До 2009 року необоротні активи займали незначну частину, але в 2010 році наблюдається швидке збільшення долі необоротних активів, тепер вона складає майже 63% в майні підприємства.

З розрахунків видно, що вартість оборотних активів, порівняно з 2009роком, знизилась на 23,4 тис. грн. (або на 21,02%), а в структурі активів на 45,18%.

В структурі сукупних активів підприємства в 2011 році найбільшу відсоткову вагу мають необоротні активи (61.24 %). Це свідчить про значні накладні витрати і високої залежності від зміни виручки. При цьому варто відмітити, що в порівнянні з попереднім періодом доля необоротних активів у майні підприємства знизилась на 1.75 %. Такі зміни сприяють прискоренню оборотності.

Вартість оборотних активів підприємства зросла на 6.6 тис. грн., чи на 7.5 %. І їх доля в майні підприємства зросла на 1.76 %. Як вже вказувалось, це свідчить про розширення виробництва.

Розглянемо вплив окремих статей оборотних активів. Найбільший вклад в формування оборотних активів підприємства внесли матеріальні оборотні кошти 21.9%, які в порівнянні з попереднім періодом зросли на 3.19 %. Також значний вплив на ріст оборотних активів склали “Грошові кошти і їх еквіваленти”, які в порівнянні з попереднім періодом зросли на 0.57% і в долі оборотних активів склали 21.5 %.

Також позитивною тенденцією є зменшення дебіторської заборгованості, яка в порівнянні з попереднім періодом зменшилась на 1.95 %. Адже зменшення дебіторської заборгованості є одним з джерел залучення додаткових коштів в оборот.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності за 2007-2008 роки значно перевищує рекомендоване значення і зростає в динаміці, що свідчить про нераціональне використання грошових коштів. І хоча його значення в 2009 році знизилось в динаміці більш ніж в 3 рази, таке зниження можна характеризувати як позитивне. Але в 2010 році відбувається його подальше зниження більш ніж в 3 рази і його значення знаходиться вже нижче оптимального рівня. Це як і при аналізі ліквідності балансу пояснюється різким збільшенням кредиторської заборгованості. Лише в 2011 році при зростанні на 38.9%, показник знаходиться на оптимальному рівні, тобто відповідає встановленому нормативу, що свідчить про високу ліквідність.

Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності до 2010 року зростає в динаміці і відповідає оптимальному рівню. В 2010 році відбувається його різке зниження по відношенню з 2009 роком більш, ніж в 8 разів і це значення опускається нижче оптимального рівня. Це говорить про те, що наявних оборотних активів недостатньо для задоволення поточних зобов'язань. І хоча в 2011 році відбувся його ріст на 36.0%, але відповідності нормативу не відбулось.

Оцінка коефіцієнта забезпечення матеріальних запасів власними оборотними коштами показує в якій мірі запаси покриті власними джерелами фінансування. Так значення цього коефіцієнту в 2007 - 1,37; в 2008 - 2,16; в 2009 - 1,31 - це свідчить про те, що у підприємства більше власних коштів, ніж їх необхідно для фінансування запасів. Але в 2010 році фінансування запасів відбувається і за рахунок позичених коштів. І хоча в 2011 році показник не відповідає встановленому нормативу, але ріст показника до рівня 0.26 свідчить про відновлення самостійності в фінансування запасів.

При оцінці маневреності власного капіталу необхідно звернути увагу на ріст даного показника в динаміці. Незначне збільшення свідчить про нормальну діяльність. Так впродовж 2007-2009 років даний коефіцієнт зростав в динаміці від 0.73 до 0.8 відповідно. В 2010 році даний коефіцієнт знижується до - 0.1. Дане зниження свідчить про те, що у підприємства не вистачає власних джерел фінансування. Загалом це свідчить про зниження фінансової стійкості та залежності від зовнішніх джерел. Та в продовж 2011 року відбувся ріст показника до 0.09, що характеризується як позитивна тенденція. І хоча значення показника в порівнянні з попередніми роками не значне, але його ріст на 190 % в порівнянні з попереднім періодом, свідчить про поступове відновлення фінансової стійкості та незалежності від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт співвідношення позичкових та власних коштів дає більш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він показує, яких коштів у підприємства більше власних чи позичених. Зниження цього показника в динаміці свідчить про зниження залежності підприємства від зовнішніх інвесторів. Дане положення характерно для показників 2007-2009 та 2011 років. Даний коефіцієнт також показує, скільки одиниць позичкових коштів припадає на кожну одиницю власних. Так в 2008 році на 1 грн. власних коштів припадає 13 коп.; в 2007 та 2009 роках - 11 коп., в 2011 році - 49 коп. В 2010 році спостерігається збільшення цього коефіцієнту, і вже на 1 грн. припадає 75 коп. З однієї сторони це негативне явище, адже зменшується фінансова стійкість підприємства, але з іншого, обслуговування власних коштів коштує значно дешевше, а також ці кошти йдуть на цільове використання - на розширення діяльності.

