Економічний зміст дисконтування
Поняття дисконту. Характеристика видів дисконтування. Способи розрахунку доходу при короткострокових фінансових вкладеннях. Що таке короткострокові фінансові вкладення. Загальна формула для обчислення дисконтованої вартості потоку постнумерандо.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.09.2011 |
| Размер файла | 106,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
10
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ІНСТИТУТ ДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ
Кафедра фінансів та кредиту
Контрольна робота
з дисципліни
“ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ”
Економічний зміст дисконтування
Кривий Ріг
2010
Теоретичні запитання
1. Поняття дисконту. Види дисконтування
Економічний зміст дисконтування полягає в упорядкуванні у часі грошових потоків різних часових періодів. Одна з інтерпретацій ставки, використовуваної для дисконтування, така: ставка показує, який щорічний відсоток повернення прагне (або може) мати інвестор на капітал, який він інвестує. У цьому випадку шукана величина РV показує як би поточну, «сьогоднішню» вартість майбутньої величини FV.
Проблема “гроші-час” не нова, тому відпрацьовано зручні моделі та алгоритми, які дозволяють орієнтуватися в справжній вартості майбутніх дивідендів з позицій поточного періоду.
Дисконтування - процес, протилежний компаундуванню. Дисконтування - визначення поточної (теперішньої) вартості грошей (PV, present value - теперішня вартість, англ.):
– які отримуються в майбутньому водночас (просте дисконтування);
– які отримуються в майбутньому через рівні проміжки часу:
– в кінці кожного періоду - це визначення теперішньої вартості звичайних ануїтетів, або PV звичайної (відстроченної) ренти;
– на початку кожного періоду - це визначення PV вексельної ренти.
Просте дисконтування - визначення теперішньої вартості грошей, отриманих у майбутньому одночасно.
В інвестиційних розрахунках проекти, що супроводжують інвестування й фінансування, базовою є схема складних відсотків, застосовувана й для нарощення, і для дисконтування, а тому розрахунок дисконтованої вартості ведеться за формулою:
, (1.1)
де CFn -- дохід, планований до одержання в n-м році; РV - дисконтована (приведена поточна) вартість, тобто оцінка величини CFn з позиції теперішнього моменту; і -- ставка дисконтування.
Множник називається множником, що дисконтує одиничний платіж. Економічний зміст множника, що дисконтує, FМ2(r, п) полягає в наступному. Він показує сьогоднішню ціну однієї грошової одиниці майбутнього, тобто чому, з позиції теперішнього моменту, рівна одна грошова одиниця (наприклад, одна гривня), що циркулює в сфері бізнесу п періодів від моменту, на який здійснюється дисконтування (звичайно він збігається з моментом розрахунків), при заданих процентній ставці (прибутковості) r і частоті нарахування відсотка.
Величина дисконтованої вартості залежить від ставки дисконтування: чим більше ставка, тем менше дисконтована вартість. Звідси випливає важливий висновок: кожному фіксованому значенню очікуваної в майбутньому до одержання суми може відповідати кілька значень дисконтованої вартості, залежно від того, яка ставка дисконтування обрана аналітиком. Іншими словами, дисконтована вартість не є жорстко визначеною величиною, вона багатозначна.
Оцінка грошового потоку з нерівними надходженнями. Оцінка потоку постнумерандо.
Ситуація, коли грошові надходження по роках варіюють, є найпоширенішою. Загальна постановка завдання в цьому випадку така.
Нехай СF1, CF2, … СFn -- грошовий потік; і -- ставка дисконтування. Потік, усі елементи якого за допомогою множників, що дисконтують, приведені до одного моменту часу, а саме -- на цей момент часу, називається дисконтованим (іноді використовується термін «приведений»). Потрібно знайти вартість даного грошового потоку з позиції сьогодення.
У цьому випадку реалізується схема дисконтування, тобто всі елементи очікуваного грошового потоку зводяться до початку фінансової операції -- у точку 0. В загальному випадку рівність елементів потоку не передбачається, а логіка міркувань така.
