Управління казначейською системою касового виконання бюджету м. Києва
Сутність діяльності та функції казначейства. Права, обов’язки та організаційна структура Головного управління Державного казначейства України у м. Києві. Механізм касового виконання бюджету міста за доходами. Проведення операцій з платежами до бюджету.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.01.2012 |
| Размер файла | 785,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВСТУП
Держава виконує свої функції за допомогою формування і використання бюджетних коштів. Практичну дієвість бюджетної системи у розрізі фінансового функціонування забезпечує касове виконання державного бюджету за доходами і видатками. Його суть полягає в організації роботи щодо прийому та зарахування коштів, які надходять на рахунки відповідних бюджетів, зберіганні грошових коштів, видачі цих коштів на заходи, передбачені бюджетом на відповідний рік, здійсненні обліку та складанні звітності про касове виконання бюджетів.
Відповідно до статті 78 Бюджетного кодексу виконання місцевих бюджетів здійснюється фінансовими органами виконавчих органів місцевого самоврядування, на які покладено загальну організацію і управління виконанням відповідного місцевого бюджету та координацію діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Для забезпечення органів місцевого самоврядування моніторингом і контролем за виконанням усіх трансакцій з коштами місцевих бюджетів згідно з пунктом 2 цієї статті в Україні впроваджена казначейська система обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства. Варто зазначити, що цей процес розпочався у 2002 році із запровадженням казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів і подальшого запровадження 2003-2004 роки казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками.
До моменту впровадження казначейського обслуговування місцевим бюджетам були притаманні хронічне перефінансування одних статей видатків та недофінансування інших, постійне накопичення кредиторської заборгованості, значні зловживання при проведенні фінансових операцій з коштами бюджетів та їх нецільове використання, що і стало ключовим фактором при прийнятті рішення про переведення коштів місцевих бюджетів на казначейське обслуговування.
Запровадження казначейської системи обслуговування місцевих бюджетів стало важливим кроком у напрямку створення єдиного механізму для впровадження засад реформування міжбюджетних відносин; формалізації єдиних процедур управління видатками на всіх стадіях виконання бюджету; посилення поточного контролю за дотриманням фінансової дисципліни та попередження нецільового використання коштів на стадії прийняття зобов'язань та здійсненні платежу; запровадження єдиного механізму управління коштами державного та місцевих бюджетів.
Органами Державного казначейства здійснюється попередній і поточний контроль за цільовим використанням коштів місцевих бюджетів, що дало наступні позитивні результати:
повній мірі реалізуються вимоги Бюджетного кодексу про застосування єдиних підходів та правил до виконання бюджетів і складання звітності;
місцеві бюджети дістали можливість безвідсотково використовувати ресурси Єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів при виконанні місцевих бюджетів, що, в свою чергу, сприяє зниженню соціальної напруги в областях;
створено прозору і доступну базу відомостей про виконання місцевих бюджетів, яка діє у режимі реального часу та дає можливість оперативно приймати управлінські рішення (зокрема, інформація про взяті бюджетні зобов`язання і наявні залишки бюджетних ресурсів дає підстави оперативно реагувати на випадки неефективного спрямування бюджетних коштів). Оперативний доступ до такої інформації мають місцеві органи виконавчої влади, головні розпорядники бюджетних коштів, Міністерство фінансів України і Кабінет Міністрів України.
процес виконання місцевого бюджету прозорий, чіткий і глибоко деталізований. Він дозволяє чітко контролювати обсяги бюджетних призначень, гарантовані ліміти фінансування, рахунки, які пред'явлені до оплати, й обсяги інших необхідних виплат, суми фактичного перерахування коштів;
посилення цільового використання бюджетних коштів;
оплата рахунків бюджетних установ дозволяє здійснити попередній контроль витрачання бюджетних коштів і покласти край їхньому нецільовому використанню;
суттєво скорочується час проходження бюджетних коштів при доведенні їх до конкретних одержувачів;
завдяки повнофункціональному казначейському обслуговуванню місцевих бюджетів за доходами і видатками забезпечується дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, що веде до покращення процесу управління місцевими фінансами.
Завдяки такій організації роботи Уряд має можливість ще на стадії попереднього контролю запобігти нецільовому використанню бюджетних коштів.
Фінансові органи в ході співробітництва з органами казначейства отримують достовірні, вивірені форми звітів з виконання місцевих бюджетів, що значно спрощує процедуру перевірки фінансових документів розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів. У них залишається достатньо часу для проведення глибокого аналізу з метою ефективного планування та управління наявними фінансовими ресурсами. Розпорядників та одержувачів бюджетних коштів органи Держказначейства утримують від порушень вимог чинного законодавства при проведенні видатків на користь суб'єктів господарської діяльності. Після здійснення процедур попереднього та поточного контролю на етапі реєстрації зобов'язань та у процесі оплати рахунків розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів, в ході наступного контролю - вже за фактом здійснення фінансових операцій - для фінансових зловживань не залишається підґрунтя. Державне казначейство намагається обслуговувати установи місцевого підпорядкування терміново та якісно.
Таким чином тема дипломної роботи «Казначейська система касового виконання бюджету за доходами та шляхи її вдосконалення (за матеріалами ГУДКУ у м. Києві)» є невипадковою, а важливою і актуальною, що вимагає розгляду та пошуку шляхів вдосконалення процесу касового обслуговування бюджету за доходами.
