Фінансовий стан ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"

Сутність, значення та місце фінансової стратегії у системі стратегічного управління підприємством. Види фінансових стратегій, принципи та методи їх розробки. Визначення фінансової позиції ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" у матриці фінансових стратегій.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 02.03.2014
Размер файла 237,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Введение
  • Розділ 1. Теоретичні основи формування та реалізації фінансової стратегії підприємства
  • 1.1 Сутність, значення та місце фінансової стратегії у системі стратегічного управління підприємством
  • 1.2 Види фінансових стратегій та принципи їх розробки
  • 1.3 Методи розробки фінансової стратегії підприємства
  • Розділ 2. Аналіз фінансової стратегії ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"
  • 2.1 Загальна характеристика ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"
  • 2.2 Аналіз основних показників фінансово-економічного стану підприємства
  • 2.3 Визначення фінансової позиції ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" у матриці фінансових стратегій
  • Розділ 3. Напрямки удосконалення фінансової стратегії ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"
  • 3.1 Розробка методичного підходу до оцінки фінансового потенціалу ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"
  • 3.2 Концептуальні аспекти розробки та впровадження збалансованої системи показників як механізму стратегічного фінансового управління на ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"
  • Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях на ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"
  • 4.1 Організація та управління охороною праці на підприємстві
  • 4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці на виробництві ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"
  • 4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях на ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"
  • Висновок
  • Список використаних джерел
  • Додатки

Введение

Метою дипломної роботи є комплексне дослідження теоретичних та практичних засад розробки і реалізації фінансової стратегії підприємства.

Виходячи з мети, у процесі написання дипломної роботи були поставлені наступні завдання:

- розглянути теоретичні основи фінансової стратегії, визначити її сутність та місце у системі стратегічного управління підприємства;

- дослідити види фінансових стратегій та принципи їх розробки;

- вивчити методичні підходи до розробки фінансової стратегії підприємства;

- охарактеризувати фінансовий стан ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе";

- здійснити комплексну оцінку стратегічної фінансової позиції ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" у матриці фінансових стратегій;

- розробити адаптовану до показників діяльності ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" методику оцінки фінансового потенціалу та проаналізувати його на предмет оптимальності використання;

- сформувати систему ключових показників ефективності ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе";

- систематизувати концептуальні аспекти впровадження збалансованої системи показників у діяльність підприємства як інструменту покращення системи стратегічного фінансового управління;

- дослідити систему охорони праці ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе";

- проаналізувати умови праці на досліджуваному підприємстві за основними факторами, які їх визначають.

Об'єктом дослідження є фінансова стратегія суб'єкта господарювання (на прикладі ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе").

фінансова стратегія управління стан

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів розробки і реалізації фінансової стратегії підприємства.

У процесі дослідження застосовувались наступні методи: монографічне вивчення літературних джерел, порівняльний економічний аналіз, табличний метод, розрахунок відносних та середніх показників, горизонтальний та вертикальний аналіз, кореляційний аналіз та ін.

Інформаційною базою є роботи вітчизняних та зарубіжних авторів з питань фінансового менеджменту і стратегічного управління, матеріали періодичних видань, а також аналітичні матеріали, статистичні дані і фінансова звітність ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе".

У ході написання дипломної роботи було отримано результати, які мають наукову новизну, а саме:

- удосконалено визначення фінансової стратегії підприємства;

- запропоновано новий алгоритм формування та реалізації фінансової стратегії;

- розроблено методику оцінки фінансового потенціалу підприємства;

- сформовано систему ключових показників ефективності, адаптовану до стратегічних цілей ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе.

Розділ 1. Теоретичні основи формування та реалізації фінансової стратегії підприємства

1.1 Сутність, значення та місце фінансової стратегії у системі стратегічного управління підприємством

Інтенсифікація глобалізаційних процесів вимагає від суб'єктів господарювання розробки та імплементації адаптованої до змін внутрішнього та зовнішнього середовища системи менеджменту, яка сприятиме максимально ефективному та об'єктивному прийняттю управлінських рішень. Головним орієнтиром у процесі функціонування компанії є стратегія та її деталізація за окремими функціональними напрямками, оскільки дає змогу синхронізувати діяльність усіх підрозділів господарюючого суб'єкта навколо єдиної мети та досягти максимально позитивного ефекту у довгостроковій перспективі. Саме тому питання формування, розробки та реалізації загальної стратегії організації та її функціональних підсистем є одним із найбільш актуальних напрямків дослідження сучасної економічної науки.

У даному контексті варто зауважити, що поняття "стратегія" почало активно використовуватися у ІІ половині ХХ ст. і було запозичене в економічну термінологію з військового лексикону. Крім того, перехід до стратегічного управління і, як наслідок, активізація процесу формування та реалізації стратегії як ключового елементу даної концепції менеджменту, є закономірним результатом генезису системи планування розвитку підприємства, яка у цьому процесі пройшла ряд фаз, а саме:

- І фаза - поточне планування та бюджетування - є початковим етапом, для якого притаманною була висока стабільність та прогнозованість розвитку економіки. Даний період характеризувався низкою специфічних ознак, серед яких доцільно виділити наступні: контроль і управління "за відхиленням", тобто з урахуванням лагу між фактичними та запланованими значеннями показників; короткостроковий характер планів (до року). Уявлення про підприємство як про закриту систему, орієнтовану на внутрішнє середовище; ключовою ціллю функціонування підприємства було забезпечення поточної прибутковості, саме на досягнення цього результату і був орієнтований процес планування.

- ІІ фаза - екстраполяційне планування (від досягнутого рівня) - розпочало свій розвиток з середини XX ст. Фактором, який стимулював зародження даного періоду розвитку системи планування організації був стрімкий та динамічний розвиток товарних ринків, які характеризувалися високим рівнем передбачуваності, що, у свою чергу, стало також передумовою виникнення довгострокового планування. Даний етап має певні особливості, а саме: здійснення планування від досягнутого рівня з використанням екстраполяційних прогнозів з урахуванням дії тих чи інших факторів у минулому. трансформація підприємства у відкриту систему, тобто таку, що орієнтована на взаємодію як з внутрішнім, так і зовнішнім середовищем; спрямованість планових заходів не лише на поточну, але і на перспективну прибутковість.

