Розгляд лізингового процесу

Якісні переваги і вади лізингу. Склад потенційно можливих учасників лізингової угоди. Економіко-математичні моделі діяльності. Розміри, спосіб, форма і періодичність виплат, а також метод визначення загальної суми платежів. Методика Касимова А.В.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 15.05.2014
Размер файла 71,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розгляд лізингового процесу

1. Теоретичні основи лізингової діяльності

1.1 Якісні переваги і вади лізингу

Лізинг як особлива форма господарювання здійснює комплексний вплив на основні складові елементи виробничого процесу: на засоби праці і на живу працю людини, на ступінь використання техніки і робочої сили.

На поверхні господарського життя ефект лізингу складається з об'єктивної переваги оперативного використання досягнень науково-технічного прогресу, збільшення масштабів діяльності, зниження питомих витрат та інтенсифікації всього виробничого процесу.

В найбільш загальному методологічному відношенні власний ефект лізингу має щонайменше три особливості.

Перша - мультиплікативність. Виникнувши в результаті застосування новітньої техніки та перетворення робітника в самостійного підприємця-власника в момент доцільної діяльності, ефект лізингу розповсюджується по ланцюгу на всі стадії виробництва, наростає та примножується по мірі переходу до розподілу, обміну та споживання.

Друга - емерджентність, якісна новизна ефекту лізингової діяльності, в силу чого величина його значно переважає арифметичну суму результату звичайної діяльності без залучення додаткових технічних засобів. Такий ефект є інтегративним ефектом і проявляється не лише локально, але і в масштабі всієї виробничої системи, збільшуючи її виробничу силу.

Третя - ефект, що отримується, проявляється не лише в процесі виробництва, але і в соціальній сфері життя і діяльності людей, тобто він має як економічні критерії, так і соціальні цінності, які виражаються в підвищенні змістовності праці, усвідомленні робітником своїх творчих можливостей, зростанні особистих доходів, незалежності тощо. [16, c. 23]

Причиною широкого розповсюдження лізингу є ряд його переваг у порівнянні з іншими формами інвестування.

Переваги лізингу для орендарів:

· лізинг припускає 100-процентне фінансування й не вимагає швидкого повернення всієї суми боргу;

· оренда забезпечує фінансування орендаря в точній відповідності з потребами у фінансованих активах. Це особливо вигідно дрібним позичальникам, для яких просто неможливо настільки зручне й гнучке фінансування за допомогою позички або поновлюваного кредиту, яке отримують більш солідні компанії;

· багато орендарів мають довгострокові фінансові плани протягом реалізації яких їхні фінансові можливості в значній мірі обмежені. Лізинг дозволяє перебороти такі обмеження й тим самим сприяє більшій мобільності при інвестиційному й фінансовому плануванні;

· при лізингу питання придбання й фінансування активів вирішується одночасно;

· придбання активів за допомогою лізингу виконує «золоте правило фінансування», відповідно до якого фінансування повинне здійснюватися протягом усього строку використання активу. Якщо при покупці активу використовується позиковий капітал, то звичайно потрібно більш швидке погашення позички, ніж строк експлуатації активу;

· через те, що лізингові платежі здійснюються за графіком, орендар має більше можливості координувати витрати на фінансування капітальних вкладень і надходження від реалізації продукції, забезпечуючи тим самим більшу стабільність фінансових планів, ніж це має місце при покупці обладнання;

· через те, що частиною забезпечення зворотності інвестованих коштів вважається предмет лізингу, що є власністю лізингодавця, простіше отримати контракт по лізингу, ніж альтернативну йому позичку на придбання тих же активів;

· при використанні лізингу, орендар може використовувати більше виробничих потужностей, ніж при покупці того ж активу. Тимчасово вивільнені фінансові ресурси орендар може використати на інші цілі;

· так як лізинг довгий час слугує засобом реалізації продукції виробництва, то державна політика, як правило, спрямована на заохочення й розширення лізингових операцій;

· у випадку низької прибутковості орендаря останній може скористатися зворотним лізингом, що дає можливість одержання пільгового оподаткування прибутку;

· лізинг дозволяє орендарю, що не має значних фінансових ресурсів, почати великий проект;

· можливість одержання високої ліквідаційної вартості предмету лізингу наприкінці контракту є в багатьох випадках визначальною для прийняття лізингу орендарями.

Крім перерахованого, орендар має ряд переваг в обліку орендованого майна. Серед них:

· лізингові платежі, що сплачуються орендарем, враховуються у собівартості, тобто кошти на їхню сплату формуються до утворення оподатковуваного податком прибутку;

· лізинг не збільшує борг у балансі орендаря й не торкається співвідношень власних і позикових коштів, тобто можливості лізингоотримувача по одержанню додаткових позик не знижується;

· облік й амортизація лізингового майна проводиться на балансі лізингодавця. Строк лізингу як правило відповідає періоду амортизації предмета лізингу, але строк лізингового контракту звичайно буває меншим. Чим більше строк лізингу й відповідно, нижче залишкова вартість майна, тим вільніше умови експлуатації майна й подальшого його використання. [31]

Переваги лізингу для лізингових компаній:

· право власності на передане в лізинг майно дає істотні податкові пільги. Компанії з високим рівнем оподатковуваного податком прибутку не забирають частину податкових пільг в орендарів з пільговим режимом оподаткування прибутку через більш низьку ставку орендної плати ніж відсотки по кредиту на придбання того ж майна;

· оскільки передане в лізинг майно залишається у власності лізингодавця, останній може використовувати це майно в невиробничих цілях (наприклад, як додаткове забезпечення зворотності кредитних коштів);