Мета дипломної роботи: на основі теоретичного і аналітичного дослідження діючої системи касового виконанням бюджету за доходами визначити шляхи її вдосконалення і розробити прикладні рекомендації щодо їх впровадження.
Відповідно до мети були поставлені і виконані наступні завдання дипломної роботи:
Розкрити місце і роль казначейства в управлінні бюджетними ресурсами.
Зібрати аналітичний матеріал і побудувати динамічні ряди з питань касового виконання доходної частини бюджету (2006 - 2009 роки).
Розкрити проблематику, сутність форми і технології виконання доходної частини бюджету.
З'ясувати завдання та методи їх виконання, оцінити ефективність казначейської системи касового виконання бюджету за доходами.
Розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення казначейської системи касового виконання бюджету за доходами
Об'єктом дослідження є казначейські операції за касовим виконанням бюджету м. Києва за доходами, взаємовідносини, що виникають між казначейством, фінансовими управліннями Київської міської адміністрації та районних адміністрацій м. Києва, розпорядниками бюджетних коштів.
Предметом дипломної роботи є процес касового виконання бюджету за доходами Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві. Аналіз касового виконання бюджету за доходами виконаний на матеріалах ГУДКУ у м. Києві за 2006 - 2009 роки.
Під час вивчення та аналізу предмету дослідження використовувались такі загальнонаукові прийоми і методи досліджень: логічний; порівняльної оцінки; системно-цільового аналізу та синтезу; фінансово-економічного та статистичного аналізу; ситуаційного аналізу; економіко-математичного моделювання.
Інформаційною базою є нормативно-правові акти щодо касового виконанням місцевих бюджетів за доходами, бухгалтерська та статистична звітність Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, фахова література, матеріали періодичних видань, статистичні дані Головного фінансового управління КМДА, інша інформація зібрана безпосередньо в ГУДКУ у м. Києві.
РОЗДІЛ 1. КАЗНАЧЕЙСТВО ЯК ВАЖЛИВА ЛАНКА УПРАВЛІННЯ БЮДЖЕТНИМИ РЕСУРСАМИ М. КИЄВА
1.1 Сутність діяльності та функції казначейства
Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади і керується у своїй діяльності Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України, Положенням про Державне казначейство.
Діяльність Державного казначейства фінансується за рахунок Державного бюджету України. Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків.[50]
У своїй діяльності ДКУ взаємодіє з органами законодавчої і виконавчої влади, національним і комерційними банками України, іншими учасниками бюджетного процесу та фінансовими інституціями. Воно виступає з'єднувальним ланцюгом у бюджетному процесі між органами виконавчої влади та установами банківської системи. Цей процес розпочинається з контролю за плановими показниками, що надходять від Міністерства фінансів та розпорядників бюджетних коштів (розпис доходів та видатків державного бюджету, кошториси та плани асигнувань), та закінчується складанням звітності після проведення процедур попереднього контролю перед здійсненням платежу.
Суть діяльності Державного казначейства полягає в тому, що воно забезпечує виконання державного бюджету шляхом обліку надходжень, податків, зборів та інших обов'язкових платежів та проведення видатків державного бюджету через оплату рахунків об'єктів господарської діяльності, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.
Сутність казначейства як і будь якого іншого поняття чи категорії проявляється у виконуваних функціях, які характеризують прояв його суті в дії, а також завдання, права та обов'язки, пов'язані з його діяльністю.
Згідно «Положення про Державне казначейство України», що затверджено постановою Кабінету міністрів України від 21 грудня 2005 р. №1232, Державне казначейство України, відповідно до покладених на нього завдань, виконує такі функції:
1) здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку;
2) управляє наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються, у тому числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надає на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка;
3) відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства;
4) провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування;
5) повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень;
6) нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;
7) здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;
8) проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством;
9) веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;
10) подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього;
11) веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством;
12) здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті;
13) у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства, видає за погодженням з Міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;
14) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації;
15) у межах своїх повноважень виконує контрольні функції, пов'язані із:
здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень;
відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів;
відповідністю платежів узятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням;
витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки відповідності підтвердних первинних документів розпорядників бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства;
дотриманням правил валютного контролю за операціями, що проводять у національній валюті через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів бюджетні установи, які обслуговуються органами Казначейства;
дотриманням порядку проведення державних лотерей з використанням електронних систем прийняття оплати за участь у лотереї в режимі реального часу;
дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, складанням звітності про виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ;
закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (Підпункт 15 пункту 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 676 від 26.04.2007);
здійсненням інших повноважень учасників бюджетного процесу відповідно до законодавства;
16) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до його компетенції;
17) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх на розгляд Мінфіну;
18) виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції, пов'язані із роботою його територіальних органів;
19) здійснює добір, розстановку та підвищення кваліфікації працівників Казначейства;
20) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань. [12]
Державне казначейство реалізовує принцип Єдиного казначейського рахунку державного бюджету у поєднанні з централізованою системою, яка дає змогу мати вичерпну інформацію про щоденний стан державних фінансів, забезпечує можливість маневрування фінансовими ресурсами держави. За цих умов за банківською системою залишається здійснення функцій акумуляції коштів державного бюджету України, їх зберігання та перерахування за дорученням органів Державного казначейства, а також прийом, зберігання та видачу готівки. А за міністерствами та відомствами залишається право розподілу асигнувань за напрямами видатків коштів, затвердженими Державним бюджетом України.
