Аналіз співробітництва України та Світового Банку

Теоретичні аспекти кредитування експорту вітчизняних підприємств за рахунок ресурсів міжнародних фінансових інститутів. Стратегічні пріоритети діяльності Світового Банку та аналіз його співробітництва з Україною. Фінансова підтримка ТОВ Агрофірма "Обрій".

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.03.2012
Размер файла 743,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз співробітництва України та Світового Банку

Зміст

  • Вступ
  • 1. Теоретичні аспекти кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів
    • 1.1 Кредитування підприємств через відкриття кредитних ліній міжнародними валютно-кредитними організаціями
    • 1.2 Кредитування експорту вітчизняних підприємств за рахунок ресурсів міжнародних фінансово-кредитних інститутів
  • 2. Аналіз співробітництва України та Світового Банку
    • 2.1 Стратегічні пріоритети діяльності Світового Банку
    • 2.2 Співробітництво України та Світового Банку
    • 2.3 Аналіз фінансової підтримки ТОВ Агрофірма "Обрій"
  • 3. Оновлення співробітництва України та Світового Банку
  • Висновок
  • Література
  • Додатки

Вступ

Минуле десятиріччя за своїми соціально-економічними та політичними наслідками виявилося доленосним. Україна утвердила себе як незалежна держава. Однак процес розбудови свого дому ще не завершено. Завдання полягає в тому, щоб остаточно облаштувати споруджену будівлю по суті нового суспільства -- економічну, соціальну, політичну та гуманітарну сфери, подолати глибокі деформації, що виникли на стартовому етапі трансформаційного процесу.

Йдеться про практичну реалізацію завдань довгострокової стратегії, яка має забезпечити міцне підгрунтя України як високорозвиненої, соціальної за своєю сутністю, демократичної правової держави, її інтегрування у світовий економічний процес як країни з конкурентоспроможною економікою, здатною вирішувати найскладніші завдання свого розвитку. Наступне десятиріччя має стати визначальним у розв'язанні саме цих завдань, інакше Україна може переміститися на периферію світових процесів.

Слід ураховувати й те, що наявний інструментарій економічної політики, який сформовано в попередній період, не націлений на забезпечення якісних перетворень -- інноваційного розвитку, оновлення структури виробництва, подолання глибокої диференціації доходів та ін. У межах нинішньої моделі розвитку широкомасштабна модернізація національної економіки просто неможлива. Потрібні суттєві зміни в механізмах трансформаційних процесів, їх системне оновлення -- тобто осмислений перехід до інституційної моделі ринкових перетворень, поєднаних з елементами ефективного державного регулювання.

На попередньому етапі реформ здійснювався демонтаж (через механізми лібералізації) державно-адміністративної системи управління. Нині ставиться нова мета -- формування сильної держави, активізація її регулюючої функції і водночас здійснення такої політики, яка б не лише зберегла, а й істотно посилила ринковий вектор розвитку, надала йому більшої орієнтації на кінцевий результат.

Такі акценти нової стратегії цілком укладаються в загальний контекст світового розвитку. Нині повсюдно переосмислюються роль і місце держави в здійсненні трансформаційних процесів. Водночас слід ураховувати й інші аспекти цієї проблеми. Шлях, на який розвиненим країнам потрібно було кілька століть, Україна має пройти в максимально стислі терміни.

Досвід держав, які здійснювали глибокі перетворення, засвідчує, що реальний успіх трансформаційних процесів можливий лише тоді, коли реформи та їхні результати відповідають інтересам і сподіванням широких верств населення, а тому отримують достатню суспільну підтримку. Отже, при визначенні нової стратегії потрібні максимальний політичний консенсус, суспільні консолідація і згода щодо основних цілей цієї стратегії та механізмів її реалізації, базових засад. Це також дуже важливо з погляду зміцнення демократичних інститутів та послідовного розвитку громадянського суспільства.

Без опори на таку довгострокову стратегію, яка б ураховувала, з одного боку, об'єктивні закономірності суспільного прогресу, а з іншого -- сучасні соціально-економічні та геополітичні реалії і водночас користувалася високою довірою й підтримкою народу, економічна політика будь-якого уряду, як і держави загалом, не матиме перспективи. У зв'язку з цим економічна стратегія наступного періоду має бути максимально прагматичною, вільною від політизації ідеологічних схем та стереотипів.

Конче важливо забезпечити наступність нової стратегії, її органічний зв'язок з позитивними надбаннями попереднього періоду, з урахуванням того, що курс на європейську інтеграцію є природним наслідком здобуття Україною державної незалежності. Він викристалізовується з історії нашого народу, його ментальності та демократичних традицій, з прагнення нинішнього покоління бачити свою державу невід'ємною складовою єдиної Європи. Європейський вибір України -- це водночас і рух до стандартів реальної демократії, інформаційного суспільства, соціальне орієнтованого ринкового господарства, базованого на засадах верховенства права й забезпечення прав та свобод людини і громадянина.

Метою даної роботи є аналіз кредитної підтримки підприємств міжнародними фінансово-кредитними інститутами.

1. Теоретичні аспекти кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів

1.1 Кредитування підприємств через відкриття кредитних ліній міжнародними валютно-кредитними організаціями

Співробітництво України з міжнародними валютно-кредитними організаціями (МВКО) розпочалося зі схваленням у червні 1992 р. Закону України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій". Цього ж року було підписано Указ Президента від 14.07.1992 № 379/92 "Про членство України в Європейському банку реконструкції та розвитку". Згідно з названими документами підприємства дістали можливість залучати довготермінові кредити під державні гарантії.