· висока ліквідаційна вартість після прискореної амортизації предмета лізингу. Повернення її частини після реалізації предмета лізингу може принести досить великий прибуток;

· допомога в продажі предмета лізингу з боку лізингодавця. Відповідно до таких угод продавець від імені лізингодавця пропонує клієнтам фінансування поставок своєї продукції за допомогою лізингу;

· інвестиції у формі майна, на відміну від грошового кредиту, знижують ризик неповернення коштів, тому що лізингодавець зберігає право власності на передане в лізинг майно;

· основна роль при підготовці й проведенні лізингової операції залишається за лізингодавцем. Вартість цих послуг займає не малу частку комісійної винагороди лізингодавця;

· лізингодавець має можливість розшукувати додаткові фінансові ресурси для продовження й розширення діяльності, закладаючи здане в лізинг майно або поступаючись правом вимоги лізингових платежів;

· лізинг направляє фінансові ресурси безпосередньо на придбання матеріальних активів, тим самим, знімаючи проблему нецільового використання кредитних коштів;

· інвестиції у виробниче обладнання за допомогою лізингу гарантує генерування доходу, що покриває зобов'язання по лізингу.

Переваги лізингу для продавця лізингового майна:

· продавець предмета лізингу одержує додаткові можливості збуту своєї продукції;

· угода для продавця виглядає менш ризикованою, тому що лізингодавець бере на себе ризик повернення вартості майна через лізингові платежі. [31]

Для банків, що беруть участь у лізингових операціях можливі наступні переваги:

· перше, на що вказують банки, - це значні податкові переваги, які дозволяють значно знизити вартість угоди. Саме цей фактор сприяв розвитку лізингу в західних країнах. Більш низька вартість угоди дає можливість підвищити ймовірність здійснення проектів і знижує тягар боргів для позичальників, і, як результат, підвищує якість надаваних позик;

· друга перевага, полягає в тому, що передача в лізинг обладнання, зробленого за кордоном, дозволяє залучити більш дешеві кошти від іноземних фінансових установ або грошові фонди держав, зацікавлених в експорті продукції своєї промисловості в Україну;

· лізинг - відносно новий вид фінансування для нашої країни, що допомагає організаціям (клієнтам банку) здійснювати реорганізацію виробництва не відволікаючи при цьому великих грошових ресурсів з оборотних коштів;

· можливість банку досягти більш високого ступеня ліквідності кредитного портфеля.

Переваги лізингу для країни орендаря:

· лізинг збільшує конкуренцію між джерелами фінансування;

· лізинг підвищує загальний рівень капіталовкладень;

· сума лізингових угод не враховується в підрахунку національної заборгованості, тобто з'являється можливість перевищити ліміти кредиторської заборгованості встановлених Міжнародним валютним фондом по окремих країнах. [31]

Разом з перерахованими вище перевагами, лізинг має значні недоліки, що проявляються у фінансово-кредитній сфері й невирішених бухгалтерських проблемах:

· від довгострокового кредиту лізинг відрізняється підвищеною складністю організації, яка полягає в більшій кількості учасників.

Для орендаря лізинг може нести в собі ряд недоліків, таких як:

· при фінансовому лізингу орендні платежі не припиняються до кінця договору, навіть якщо науково-технічний прогрес робить лізингове майно застарілим;

· орендар не виграє на підвищенні залишкової вартості обладнання.

· зворотний міжнародний лізинг, побудований на податковій основі, обертається збитками для країни лізингодавця.

· при міжнародних мультивалютних лізингових угодах відсутні повні гарантії від валютних ризиків (проблема переноситься з одного учасника на іншого). [31]

Простого перерахування видимих переваг і недоліків лізингу досить для припущення того, що він (лізинг) може бути ефективною формою інвестицій.

1.2 Лізингові правовідносини

1.2.1 Поняття та функції лізингу

В законі України «Про лізинг» дано таке визначення цьому поняттю: Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Тобто лізинг можна розглядати як форму забезпечення вкладень, як прогресивний метод матеріально-технічного забезпечення, як активний інструмент маркетингу, як одну із форм кредитних надходжень, як альтернативу банківському кредиту.

Сучасне розуміння лізингу бере початок ще від класичних принципів Римського права про розмежування понять «власник» і «користувач» майна. Виникнення і саме існування його в якості особливого виду бізнесу засновані саме на можливості розділення компонентів власності на дві важливі правочинності - користування річчю, тобто застосування її згідно з призначенням з метою дістати прибуток та інші вигоди, і саме право власності як правове панування особи над об'єктом власності. Багатовіковим досвідом доведено, що багатство в кінцевому рахунку полягає не просто у володінні власністю безпосередньо, а у ефективному її використанні. [15, c. 25]

Звідси передусім випливає, що лізинг - це спосіб реалізації відносин власності, що виражає певний стан виробничих сил та виробничих стосунків, з якими він знаходиться в тісному взаємозв'язку. Особливість лізингової діяльності полягає в тому, що, з одного боку, вона сприяє становленню приватної власності на засоби виробництва, а з іншого - веде до її подолання, зміні власника та розпорядника. В процесі лізингу відбувається також саморозвиток державної власності, а при певних умовах - і перетворення її загальну, спільну чи пайову. [16, c. 21]

Лізинг в широкому сенсі є організаційною формою підприємницької діяльності, яка виражає відносини власності, особливу систему господарювання. Однак, як і кожне самостійне явище, як економічна категорія, він має свій власний зміст та різні форми виявлення, які можна подати з різним ступенем конкретності.

Оскільки лізинг виражає певну взаємодію елементів виробничих сил та виробничих стосунків, то він має матеріально-речову основу та соціально-економічну форму.