Як свідчить світовий досвід, такий розподіл функцій щодо касового виконання державного бюджету між фінансовою та банківською системами є найбільш ефективним, оскільки дає можливість зосередити всі важелі управління державним бюджетом у руках головного фінансового агента держави в особі Державного казначейства.
Відповідно до Положення про Державне казначейство від 21 грудня 2005 р. №1232 казначейство має право:
1) відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для виплат готівкою в Національному банку та інших банках;
2) розміщувати в банках тимчасово вільні кошти, що ним обліковуються, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
3) залучати працівників інших державних органів, спеціалістів і фахівців-експертів для розгляду питань, що належать до його компетенції;
4) ініціювати у межах наданих законодавством повноважень припинення асигнувань та зупиняти проведення операцій з бюджетними коштами у разі вчинення учасником бюджетного процесу бюджетного правопорушення;
5) списувати позички, надані місцевим бюджетам на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, відповідно до законодавства;
6) надавати послуги (у тому числі платні), пов'язані з обслуговуванням бюджетних коштів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
7) вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій дотримання установленого порядку казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, ведення бухгалтерського обліку, складення звітності;
8) звертатися до суду, в тому числі у разі виявлення бюджетних правопорушень;
9) проводити конференції, семінари та наради з питань, що належать до його компетенції;
10) одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, підприємств, установ, організацій і банків пояснення, довідки, інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
11) здійснювати в межах своїх повноважень співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, з казначействами інших країн, вивчати досвід роботи з організації їх діяльності та готувати пропозиції щодо його впровадження в Україні.[12]
1.2 Становлення та розвиток казначейської системи України
Створення постійно функціонуючої системи Державного казначейства як ефективного та дієвого інструмента касового виконання бюджетів здійснювалось поетапно. Воно супроводжувалося перерозподілом функцій як між банківською і фінансовою системами, галузевими міністерствами і відомствами, так і підрозділами центрального апарату Міністерства фінансів, його місцевими фінансовими органами та органами Державного казначейства з подальшим їх зосередженням у системі казначейства.
Слід зазначити, що розбудова системи Державного казначейства в Україні відбувалася в історично короткий період в умовах законодавчої бази, яка постійно змінювалась та вимоги якої іноді суперечили одна одній. Як показують останні дослідження Світового банку у Європі та Центральній Азії щодо розвитку та модернізації казначейських систем у 13 країнах, середній час, необхідний для впровадження базової казначейської системи складає 7-9 років. Тоді як в Україні, за оцінками Світового банку, цей процес зайняв 3 роки.
Відслідковуючи загальні тенденції становлення та подальшого розвитку казначейської системи України можна виділити такі основні етапи запровадження казначейської системи касового виконання бюджетів.
1993 рік - жовтень 1995 року. На цьому етапі відповідно до Указу
Президента від 18 червня 1993 р. №219/93 «Про порядок виконання Державного бюджету України» в Україні з 1 липня 1993 р. перейшли на нову систему виконання видаткової частини державного бюджету. Для цього на базі підрозділів Головного бюджетного управління Міністерства фінансів України було створено Управління виконання державного бюджету, а при фінансових управліннях і відділах - спеціальні групи з фінансування видатків державного бюджету.
Це дозволило забезпечити здійснення Міністерством фінансів України функції обліку видатків державного бюджету, яка раніше забезпечувалась банківською системою. При цьому фінансування видатків почало здійснюватись у межах доходів, які реально надійшли до державного бюджету, а також за рахунок кредитів, що надавалися Національним банком Міністерству фінансів.
Протягом цього періоду було розроблено концептуальні засади системи Державного казначейства, які знайшли своє відображення в Указі Президента «Про Державне казначейство України» та «Положенні про Державне казначейство України».
листопад 1995 року - 1998 рік. Цей етап характеризується створенням на базі Управління виконання Державного бюджету України Міністерства фінансів та відповідних підрозділів місцевих фінансових органів у листопаді 1995 р. організаційної структури органів казначейства, функціональність яких у процесі розвитку змінювалась. До складу казначейської системи увійшли Головне управління Державного казначейства України, Управління Державного казначейства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районні (міські) відділення.
Характерною особливістю даного етапу розвитку казначейської системи стало повномасштабне запровадження у 1997 році казначейської системи касового виконання державного бюджету за видатками. Забезпечення повноважень Державного казначейства та його територіальних органів у сфері касового виконання державного бюджету за видатками супроводжувалося створенням юридичної та економічної бази.
У 1997 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято кілька постанов: «Про впровадження казначейської системи виконання Державного бюджету» від 14.01.1997 р. № 13, «Про казначейське виконання кошторисів видатків на утримання апарату органів виконавчої влади» від 09.05.1997 р. № 437, «Про стан впровадження казначейського виконання кошторисів видатків» від 01.09.1997 р. №963, спрямованих на перехід установ, підприємств, організацій від відомчого на казначейські принципи виконання кошторисів видатків бюджетних установ.