Оцінка коефіцієнту реальної вартості майна показує, що його значення знаходиться нижче критичного. В даному випадку єдине, що можна зробити - це збільшити майно реалізаційного призначення або за рахунок залучених або за рахунок коштів від фінансових результатів. Лише в 2011 році відбувся значний ріст показника (на 87.1 %) і його значення відповідає встановленому нормативу.

Оцінка якості прибутку показує питому вагу різних видів прибутку в балансовому. Як видно з наведених даних прибутковість підприємства має циклічний характер.

Оцінка прибутковості загального капіталу показує спроможність активів давати поточний дохід без урахування впливу суми податків. Оцінка цього коефіцієнта показує, що доходність підприємства зростає в динаміці від 0.14 в 2008 році до 0.27 в 2011 році. Особливо ріст наглядається в 2011 році, де даний показник виріс на 80% в порівнянні з 2010 роком.

Оцінка показників прибутковості продажів показала, що динаміка прибутку має циклічний характер. Так, коефіцієнт прибутковості продажів з 2007 по 2010 рік зменшувався від 0.04 до 0.01. А в 2011 році його ріст до 0.02, тобто на 1 грн. реалізованої продукції припадає 0.01 грн. прибутку.

Оцінка коефіцієнта прибутковості активів показує, стабільність показника впродовж 2008-2010 років. Лише в 2011 році відбувся його ріст на 90% і склав 0.19 в порівнянні з попереднім періодом.

Оцінка коефіцієнта прибутковості власного капіталу показує, що зміна показника в динаміці має циклічний характер. Так, впродовж 2007-2008 прослідковується його зниження від 0.13 до 0.1. Але вже з 2009 року наблюдається його ріст з 0.11 до 0.28 в 2011 році. Так, в 2010 році відбувся ріст на 27.3%, а в 2011 році аж на 100%.

Оцінка оберненості загального капіталу показує, скільки коштів принесла кожна одиниця активів. Так за 2008 рік на кожну одиницю активів припадає 3,65 грн. В 2009 році відбувається значний ріст даного показника до 9,29 грн. на 1 грн. активів. В 2010 році він дещо знизився - 8,45 грн. але вже в 2011 році наблюдається його ріст до 9.22. Це свідчить про те, що виручка від реалізації повністю покриває вартість активів.

Оцінка показника оберненості поточних активів показує його ріст в динаміці.Загалом наблюдається підвищення показника в динаміці від 4.65 до 24.3. Найбільший приріст показника становить в 2011 році - 53.6.

Позитивне явище наблюдається і при оцінці дебіторської заборгованості. Її ріст в динаміці сприяє зменшенню періоду оборотності дебіторської заборгованості, що сприяє швидкому вивільненню ресурсів і залученню їх в оборот.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА БПП “БОНУС”

4.1 Організаційно-теоретичні та правові основи охорони праці

Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально профілактичних заходів спрямованих на забезпечення здоровя та працездатності людини в процесі праці.

Система управління охороною праці є складовою частиною загальної системи керування підприємством. При автоматизованих системах управління охороною праці є її складовою частиною або підсистемою. Управління охороною праці передбачає участь у цьому процесі майже всіх служб та підрозділів підприємства, установи, організації, діяльність яких визначається Положенням про службу охорони праці. Об'єктом управління є діяльність структурних підрозділів, яка спрямована на створення безпечних і здорових умов праці. Управління охороною праці підприємства або установи в цілому здійснює роботодавець.

Служба охорони праці створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності та виду діяльності для виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

Для реалізації перелічених вище цілей служба охорони праці повинна вирішувати такі завдання:

· Здійснювати контроль за безпекою виробничих процесів, устаткування будівель і споруд;

· забезпечувати працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

· забезпечувати професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників із питань охорони праці, вести пропаганду безпечних методів праці;

· забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку працюючих;

· вимагати професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

На підприємствах із чисельністю до 50 працюючих цю службу може представляти інженер, призначений за сумісництвом.

Система управління охороною праці підприємства включає службу охорони праці та керівництво підприємства і керується у своїй діяльності законодавством України про охорону праці і про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про службу охорони праці.

Основними функціями управління охороною праці, що розробляє і втілює служба охорони праці, є:

· створення ефективної системи управління, яка б сприяла удосконаленню діяльності кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

· здійснення оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці;

· розробка разом із структурними підрозділами заходів по забезпеченню норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища або їх підвищення, а також підготовка розділу “Охорона праці” колективного договору;

· розробка змісту та методики проведення інструктажу з питань охорони праці;

· забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами;

· здійснення оперативного та поточного контролю за станом охорони праці на підприємстві;

· розслідування, облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також розрахунок шкоди від них;

· розробка перспективних і поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

· планування та контроль витрат коштів на охорону праці;

· забезпечення працюючих колективними та індивідуальними засобами захисту від шкідливих та небезпечних чинників виробництва, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями, надання передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних із шкідливими і важкими умовами праці.

