Oracle на платформах Windows NT/2000 або Linux RedHat. Система дуже проста і зручна у використанні, хоча і має потребу в кваліфікованих фахівцях зі справ казначейського виконання бюджету, банківської справи та інформаційних технологій.

Система виконана за технологією «Клієнт-сервер», що дозволяє їй легко працювати одночасно на 1 - 100 комп'ютерах і обробляти велику кількість інформації в реальному масштабі часу. Ця технологія дозволяє розподілити доступ до системи кожного фахівця казначейства в залежності від його посадових обов'язків і забезпечується одночасний доступ декількох фахівців до того модуля системи. Дії кожного фахівця в системі фіксуються в журналі подій, завдяки якому можна перевірити, хто і коли виконав ту або іншу операцію.

В Головному управлінні Державного казначейства України у м. Києві впроваджено наступну схему організації програмно - технічного комплексу АС «Казна-Доходи»: прикладне програмне забезпечення розташоване на потужному сервері, база даних розташована на кластерній системі, яка побудована на основі Oracle Application Cluster 9.0., на клієнтських місцях встановлено клієнт Oracle. На клієнтському місці підключається диск із сервера з програмним забезпеченням, що був відкритий для доступу. Звідти береться виконуючий модуль і файл параметрів для запуску АБС Барс «Millennium».

АС «Казна - Доходи» охоплює усі ланки казначейської системи м. Києва: від низової - районних управлінь казначейства м. Києва до ГУДКУ у м. Києві. Але при цьому районні відділення казначейства м. Києва є пасивними учасниками даної системи, оскільки рахунки для зарахування й обліку надходжень від платників відкриваються на рівні управління платіжної системи ГУДКУ у м. Києві на ім'я районних управлінь казначейства. Повернення невірно або зайво сплачених сум платникам відбувається також в управлінні платіжної системи ГУДКУ у м. Києві. Підтвердження про зарахування або списання коштів із дохідних рахунків кожного районного управління надходять у вигляді щоденних виписок та оборотна-сальдової відомості, що висилаються щоранку кожному районному управлінню.

Для обліку сум оплачених платниками на рахунках платників у податкових органах і узагальнення інформації про виконання Державного і місцевого бюджетів за доходами в органи Державних податкових інспекцій передаються відомості про платежі платників і звіти про виконання Державного і місцевого бюджетів за доходами за попередній день. Усі кошти Державного бюджету акумулюються на рівні Головного управління на транзитних рахунках і щодня в автоматизованому режимі за допомогою СЕП передаються в розрахункову палату Державного казначейства України, де після наступної акумуляції розподіляються на проведення фінансування видатків бюджетних установ, що фінансуються з Державного бюджету України. Кошти, що надійшли на рахунки бюджету м. Києва також підлягають акумуляції на рахунках фінансових органів м. Києва, про що їм повідомляється в щоденних виписках по рахунках, і розподіляються між установами й організаціями, що одержують фінансування з бюджету м. Києва.

У технологічному комплексі АС «Казна-Доходи» реалізовані наступні функції доступні органам Державного казначейства як учасників СЕП НБУ:

облік руху коштів на бюджетних і не бюджетних рахунках, рахунках управлінського, позабалансового обліку;

щоденне відображення виконаних операцій по розрахункових документах і позабалансових ордерах у регістрах аналітичного і синтетичного обліку;

облік нез'ясованих платежів;

облік залишків на казначейських рахунках;

складання і передача виписок по бюджетним і небюджетним рахункам, відкритим в органах казначейства;

підготовка файлів для передачі через АРМ НБУ засобами електронної пошти в систему міжбанківських розрахунків;

відкриття і закриття рахунків в ГУДКУ у м. Києві для зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) у бюджети та у державні цільові фонди і рахунків клієнтам казначейства;

ведення бухгалтерського обліку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевого бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року №119, у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, типів операцій і територій;

розподіл платежів у державний бюджет і місцеві бюджети всіх рівнів відповідно до нормативів відрахувань, затверджених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, Бюджетним кодексом і рішенням сесії про місцевий бюджет і перерахування за приналежністю розподілених коштів;

повернення зайве або помилково сплачених платежів у бюджет на підставі висновків органів Державної податкової служби, рішень судових органів, інших органів, які здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів тощо;

відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів Державної податкової служби і рішень судових органів;

складання щоденної, періодичної і річної звітності за доходами відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів і представлення її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів у бюджет і державні цільові фонди;

складання інших вихідних форм, що відображають стан бухгалтерського обліку на звітну дату (баланс денний, місячний, річний, оборотно-сальдові відомості, перевірочні відомості й інші).