Реалізація на практиці основних положень зазначених нормативних документів значною мірою сприяла передачі функцій перерахування коштів від галузевих управлінь Міністерства фінансів Головному управлінню Державного казначейства. При цьому органи казначейства відкривали у банківських установах на своє ім'я рахунки, щоб контролювати цільове спрямування бюджетних коштів, мати достовірну інформацію про використання бюджетних коштів.
Переведення на казначейську систему касового виконання державного бюджету за видатками супроводжувалось переходом органів центральної виконавчої влади та їх підвідомчих органів на місцях від фінансування видатків до оплати рахунків на користь суб'єктів господарської діяльності, що виконали роботи чи надали послуги бюджетним установам. Для цього розпорядникам бюджетних коштів у системі органів казначейства відкривалися рахунки.
У квітні 1997 р. розпочинається експеримент з оплати рахунків Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. До кінця року досвід експерименту розповсюджується у всіх регіонах України, На кінець 1997 р. 18,4 тис. бюджетних установ і організацій перейшли на обслуговування до органів казначейства, на ім'я яких було відкрито 21 тис. реєстраційних рахунків, що складало біля 45 відсотків операцій з виконання державного бюджету.
1998 - 2001 роки. У 1998 р. було завершено переведення на казначейську систему виконання Державного бюджету практично всіх головних розпорядників коштів. На казначейське обслуговування були переведені також установи Міністерства оборони та інших силових міністерств.
Слід зазначити, що переведення на казначейське обслуговування силових міністерств і відомств супроводжувалось великою підготовчою роботою. Це було пов'язано зі специфікою їхньої галузевої фінансової системи і зумовило потребу в її структурній перебудові. Наприклад, Міністерство оборони України скоротило підпорядкованість розпорядників коштів із п'яти ланок до трьох.
З переведенням на казначейське обслуговування установ Міністерства оборони завершено охоплення казначейською системою виконання бюджету всіх розпорядників коштів державного бюджету. При цьому здійснення видатків з бюджету відбувається через оплату рахунків розпорядників бюджетних коштів на користь постачальників товарів, робіт та послуг.
З 1 травня 1998 р. через органи Державного казначейства паралельно з установами банків запроваджено касове виконання державного бюджету за доходами. Органи казначейства почали вести наступний контроль за правильним і своєчасним перерахуванням доходів до державного бюджету банківськими установами. Для цього регіональні управління Національного банку щодня надавали обласним управлінням Державного казначейства інформацію про сплату податків до бюджету. Відповідно до чинного законодавства складання звітності про «Доходи Державного бюджету України» здійснювали установи банків.
Поступово сфера діяльності органів Державного казначейства в процесі виконання Державного бюджету за доходами дедалі більше розширювалась. На виконання закону «Про Державний бюджет на 1999 рік» та інших нормативних документів на органи казначейства було покладено виконання такі функції:
розмежування загальнодержавних податків, зборів, інших обов'язкових платежів між Державним бюджетом і бюджетами областей;
зарахування, розмежування й облік єдиного податку суб'єктів малого підприємництва;
розподіл та перерахування коштів, одержаних від продажу майна, яке перебувало у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості;
перерахування дотацій місцевим бюджетам області.
Зосередження цих функцій у системі казначейства дозволило значно прискорити рух бюджетних коштів, посилити контроль за проходженням коштів бюджету.
Новим кроком у розвитку казначейської системи України стало запровадження у 1998 р. нової бюджетної класифікації та Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, які діяли до 2002 та до 2001 pp. відповідно. Наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 р. №119 затверджується пакет нормативних документів ключового значення: «Положення про організацію бухгалтерського обліку й звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах державного казначейства» та «План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів».
У 1999 р. було розпочато переведення на казначейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетних установ та організацій. Тим самим були створені необхідні передумови для включення цих коштів до Державного бюджету, як це передбачалось Законом «Про Державний бюджет України на 2000 рік», де позабюджетні кошти увійшли до спеціального фонду як складова частина Державного бюджету.
З другого півріччя 1999 р. у Дніпропетровській та Черкаській областях розпочато експеримент з касового виконання місцевих бюджетів органами Державного казначейства. Однак, незважаючи на позитивні результати експерименту, до 2002 р. досвід названих областей не був розповсюджений в інших регіонах України.
Таким чином, опанувавши суто казначейські функції за всіма напрямами здійснення видатків та охопивши цим процесом усіх розпорядників коштів Державного бюджету, казначейство завершило перший екстенсивний етап свого розвитку. Далі постає необхідність інтенсивного розвитку системи, адже діючий платіжний механізм, за яким доходи надходять з територіальних до центральної ланки, потім перерозподіляються у зворотному напрямку, виявився недосконалим. Не завжди враховувалась фактична потреба в цих коштах розпорядників бюджетних коштів на місцях. Часто кошти зараховувалися на рахунки розпорядників бюджетних коштів, яким ще не виконали роботи чи не надали послуги їх підрядники. Простежувалося чимало випадків, коли не здійснювалися необхідні процедури (тендери тощо) під час закупівлі товарів, не було юридичних підстав для здійснення платежу, або ж навпаки - були всі підстави для здійснення платежу, зате не було коштів.