Лізинг як складне соціально-економічне явище виконує дуже важливі функції з формування багатоукладної економіки та активізації виробничої діяльності.

Розглянемо чотири найважливіші з них: фінансову, виробничу, постачальницьку та використання податкових пільг.

Фінансова функція виражається у звільненні товаровиробника від одноразової оплати повної вартості необхідних засобів виробництва і як би в наданні йому довгострокового кредиту.

Виробнича функція лізингу полягає в оперативному вирішенні виробничих задач шляхом тимчасового використання, а не купівлі дорогих та морально старіючих машин. Це ефективний спосіб матеріально-технічного постачання виробництва та доступу до новітньої техніки, до результатів науково-технічного прогресу. При повному лізингу передача майна може супроводжуватись різноманітним сервісом: технічне обслуговування, страхування, забезпечення сировиною, робочою силою тощо.

Постачальницька функція - це розширення кола споживачів та освоєння нових ринків збуту, залучення в сферу лізингу тих, хто не може відразу купити те чи інше майно.

1.2.2 Об'єкти та суб'єкти лізингових відносин

Визначення об'єкту лізингу є істотною умовою, без якої угода вважається недійсною. В залежності від конкретних обставин об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, що відноситься за діючою класифікацією до основних засобів, окрім майна, яке заборонене для вільного обігу на ринку. Всі об'єкти лізингу в загальному вигляді можна класифікувати за різними сутнісними ознаками. Як вже відмічалося, обов'язкова умова лізингу полягає в тому, що об'єкти, які передаються в лізинг, можуть бути використані лише для підприємницьких цілей. Згідно з дійсним положенням до виробничих основних засобів відносяться такі засоби, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, тобто з виробництвом промислової продукції, будівництвом, сільським господарством, торгівлею та громадським харчуванням, заготівлею сільськогосподарської продукції та іншими видами діяльності. Тому, якщо в лізингову компанію з пропозицією взяти в оренду оргтехніку звернулися, наприклад, дві організації: одна з них комерційна, що здійснює підприємницьку діяльність, а друга - некомерційний благодійний фонд, то лише в першому випадку операція може вважатися предметом лізингової угоди. [19, c. 27]

Іншим важливим критерієм визначення майна, що може бути предметом лізингу є неспоживаність речей у виробничому процесі. Цій вимозі відповідають основні засоби виробництва.

Широкого розповсюдження набула класифікація об'єктів лізингу за ознакою рухомості майна і відповідне виділення рухомих речей та нерухомості. На відміну від звичайної оренди в лізинг не можуть передаватися земельні ділянки та природничі комплекси, що являються основою всіх об'єктів нерухомості взагалі. [19, c. 27]

У всіх випадках об'єкт лізингу має бути найбільш точно визначений, ідентифікований. Якщо предмети одного найменування можуть володіти різними ознаками, то потрібно вказати, які саме характеристики має предмет угоди. Коли ж користувач хоче отримати неоднорідний товар, то визначається кількість товару за кожною ознакою, який передається в лізинг з детальною специфікацією. [19, c. 28]

Якщо предметом лізингу являється товар зі складними технічними характеристиками, то подається їх детальний опис.

В практиці в лізинг найчастіше передається різноманітне технологічне устаткування з високими темпами морального старіння, коштовні машини, верстати, прилади, будівельна техніка, автомобілі, морські та річкові судна, обчислювальна техніка, трактори, комбайни, будівлі, споруди та ін.

Суб'єктами (учасниками) класичного лізингу являються три основних особи: лізингодавець, лізингоодержувач та виробник (продавець) предмета лізингу.

Усім комплексом лізингових послуг, як правило, займаються спеціалізовані компанії, які мають кошти для інвестування. З пропозиціями на лізинговому ринку виступають також місцеві органи влади та управління.

1.2.3 Види лізингу

Ринок лізингових послуг характеризується багатоманітністю форм лізингу, моделей лізингових контрактів та юридичних норм, які регулюють лізингові операції.

Під час виділення видів лізингу виходять передусім з ознак їх класифікації, які характеризують відношення до орендованого майна, тип фінансування лізингової операції, тип лізингового майна, склад учасників лізингової угоди, ступінь окупності лізингового майна, сектор ринку, де проводяться лізингові операції, відношення до податкових, митних та амортизаційних пільг та преференцій, порядок лізингових платежів.

У відношенні до орендованого майна (чи по об'єму обслуговування) лізинг поділяється на:

Чистий (net leasing), коли всі витрати по обслуговуванню майна приймає на себе лізингоодержувач. При цьому лізингоодержувач переказує лізингодавцю чисті, або нетто, платежі. Більшість послуг на вітчизняному лізинговому ринку устаткування є чистими.

Повний, або, як його ще називають «мокрий» лізинг (wet leasing), коли лізингодавець приймає на себе всі витрати по обслуговуванню майна. Його використовують, як правило, самі виробники устаткування. За вартістю повний лізинг один з найдорожчих, так як у лізингодавця збільшуються витрати на технічне обслуговування, супроводження кваліфікованим персоналом, ремонт, постачання необхідної сировини та комплектуючих виробів тощо

Частковий (з частковим набором послуг), коли на лізингодавця покладаються лише окремі функції з обслуговування майна.

За типом фінансування лізинг поділяється на:

Терміновий, коли має місце одноразова оренда майна.

Поновлюваний (револьверний), при якому після закінчення першого строку угода продовжується на наступний період. При цьому об'єкти лізингу через певний час в залежності від зносу та за бажанням лізингоодержувача замінюються на більш досконалі зразки. Лізингоодержувач приймає на себе всі витрати на заміну устаткування. Кількість об'єктів лізингу і строки їх використання при поновлюваному лізингу заздалегідь сторонами не визначаються.