- ЙЙЙ фаза - стратегічне планування - виникло наприкінці 60-х років XX ст. в умовах світової економічної нестабільності, що було викликано закінченням ери масового насичення товарами та значною трансформацією потреб споживачів (посилення вимог до якості товару, умов продажу тощо). Така ситуація на ринку спровокувала кардинальні зміни у структурі споживчого попиту, а також призвела до появи нових галузей, серед яких все більшої вагомості набувала сфера обслуговування. Для даного періоду характерні наступні специфічні ознаки: орієнтація на довгострокове планування та домінування концепції "відкритих систем"; поява стратегічного мислення, використання можливостей зовнішнього середовища паралельно з нівелюванням його негативного впливу; головна мета процесу планування - отримання конкурентних переваг підприємством для акумулювання позитивних фінансових результатів у майбутньому.

- ЙV фаза - стратегічне управління. На даному етапі науковцями було доведено, що підприємства у своїй діяльності мають приділяти однакову увагу як оперативному, так і довгостроковому плануванню, що призвело до виникнення інтегрованої концепції стратегічного менеджменту [46].

Таким чином, стратегія підприємства є ключовим елементом останніх двох фаз еволюції системи планування розвитку організації. Однак, попри значний період генезису, на сьогоднішній день не сформовано єдиного трактування даної категорії. Так, науковці схильні розглядати стратегію господарюючого суб'єкта з різних точок зору, а саме:

- як процес, у рамках якого відбувається оцінка поточного стану організації, моделювання перспективних позицій господарюючого суб'єкта, а також розробка та реалізації інструментарію їх досягнення у визначені строки [18];

- як зразок, тобто орієнтир, до якого прагне наблизитися підприємство у майбутньому [47];

- як план досягнення заздалегідь визначених керівництвом організації цілей [26];

- як конкретизована у певних показниках позиція на ринку; головною метою стратегії у цьому випадку є адаптація до деструктивного впливу факторів зовнішнього середовища через зміну та оптимальне комбінування окремих елементів внутрішнього середовища та ін. [61].

Наявність низки трактувань свідчить про багатоаспектність даної категорії, саме тому, з нашої точки зору, стратегія є інтегрованим поняттям, яке об'єднує наведені вище характеристики. Узагальнюючи вищевикладені підходи, пропонуємо визначати аналізоване поняття як профіль довгострокового розвитку підприємства, що включає комплексну оцінку його поточного стану та ринкових позицій, визначення ключових перспективних цілей, формування та реалізацію оперативних планів їх досягнення на основі використання раніше розробленого інструментарію. Виходячи із запропонованої дефініції, стратегія є системою теоретичних аспектів та практичних заходів, які мають перманентно актуалізуватися та адаптуватися відповідно до змін середовища функціонування господарюючого суб'єкта.

Таким чином, головна причина розробки стратегії полягає у необхідності пошуку узгодженої відповіді на потреби розвитку організації та її протидії економічним і соціальним кризам. Як можна помітити, стратегія є комплексною категорією, інтегративний характер якої найбільш яскраво проявляється через призму її деталізацію на окремі підсистеми за ознакою ієрархічної підпорядкованості. Багаторівневість структури стратегії підприємства проілюстровано на рисунку 1.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.1 - Ієрархія рівнів стратегії підприємства

Доцільно зазначити, що ієрархічно вищі рівні стратегії підприємства накладають обмеження на формування стратегічного плану на наступних етапах. Так, у рамках корпоративної стратегії відбувається формування загального вектору довгострокового розвитку підприємства, визначаються ключові узагальнені характеристики його перспективного функціонування, тоді як ділові стратегії визначають механізм забезпечення довгострокових конкурентних переваг на рівні відокремленого господарського підрозділу з урахування вже розроблених на ієрархічно вищому рівні заходів [27]. Важливу роль для підприємства відіграє система функціональних стратегій, оскільки саме на даному етапі відбувається планування оптимального розподілу ресурсів, які знаходяться у віданні конкретного підрозділу для забезпечення ефективної діяльності підприємства в цілому. Систему функціональних стратегій та місце у ній фінансової стратегії зображено на рисунку 1.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.2 - Місце фінансової стратегії у системі функціональних стратегій підприємства

Отже, у системі функціональних стратегій центральне місце займає фінансова, оскільки вона виконує забезпечувальну функцію, а саме виступає матеріальною основою для здійснення низки трансформаційних процесів, необхідних для оптимального управління підконтрольними іншим підрозділам підприємства ресурсами. Більш повно зрозуміти її роль та значення можна у процесі дослідження трактування даного поняття (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Науково-методичні підходи вчених до визначення сутності поняття "фінансова стратегія"

Автор

Визначення фінансової стратегії

Альгін В.А.

Сукупність способів досягнення цілей розвитку підприємства за рахунок заходів по формуванню фондів грошових коштів підприємства, ефективному їх розміщенню в інвестиціях з прийнятним ризиком відповідно до корпоративної стратегії

Бланк І.О.

Один з найважливіших видів функціональної стратегії підприємства, що забезпечує всі основні напрямки розвитку його фінансової діяльності і фінансових відносин шляхом формування довгострокових фінансових цілей, вибору найбільш ефективних шляхів їх досягнення, адекватного коригування напрямів формування і використання фінансових ресурсів при зміні умов зовнішнього середовища

Веретеннікова А.Б.

Зорієнтована на перспективу система дій з ефективного залучення, перерозподілу і використанню фінансових ресурсів, спрямована на досягнення фінансових цілей, що забезпечують соціальний розвиток підприємства в рамках ефективного його функціонування

Китманов А.В.

Система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства, що визначається його фінансовою ідеологією, і найбільш ефективних шляхів їх досягнення

Крук М.Д.

Багатофакторна модель дій і заходів, необхідних для досягнення поставлених перспективних цілей в загальній концепції розвитку в області формування і використання фінансово-ресурсного потенціалу компанії

Кузнєцов Б. Т

Визначення довгострокових цілей і задач підприємства, прийняття курсу дій і розміщення ресурсів, необхідних для виконання цих дій.

Кукукіна І.Г.

Способи залучення, накопичення, використання фінансових ресурсів

Оводков Д.О.

Система формування і втілення пріоритетний фінансових цілей підприємства шляхом ефективного залучення і використання фінансових ресурсів, координації їх потоків, забезпечення необхідного рівня фінансової безпеки на основі безперервного врахування змін факторів зовнішнього і внутрішнього середовища

Остапенко Д.В.