Залишались не вирішеними проблеми отримання в оперативному режимі інформації про наявні залишки бюджетних коштів і складання фінансової звітності. З огляду на необхідність оптимізації процесу управління бюджетними кошми, розроблено нову модель функціонування Державного казначейства, засновану на принципах, прийнятих для банківської системи. Важливим кроком у цьому напрямку стало створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства входження органів казначейства в систему електронних платежів Національного банку України (відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів і Національно банку України від 15 вересня 1999 р. №1721). Це дозволило значно скоротити терміни проходження платежів, прискорити рух бюджетних коштів, забезпечило прозорість бюджетного процесу та цілісну систему контролю за рухом бюджетних коштів.
Таким чином, окрім уже наявних функцій із виконання державного бюджету, на органи казначейства покладаються окремі банківські функції, а саме: робота з клієнтами щодо банківських операцій, безпосереднє проведення платежів розпорядників коштів через розрахункові палати органів Державного казначейства, надання щоденного балансу операційного дня казначейства та інших форм фінансової звітності тощо. Державним казначейством з метою поліпшення ситуації у 2000 р. запроваджено використання такого важливого фінансового інструменту, як щоденне прогнозування доходів та видатків бюджету зі складанням ресурсного балансу.
Характерною рисою системи казначейства у 2000 р. було відкриття клієнтських рахунків органів Державного казначейства в регіональних установах Національному банку. Усі бюджетні рахунки, відкриті відділенням Державного казначейства у комерційних банках, починаючи з 1 липня 2000 p., було переведено з установ комерційних банків до обласних управлінь Національного банку і консолідовано на рахунках: загального, спеціального та позабюджетних фондів, інших рахунках клієнтів. Це дозволило консолідувати всі бюджетні рахунки а єдиному казначейському рахунку, відкритому для Державного казначейства у Національному банку України і, відповідно, позбавитись ризиків при зберіганні бюджетних коштів.
Консолідація всіх коштів державного бюджету на рахунках казначейства у Національному банку України дозволила більш ефективно здійснювати управління загальним залишком грошових ресурсів і створила передумови для розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку. При цьому органи Державного казначейства залишалися клієнтами Національного банку.
3 2001 року починається новий етап у розвитку системи Державного казначейства України.
Саме цей період слід вважати якісно новим у розвитку і впровадженні казначейських принципів в Україні.
2001 рік став для казначейства роком оптимізації процесу управління бюджетними ресурсами шляхом удосконалення функцій з виконання дохідної та видаткової частин бюджету. У першому півріччі цього року було завершено входження Державного казначейства до системи електронних платежів НБУ щодо виконання Державного бюджету за доходами. До кінця року всі органи Державного казначейства ввійшли в систему електронних платежів в частині виконання бюджету за видатками.
Власне в цьому році змінився статус Державного казначейства: із клієнта банку казначейство стало учасником системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ). У зв'язку з цим в установах Національного банку було закрито клієнтські рахунки органів Державного казначейства та одночасно відкрито кореспондентські рахунки на ім'я управлінь казначейства. Відділенням казначейства для зарахування надходжень та проведення видатків в управліннях казначейства було відкрито відповідні бюджетні рахунки.
Входження Державного казначейства в систему електронних платежів НБУ дозволило значно скоротити терміни проходження платежів, збільшити обіговість бюджетних коштів, надало можливість для складання щоденної оперативної звітності з обліку доходів державного бюджету, яка до цього часу надавалась виключно Національним банком України на другий або третій робочий день з моменту надходження доходів.
Запровадження розрахунків через систему електронних платежів і єдиного казначейського рахунку дає широкі можливості щодо прискорення розрахунків та виконання державного бюджету на всіх рівнях, починаючи з рівня району, дозволяє акумулювати на єдиному рахунку бюджетні кошти з наступним розподілом та перерозподілом на регіональному рівні. Функціонування цієї системи дозволяє вести безпосередній контроль за проходженням бюджетних коштів та здійснювати оперативне управління доходами на всіх рівнях.
З наданням Державному казначейству статусу учасника системи електронних платежів НБУ виникла необхідність розробки нової системи бухгалтерського обліку й звітності, яка б, з одного боку, відповідала вимогам Національного банку до структури рахунків, а з другого, - функціональності Державного казначейства і цілям бюджетного процесу.
Тому з 2001 року було запроваджено новий «План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевих бюджетів», а з 2002 року нову бюджетну класифікацію, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 р. №604 на виконання ст. 8-12 Бюджетного кодексу.
Для реалізації поставлених завдань щодо процедур попереднього контролю в органах казначейства запроваджено облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів. Ведення обліку зобов'язань дозволило органам казначейства при проведенні видатків здійснювати дієвий контроль на стадії прийняття юридичних і фінансових зобов'язань розпорядників коштів.
Прийнятий у цей період Бюджетний кодекс на законодавчому рівні визначив засади казначейського обслуговування бюджетів та розпорядників бюджетних коштів, що дає можливість органам казначейства проводити єдину політику у сфері виконання бюджетів.
Суттєвим кроком у розвитку фінансової системи держави стало переведення з 1 січня 2002 р. відповідно до Бюджетного кодексу та «Основних напрямів бюджетної політики на 2002 рік» місцевих бюджетів за доходами на казначейське обслуговування. Це дало змогу володіти достовірною інформацією про надходження за видами доходів до бюджетів у режимі реального часу, надавати звітні дані зацікавленим органам для здійснення аналізу та прийняття управлінських рішень.