Нехай маємо вихідний грошовий потік СF1, CF2, … СFn. Уявимо собі, що це сукупність регулярних доходів за цінним папером, який інвесторові пропонують купити. Інвестор прагне зрозуміти, скільки він готовий заплатити за можливість володіння даним потоком. Очевидно, що просте підсумовування, що напрошується, елементів потоку СFk неможливо, оскільки вони перебувають у різних часових інтервалах, що обумовлює їхню непорівнянність (зокрема, через часову цінність грошей). Ця непорівнянність усувається за допомогою дисконтування за схемою складних відсотків.
Фінансова операція підрозділяється на n базисних періодів, до кінця кожного з яких прив'язаний черговий платіж СFk. Розрахунок дисконтованої вартості даного потоку зводиться до приведення кожного його елемента до початку фінансової операції, тобто в точку 0, тобто до ділення на множник (1+і) у відповідному ступені.
Таким чином, загальна формула для обчислення дисконтованої вартості потоку постнумерандо має такий вигляд:
, (1.2)
Оцінка потоку пренумерандо. Логіка оцінки грошового потоку в цьому випадку аналогічна вищеописаній. Деяка розбіжність в обчислювальних формулах пояснюється зрушенням елементів потоку до початку відповідних базисних підінтервалів.
Відмінність між потоками пост- і пренумерандо полягає лише в тому, що потік пренумерандо зрушений уліво на один інтервал. Це приводить до зменшення дільника на величину (1+і). Дійсно, елемент СF1 уже перебуває на початку 1-го базисного інтервалу, тобто в точці 0, а тому дисконтування не потрібно; елемент СF2 віддалено від точки 0 на один інтервал, а тому його дисконтування зводиться до ділення на (1+і), і т.д.
Таким чином, у загальному виді формула для обчислення дисконтованої вартості потоку пренумерандо має наступний вигляд:
, (1.3)
Іншими словами, дисконтована вартість потоку пренумерандо перевищує дисконтовану вартість відповідного потоку постнумерандо на величину (1+і).
Одним із ключових понять у фінансових і комерційних розрахунках є поняття ануїтету. Логіка, закладена в схему ануїтетних платежів, широко використовується при оцінці боргових і пайових цінних паперів, в аналізі інвестиційних проектів, а також в аналізі оренди.
Дисконтована вартість ануїтету постнумерандо (Present Value of Ordinary Annuity) (тобто грошового потоку постнумерандо з рівними елементами) являє собою суму приведених до початку фінансової операції елементів потоку, обчислювану в припущенні, що:
а) усі елементи однакові;
б) кожний елемент потоку починається наприкінці відповідного базисного інтервалу;
в) дисконтування здійснюється за схемою складних відсотків з використанням заданої процентної ставки i.
Отже, дисконтування звичайної ренти - визначення теперішньої вартості грошей, отриманих у майбутньому через рівні проміжки часу в кінці кожного періоду:
(1.4)
Економічний зміст FM4 (і, n), який називається дисконтуючим множником для ануїтету, полягає в наступному. Він показує, чому дорівнює, з позиції теперішнього моменту (тобто моменту, на який здійснюється дисконтування), сумарна величина термінового ануїтету в одну грошову одиницю (наприклад, одна гривня), що тривають n рівних базисних періодів із заданою процентною ставкою і.
Множник, що дисконтує, FM4 (і, n) корисно інтерпретувати як величину капіталу, помістивши який у банк під складну процентну ставку i, можна забезпечити регулярні виплати в розмірі однієї грошової одиниці протягом n періодів (виплати проводяться наприкінці кожного періоду).
Дисконтувана вартість ануїтету пренумерандо (Present Value of Annuity Due) (тобто грошового потоку пренумерандо з рівними елементами) являє собою суму дисконтованих елементів потоку, обчислювану в припущенні, що:
а) усі елементи однакові;
б) кожний елемент потоку починається на початку відповідного базисного інтервалу;
в) дисконтування здійснюється за схемою складних відсотків з використанням заданої процентної ставки і.