Кредити під державні гарантії залучаються для розвитку пріоритетних галузей економіки. Порядок отримання таких кредитів зафіксовано в положенні "Про порядок залучення іноземних кредитів та надання гарантій Кабінету Міністрів України для забезпечення зобов'язань юридичних осіб-резидентів щодо їх погашення" (постанова Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 414). Можливість отримати такий кредит реалізується через кредитні лінії Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), що надаються банками-агентами. Банки оформляють внутрішні кредитні угоди, договори застави та/або поруки, здійснюють контроль за порядком кредитування і виконанням проекту під гарантію Кабінету Міністрів України (КМУ). Як правило, банки відкривають за дорученням підприємств безвідкличні документальні акредитиви на користь експортерів. На основі цих акредитивів оплачуються поставки обладнання чи надаються послуги. Після того як об'єкт кредитування введено в дію, позичальники починають погашати борги в терміни і в обсягах, передбачених угодами. У процесі кредитування міжнародними банками українські банки-агенти можуть надавати підприємствам-позичальникам допомогу щодо складання бізнес-плану, інвестиційної програми проекту або техніко-економічного обґрунтування позички. Основними міжнародними кредиторами державних підприємств є Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). За рахунок позичок Світового банку фінансуються проекти у вугільному секторі, енергетичній галузі, сільському господарстві, соціальній та управлінській сферах, медицині. Прикладом може бути, програма Світового банку, що передбачає структурну перебудову вугільної промисловості: закриття збиткових і переобладнання нерентабельних шахт, очищення навколишнього середовища, працевлаштування та перепідготовку працівників галузі. Проект розпочато у грудні 1996 р. Виплата основного боргу починається 2002 року і триватиме до кінця 2013 р. Уповноваженим представником України з обслуговування кредитної лінії Світового банку є Міністерство фінансів. Загальна сума кредиту становить 300 млн доларів США.

Рис. 1.1. Документи, які подає підприємство для отримання кредиту ЄБРР [19]

Європейський банк реконструкції та розвитку кредитує здебільшого великі проекти, спрямовані на підтримку енергетичної галузі, транспорту і міської інфраструктури. До таких проектів, наприклад, належать: реконструкція аеропорту "Бориспіль", телекомунікація ІТУР (Італія--Туреччина--Україна--Росія), реконструкція Старобешівської теплоелектростанції, комерціалізація залізничного транспорту, модернізація аеронавігаційної системи тощо. Для отримання кредиту за рахунок коштів ЄБРР підприємство-позичальник подає в уповноважений банк відповідні пакети документів. Крім цих документів, підприємство-позичальник подає в банк бізнес-план, на підставі якого оцінюється ефективність запропонованого проекту. За позитивної оцінки фінансового стану підприємства та проекту укладається кредитна угода між уповноваженим банком та позичальником. Підприємства України мають можливість отримувати кредити за рахунок коштів Світового банку, Агентства США з міжнародного розвитку, Фонду "Євразія", а також коштів урядів зарубіжних країн. Переважно кредити надаються малим та середнім підприємствам через уповноважені банки України. Загальний огляд кредитної підтримки малих та середніх підприємств України за рахунок коштів міжнародних організацій, а також коштів урядів окремих країн подано в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Загальна характеристика кредитної підтримки українських підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів та міжнародних організацій

№ з/п

Кредитор

Загальна вартість проекту

Призначення коштів / мета проектів

1

Світовий банк

1.1

позичка Світового банку (на стадії підготовки)

500 млн дол. США

Сприяти розвитку приватного сектору, поліпшуючи роботу приватизованих підприємств, прискорюючи появу малих та середніх підприємств та зміцнюючи конкурентоспроможність українських підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках

1.2

пілотний проект фінансування села (на стадії підготовки)

25-30 млн дол. США

Проект має на меті забезпечити приватних фермерів, приватні сільськогосподарські підприємства та тих приватних підприємців у сільській місцевості, які не виробляють сільськогосподарської продукції, тощо

1.3

позичка на розвиток підприємств І

310 млн дол. США

Прискорення виконання програми масової приватизації та фінансування критичного імпорту. Меншу частку позички (10 млн дол. США) спрямовано на технічну допомогу приватизованим підприємствам, що здійснюють реструктуризацію, у тім числі на отримання консультативних послуг, навчання та закупівлю обладнання

1.4

позичка на розвиток підприємств II (на стадії підготовки)

300 млн дол. США

Завершення програми приватизації

1.5

проект розвитку експорту (на стадії впровадження)

70 млн дол. США

Надання допомоги в розвитку експортного потенціалу українського приватного сектору, що перебуває на стадії становлення, через підтримку виробництва та експортного збуту продукції, робіт та послуг у всіх галузях економіки

2

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)

100 млн ЕКЮ

Кредитна лінія НБУ для малих та середніх підприємств

3

Агентство США з міжнародного розвитку

3.1

фонд підтримки підприємництва в нових незалежних державах

--

а) фонд кредитування малого бізнесу надає в Україні позички безпосередньо малим приватним підприємствам та окремим підприємцям (від 10 тис. до 100 тис. доларів)

б) фонд, як правило, здійснює фінансування малих і середніх підприємств у формі внесків до статутного фонду від 500 000 дол. США до 5 000 000 дол. США

3.2

програма кредитування малого бізнесу Фонду "Євразія"

_

Позички надаються підприємствам з кількістю працівників до 100 осіб, чия діяльність зосереджується на виробництві товарів і/чи послуг (торгові компанії не кредитуються), а також підприємствам, які на 100% належать українським громадянам. Максимальний розмір позички -- 100 тис. дол. США з фіксованою щорічною відсотковою ставкою 18 % і строком погашення не більше 2-х років

4

Консультаційна програма "Транс-форм"

--

Крім усього іншого, передбачає фінансування малих і середніх підприємств

5

Німецько-український Фонд, програма сприяння розвитку малих і середніх підприємств у рамках програми "Трансформ" уряду Німеччини

--

Кредити можуть отримати такі суб'єкти господарської діяльності: * мікропідприємства, а також підприємства з кількістю зайнятих менше 20 осіб, з переважанням частки приватної власності. За рахунок коштів кредиту може фінансуватись діяльність у сфері виробництва,'послуг, а також торгівлі. Максимальна сума кредиту для цього типу підприємств становить 15 тис. DM під максимальну ставку 23 % річних; ¦ малі підприємства з кількістю зайнятих менше 250 осіб, з переважанням частки приватної власності. За рахунок коштів кредиту може фінансуватися діяльність у сфері виробництва і послуг. Максимальна відсоткова ставка -- 18% річних; * середні підприємства (також з переважанням частки приватної власності) з кількістю зайнятих менше 500 осіб, які входять до складу спільних підприємств з німецьким партнером (мінімальна частка німецького партнера -- 30%, максимальна -- 70 %). За рахунок цього кредиту можуть фінансуватися лише виробничі підприємства. Максимальна сума кредиту для цього типу підприємства становить 500 тис. DM, максимальна відсоткова ставка -- 13 % річних

Під час кредитування підприємств міжнародними валютно-кредитними організаціями виникають певні труднощі. По-перше, це оцінка вартості майна, що надається в заставу. Вартість активів у заставі оцінює Фонд державного майна України. Ця оцінка є остаточною і в майбутньому не коригується. Тому на практиці невиконання зобов'язань за підприємством-позичальником та за відшкодування витрат державного бюджету за гарантіями уряду вартість майна, що продається на аукціоні, виявляється нижчою від початково встановленої. По-друге, це проблема визначення достатньої суми застави, коли підприємство-позичальник не має високоліквідних активів [21].