З 2003 р. на виконання Указу Президента від 05.12.2002 р. №1133 «Про невідкладні заходи щодо вдосконалення механізмів казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів» розпочався процес переведення на казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками. До кінця 2003 р. всі розпорядники та одержувачі коштів місцевих бюджетів були переведені на казначейське обслуговування. Це дозволило підвищити ефективність управління бюджетним процесом і фінансовими потоками регіону й держави в цілому, посилити громадський контроль за процесом виконання бюджетів.
У 2004 р. завершився перехід органів Державного казначейства на 8-му модель обслуговування кореспондентського рахунку, яка поєднала переваги діючої системи електронних платежів та можливості системи термінових переказів для управління єдиним казначейським рахунком. Враховуючи інформаційну насиченість автоматизованої інформаційної системи казначейства, а також тенденції світового ринку операційних систем і системного програмного забезпечення, електронні міжбанківські розрахунки починають здійснюватися за онлайновими технологіями, орієнтуючись на новітні програмно-технічні засоби.
З 2005 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів «Про заходи щодо підвищення ефективності управління державними коштами» від 2 листопада 2004 р. №1477 суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші платежі, перераховані на рахунки органів Пенсійного фонду України в уповноваженому банку, щодня централізовано зараховуються на рахунок Пенсійного фонду, відкритий у Державному казначействі України, і використовуються виключно для фінансування пенсій та інших витрат, що відповідно до чинного законодавства здійснюються з Пенсійного фонду. При цьому Державному казначейству надано право на договірних умовах надавати Пенсійному фонду позики для покриття касових розривів без нарахування відсотків за користування цими позичками за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на умовах повернення в межах бюджетного періоду.
Процес розвитку системи Державного казначейства продовжується. Він супроводжується збільшенням кількості виконуваних функцій з одночасним зростанням вимог до якості їх виконання. З плином часу цей процес набуває більш розвинених форм і державної значимості.
Основним результатам десятилітнього еволюційного розвитку інституту казначейства стало впровадження повнофункціональної автоматизованої казначейської системи. Використання сучасних інформаційних технологій дозволило забезпечити прозорість руху бюджетних коштів і дієвий контроль за їх цільовим спрямуванням, отримувати оперативну інформацію про стан виконання бюджетів.
1.3 Права, обов'язки та організаційна структура Головного управління Державного казначейства України у м. Києві
Головне управління Державного казначейства України у м. Києві (далі - ГУДКУ у м. Києві) є територіальним органом Державного казначейства України, який утворюється Державним казначейством України за погодженням з Міністром фінансів України.[23]
Для виконання покладених на ГУДКУ у м. Києві завдань у районах м. Києва Головою Державного казначейства України за погодженням з Міністром фінансів створені управління, що є відокремленими структурними підрозділами ГУДКУ у м. Києві і не мають статусу юридичної особи. Начальники управлінь у районах м. Києва призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром фінансів України за поданням голови Державного казначейства України.
Суть діяльності ГУДКУ у м. Києві полягає в тому, що воно забезпечує виконання державного та місцевого бюджетів шляхом обліку надходжень, податків, зборів та інших обов'язкових платежів та проведення видатків державного та місцевих бюджетів через оплату рахунків суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.
Головне управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Міністром фінансів за поданням голови Державного казначейства України. Начальник Головного управління може мати не більше чотирьох заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром фінансів України за поданням голови Державного казначейства України. [12]
Для погодження вирішення питань, що належать до компетенції Головного управління, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Головному управлінні утворюється колегія у складі начальника, його заступників, окремих керівників структурних підрозділів, управлінь (відділень) у районах м. Києва. До складу колегії можуть залучатися представники інших органів державної влади, громадських організацій, науковці (за їх згодою). Персональний склад колегії затверджує Голова Державного казначейства України за поданням начальника Головного управління. Рішення колегії впроваджуються у життя наказами Головного управління.
Штатний розпис та кошторис Головного управління затверджує Голова Державного казначейства України. Типову структуру Головного управління затверджує Міністр фінансів за поданням голови Державного казначейства України. Структуру Головного управління затверджує голова Державного казначейства України в межах граничної чисельності працівників Державного казначейства України.
На рисунку 1.1. наведена організаційна структура ГУДКУ у м. Києві.
Розглянемо завдання та функції структурних підрозділів ГУДКУ у м. Києві, що безпосередньо задіяні у касовому виконанні бюджету міста Києва.
Управління обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів місцевого бюджету складається з відділу попереднього та поточного контролю підтвердних документів місцевих бюджетів та відділу реєстрації зобов'язань, оплати рахунків та інших клієнтів.
Основними завданнями Управління обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів місцевого бюджету є:
розрахунково-касове обслуговування розпорядників/одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів бюджету м. Києва;
контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень спеціального фонду розпорядників/одержувачів коштів бюджету м. Києва, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями.
Управління видатків місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин складається з відділу видатків місцевих бюджетів та відділу розрахунків за міжбюджетними трансфертами та кліринговими розрахунків.
Основними завданнями Управління видатків місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин є:
організація обслуговування та моніторинг обслуговування видатків місцевих бюджетів м. Києва;
ведення обліку планових показників видатків місцевого бюджету;
Рис. 1.1 - Організаційна структура Головного управління Державного казначейства України у м. Києві
організація розрахунків за міжбюджетними трансфертами;
забезпечення проведення казначейських клірингових розрахунків;
складання оперативної інформації щодо виконання видатків місцевих бюджетів, казначейських клірингових розрахунків та міжбюджетних відносин.