Дисконтування вексельної ренти - визначення теперішньої вартості грошей, отриманих у майбутньому через рівні проміжки часу на початку кожного періоду. Згадаємо про те, що значення дисконтованої вартості потоків пренумерандо й постнумерандо відрізняються на множник (1+і), тобто дисконтована вартість грошового потоку пренумерандо розраховується по формулі:
, (1.5)
. (1.6)
З наведених формул видно, чому у фінансових таблицях не уточнюється, яка схема мається на увазі у фінансовій угоді -- постнумерандо або пренумерандо. Справа в тому, що зміст будь-якої базової фінансової таблиці інваріантний до цього фактору. Однак при застосуванні розрахункових формул або фінансових таблиць необхідно стежити за схемою надходження грошових платежів, оскільки величина майбутньої або дисконтованої вартості ануїтету залежить від його виду.
Ануїтет називається безстроковим (Perpetual Annuity), якщо грошові надходження тривають досить тривалий час. Математично це означає, що . Характерним прикладом безстрокового ануїтету є консолі -- облігації, що випускаються урядами деяких країн, за якими проводять регулярні купонні виплати, але які не мають фіксованого строку. У західній практиці до безстрокових належать ануїтети розраховані на 50 років і більше. Безстроковий ануїтет також називають вічною рентою.
У цьому випадку пряме завдання (визначення майбутньої вартості ануїтету) не має змісту, однак зворотне завдання (визначення дисконтованої вартості ануїтету) має рішення. Потік платежів у постійному безстроковому ануїтеті при одному грошовому надходженні А за період (наприклад, дорівнює року), що є базисним для нарахування відсотків по ставці і, являє собою нескінченно убутну геометричну прогресію з першим членом і знаменником . Для безстрокового ануїтету постнумерандо, використовуючи формулу для визначення суми нескінченно убутної геометричної прогресії або переходячи в до межі при , одержимо:
. (1.7)
Звідси випливає, що дисконтована вартість безстрокового ануїтету постнумерандо знаходиться за формулою:
. (1.8)
З формул (1.7) і (1.8) випливає, що дисконтована вартість безстрокового ануїтету пренумерандо може бути знайдена за формулою:
. (1.9)
Формула (1.8) показує, що потік навіть із необмеженим числом платежів має кінцеву приведену вартість. З фінансової точки зору це зрозуміло, оскільки гроші, які надійдуть через багато років, зараз мало що коштують (а при високій інфляції практично нічого не коштують).
Формула (1.8) використовується для оцінки доцільності придбання безстрокового ануїтету, якщо відомий розмір грошового надходження за період. У якості і звичайно приймається гарантована процентна ставка (наприклад, відсоток, пропонований державним банком).
Дисконтована вартість безстрокового ануїтету пренумерандо визначається за допомогою дисконтованої вартості безстрокового ануїтету постнумерандо по формулі (1.9):
, (1.10)
тобто ми одержали очевидне фінансове підтвердження: дисконтована вартість безстрокового ануїтету пренумерандо відрізняється від такої для ануїтету постнумерандо на величину першого платежу.
Дисконтування вартості - процес приведення майбутньої вартості грошей до їх теперішньої вартості. Процес дисконтування вартості відбувається як по простим, так і по складним відсоткам
При розрахунку теперішньої вартості грошей у процесі їх дисконтування за складними відсотками:
, (1.11
де n - кількість років, m - кількість разів нарахування складного % у рік.
Таким чином, із вищевикладеного можна зробити наступні висновки :
1. Сьогодні гроші дорожчі, ніж завтра.
2. Гроші втрачають свою вартість через інфляцію, ризик, схильність до ліквідності.