Різновидом поновлюваного лізингу є генеральний лізинг, який дозволяє лізингоодержувачу доповнити список орендованого устаткування без укладання нових угод. Це дуже важливо для підприємств з безперервним виробничим циклом та при жорсткій контрактній кооперації з партнерами. В залежності від складу учасників (суб'єктів) угоди розрізняють наступні види лізингу:

Прямий лізинг, при якому власник майна (постачальник) самостійно здає об'єкт в лізинг (двостороння угода). По суті, цю угоду не можна назвати класичною лізинговою угодою, оскільки в ній не бере участі лізингова компанія.

Непрямий лізинг, коли передача майна в лізинг відбувається через посередника. Угода такого роду схожа на класичну лізингову операцію, так як в ній беруть участь постачальник, лізингодавець і лізингоодержувач, до того ж кожний з них виступає самостійно.

Роздільний лізинг (лізинг за участю багатьох сторін) - leveraged leasing. Цей вид лізингу розповсюджений як форма фінансування складних великомасштабних об'єктів, таких, як авіатехніка, морські та річкові судна, залізничні поїзди, бурові платформи тощо. Такий лізинг називається ще груповим, або акціонерним, лізингом за участю декількох компаній постачальників, лізингодавців та залученням кредитних коштів у ряду банків, а також страхуванням лізингового майна і повернення лізингових платежів за допомогою страхових пулів. Такий вид лізингу вважається найскладнішим, оскільки йому властиве багатоканальне фінансування.

Однією з форм прямого лізингу є зворотний лізинг (sale and leaseback arrangement). Зворотний лізинг являє собою систему взаємопов'язаних угод, за якої фірма - власник землі, будівель, споруд чи устаткування продає цю власність фінансовому інституту (банку, страховій компанії, інвестиційному фонду, фірмі, спеціально орієнтованій на лізингові операції) з одночасним оформленням угоди про довгострокову оренду своєї колишньої власності на умовах лізингу.

Зворотний лізинг виступає в даному випадку як альтернатива заставній операції, причому продавець власності, котрий в результаті угоди стає її орендарем, негайно отримує в своє розпорядження від покупця взаємно узгоджену суму угоди купівлі-продажу, а покупець продовжує брати участь в цій операції, але уже в якості орендодавця. Зворотний лізинг необхідний, передусім, для тих господарюючих об'єктів, яким терміново потрібні значні обсяги оборотних коштів.

За типом майна розрізняють:

Лізинг рухомого майна (устаткування, техніка, автомобілі, судна, літаки тощо), в тому числі нового і такого, що використовувалося.

Лізинг нерухомості (будівлі, споруди).

За ступенем окупності майна лізинг розподіляється на:

Лізинг з повною окупністю (чи близькою до повної), коли протягом дії одного лізингового договору відбувається повна чи близька до повної амортизації майна і, відповідно, виплата лізингодавцю вартості майна.

Лізинг з неповною окупністю, при якому протягом дії одного лізингового договору відбувається часткова амортизація майна і окупається лише частина його.

Відповідно до ознак окупності (умов амортизації майна) розрізняють фінансовий та оперативний лізинг.

Фінансовий (капітальний, прямий) лізинг - financial, capital leases - являє собою договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший від строку, за який амортизується 60% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу має включати не менш як 60% вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Даний вид лізингу характеризується наступними рисами:

участь крім лізингодавця і лізингоодержувача третьої сторони (виробника чи постачальника об'єкту угоди);

неможливість розірвання договору на протязі основного строку оренди, тобто строку, необхідного для відшкодування витрат орендодавця;

тривалий період лізингової угоди (звичайно близький до строку служби об'єкту угоди). [31]

Оперативний (сервісний) лізинг - service, operating leases - являє собою орендні відносини, за яких витрати лізингодавця, пов'язані з придбанням і утриманням предметів, що здаються в оренду, не покриваються орендними платежами на протязі одного лізингового контракту. Укладається він, як правило, на 2 - 5 років. При оперативному лізингу ризик псування чи втрати об'єкту лежить в основному на лізингодавці. Ставка лізингових платежів зазвичай вища, ніж при фінансовому лізингу, через відсутність гарантії окупності витрат. По закінченні оперативного лізингового договору лізингоодержувач має право: продовжити строк договору на більш вигідних умовах; повернути устаткування лізингодавцю; купити устаткування у лізингодавця за наявності погодження (опціону) на придбання за ринковою вартістю.

В залежності від сектора ринку, де проводяться лізингові операції, розрізняють:

Внутрішній лізинг, коли всі учасники угоди представляють одну країну.

Зовнішній (міжнародний) лізинг - до нього відносяться угоди, в яких хоча б одна із сторін належить іншій країні. До цього ж виду лізингу відносять і угоди, які укладаються між лізингодавцем і лізингоодержувачем однієї країни, якщо хоча б одна із сторін веде свою діяльність та має капітал спільно з іноземною фірмою.

Зовнішній лізинг, в свою чергу, поділяється на імпортний, коли іноземною стороною є лізингодавець, і експортний, коли іноземною стороною є лізингоодержувач.

За характером лізингових платежів здійснюється розподіл лізингу по видах в залежності від:

Виду лізингу (фінансовий, оперативний);

Форми розрахунків між лізингодавцем та лізингоодержувачем:

а) грошові, коли всі платежі здійснюються в грошовій формі;

б) компенсаційні, коли платежі здійснюються в формі поставки товарів, вироблених на зданому у лізинг устаткуванні (по суті, це бартер), чи шляхом зарахування послуг, які надають один одному лізингоодержувач і лізингодавець;

в) змішані, коли застосовуються обидві вказані форми платежів.