У загальному виді усі функції по роботі з дохідною частиною державного і місцевого бюджетів і по функціонуванню казначейства в СЕП НБУ можна представити на рисунку 3.1.



Рис. 3.1 - Структурна схема АС «Казна - Доходи»

На рівні районних управлінь казначейства м. Києва відбувається тільки аналіз вихідних форм по доходах та обслуговування клієнтів за видатками.

Платежі з районних управлінь казначейства м. Києва обробляються в управлінні платіжної системи монітором «Банк-Клієнт». Потім файли з платежами надходять на обробку монітором «ВПС», що працює безпосередньо з базою даних. Монітор «СЕП НБУ» формує файли для відправлення в НБУ через АРМ-3, що шифрує інформацію. Монітор «ОДК» приймає файли ^F зі списком відкритих у АС «Казна-Видатки» рахунків. За допомогою електронних таблиць формуються аналогічні файли з відкритими дохідними рахунками для передачі їх в АС «Казна-Видатки ».

Функціональні частини в АС «Казна-Доходи» впливають на організаційну структуру управління платіжної системи ГУДКУ у м. Києві, головною функцією якого є технологічне обслуговування і супровід програмно-технічного комплексу «Операційний день казначейства» і обслуговування дохідної частини Державного і місцевого бюджетів.

Технологічно ведення дохідної частини бюджетів усіх рівнів можна розділити на кілька етапів:

зарахування надходжень податків від платників;

відшкодування зайве сплачених сум або перезарахування на інший вид податку;

акумуляція, розщеплення і відправлення зібраних за день доходів розпорядникам.

АС «Казна-Видатки» є суто казначейською обліковою системою, яка була розроблена з метою:

заміни різнорідного, неповнофункціонального програмного забезпечення єдиною комплексною системою контролю над виконанням бюджетів на центральному та регіональному рівнях з використанням нових інформаційних технологій, швидкісних автоматизованих процедур і можливістю централізованого супроводу;

автоматизованого обліку виконання видаткової частини бюджетів всіх рівнів в розрізі діючої бюджетної класифікації в режимі реального часу з централізованим зберіганням інформації на регіональному (обласному) рівні;

скорочення часу затримки коштів в процесі їх розподілу між розпорядниками і оплати видатків до одного дня (за наявності підтвердних документів);

передачі облікових даних, пов'язаних з виконанням видаткової частини бюджетів всіх рівнів, по всій мережі органів держказначейства як мінімум протягом одного дня;

отримання протягом одного дня детальної, повної і достовірної інформації, керівництвом органів Державного казначейства і фінансових органів, Міністерством фінансів України, статистичними відомствами, податковими органами для підготовки і ухвалення ними управлінських і економічних рішень, планування, оцінки і контролю використання бюджетних коштів, ефективного управління бюджетними ресурсами і оцінки ризиків, що загрожують фінансовому положенню бюджетів;

постійного контролю відповідності виконання бюджетних операцій за видатками встановленим правилам і повноваженням виконавців;

гарантованого забезпечення цілісності, збереження, достовірності даних про бюджетні операції за видатками і захисту їх від несанкціонованого доступу від початкової до кінцевої точки мережі органів держказначейства;

можливості контролю шляхом дослідження історії проведення операцій;

скорочення часу складання фінансової звітності про виконання видаткової частини бюджетів всіх рівнів у будь-який момент часу протягом бюджетного року до одного календарного дня, у тому числі зведеної звітності по виконанню бюджету в цілому за системою Державного казначейства України з урахуванням підвідомчих управлінь і відділень.

3.3 Вдосконалення механізму обслуговування розпорядників та одержувачів коштів бюджету м. Києва в Головному управлінні Державного казначейства України у м. Києві

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджених наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 р. №205, в процесі обслуговування розпорядників та одержувачів коштів бюджету м. Києва, між Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві (ГУДКУ у м. Києві) та розпорядниками - одержувачами бюджетних коштів постійно здійснюється обмін інформацією на паперових та електронних носіях. Від одержувачів та розпорядників коштів бюджету м. Києва до ГУДКУ у м. Києві передаються наступні документи:

річний кошторис та зміни до річного кошторису;

помісячний план асигнувань та зміни до помісячного плану асигнувань;

реєстри зобов'язань;

реєстри фінансових зобов'язань;