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року прийняла Закону країни “Про охорону праці”. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоровя в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Специфічною особливістю закону, що регламентує правову основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантій робітникам. Передбачається нова система фінансування охорони праці, формування системи страхування від нещасних випадків і профзахворювань, посилюється централізація планування. Договірне регулювання з питань охорони праці поставлено на високий рівень, передбачається значна участь громадських інституцій у цьому процесі.

Для практичної реалізації Закону “Про охорону праці” був прийнятий 15 грудня 1993 року Закон України “Про змін і доповнень, що стосуються охорони праці, до Кодексу законів про працю України”, а також Закон України “Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і кримінального Кодексу України” від 15 січня 1995 року. Були прийняті також такі підзаконні акти, затвердженні постановою Кабінету Міністрів: “Про створення Національної Ради з питань безпечної життєдіяльності населення”, “Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”, “Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяну працівнику ушкодженням здоровя, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків”, “Положення про державний, галузеві регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємств”, “Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці” тощо.

Одним із головних документів, який забезпечує чітке виконання службових обов'язків працівниками, є “Кодекс законів про працю України”.

Кодекс трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості. Він спрямований на охорону прав працюючих.

У першій главі “Загальні положення” викладенні основні трудові права та обов'язки працівників, особливості міжнародних угод або договорів з питань трудового законодавства, а також додаткові пільги працівникам, які можуть бути надані їх підприємствами.

Друга глава - “Колективний договір”.

Колективний договір на БПП “Бонус” був укладений в 1996 році. Він укладається на основі чинного законодавства між власником і працюючими з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, та власників.

Колективний договір повинен містить основні положення з питань праці і заробітної плати, положення щодо робочого часу, часу відпочинку, матеріального стимулювання, охорони праці, удосконалення виробництва і праці, зміцнення виробничої і трудової дисципліни, соціальні питання та ін.

Колективний договір є найважливішим документом в системі нормативного регулювання між власниками і працівниками з першочергових соціальних питань, в тому числі з питань охорони праці.

В Кодексі записано положення про трудовий договір. Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством і угодою сторін.

Всі прийняті на роботу працівники повинні бути ознайомленні з умовами роботи, правами і обов'язками, які вони мають виконувати.

За цим договором власник БПП “Бонус”обов'язаний дбати про умови праці працівників, полегшувати їх, оздоровлювати навколишнє середовище, дбати про виконання правил безпеки і інструкцій по техніці безпеки. Забезпечувати контроль здоровя для працівників із шкідливими умовами праці, забезпечувати спецодягом та засобами захисту працюючих від шкідливого впливу речовин, що використовуються в процесі праці. Слідкувати за дотриманням трудового законодавства на підлеглому об'єкті, створювати умови для здійснення контролю за умовами праці, дбати про відпочинок працюючих.

4.2 Основи пожежної безпеки

Пожежна безпека підприємства - це такий стан промислового об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у разі її виникнення запобігається вплив на людей небезпечних факторів та забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека підприємств складається із системи запобігання пожежам та системі пожежного захисту.

Система запобігання пожежам - це комплекс організаційних і технічних засобів, спрямованих на виключення можливості виникнення пожежі, на запобігання утворення горючого і вибухонебезпечного середовища шляхом регламентації вмісту горючих газів, парів та пилу у повітрі, а також виключення можливості виникнення джерел запалювання або вибуху; забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів, обладнання, електроустаткування, систем вентиляції, зберігання сировини та інших матеріалів. Запобіганню пожежам сприяє герметизація виробничого обладнання, відведення горючого середовища в спеціальні пристрої і безпечні місця.

Система пожежного захисту забезпечується застосуванням вогневідсічних пристроїв на технологічних комунікаціях, в системі вентиляції, повітряного опалення і кондиціювання повітря.

Загоди пожежної безпеки на підприємствах за призначенням поділяються на чотири групи:

1. заходи, які забезпечують пожежну безпеку технологічного процесу і обладнання, зберігання сировини і готової продукції;

2. будівельно - технічні заходи, які направленні на виключення причин пожеж і на створення стійкості огороджуючи структур і будівель; на запобігання можливості поширення пожеж і вибуху;

3. організаційні заходи, які забезпечують організацію пожежної охорони, навчання працюючих методам щодо запобігання пожежам і щодо застосування первинних засобів гасіння пожеж;

4. заходи до ефективного вибору засобів гасіння пожеж, обладнання пожежного водопостачання, пожежної сигналізації, створення запасу засобів гасіння.

Пожежна безпека підприємства забезпечується ще на стадії проектування і розробки генерального плану відповідно до вимог санітарно - гігієнічних і протипожежних правил і будівельних норм і правил. При проектуванні, будівництві і експлуатації підприємства необхідно виконувати такі профілактичні вимоги: розташування на території промислових і допоміжних будівель і споруд відповідно до технологічного процесу; кабельних і повітряних електричних ліній; газових і водопровідних комунікацій; складів палива; автомобільних і залізничних шляхів; майданів для вантажувально - розвантажувальних робіт; засобів для пожежегасіння і пожежного знаряддя; підтримання належного порядку і чистоти на території.