Визначення економічної мети та результатів діяльності підприємства, обсягу ресурсів і досягнення їх при заданій загальній стратегії підприємства

Поддерьогін А.М.

Генеральний план дій щодо забезпечення підприємства коштами

Станіславчик Е.Н.

Функція управління фінансовими потоками підприємства, з метою підвищення його вартості за умови фінансової рівноваги, яка забезпечується оптимальним співвідношенням між довгостроковою, поточною ліквідністю і рентабельністю

Хомініч І.П.

Узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей в рамках корпоративної місії шляхом координації, розподілу і використання фінансових ресурсів компанії

Шершньова З.Є., Оборська С.В.

Основа для вибору альтернативи, яка зумовлює природу та напрямки організації фінансових стосунків як поза межами, так і всередині підприємства. Фінансові стратегії розробляються у формі плану або програми фінансового розвитку організації з урахуванням необхідних змін у структурі капіталу та створення необхідних фондів стратегічних, страхових тощо для досягнення розроблених стратегій зростання та підвищення конкурентних переваг підприємства

На основі таблиці 1.1 можна зауважити, що науковці виділяють ряд подібних аспектів у процесі дефініції даного поняття, проте є і принципові відмінності, які, головним чином, викликані відсутністю уніфікованого підходу до розуміння власне категорії "стратегія". Саме тому, існує об'єктивна необхідність більш ґрунтовного дослідження сутності поняття "фінансова стратегія" на основі результатів критичного огляду літератури.

Так, Г.Б. Клейнер і А.Г. Мовсесян розглядають фінансову стратегію як інструмент залучення фінансових ресурсів, поряд з інвестиційною стратегією, яка спрямована на розподіл і використання фінансових ресурсів. Таке визначення є обмеженим, тому що фінансова діяльність підприємства спрямована на вирішення двох завдань - залучення і розподілу ресурсів, тому інвестиційна стратегія може розглядатися як частина фінансової [27].

І.Г. Кукукіна визначає фінансову стратегію дещо ширше: як "способи залучення, накопичення і використання фінансових ресурсів" [55]. Такої ж думки дотримуються В.Л. Тамбовцев, Ю.А. Путятин, А.І. Пушкар, А.Н. Тридед, В.А. Альгін [2, 56]. Такий підхід розглядає фінансову стратегію як результат прийняття рішень щодо можливого залучення джерел фінансування та їх використання. За такого підходу в рамках єдиної фінансової стратегії виділяються дві її складові: фінансова та інвестиційна, при цьому фінансова стратегія та поведінка підприємства на фінансовому ринку визначається його інвестиційною діяльністю. Однак і цей підхід не охоплює всіх аспектів поняття фінансової стратегії.

Е.Н. Станіславчик розглядає фінансову стратегію як "функцію управління фінансовими потоками підприємства з метою підвищення його вартості за умови фінансової рівноваги, яка забезпечується оптимальним співвідношенням між довгостроковою, поточною ліквідністю і рентабельністю" [46]. Таке трактування фінансової стратегії, як і попередні, не охоплює інші об'єкти фінансової діяльності, такі як структура активів і пасивів підприємства, фінансові ризики та заходи, що забезпечують антикризове фінансове управління.

Деякі науковці ототожнюють поняття "фінансова стратегія" та "фінансова політика", "прийняття фінансових рішень" (П. Вернімем, П. Консо, Р.В. Окрут, І.Я. Пижинський, І.Н. Герчикова, П.І. Вахрін, І.С. Нешитой) [47, 61]. Фінансова політика є розробленим у процесі формування фінансової стратегії детальним планом дій, необхідних для досягнення поставлених цілей по окремим напрямкам фінансової діяльності. Цілі фінансової політики, як правило відображаються у дереві стратегічних цілей.

І.О. Бланк визначає фінансову стратегію як "систему довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства, вибору найбільш ефективних шляхів їх досягнення, адекватного коригування напрямів формування і використання фінансових ресурсів при зміні умов зовнішнього середовища" [7]. Такої ж точки зору дотримуються З.Е. Шершньова, С.В. Оборська, Н.В. Колчаніна, В.В. Буряковський, В.Я. Кармазін, С.В. Каламбет, М.Д. Крук, А.В. Китманов, Д.А. Оводков, Д.В. Остапенко [26, 29, 33, 61]. За такого підходу робиться акцент на узгодженості довгострокових фінансових цілей із стратегічними цілями загальної стратегії та називаються об'єкти фінансового менеджменту, управління якими дозволяє досягти поставлених цілей.

Існують й інші визначення фінансової стратегії, які розкривають окремі її аспекти. Наприклад, А.Б. Веретеннікова вважає, що визначення фінансової стратегії повинно розкривати її соціально-гуманітарний зміст і роль, яку вона виконує у процесі стратегічного управління соціально-відповідальною компанією [10].

Проведений аналіз науково-методичних підходів до трактування поняття "фінансова стратегія" дозволяє визначити притаманні їй характерні риси. Також варто відзначити, що незалежно від кількості виділених характерних рис, різні автори трактують поняття "фінансова стратегія" у різних аспектах: як систему цілей, як систему планів, як систему дій (заходів).

Отже, фінансова стратегія - це сукупність інтегрованих в загальну конкурентну стратегію підприємства фінансових цілей, довгострокових фінансових планів їх досягнення та заходів щодо ефективного залучення, перерозподілу і використання фінансових ресурсів, які забезпечують виконання цих планів.

Таким чином, фінансова стратегія відображає найбільш оптимальний сценарій здійснення фінансових операцій на підприємстві і, відповідно, спрямована на збалансоване використання фінансових ресурсів, мобілізацію капіталу для підтримки виробничих, дослідницьких, маркетингових та інших функціональних стратегій, що закономірно призводить до зростання вартості суб'єкта господарювання.

1.2 Види фінансових стратегій та принципи їх розробки

Для аналізу і підвищення ефективності фінансових стратегій необхідна їх класифікація. Продумана і детальна класифікація фінансових стратегій дозволяє всебічно проаналізувати особливості та результати їх реалізації і на цій основі отримувати об'єктивну інформацію для аналізу стратегічних альтернатив та розробки стратегії для конкретного підприємства за визначених умов. Існують різноманітні науково-методичні підходи до класифікації фінансових стратегій, основні з яких наведені в таблиці А.1 додатку А.

Більш детально доцільно розглянути класифікацію фінансових стратегій за організаційними рівнями. Класифікація за цією ознакою найповніше відображає місце фінансової стратегії в системі стратегій підприємства і передбачає виділення таких фінансових стратегій:

– генеральна - спрямована втілення компанією своєї місії та досягнення корпоративних стратегічних цілей і регламентує базові напрями і принципи фінансової діяльності підприємства;

– функціональна - розробляється на основі генеральної стратегії і визначає шляхи і заходи досягнення корпоративних цілей, охоплює фінансові аспекти реалізації інших функціональних стратегій;

– операційна - стратегія досягнення окремих стратегічних задач, яка полягає у виконанні конкретних фінансових операцій, спрямованих на реалізацію більш глобальних цілей підприємства.

Відповідно до стратегічних корпоративних цілей можна виділити різні види генеральних стратегій. Залежно від виду генеральної стратегії та її завдань розрізняють функціональні та операційні стратегії, що підтримують і забезпечують реалізацію генеральної (табл.1.2) [50].

Таблиця 1.2 - Класифікація стратегій за організаційними рівнями

Генеральна фінансова стратегія

Функціональна фінансова стратегія

Операційна фінансова стратегія

Стратегії зростання

прискорене зростання

фінансова підтримка прискореного зростання

прискорене зростання потенціалу формування фінансових ресурсів підприємства

обмежене зростання

фінансове забезпечення стійкого зростання

зростання потенціалу формування фінансових ресурсів підприємства за підтримки достатнього рівня фінансової безпеки

інтегроване зростання

фінансова підтримка інтеграції, пов'язаної з придбанням інших компаній

укріплення фінансової бази за рахунок ефективного управління портфелем інвестицій

Стратегія стабілізації

врівноваження всіх аспектів фінансової діяльності

забезпечення ефективного розподілу фінансових ресурсів, оптимізація циклів їх залучення і вкладання

Стратегії виживання

скорочення

антикризова фінансова стратегія

перерозподіл обмежених фінансових ресурсів для забезпечення ними пріоритетних напрямків діяльності

реструктуризації

зміна структури фінансово-господарської діяльності в процесі санації

перегляд джерел формування фінансових ресурсів, формування достатнього рівня фінансової безпеки

Стратегія ліквідації

забезпечення максимально ефективного процесу ліквідації підприємства

мінімізація збитків, забезпечення фінансових інтересів акціонерів

Стратегії зростання спрямовані на забезпечення високих темпів операційної діяльності, в першу чергу - обсягів виробництва і реалізації продукції. Залежно від специфічних умов зовнішнього середовища виділяють різні типи стратегій зростання. Функціональна стратегія покликана забезпечити зростаючі потреби підприємства у фінансових ресурсах, що спрямовуються на приріст оборотних і необоротних активів підприємства. Пріоритетною операційною стратегією за таких умов є зростання потенціалу формування фінансових ресурсів.

Генеральна стратегія стабілізації застосовується при виникненні фінансових труднощів, падінні фінансово-господарських показників і полягає в адаптації діяльності до умов зовнішнього фінансового середовища, усуненні загроз, зниженні ризиків діяльності, покращенні взаємодії підприємства з партнерами та іншими контрагентами. Функціональна стратегія націлена на збалансування параметрів розвитку підприємства та підтримку певного рівня фінансової стійкості. Основним завданням операційної стратегії є забезпечення ефективного розподілу і використання фінансових ресурсів.

Генеральна стратегія виживання реалізується в умовах системної кризи на підприємстві з окремих ринків чи їх сегментів, скорочення бізнес-підрозділів тощо. Основною метою фінансової стратегії виживання є максимально швидкий вихід підприємства з кризи і перехід до стратегії стабілізації. Відповідна функціональна стратегія покликана стабілізувати фінансовий стан підприємства під час операційної кризи. За таких умов пріоритетною оперативною стратегією є формування достатнього рівня фінансової безпеки підприємства.

Також можлива комбінована фінансова стратегія, яка забезпечує досягнення цілей і завдань діяльності підприємства, що лежать одночасно в різних площинах зазначених стратегій. Наприклад, диверсифіковане підприємство, що реалізує стратегію обмеженого зростання, може дотримуватися операційної стратегії скорочення щодо окремих бізнес-напрямків.

За напрямком реалізації фінансову стратегію можна поділити на дві складові: кредитну та інвестиційну стратегію.

Кредитна стратегія спрямована на оптимізацію ресурсів, що мобілізуються за рахунок залученого капіталу, шляхом емісії цінних паперів, взаємодії із зарубіжними фондами та організаціями, використання офшорних і вільних економічних зон.

Інвестиційна стратегія відображає систему довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства, що визначаються загальними завданнями його розвитку, а також вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення [50]. Елементи кредитної та інвестиційної стратегії, як складових фінансової стратегії, наведені на рисунку 1.3.

Кредитну та інвестиційну стратегії більш узагальнено можна розглядати як стратегії формування і використання фінансових ресурсів відповідно.

В рамках наведеної класифікації фінансових стратегій доцільно розглянути їх види і особливості відповідно до домінантних сфер стратегічного фінансового розвитку підприємства (табл. 1.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.3 - Кредитна та інвестиційна стратегії як складові фінансової стратегії [32]

Принцип розгляду підприємства як відкритої соціально-економічної системи, здатної до самоорганізації, полягає в тому, що при розробці фінансової стратегії підприємство розглядається як певна система, повністю відкрита до взаємодії з факторами зовнішнього середовища. Відкритість підприємства як соціально-економічної системи і його здатність до самоорганізації дозволяють забезпечити якісно інший рівень формування його фінансової стратегії.

Таблиця 1.3 - Характеристика домінантних сфер стратегічного фінансового розвитку підприємства [10]

Домінантна сфера загальної фінансової стратегії

Головне завдання розробки стратегічних рішень

Стратегічні проблеми

Стратегія формування фінансових ресурсів підприємства

Створення адекватного потребам розвитку потенціалу формування фінансових ресурсів

забезпечення зростання потенціалу формування фінансових ресурсів підприємства із внутрішніх джерел;

забезпечення необхідної "фінансової гнучкості" підприємства (достатнього доступу до зовнішніх джерел фінансування);

оптимізація структури джерел формування фінансових ресурсів підприємства за критерієм їх вартості

Стратегія розподілу фінансових ресурсів підприємства

Оптимізація розподілу фінансових ресурсів за критерієм ефективності їх використання

забезпечення необхідної пропорційності розподілу фінансових ресурсів підприємства;

забезпечення необхідної пропорційності розподілу фінансових ресурсів серед стратегічних фінансових одиниць підприємства;

забезпечення високої ефективності віддачі фінансових ресурсів підприємства в процесі їх використання

Стратегія забезпечення фінансової безпеки підприємства

Забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його стратегічного розвитку

забезпечення постійної платоспроможності підприємства;

забезпечення достатньої фінансової стійкості;

нейтралізація можливих негативних наслідків фінансових ризиків підприємства;

здійснення необхідних заходів фінансової санації підприємства в умовах його кризового розвитку

Стратегія підвищення якості фінансової діяльності підприємства

Формування системи умов підвищення якості управління фінансовою діяльністю підприємства в стратегічній перспективі

забезпечення високого рівня кваліфікації фінансових менеджерів;

формування достатньої інформаційної бази розробки альтернативних рішень щодо розвитку підприємства;

запровадження і ефективне використання сучасних технічних заходів управління фінансовою діяльністю, прогресивних фінансових технологій та інструментів;

розробка ефективної організаційної структури управляння фінансовою діяльністю;

забезпечення високого рівня організаційної культури фінансових менеджерів

В основі розробки фінансової стратегії підприємства лежать певні принципи, основні з яких наведені на рисунку 1.4.

Врахування базових стратегій операційної діяльності передбачає, що фінансова стратегія має бути узгоджена з цілями і напрямами діяльності підприємства. При цьому фінансова стратегія розглядається як один з головних факторів забезпечення економічного розвитку підприємства відповідно до обраної корпоративної стратегії.

Переважна орієнтація на підприємницький стиль стратегічного управління фінансовою діяльністю означає активний пошук ефективних управлінських рішень за всіма напрямами і формами фінансової діяльності на противагу приростному стилю, який передбачає постановку стратегічних цілей від досягнутого рівня.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.4 - Основні принципи розробки фінансової стратегії підприємства [8]

Принцип виділення домінантних сфер стратегічного фінансового розвитку дозволяє забезпечити ідентифікацію пріоритетних напрямків фінансової діяльності підприємства, що забезпечують успішну реалізацію його головної цільової функції - зростання ринкової вартості підприємства в довгостроковій перспективі.

Принцип забезпечення гнучкості фінансової стратегії полягає в потенційній здатності швидко коригувати або розробляти нові стратегічні фінансові рішення при зміні внутрішніх і зовнішніх умов здійснення фінансової діяльності. Можливість своєчасного маневрування фінансовими ресурсами досягається за наявності достатніх їх обсягів у вигляді страхових резервів та інтегрованого управління цими резервами. Також для забезпечення гнучкості важливим є достатній рівень ліквідності підприємства.

Забезпечення альтернативності стратегічного фінансового вибору передбачає, що в основі стратегічних фінансових рішень має лежати активний пошук альтернативних варіантів і напрямів, форм і методів здійснення фінансової діяльності, вибір найкращих з них, побудова на цій основі загальної фінансової стратегії і формування механізмів ефективної її реалізації.

Принцип забезпечення використання результатів технологічного прогресу в фінансовій діяльності полягає у відображенні в фінансовій стратегії впровадження технологічних нововведень для досягнення конкурентних переваг та адаптування стратегії до швидкого використання нових результатів технічного прогресу.

Врахування рівня фінансового ризику в процесі прийняття стратегічних фінансових рішень передбачає диференційоване встановлення рівня допустимого фінансового ризику.

Принцип орієнтації на професійний апарат фінансових менеджерів в процесі реалізації фінансової стратегії означає, що реалізацію фінансової стратегії повинні забезпечувати фінансові менеджери, не залежно від того, які спеціалісти залучалися до її розробки.

Забезпечення розробленої фінансової стратегії підприємства відповідною організаційною структурою управління фінансовою діяльністю і організаційною культурою полягає в зміні організаційної структури управління та організаційної культури відповідно до передумов ефективної реалізації стратегії.

Отже, при розробці фінансової стратегії, перш за все, потрібно ознайомитися з основними видами фінансових стратегій та рівнями їх реалізації, щоб забезпечити повноцінну інтеграцію фінансової стратегії в систему стратегій підприємства. Також необхідно зазначити про обов'язкове дотримання принципів розробки фінансової стратегії.

1.3 Методи розробки фінансової стратегії підприємства

Реалізація ефективної фінансової стратегії неможлива без формування адекватного набору методів та інструментів, які будуть максимально повно відповідати ключовим характеристикам самого підприємства, специфіці сфери його функціонування та сформованим цілям, а тому необхідно провести ґрунтовний аналіз основних сучасних методів формування фінансової стратегії.

Одним із важливих методів стратегічного управління є моделювання. Варто зазначити, що фінансова модель - це точне математичне описання економічного процесу, тобто опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища за допомогою математичних символів та прийомів. До моделі включаються лише ключові параметри. Одним із основних аспектів у процесі побудови фінансової моделі є визначення періоду планування, оскільки економічні закономірності є досить мінливими, а тому можуть помітно варіюватися на протязі значного періоду часу. Крім того, необхідно пам'ятати, що набір вихідних даних для моделі має бути однорідним. Саме тому, з урахування зазначених специфічних особливостей, найбільш оптимальною інформаційною базу для моделі є використання річних звітів підприємства з останні 5 років, що дасть можливість отримати найбільш об'єктивні вихідні результати у процесі моделювання.

Варто зауважити, що побудова фінансової моделі та відбір значимих параметрів є досить трудомістким та відповідальним видом роботи, оскільки від правильності та адекватно інформаційного масиву та, як наслідок, результатів моделювання залежить ефективність функціонування підприємства в майбутньому. Саме тому, при розробці фінансової моделі необхідно враховувати наступні принципи, які забезпечують отримання найбільш позитивних результатів, а саме:

- достовірність вихідних даних та припущень;

- можливість удосконалення моделі;

- інтегративний характер фінансової моделі, тобто врахування у процесі розробки не окремого аспекту фінансової діяльності організації, а комплексу характеристик, таких яких інвестиційна діяльність, дивідендна та облікова політика та ін., які значно корелюють зі зміною результативності функціонування підприємства;

- гнучкість та зрозумілість моделі.

Справедливо зазначити, що навіть врахування усіх зазначених вище характеристик не забезпечує відсутність різного роду похибок та помилок. Така ситуація пояснюється тим, що жодна модель не може врахувати дії абсолютно всіх зовнішніх та внутрішніх факторів, саме тому процес моделювання є не статичним, а динамічним і безперервним, у ході якого виявляються недоліки моделі та здійснюється її коригування. Таким чином, даний метод розробки фінансової стратегії є досить ефективним, однак лише за умови виваженого та продуманого підходу до нього процесу [36].

Широкого поширення у системі методів розробки фінансової стратегії набув підхід до позиціювання підприємства у матриці, сформованої за певними критеріями. Так, матриця фінансових стратегій дозволяє не тільки охарактеризувати поточну фінансову ситуацію, але і спрогнозувати її зміни з урахуванням важливих показників діяльності суб'єкта. На сьогоднішній день найбільш популярною методикою у рамках даного підходу є побудова матриці, розробленої французькими вченими Ж. Франшоном та І. Романе, яка базується на розрахунку трьох показників: результату господарської діяльності, результату фінансової діяльності та результату фінансово-господарської діяльності (табл.1.4).

Таблиця 1.4 - Матриця фінансової стратегії

РФД << 0

РФД ? 0

РФД >>0

РГД >>0

1. Батько сімейства

РФГД ? 0

4. Рантьє

РФГД > 0

8. Холдинг

РФГД >>0

РГД ? 0

7. Епізодичний дефіцит

РФГД < 0

2. Стійка рівновага

РФГД ? 0

5. Атака

РФГД > 0

РГД << 0

9. Криза

РФГД << 0

6. Дилема

РФГД < 0

3. Нестійка рівновага

РФГД ? 0

Кожний сектор матриці має свою унікальну назву і характеристику, що визначає подальшу перспективи розвитку підприємства. Загалом варто зауважити, що квадрати 1, 2 і 3 (головна діагональ матриці) є зоною рівноваги. Над діагоналлю (квадрати 4, 5,8) знаходиться зона успіху, яка характеризується позитивним значенням показників, що свідчить про створення ліквідних засобів і мінімальний рівень фінансового ризику. Під діагоналлю (квадрати 7, 6,9) знаходиться зона дефіциту, яка відображає споживання ліквідних засобів та негативні значення показників [48].

Результат господарської діяльності (РГД) характеризує рівень ліквідності підприємства, розрахований на основі залишку суми грошових коштів після фінансування його витрат.

Даний показник розраховується за формулою (1.1):

(1.1)

де БРЕІ - брутто-результат експлуатації інвестицій;

?ФЕП - зміни фінансово-експлуатаційних потреб;

ВІ - виробничі інвестиції;

ЗПМ - звичайний продаж майна.

Результат фінансової діяльності (РФД) відображає фінансову політику підприємства. У процесі розрахунку даного параметра необхідно враховувати лише рух фінансових потоків.

Вирішальне значення для визначення знаку РФД має напрям зміни обсягу позикових коштів. Розрахунок значення РФД здійснюється за формулою (1.2):

(1.2)

де ?ПК - зміни позикових коштів;

ФВПК - фінансові витрати за позиковими коштами;

ПНП - податок на прибуток;

Д - дивіденди;

ДВФД - інші доходи і витрати фінансової діяльності.

Так, брутто-результат експлуатації інвестицій розраховується за формулою (1.3):

(1.3)

де БРЕІ - брутто-результат експлуатації інвестицій;

ЧД - чистий дохід від реалізації продукції;

ГП - готова продукція;

НВ - незавершене виробництво;

МЗ - матеріальні затрати;

ВОП - витрати на оплату праці;

ВСЗ - відрахування на соціальні заходи.

Зміна обсягу фінансово-економічних потреб відповідає зміні обсягу чистого оборотного капіталу (показника, який розраховується при аналізі рівня ліквідності підприємства). Виробничі інвестиції та звичайний продаж майна відображені у звітності як придбання та продаж необоротних активів відповідно.

Результат фінансово-господарської діяльності (РФГД) підприємства розраховується як сума приведених у формулах (1.1) та (1.2) показників. Даний параметр показує величину і динаміку грошових коштів підприємства після здійснення всього комплексу інвестиційно-виробничої та фінансової діяльності підприємства. Залежно від значень, які набуває кожен із трьох описаних вище індикаторів, підприємство опиняється у певному квадраті матриці, наведеної у таблиці 1.4.

Окрім матричного методу, на сьогоднішній день все більшого значення у системі стратегічного управління набуває збалансована система показників (ЗСП), розроблена професором Гарвардського університету Робертом Капланом та консультантом доктором Девідом Нортоном [25], адже саме дана методика має комплексний характер у зв'язку з тим, що оцінка та коригування фінансової стратегії з використанням ЗСП відбувається з урахуванням впливу на результативність компанії також і нефінансових показників, виражених у таких проекція як бізнес-процеси, клієнтура, ріст і розвиток, що запобігає виникненню надмірної фіксації підприємства на значеннях лише фінансових індикаторів. Однак варто зазначити, що попри наявність додаткових секторів, ЗСП не заміняє систему фінансових показників, а є лише її логічний та об'єктивним доповненням, саме тому дана методика може цілком виправдано відноситися до інструментарію розбудови власне фінансової компоненти системи стратегічного управління компанією.

У рамках стратегічного контексту ЗСП є одним з найбільш дієвих сучасних засобів деталізації стратегії підприємств та доведення конкретних параметрів стратегічних цілей до співробітників різних ієрархічних рівнів. Таким чином, підсумовуючи усі позитивні аспекти даної концепції, можна зазначити, що вона дає можливість:

- отримати інформацію про комплексний стан суб'єкта господарювання на визначений момент часу, виявити недоліки його діяльності та оперативно відреагувати на деструктивний вплив зовнішніх факторів, використовуючи як базу для прийняття управлінських рішень набір ключових індикаторів;

- оцінити ефективність обраної стратегії та відслідкувати хід її реалізації;

- налагодити діалог вищого керівництва компанії з менеджерами ієрархічно нижчого рівня;

- уникнути ефекту субоптимізації, тобто досягнення запланованого значення цільових показників однієї проекції через ефективність іншої;

- отримати чітку інформацію про процес формування вартості підприємства та його фінансових результатів у контексті існуючих причинно-наслідкових зв'язків фінансової проекції з компонентами клієнтури, внутрішніх бізнес-процесів та навчання і зростання тощо.

Таким чином, ЗСП є однією з найбільш оптимальних методик стратегічного управління і дозволяє усунути значний перелік недоліків, притаманних іншим концепціям. Місце та значення ЗСП у контексті процесу реалізації фінансової стратегії підприємства відображено на рисунку 1.5.

Варто зауважити, що традиційно у процесі формування та реалізації фінансової стратегії підприємства, застосовується досить широкий набір аналітичних інструментів (моделі, матриці, плани, бюджети), які допомагають передбачити та спланувати вектор розвитку організації у найближчій перспективі. Однак, такий підхід ефективним та виправданим лише в умовах високого рівня стабільності середовища функціонування компанії. Однак, українська економіка є досить непередбачуваною, саме тому необхідно доповнити традиційних набір методів та інструментів розробки і реалізації фінансової стратегії рядом механізмів, які є ефективними навіть в умовах невизначеності. Ключовими методами у цьому наборі є сценарний підхід та теорія ігор.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.5 - Збалансована система показників як метод стратегічного фінансового управління

Варто зауважити, що традиційно у процесі формування та реалізації фінансової стратегії підприємства, застосовується досить широкий набір аналітичних інструментів (моделі, матриці, плани, бюджети), які допомагають передбачити та спланувати вектор розвитку організації у найближчій перспективі. Однак, такий підхід ефективним та виправданим лише в умовах високого рівня стабільності середовища функціонування компанії. Однак, українська економіка є досить непередбачуваною, саме тому необхідно доповнити традиційних набір методів та інструментів розробки і реалізації фінансової стратегії рядом механізмів, які є ефективними навіть в умовах невизначеності. Ключовими методами у цьому наборі є сценарний підхід та теорія ігор.

Отже, метод сценаріїв полягає у створенні і вивченні сценаріїв найважливіших для підприємства процесів, а також побудові на цій основі аналітичних даних, необхідних для подальшої реалізації заходів стратегічного управління. Сценарій включає характеристику факторів і подій, що забезпечують досягнення цілей і прогнозного стану підприємства, а також розгляд можливих наслідків для організації. До найбільш загальних підходів у рамках цього методу можна віднести виділення трьох основних видів сценарії: оптимістичний, песимістичний (комплекс факторів, які відображають найбільш негативний варіант розвитку подій) та реалістичний (як правило, займає проміжне положення між першим та другим). Узагальнюючи дослідження даного інструменту формування фінансової стратегії варто зазначити, що при розробці сценаріїв описуються якісні характеристики об'єкта, що дозволяє не упустити деталі, які неможливо врахувати у формальній моделі [31].

Не менш ефективним методом стратегічного управління в умовах невизначеності є застосування теорії ігор, розробленої Джоном фон Нейманом та Оскаром Моргенштерном. Автори концепції виділяють два типи ігор: засновані, на певних правилах та без правил. Перший тип ігор базується на допущенні, що будь-яка дія провокує певну реакцію, а тому завданням підприємства є дослідити можливі реакції усіх зацікавлених осіб на максимально можливу перспективу. Наступним кроком є визначення та реалізацію того розвитку подій, який приведе до досягнення поставленої цілі. Другий тип ігор передбачає існування принципу, за яким суб'єкт не може отримати від гри більше, ніж він у неї вклав. Варто розуміти, що кожен учасник гри має свою цінність, оскільки формує додану вартість, проте базовий суб'єкт не може отримати від гри більше за свою частку доданої вартості. Обидва типи ігор об'єднує ключовий принцип, який передбачає необхідність алоцентризму, тобто здатності сконцентрувати увагу не інших учасниках гри. Попри те, що використання механізму теорії ігор не можна вважати інструментом формування виключно фінансової стратегії, однак дана методика дозволяє досягти головної стратегічної фінансової мети - максимізації вартості бізнесу. І хоча алгоритм застосування цього методу передбачає врахування значно ширшого, ніж виключно фінансова сфера набору параметрів, але його висока результативність виправдовує зусилля, витрачені на збір необхідної інформації.

Дослідивши специфіку застосування основних методів формування фінансової стратегії, доцільно розглянути альтернативні підходи до цього процесу відомі економічні науці (рис.1.6).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.6 - Альтернативні підходи до розробки фінансової стратегії

Формування фінансової стратегії на основі натхнення є результатом недостатності інформаційного забезпечення та недосконалості теоретичних знань про ключові економічні закономірності і підходи до управління, однак викликана необхідністю здійснення такої роботи, а тому розробляється на основі досвіду та інтуїції відповідальних осіб.

Здоровий глузд є джерелом фінансової стратегії, коли менеджери організації мають чітко сформовані уявлення про напрямок розвитку підприємства та природу необхідних трансформацій, однак не володіють достатнім уявлення про прикладний інструментарій реалізації цих заходів. У такому випадку застосовуються метод аналогій, експертних оцінок, коригування реалізованих аспектів з урахуванням виявлених помилок.

Метод компромісу передбачає наявність ґрунтовних теоретичних знань у відповідальних за процес розробки осіб, однак відсутність серед них єдиного бачення вектору розвитку компанії, що призводить до виникнення дискусійних питань, у ході обговорення яких відбувається формування уніфікованої компромісної фінансової стратегії.

Чіткий розрахунок та виважений план при розробці фінансової стратегії є свідченням високої культури менеджменту, який надає перевагу науково значимим методам, а саме: системному аналізу, математичному моделюванню, прогностичному плануванню та ін. [23].

Таким чином, можна відзначити, що залежно від масиву наявної на початкових етапах розробки фінансової стратегії інформації, рівня кваліфікації топ-менеджерів, цілей та можливостей компанії, а також рівня прогнозованості змін зовнішнього середовища, спеціалістам у сфері стратегічного фінансового управління може бути обрано для розбудови фінансової стратегії як конкретний описаний вище метод, так і їх сукупність.

