Оцінка доцільності інвестування та його впливу на фінансові результати діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Інвестування»

на тему: «Оцінка доцільності інвестування та його впливу на фінансові результати діяльності підприємства»

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТУВАННЯ ТА ОЦІНКИ ЙОГО ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЦТВА

1.1 Роль реального інвестування в розвитку виробництва

Інвестиції - це сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки. Головною метою інвестування є одержання в перспективі більшого підприємницького доходу, прибутку, процента, ренти.

Основою інвестиційної діяльності підприємства є реальне інвестування. У сучасних умовах на більшості підприємств реальне інвестування - єдиний напрямок їх інвестиційної діяльності, що зумовлено не тільки нерозвиненістю фондового ринку України, а й низкою переваг, які забезпечують реальне інвестування.

Реальні інвестиції охоплюють діяльність, пов'язану зі створенням нових матеріальних об'єктів, що матимуть прибуток за рахунок виробництва й продажу товарів і послуг. Різновидами реального інвестування є “капітальні вкладення”, “виробничі інвестиції”.

Реальне інвестування забезпечує інфляційний захист інвестицій, тому що темпи зростання цін на ці об'єкти не тільки не відповідають, але в багатьох випадках навіть перевищують темпи зростання інфляції. Крім того, як свідчить практика, при вкладанні коштів в об'єкти реального інвестування досягається значно вища віддача капіталу, ніж за вкладеннями в акції, облігації, валюту й інші фінансові інструменти. І найважливіше - реальні інвестиції є найефективнішим інструментом забезпечення високих темпів розвитку та диверсифікації діяльності зростаючих підприємств і фірм відповідно до обраної ними загальної економічної стратегії.

Серед реальних інвестиційних проектів найбільшу частку становлять проекти, реалізовані шляхом різних форм капіталовкладень.

Придбання цілісних майнових комплексів є інвестиційною операцією підприємств, що забезпечує звичайно ефект "синергізму", який полягає в зростанні сукупної ринкової вартості активів підприємств (порівняно з їх балансовою вартістю) за рахунок можливостей більш ефективного їх загального фінансового потенціалу, взаємодоповнення, технологій і номенклатури (асортименту) продукції, що випускається, можливостей зниження рівня операційних витрат, спільного використання збутової мережі на різних регіональних ринках та за рахунок інших аналогічних факторів.

Нове будівництво становить інвестиційну операцію, пов'язану з будівництвом нового об'єкта із закінченим технологічним циклом за проектом на територіях, що спеціально надаються. Інвестиційний проект щодо створення нового технологічного процесу повинен відповідати вимогам Міжнародного стандарту якості ISO: 9000-9004. До нового будівництва підприємство вдається за кардинального збільшення обсягів своєї операційної діяльності в майбутньому періоді (на основі маркетингових досліджень), забезпеченні конкурентоспроможності продукції та підприємства в цілому.

Реконструкція - інвестиційна операція, пов'язана з істотним перетворенням усього виробничого процесу на основі сучасних науково-технологічних досягнень. її здійснюють відповідно до комплексного плану реконструкції підприємства з метою радикального збільшення його виробничого потенціалу, істотного підвищення якості продукції, що випускається, впровадження ресурсозберігаючих технологій тощо. При реконструкції може здійснюватися розширення окремих виробничих споруд і приміщень, якщо нове технологічне обладнання не може бути розміщене в діючих; будівництво нових приміщень і споруд такого самого призначення замість ліквідованих на території діючого підприємства, якщо його подальша експлуатація з технологічних або економічних причин визнана недоцільною.

Модернізація є інвестиційною операцією, яка пов'язана з удосконаленням і приведенням активної частини основних виробничих фондів у стан, що відповідає сучасному рівню здійснення технологічних процесів, шляхом конструктивних змін основного парку машин, механізмів та устаткування, які використовуються підприємством у процесі операційної діяльності. Вона повинна впроваджуватися з урахуванням сучасних технологічних досягнень.

Перепрофілювання - інвестиційна операція, пов'язана з заміною чи доповненням наявного парку устаткування щодо розширення асортименту чи номенклатури продукції (робіт чи послуг) відповідно до маркетингової стратегії підприємства. Перепрофілювання пов'язане насамперед з вивченням та аналізом ринку щодо попиту на ту чи іншу продукцію (споживача). Ця інвестиційна операція повинна орієнтуватися на оновлення виробничого потенціалу підприємства відповідно до науково-технологічних досягнень.

Інноваційне інвестування в нематеріальні активи становить інвестиційну операцію, спрямовану на використання в операційному та інших видах діяльності підприємства нових наукових і технологічних знань на шляху щодо досягнення комерційного успіху або соціального ефекту, Інноваційні інвестиції в нематеріальні активи здійснюються таким чином: придбання готової науково-технологічної продукції та інших прав (придбання патентів на наукові відкриття, винаходи, промислові зразки і товарні знаки; придбання ноу-хау, ліцензій на франчайзинг та ін.); розробка нової науково-технологічної продукції (як у рамках самого підприємства, так і за його замовленням).

Здійснення інноваційного інвестування в нематеріальні активи допомагає підвищити технологічний потенціал підприємства в усіх сферах його господарської діяльності.

Іноземні інвестиції мають велике значення для економіки країни, що їх одержує, оскільки вони слугують джерелом капіталовкладень, причому у формі сучасних засобів виробництва, залучають вітчизняних підприємців до передового господарчого досвіду, сприяють поширенню інновацій, збільшенню продуктивності праці та підвищенню добробуту населення. [4]

Інвестування приросту запасів матеріальних оборотних активів - інвестиційна операція, спрямована на розширення обсягу використовуваних операційних активів підприємства, що забезпечує необхідну пропорційність (збалансованість) у розвитку позаоборотних та оборотних операційних активів у результаті здійснення інвестиційної діяльності. Необхідність у цій формі інвестування пов'язана з тим, що кожне розширення виробничого потенціалу, яке забезпечується раніше розглянутими формами реального інвестування, визначає можливість випуску додаткового обсягу конкурентоспроможної продукції. За відповідного розширення обсягу використання матеріальних оборотних активів окремих видів і запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, малоцінних і швидкозношуваних предметів та ін.

Специфічний характер реального інвестування та його форм визначає особливості здійснення такого інвестування на підприємстві. При високій інвестиційній активності підприємства з метою підвищення ефективності управління реальними інвестиціями розробляється спеціальна політика такого управління. Політика управління реальними інвестиціями - це складова загальної інвестиційної політики підприємства, що забезпечує підготовку, оцінку та реалізацію найбільш ефективних реальних форм інвестування чи інвестиційних проектів.

Основні етапи, за якими здійснюється процес формування політики управління реальними інвестиціями підприємства:

1.Стан реального інвестування в попередньому періоді. Аналізуються: загальний обсяг інвестування; ступінь реалізації окремих інвестиційних проектів (ІП) та програм (П); рівень освоєння інвестиційних ресурсів за конкретними об'єктами та рівень завершеності ІП чи П

2. Визначення загального обсягу реального інвестування в майбутньому періоді. План: обсягу зростання основних засобів (ОЗ), нематеріальних (НА) та оборотних активів (OA)

3. Визначення форм реального інвестування (ФРІ)

4. Підготовка бізнес-планів реальних інвестиційних проектів

5. Оцінка ефективності реальних ІП

6. Формування портфеля реальних інвестицій з урахуванням ризику.[1]

1.2 Визначення впливу інвестування на фінансові результати функціонування виробництва

Техніко-економічні показники - величини, які характеризують матеріально-виробничу базу підприємств, використання знарядь і предметів праці, організацію виробництва, затрати на виробництво продукції.

