Діагностика ймовірності банкрутства, покладаючись на галузевий та регіональний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діагностика ймовірності банкрутства, покладаючись на галузевий та регіональний аспект

Власюк В.Є., Федорцова А.В.

Проведено оцінку ймовірності банкрутства підприємства за моделлю Е. Альтмана. Визначено його переваги та недоліки. Проаналізована ймовірність банкрутства українських підприємств, що належать до однієї галузі та розташовані в одному регіоні. Зроблені відповідні висновки щодо їх подальшої діяльності. Досліджена можливість комплексного застосування п'ятифакторної моделі Е. Альтмана в українській практиці.

Ключові слова: підприємство, банкрутство, оцінка, модель, фактори, ймовірність.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Значна кількість наукових робіт щодо проблеми банкрутства підприємств свідчить про масштабність проблеми та необхідність її вирішення. Варто відзначити, що недостатньо уваги приділено статистичній оцінці та визначенню рівня банкрутства українських підприємств за сучасних умов господарювання.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є визначення ймовірності банкрутства вітчизняних підприємств, а саме -- ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та ПАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну («Комін- мет»), які працюють в одній галузі, мають приблизно однаковий асортимент продукції та обсяги виробництва, розташовані в одному регіоні.

Аналіз проведений на основі п'ятифакторної моделі Е. Альтмана оцінки ймовірності банкрутства, виявлені її основні переваги, недоліки та можливості використання у вітчизняній практиці.

Виклад основного матеріалу. Здатність організації своєчасно проводити платежі, фінансувати свою поточну діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про її стійкий фінансовий стан, і навпаки.

Банкрутство -- це фінансова неспроможність, розорення, що призводить до припинення виплат за борговими зобов'язаннями. Банкрутством є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у законодавчому порядку грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. До стану банкрутства підприємство може призвести погіршення усіх показників, які визначають його фінансову стійкість, тому саме на них основується аналіз ймовірності настання такого стану.

Існує велика кількість методів діагностики ймовірності банкрутства підприємств, найвідомі- шими з яких є: моделі Е. Альтмана (двофакторна й пятифакторна), У. Вівера, М. Беніша, М. Спрін- гейта, тощо.

Модель Медосса Беніша -- одна з найвідо- міших у міжнародній практиці. Вона вміщує в собі систему показників (SGI, SGAI, AQI, GMI, DSRI), які є основою для визначення проявів асиметричної інформації, що подається; дані показники (БЕРІ, ТАТА, ІЛЛІ) є підставою для фальсифікації фінансових результатів.

Модель Вівера створена для виявлення незадовільної структури балансу.

Модель Спрінгейта була створена для підприємств СІЛА та Канади, з метою оцінки кредитоспроможності підприємств.

Однак, найбільш широке застосування серед методів прогнозування банкрутства отримала багатофакторна модель Едварда Альтмана, який отримав всесвітнє визнання після створення математичної формули, що вимірює ступінь ризику банкрутства кожної окремої компанії [3].

Широке застосування моделі Альтмана в зарубіжній практиці обумовлено наступними її позитивними якостями: модель включає велику кількість показників, що забезпечує низьку трудомісткість її використання при достатньо високій точності результатів; передбачає інтегральну оцінку і дає можливість порівняння стану різних об'єктів; інформація для розрахунку всіх показників доступна і міститься в основних формах звітності; існує можливість не тільки прогнозування банкрутства, але і оцінка зони ризику, в якій знаходиться підприємство [4, с. 321].

Позитивні характеристики розглянутої моделі заохочують вітчизняних науковців до неодноразових спроб адаптації останньої до практики українських підприємств, що значно ускладнюється різноманітністю показників звітності, які обумовлені особливостями вітчизняних та зарубіжних стандартів бухгалтерського обліку.

Ця модель заснована на комплексному врахування важливих показників, які характеризують кризовий стан підприємства. Це дозволяє розрахувати індекс кредитоспроможності і як результат віднести підприємство до потенційних банкротів чи до успішно працюючих підприємств [1, с. 62].