платіжні доручення;

розподіл бюджетних коштів розпорядниками коштів першого та другого ступеня;

Від ГУДКУ у м. Києві до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів передаються наступні документи:

виписка з реєстраційних та особових рахунків;

другий екземпляр річного кошторису та змін до річного кошторису з відміткою про реєстрацію;

другий екземпляр помісячного плану асигнувань та змін до помісячного плану асигнувань з відміткою про реєстрацію;

другий екземпляр реєстру зобов'язань з відміткою про реєстрацію;

другий екземпляр платіжних доручень з відміткою про оплату;

другий екземпляр розподілів бюджетних коштів розпорядниками коштів першого та другого ступеня з відміткою про проведення.

Хоча фактично всі документи передаються від розпорядників та одержувачів коштів бюджету м. Києва до ГУДКУ у м. Києві як у паперовому так і на електронних носіях (дискета, флеш - носії), що значно полегшує та прискорює обробку документів працівниками ГУДКУ у м. Києві, але пріоритет мають паперовий варіант документу над електронним. Тому подання розпорядниками та одержувачами документів в електронному вигляді документів полегшує лише механічну складову процесу опрацювання документів розпорядниками бюджетних коштів, а складова що пов'язана з перевіркою підписів на документі директора та головного бухгалтера розпорядника або одержувача коштів, вірність оформлення документів залишається за працівником ГУДКУ у м. Києві. Крім того передача всіх документів здійснюється в ручному режимі, тобто представники розпорядників та одержувачів бюджетних коштів регулярно відвідують ГУДКУ у м. Києві. Підтвердження надходжень або підтвердження проведених видатків розпорядник або одержувач коштів має можливість побачити у виписці з реєстраційного рахунку лише на наступний день після проведеної операції о 10:00 одержавши виписку з реєстраційного рахунку на руки.

Таким чином, вище зазначені факти дають змогу зробити висновок, що взаємодія ГУДКУ у м. Києві та розпорядників та одержувачів коштів бюджету м. Києва в процесі здійснення касового обслуговування в частині обміну документами та інформацією має недоліки, що суттєво впливають на оперативність управління коштами, що передбачені кошторисом, розпорядниками та одержувачами коштів бюджету м. Києва.

Вирішення проблеми оперативності процесу взаємодії розпорядників та одержувачів коштів бюджету м. Києва з ГУДКУ у м. Києві може бути реалізоване шляхом впровадження системи електронного документообігу, що базується на досягненнях сучасних інформаційних технологій.

Основною передумовою для впровадження системи електронного документообігу між ГУДКУ у м. Києві та розпорядниками - одержувачами коштів бюджету м. Києва є Закон України «Про електронний цифровий підпис» № 852-IV від 22 травня 2003 року, який визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.

Реалізація системи електронного документообігу може бути здійснення у вигляді системи «Клієнт казначейства - Казначейство», основним завданням якої є автоматизація обігу документів між розпорядниками та одержувачами коштів бюджету м. Києва та ГУДКУ у м. Києві (казначейство), що включає в себе доставку криптованих пакетів документів та звітів від клієнта до казначейства та в зворотному напрямку. На кожен документ накладається відповідальними особами електронний цифровий підпис з використанням системи захисту Національного банку України або іншої сертифікованої системи захисту. Документообіг між клієнтами казначейства та казначейством повинно проходити в рамках чинного законодавства України та не суперечити закону України «Про електронний цифровий підпис» № 852-IV від 22 травня 2003 року.

Система «Клієнт казначейства - Казначейство» повинна бути повністю інтегрована в інформаційне середовище ГУДКУ у м. Києві і передбачати зв'язок з існуючим програмним та апаратним забезпеченням, що використовується в ГУДКУ у м. Києві тобто з АС «Казна» та її складовими.

Система «Клієнт казначейства - Казначейство» повинна мати ієрархічну структуру, що повинна складатися з двох підсистем: прикладний сервер; клієнтська частина, з локальним сховищем даних. Прикладний сервер повинен бути встановленим в ГУДКУ у м. Києві та призначатися для обробки документів, які надійшли від клієнтів, перевірка підпису усіх документів, що приходять від клієнті або їдуть до клієнта, та накладання на них підпису, передачі документів клієнтів до структурних підрозділів ГУДКУ у м. Києві.