Техніко-економічні показники застосовуються для планування та аналізу організації виробництва і праці, рівня техніки, якості продукції, використання основних і оборотних фондів, трудових ресурсів; є основою при розробці техпромфінплану підприємства, встановлення прогресивних техніко-економічних норм і нормативів. Є техніко-економічні показники загальні (єдині) для всіх підприємств і галузей і специфічні, що відображають особливості окремих галузей.

У курсовій роботі ми розраховуємо велику кількість техніко-економічних показників - це потужність виробництва та річний випуск продукції; вартість ОВФ; чисельність промислово-виробничого персоналу; ФОП працюючих; собівартість одиниці продукції та річного випуску; обсяг реалізованої продукції; прибуток від реалізації продукції; рентабельність продукції; продуктивність праці; інші показники ефективності використання ресурсів виробництва; показники ефективності інвестицій.

Всі ці показники пов'язані з витратами та результатами функціонування виробництва і розраховуються в певній послідовності на базі один одного.

Наприклад, не можна визначити вартість ОВФ, не знаючи суми інвестицій, а ФОП не маючи інформації про чисельність персоналу і т.д.

Показники ефективності використання ресурсів виробництва повинні розраховуватися першочергово.

Важливим показником виробництва є собівартість одиниці продукції, що характеризує ефективність використання ресурсів і залежить від вартості будівництва і обслуговування.

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва.

Величина виробничої потужності підприємства формується під впливом таких чинників:

* номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;

* кількість встановленого устаткування, розміри і склад виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання площ протягом року;

* прогресивні техніко-економічні норми продуктивності й використання устаткування, зняття продукції з виробничих площ.

Вартість ОВФ - це сукупність грошових витрат пов'язаних з виготовленням або придбанням основних фондів, включаючи витрати на транспортування і монтаж.

Давно вже відомо, що люди є центральною ланкою в системі управління. Тому для всіх організацій - великих та малих, комерційних та не комерційних, промислових та діючих у галузі послуг - дуже велике значення має управління люльми. Без людей немає організації. Без потрібних людей жодна організація не зможе досягти своєї мети та вижити. При визначенні мети своєї організації необхідно встановити потреби в трудових ресурсах, тому питанню їх планування необхідно приділяти не менше уваги. Тому ми повинні розраховувати такий показник, як чисельність промислово-виробничого персоналу та ФОП працюючих.

Обсяг реалізації продукції на певну потребу визначають шляхом досліджень з метою прогнозування ціни продукції, попит на яку забезпечується збільшенням потужностей підприємства. Розрахунок обсягу реалізації здійснюють, виходячи з кількості продукції, що випускатиметься, і ціни, що визначається попитом на цю продукцію.

Рентабельність продукції характеризує ефективність реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) та визначається як відношення чистого прибутку від реалізації до собівартості продукції.

Продуктивність праці - продуктивність виробничої діяльності людини, кількість продукції, яка виробляється за одиницю часу.

Отже, всі ці показники грають дуже важливе значення у розвитку підприємства, оскільки це дає змогу нормального функціонування підприємства.

1.3 Методичні основи оцінки ефективності інвестиційного проекту реконструкції виробництва

Для виміру оцінки ефективності існують оціночні показники. У процессі оцінки ефективності інвестування виконуюють оцінку організацій виробництва продукції, тобото розраховують проектні показники виробництва, а потім на їх основі визначають показники ефективності. Узагальнюючим показником ефективності інвестицій є економічний ефект.

Економічний ефект - це чистий дисконтований дохід.

,

де К1, К2, К3 - капіталовкладення на реконструкцію в 1-й, 2-й і 3-й роки будівництва об'єкта, тис. грн;

ГП1/(1+е)4 - річний приріст грошового потоку, приведеного до дійсної вартості в 1-ий рік реалізації (введення в експлуатацію об'єктів будівництва), а 4-й рік - з моменту початку інвестування проекту реконструкції, тис. грн/рік;

ГПt/(1+е)t - те ж, у t-ий рік реалізації проекту, тобто у (t+3)-ій рік з моменту початку інвестування, тис. грн/рік;

1/(1+е) - коефіцієнт дисконтування;

е - норма дисконту (прийняти на рівні банківської процентної ставки на момент виконання даної роботи, з урахуванням інфляції та прогнозного рівня інвестиційних ризиків), виражена в десятковому дробу;

t - період розрахунку, що враховує кількість років роботи проектованого виробництва, в основному, приймається на рівні 5-10 років.

Чиста приведена цінність (NPV) характеризує економічний результат інвестування і показує ефективний проект при заданій нормі дисконту і визначається як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведених до початку інвестування.

NPV= + + + …. + ,

Де - капіталовкладення,

к/(1+е) - дисконтова на величина капіталовкладення,

ГП/(1+е) - дисконтова на величина прибутку.

Індекс дохідності тісно пов'язаний з NPV тому, що будується тими же елементами і повинен бути більшим ніж 1, а NPV > 0

Період окупності - це мінімально часовий інтервал, за межами якого інтервальний ефект становиться позитивний.

де - середньорічний грошовий потік, що забезпечується функціонуванням проекту розвитку, тис. грн/рік.

Внутрішня норма дохідності - відображає очікувану рентабельність інвестиційного проекту і розраховується за умов, що NPV=0.[3]

ВНД = е +

Отже з першого розділу можна зробити висновок, що реальне інвестування забезпечує інфляційний захист інвестицій, тому що темпи зростання цін на ці об'єкти не тільки не відповідають, але в багатьох випадках навіть перевищують темпи зростання інфляції. Також реальні інвестиції є найефективнішим інструментом забезпечення високих темпів розвитку та диверсифікації діяльності зростаючих підприємств і фірм відповідно до обраної ними загальної економічної стратегії. Також ми розглянули техніко-економічні показники які ми використовуємо у розрахунках по даному підприємству. Дали їм опис і коротку характеристику. Розглянули їх функції. У третьому підрозділі ми ознайомились з методичними основами оцінки ефективності інвестиційного проекту реконструкції виробництва. Розписали формули різних показників та дали визначення кожному показнику.

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ІНВЕСТУВАННЯ В ДІЮЧЕ ВИРОБНИЦТВО КИСЛОТИ З МЕТОЮ ЙОГО РЕКОНСТРУКЦІЇ

2.1 Дослідження ринку збуту продукції

Вивчення ринків збуту - важливий напрямок підприємницької діяльності. Ці дослідження є основою стратегії підприємства, що розробляється і тактики виступу на ринках, проведення цілеспрямованої інвестиційної і товарної політики.

Визначення ринків збуту, де працює або хоче працювати підприємство, згідно з книгою Дея (1984) має три суттєві функції:

- увага менеджменту спрямовується на погляди, які є важливими для тривалого успіху на ринку. Це, як правило, потреби, які лежать в основі попиту;

- викачаються межі підприємницької діяльності і одночасно відкриваються перспективи зростання підприємства.

Для того щоб проаналізувати ринок збуту продукції кислоти, треба звернути увагу на такі фактори:

- стан галузей - споживачів;

- платоспроможність споживачів;

- сезонність попиту на кислоту (пікове споживання в другому і третьому кварталах року).

Після розгляду цих функцій можна зробити висновок про те, що збут продукції на території України ускладнено. Через це діяльність збуту підприємство орієнтує на закордонні ринки.

Географія споживання харчової кислоти виробництва даного підприємства наступна.