П'ятифакторна модель Е. Альтмана має наступний вигляд:

г = 1,2X1 + 1,4X2+3,3 ХЗ+0,6 Х4+1.0Х5,

де -- XI = Власний оборотний капітал / Загальна вартість активів;

Х2 = Нерозподілений прибуток / Загальна вартість активів;

ХЗ = Прибуток до виплати процентів / Загальна вартість активів

Х4 = Власний капітал (ринкова вартість) / Поточні зобов'язання;

Х5 = Чиста виручка / Загальна вартість майна активів.

Найбільш широке застосування серед методів прогнозування банкрутства отримала багатофакторна, так звана, ^-модель (індекс) Альтмана, розроблена Едвардом Альтманом у 1968 році. Здобуті в процесі розрахунків значення Е-показника свідчать про наступне:

7 < 1,8 -- ймовірність банкрутства висока;

1,8 < 7 < 2,7 -- ймовірність банкрутства дуже висока;

2,71 < 7 < 2,9 -- банкрутство можливе;

7 > 3 -- ймовірність банкрутства дуже низька [2].

В даній роботі проведена оцінка вірогідності банкрутства за моделлю Альтмана.

Аналіз фінансового стану ПАТ «Євраз Дніпровського металургійний завод», ПАТ «Дніпровського металургійного комбіната» та ПАТ «Дніпропетровського металургійного завода імені Комінтерну («Комінмет»)» за п'ятифакторною моделлю не виявив загрози банкрутства (табл. 1--3). Це свідчить про фінансову стійкість даних підприємств, про здатність підприємств фінансувати свою поточну діяльність, своєчасно проводити платежі, а також про спроможність підприємств переносити непередбачувані потрясіння та підтримувати свою платоспроможність.

Наприклад, прогнозування ймовірності банкрутства ПАТ «Євраз Дніпровського металургійного заводу» представлено на таблиці 1.

Таблиця 1

Оцінка банкрутства ПАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» за 2014--2016 роки

Інтегральний показник рівня загрози банкрутства за моделлю Альтмона ПАТ «Євраз Дніпровського металургійного заводу» впродовж 2014--2016 рр. високий, а отже ймовірність банкрутства дуже низька. Підприємство досягає такого результату за рахунок високого рівня до- ходності та оборотності активів.

Аналіз ймовірності банкрутства ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» представлено на таблиці 2.

Таблиця 2

Оцінка банкрутства ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за 2014--2016 роки

Інтегральний показник ПАТ «Дніпровського металургійного комбінату» має тенденцію до зменшення, однак ймовірність банкрутства все ще залишається дуже низькою. Так, у 2014 році інтегральний показник складав 7,04, однак у 2016 році він зменшився на 2,66 та становив -- 4,38. Це свідчить про погіршення фінансової стабільності, а отже про неефективне використання ресурсів та можливостей підприємства.

Прогнозування ймовірності банкрутства ПАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну(« Комінмет»)» представлено на таблиці 3.

банкрутство альтман фінансовий український

Таблиця 3

Оцінка банкрутства ПАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну («Комінмет»)» за 2014--2016 роки

Проведений прогнозний аналіз ймовірності банкрутства за економіко-математичнимою моделлю Е. Альтмана дозволяє стверджувати, що ймовірність виникнення банкрутства ПАТ «Дніпропетровського металургійного заводу імені Комінтерну («Комінмет»)» є дуже низькою. Інтегральний показник з 2014 року по 2016 рік має тенденцію до збільшення. Це означає, що йому і іншим підприємствам цього регіону і галузі, які проаналізовано в роботі на даному етапі розвитку не загрожує банкрутство і, як наслідок, ліквідація.