Таким чином, гроші набувають такої об'єктивно існуючої характеристики, як часова вартість. В нашій країні інвестиційна діяльність для багатьох суб'єктів підприємницької діяльності є дещо новим видом діяльності, тому, коли фінансовий менеджер збирається обрати той чи інший варіант вкладення грошових коштів, він повинен чітко визначити відповіді на основні запитання для здійснення інвестиційного проекту: який початковий капітал, процентна ставка, період вкладення коштів, можливість нарахування складного процента раз на рік чи частіше (з якою частотою?), репутація фірми, в справу якої інвестуються кошти, економічна та політична стабільність в країні, тощо.
2. Способи розрахунку доходу при короткострокових фінансових вкладеннях
дисконтування фінансове вкладення
Короткострокові фінансові вкладення - інвестиції підприємства в різні фінансові інструменти на період до одного року.
Основними формами короткострокових фінансових вкладень є: придбання короткострокових облігацій, короткострокових ощадних сертифікатів, векселів, розміщення коштів на депозитний внесок ( до одного року) і т.п.
Короткострокові фінансові вкладення являють собою форму тимчасового використання вільних грошових активів підприємства з метою захисту їх від інфляції й одержання доходу. У зв'язку з високою ліквідністю короткострокових фінансових вкладень вони прирівнюються до готових коштів платежу й служать забезпеченням невідкладних фінансових зобов'язань підприємства. Короткострокові фінансові вкладення розглядаються у фінансовому менеджменті як еквівалент грошових активів і представляють разом з ними єдиний об'єкт управління.
При короткострокових фінансових вкладеннях (до 1-го року) використовують:
– точний відсоток. При цьому за часову базу беруть фактичну кількість днів у році (365 чи 366 днів);
– звичайний відсоток (комерційний). При цьому за часову базу приймають рік, рівний 360 дням.
Надання грошей у борг у тимчасове користування може здійснюватися різними способами: у вигляді грошової позички, ощадного рахунку, відкриття депозиту, покупки облігацій і векселів і т.д. На зайняті гроші нараховуються відсотки. На практиці нарахування відсотків завжди проводиться в дискретні моменти часу. Часова база звичайно задається рівної 360 або 365 дням.
Для короткострокових позичок зі строком менше року для нарахування виплат і відсотків звичайно використовується проста процентна ставка:
, (2.1)
(2.2)
де S0 - первісний розмір позички; ST - розмір виплат по закінченню позички; P - відсотки на позичку; T - строк позички в днях; Tрічн. - часова база (число днів у році); r - річна процентна ставка; Р - нарахована сума відсотків.
Сутність простих відсотків у тому, що вони нараховуються на ту саму величину капіталу протягом усього строку позички.
Процентна ставка може змінюватися в деякі моменти часу протягом строку позички. У цьому випадку для розрахунків необхідно задати число періодів нарахування, таблицю процентних ставок і строків періодів нарахування:
|
Процентні ставки |
r1 |
r2 |
... |
rk |
|
|
Періоди нарахування |
t1 |
t2 |
... |
tk |
Для нарахування виплат по змінній простій процентній ставці використовується формула:
, (2.3)
де
Кредитор отримані по закінченню позички гроші може знову віддати в борг, тобто реінвестувати накопичений капітал. У цьому випадку для розрахунків необхідно задати число періодів реінвестування, таблицю процентних ставок і строків періодів реінвестування, аналогічну таблиці для змінної процентної ставки. Для нарахування виплат при реінвестуванні використовується формула:
, (2.4)
Складні процентні ставки звичайно використовуються для довгострокових позичок зі строком більш року. При складній процентній ставці процентний платіж у кожному розрахунковому періоді додається до капіталу попереднього періоду, а процентний платіж у наступному періоді нараховується вже на цю нарощену величину первісного капіталу. Процентний платіж може нараховуватися як на початку кожного періоду (антисипативе нарахування відсотків), так і в його кінці (декурсивне нарахування відсотків). Останній спосіб найпоширеніший. Для нарахування виплат по постійній складній процентній ставці звичайно використовується формула:
, (2.5)
Якщо число не ціле, то може використовуватися змішаний спосіб нарахування відсотків:
, (2.6)
де - ціла частина числа.