Таблиця 2.1 - Географія споживання харчової кислоти

Регіони	Частка споживання, %
1	2
Харківська область	40,86
Луганська область	0,43
Дніпропетровська обл.	7,66
Донецька обл.	0,86
Київ	1,30
Полтавська обл.	0,10
Миколаївська обл.	0,21
Запорізька обл.	0,43
Івано-Франківська обл.	0,10
Житомирська обл.	0,43
Усього по Україні	52,59
Москва	10,76
Бєларусь	4,31
Іран	32,34
Усього експорт	47,41
Разом поставлено	100,0

З цієї таблиці можна зробити висновок про те, що основним споживачем являється Харківська область - 40,86%. Інші споживачі області України не споживають менше харчової кислоти, а просто в них недостатня конкурентоспроможність продукту підприємства, тому що ці області мають велику чисельність населення і розвинену галузь кислоти.

2.2 Стисла техніко-економічна характеристика виробництва продукції

Дане підприємство введено в експлуатацію як підприємство з виробництва усіх видів харчових кислот.

Харчова кислота, яка розглядається в цій роботі, є одним видом продукції, що випускається цим підприємством.

Підприємство знаходиться в межах міста і займає загальну площу близько 6-ти га міських земель, має власне водопостачання (артезіанські свердловини). Підприємству належить прирейкова база за містом, на якій маються під'їзні колії для прийому великогабаритних вантажів, а також розташований цех випалювання вапняного каменю.

Підприємство має цехову структуру, що включає два основних цехи - бродильний і хімічний.Цех глибинної ферментації - сугубо мікробіологічний. У даному цеху шляхом біосинтезу одержують кислоту у ферментованих розчинах. Призначення хімічного цеху - виділення харчової кислоти з розчинів, що забродили, у виді готової продукції.

Кислота на цьому підприємстві випускається в кристалічному вигляді і відповідає всім стандартам.

Завдяки своїм смаковим якостям і фізико-хімічним властивостям харчова кислота широко застосовується в багатьох галузях промисловості.

Споживачами цього підприємства являються:

плодоконсервна промисловість (кислота використовується як консервант);

кондитерська промисловість (смаковий наповнювач);

харчосмакова промисловість (харчосмакові фабрики, виробництва мармеладу, пастили, карамелі);

пиво, безалкогольна промисловість (виробництво усіх видів прохолодних напоїв);

парфумерна промисловість (як адсорбент для різного виду продукції, що містить спирт);

фармацевтична промисловість (у якості наповнювача для препаратів, що містять аспірин, а також анальгетиків різного виду);

масложирова промисловість (як консервант для ослаблення розкладання олійної кислоти);

тютюнова промисловість (як адсорбент при виробництві високоякісних сигарет).

Додавання цієї харчової кислоти в невеликих кількостях до овочів, фруктів, соків не дає зміни кольору, впливає на аскорбінову кислоту при виробництві паштетів, ковбас, плавлених сирів.

Дана харчова кислота зв'язує летучі основи і поліпшує аромат тютюну. Суміш досліджуваної харчової кислоти та її солей дає стійкі буферні розчини.

Дане підприємство забезпечує видачу якісних посвідчень на кожну партію відвантаженої продукції і гарантує проходження радіологічного контролю.

Дана харчова кислота є продукцією, що не ліцензується при проходженні митного контролю. Покупець здійснює прийом відвантаженої продукції та її доставку за своєю адресою самовивозом.

Основною сировиною для одержання даної харчової кислоти є бурячна меляса - відхід цукрового виробництва. Підприємство одержує сировину від великої групи українських і російських постачальників.

У виробничому процесі використовується два види енергії: теплову й електричну. Електроенергія надходить на підприємство з однієї з атомних станцій України через міські трансформаторні лінії і використовується для роботи устаткування, висвітлення приміщень. Теплова енергія виробляється заводською теплоенергоцентраллю і використовується для ведення технологічного процесу.

Надходження газу здійснюється прямими постачаннями з Туркменії через відповідні комерційні фірми, що діє на підставі розпорядження Укргазпрому.

Для нормального функціонування підприємства необхідно своєчасне і достатнє забезпечення його сировинними - меляси.[2]

Меляса з різних цукрових заводів приймається окремо. Кращі результати виходять при використанні суміші меляс, тому на готування мелясних розчинів беруть мелася як мінімум двох цукрових заводів. За зовнішнім виглядом бурячна меляса являє собою густу грузлу рідину темно-коричневого кольору зі специфічним запахом, обумовленим в основному присутністю триметиламіна та диметилсульфіда. Це краща сировина для виробництва. Цінність його полягає в тому, що поряд з високим вмістом цукру в мелясі містяться речовини, необхідні для нормальної життєдіяльності гриба.

2.3 Оцінка можливості та проблеми розвитку виробництва продукції

Розвиток підприємства в ринкових умовах залежить від внутрішніх можливостей та зовнішнього середовища. Важливу роль відіграє дослідження кон'юнктури ринку й оцінка конкурентноздатності продукції, яка виробляється на підприємстві.

Важливими факторами, що впливають на стан ринку, є попит, пропозиція і ціна. Вони є основними у вивченні кон'юнктури ринку.

Завдяки своїм смаковим якостям і фізико-хімічним властивостям розглянута харчова кислота широко застосовується в різних галузях промисловості.

Прогноз споживання кислоти по ринках збуту:

на території України - 4450 т;

на території Росії - 8850 т;

у країнах Східної Європи та Азії - 3850 т.

Загальна місткість ринку харчової кислоти складає за оцінками фахівців 17150 т/рік.

Обсяг виробництва кислоти на внутрішньому і зовнішньому ринках у досліджуваному періоді характеризується даними таблиці 2.3, і досяг 14230 т. Таким чином, частка ринку, що належить підприємству - 8,4 %. При загальній місткості ринку в 17150 т ринок кислоти є ненасиченим, тому що попит перевищує пропозицію. Ступінь задоволення потреби очікується рівним лише 83,55 %.

Таблиця 2.2 - Обсяг виробництва харчової кислоти на внутрішньому і зовнішньому ринках

Продуценти	Обсяг виробництва, т/рік	Частка ринку, %
Україна
1 Цукровий комбінат	2080	12,88
2 Підприємство “Цитрон”	1450	8,4
Росія
3 Завод харчової кислоти № 1	4600	28,48
4 Завод харчових кислот № 2	2200	13,62
5 Завод харчової кислоти № 3	850	5,27
Східна Європа	3000	18,57
Разом	14230	83,55

Для того, щоб досягти результату в розвитку треба вирішити, на що направити інвестиції: тільки розширити потужність виробництва чи підвищити якість і розширити асортимент продукції, поліпшивши при цьому і екологічність технології. Обрати пріоритети значною мірою допоможе аналіз конкурентоспроможності кислоти, яка випускається підприємством.

Під конкурентноздатністю товарів і послуг розуміється їх здатність витримувати порівняння з аналогічними товарами та послугами інших виробників і бути реалізованими за цінами, нижче середньоринкових. Рівень конкурентноздатності товарів та послуг визначається сукупністю різних техніко-економічних факторів.

Оцінка конкурентоспроможності товару складається з двох етапів:

Оцінка якості кислоти;

Аналіз кислоти конкурентів.

Якість продукції - це сукупність властивостей, що визначають відповідність конкретної продукції своєму призначенню. Поліпшення якості продукції - важливий резерв збільшення обсягу виробництва і росту ефективності виробництва, підвищення конкурентноспроможності продукції.

Проблема якість кислоти підприємства полягає в тому, що не відповідає вимогам вищого гатунку лише по двох показниках - кольоровості і масовій частці вільної сірчаної кислоти, що свідчить про можливість підвищення її сортності, не змінюючи докорінно технологію.