Як відмічає Є.Г. Рясних, незважаючи на привабливість даної методики, її використання обмежується необхідністю мати ринкову вартість акцій. А це можливо лише для великих корпорацій, акції яких вільно котируються на фондових біржах. Враховуючи ще й той факт, що фондовий ринок України є недостатньо розвинутим, то звертання українських підприємств до даної методики є не зовсім коректним [5, с. 31].

Серед недоліків методу можна виокремити такі: модель є емпіричною й не має під собою самостійної теоретичної основи; всі коефіцієнти розраховані на основі статистики результатів діяльності підприємств СІЛА; коефіцієнти для кожної галузі необхідно розраховувати окремо.

Недолік цієї моделі також полягає в тому, що її по суті можна розглядати лише стосовно великих компаній, які розмістили свої акції на фондовому ринку, і це відома ринкова вартість акцій [6].

Стійкий фінансовий стан підприємств свідчить не лише про їх убезпечення від банкрутства, але й про результативність промислового виробництва, можливості підвищення рівня конкурентоспроможності при усуненні недоліків управління, ефективному використанні потенціалу та усіх наявних ресурсів. При взаємодії усіх елементів системи може бути досягнута результативність, яка визначатиметься фінансовою стійкістю, конкурентоспроможністю та надійністю підприємства.

Висновки і пропозиції

Важливим напрямом покращення фінансового стану підприємства є його прогнозування. Оперування різночасними даними та інформацією про можливі зміни фінансового стану дозволяють суб'єктам управління активно впливати на формування показників господарської і фінансової діяльності.

Проведений аналіз ймовірності банкрутства одних з найбільших підприємств чорної металургії Дніпропетровської області, показав, що всі вони є фінансово стійкими. Це означає, що ці підприємства є фінансово стійкими, вони здатні фінансувати свою поточну діяльність, можуть своєчасно проводити платежі, а також спроможні переносити непередбачувані потрясіння та підтримувати свою платоспроможність.

Виявлено, що п'ятифакторна модель Е. Альтмана має свої переваги та недоліки в оцінці ймовірності банкрутства підприємств, як і будь- який метод у практичному застосуванні. Не можна сказати, що дана методика є єдиним вірним підходом до визначення банкрутства, тому існує потреба у такій моделі, в якій оцінка фінансового стану українських підприємств базувалася б на вітчизняних стандартах обліку і звітності, яка б використовувала статистичну, інформаційну базу вітчизняних підприємств з урахуванням специфіки галузі, що дало б змогу враховувати особливості їх діяльності.

Список літератури

1. Воронкова Т.Є. Сравнительная характеристика методов оценки кризисного состояния предприятий с применением формул Э. Альтмана и А.А. Терещенко / Т.Є. Воронкова, Ю.В. Чернюк // «Украина - Болгария - Европейский Союз: современное состояние и перспективы». Сборник материалов международной научнпрактической конференции. Т. 1. - Херсон - Варна: Херсон, ПП Вишемирский В.С., 2012. - С. 60_64.

2. Дягель О.Ю. Диагностика вероятности банкротства организаций: сущность, задачи и сравнительная характеристика методов. Часть 2 [Електронний ресурс] / О.Ю. Дягель, К.О. Энгельгардт // Финансовый анализ: портал журнала ТШЬ. - Режим доступу: ЫГ,р://1йп.ги/?М=201

3. Лепейко Т.І., Доценко ПО. Аналіз сучасних методик прогнозування ймовірності банкрутства підприємств [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://masters.donntu.edu.ua/2012/iem/subrys/library/bancrutcy.pdf

4. Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: навч. посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2007. - 488 с.

5. Рясних Є.Г., Шкілюк Л.О. Моделі діагностики та прогнозування банкрутства // Вісник Хмельницького національного університету - 2008. - № 2. - Т. 2. - С. 3~33.

6. Чурсина Ю.А. Диагностика банкротства предприятия [Електронний ресурс] / Ю.А. Чурсина, К.В. Кондратьева. - Режим доступу: http://www.auditfin.com/fin/2013/ 1/2013_I_03_ll.pdf

Размещено на Allbest.ru