Якщо відсотки нараховуються тільки за цілі періоди, то
(2.7)
Як і у випадку простої процентної ставки, складна процентна ставка може змінюватися в деякі моменти часу. Для нарахування виплат по змінній складній процентній ставці використовується формула:
, (2.8)
При розрахунках виплат може братися до уваги інфляція, тобто зменшення купівельної вартості грошей. У цьому випадку виплати розраховуються: або по точній формулі:
, (2.9)
або по наближеній:
, (2.10)
де r - реальна процентна ставка, p - річний темп інфляції.
При нарахуванні складних відсотків m раз у році виплати розраховуються по формулі:
, (2.11)
Ставку r у цьому випадку прийнято називати номінальною річною процентною ставкою.
Для обчислення простої процентної ставки, що дає еквівалентний результат до виплат по складній процентній ставці, досить дорівняти фінальні виплати при обох способах нарахування відсотків і однаковій початковій сумі капіталу й знайти просту процентну ставку з виниклого рівняння.
Звичайно при втриманні відсотків у момент видачі позички, при обліку векселів, при покупці депозитних сертифікатів виникає завдання визначення по заданій сумі ST, яку слід сплатити через час T, суму одержуваної позички S0 при заданій річній процентній ставці d. У цій ситуації початкову суму S0 прийнято називати сучасною величиною (наведеною вартістю), ставку d - дисконтної або обліковою процентною ставкою, величину D=ST-S0 - дисконтом, а процедуру визначення сучасної величини - дисконтуванням.
Існує два способи дисконтування при простій процентній ставці:
математичне дисконтування:
, (2.12)
банківський облік:
, (2.13)
При дисконтуванні звичайно задають Tрічн.=360.
Для визначення облікової ставки, що дає еквівалентний результат до математичного дисконтування, досить дорівняти сучасні величини при обох способах дисконтування й при однаковій кінцевій сумі капіталу й знайти дисконтну ставку з виниклого рівняння.
Для дисконтування при складній процентній ставці використовується формула:
, (2.14)
при нарахуванні відсотків один раз у році й формула:
, (2.15)
при нарахуванні відсотків m раз у році.
У теоретичних фінансових розрахунках часто використовується безперервне нарахування відсотків. При цьому річна процентна ставка r називається силою росту й може задаватися як постійна, так і така, що залежить від часу. Виплати при змінній силі росту розраховуються по формулі:
, (2.16)
Одержання й погашення кредиту, погашення різних видів заборгованості, грошові показники інвестиційного процесу передбачають не окремі разові платежі, а безліч розподілених у часі виплат і надходжень, називаних потоком платежів. Спеціальний потік платежів, у якім часові інтервали між двома послідовними рівними платежами постійні, називається фінансовою рентою. Фінансова рента виникає, наприклад, при виплаті відсотків по облігаціях або при погашенні споживчого кредиту.
При розрахунках фінансових рент часто виникає необхідність визначення суми всіх платежів з нарахованими на них відсотками до кінця строку ренти:
, (2.17)
Тут R - член ренти, тобто величина кожного річного платежу, p - число платежів у році, m - число нарахувань відсотків у році, T - строк ренти в роках (час від початку ренти до кінця останнього періоду виплат).
У формулі (2.17) мається на увазі ціле число періодів виплат.
Якщо потрібно розрахувати сучасну величину ренти A, тобто суму всіх платежів, дисконтованих на початок ренти, то використовується формула:
, (2.18)
З позицій фінансового менеджменту використання складних відсотків більш переважно, тому що визнання можливості власника в будь-який момент інвестувати свої кошти з метою одержання доходу - наріжний камінь усієї фінансової теорії. При використанні простих відсотків ця можливість часто не враховується, тому результати обчислень виходять менш коректними. Проте при короткострокових фінансових операціях як і раніше широко застосовуються обчислення простих відсотків.