При оцінці якості спочатку визначається перелік параметрів, що відповідають міжнародним і національним стандартам. Також необхідно оцінити використовувані форми і методи торгівлі. [2]

Найбільш важливе місце у формуванні попиту і його стимулюванні займає реклама. На даному підприємстві ще не створені структури, що займалися б цілеспрямованою рекламною політикою. Це значна проблема.

Аналіз кислоти конкурентів

Таблиця 2.3 - Ціни на кислоту

Виробник	Ціна, долар США за 1 кг
Україна
Підприємство	3,15
Комбінат	3,18
Росія
Завод кислоти	3,33
Країни Європи (для великих партій)	3,50
Країни Європи	3,65-3,80

З таблиці можна зробити висновок, що в Росії встановлена найбільша ціна кислоти - 3,33 дол. США за 1 кг. Це обумовлено тим, що тільки на цьому заводі застосовується іонічне (озонаторне) очищення, при якому не застосовується активоване вугілля і показники кольоровості по одній шкалі відповідають кислоті “Екстра”. Підприємство може продавати свою продукцію за ціною, більш низькою, чим склалася на ринках Європи.

З усього цього можна зробити висновок, що харчова кислота, яка випускається підприємством, недостатньо конкурентоспроможна за неціновими факторами.

З другого розділу можна сказати, що дослідження ринку збуту показало, що збут продукції на території України ускладнено. У другому підрозділі описується техніко-економічна характеристика виробництва продукції. Стисло можна сказати, що кислота на підприємстві випускається в кристалічному вигляді і відповідає всім стандартам. Також харчова кислота зв'язує летучі основи і поліпшує аромат тютюну. Суміш досліджуваної харчової кислоти та її солей дає стійкі буферні розчини. Виготовляється кислота з бурячного мелясу - відхід цукрового виробництва. У третьому підрозділі ми описуємо можливості та проблеми розвитку виробництва продукції. Підприємство має як великі можливості, так і великі проблеми. Основна проблема в тому, що якість кислоти не відповідає вимогам вищого ґатунку лише по двох показниках - кольоровості і масовій частці вільної сірчаної кислоти, що свідчить про можливість підвищення її сортності, не змінюючи докорінно технологію. Також підприємство випуску харчової кислоти недостатньо конкурентоспроможне за неціновими факторами.

РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ В РЕКОНСТРУКЦІЮ ВИРОБНИЦТВА

3.1 Прогноз ринку збуту продукції

Існує декілька методів прогнозування збуту продукції:

Опитування групи керівників різних служб і відділів підприємства.

Узагальнення оцінок окремих торгових агентів підприємства і керівників їх збутових підрозділів.

Прогнозування на базі минулого обороту.

Аналіз тенденцій, циклів і факторів, що викликають зміну в обсязі збуту.

Кореляційний аналіз, тобто визначення статистично значущих чинників, що впливають на збут продукції.

Прогнозування на основі "частки ринку" збуту підприємства.

Аналіз кінцевого використання.

Аналіз асортименту товарів, при якому прогнози збуту за окремими видами виробів зводяться воєдино й утворюють планований оборот підприємства.

Пробний маркетинг.

Аналіз норм споживання.

Анкетування споживачів.

Багато виробників працюють над збереженням харчових продуктів якості при кімнатній температурі, і використання даної харчової кислоти сприяє цьому. Розширення мережі таких підприємств є одним з факторів росту споживання розглянутого продукту.[5]

Основною ознакою використання даної кислоти є те, що переробні підприємства не тримають великих запасів цієї продукції, а купують для задоволення поточних потреб, тому що при тривалому збереженні спостерігається її злежування, і тим самим погіршується якість продукції.

За прогнозами торгових кіл, ситуація на ринку харчової кислоти буде стабільною, але, у випадку зниження її запасів у споживачів і скорочення її виробництва ціни можуть підвищитися.

Потреба в кислоті по ринках збуту свідчить про наявність потреби в упакованій фасованій продукції приблизно в співвідношенні 4:1.

Таблиця 3.1 - Прогноз потреби в харчовій кислоті по ринках збуту, т/рік

Ринок	Потреба	Загальна потреба
	Упакована	фасована
Україна	3800	700	4500
Росія	7080	1770	8850
Східна Європа	2962	988	3950
Місткість ринку	13842	3458	17300

Отже для поліпшення збуту продукції виникає необхідність придбання апарату для дрібної фасування кислоти.

3.2 Обґрунтування доцільності реконструкції виробництва (основні технічні та будівничі рішення, проектна потужність виробництва і склад підприємства, забезпеченість проектованих виробництв ресурсами, виробнича програма, основні стадії виробництва і їхній короткий опис)

Технічні та будівельні рішення являють собою удосконалення апаратурного оформлення виробництва кислоти галузевих проектних та науково-дослідних підприємств.

Виробництво харчової кислоти передбачено удосконалення апаратурного оформлення стадій кристалізації, очисної фільтрації ферментованих розчинів, сушіння, переробки й утилізації відходів виробництва та очищення стоків.

Бродильний цех представляє блок багатоповерхових будинків з габаритами 15,7х24х18м, 14х24х27м і павільйону з габаритами 26,5х24х18м. В ньому передбачено будівництво нового варильного відділення, де передбачається установка 3-х варочних казанів ємністю 25м3 і одного варочного казана ємністю 10м3. Також передбачається установка збірника ємністю 25м3, реакторів ємністю 2500-100 л, вузол безупинної стерилізації живильних середовищ, удосконалення схеми підготовки стерильного стиснутого повітря та ще багато інших удосконалень.

Хімічний цех являє собою 4-х поверховий корпус з габаритами: 49х24х27,6м. Передбачено будівництво нового хімічного цеху, передбачається будівництво вантажних і пасажирських ліфтів та установка утилізації гіпсу.

Стадії виробництва складаються з таких складових:

- розпарювання розчину у вакуумі при температурі 50-600С до концентрації 60-70 мас. % у розрахунку на безводну кислоту;

- кристалізація при температурі 18-80С;

- віджим кристалів;

- сушіння при температурі 30-400С;

- фасування готового продукту;

- переробка маткових розчинів;

Підприємство складається з виробництва харчової кислоти; бродильного та хімічного цеху; утилізації відходів - міцелію, цитрогіпсу та цитратного фільтрату; виробництва кислоти реактивної кваліфікації; допоміжних служб.

Виробництво кислоти складається з біологічного і хімічного процесу і вимагає для свого здійснення великої кількості видів сировини. Основна сировина меляса, як відхід цукрового виробництва, має сезонний характер, і тому його збереження пов'язане зі складами значних розмірів, а різноманітний асортимент додаткової сировини, яка використовується, - складів різного типу.

Усі необхідні ресурсів отримують в кількостях, що відповідають місячній потребі, за винятком меляси, тому розраховується у розрахунку на один місяць і на рік. Досвід роботи виробництва даної кислоти такий, що один раз у рік все виробництво зупиняється на ремонт протягом одного місяця. Реконструкція виробництва кислоти відходів вимагає значного збільшення витрат ресурсів, тому важливо оцінити потреби в них у порівнянні з діючим положенням з огляду на виробничу програму.