Складу врахованих елементів платежу (амортизація, додаткові послуги, лізингова маржа, страхування тощо);

Методу начислення:

а) з фіксованою загальною сумою;

б) з авансом (депозитом);

в) з урахуванням викупу майна за залишковою вартістю;

г) з урахуванням періодичності внесення (щорічні, що піврічні, щоквартальні, щомісячні);

д) з урахуванням терміновості внесення (на початку, в середині чи в кінці періоду платежу);

е) з урахуванням способу виплати: рівномірними частками; з розмірами, які зменшуються або збільшуються (в залежності від фінансового стану лізингоодержувача і умов договору). [17, c. 210 - 212]

1.2.4 Умови ефективності лізингової угоди

Лізинг з економічної точки зору є системним явищем, яке водночас поєднує в собі орендні, кредитні та майнові відносини.

Фахівцям-практикам, які вперше стикаються з цією формою фінансування, дуже складно розібратися в таких методах оцінки, адже ефективність лізингової операції залежить від багатьох чинників, - починаючи від можливості вибору способів фінансування, складу учасників угоди і закінчуючи черговістю погашення окремих елементів лізингових платежів. Віднайти ту єдину універсальну методику обчислення економічної ефективності цього явища - надто складне завдання

Реальнішим є створення системи оцінки ефективності конкретної лізингової угоди.

Для цього необхідно:

- по-перше, визначитися з кількісним складом учасників угоди,

- по-друге, з'ясувати вихідні кількісні критерії ефективності лізингу;

- по-третє, обумовити види методів, які можуть бути застосовані при розрахунку економічної ефективності лізингу;

- по-четверте, окреслити множину елементів механізму економічних відносин, які безпосередньо та опосередковано впливають на цей інструмент, і встановити взаємозв'язок між цими елементами;

- по-п'яте, на базі прийнятих методів визначитися із критеріями ефективності, тобто головними ознаками оцінки ефективності, для кожного учасника угоди. [11, c. 141]

Існує безліч схем, які можна умовно згрупувати на угоди за участю двох, трьох та більше сторін.

Структура загальноприйнятої лізингової операції передбачає участь сторін, які наведено на рис. 1.

Очевидно, що кількість видів схем проведення лізингу безпосередньо залежить від кількісного складу учасників угоди.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Склад потенційно можливих учасників лізингової угоди

За всіх можливих схем постійними і незмінними учасниками угоди є лізингоотримувач (№6) та лізингодавець, у ролі якого на альтернативних засадах можуть виступати комерційний банк (№1) - коли маємо банківський лізинг, лізингова компанія (№2) - в разі наявності необхідного устаткування у власності компанії; обидва разом (№1 + №2) - якщо лізингова компанія купує необхідне устаткування за рахунок банківського кредиту; або підприємство-виробник устаткування (№3). Інші учасники (№4, №5) приєднуються до лізингової операції залежно від виду лізингу та умов домовленості між лізингоотримувачем та лізингодавцем. При цьому вони мають можливість укладати угоду як із лізингодавцем, так і безпосередньо з лізингоотримувачем. [11, c. 142]

2. Економіко-математичні моделі лізингової діяльності

2.1 Види лізингових платежів

Визначення розмірів лізингових платежів має важливе значення для успіху лізингових компаній. Під лізинговими платежами розуміють виплати лізингодавцеві, які здійснює лізингоодержувач за надане йому право користуватися лізинговим майном. Лізингові платежі є тим механізмом, за допомогою якого лізингодавець повинен відшкодувати свої фінансові витрати на придбання майна і отримати прибуток. Виходячи з цього, загальна сума лізингових платежів за весь період лізингу повинна включати:

- суму, що відшкодовує витрати на виробництво чи придбання лізингового майна;

- накладні витрати, що пов'язані з рухом майна (транспортування, оформлення документів, зберігання);

- вартість кредитних ресурсів, що використовуються для придбання майна за лізинговою угодою;

- прибуток лізингодавця;

- експлуатаційні витрати (пуск, налагодження, ремонт, монтаж);

- сукупні послуги (навчання персоналу, передача ноу-хау, інжинірингові послуги);

- витрати на страхування майна, якщо воно було застраховане лізингодавцем;

- витрати на пошуки лізингоодержувача, рекламу, послуги посередникам;

- втрати від знецінення майна в результаті інфляції. Крім того, в лізингових платежах слід враховувати суму податків, які буде сплачувати лізингодавець: податок з власників транспортних засобів і податок на майно (в разі його введення). [11, c. 145]

Таким чином, загальна сума лізингових платежів не є постійною величиною, а залежить від перелічених параметрів та швидкості відшкодування вартості лізингового майна. Чим швидше буде погашена вартість лізингового майна, наприклад, шляхом виплати авансу, тим менші проценти будуть нараховуватися на залишкову вартість лізингового майна. І навпаки, якщо лізингоодержувач переносить виплату перших платежів на пізніший строк, то первинна вартість майна зростає за рахунок нарахованих відсотків на вартість лізингованого майна і кредиту.

Розміри, спосіб, форма і періодичність виплат, а також метод визначення загальної суми лізингових платежів встановлюються в лізинговому контракті за взаємною згодою сторін. Порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоодержувач може розрахувати надходження своїх доходів і разом з лізингодавцем розробити гнучку схему платежів).