Слід зазначити, що використання ефективної складної ставки для розрахунків прибутковості також не вільно від недоліків. Припущення про однократне реінвестування нарахованих відсотків потребує обґрунтування. Більш логічним було б припущення про безперервну капіталізацію відсотків, тобто розрахунки прибутковості по ставці складних безперервних відсотків.
Практичне завдання 1
Скласти рівняння постійних і змінних витрат за випуском продукції.
Вихідні дані:
|
Місяці |
Обсяг виробництва (шт.) |
Видатки (витрати в тис. грн.) |
|
|
1 |
35 |
190 |
|
|
2 |
30 |
166 |
|
|
3 |
35 |
190 |
|
|
4 |
34 |
187 |
|
|
5 |
31 |
170 |
|
|
6 |
33 |
180 |
|
|
7 |
34 |
187 |
|
|
8 |
32 |
176 |
|
|
9 |
31 |
170 |
|
|
10 |
33 |
182 |
|
|
11 |
34 |
185 |
|
|
12 |
32 |
177 |
Рішення
Визначимо функцію витрат за випуском продукції методом високої-низької точки.
Метод вищої й нижчої точок (мінімум - максимум) заснований на спостереженні величини витрат при максимальному й мінімальному обсягах виробництва. Змінні витрати на одиницю продукції визначаються як частка від розподілу різниці витрат у вищій і нижчій точках на різницю обсягів у тих же точках. Постійні витрати визначаються вирахуванням змінних витрат при відповідному обсязі із загальної суми витрат.
Таблиця 1.1Вихідні дані для розрахунку функції загальних витрат
|
Показники |
Обсяг виробництва (Q), шт. |
Витрати (TC), тис. грн. |
|
|
Максимальне значення |
35 |
190,0 |
|
|
Мінімальне значення |
30 |
166,0 |
|
|
Різниця |
5 |
24,0 |
Змінні витрати на одиницю продукції складуть:
Функція загальних витрат може бути виражена в такий спосіб:
,
де AVC - середні змінні витрати на одиницю продукції, грн./од.;
FC - постійні витрати, грн.
Змінні витрати склали:
для обсягу виробництва 30 шт.
;
для обсягу виробництва 35 шт
;
Постійні витрати складуть (розрахунок ведеться через максимальну точку):
,
Тоді функція загальних витрат для даного виробництва прийме вид:
Рис. 1.1. Функція витрат виробництва
Отже, як видно з рис. 1.1 функція витрат, визначена методом високої-низької точки, досить точно відображає обсяг витрат в залежності від обсягу виробництва, так як майже всі відомі нам з умови витрати знаходяться у зоні релевантності, тобто знаходяться або на лінії функції загальних витрат, або нижче неї.
Практичне завдання 2
Прийняти рішення про інвестиції в акції А чи Б залежно від норми прибутку та ризикованості цих акцій.
|
Акції А |
Акції Б |
|||
|
Імовірність |
Доход |
Імовірність |
Доход |
|
|
0,2 |
10 |
0,15 |
9 |
|
|
0,2 |
12 |
0,35 |
13 |
|
|
0,4 |
17 |
0,35 |
16 |
|
|
0,2 |
22 |
0,15 |
20 |
Рішення
За коефіцієнтом варіації можна порівнювати проекти й обирати менш невизначені, тобто менш ризиковані, з більшою надійністю прогнозів за проектом. Ризик нижчий там, де коефіцієнт варіації нижчий. Тобто перевагу має той проект, де коефіцієнт варіації нижчий, а співвідношення ризику і доходу сприятливіше.
Коефіцієнт варіації розрахуємо за формулою:
,
де - середній очікуваний прибуток, який обчислюється за формулою:
,
де Rі - очікуваний прибуток за певним варіантом операцій; рі - ймовірність очікуваного прибутку за певним варіантом операцій;
- середньоквадратичне відхилення, яке розраховується за формулою:
,
де D - дисперсія.