По-третє, це проблема валютного ризику за одержання іноземних позичок. Наприклад, якщо валютою позички є долар США, а основним постачальником обладнання за проектом -- виробники країн Європи, то перед підприємством може постати проблема покриття валютного ризику.

1.2 Кредитування експорту вітчизняних підприємств за рахунок ресурсів міжнародних фінансово-кредитних інститутів

У підґрунтя проектного кредитування підприємців закладено ідею фінансування інвестиційних проектів за рахунок доходів, які даватиме новостворене або реконструйоване підприємство в майбутньому. За рахунок цих доходів забезпечується фінансування і поверненість інвестицій. Інакше кажучи, основним забезпеченням наданих банком кредитів є сам інвестиційний проект. Банківське проектне кредитування підприємств у світовій практиці вважається актуальним для країн і регіонів, які потребують розширення або модернізації виробничих потужностей капіталомістких галузей промисловості, наприклад підприємств добувної й переробної промисловості [19].

Проектне кредитування суттєво відрізняється від інших форм кредиту і має як певні переваги, так і недоліки.

Перевагами можна визнати таке:

* дуже широке коло кредиторів, якими можуть бути підприємства, постачальники, покупці продукції, інвестиційні, лізингові компанії, венчурні фірми-інвестори;

* можливість використання кількох джерел залученого капіталу;

* залучення широкого кола кредиторів сприяє організації ними консорціуму;

* суттєвою перевагою для підприємця є отримання кредиту без відображення заборгованості у своєму балансі, оскільки вона відноситься на баланс спеціальної компанії (рис. 1.2).

Об'єктом проектного кредитування є інвестиційний проект. Для того щоб забезпечити успішне фінансування інвестиційного проекту, потрібно:

1) розробити концепцію проекту;

2) оцінити його ефективність;

3) підготувати техніко-економічне обґрунтування планування інвестицій;

4) підготувати бізнес-план практичної реалізації проекту.

Рис. 1.2. Рух коштів за проектного кредитування

За реалізації великих інвестиційних проектів ураховуються екологічні, економічні, політичні та інші чинники, нехтування якими може призвести до тяжких наслідків. Важливим моментом проектного кредитування є оцінка економічної ефективності і соціальних наслідків інвестиційних проектів.

Цим питанням приділяється велика увага, і на оцінку проекту витрачаються значні кошти. Наприклад, витрати на передінвестиційні дослідження становлять до 1 % від вартості проекту; дослідження інвестиційних можливостей -- 0,25--1,5 %; техніко-економічні дослідження -- 1,0--3,0 % для невеликих і 0,2--1,0 % для великих проектів.

Основним документом, який обґрунтовує доцільність і ефективність інвестицій за проектного кредитування, є техніко-економічне обґрунтування інвестицій. Інформація, яка міститься в техніко-економічному обґрунтуванні, використовується інвесторами і кредиторами для прийняття рішення про надання кредиту та фінансування проекту. За певних переваг проектне кредитування має й недоліки. Вартість проектного кредитування вища за вартість звичайного кредитування, бо відсоток за проектним кредитуванням складається з ринкової відсоткової ставки, комісії за зобов'язання надати позичку і за резервування коштів, а також із надбавки до ставки, тобто маржі, яка виплачується банку за згоду взяти на себе частину проектних ризиків.

Погашення заборгованості за кредитом здійснюється після закінчення пільгового періоду. Максимально можлива відстрочка виплати суми основного боргу (пільговий період) становить:

* 9 місяців -- для короткострокових кредитів на поповнення оборотних коштів;

* 18 місяців -- для довгострокових кредитів, які надаються для здійснення інвестиційних проектів.

Заборгованість погашається щомісяця (щокварталу або кожні півроку) рівними частинами у валюті кредиту.

За користування кредитом підприємство сплачує такі платежі:

-- відсотки за користування кредитом у валюті кредиту щомісяця, починаючи з дати отримання кредиту. Слід ураховувати, що відсоткова ставка за користування кредитом залежить від:

* поточного фінансового стану підприємства;

* ризиків здійснення проекту;

* належного виконання етапів проекту;

* ринкової кон'юнктури тощо;

-- разову комісію (плата за управління кредитом та обслуговування позичкового рахунка), розмір якої становить 0,75 %-- 5 % від суми кредиту, що надається;

-- плату за невикористання частини кредиту або кредитної лінії, яка становить 1,5 %--2% річних від суми невикористаної частини кредиту.

Конкретні умови надання кредиту узгоджуються сторонами та регулюються кредитною угодою.

Програма технічної допомоги експортерам є складовою ПРЕ. Технічна допомога (гарантоване фінансування) надається діючим підприємствам, що здійснюють або планують здійснювати експорт товарів (послуг) власного виробництва, уповноваженим банком з коштів Фонду розвитку експорту, який створено за рахунок коштів МБРР. Обсяг технічної допомоги підприємству-експортеру не може перевищувати суми, еквівалентної 125 тис. доларів США і становити більше ніж 50 % загальної вартості заходів, здійснених підприємством і спрямованих на розвиток його експортної діяльності. Цю допомогу підприємство може отримати, якщо воно своєчасно сплачує платежі за кредитом та погашає його.

Програма технічної допомоги експортерам передбачає фінансування експортно орієнтованих заходів і спрямована на розвиток чи вдосконалення тактики та стратегії виходу на нові ринки збуту, поліпшення конкурентних позицій підприємств на зовнішніх ринках.

За рахунок коштів гранту можуть бути сплачені такі зовнішньоекономічні заходи підприємств-експортерів:

* дослідження ринків;

* стратегічне та поточне планування;

* удосконалення споживчих якостей виробів, методів та засобів контролю готової продукції (сертифікація продукції, адаптація виробів до специфічних вимог певних груп споживачів, передпродажна підготовка виробів тощо);

* удосконалення методів та засобів контролю за дотриманням технології виробництва (сертифікація виробництва, консалтинг тощо);

* навчання (підвищення кваліфікації) фахівців, що розробляють стратегію та тактику здійснення експорту (маркетинг, ціноутворення, збут, просування тощо);

* експортний маркетинг та розвиток експорту (рекламні заходи, участь в ярмарках та виставках, ділові поїздки, міжнародний аудит тощо);

* залучення консультантів.