У залежності від форм платежів розрізняють:

- грошові платежі, коли платіж здійснюється за рахунок грошових коштів;

- компенсаційні платежі, коли розрахунки здійснюються або товарами, або наданням зустрічних послуг лізингодавцеві;

- змішані платежі, коли поряд з грошовими виплатами здійснюються платежі товарами чи послугами. [11, c. 146]

У залежності від періодичності лізингові платежі бувають: щомісячні, квартальні, піврічні, щорічні.

Враховуючи фінансовий стан і платіжні можливості лізингоодержувача, розрізняють такі способи виплат лізингових платежів: рівними частинами, збільшуваними розмірами, зменшуваними розмірами.

В залежності від методу нарахування лізингових платежів розрізняють:

- платежі з фіксованою загальною сумою. Лізингова плата в цьому випадку включає амортизаційні відрахування, плату за використання кредитів; суму прибутку лізингодавця і плату за надані лізингоодержувачеві додаткові послуги за угодою. Загальна сума платежів нараховується рівними частинами протягом усього терміну угоди у відповідності з погодженою сторонами періодичністю;

- платежі з авансом (депозитом), коли лізингоодержувач майна спочатку сплачує лізингодавцеві аванс у момент підписання угоди в установленому розмірі, а потім сплачує загальну суму лізингового платежу (за мінусом авансу) періодичними внесками;

- платежі з відстрочкою;

- платежі на певній основі або невизначні платежі, розрахунок яких базується на деякому, встановленому в угоді, відсотку, що визначається з певної основи. За основу за взаємною згодою може братися обсяг реалізації продукції, що вироблена на орендованому устаткуванні, сума отриманого від реалізації прибутку або інші параметри. [11, c. 148]

2.2 Модель фінансового лізингу

Дуже цікавим та неоднозначним питанням діяльності лізингових компаній є визначення методики розрахунку лізингових платежів.

У науковій літературі, присвяченій питанням лізингу, існує багато способів розрахунку лізингових платежів. Але за основу береться одна конкретна угода, і тому не враховується можливість перехресного взаємовпливу фінансових потоків (від різних угод).

Для роботи лізингової компанії неабияке значення має знання інтегральних характеристик процесу продажу за фінансовою схемою лізингу для всіх угод, що здійснює компанія. Побудуємо математичну модель продажу за фінансовою схемою лізингу. Припустімо, що період лізингових платежів становить один місяць, сплата всіх лізингових платежів - N місяців з моменту передачі лізингового обладнання лізингоотримувачу та здійснення ним першого лізингового внеску. Нехай запланований обсяг лізингових операцій в і-тий місяць становить Х(і), 0 < і < N. Кожного і-того місяця лізингоотримувачем здійснюватимуться такі щомісячні платежі:

(2.2.1)

На основі виразу (1) введемо такі позначення:

Ф(0) - відносна величина першого внеску [0 < Ф(0) < 1];

Ф(k) - відносна величина щомісячного платежу лізингоотримувача у k-тий місяць після початку виплат [1 < k < N, Ф(k) > 0].

Зазвичай при лізингових операціях на залишкову частину платежів щомісячно нараховується лізинговий процент. Вважатимемо, що він становить g% на місяць. Тоді:

(2.2.2)

де F(k) > 0 - частина вартості лізингового обладнання, що сплачується у k-тии місяць строку лізингового договору,

a - процент планового прибутку лізингової компанії

При цьому:

(2.2.2.1)

Розглянемо тепер сумарні платежі лізингової компанії y j-тий місяць як суму всіх внесків та процентів за лізингом за всі місяці дії лізингової угоди:

(2.2.3)

(2.2.3.1)

Вираз (2.2.3) являє собою згортку імпульсних функцій, що дає змогу використати для подальшого розгляду операторний метод, який застосовується в теорії лінійних імпульсних систем. Переходячи у виразі (2.2.3) у область так званих Z-зображень, отримуємо:

(2.2.3.2)

(2.2.4)

Частина отриманих доходів лізингової компанії йде на сплату податків та на покриття всіляких витрат, а частина - знову залучається до обігу. Нехай частка вилучених коштів у обсязі щомісячних доходів лізингової компанії (коефіцієнт відрахувань) є постійною й дорівнює K (0 < K< 1). Тоді щомісячно до зовнішнього інвестування додається частина обігових коштів лізингової компанії у розмірі:

(2.2.5)

Обсяг лізингових угод Х(і) тоді можна описати так:

(2.2.5.1)

де Хін(і) - обсяг інвестованих коштів у і-тому місяці.

Переходячи в область Z-зображень, отримуємо операторне рівняння:

(2.2.5.2)

(2.2.6)

Тоді залежність між щомісячним обсягом інвестицій та обсягом угод лізингу має вигляд:

(2.2.6.1)

Залежність (2.2.6) дає змогу отримати і усебічно дослідити запланований обсяг лізингових операцій в і-тий місяць (Х(і)). При цьому випадок Х(і) > 0 означає інвестування коштів в і-тий місяць проведення лізингових операцій, а при X(і) < 0 відбувається накопичення лізинговою компанією прибутку від лізингової діяльності.