Територія підприємства освітлюється в нічний час. По периметру підприємства - охоронне освітлення.

При роботі на відкритих майданчиках куріння дозволяється тільки у спеціально відведених і обладнаних місцях, які позначаються відповідним написом. На даному підприємстві куріння забороняється на всій території. Відповідні написи вивішуються на самій території.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх власників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов'язані:

· розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки;

· забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

· організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

· утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

· здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

· своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

На БПП “Бонус” виконуються правила пожежної безпеки, і у зв'язку з особливістю діяльності прийняті підвищені заходи пожежної безпеки:

· утримуються у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежна техніка, обладнання та інвентар, не допускається їх використання не за призначенням;

· впровадженні автоматизовані засобів виявлення та гасіння пожеж;

· забороняється куріння на території підприємства

· забезпечення робітників спецодягом;

· ;збереження вогненебезпечних речовим у спеціальних ємностях і у спеціально відведених місцях;

· підвищена увага при роботі з обладнанням;

· жорсткий контроль за дотриманням правил пожежної безпеки та ін.

РОЗДІЛ 5. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА НА БПП “БОНУС”

Основними напрямками економічного і соціального розвитку України до 2010 року передбачається підйом виробництва за рахунок переозброєння підприємств їхньої модернізації і реконструкції внаслідок вкладення капіталу й інвестицій, прихід до керування підприємствами приватних осіб, створення акціонерних товариств.

Розвиток технічного процесу пов'язано з питаннями як поточного, так і капітального будівництва. Тому підприємству у своїй діяльності доводиться погоджувати розробку технологічного процесу або розміщення устаткування з урахуванням норм і правил, що розроблені на основі вимог цивільної оборони. Керівник повинний знати основні принципи пов'язування розробленого технологічного процесу з основними вимогами цивільної оборони, уміти визначати вартість будівництва будинків і споруджень з урахуванням максимального захисту робітників та службовців при виникненні надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

Забезпечення надійного захисту робітників та службовців підприємства від зброї масового знищення - один з основних шляхів підвищення стійкості його роботи.

Інженерний захист робітників та службовців об'єкта - це захист із використанням інженерних споруджень, притулків, найпростіших укриттів.

Вона досягається шляхом завчасного проведення інженерних заходів щодо будівництва й устаткування захисних споруджень, з урахуванням умов розташування об'єкта і вимог будівельних норм і правил.

Успішне рішення задач інженерного захисту можливе при виконанні наступних умов:

· загальна місткість захисних споруджень на об'єкті дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

· система життєзабезпечення захисних споруджень забезпечує життєдіяльність, що укриваються на протязі встановленого терміну безперервного перебування їх у захисних спорудженнях;

· розміщення захисних споруджень щодо місць роботи дозволяє укритися по сигналі «Повітряна тривога» у встановленні терміни.

З перерахованих умов випливає, що оцінка інженерного захисту робітників та службовців на об'єкті господарської діяльності полягає у визначенні показників, що характеризують здатність інженерних споруджень забезпечити ці умови. На підставі висновків отриманих з оцінки стану інженерного захисту визначають заходу щодо підвищення надійності захисту виробничого персоналу від зброї масового знищення.

Для проведення оцінки інженерного захисту робітників та службовців об'єкта необхідно вивчити всі наявні захисні спорудження, їхні характеристики, розташування і зібрати наступні дані:

1. очікувана потужність ядерних боєприпасів і вид вибуху;

2. дані про середній вітер:

· швидкість середнього вітру, що переважає в районі розташування об'єкта;

· напрямок середнього вітру (приймається самій не сприятливий убік об'єкта)

3. кліматичні умови району розташування об'єкта: кліматична зона або середня літня температура повітря;

4. загальна кількість робітників та службовців об'єкта в найбільшій зміні, у тому числі жінок;

5. розподіл робітників та службовців по ділянках роботи і віддалення останньої від захисних споруджень;

6. характеристика захисних споруджень:

· розташування захисних споруджень на об'єкті;

· тип захисних споруджень:

· надлишковий тиск, що витримує конструкція спорудження;

· коефіцієнт ослаблення радіації (коефіцієнт ослаблення конструкцій, що обгороджують, або матеріал і товщина кожного захисного шару перекриттів);

· основні і допоміжні приміщення і їхні розміри (площа, висота);

· тип і склад елементів систем воздухозабезпечення;

· обсяг резервних ємкостей систем воздухозабзпечення і каналізації;

· елементи санітарно-технічних пристроїв.

Місткість захисних споруджень об'єкта визначається відповідно до норм об'ємно-планувальних рішень. По кількості місць враховує можливість укриття найбільшої працюючої зміни.