Фінансування проекту розвитку експорту відбувається в кілька етапів.

На першому етапі для проведення попередньої оцінки фінансового стану підприємства та економічної ефективності проекту слід подати такі документи:

* клопотання про отримання кредиту;

* анкету заявника на отримання кредиту;

* форми №1,2 підприємства (за три останні роки та за чотири останні квартали діяльності), форму № 3 за останній рік діяльності;

* резюме проекту розвитку експорту підприємства.

Після того як уповноважений банк прийме рішення щодо доцільності (можливості) продовження роботи над проектом, підприємство розробляє бізнес-план та план розвитку експорту. На підставі цих документів уповноважений банк проводить попередню експертизу фінансового стану підприємства, його проекту розвитку експорту, достатності забезпечення тощо.

Про результати попередньої експертизи та доцільність продовження роботи над проектом уповноважений банк письмово сповіщає керівництво підприємства.

На другому етапі для проведення поглибленого аналізу фінансового стану підприємства та проекту в уповноважений банк додатково подають такі документи:

1) проектну документацію:

* бізнес-план проекту розвитку експорту підприємства;

* план розвитку експорту підприємства (після того як уповноважений банк приймає рішення щодо можливості кредитування, підприємство подає переклад бізнес-плану та плану розвитку експорту англійською мовою);

* копії контрактів, проектів контрактів, протоколів про наміри щодо придбання підприємством обладнання, устаткування, матеріалів, комплектувальних деталей, сировини тощо, які фінансуються в рамках реалізації проекту, у тому числі за рахунок кредитних коштів;

* копії прайс-листів, комерційних пропозицій, контрактів, протоколів про наміри тощо фірм-конкурентів, які виробляють аналогічні товари (послуги);

* копії контрактів, проектів контрактів, протоколів про наміри щодо реалізації товарів та послуг, вироблених завдяки залученим кредитним коштам, у тому числі на експорт;

* копії дозволів та/або ліцензій на види діяльності, які мають стосунок до проекту (якщо діяльність підлягає ліцензуванню); -

* резолюції компетентних органів щодо проектних рішень (відгуки проектних організацій, довідки бюро технічної інвентаризації, акти погодження з архітектором тощо);

* довідку-висновок Держкомприроди або його регіонального відділення про екологічну оцінку проекту;

* висновок санітарно-епідеміологічної станції про погодження проекту;

* висновок пожежної інспекції;

* державний акт на право користування земельними ділянками;

2) документи щодо застави:

* детальний перелік майна, що може бути надане в заставу із зазначенням його балансової вартості, року будівництва або випуску, місця розташування, характеристики тощо;

* документи, що підтверджують право власності на предмет застави (свідоцтво про власність, свідоцтво про те, що обладнання перебуває на балансі власності підприємства-заявника тощо);

* довідка-характеристика Бюро технічної інвентаризації та довідка нотаріальної контори про те, що предмет застави є вільним від будь-яких зобов'язань;

* оцінка незалежною експертною фірмою вартості застави (на вимогу уповноваженого банку);

* документ про страхування предмета застави (на вимогу уповноваженого банку);

3) іншу документацію:

* банківські довідки про рахунки підприємств з наведенням їх реквізитів, залишків коштів, кредиторської заборгованості тощо;

* аудиторський висновок, що підтверджує результати господарської діяльності за останній календарний рік (на вимогу уповноваженого банку).

Коли уповноважений банк залучає до експертизи проектних рішень сторонніх експертів, витрати на ці цілі відшкодовує підприємство на договірній основі.

На третьому етапі -- після затвердження проекту кредитним комітетом уповноваженого банку та погодження його з МБРР готуються кредитна угода та договір (договори) застави. Для підготовки та укладання кредитної угоди та договору (договорів) застави підприємство подає до уповноваженого банку оригінали або нотаріально засвідчені копії таких документів [19]:

а) установчі документи:

* свідоцтво про реєстрацію;

* статут;

* установчий договір;

б) документи щодо застави:

* державний акт на право користування земельними ділянками;

* документ про право власності на виробничі потужності та/або договір (договори) оренди (оригінали);

* ліцензії на види діяльності;

* картку зі зразками підписів і відбитком печатки (оригінал).

* документ, що підтверджує право власності на предмет застави (свідоцтво про власність або свідоцтво про те, що обладнання перебуває на балансі даного підприємства);

* довідку-характеристику та довідку нотаріальної контори про те, що предмет застави є вільним від будь-яких зобов'язань (оригінали);

* на окрему вимогу банку: документ про страхування предмета застави;

в) інші документи:

* лист заявника, погоджений з керівництвом банків, в яких відкрито поточний, позичковий, валютний та інші рахунки заявника; лист про надані представникам уповноваженого банку права отримувати інформацію про стан і рух коштів на цих рахунках протягом терміну дії кредитного договору.

На четвертому етапі уповноважений банк оплачує контракти підприємства, затверджені для фінансування (згідно з бізнес-планом проекту розвитку експорту). Сплата відбувається відповідно до заявок підприємства за рахунок коштів кредитної лінії ПРЕ.

Згідно з чинним порядком уповноважений банк вимагає від підприємств, що отримали кредит на суму понад 1 млн дол. США, проведення щорічного аудиту (протягом усього строку здійснення проекту розвитку експорту).

Отже, можна цілком підставно стверджувати, що проектне кредитування сприяє розвитку експортного потенціалу підприємств України.