Клієнтська частина в свою чергу повинна складатися з двох частин: клієнтська, яка призначена для імпорту документів, створених програмами внутрішнього бухгалтерського обліку або іншими системами, вводу нових документів, створювання нових документів на підставі вже існуючих документів, візування документів, формування криптованих пакетів документів на казначейство; казначейська частина передбачає усю функціональність клієнтської частини з урахуванням можливості налаштування роботи кожного окремого користувача на роботу з окремими клієнтами.

Обмін даними між компонентами системи «Клієнт казначейства - Казначейство» встановлених в структурних підрозділах ГУДКУ у м. Києві повинен проходити в режимі online на побудованій в казначействі системі зв'язку між підрозділами. Обмін між структурними підрозділами ГУДКУ у м. Києві та клієнтами повинен відбуватися шляхом використання комутованого зв'язку та передачі криптованих пакетів документів. Схему проходження документів від клієнтів до казначейства при використанні системи «Клієнт казначейства - Казначейство» зображено на рисунку 3.2.

Рис. 3.2 - Схема проходження документів від клієнтів до казначейства при використанні системи «Клієнт казначейства - Казначейство»

Аналізуючи схему на рисунку 3.2. опишемо основні етапи проходження документів в системі «Клієнт казначейства - Казначейство»:

Програмними засобами, що забезпечують внутрішній бухгалтерський облік клієнта (розпорядника або одержувача коштів бюджету м. Києва), формуються файли документів відповідної структури (наприклад файли формату DBF).

За допомогою клієнтської частини програмного забезпечення «Клієнт казначейства - Казначейство» відбувається імпорт документів в локальну базу даних (БД) клієнта.

Імпорт документів відбувається від імені відповідального користувача (імпортувати документи може операціоніст, бухгалтер, директор або технолог за допомогою свого ключа). Після імпорту документ залишається в БД з підписом особи, що проводила імпорт.

Документ проходить стадії візування та підпису бухгалтером.

Документ проходить стадії візування та підпису директором.

На даному етапі проходить криптування файлу.

Засобами зв'язку файли передаються до ГУДКУ у м. Києві або до Управління ГУДКУ у м. Києві в районах м. Києва.

На стороні казначейства встановлена казначейська частина «Клієнт казначейства - Казначейство».

Прийнятий від клієнта пакет декриптується і перевіряються підписи відповідальних працівників клієнта (бухгалтер, директор).

Документ перепідписується підписом захисту технолога казначейства та записується в локальну БД.

На робочому місці казначея відбувається перегляд одержаних документів та прийняття рішення про подальший їх імпорт до видаткової частини АС «Казна» або про повернення їх до клієнта з причиною відмови. Документи, що пройшли контроль, вигружаються до файлу відповідного формату.

На робочому місці працівника ГУДКУ у м. Києві, що здійснює обслуговування розпорядника (одержувача) коштів бюджету м. Києва за видатками, виконується імпорт даного файлу до системи обліку видатків АС «Казна - Видатки».

АС «Казна - Видатки» в залежності від типу документу здійснюється його реєстрація та опрацювання. У разі якщо документом є платіжне доручення, то виконується проведення платіжного доручення з наступним формуванням транспортного файлу для імпорту до підсистеми «Клієнт - Банк».

Після імпорту в «Клієнт - Банк» платіжні документи підписуються та відправляються до платіжної системи «АБС Барс Millenium» (доходна частина «АС - Казна») до системи АС «Казна - Доходи».

В АС «Казна - Доходи» виконуються бухгалтерські проведення в головній книзі після чого платіжні доручення передаються до СЕП НБУ.

Банківська виписка з АС «Казна - Доходи» надходить до підсистеми «Клієнт - Банку», звідки далі передається засобами електронної пошти до розпорядників(одержувачів) коштів бюджету м. Києва.

Банківська виписка приймається в клієнтській частині «Клієнт казначейства - Казначейство» з можливістю перегляду та друку у розпорядника (одержувача) коштів бюджету м. Києва.

Таким чином впровадження системи «Клієнт казначейства - Казначейство» значно поліпшить процес казначейського обслуговування бюджету м. Києва шляхом мінімізації витрат часу на проведення попереднього та поточного контролю видатків розпорядників коштів бюджету м. Києва та зробить цей процес більш оперативнішим, що дуже важливо в умовах обмеженості фінансових ресурсів, викликаних фінансовою кризою.

Головною перевагою запропонованої системи є те, що впровадження цієї системи не тільки не суперечить принципам та положенням Стратегії модернізації системи управління Державними фінансами, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України №888-р від 17.10.2007, а й органічно доповнює їх.