При цьому виявляють:

· наявність основних і допоміжних приміщень, установлюють відповідність їхніх розмірів нормам об'ємно-планувальним рішенням;

· розраховують кількість місць для робітників, що укриваються на наявній площі приміщення;

· перевіряють відповідності обсягу приміщень у зоні герметизації на одного, що укривається по встановленій нормі;

· визначають показник, що характеризує захисні спорудження по місткості - можливість укриття найбільшої працюючої зміни.

При оцінці захисних споруджень по захисних властивостях визначають властивості захисних споруджень і оцінюють можливість захисту тих, які укриваються від впливу надлишкового тиску, радіоактивних випромінювань, очікуваних на об'єкті. При цьому:

· дані про захисні властивості ударної хвилі беруть з характеристик притулків по величині надлишкового тиску. Ці дані можуть бути приведені в характеристиці притулків або знайдені розрахунковим шляхом. Якщо в районі розташування об'єкта очікується дія проникаючої радіації, то розраховують виплив по радіоактивному зараженню і по проникаючій радіації роздільно;

· визначають необхідні захисні властивості. При цьому необхідна міцність захисних споруджень відповідає максимальному значенню надлишкового тиску очікуваного на об'єкті;

· порівнюючи фактичні захисні властивості захисних споруджень робимо висновок про надійність захисту людей і складаємо показник, що характеризує захисні спорудження по захисних властивостях.

У висновках вказують, які притулки (укриття) не відповідають вимогам по захисних властивостях і заходам, що підвищують їхні захисні властивості.

Для забезпечення життєдіяльності укриваемих, захисні спорудження обладнують системами повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічною системою, електропостачання і зв'язку.

При оцінці систем життєзабезпечення визначають кількість робітників що укриваються, життєдіяльність яких може забезпечити система на протязі встановленого терміну.

При устаткуванні системи повітропостачання на базі ФВК-1 з електроручним вентилятором можна обійтися аварійним джерелом з акумуляторної батареї, що використовують для освітлення, а робота вентиляторів забезпечується в ручну.

Оцінка захисних споруджень по своєчасному укриттю робітників та службовців розраховується в залежності від розташування захисних споруджень щодо місця роботи. Оцінювати зручніше це все за схемою розміщення захисного спорудження, де повинні бути позначені робочі ділянки і кількість виробничого персоналу в них. При цьому розраховують тільки ті захисні спорудження, що мають захисні властивості і оснащенні системами життєзабезпечення не нижче необхідних.

У ході оцінки виявляють число робітників, що укриваються, котрі можуть зайняти захисне спорудження у встановлений час. При цьому визначають відстань від місця роботи до притулку.

За результатами оцінки інженерного захисту робітників та службовців об'єкта роблять висновки:

· на підставі розрахованих показників роблять висновок про надійність інженерного захисту робітників та службовців;

· визначають слабкі місця в інженерному захисті виробничого персоналу і передбачають шляхи і заходи щодо удосконалювання інженерного захисту: посилення захисних властивостей, підвищення можливості систем життєзабезпечення до необхідної, будівництва відсутніх у місцях зосередженого розташування виробничого персоналу і т.ін.

ВИСНОВКИ

В даний час аналіз фінансового стану займає важливе місце серед економічних наук. Його розглядають в якості однієї з функцій управління виробництвом

На основі результатів аналізу розробляються та обґрунтовуються управлінські рішення. Фінансово-господарський аналіз є основою для прийняття рішень і дій, обґрунтовує їх і є основою наукового управління виробництва, забезпечує його об'єктивність, необхідність і ефективність.

Він необхідний для самого підприємства з метою виявлення дійсного стану підприємства і коригувати свою діяльність в результаті виявлення відхилень. Цей аналіз необхідний і для інвесторів, і для кредиторів, які вкладають кошти в діяльність підприємства. Даний аналіз необхідний і для державних органів, які виявляють його платоспроможність, реальний стан виробництва.

При аналізі структури і динаміки балансу було визначено, що основним джерелом формування майна підприємства є власний капітал. За 2007 рік його доля в структурі пасивів склала 89,97%. За 2008 рік його доля дещо зменшилась (на 1,21%) і склала 88,76%. Це пов'язано з ростом позичкових коштів. За 2009 рік його доля в структурі дещо збільшилась (на 1,01%) і склала 89,77%. В 2010 році наглядається зниження долі власного капіталу і зростання позичкового.

Підприємство має до 2009 року стійкий фінансовий стан, в його структурі переважають оборотні активи. І в основному такі статті як “запаси” і “грошові кошти”. А в 2010 році це положення змінюється і в структурі балансу переважають вже необоротні активи. Значно підвищилась кредиторська заборгованість.