3.3 Розрахунок проектних техніко-економічних показників виробництва (вартісна оцінка витрат і результатів інвестування в реконструкцію)

3.3.1 Виробнича програма та обсяги виробництва

Обсяг реалізації продукції розраховується так і представлено у таблиці 3.2:

кислота харчова упакована - 1916,1;(2800-1,3*335-0,16*2800);

кислота харчова в дрібній розфасовці - 448,45;(0,16*2800)

кислота реактивної кваліфікації - 335,0;

крім того, реалізована продукція із відходів, еквівалентна валовому випуску харчової кислоти т/рiк:

4.1) міцелій сухий - 644,0,(0,23*2800);

4.2) фільтрат цитрату кальцію - 4200,0,(1,5*2800);

4.3) цитрогіпс - 3640,0.(1,3*2800).

Таблиця 3.2 - Визначення виробничої потужності (обсягу реалізації) продукції після реконструкції, т/рік

Назва продукту	Базовий варіант КР	Власний варіант КР
Харчова кислота, валовий випуск	3000 (М1)	2800
Харчова кислота реалізована, у т.ч. упакована	1879,5 (3000-1,001*470-1,3*500)	1916,1 (2800-0,16*2800-1,3*335)
фасована	470	448,45
Реактивна кислота	500 (М1/)	335
Міцелій сухий	690 (0,23*3000)	644
Фільтрат цитрату кальцію	4500 (1,5*3000)	4200
Цитрогіпс	3900 (1,3*3000)	3640

Якщо порівнювати отримані дані і дані базового варіанту то можна зробити висновок про те, якщо зміниться валовий випуск харчової кислоти, то і зміниться реалізована харчова кислота, реактивна кислота, міцелій, фільтрат цитрату та цитро гіпс. Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції. Якщо харчова кислота у порівнянні з базовим знизиться на 200, то упакована харчова кислота знизиться на 36,6, фасована - на 21,55. Інші показники також зміняться.

3.3.2 Сума інвестицій на реконструкцію, вартість ОВФ та витрати на утримання і експлуатацію ОВФ в запроектованих виробництвах

Вартість ОВФ - це сукупність грошових витрат пов'язаних з виготовленням або придбанням основних фондів, включаючи витрати на транспортування і монтаж.

Для розрахунку вартості ОВФ по продуктах і витрати на утримання та експлуатацію ОВФ потрібно з даних вартості продукції знайти активну частину яка дорівнює 35,7% і пасивну частину - 64,3%.

Таблиця 3.3 - Розрахунок вартості ОВФ по продуктах і витрат на утримання та експлуатацію ОВФ (зразок, базовий варіант)

Елементи ОВФ	Вартість за видами продукції, тис. грн
	харчова кислота	реактивна кислота	міце-лій	цитро-гіпс	цитрат каль-цію	загаль-нозав-одські служби	разом
1	2	3	4	5	6	7	8
Разом, ОВФ % тис. грн	75,54 74,48 25762,27 25400,77	14,7 5013,30	7,13 2431,61	2,63 896,97	100,0 34104,15
у т. ч. 1.1 активна частина (обладнання та ін), 29,7 %	6771,5 6676,4	1317,7	742,6	235,76	8972,6
1.2 пасивна частина (будівлі, споруди та ін.), 70,3 %	16028,1 15803,2	3119	1382,77	558,1	21209,6
Глава 2 (вартість цеху) з ураху-ванням поза-об'єктових і непередбачених витрат	13176,6 12991,7	2564,2	1243,7	511,86	17443,2 17258,3
у тому числі 1 Активна частина, 35,7%	4705,8 4639,8	915,75	444,16	163,8	6229,6 6163,6
2 Витрати на утримання та експлуатацію ОВФакт.,у тому числі	-	-	-	-	-	-	-
2.1 Амортизація устаткування, 24%	1129,4 1113,55	219,78	106,6	39,3	1495,1 1479,56
2.2 Витрати на утримання устаткування, 1,6%		14,65	7,11	2,62	99,67 98,62
2.3 Витрати на поточний ремонт устаткування, 1,2%		10,99	5,33	1,97	74,75 73,96
Разом п.2	1261,2 1243,5	245,4	119,04	43,89	669,5 651,4
3 Пасивна частина, 64,3%	8470,8 8351,9	1648,4	799,5	294,9	11213,6 11094,76
4 Витрати на утримання та експлуатацію ОВФпас..,у тому числі	-	-	-	-	-	-	-
4.1 Амортизація будівель і споруд, 8%	677,66 668,2	131,87	63,96	23,6	897,1 887,6
4.2 Витрати на утримання будівель і споруд, 1,1%	93,17 91,87	18,1	8,8	3,2	123,3 122
4.3 Витрати на поточний ремонт будівель і споруд, 0,9%	76,2 75,2	14,8	7,19	2,65	100,9 99,8
Разом п.4	847 835,3	164,77	79,95	29,45	1121,3 1109,4
Усього витрат на утримання і експлуатацію ОВФ по продукту, п.2+п.4	2108,2 2078,8	410,17	198,99	73,34	2790,8 2760,8

Виходячи з даних можна сказати, що вартість ОВФ разом складає 34104,15, з них по активній частині вартість ОВФ з фасуванням складає 6229,6, а без фасування - 6163,6. Пасивна частина з фасуванням склала 11213,6, а без фасування - 11094,76. Можна сказати про те, що пасивна частина на багато більше перевищує активну, так як складає 64,3%, а по активній частині усього 35,7%. З фасуванням пасивна частина перевищує активну на 4984.

Виходячи з усього цього можна сказати, що загальна сума інвестицій або додаткові капіталовкладення на підготовку території на будівництво складає 110,76, а на об'єкти основного виробничого призначення - 12018,7. Вартість будівництва з непередбачуваними витратами становить 27724. Вартість об'єктів основного виробничого призначення по активній частині складає 35,7%, тобто це вартість устаткування з урахуванням монтажних і інших витрат, а також незначна вартість виробничого інвентарю, а по пасивній - 64,3%, це вартість будівель і споруд з урахуванням монтажних робіт і інших витрат. Вартість ОВФ після реконструкції склала 30542,4. Ці данні необхідні для подальшого розрахунку кошторису розрахунків відрахувань на утримання і експлуатацію та в цілому загально-виробничих витрат собівартості окремих видів продукції.

В таблиці 3.5 капітальні витрати з розширенням потужності складають 32500 т/рік.

3.3.3 Чисельність промислового персоналу та річний фонд оплати праці

Чисельність персоналу скорегована на коефіцієнт середньо-зважений і представлена у таблиці 3.6.

Таблиця 3.4 - Дані про чисельність персоналу підприємства за категоріями

Найменування	Чисельність персоналу, чол.
	усього	у тому числі
		робочі	ке-рів-ники	спе-ціаліс-ти	слу-жбо-вці
		усього	у тому числі
			основні	допоміжні
1	2	3	4	5	6	7	8
А Об'єкти основного виробничого призначення 1 Харчова кислота	151	139	114	25	2	8	2
у т.ч. упакована	123	112	89	23	2	7	2
у т.ч. фасована	15	15	15
Реактивна кислота 3 Продукція з відходів	17 35	13 30	15 29	1 1	1 1	3 3	1 1
Разом по А:	190	170	148	25	4	13	4
Б Об'єкти допоміжного призначення, разом Разом по підприємству	192 382	143 313	148	143 168	20 24	26 39	4 8

По даним таблиці 3.6 можна сказати, що чисельність персоналу основного виробничого призначення менша ніж чисельність персоналу допоміжного призначення усього на 2 чоловіка. Найбільша кількість людей задіяна робітниками 170 чоловік. Керівників та службовців по 4 чоловіка. Спеціалістів задіяно 13 чоловік. Об'єкти допоміжного призначення мають більше спеціалістів 26 чоловік, але менше робочих 143. Також керівників значно більше ніж у об'єктів основного призначення на 16 чоловік.