2. Аналіз співробітництва України та Світового Банку

2.1 Стратегічні пріоритети діяльності Світового Банку

Одним з головних завдань удосконалення державного управління в Україні на найближчий період є подальше поглиблення реформування його соціальних, політичних і економічних складових, яке забезпечить якісні перетворення у національній економіці, а також сприятиме пошуку тих альтернатив, які будуть залучені у майбутній економічній політиці держави. У цьому зв'язку в умовах значного безробіття і неповної зайнятості, складних і взаємозалежних диспропорцій і обмежень, характерних для ринків засобів виробництва і продукції, а також вираженої недостатньо ефективної структури економіки особливої уваги потребують потенціальні впливи економічного зростання на рівень і розподіл доходів в економіці, а також інструменти, які можуть використовуватися для підвищення ефективності урядових програм щодо боротьби з бідністю. Світовий банк, у співпраці з українськими урядовими, науково-дослідними та іншими зовнішніми фінансовими організаціями та інституціями, періодично переглядає власну політику (стратегії) діяльності із загальним описом структурної політики, яка має стати основою для стратегії сталого зростання і скорочення бідності у нашій країні. Як правило, підготовка такої стратегії проводиться у координації з роботою, паралельно здійснюваною ОЕСР і МВФ. Це також дає можливість поділитися знаннями з іншими донорами, заповнити інформаційні прогалини і створити основу для подальшого діалогу між Урядом України і МФО з питань довгострокових структурних реформ, здійснення яких далеко не вичерпується часовими рамками [13].

Сьогодні проблеми управління (зокрема, фінансового менеджменту в державному секторі) набули характеру істотної перешкоди для сталого економічного зростання і скорочення бідності в Україні. Протягом майбутнього періоду, охоплюваного розглядуваною стратегією, Світовий банк повинен приділяти набагато більше уваги питанням фінансового та адміністративного управління у державному секторі української економіки.

На нашу думку, при здійсненні нових кредитних і некредитних операцій основну увагу банку доцільно зосередити на зміцненні головних функцій системи податково-бюджетного управління, а також на здійсненні системної реформи державного адміністрування (функцій та організаційної структури Уряду), державної служби тощо. Однак сприяння Україні в останніх з перелічених галузей залежатиме від її заінтересованості у співробітництві з Світовим банком з цих питань. Кредитні та некредитні операції Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) в Україні мають підкріплюватися значним обсягом діяльності Інституту Світового банку (ІСБ) з більшості напрямів реформування державного сектора вітчизняної економіки.

Загальна спрямованість спільної стратеги на стабільне скорочення масштабів бідності полягає у сприянні створенню умов для зростання економіки, реорганізації системи соціального захисту та забезпечення справедливого доступу до базових соціальних послуг. Однак перспективи України щодо різкого скорочення бідності у найближчі роки мають недуже підбадьорливий вигляд. В інших державах колишнього Радянського Союзу, де спостерігалося певне економічне зростання, це поки що не дуже сильно позначилося на скороченні бідності.

З огляду на обмежені можливості України щодо вирішення проблеми збільшення заборгованості, необхідно застосовувати більш вибірковий підхід при вирішенні дуже широкого кола питань. На підставі оцінки сьогоднішніх позицій з питань розвитку економіки України слід сформулювати стратегічні пріоритетні завдання, і Світовий банк може сприяти їх вирішенню безпосередньо за допомогою кредитування, а також надання аналітичних і консультаційних послуг. На нашу думку, у цілому стратегія повинна передбачати поетапне зміщення акцентів. Зокрема, діюча стратегія приділяє більшу увагу реформі системних напрямів економічної політики та інститутів з метою підвищення ефективності роботи державних установ, які відіграють найважливішу роль для державного управління і створення умов, які б були однаково привабливими для внутрішніх та іноземних інвесторів і сприятливими для розвитку ефективного приватного сектора, і, на жаль, меншу увагу - проектам у конкретних секторах економіки і регіонах (особливо у галузях сільського господарства, енергетики та інфраструктури).

У соціальній сфері особливого значення набувають пілотні проекти, в рамках яких відпрацьовуються способи підвищення ефективності надання послуг, а також проекти, спрямовані на ліквідацію кризових ситуацій (наприклад, проекти боротьби з туберкульозом, СНІДом тощо). У галузі соціального захисту діяльність банку характеризується вужчою спрямованістю і має орієнтуватися на забезпечення більш справедливого розподілу соціальних витрат перехідного періоду, приділяючи головну увагу найменш захищеним верствам населення - пенсіонерам і дітям.

На нашу думку, у рамках Групи Світового банку стратегія повинна передбачати більш чітке визначення функцій та індивідуальних порівняльних переваг кожного її члена.

МБРР слід приділяти дедалі більше уваги реформам у державному секторі, а його пряме сприяння приватному секторові має обмежуватися наданням гарантій від ризику, пов'язаного з нормативним регулюванням.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) і Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ) повинні і надалі надавати підтримку інвестиціям у приватний сектор [16].

ІСБ покликаний відігравати важливу допоміжну роль в інформаційній діяльності, спрямованій на поглиблення розуміння і досягнення згоди з проблем фундаментальних системних реформ. Сьогодні - коли основний акцент у програмі співробітництва Світового банку з Україною переноситься на інституціональний розвиток, діалог з питань економічної політики, досягнення консенсусу і стимулювання суспільного обговорення широких напрямів економічних реформ - ІСБ має всі можливості, щоб відіграти всеосяжну роль у досягненні таких цілей. У світлі пріоритетів нової стратегії ІСБ повинен прокладати дорогу майбутнім операціям банку, надаючи послуги у сферах економічної політики і підготовки кадрів, особливо за рахунок створення умов для досягнення консенсусу і формування у країн-клієнтів твердих намірів щодо реалізації проектів (наприклад, у таких сферах, як децентралізація податково-бюджетної системи, діагностика корупції тощо), а також підтримуючи операції стратегічного значення за рахунок підготовки кадрів і організації дискусій з питань економічної політики (таких, як бюджетні процеси і управління державними витратами, міжбюджетні відносини і фінансове управління на місцевому рівні, реформа торгівлі, "прозорість" прийняття рішень, фінансовий облік тощо). ІСБ слід нарощувати зусилля щодо створення партнерських відносин і використання якнайпередовіших технологій поширення знань (таких, як дистанційне навчання). Прикладом доцільного поєднання зусиль донорів є співробітництво ІСБ з Інститутом відкритого суспільства, у рамках якого через Інтернет для українських інституцій розробляються і застосовуються нові навчальні програми з економіки. Щоб підвищити ефективність своєї діяльності, ІСБ треба зробити все можливе для подальшого розширення співробітництва з МФК, а також Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) щодо розвитку приватного сектора. З метою підвищення ефективності роботи ІСБ існуючі місцеві партнери можуть бути об'єднані у неформальні професійні мережі (з питань соціального захисту населення, охорони навколишнього середовища, тощо). Такі мережі можна оперативно мобілізувати для забезпечення широкої участі цих партнерів у дискусіях з таких питань, як надання МБРР відповідних послуг.