При аналізі економічного потенціалу необхідно звернути увагу на те, що до 2009 року підприємство має стійкий фінансовий стан. Показники ліквідності знаходяться вище оптимального рівня. Підприємство повністю фінансово стійке і незалежне від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності за 2007-2008 роки значно перевищує рекомендоване значення і зростає в динаміці, що свідчить про нераціональне використання грошових коштів. Але в 2010 році відбувається його подальше зниження більш ніж в 3 рази і його значення знаходиться вже нижче оптимального рівня. Це як і при аналізі ліквідності балансу пояснюється різким збільшенням кредиторської заборгованості. Лише в 2011 році при зростанні на 38.9%, показник знаходиться на оптимальному рівні, тобто відповідає встановленому нормативу, що свідчить про високу ліквідність.

Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності до 2010 року зростає в динаміці і відповідає оптимальному рівню. В 2010 році відбувається його різке зниження по відношенню з 2009 роком більш, ніж в 8 разів і це значення опускається нижче оптимального рівня. Це говорить про те, що наявних оборотних активів недостатньо для задоволення поточних зобов'язань. І хоча в 2011 році відбувся його ріст на 36.0%, але відповідності нормативу не відбулось.

Лише коефіцієнт швидкої ліквідності знаходиться на оптимальному рівні впродовж аналізує мого періоду.

Загалом про проведений аналіз типу фінансової стійкості можна зробити такі висновки:

· в 2007 - 2009 роках спостерігається абсолютна фінансова стійкість підприємства, що позитивно віддзеркалюється і для кредиторів;

· в 2010 - 2011 роках спостерігається різке зниження фінансової стійкості, в основному за рахунок значного збільшення позичкових коштів, а точніше - кредиторської заборгованості.

Про стабільність діяльності свідчать показники оборотності, які покращуються з кожним роком прослідковується їх ріст в динаміці, в деяких періодах цей ріст досягає 150%.

Отже, загальний аналіз підприємства показав, що підприємство фінансово стійке і незалежне від зовнішні інвесторів. Успішно працює на ринку, має великий економічний потенціал і гарні результати діяльності.

Оцінка діяльності підприємства за допомогою показників прибутковості показала, що динаміка прибутку має циклічний характер. Так, коефіцієнт прибутковості продажів з 2007 по 2010 рік зменшувався від 0.04 до 0.01. А в 2011 році його ріст до 0.02, тобто на 1 грн. реалізованої продукції припадає 0.01 грн. прибутку. Низьке значення коефіцієнту є наслідком високої собівартості продукції.

Основний коефіцієнт доходності показує спроможність активів давати поточний дохід без урахування впливу суми податків. Аналіз цього коефіцієнта показує, що доходність підприємства зростає в динаміці від 0.14 в 2008 році до 0.27 в 2011 році. Особливо ріст наглядається в 2011 році, де даний показник виріс на 80% в порівнянні з 2010 роком.

Оцінка коефіцієнта прибутковості активів показує, стабільність показника впродовж 2008-2010 років. Лише в 2011 році відбувся його ріст на 90% і склав 0.19 в порівнянні з попереднім періодом.

Оцінка коефіцієнта прибутковості власного капіталу показує, що зміна показника в динаміці має циклічний характер. Так, впродовж 2007-2008 прослідковується його зниження від 0.13 до 0.1. Але вже з 2009 року наблюдається його ріст з 0.11 до 0.28 в 2011 році. Так, в 2010 році відбувся ріст на 27.3%, а в 2011 році аж на 100%.

Оцінка фінансового стану за системою “Дюпон” показує, що підприємство має стійкий фінансовий стан і прибуток на власний капітал зростає в динаміці від 0.11 в 2007 році до 0.27 в 2011 році, що свідчить про успішну роботу підприємства.

Аналіз по таблиці зведених показників фінансового стану показав, що підприємство є вельми привабливим для інвесторів. Адже на підприємстві спостерігається стійкий фінансовий стан і ріст показників оборотності в динаміці, що свідчить про успішну роботу підприємства.

Загалом дані аналізу і оцінки свідчать про стійкий фінансовий стан БПП “Бонус” Але в деяких періодах спостерігається коливання показників, що свідчить про деякі недоліки в управлінні підприємством.

Для подолання цих недоліків і для більш успішної роботи підприємства можна внести ряд пропозицій:

· пошук постачальників, які змогли б запропонувати більш дешеву продукцію, що підвищить дохід підприємства;

· залучення додаткових коштів в оборот за рахунок зменшення рівня дебіторської заборгованості;

· розширення асортименту продукції;

· розширення мережі філій в оптимальних місцях;

· надання додаткових послуг клієнтам;

· залучення додаткових клієнтів за рахунок зниження цін в рамках 1-2%, а також цей захід знизить конкуренцію;

· підвищення якості продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про підприємства в Україні” / Голос України. - 1991. - 27 березня

2. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 №1576-12 // ВВР. - 1991. - №49

3. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” / Бухгалтерський облік і аудит. - 2007

4. Артеменко В.Г., Белендир М.В. Фінансовий аналіз. - М: Дис, 1997

5. Баканов М.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі. - М: Економіка, 1990

6. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - М: Фінанси і статистика, 2007