Розрахуємо річний ФОП представлений в таблиці 3.7, знайдений шляхом множення середньорічної з/п на кількість чоловік за видами.

Таблиця 3.5 - Розрахунок річного фонду оплати праці

Категорії	Середньорічна зарплата грн/рік	Харчова кислота упакована	Харчова кислота фасована	Реактивна кислота
		кіль-кість, чол.	ФОП, тис. грн/рік	кіль-кість, чол.	ФОП, тис. грн/рік	кіль-кість, чол.	ФОП, тис. грн/рік
Основні робітники2)	16750	89	1490,750	15	251,250	15	251,250
Допоміжні робітники2)	16750	23	385,250			1	16,750
Керівники	18800	2	37,600			1	18,800
Спеціалісти	14800	7	103,600			3	44,400
Службовці	9970	2	19,940			1	9,970
Разом	16,54	123	2037,14	15	251,250	21	341,17
Продукція із відходів	Об'єкти допоміжного призначення	Всього по підприємству
кількість, чол.	ФОП, тис. грн/рік	кількість, чол.	ФОП, тис. грн/рік	кількість, чол.	ФОП, тис. грн/рік
29	485,750			148	2479,000
1	16,750	143	2395,25	168	2814,000
1	18,800	20	376,000	24	451,200
3	44,400	26	384,800	39	577,200
1	9,970	4	39,880	8	79,760
35	575,67	193	3195,93	387	6401,16

Усього ФОП відрахувань по підприємству складало 6401,16 тис. грн/рік. Більше усього відрахувань було на харчову кислоту 2037,14 тис. грн/рік, тому, що для виробництва харчової кислоти упакованої задіяно більше робочих 123 чоловіка ніж у виробництві інших харчових кислот. Об'єкти допоміжного призначення відраховують на ФОП 3195,93 тис. грн/рік і мають велику кількість робітників 193 чоловіка.

3.3.4 Собівартість реалізованої продукції, виторг та прибуток від реалізації продукції

Калькуляція звітної та проектної собівартості 1т харчової кислоти представлена в таблиці 3.8 і для розрахунку треба спочатку знайти витрати на одиницю продукції після реконструкції разом по прямим матеріальним витратам. Потім знаходимо прямі витрати на оплату праці на соціальні заходи за допомогою таблиці 3.7. Наступним кроком знаходимо нарахування на ФОП 37,8% та амортизацію за допомогою таблиці 3.3. Далі знаходимо собівартість виробництва реалізованої продукції і у кінці знаходимо повну собівартість.

Таблиця 3.6 - Порівняльна калькуляція звітної та проектної собівартості 1т харчової кислоти, грн/т. Потужність виробництва до реконструкції (М1 = 3000 т/рік), після реконструкції - (2800 т/рік)

Елементи витрат	Оди-ниці вимі-ру	Ціна, грн/од	Витрати на одиницю продукції, грн
			до реконструкції	після реконструкції
			кіл-ть	сума	кіл-ть	сума
1	2	3	4	5	6	7
1 Прямі матеріальні витрати
1.1 Основна сировина: меласа	т	1080-00	3,247	3507-03	3,247	3507-03
1.2 Допоміжна сировина та матеріали, у тому числі	грн			5996-40		5996-40
Фільтр-діагональ	м.п.	192-50	2,30	442-80	2,30	442-80
Лавсан	-||-	74-06	2,90	214-82	2,90	214-82
Пакувальна тканина	-||-	5-70	0,85	4-90	0,85	4-90
Марля	-||-	3-80	1,50	5-70	1,50	5-70
Вата	кг	22-70	0,60	13-60	0,60	13-60
Папір підпергаментний	-||-	24-70	0,70	17-30	0,70	17-30
Жовта сіль	кг	29-70	11,00	326-70	11,00	326-70
Вапно хлорне	-||-	0-10	0,40	4-70	0,40	4-70
Цинк сірчанокислий	-||-	0-52	0,20	0-01	0,20	0-01
Формалін 40%	-||-	7-90	6,00	47-40	6,00	47-40
Спори гриба	-||-	13565-20	0,002	27-10	0,002	27-10
Калій фосфорнокислий	-||-	120-00	2,40	288-00	2,40	288-00
Вапняк	т	814-50	2,36	1922-20	2,36	1922-20
Кокс	-||-	3276-20	0,16	524-20	0,16	524-20
Трикон Б	кг	4-50	0,70	3-10	0,70	3-10
Сірчана кислота	т	0-80	1,125	5-10	1,125	5-10
Сода кальцінована	кг	7-90	0,10	0-79	0,10	0-79
Вугілля активоване	кг	47-50	16,00	760-00	16,00	760-00
Спирт етиловий	кг	87-25	0,24	20-90	0,24	20-90
Пральний порошок	кг	10-50	0,30	3-20	0,30	3-20
Мило господарське	кг	19-00	0,30	5-70	0,30	5-70
Кислота щавельна		5-60	3,20	17-90	3,20	17-90
Магній сірчанокислий	кг	31-20	0,32	10-00	0,32	10-00
Амоній хлористий	кг	18-00	4,00	72-00	4,00	72-00
Фурацилін	гр	0-009	15,00	0-10	15,00	0-10
Лераліцитін	гр	4-70	9,00	42-30	9,00	42-30
Цукор-пісок	кг	2-83	0,70	1-98	0,70	1-98
Амоній щавлевокислий	кг	25-00	10,00	250-00	10,00	250-00
Фільтрувальний папір	кг	7,0	0,35	2-45	0,35	2-45
Фільтрувальний папір	кг	70-00	0,35	24-50	0,35	24-50
Мило душисте	кг	9-20	18,50	170-20	18,50	170-20
Амофоска	кг	4-20	2,70	11-30	2,70	11-30
Інші матеріали	грн			380-00		380-00
1.3 Газ	тис.м3	450-00	2,563	1153-61
1.4 Вода	тис.м3	161-60	0,562	90-08	0,3344	54-04
1.5 Електроенергія	тис. кВт/год	178-00	4,637	825-39
1.6 Пара 1.7 Повітря стиснуте 1.8 Повітря стерильне 1.9 Холод 1.10 Електроенергія	Т тис.н м3 тис.н м3 Г.кал	68-00 48-30 358-50 925-00 178			55,03 0,18 3,169 0,5 2,71	3742 15,17 1136 462,5 482,38
Разом прямі матеріальні витрати, та інші	грн			11197-06		16173,8
2 Прямі витрати на оплату праці на соціальні заходи згідно законодавства	грн			980-21		1577,6
3 Нарахування на ФОП	-||-			364-64		596
4 Амортизація ОВФ	-||-			1303-00		636,3
5 Інші прямі витрати (витрати на поточний ремонт та утримання ОВФ + 1% від п. )	-||-			377-17		193
6 Скидання стокових вод	тис.м3	2-58	520,4	1342-67
Собівартість виробництва реалізованої продукції,	грн/т			15564-75		19176,7
7Адміністративні витрати, 3,3% від	грн/т			143,64		99,1
8 Витрати на збут, 3,8% від	грн/т			162,40		114,1
Повна собівартість	грн/т			15870-75		19389,9

Дивлячись на дані можна сказати, що собівартість виробництва реалізованої продукції дорівнює 19176,7 т/грн., вона зросла по відношенню до фактичної на 3611,957 т/грн. у зв'язку з підвищенням витрат на виробництво харчової кислоти. Повна собівартість після реконструкції складає 19389,97 т/грн., що теж значно збільшилась на відміну від витрат до реконструкції на 3519,157 т/грн.