Основними завданнями відділу мережі та зведених показників є:
ведення Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів державного та місцевого бюджету;
ведення бази даних мережі державного та місцевого бюджету;
облік показників розпису державного бюджету;
формування особових справ та відкриття рахунків клієнтів Головного управління.
Основними завданнями відділу казначейських операцій є:
забезпечення безперебійного казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення субрахунка єдиного казначейського рахунка ГУДКУ у м. Києві;
моніторинг платіжної спроможності ГУДКУ у м. Києві;
контроль бюджетних повноважень при отриманні місцевими бюджетами позичок та розміщенні коштів на депозитні (вкладні) рахунки;
розрахункове обслуговування інших платежів.
Управління консолідованої фінансової звітності складається з відділу фінансової звітності про виконання державного бюджету та бухгалтерського обліку операцій та відділу фінансової звітності про виконання місцевих бюджетів та бухгалтерського обліку операцій.
Основними завданнями Управління консолідованої фінансової звітності є:
складання зведеної річної звітності про виконання державного та місцевих бюджетів та подання його Державному казначейству України., Головному фінансовому управлінню КМДА;
складання періодичної звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;
надання оперативної інформації керівництву ГУДКУ у м. Києві для прийняття управлінських рішень;
прийом та перевірка фінансових звітів розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, зведення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;
контроль за дотриманням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку;
контроль за відображенням у бухгалтерському обліку всіх операцій по виконанню бюджетів, які здійснюються ГУДКУ у м. Києві.
Управління бухгалтерського обліку операцій з виконання бюджетів складається з відділу обслуговування державного бюджету, інших клієнтів, моніторингу та контролю платежів та відділу обслуговування місцевого бюджету, моніторингу та контролю платежів.
Основними завданнями Управління бухгалтерського обліку операцій з виконання бюджетів є:
здійснення розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;
обслуговування інших клієнтів на підставі укладених договорів;
здійснення моніторингу та контролю платежів щодо перерахування коштів державного та місцевого бюджету на здійснення видатків;
здійснення моніторингу та контролю платежів щодо перерахування коштів з рахунків інших клієнтів.
Управління бюджетних надходжень складається з відділу організації виконання державного бюджету за доходами та відділу організації виконання місцевих бюджетів за доходами.
Основними завданнями Управління бюджетних надходжень є:
організація виконання бюджетів усіх рівнів за доходами та аналітичний облік надходжень;
своєчасне повернення із бюджетів зайво внесених та помилково перерахованих податків, зборів, обов'язкових платежів;
розподіл надходжень за нормативами згідно чинного законодавства та перерахування коштів до Державного казначейства України, місцевих бюджетів та фондів;
координація роботи з органами, що здійснюють адміністрування надходжень до бюджетів усіх рівнів.
1.4 Законодавча та нормативна база діяльності ГУ ДКУ у м. Києві
Діяльність Головного управління Державного казначейства України у м. Києві базується на таких законодавчих та нормативних актах:
Бюджетний кодекс України від 21.06.2001р.;
Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік;
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV;
Постанова Кабінету Міністрів України «Положення Про Державне казначейство» від 21 грудня 2005р. №1232;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ і організацій» від 28 лютого 2002 р. №228;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28 лютого 2000р. №419.;
Наказ Міністерство фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» від 27.01.2001р. №604.;
Наказ Державного казначейства України «План рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів» від 28.11.2000р. № 119.;
Наказ Державного казначейства України «Положення про єдиний казначейський рахунок» від 26.06.2002р. №112.;
Наказ Державного казначейства України «Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями» від 19.12.2000р. №131.;
Наказ Державного казначейства України «Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів» від 04.11.2002р. №205.;
Лист Національного банку України «Про регламент роботи СЕП» від 06.04.2007р. №25-211/710-3661.
Бюджетний Кодекс України визначає загальні положення щодо ролі Державного казначейства України у бюджетному процесі. Зокрема обов'язки та права Державного казначейства. (Главах 8, 10, 17 та 18 Бюджетного кодексу України).
Стаття 48. «Казначейське обслуговування Державного бюджету України» регулює функції Державного казначейства відносно обслуговування Державного бюджету України. ДКУ виконує:
1. Операції з коштами Державного бюджету;
2. Розрахунково-касове обслуговування розпорядників коштів державного бюджету;
3.Контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;
4. Бухгалтерський облік та складання звітності про виконання Державного бюджету. [1]
Згідно Статті 50. «Виконання Державного бюджету України за доходами» Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. [1]
Відповідно до Статті 51. «Виконання Державного бюджету України за видатками» Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України та здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів. [1]
Глава 10 «Бухгалтерський облік та звітність про виконання Державного бюджету України» визначає ведення Державним казначейством бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань держави, а також встановлення правил такого обліку. На Державне казначейство також покладається встановлення форм звітності про виконання Державного бюджету, її зведення та складання.[1]
Згідно Стаття 112. «Повноваження Державного казначейства України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства» Державне казначейство України здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України.[1]
У Главі 18 визначається відповідальність органів Державного казначейства в разі порушення ними вимог про ведення бухгалтерського обліку, складання звітності про виконання Державного бюджету та вчинення бюджетного правопорушення.[1]
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства (Ст6.п.4).
Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України (Ст11.п.6).
Згідно Постанови Кабінету міністрів «Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ та організацій» визначаються основні положення щодо порядку складання, розгляду та виконання кошторисів бюджетних установ. Згідно цих положень і контролюється органами Державного казначейства України виконання кошторисів бюджетних установ.
У розділі «Основні вимоги щодо виконання кошторису» (пункт 42) зазначено, що органи Державного казначейства проводять реєстрацію та ведуть облік зведених кошторисів та планів асигнувань розпорядників бюджетних коштів та здійснюють контроль за відповідністю розподілу показників зведенивих кошторисів та планів асигнувань даним казначейського обліку.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» розпорядники та одержувачі коштів державного бюджету подають фінансову звітність за встановленою формою органам Державного казначейства (п.2);
Розпорядники та одержувачі коштів державного і місцевих бюджетів подають місячну, квартальну та річну фінансову звітність за встановленими графіками органам Державного казначейства за місцем обслуговування. Фінансова звітність розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів подається розпорядникам вищого рівня з відміткою органів Державного казначейства про її відповідність даним обліку про виконання бюджетів.(п.6).
Наказ Державного казначейства України від 28.11.2000 № 119 «План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів» затверджує положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державних і місцевих бюджетів в органах казначейства. Положення регулює і визначає єдиний методологічний і організаційний порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності в органах Державного казначейства з виконання Державного та місцевих бюджетів.
Наказ Державного казначейства України «Положення про єдиний казначейський рахунок» визначає, що казначейська форма виконання бюджету базується на принципі роботи єдиного казначейського рахунку. У цьому положенні визначаються можливості єдиного казначейського рахунку та мета його функціонування. Крім цього визначається структура єдиного казначейського рахунку та принципи управління ним.
Наказ Державного казначейства України «Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями» визначає основні засади казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями до бюджетів усіх рівнів. Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства України, фінансовими органами, платниками податків, зборів (обов'язкових платежів), що належать місцевим бюджетам, у процесі казначейського обслуговування органами Державного казначейства України місцевих бюджетів за доходами при функціонуванні внутрішньої платіжної системи Державного казначейства України, операції за платежами до загального фонду місцевих бюджетів.
Подобные документы
Зміст, структура та класифікація доходів державного бюджету. Бюджетні повноваження органів казначейства в процесі виконання бюджету. Аналіз касового виконання державного бюджету за доходами казначейством. Зарубіжний досвід касового виконання бюджету.
дипломная работа [818,1 K], добавлен 03.08.2012Аналіз основних засад діяльності державного казначейства України та касового обслуговування державного бюджету за доходами. Огляд економетричного моделювання впливу податку на додану вартість із вироблених в країні товарів на загальні доходи бюджету.
дипломная работа [5,6 M], добавлен 06.07.2011Аналіз діючої системи виконання бюджету за доходами та обґрунтування напрямків розвитку і вдосконалення системи управління виконанням Державного бюджету в Україні. Характеристика основних груп доходів бюджету. Казначейське виконання державного бюджету.
дипломная работа [732,2 K], добавлен 24.02.2011Джерела формування доходів державного бюджету, їх загальна характеристика. Видатки державного бюджету, їх класифікація та роль в розвитку країни. Критерії ефективності витрачання бюджетних коштів. Організація касового обслуговування державного бюджету.
реферат [298,5 K], добавлен 30.01.2015Задачі, структура та інформаційні зв’язки казначейства. Функціональні вимоги до автоматизованої системи казначейства. Здійснення видатків у процесі виконання бюджету. Інформаційне забезпечення органів казначейства. Розрахункова палата в казначействі.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 05.06.2010Характеристика структури, основних завдань, функцій, прав та обов’язків органів Державного казначейства України (ДКУ). Бухгалтерській облік та звітність про виконання бюджетів в ДКУ. Касове виконання та облік доходної частини державного бюджету в ДКУ.
отчет по практике [5,0 M], добавлен 06.07.2011Державне регулювання, правовий і фінансовий аналіз виконання бюджету України за 2009 рік. Загальні показники виконання бюджету: прибуткова і витратна частина. Регулювання бюджетного процесу і управління державним боргом. Аналіз міжбюджетних стосунків.
реферат [28,3 K], добавлен 05.03.2011Поняття бюджету, склад та нормативне регулювання його доходів. Державне казначейство України, як основний орган виконання бюджету за доходами. Класифікація, принципи, функції податкових надходжень. Неподаткові доходи бюджету, їх цільове призначення.
реферат [503,5 K], добавлен 29.01.2010Розгляд завдань і структури Державного казначейства України. Визначення складників (податкові надходження, офіційні трансфери, цільові фонди, прибутки від операцій з капіталом) доходів Державного бюджету. Аналіз механізму виконання місцевого бюджету.
реферат [189,8 K], добавлен 13.04.2010Бюджетний процес і його учасники. Організаційна структура Державного казначейства України. Здійснення контролю виконання державного бюджету органами Державного казначейства України. Аналіз кошторису видатків в Краснодонському ВДК як контролюючого органу.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 29.09.2010