7. Балабонов І.Т. Аналіз і планування фінансів господарюючого суб'єкта. - М: Фінанси і статистика, 1994

8. Бандурка М.І., Шеремет А.Д. Теорія аналізу господарської діяльності. - М: Фінанси і статистика, 1998

9. Бандурка А.М., Черв'яков І.М., Носилкіна О.В. Фінансово-економічний аналіз. - Харків, 2007

10. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємств. Підручник. -К.: Либідь, 2008

11. Бланк І.А. Стратегія і тактика управління фінансами. - К., 1996

12. Бланк І.А. Основи фінансового менеджменту. - К., 2007

13. Блатов Н.А. Баланс промислового підприємства і його аналіз. - Л: Леннартіздат, 1993

14. Бетенс В., Хавранек П.М. Керівництво по оцінці ефективності інвестицій.-М.: “Інфра-М”, 1998

15. Іваненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз / Навчальний посібник. - К: КНЕУ, 2007

16. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу / Навчальний посібник. - К: Знання-Прес, 2008

17. Ілєнкова Н.Д. Аналіз і управління. - М: Фінанси і статистика, 1997

18. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. - М: Бухгалтерський облік, 1996

19. Золотогоров В.Г. Енциклопедичний словник по економіці.-Мн.: Полимя, 1997

20. Зуділін А.П. Аналіз господарської діяльності підприємств розвинутих капіталістичних країн. / Навчальний посібник. - М: УНД, 1989

21. Індрісов А.Б., Постников А.В. Стратегічне планування і аналіз ефективності інвестицій.-М.: “Філинь”, 1996

22. Каракоз І.І., Самборський В.І. Теорія економічного аналізу. - К: Вища школа, 1989

23. Ковальов А.І. Аналіз фінансового стану підприємства. - К., 1997

24. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз. Управління капіталом. Вибір інвестицій аналіз звітності. - М: Фінанси і статистика, 1996

25. Ковалев В.В. Збірник задач по фінансовому аналізу. / Навчальний посібник. - М: Фінанси і статистика, 1997

26. Ковалев В.В., Петров В.В. Як читати баланс. - М: Фінанси і статистика, 1998

27. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. - К., 1995

28. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. - К: Знання, 2009

29. Кравченко Л.І. Аналіз фінансового стану підприємства. - Мінськ: ПКФ “Екаунт”, 1994

30. Кравченко Л.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі. - Мінськ: Вища школа, 1995

31. Крейніна М.Н. Фінансовий стан підприємства. - М: Дис, 1997

32. Кузьменко Л.В., Кузьмін В.В., Шаповалова В.М. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник.-Херсон: “Олді-плюс”, 2011

33. Мельников О.В., Жидецький В.С., Джиги рей В.Ц. Основи охорони праці. Підручник.-Львів: Афіша, 2009

34. Ненашев Є.В. Аналіз фінансів підприємства в умовах ринку. - М: Вища школа, 1997

35. Павлова Л.П. Фінансовий менеджмент. / Навчальний посібник. - М: ІНФРА-М, 1996

36. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. - Тернопіль: Економічна думка, 2009

37. Попович П.Я. Економічний аналіз і аудит на підприємстві. - Тернопіль: Економічна думка, 2007

38. Рудановський А.П. Аналіз балансу. - М: Макіз, 1989

39. Русак Н.А., Русак В.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання. - Мінськ: Вища школа, 1997

40. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - Мінськ: ООО “Нове знання”, 2008

41. Славюк Р.А. Фінанси підприємств. - Луцьк: “Вежа”, 2009

42. Сопко В.В. Методика аналізу балансу підприємства. - К., 1994

43. Суторніна В.М., Федоров В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій. - К: Либідь, 1993

44. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методика фінансового аналізу. - ІНФРА-М, 1995

45. Шеремет А.Д. Фінанси підприємства. - М: Фінанси і статистика, 1997

46. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. - М.: “Інфра-М”, 2007

47. Шершньов З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління / Навчальний посібник. - К: КНЕУ, 2007

48. Аналіз балансу. / За ред. Філімонова. - М: Економічна думка, 1996

49. Аналіз господарської діяльності в промисловості. / За ред. Стражева В.І. - Мінськ: вища школа, 1997

50. Основи охорони праці. / За ред. Купчика Н.П. - К., 2008

51. Основи охорони праці. / За ред. д.т.н., проф.. Гандзьока Н.П - Львів “Новий світ”, 2011

52. Фінанси. / Навчальний посібник. / За ред. проф. Ковальовой А.М. - М: Фінанси і статистика, 1996

53. Фінансовий менеджмент. / За ред. академ.АНИР Стояновой Є.С. - М.: “Перспектива”, 1997

54. Фінанси підприємств. / Підручник. / За ред. проф. Подєрьогіна А.М. - К: КНЕУ, 2007

55. Фінанси підприємств. / За ред. проф.. Колчиной Н.В. - М.: Юніті, 2009

Таблиця 1

Аналіз фінансової стійкості БПП “Бонус”