В таблиці 3.9 представлений виторг від реалізації кислоти і продуктів переробки відходів. Виторг розраховується шляхом множення обсягу реалізації продукції на прогноз на ціну. Прибуток знаходиться шляхом різниці між виторгом і собівартість реалізованої продукції на весь випуск. Собівартість реалізованої продукції на весь випуск розраховується шляхом множення собівартості на 1т на виробничу потужність.

Таблиця 3.7 - Розрахунок виторгу від реалізації кислоти і продуктів переробки відходів (зразок)

Найменування	Обсяг реалізації, продукції (за варіантами), т/рік	Прогнозна ціна, грн/т 1)	Виторг від реалізації, тис. грн/рік	Собівартість реалізованої продукції	Прибуток від реалізації, тис. грн/рік
				1т, грн/т	на весь випуск, тис. грн/рік
1 Кислота харчова упакована	1916,1	24615	47164,801	19176,7	36744,5	10420,3
2 Кислота харчова в дрібній розфасовці	448,5	29540	13248,690	20355	9129,2	4119,5
3 Кислота реактивна чда, хч	335	36110	12096,850	33367,611178,1		918,7
4 Продукція із відходів: 4.1 Міцелій сухий	644	3385	2179,940
4.2 Фільтрат цитрату кальцію	4200	3290	13818,000
4.3 Цитрогіпс	3640	3520	12812,800
Разом: п.4.1 4.3	8484		28810,7		5434,4	23376,3
Усього реалізована продукція			101321		62486,2	38834,8

Можна сказати про те, що виторг від реалізованої продукції склав 101321тис.грн/рік, прибуток від реалізації склав 38834,8 тис. грн/рік.

Проектна калькуляція собівартості 1 т кислоти харчової в дрібній розфасовці представлена в таблиці 3.10. Розраховується за допомогою таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 - Проектна калькуляція собівартості 1 т кислоти харчової в дрібній розфасовці, грн/т Потужність виробництва - 470 т (базовий варіант) Калькуляційна одиниця - тонна

Стаття витрат	Од. вим.	Ціна, грн	Витрати на одиницю
			кіл-ть	сума, грн
1	2	3	4	5
1 Прямі матеріальні витрати
1.1 Основна сировина:
Кислота харчова - напівфабрикат*)	т	19176,7	1,001	19195,8
1.2 Допоміжні матеріали:
Папір під пергамент	кг.	24-70	0,22	5,4
Стрічка клейка	кг./тис.	0,02	8,2	0,16
Пакувальна коробка	шт	1-26	5,0	6,3
Пакувальна плівка	кг	5-08	38	193,04
Разом ст. 2	грн			204,9
Разом ст. 1 та 2	-“-			19400,7
1.3 Паливо та енергія: Електроенергія	тис. кВт. год.	178-00	0,025	4,5
Разом прямі матеріальні витрати, та інші	грн			19405,2
2 Прямі витрати на оплату праці на соціальні заходи згідно законодавства	грн			638,5
3 Нарахування на ФОП	-||-			241,3
4 Амортизація ОВФ	-||-			56,4
5 Інші прямі витрати (витрати на поточний ремонт та утримання ОВФ + 1% від п. )	-||-			13,6
6 Скидання стокових вод	тис.м3	---	---
Собівартість виробництва реалізованої продукції,	грн/т			20355
7Адміністративні витрати, 3,3% від	грн/т			31,3
8 Витрати на збут, 3,8% від	грн/т			36,1
Повна собівартість	грн/т			20422,4

Аналізуючи дані можна сказати, що собівартість виробництва реалізованої кислоти дрібної фасовки дорівнює 20355 т/грн., а повна собівартість на одиницю складає 20422,4 т/грн.

Проектна калькуляція собівартості кислоти реактивної кваліфікації представлена в таблиці 3.11. Розраховується за допомогою деяких показників із таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Проектна калькуляція собівартості кислоти реактивної кваліфікації, грн/т. Потужність виробництва - 500 т. Калькуляційна одиниця - тонна

Стаття витрат	Од. вим.	Ціна, грн	Витрати на одиницю
			кіл-сть	сума, грн
1	2	3	4	5
1 Прямі матеріальні витрати
1.1Основна сировина:
Кислота харчова - напівфабрикат	т	19176,7	1,3	24929,7
1.2 Допоміжні матеріали:
Папір під пергамент	кг	24-70	0,22	5,4
Клійка стрічка	-“-	0,02	8,2	0,16
Пакувальна коробка	шт	1-26	5,0	6,3
Пакувальна плівка	кг	5-08	38	193,04
Разом 1.1 та 1.2	грн			25134,6
1.3 Паливо та енергія:
Пара	т.	68-00	41,58	2827,44
Вода технічна	тис.	175-40	0,13068	22,9
Вода оборотна	-“-	175-40	0,5775	101,3
Електроенергія	тис. кВт.год.	178-00	3,71	660,38
Стиснуте повітря	тис. нм3	84-30	0,0396	3,34
Стиснуте повітря стерильне	тис. кВт.год.	358-50
Холод	Гкал	925-00	0,1	92,5
Разом 1. 3	грн			3707,86
Разом прямі матеріальні витрати, та інші	грн			28842,5
2 Прямі витрати на оплату праці на соціальні заходи згідно законодавством	грн			2420,8
3 Нарахування на ФОП	-||-			915,1
4 Амортизація ОВФ	-||-			1049,7
5 Інші прямі витрати (витрати на поточний ремонт та утримання ОВФ + 1% від п. )	-||-			139,5
6 Скидання стокових вод	тис.м3
Собівартість виробництва реалізованої продукції,	грн/т			33367,6
7Адміністративні витрати, 3,3% від	грн/т			149,3
8 Витрати на збут, 3,8% від	грн/т			171,9
Повна собівартість	грн/т			33688,8

інвестування виробництво кислота

Аналізуючи дані таблиці можна сказати, що собівартість виробництва реалізованої кислоти реактивної кваліфікації дорівнює 33367,6 т/грн., а повна собівартість на одиницю складає 33688,8 т/грн. Між собою вони майже схожі, так як різниця в числах маленька. Повна собівартість більша від собівартості виробництва реалізованої продукції на 321,2 т/грн..

Кошторис витрат по ділянці переробки відходів представлена у таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 - Кошторис витрат по ділянці переробки відходів, тис. грн/рік

№	Найменування	Од. вим.	Ціна	Кіль-сть в рік *)	Сума, тис. грн/рік
1	Прямі матеріальні витрати
1.1	Сировина, відходи		-		б/ц
1.2	Допоміжні матеріали: крафтмішки (50 шт. на 1т продукту)	грн/шт	2-99	8484	1268,4
1.3 1.3.1 1.3.2	Паливо та енергія **) Пара Вода		178-00 68-00 0,1754	2040,4 36371,4 58078,4	3963,2 2473,3 10,2
2	Прямі витрати на оплату праці				803,5
3	Відрахування від ФОП на соціальні заходи (згідно з діючим законодавством)				303,7
4	Амортизаційні відрахування***), всього у т.ч. будівель, споруд, 8,0 % устаткування, 24 %				170,6
5 5.1	Інші витрати Відрахування в ремонтний фонд: будівель, споруд, 0,9 % устаткування 1,2, %				12,5
5.2	Витрати на утримання будівель, споруд, 1,1 % устаткування, 1,6 %				15,9
5.3	Інші виробничі, 1% від				13,1
	Усього виробничих (поточних витрат)				5434,4
6	Витрати на збут				50,1
7	Адміністративні витрати				43,5
	Усього витрат на виробництво і реалізацію (повна річна собівартість випуску продукції)				5528

Аналізуючи дану таблицю можна сказати про те, що усього витрат на виробництво і реалізацію складає 5528тис.грн/рік і складається з витрат на збут 3,8% і адміністративних витрат 3,3%. Усього поточних витрат дорівнює 5434,4 тис.грн/рік.