Середній очікуваний прибуток за акціями А та Б склав:
Дисперсія становить:
Отже, середньоквадратичне відхилення за акціями А та Бдорівнює:
Коефіцієнт варіації за очікуваним значенням:
Отже, в середньому акції А приносить дохід 15,6 грош. од. При цьому мінімальний очікуваний дохід може складати 15,6-4,224=11,376 грош. од., а максимальний 15,6+4,224=19,824 грош. од.
Акції Б приносить середній дохід 14,5 грош. од. При цьому мінімальний очікуваний дохід може складати 14,5-3,263=11,237 грош. од, а максимальний 14,5+3,263=17,763 грош. од.
За коефіцієнтом варіації можна порівнювати проекти й обирати менш невизначені, тобто менш ризиковані, з більшою надійністю прогнозів за проектом. Меншому коефіцієнту варіації відповідає проект з меншим ризиком.
Прийнятним рівнем ризику вважається коефіцієнт варіації до 10%. Однак це відносний орієнтир, і в кожного інвестора має бути своя верхня межа у вигляді коефіцієнта варіації -- очікуваної невизначеності при інвестуванні.
Враховуючи коефіцієнти варіацій за двома видами акцій, менеджер повинен рекомендувати придбати акції Б, так як коефіцієнт варіації за очікуваним доходом за акціями Б нижчий, ніж за акціями А (22,5%<27,08%).
Тести
1. Яке з понять характеризує визначення основних засобів підприємства:
А) частина фондів, яка повністю переносить свою вартість на виготовлену продукцію;
Б) частина вартості виробленої продукції за вирахуванням відшкодувань матеріальних витрат;
В) частина активів підприємства, що поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;
Г) частина капіталу, яка має властивість збільшувати свою вартість у процесі виробництва.
Відповідь: В)
Основні засоби - це матеріальні необоротні активи підприємства. Необоротні активи - сукупність майнових цінностей підприємства, які неодноразово беруть участь у процесі господарської діяльності та поступово переносять свою вартість на продукцію.
2. Що не відносять до повільно реалізованих активів:
А) сировина та матеріали;
Б) незавершене виробництво;
В) готова продукція на складі;
Г) дебіторська заборгованість.
Відповідь: Г)
Активи, що швидко реалізуються, - це активи, для перетворення яких на гроші потрібний певний час. У цю групу включають дебіторську заборгованість.
Активи, що реалізуються повільно, - це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси, незавершене виробництво, готову продукцію та інші оборотні активи.
3. Дати визначення змінного оборотного капіталу:
А) частина капіталу, яка не змінює своєї вартості у процесі створення нової вартості;
Б) частина вартості виробленої продукції за вирахуванням відшкодувань матеріальних витрат;
В) додаткова потреба в оборотних коштах, пов'язана з відхиленнями, що виникають в окремі періоди виробничої діяльності;
Г) частина капіталу, яка має властивість збільшувати свою вартість у процесі виробництва.
Відповідь: В)
Змінний оборотний капітал відображає додаткові оборотні активи, необхідні в пікові періоди або в якості страхового запасу: сезонне зростання обсягів виробництва та реалізації продукції, необхідність формування в окремі періоди господарської діяльності підприємства запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення.
4. Яка з моделей управління оборотними активами є більш ефективною:
А) ідеальна;
Б) агресивна;
В) консервативна,
Г) помірна.
Відповідь: Г)
Компромісна (помірна) модель фінансування поточних активів найбільш реальна. Сутність її полягає її в тому, що необоротні активи, постійна частина поточних активів і приблизно половина варійованої частини поточних активів покривається довгостроковими пасивами.
При компромісній моделі в окремі періоди господарської діяльності підприємство може мати надмірні поточні активи, що негативно впливає на розмір прибутку. Водночас це дає можливість підтримувати ліквідність балансу підприємства на відповідному рівні.
Література
1. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. - 656 с.
2. Верланов Ю.Ю. Фінансовий менеджмент: Навчально-методичний посібник. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. ? 344 с.
3. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент: Курс лекций. - 3-е изд., стереотип. - К.: МАУП, 2004. - 160 с.: ил. - Библиогр.: с. 155-156.
4. Ковалев В.В. Финансовый менеджмент: теория и практика. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. - 1024 с.
5. Фінансовий менеджмент Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. -- 2-ге вид., перероб. і доп. -- К.: Знання, 2005.
6. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 440 с.
7. Черкасов В.Е. Практическое руководство по финансово-экономическим расчетам. М.: МЕТАИНФОРМ: АО "Консалтингбанкир", 1995.
8. Четыркин Е.М., Васильева Н.Е. Финансово-экономические расчеты. Справочное пособие. М.: Финансы и статистика, 1990. - 302 с.: ил.
9. Четыркин Е.М. Методы финансовых и коммерческих расчетов. -- 2-е изд., испр. и доп. -- М.: "Дело Лтд", 1995. - 320 с.
Размещено на Allbest
Подобные документы
Визначення, приклади та класифікація ануїтету, визначення його майбутньої і теперішньої вартості. Фінансові розрахунки за платежами пренумерандо і постнумерандо. Безстроковий ануїтет як різновид грошового потоку. Його оцінка за схемою дисконтування.
контрольная работа [82,1 K], добавлен 06.01.2014Оцінка ринкової вартості фінансових інструментів, порівняльний і дохідний підхід. Моделювання ставки дисконтування з урахуванням ризику, метод середньозваженої вартості капіталу (WACC). Оцінка вартості капітальних активів та арбітражне ціноутворення.
реферат [114,2 K], добавлен 30.06.2009Інвестиційна діяльність як одна з необхідних умов сталого зростання економіки. Ставка дисконтування - інструмент, який використовується для переведення очікуваних грошових потоків, що генеруються певним проектом або активом у їх поточну вартість.
статья [27,1 K], добавлен 21.09.2017Умови придбання депозитного сертифіката. Оцінка інфляційного впливу на очікуваний дохід інвестора. Розрахунок розміру річної сплати позичальника банку. Здійснення дисконтування грошових потоків. Визначення точки беззбитковості аналітичним шляхом.
контрольная работа [183,8 K], добавлен 11.12.2011Поняття та сутність, економічний зміст та природа фінансових резервів, їх склад та основні елементи. Оцінка значення фінансових резервів в діяльності сучасного підприємства та в розвитку держави. Фінансовий ринок та його призначення, закономірності.
контрольная работа [48,7 K], добавлен 25.02.2011Гроші — еквівалент вартості усіх інших товарів. На базі розрахунку вартості використання грошей протягом певного періоду часу ґрунтуються концепції майбутньої та теперішньої вартості грошей. Декурсивний та антисипативний способи нарахування відсотків.
реферат [93,2 K], добавлен 12.01.2009Поняття та зміст фінансових інвестицій як процесу вкладання коштів на придбання різноманітних фінансових активів або фінансових інструментів. Їх класифікація та типи, методика аналізу. Напрямки вивчення та оцінка інвестиційних якостей цінних паперів.
презентация [641,2 K], добавлен 13.04.2014Поняття та зміст капітальних вкладень, бюджетне планування, джерела і порядок фінансування. Порядок розрахунку показників господарської діяльності підприємства. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства ВАТ "Новоград-Волинський Хлібозавод".
курсовая работа [2,2 M], добавлен 29.08.2011Особливості та форми здійснення фінансових інвестицій, їх економічна суть та класифікація. Оцінка якостей фінансових інструментів інвестування. Поняття портфеля фінансових інвестицій і класифікація його видів. Оперативне управління портфелем інвестицій.
контрольная работа [836,5 K], добавлен 28.09.2009Розгляд особливостей визначення вартості факторингових послуг. Фінансові посередники як інституційні інвестори фінансового ринку. Загальна характеристика основних функцій факторингу: фінансування поставок товарів, управління дебіторською заборгованістю.
дипломная работа [685,2 K], добавлен 05.04.2015