Показники	Періоди, роки	Ланцюгові відносні відхилення, %
	2007	2008	2009	2010	2011	2008	2009	2010	2011
Коефіцієнт автономії	0.9	0.89	0.9	0.57	0.67	-1.11	1.12	-36.7	17.5
Коефіцієнт залежності	1.11	1.2	1.11	1.75	1.49	0.9	-0.9	57.66	-14.9
Коефіцієнт співвідношення коштів	0.11	0.13	0.11	0.75	0.49	18.18	-15.4	581.8	-34.7
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0.75	0.77	0.8	-0.1	0.09	2.67	3.9	-47.37	190.0
Коефіцієнт забезпечення поточних активів	0.87	0.86	0.88	-0.16	0.15	-1.15	2.3	-50.98	190.0
Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів	1.37	2.16	1.31	-0.31	0.26	57.66	-39.4	-61.83	195.0
Коефіцієнт реальної вартості майна	0.18	0.15	0.39	0.35	0.55	-16.67	160	-10.26	57.1

Таблиця 2

Аналіз коефіцієнтів ліквідності БПП “Бонус”

Показники	Періоди, роки	Відхилення, %
	2007	2008	2009	2010	2011	2008	2009	2010	2011
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0.9	2.05	0.63	0.18	0.25	127.8	-69.3	-71.4	38.9
Коефіцієнт проміжної ліквідності	7.5	6.95	5.38	0.82	1.09	-7.33	-22.6	-84.8	32.9
Коефіцієнт загальної ліквідності	7.69	7.1	8.04	0.86	1.17	-7.67	13.24	-89.3	36.0

Таблиця 3

Аналіз показників оборотності БПП “Бонус”

Показники	Періоди, роки	Відхилення, %
	2007	2008	2009	2010	2011	2008	2009	2010	2011
Коефіцієнт оборотності активів	-	3.65	9.29	8.45	9.22	-	154.5	-9.04	9.1
Коефіцієнт оборотності запасів	-	8.43	20.22	25.63	43.45	-	139.9	26.76	69.5
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	-	4.09	10.4	12.25	15.35	-	154.3	17.79	25.3
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	-	4.65	11.45	15.82	24.3	-	46.2	38.2	53.6
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	-	34.03	71.5	203.2	111.8	-	110.1	184.2	-48.0
Період оборотності дебіторської заборгованості	-	11	5	2	3	-	-	-	-

Продовження таблиці 3

Показники	Періоди, роки	Відхилення, %
	2007	2008	2009	2010	2011	2008	2009	2010	2011
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	-	-	-	33.35	26.5	-	-	-	-20.5
Період оборотності кредиторської заборгованості	-	-	-	11	14	-	-	-	-
Довжина операційного циклу(днях)	-	54	23	16	11	-	-	-	-
Довжина фінансового циклу(днях)	-	54	23	-6	-3	-	-	-	-

Таблиця 4

Аналіз показників прибутковості БПП “Бонус”

Показники	Періоди, роки	Ланцюгові відхилення,%
	2007	2008	2009	2010	2011	2008	2009	2010	2011
Коефіцієнт прибутковості продажів	0.04	0.03	0.01	0.01	0.02	-25	-66	-	100
Основний коефіцієнт доходності	-	0.14	0.15	0.15	0.27	-	7.14	-	80.0
Коефіцієнт прибутковості активів	-	0.1	0.1	0.1	0.19	-	-	-	90.0
Коефіцієнт прибутковості власного капіталу	0.13	0.1	0.11	0.14	0.28	-23	10.0	27.3	100

Таблиця 5

Показники оцінки фінансового стану за системою “Дюпон”

Показники		Періоди, роки
		2007	2008	2009	2010	2011
Чистий прибуток	:	11.8	10.6	13.3	19.1	46.1
Виторг від реалізації	=	276.9	398.1	1176.1	1585.3	2236.3
Прибутковість продажів		0.04	0.03	0.01	0.01	0.02
Виторг від реалізації	:	276.9	398.1	1176.1	1585.3	2236.3
Загальна сума активів	=	100.7	117.4	135.9	239.4	245.6
Коефіцієнт активності активів		2.7	3.4	8.6	6.6	9.1
позичкові кошти	:	10.1	13.2	13.9	102.6	81.1
Власні капітал	=	90.6	104.2	122.0	136.8	164.5
Співвідношення позичкових та власних коштів	+	0.11	0.13	0.11	0.75	0.49
1	=
Фінансова залежність		1.11	1.13	1.11	1.75	1.49
Прибутковість продажів	*	0.04	0.03	0.01	0.01	0.02
Коефіцієнт активності активів	=	2.7	3.4	8.6	6.6	9.1
Рентабельність активів	*	0.1	0.1	0.09	0.07	0.18
Фінансова залежність	=	1.11	1.13	1.11	1.75	1.49
Коефіцієнт прибутку на власний капітал		0.11	0.11	0.1	0.12	0.27

Размещено на Allbest.ru