Розглянемо окремий випадок розвитку процесу лізингових операцій, коли запланований постійний щомісячний обсяг лізингових операцій компанії дорівнює: Х(i) = С = const, і = 0,1,2,3,… Тоді, використовуючи властивості Z-перетворення, перехід від формули (2.2.6.1) в область оригіналів Xін (і), тобто

дає:

(2.2.7)

Умовою реалізації процесу лізингових операцій компанії є:

(2.2.8)

При виконанні цієї нерівності з певного місяця р лізингові операції починають давати прибуток:

(2.2.9)

Нехай момент р є точкою максимуму інвестицій лізингової компанії. Знаючи тривалість періоду інвестування, можна визначити їхній обсяг:

(2.2.10)

З моменту проходження точки максимуму інвестицій лізингової компанії лізингові операції починають давати прибуток, обсяг якого визначається так:

(2.2.11)

де т - момент оцінки об`єкта прибутку лізингової компанії (т > р). Підставляючи у формулу (2.2.11) вираз (2.2.7) отримуємо:

(2.2.12)

(2.2.13)

Проводячи розрахунки за виразами (2.2.12) та (2.2.13), можна зіставити інвестиції лізингової компанії з конкретним комерційним проектом та прибутком, що отримується через певний проміжок часу. Дослідження показують, що у більшості практичних випадків виконується умова т>N і період окупності вкладень розраховується аналітично за формулою:

(2.2.14)

де операція Ant - виділення цілої частини числа.

(2.2.15)

(2.2.16)

Таким чином виведено аналітичний алгоритм розрахунку режиму лізингових продажів, що дає змогу отримати основні параметри які визначають орієнтири фінансової політики лізингової компанії. [26, c. 88 - 89]

Позаяк лізинг являє собою довгострокову операцію, існує ризик знецінення лізингових платежів. Розмір лізингових платежів може змінюватися під впливом багатьох чинників, зокрема зміни валютного курсу, податкових ставок, амортизаційних відрахувань тощо. Особливе значення мають інфляційні процеси, що існують навіть у високорозвинених країнах, де має місце так звана «повзуча інфляція» у 3-5% на рік. Законом «Про Лізинг» заборонено встановлювати лізингові платежі в іноземній валюті. Однак для лізингової компанії є дуже важливою жорстка прив'язка до платежів іноземному продавцю за обладнання. Тому необхідно розробити методику перерахунку лізингових платежів на реальний валютний курс.

У деяких наукових дослідженнях з питань лізингу пропонується у складі лізингових платежів окремо виділяти постійну плату та змінний елемент (або відсоток). Постійна плата охоплює капіталовкладення лізингодавця та еквівалентна основному елементові щорічних платежів. Може використовуватися й методика лізингу зі змінною ставкою. Тобто лізингові платежі обмежуються максимальною та мінімальною ставками, а тому можуть коливатися у попередньо обумовлених межах. Наведена схема дає можливість домовитися про максимальний розмір лізингових платежів протягом дії угоди, що корисно при плануванні руху коштів та бюджетів і водночас дає можливість лізингодавцеві зафіксувати мінімальну ставку свого прибутку.

У цьому дослідженні пропонуємо методику перерахунку лізингових платежів яка є простішою для лізингової компанії:

(2.2.17)

де: S - перерахована сума лізингового платежу на час проведення оплати, грн.;

S0 - сума лізингового платежу на час укладання договору лізингу та згідно із графіком лізингових платежів, грн.;

А0 - вартість долара США у гривнях відповідно до офіційного курсу НБУ, встановленого на час укладання договору лізингу;

А1 - вартість долара США у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на час проведення оплати. [26, c. 90]

2.3 Методика оцінки лізингових операцій (метод Касимова А.В.)

А.В. Касимов пише про те, що фінансова оцінка операцій по лізингу включає розрахунок орендних платежів і зіставлення отриманого результату з можливостями покупки матеріальних активів за рахунок власних інвестиційних фондів або позикових кредитних джерел.

Якщо лізингова компанія бере на себе видатки по технічному обслуговуванню й ремонту переданого в оренду майна, то пропонується визначати розмір щомісячної комісійної винагороди лізингової компанії по наступній формулі:

(2.3.1)

де: К - розмір комісійних виплат;

Ам - розмір амортизаційних відрахувань на повне відновлення за весь період лізингу;

Зр - витрати на техобслуговування й ремонт орендованого майна;

Са - строк лізингового угоди, років;

И - банківський відсоток на рівні сформованої ставки по кредиту або депозиту (у лізингової компанії є альтернатива розміщення коштів на депозитний рахунок);

Нр - операційні накладні витрати лізингової компанії. [9, c. 22]

У всіх інших випадках краща інша формула:

(2.3.2)

де: Р - розмір орендних платежів по лізингу;

Аn - початкова вартість переданого в оренду майна;

И - відсоток виплат по лізингу, банківський відсоток, що включає, і процентне вираження інших витрат лізингової компанії;

П - строк лізингової угоди, років;

Т - періодичність сплати орендних платежів. [9, c. 23]

Надалі пропонується можливість виконати два коректування: на величину залишкової вартості матеріальних активів і на величину авансового платежу. В остаточному вигляді, формула для розрахунку виплачуваних орендних платежів виглядає в такий спосіб:

(2.3.3)

Ро - остаточна сума виплачуваних орендних платежів;

Р - сума орендних платежів без обліку залишкової вартості матеріальних активів;

Мg - поправочний коефіцієнт на залишкову вартість;

Ма - поправочний коефіцієнт на авансовий платіж. [9, c. 24]

На закінчення аналізу А.В. Касимов формулює важливе положення: «Розмір лізингових платежів повинен забезпечити лізинговій компанії одержання прибутку не нижче середньої норми на вкладений капітал, а для орендаря вартість оренди не повинна бути вище вартості банківського кредиту на придбання відповідного майна. [9, c. 25]». У ринковій економіці такий підхід є основою ціноутворення в лізингу. Однак із цієї точки зору, розрахунок величини й графік виплати орендних платежів визначаються виходячи з порівняння лізингу з альтернативними варіантами фінансування проекту. Представлений А.В. Касимовим аналіз припускає лише визначення величини лізингових платежів з урахуванням витрат лізингової компанії й не припускає порівняння вартості лізингу з альтернативними варіантами фінансування проекту.