На нашу думку, МВФ, як і раніше, повинен відігравати провідну роль у діалозі з Урядом України з питань управління макроекономікою. Так, наприклад, необхідну інформацію, що підтверджує задовільний стан макроекономічних основ, буде надано у рамках чинної угоди з МВФ. Однак Світовий банк здійснює контроль за розвитком макроекономічних процесів і оцінює показники структурних реформ як основу для власної діяльності. Зокрема, банк враховує результати формування загальних макроекономічних основ для створення сприятливих умов для розвитку експорту готової продукції та підприємств. Ці умови мають дуже важливе значення для реструктуризації виробничих секторів економіки України, а також для її повернення на шлях сталого зростання і довгострокового скорочення бідності.

Крім того, Світовий банк покликаний сприяти перебудові у таких трьох найважливіших напрямах податково-бюджетного управління: 1) міжбюджетні відносини; 2) управління фінансами на різних рівнях; 3) аналіз ефективності державних витрат. Ця діяльність доповнить зусилля банку з підтримки зміцнення інститутів і процесів прийняття рішень про витрати державних коштів на національному і місцевому рівнях. У галузі міжбюджетних відносин роботу слід спрямувати на підтримку зусиль з роз'яснення повноважень щодо збирання податків і розподілу витрат між бюджетами різних рівнів із трансфертами між центром, регіонами і муніципальними утвореннями. Необхідно підтримати зусилля із зміцнення політики і практики фінансового управління на різних рівнях. У галузі витрат аналіз доцільно зорієнтувати в основному на питання ефективності та рівної доступності витрат на освіту, охорону здоров'я і соціальний захист населення [7].

Проблема корупції, з її потенціальним негативним впливом на хід економічного розвитку в усіх галузях, позначається на всіх аспектах програми розвитку. З огляду на це, її вирішення є одним з пріоритетних напрямів стратегії Світового банку. Сприяння з його боку повинне орієнтуватися в основному на зміцнення державного адміністрування і управління державними фінансами, а також на ліквідацію факторів економічної політики, що сприяють розвиткові корупції.

У галузі розвитку приватного і фінансового секторів економіки дуже важливо, щоб програма Світового банку передбачала підтримку Україні за такими напрямами:

- усунення офіційних і неофіційних факторів, які обмежують входження на ринок і вихід з ринку, а також інших перешкод на шляху розвитку конкуренції;

- зміцнення корпоративного управління; реформування ринків праці; створення стійкої та ефективної банківської системи і фондових ринків;

- реформування інфраструктурах монополій з метою раціоналізації ціноутворення, а також запровадження конкуренції та платіжної дисципліни;

- "прозора" приватизація державних підприємств за індивідуальними проектами;

- удосконалення податкових режимів, а також правових та інституціональних основ контролю за виконанням контрактів і захисту прав власності.

У програмі МБРР зростаючу увагу слід приділяти також галузевим системним перетворенням, які здійснюватимуться у рамках існуючих економіко-галузевих досліджень, часткових гарантій і, можливо, нових бюджетних кредитних операцій, проведення яких буде зумовлене чіткою реалізацією економічної політики.

На нашу думку, МФК покликана підтримувати Україну у реалізації системних реформ, продовжувати надавати технічне сприяння і консультації, а також відігравати провідну роль у фінансуванні комерційної діяльності. Інвестиційна діяльність МФК має бути зосереджена на тих галузях, де, на думку іноземних інвесторів, для України існують важливі відносні переваги і менші ризики. Головним чином, це проекти, орієнтовані на експорт (особливо у секторах, пов'язаних з видобуванням природних ресурсів). У галузі фінансових ринків МФК необхідно орієнтуватися на інвестиції, направлені на інституціональний розвиток і активне технічне сприяння, причому по можливості - за участю іноземних партнерів. Інститути та інструменти фінансового ринку, розвитку яких треба прагнути МФК, охоплюють фінансування торгівлі, лізинг, а також, по можливості, житловий сектор і страхування. Крім того, МФК повинна розглянути питання про подальше надання інвестицій на підтримку "портфельних" проектів підприємств - за умови, що інші акціонери будуть готовими надати співфінансування, а ці нові інвестиції - привабливими з фінансової точки зору.

З метою прискорення інвестиційних операцій, а також у випадках, коли це буде виправдане з огляду на супутні ризики, БАГІ, згідно з спільною стратегією співпраці, покликане надавати гарантії, що поширюються на обмеження передання прав, причому кожний випадок має розглядатися в індивідуальному порядку. Крім того, БАГІ повинне підтримувати здійснювану Україною широку програму заходів щодо стимулювання інвестицій у рамках співробітництва з іншими донорами.

На особливу увагу при підготовці нових проектів у соціальному секторі заслуговують наслідки перехідного періоду, що проявляються у зростанні масштабів бідності та чисельності найменш захищених категорій. Водночас дуже важливо, щоб Світовий банк, як і раніше, надавав Україні підтримку у здійсненні реформ, спрямованих на максимальне розширення можливостей її Уряду для того, щоб у рамках обмеженого бюджету пом'якшити можливі наслідки, перерозподілити соціальні витрати і послабити соціальну протидію реструктуризації економіки. У цьому зв'язку кредитні операції та консультаційна підтримка банку мають бути спрямовані на:

- поступове обмеження доступу до державної мережі соціального захисту для того, щоб забезпечити допомогу дійсно нужденним;

- забезпечення однакового рівня допомоги, виплачуваної у рамках державної системи соціального захисту, для найменш захищених груп населення, які не входять до системи продуктивних сил (пенсіонерів, інвалідів, дітей); при цьому певна різниця у розмірі пенсій повинна встановлюватися залежно від індивідуального трудового вкладу;

- забезпечення того, щоб допомога, виплачувана особам працездатного віку протягом перехідного періоду (допомога по безробіттю тощо), сприяла їх залученню до економічної діяльності, а загальна допомога по бідності не підривала у людини стимулів до пошуку роботи;

- забезпечення "прозорості" та ефективності системи управління державними ресурсами;

- реструктуризацію бюджетних трансфертів між центральним і регіональними органами влади, спрямовану на створення позитивних стимулів до здійснення реформ у галузі соціальних програм і сприяння направленню коштів до регіонів, які зазнають найбільших труднощів у зв'язку з перебудовою економіки [13].

Метою пілотних проектів у галузі соціального захисту населення, впроваджуваних в Україні за підтримки Світового банку, є виявлення найбідніших верств населення, з наданням їм надалі відповідної допомоги. У цілому, хоча оцінку цих проектів досі не завершено, вони демонструють практичну можливість істотно підвищити ефект від вкладень у вигляді соціальної допомоги. Необхідно зазначити, що у рамках нинішньої системи значна частина соціальної допомоги направляється особам, які не є найбіднішими.

Важливою метою нових видів діяльності Світового банку у соціальній сфері має стати ліквідація поточної кризи, пов'язаної з поширенням захворювань. Програма Світового банку передбачає також сприяння Україні у пілотній реалізації конкретних реформ, спрямованих на підвищення ефективності та результативності забезпечення базових послуг охорони здоров'я і освіти на регіональному рівні.

У рамках нової програми кредитування на період дії стратегії Світового банку особливу увагу слід приділяти реформам системних (на відміну від галузевих) інститутів і економічної політики в цілому. Проте МБРР повинен продовжити зусилля, спрямовані на вирішення найсерйозніших проблем у сільськогосподарському, інфраструктурному та енергетичному секторах економіки, використовуючи для цього портфель поточних проектів і програму напрямів роботи, ініційовану у рамках попереднього досвіду. Додаткову підтримку треба надати за допомогою можливих операцій МФК і БАГІ, а також можливих гарантійних операцій в окремих секторах економіки.

З огляду на це, великого значення набуває сільськогосподарський сектор. В Україні політичні обмеження для сільськогосподарського розвитку є істотними і досі були перешкодами для Світового банку та інших донорів у здійсненні вагомих інвестицій у цей сектор. Водночас наявність ознак прихильності до політики реформування аграрного сектора зумовлює той факт, що в даний час Світовий банк може планувати значне кредитування на підтримку сільського господарства. Однак, беручи до уваги гостроту проблем у сільських районах нашої країни, Світовий банк може бути готовим до більш енергійних дій у сільськогосподарському секторі української економіки (можливо, у контексті майбутнього кредитування на структурну перебудову) у випадку, якщо для цього буде створено відповідні можливості.

Підтримка Світового банку у сфері охорони навколишнього природного середовища і природних ресурсів України має бути орієнтована на здійснення операцій щодо вирішення пріоритетних внутрішніх і глобальних проблем. Уданому разі пріоритетне значення слід надавати діяльності, яка б доповнювала обмежені ресурси Світового банку.

Світовий банк залишається одним з найбільших партнерів України на міжнародних фінансових ринках. Одночасно його діяльність є важливою для нашої держави у критичний період розвитку, коли гостро стоїть питання підтримки її економічного зростання в нових умовах макроекономічної стабілізації та глибоких структурних перетворень. Кредитні ресурси Світового банку є найважливішим неінфляційним джерелом фінансування дефіциту бюджету, підтримки структурної перебудови вітчизняної економіки та сприяння інвестиційній активності в Україні.

2.2 Співробітництво України та Світового Банку

Завданням Стратегії допомоги Україні на 2001--2003 фінансові роки, підготовленої Світовим банком разом з урядом України і затвердженої Радою директорів Банку, було надання уряду й громадянському суспільству України допомоги у впровадженні широкомасштабної стратегії подолання бідності та в досягненні сталого економічного зростання, яке супроводжується створенням нових робочих місць. Урядом було визначено такі цілі Стратегії [1]:

-- розвиток людських ресурсів;

-- зменшення масштабів бідності та підвищення рівня добробуту населення України;

-- підвищення конкурентоспроможності української економіки;

-- захист прав і свобод людини, особистої безпеки та добропорядності в державі;

-- сприяння інтеграції України до Європейського союзу.

Для досягнення зазначеної мети в програмі уряду було визначено відповідно пріоритетні завдання:

-- підвищення ефективності діяльності уряду (управління, правова система, регіональний розвиток);

-- всебічний розвиток людини і підвищення якості життя;

-- економічне зростання;

-- підвищення конкурентоспроможності економіки.

У період реалізації Стратегії допомоги Україні в державі фіксувалися позитивні показники економічного зростання та макроекономічної стабільності, було закладено інституційні підвалини ринкової економіки, зросла роль громадянського суспільства. Зв'язок між цими результатами та діями уряду простежується не завжди чітко, оскільки реформи, як правило, відбуваються із значним запізненням, але середовище в Україні змінилося на користь ринкової економіки.

Досягнення конкретних результатів дало змогу впроваджувати Стратегію допомоги Україні на 2001--2003 роки відповідно до базового сценарію. Такий підхід, що базується на отриманні конкретних результатів, сприяв конструктивному діалогу. Світовий банк зробив висновок, що керівництво України не відійшло від своїх головних зобов'язань щодо заходів, спрямованих на здійснення інституційної реформи, хоча ці зобов'язання з часом і змінювалися. Програма роботи з громадянським суспільством успішно виконувалася, у цій сфері досягнуто результатів, які тепер можна поглиблювати, робота в рамках макроекономічних і галузевих досліджень сприяла визначенню програми реформ і дасть можливість точніше окреслити галузеві стратегії. Робота з донорами дала змогу забезпечити поступ у найважливіших напрямах реформи, консультації та забезпечення зв'язку із зацікавленими сторонами нині є невід'ємною складовою діяльності Світового банку в Україні. Недоліком було повільне затвердження та впровадження інвестиційних проектів і проектів технічної допомоги [4].

Мета Стратегії допомоги Україні полягала в наданні уряду України підтримки (за допомогою впровадження Програмної системної позики (ПСП) і обговорення відповідних питань) у поліпшенні фінансової дисципліни в усіх секторах економіки, внаслідок чого:

-- припинено практику бюджетних взаємозаліків;

-- сплата податків здійснюється у грошовій формі;

-- ліквідовано заборгованість із виплати пенсій і заробітної плати;

-- усі інші прострочені заборгованості зменшено щонайменше на 50% порівняно із станом на 1 січня 2000 року;

-- рівень оплати у грошовій формі за електроенергію збільшено упродовж двох років з 10 до понад 80%;

-- зменшено взаємні заборгованості між підприємствами;

-- скорочено обсяг бартерних операцій до менш як 5% обсягу офіційної економічної діяльності.

Нині в центрі уваги -- питання зменшення великої заборгованості між підприємствами в енергетичному секторі та зупинення зростання податкової недоплати. Світовий банк планує надавати підтримку подальшим заходам у податковій сфері за допомогою інвестиційного проекту -- Проекту модернізації Державної податкової служби, угоду про який було підписано 4 вересня 2003 року, а 20 листопада її ратифіковано Верховною Радою України. Метою проекту є підвищення ефективності роботи Державної податкової служби України зі справляння податків, у тому числі, в умовах кризового стану економіки та жорсткого обмеження фінансових і трудових ресурсів.

Головна мета реалізації проекту:

1) забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та забезпечення повного, своєчасного збору всіх законодавчо встановлених в Україні податків і зборів;

2) завоювання довіри суспільства України шляхом поліпшення прозорості, компетентності, передбачуваності та неупередженості діяльності Державної податкової служби;

3) створення високопрофесійної інформаційно-розвиненої Державної податкової служби шляхом розроблення та впровадження програми повної автоматизації усіх процесів адміністрування податків.

Головними очікуваними результатами проекту є створення ефективної, високопрофесійної та підзвітної суспільству Державної податкової служби, яка чітко реалізовуватиме державну податкову політику та програму уряду України.

Тоді результати матимуть суттєвий вплив на економічний стан України.

Як прогнозується за результатами макроекономічного та галузевого дослідження фінансового сектору, поліпшення фінансової дисципліни стимулюватиме відновлення монетизації економіки і сприятиме створенню стабільнішого макроекономічного середовища.

Світовий банк завжди здійснював активну роботу у фінансовому секторі, і обговорювана Стратегія допомоги Україні є продовженням такої традиції. Під час упровадження Стратегії допомоги Україні було ухвалено важливі законодавчі та нормативні акти, що дало змогу Національному банку України підвищити ефективність регулювання діяльності банківського сектору. Підвищилася платоспроможність банківського сектору, а основні банківські показники наближаються до світових стандартів. Особливо важливі нині заходи щодо вирішення питання збиткової діяльності Державного ощадного банку -- найбільшого банку в Україні. У грудні 2002 року був створений незалежний регуляторний орган для небанківських фінансових установ, який зараз працює. Світовий банк надав допомогу діяльності фінансового сектору за сприяння двох макроекономічних і галузевих досліджень. Перше з них -- "Україна. Фінансовий сектор і економіка: нові стратегічні завдання" -- спрямовувалося на підтримку діяльності у рамках ПСП. Друге дослідження, виконане разом із МФК, буде базою для майбутніх обговорень стратегічної діяльності. Подальша допомога фінансовому сектору включає інвестиційний проект, який нині перебуває на етапі підготовки. Цей проект спрямований на зміцнення прав кредиторів і розвиток системи застави на рухоме майно.

У процесі реалізації поточної Стратегії допомоги Україні Рада директорів Світового банку схвалила такі документи: Проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва, Проект збереження біологічного розмаїття в Азово-Чорноморському екологічному коридорі (грант Глобального екологічного фонду -- ГЕФ), Проект з водопостачання та водовідведення у місті Львові, Програмну системну позику, Проект, спрямований на боротьбу з туберкульозом і ВІЛ/СНІДом, та контроль за цими процесами, Позику на розвиток приватного сектору, Проект "Україна -- розвиток через Інтернет" та Проект видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості й проект статистики. Відбулися переговори між Україною та Світовим банком щодо проекту статистики. Триває праця над ПСП III, і вже досягнуті орієнтовні показники. Отримання ПСП III можливе у 2005 фінансовому році.


Подобные документы

  • Міжнародний валютний фонд та його діяльність в Україні. Світовий банк як група кредитно-фінансових установ та основні його напрямки співробітництва з нашою державою. Участь Єдиного Банку Реконструкції та Розвитку в реформуванні економіки України.

    реферат [124,5 K], добавлен 30.01.2015

  • Необхідність та сутність кредитування підприємств. Банківське кредитування підприємств. Комерційне кредитування підприємств. Лізингове кредитування підприємств. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.

    лекция [352,8 K], добавлен 15.11.2008

  • Теоретичні аспекти формування фінансових ресурсів підприємства. Показники формування, використання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз фінансового положення, фінансової стійкості та ліквідності, грошових потоків, ділової активності ВАТ "ДніпроАЗОТ".

    курсовая работа [762,4 K], добавлен 22.09.2010

  • Основні перспективи розвитку кредитної системи України. Розгляд стану кредитно-фінансового механізму та причини його недостатньої ефективності. Аналіз банківського кредитування в країні та пошук шляхів його вдосконалення. Політика центрального банку.

    курсовая работа [124,9 K], добавлен 24.05.2014

  • Теоретичні основи, організаційні аспекти, сутність і принципи банківського кредитування. Джерела формування кредитних ресурсів. Кредитна діяльність банківських установ України, аналіз динаміки процентних ставок, визначення наслідків кредитних ризиків.

    дипломная работа [2,8 M], добавлен 07.09.2010

  • Фінансова діагностика підприємства: дослідження фінансової звітності, горизонтальний і вертикальний аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів діяльності підприємств. Визначення потреби в капіталі в рамках фінансової, операційної та інвестиційної діяльності.

    курсовая работа [207,4 K], добавлен 12.04.2009

  • Аналіз внутрішніх та зовнішніх чинників формування фінансових ресурсів підприємств. Основні проблеми кредитування діяльності сільськогосподарських підприємств: неврахування сезонності робіт, відсутність заставного майна. Характеристика СФГ "Прогрес".

    курсовая работа [353,8 K], добавлен 29.05.2012

  • Ринок фінансових інструментів як складова частина фінансового ринку, його поняття, суб'єкти, функції і структура. Джерела фінансових ресурсів та активи фінансових інститутів. Аналіз ситуації, що склалася на фінансовому ринку країн СНД та на ринку України.

    контрольная работа [107,2 K], добавлен 08.02.2011

  • Види фінансових ресурсів. Принципи фінансової діяльності підприємства. Джерела формування фінансових ресурсів. Аналіз ефективності використання майна. Основні напрямки вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві.

    курсовая работа [52,3 K], добавлен 10.11.2010

  • Сутність та складові елементи фінансових ресурсів підприємства. Природні та економічні умови розташування СТОВ "Зоря", його спеціалізація та оцінка виробничих ресурсів. Аналіз основних показників рівня господарської діяльності і соціальних умов працюючих.

    курсовая работа [173,1 K], добавлен 23.02.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.