Узагальнюючи теоретичні положення у сфері формування та реалізації фінансової стратегії можна зробити висновки про те, що дана категорія є комплексною та багатоаспектною, а тому пов'язана з різними сферами діяльності підприємства, що обумовлює центральне місце фінансової стратегії у системі функціональних стратегій як системи матеріального забезпечення стратегічних трансформацій інших функціональних підрозділів.

Варто також зауважити, що формування та реалізація фінансової стратегії є складним та поступовим процесом, що алгоритм якого передбачає наявність наступних етапів: комплексний аналіз потенціалу та середовища; розробка стратегічних фінансових цілей; формування альтернатив та вибір оптимального варіанту; моніторинг реалізації, коригування та оцінка результативності розроблених заходів. У ході реалізації фінансового стратегії особливі місце займає вибір оптимального інструментарію, на основі якого буде здійснюватися цей процес. Складністю такого вибору є наявність низки підходів, які мають свої позитивні та негативні аспекти, однак вимагають акумуляції значного обсягу інформації та високого рівня кваліфікації відповідального персоналу. Таким чином, подальші дослідження мають бути спрямовані на пошук найбільш адекватного та адаптованого до національних умов механізму фінансової стратегії, який дасть можливість отримати об'єктивні висновки та розробити досяжні стратегічні фінансові цілі і повністю їх реалізувати.

Розділ 2. Аналіз фінансової стратегії ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"

2.1 Загальна характеристика ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"

Свою діяльність Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе почало в 1896 році на кошти місцевих цукрозаводчиків і бельгійських інвесторів Сумських машинобудівних майстерень. У лютому 1994 р. об'єднання шляхом корпоратизації перетворене у відкрите акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе". На момент створення акціонерного товариства його єдиним засновником була держава в особі Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України. Наразі акціонерами товариства є фізичні та юридичні особи, які набули право власності на акції товариства у процесі приватизації та на вторинному ринку цінних паперів.

Сьогодні ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" є одним з найкрупніших в Європі виробників як серійних, так і ексклюзивних сучасних технологічних ліній і унікальних комплексів для хімічної, газової та інших галузей промисловості. Протягом останніх років ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" постійно нарощує обсяги випуску продукції та валового доходу, розширює номенклатуру обладнання, що виробляється.

Виробничий процес на підприємстві організовано в цехах та окремих структурних підрозділах, які об'єднані в такі спеціалізовані виробництва: хімічного машинобудування; газоперекачувальних агрегатів та компресорів; насосного обладнання, в тому числі для атомних електростанцій; машинобудівне; заготівельне; ремонтно-будівельне.

Аналізоване акціонерне товариство має досить типову для підприємств даної галузі управлінську структуру (рис.2.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1 - Управлінська структура управління ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"

Підприємство має в м. Суми ряд дочірніх підприємств під єдиним брендом "Фрунзе": ТОВ "Фрунзе-Кисень", ТОВ "Фрунзе-Авто", ТОВ "Фрунзе-Спецпошиття", ТОВ "Фрунзе-Будіндустрія", ТОВ "Фрунзе-Профіль", ТОВ "Фрунзе-Сервіс", ТОВ "Фрунзе-Електрод", ТОВ "Фрунзе-Ювілейна". У 2009 році акціонерним товариством в повному обсязі реалізовано фінансові інвестиції в Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" і ТОВ "Флора". В даний час провадиться ліквідація створених за участю ВАТ двох товариств з обмеженою відповідальністю: ТОВ "Фрунзе-Авто" та ТОВ "Фрунзе-Спецпошиття".


Подобные документы

  • Суть і особливості фінансової стратегії - одного з найважливіших видів функціональних стратегій підприємства, що забезпечує всі основні напрями розвитку його економічної діяльності та фінансових відносин шляхом формування довгострокових фінансових цілей.

    статья [13,3 K], добавлен 13.05.2011

  • Поняття та економічна природа власного капіталу підприємства, його структура та основні елементи. Аналіз структури та динаміки власного капіталу ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" та аналіз ефективності його використання, заходи щодо оптимізації.

    курсовая работа [56,7 K], добавлен 26.01.2010

  • Методи та моделі прогнозування в стратегічному аналізі та управлінні: сутність, класифікація, характеристика. Стратегічний аналіз показників фінансової звітності, їх значення в управлінні підприємством. Вдосконалення системи прогнозного моделювання.

    курсовая работа [82,5 K], добавлен 16.01.2010

  • Сутність та економічна роль фінансових вкладень підприємства. Принципи інвестування. Основні цілі здійснення фінансових інвестицій, їх переваги і недоліки. Класифікація інвестицій за об’єктами вкладень. Види доходів від фінансової діяльності підприємства.

    реферат [35,8 K], добавлен 20.06.2012

  • Аналіз структури, динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності підприємства. Динаміка зміни власного та позикового капіталу.

    курсовая работа [638,4 K], добавлен 07.11.2012

  • Види фінансових ресурсів. Принципи фінансової діяльності підприємства. Джерела формування фінансових ресурсів. Аналіз ефективності використання майна. Основні напрямки вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві.

    курсовая работа [52,3 K], добавлен 10.11.2010

  • Сутність фінансової стратегії. Фінансова стратегія в контексті розвитку підприємства. Механізми фінансової реструктуризації. Метод аналізу точки розриву. Оцінка діяльності підприємства щодо формування фінансової стратегії. Показники ліквідності балансу.

    дипломная работа [159,1 K], добавлен 28.07.2012

  • Фінансова політика як складова частка економічної політики. Принципи та види, стратегія і тактика фінансової політики, її реалізація та характеристика складових. Мобілізація та удосконалення фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і використання.

    курсовая работа [59,9 K], добавлен 10.11.2010

  • Обґрунтування методів розробки ефективної фінансової стратегії на підприємстві та впровадження їх на практиці. Ретроспективний аналіз ліквідності підприємства, фінансової стійкості та ділової активності. Рекомендації щодо покращення фінансової стратегії.

    курсовая работа [111,0 K], добавлен 09.04.2019

  • Сутність та структура фінансової безпеки держави. Внутрішні та зовнішні їй загрози. Загальна оцінка фінансових індикаторів Німеччини. Основні проблеми грошово-кредитного механізму, заборгованості, інвестиційної політики України. Шляхи їх подолання.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 22.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.