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

В управлінні бюджетними ресурсами казначейство займає важливе місце та відіграє значну роль. Воно виступає з'єднувальним ланцюгом у бюджетному процесі між органами виконавчої влади та установами банківської системи. Цей процес полягає в контролі за плановими показниками, що надходять від Міністерства фінансів та розпорядників бюджетних коштів (розпис доходів та видатків державного бюджету, кошториси та плани асигнувань) та в складанні звітності після проведення процедур попереднього контролю перед здійсненням платежу.

На основі зібраного аналітичного матеріалу з питань касового виконання доходної частини бюджету м. Києва проведено аналіз показників бюджету. Аналіз проводився за показниками 2006-2009 років Аналізуючи показники доходної частини бюджету м. Києва, варто зазначити, що основними надходженнями до бюджету є податкові надходження. Загалом доходи бюджету м. Києва в 2009 році виконані на 63,4% річного плану, в 2008 році - на 83,6%, в 2007 році - на 98,0%, в 2006 році - на 101,4%. Падіння відсотку виконання бюджету міста Києва починаючи з четвертого кварталу 2008 року і продовжуючись протягом 2009 року безумовно пов'язане із впливом світової фінансово-економічної кризи. Глибина цього падіння вельми відчутна і характеризується значним зниженням обсягів виробництва, відповідно скороченням надходжень до бюджету з податку на додану вартість, доходів від власності та підприємницької діяльності, доходів від операцій з капіталом.

Розкрито проблематику, сутність форми і технології виконання доходної частини бюджету. Від наповнення дохідної частини місцевих бюджетів цілковито залежить повнота та своєчасність виконання покладених на органи місцевого самоврядування функцій. Обсяги фактично мобілізованих джерел доходів дають можливість оперативно виконувати поставлені завдання, проводити першочергові виплати з метою погашення бюджетних зобов'язань. Проведений аналіз звітних даних за 2006 - 2009 роки показав, що обсяги мобілізованих податків і зборів скорочуються, а обсяги міжбюджетних трансфертів зростають, що підтверджує залежність місцевих бюджетів від результатів перерозподілу фінансових ресурсів через державний бюджет. Виконання бюджету м. Києва за доходами постійно вдосконалюється через систему казначейського обслуговування, яка забезпечує реалізацію бюджетної політики місцевого самоврядування. В цьому процесі Головне управління Державного казначейства у м. Києві виступає суб'єктом управління коштами бюджету м. Києва.

З'ясовано завдання та методи їх виконання казначейською системою касового виконання бюджету за доходами в ГУДКУ у м. Києві. Прозорість руху бюджетних ресурсів м. Києва забезпечується завдяки акумуляції ресурсів розпорядників коштів бюджету м. Києва на Єдиному казначейському рахунку та можливості щоденного отримання інформації про залишки коштів на рахунках бюджету м. Києва і на рахунках бюджетних установ. Застосування єдиного підходу до бухгалтерського обліку операцій з виконання бюджету м. Києва гарантує дієвість контролю за виконанням дохідної частини бюджету м. Києва.

Ефективність казначейської системи касового виконання бюджету за доходами розкривається в:

ефективному використанні коштів бюджету м. Києва за умов обмеженості фінансових ресурсів;

оперативності міжбюджетних відносин між Державним бюджетом і бюджетом м. Києва;

своєчасності проведення розрахунків відповідно до зобов'язань, що скорочує терміни проходження платежів від розпорядників коштів бюджету до отримувачів і забезпечує збалансованість у часі між обсягами надходжень та видатками;

своєчасності складання фінансової звітності про виконання бюджету м. Києва за доходами.

Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення казначейської системи касового виконання бюджету за доходами. З метою підвищення оперативності взаємодії розпорядників бюджетних коштів м. Києва та Головного управління Державного казначейства України у м. Києві та удосконалення процедури казначейського обслуговування бюджету м. Києва взагалі доцільно оптимізувати документообіг між учасниками бюджетного процесу м. Києва та Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві. Оптимізація документообігу між учасниками бюджетного процесу м. Києва та Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві може бути реалізована у вигляді впровадження системи електронного документообігу на ланці Головне управління Державного казначейства України у м. Києві - розпорядник коштів бюджету м. Києва. Основним елементом електронної системи документообігу повинна стати система «Клієнт казначейства - Казначейство», що повинна базуватися на використанні електронно-цифрового підпису. Впровадження цієї системи дозволить:

підвищить оперативність проведення видатків розпорядниками коштів бюджету м. Києва;

знизити кількість механічних помилок підчас оформлення платіжних документів;

полегшить процес реєстрації зобов'язань розпорядників коштів бюджету м. Києва та і як наслідок знизиться рівень бюджетних правопорушень, пов'язаних з невчасної реєстрацією зобов'язань;

зменшити кількість відмов в оплаті розпорядникам бюджетних коштів, так як первинний контроль щодо наявності залишків на рахунку розпорядника коштів бюджету м. Києва, наявності кошторисних призначень та зареєстрованих зобов'язань буде відбуватися безпосередньо на робочому місці бухгалтера розпорядника коштів, перед відправкою платіжних документів до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві;

зменшити витрати Головного управління Державного казначейства України у м. Києві та розпорядників коштів бюджету м. Києва на папір та витратні матеріали для принтерів, що фактично складають не менше 25% відсотків у загальній структурі видатків на утримання Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.

Для запровадження системи «Клієнт казначейства - Казначейство» необхідно здійснити наступний ряд заходів:

внести зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.11.2002 р. №205, що передбачали би можливість використання системи «Клієнт казначейства - Казначейство», що базується на використанні електронно - цифрового підпису;

розробити Порядок казначейського обслуговування розпорядників коштів бюджетів всіх рівнів за допомогою системи «Клієнт казначейство - Казначейство»;

створити Центр сертифікації електронних цифрових ключів клієнтів - розпорядників коштів бюджету м. Києва, що використовуються для накладання електронно - цифрових підписів. Центр сертифікації електронних цифрових ключів може бути створений як на базі Державного казначейства України, у разі якщо дана технологія обслуговування буде запроваджена на розпорядників всіх місцевих бюджетів, або на базі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві. Створений Центр сертифікації електронних цифрових ключів повинен отримати сертифікат відповідності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

відповідно до вимог і положень, розроблених у третій частині дипломної роботи, необхідно розробити програмне забезпечення системи «Клієнт казначейства - Казначейство»;

в кошторисі Головного управління Державного казначейства України у м. Києві необхідно передбачити видатки пов'язані з розробкою програмного забезпечення системи «Клієнт казначейства - Казначейство», придбанням серверного апаратного забезпечення та організацією каналів зв'язку;

передбачити в кошторисах розпорядників коштів бюджету м. Києва видатків пов'язаних з організацією робочого місця системи «Клієнт казначейства - Казначейство», що повинне мати в своєму складі персональний комп'ютер і модем;

внести зміни до штатного розпису Головного управління Державного казначейства України у м. Києві щодо створення окремого відділу в складі Управління інформаційних технологій, що буде здійснювати обслуговування системи «Клієнт казначейства - Казначейство».

Таким чином впровадження системи «Клієнт казначейства - Казначейство» в казначейську систему касового обслуговування бюджету м. Києва стане значним кроком вперед в процесі оптимізації процесу контролю за виконанням бюджету м. Києва за доходами Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві та забезпечить стабілізацію бюджетного процесу на території м. Києва.

Список використаних джерел

1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ із змінами і доповненнями.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 - XIV.

3. Закон України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 22.12.2005 р., №3235-IV.

4. Закон України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 р., №489-V.

5. Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2008 р., №107-VІ.

6. Закон України «Про Державний бюджет на 2009 рік» від 26.12.2008 р., №835-IV.

7. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р., № 3723-12 із змінами і доповненнями.

8. Указ Президента України «Про порядок виконання Державного бюджету України» від 18 червня 1993 р. №219/93.

9. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо вдосконалення механізмів казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів» від 05.12.2002 р. №1133.

10. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 14.01.1997 р. № 13 «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету».

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання Державного казначейства України» від 21.12.2005 р. № 1232.

12. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання Державного казначейства України» від 21.12.2005 р. № 1232 зі змінами і доповненнями.

13. Постанова КМУ та НБУ від 15.09.1999 р. №1721 «Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства».

14. Звіт про виконання бюджету м. Києва за 2006 (Форма 2).

15. Звіт про виконання бюджету м. Києва за 2007 (Форма 2).

16. Звіт про виконання бюджету м. Києва за 2008 (Форма 2).

17. Звіт про виконання бюджету м. Києва за 2009 (Форма 2).

18. Наказ Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» від 27.12.2001р. № 604 зі змінами і доповненнями від 17.01.2003 р.

19. Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України» від 28.11.2000 р. № 119.

20. Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» від 04.11.2002р. №205.