Список джерел

лізинг угода виплата касимов

Загородній А.Г., Селюченко Н. Є. Ефективність лізингових операцій щодо оновлення основних засобів АТП // Фінанси України. - 1999. - №12. - С. 109 - 114.

Іванов М. Ефективність та привабливість використання лізингових операцій // Управління сучасним містом. - 2003. - №10 - 12 (12). - С. 28 - 32.

Іванов М. Передумови та перспективи розвитку лізингу в Україні // Управління сучасним містом. - 2002. - №10 - 12 (8). - С. 10 - 14.

Касимов А.В. Лізингові послуги для підприємств АПК // Економіка сільськогосподарських і промислових підприємств. - 1992. - №2. - С. 20 - 25.

Кастишак Є. Лізинг як альтернатива кредиту та інвестицій // Галицькі контракти. - 1998. - №10. - С. 166 - 168.

Ковальчук К.Ф., Вишнякова І.В. Показники ефективності лізингової угоди // Фінанси України. - 2004. - №6. - С. 141 - 146.

Кучукова Н.С. Пошук стратегії забезпечення фінансової стабільності // Гроші і кредит - 1998. - №5. - С. 4 - 10.

Ляхова О. Участь українських банків у лізинговому бізнесі // Вісник НБУ. - 2001. - №6. - С. 44 - 46.

Малышенко К. К вопросу об эффективности лизинга в Украине // Экономика. Финансы. Право. - 1998. - №3. - 43 - 47.

Міщенко В.І. та ін. Основи лізингу - К: Земля, 1997. - 256 с.

Павлюк О. Фінансовий лізинг в Україні // Галицькі контракти. - 1998. - №18. - С. 20 - 25.

Панчишин С.А. Макроекономіка. Навчальний посібник - видання 2-ге, 2002. - 324 с.

Папуша А. Україна опановує лізинг // Вісник НБУ. - 1997. - №2. - С. 24 - 28.

Покотило І. Правове забезпечення лізингових операцій // Вісник НБУ. - 1997. - №2. - С. 27 - 29.

Радіонова І. Ф. Макроекономіка та економічна політика // К., 1996 153 с.

Старцев О.В. Розвиток лізингових операцій в Україні // Фінанси України. - 1998. - №6. - С. 70 - 74.

Тимченко О. Становлення і розвиток лізингу в Україні // Вісник НБУ. - 1997. - №2. - С. 29.

Турило А.М., Черемісова Т.А. Оцінка ефективності інноваційного лізингу // Фінанси України. - 2005. - №1. - С. 44 - 48.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Економічна сутність лізингу та його функції. Взаємодія учасників лізингових відносин, переваги і недоліки лізингу. Поняття платежу за користування предметом оренди. Методика розрахунку лізингових платежів шляхом послідовного визначення її складових.

    контрольная работа [45,0 K], добавлен 12.05.2015

  • Фінансова та виробнича функції лізингу. Порівняльна характеристика банківського та лізингового кредиту. Об’єкти і суб’єкти лізингу, його переваги та недоліки. Взаємодія між учасниками лізингового бізнесу. Механізм укладання і реалізації лізингової угоди.

    реферат [31,5 K], добавлен 29.05.2010

  • Визначення загальної суми доходів і витрат підприємства-резидента. Розрахунок суми податку на доходи нерезидентів. Визначення загальної суми податку на прибуток підприємств, яка сплачується за результатами операцій, що відбулися у звітному періоді.

    контрольная работа [13,0 K], добавлен 09.10.2013

  • Лізинг як важлива складова інвестиційного механізму оновлення технічної бази виробництва. Визначення економічної доцільності лізингових операцій на підприємстві. Переваги та недоліки лізингу як форми інвестування. Світовий розвиток лізингових відносин.

    курсовая работа [180,0 K], добавлен 21.10.2014

  • Поняття лізингу та його види. Переваги лізингу як форми фінансування. Лізингова угода та її параметри. Методи оцінки ефективності лізингових операцій. Розрахунок порівняльної ефективності придбання обладнання в лізинг і за рахунок банківського кредиту.

    дипломная работа [409,1 K], добавлен 28.10.2013

  • Лізинг як важлива складова кредитних відносин. Економічна природа та народногосподарське значення лізингового кредиту. Особливості фінансового та оперативного лізингу. Основні етапи механізму лізингового кредитування. Лізинговий кредит в Україні.

    реферат [28,6 K], добавлен 25.01.2011

  • Економічна суть кредиту, його межі, функції, форми і види. Взаємовідносини учасників лізингової угоди. Натуралістична, капіталотворча, фондова теорії кредиту. Місце і роль кредитних грошей у функціонуванні сучасного грошового обігу. Відсоток за кредит.

    реферат [1,3 M], добавлен 30.01.2015

  • Поняття та специфіка інноваційних процесів, її рівні. Характеристика моделі інноваційного процесу: наука – техніка – виробництво. Результати даної діяльності організацій і джерела її фінансування на різних етапах інноваційного процесу, їх оцінка.

    реферат [68,2 K], добавлен 25.11.2010

  • Поняття оренди як фінансово-комерційної операції, принципова відмінність орендної угоди від договору купівлі-продажу. Характеристика основних типів оренди: рентінгу, хайрингу та лізингу. Відмінні особливості фінансового лізингу як довгострокової оренди.

    реферат [28,7 K], добавлен 07.06.2010

  • Дослідження напрямів активізації діяльності учасників національного ринку цінних паперів. Стимулювання виходу інвесторів на ринок цінних паперів. Багатофакторний регресійний аналіз як найбільш ефективний метод економіко-математичного моделювання.

    статья [112,8 K], добавлен 21.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.