3.3.5 Порівняльна таблиця фактичних та проектних основних техніко-економічних показників виробництва

Порівняння проектних і фактичних техніко-економічних показників роботи підприємства в умовах розвитку представлені в таблиці 3.11.

Таблиця 3.11 - Порівняння проектних і фактичних техніко-економічних показників роботи підприємства в умовах розвитку

№	Найменування показника	Од. вим.	Значення показника	Відхилення
			Фактично (в умовах проекту)	проект плану	абс.,(+,-)	відн.,%
1	Обсяг виробництва:
1.1	Кислота харчова упакована	т/рік	1364,2	2800	1435,8
1.2	Кислота харчова в дрібній розфасовці	т/рік	-	2364,55
1.3	Кислота реактивна чод, чда, хч	т/рік	-	335
1.4 1.4.1	Продукція із відходів: Міцелій сухий	т/рік	-	644
1.4.2	Фільтрат цитрату кальцію	т/рік	-	4200
1.4.3	Цитрогіпс	т/рік	-	3640
1	Вироблена продукція	тис.грн/рік	23082	101321	78239
2	Обсяг реалізації	тис. грн/рік	23082	101321	78239
3	Середньоспискова чисельність ПВП	чол.	200	387	187
4	Середньорічна вартість ОВФ	тис. грн	6264	30542,4	24278,4
5	Фондовіддача	грн/грн	3,68	3,3	-0,38
6	Собівартість 1 т харчової кислоти, ут.ч.:
6.1	упакована	грн/т.	15870,75	19389,9	3519,15
6.2	в дрібній розфасовці	грн/т	-
7	Собівартість реалізованої продукції	тис. грн/рік	21651	57051,8	35400,8
8	Прибуток від реалізації	тис. грн/рік	1431	38834,8	37403,8
9	Рентабельність продукції	%	6.6	62	55,4

Проаналізувавши таблицю порівняння ми розрахували значення показників по плану, знайшли абсолютні відхилення. За їх результатами можна зробити висновок про наявність доцільності прийняття рішення щодо розвитку досліджуваного виробництва шляхом реконструкції.

3.3.6 Показники ефективності реконструкції виробництва

Основні техніко-економічні показники ефективності реконструкції виробництва харчової кислоти на підприємстві представлені і розраховані в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12 - Основні техніко-економічні показники ефективності реконструкції виробництва харчової кислоти на підприємстві

Показник	Одиниця виміру	Умовне позначення	Значення показника	Відхилення
			факт	проект плану	абс., (+;-)	відн., %
Потужність виробництва (обсяг виробництва)		М		2800
1 Харчова кислота	т/рік	М1	1450	2364,55	914,55
2 Реактивна кислота	т/рік	М2		335
3 Міцелій	т/рік	М3		644
4 Цитрогіпс	т/рік	М4		3640
5 Цитрат кальцію	т/рік	М5		4200
Валовий випуск харчової кислоти	т/рік	В	1364,2	2800	1435,8
Вартісна оцінка витрат			-
Капітальні витрати на реконструкцію, усього		К	-	32499,9
у т. ч. інвестиції в промислове будівництво	тис. грн		-	27409,9
з них вартість устаткування	тис. грн		-	19269
вартість будівель та споруд	тис. грн		-	5673,8
Вартість основних виробничих фондів	тис. грн	ОВФ	6264	30542,4	24278,4
Собівартість 1т кислоти харчової	грн/т	с	15870,75	19389,9	3519,15
Річні експлуатаційні витрати на виробництво кислоти усих модифікацій	тис. грн/рік	С	21651	57051,8	35400,8
Річні експлуатаційні витрати на виробництво продукції з відходів

Подобные документы

• Ефективність інвестування проектів і шляхи вдосконалення обґрунтування його доцільності

  Проблеми удосконалення державного регулювання інвестиційної політики та побудови ефективної системи регулювання інвестиційної діяльності. Принципи обґрунтування ефективності доцільності інвестування та вибору оптимального інвестиційного проекту.
  
  реферат [1,5 M], добавлен 26.11.2010
  

• Проблеми та шляхи розвитку інститутів спільного інвестування

  Особливісті становлення інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів та компаній з управління активами в України. Структура вітчизняного ринку спільного інвестування. Основні стратегічні завдання розвитку діяльності КУА, ІСІ та НПФ.
  
  реферат [24,7 K], добавлен 15.11.2010
  

• Організація та аналіз інвестиційної діяльності підприємства

  Особливості інвестування промисловості. Характеристика виробничо-господарської діяльності та фінансового стану ТОВ "Хартеп", аналіз використання його інвестиційного потенціалу. Методичні підходи до оцінки економічної ефективності інвестицій підприємства.
  
  дипломная работа [479,5 K], добавлен 03.10.2010
  

• Підприємство як суб’єкт інвестиційної діяльності

  Теоретичні основи інвестиційної діяльності. Аналіз інвестиційних ресурсів організації. Характеристика організації. Характеристика джерел інвестування. Обґрунтування інвестиційної діяльності. Оцінка ефективності інвестування.
  
  курсовая работа [70,8 K], добавлен 18.09.2007
  

• Аналіз ефективності лізингової діяльності підприємства в ринкових умовах

  Лізинг як важлива складова інвестиційного механізму оновлення технічної бази виробництва. Визначення економічної доцільності лізингових операцій на підприємстві. Переваги та недоліки лізингу як форми інвестування. Світовий розвиток лізингових відносин.
  
  курсовая работа [180,0 K], добавлен 21.10.2014
  

• Предмет та мета інвестиційного аналізу

  Аналіз інвестиційної привабливості підприємства. Мета, завдання та оцінка зовнішніх, внутрішніх факторів на проект. Обгрунтування напряму інвестування та визначеності його ефективності. Шляхи вдосконалення та аналіз інвестиційної діяльності в Україні.
  
  курсовая работа [99,6 K], добавлен 12.12.2010
  

• Портфельне інвестування

  Історія та сучасні тенденції розвитку портфельного інвестування. Поняття міжнародних портфельних інвестицій та їх класифікація за видами цінних паперів. Мотивація міжнародного портфельного інвестування. Негативні ефекти надлишкової диверсифікації.
  
  реферат [24,1 K], добавлен 27.03.2011
  

• Фінансова оцінка ефективності інвестиційних проектів

  Підходи до визначення середньовзваженої вартості капіталу. Вибір найбільш ефективного способу інвестування. Рентабельність інвестицій. Фінансові методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. Аналіз чутливості інвестиційного проекту.
  
  реферат [42,2 K], добавлен 05.09.2008
  

• Організація діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні

  Механізм формування інвестиційних ресурсів. Сучасні тенденції розвитку фондового ринку України, аналіз динаміки. Світовий досвід функціонування інвестиційних фондів. Рекомендації щодо удосконалення та розвитку ринку спільного інвестування в країні.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 25.01.2014
  

• Варіанти інвестування грошових коштів

  Аналіз шляхів інвестування грошових коштів за рахунок прибутку. Переваги інвестування грошових коштів за рахунок внутрішніх резервів підприємства і банківського кредиту. Структура витрат на сировину і матеріали. Структура собівартості по статтям затрат.
  
  контрольная работа [98,9 K], добавлен 11.09.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам